Блог Олександра Кривенка: Профанація (Синдром фаворитизму в Нацкомфінпослуг. Продовження)

Профанація / Синдром фаворитизму в Нацкомфінпослуг, або як захистити вкладників кредитних спілок від подвійного ошуканства?

Профанація [1]

Як громадська приймальня при Нацкомфінпослуг [2] обслуговує ошуканих членів кредитних спілок? – я вирішив дізнатися про це невдовзі після того, як куратор названої приймальні позаштатний радник голови Комісії[3] Анатолій Курков перебазувався з офісу сумнозвісного благодійного фонду «Взаємодопомога»[4] (керівник – Володимир Бондар) в державні стіни, тобто в приміщення регулятора[5]?

© Олександр Кривенко. 2013

+380 63 241-36-81,

akryvenko64@gmail.com, http://a-kryvenko.blogspot.com/

Ось свідчення, як-то мовиться, з народу.

На фото: А.Курков

– Я проїхав понад 500 км, щоб переговорити з Анатолієм Курковим, але зустріч так і не відбулась, – поскаржився мені керманич однієї із обласних організацій із захисту прав ошуканих вкладників кредитівок. – Заздалегідь записатись на аудієнцію за номером 099 224 56 97, про який я дізнався із відповіді Андрія Стасевського[6] на наш лист, неможливо, бо цей телефон не діє. Офіційний сайт регулятора [7] не містить нічого про те, де і як працює громадська приймальня. Врешті-решт столичні колеги підказали, як іще можна зв’язатись з радником голови[8] Нацкомфінпослуг [9]. Однак, пославшись на зайнятість, пан Курков відмовився зустрітися зі мною. Ось так, замість допомоги ошуканим вкладникам, держава виставляє їх за двері!

До речі, як з’ясувалося, регулятор [10] і досі не відмовився від вельми сумнівних стосунків із псевдозахисником ошуканих спілчан Володимиром Бондарем, про деякі подробиці яких вже сказано вище, зокрема, ось тут [11].

Очевидно, корінь проблем у діяльності громадської приймальні при Нацкомфінпослуг[12] полягає в тому, що вона була створена на хвилі популізму, але без належного дотримання регулятором ключових вимог «Порядку роботи громадської приймальні з надання безоплатної первинної правової допомоги»[13], затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 21.09.2011 року № 3047/5[14].

Так, зокрема, Анатолій Курков не реєструє осіб, які звертаються до фактично керованої ним приймальні.

З сайту http://www.ombudsman.gov.ua/

Дивує, що у відомстві [15] пана Стасевського[16] і пальцем не поворухнули, щоби перейняти досвід функціонування аналогічних служб в інших державних інституціях.

Так, наприклад, зразком могла би слугувати громадська приймальня Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини[17], яка працює по 6 годин кожен робочий день, тільки з вихідними суботою та неділею. Кожен відвідувач обслуговується кваліфікованим фахівцем, окремо від інших, з обов’язковим документуванням усієї процедури такого спілкування.

Графік роботи громадської приймальні Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:

Пн. - Чт. 9.30-13.00 – 14.00-17.30	Пт. 9.30-13.00 – 14.00-16.45
Сб.-Нед. – вихідний

Крім того, ця інституція інтерактивно комунікує з людьми, використовуючи Skype [18] та інші сучасні технології.

Справжньою ганьбою для державного органу [19] є те, що навіть передислокувавшись до власного приміщення, громадська приймальня Нацкомфінпослуг [20] ані режиму (двічі на тиждень по п’ять годин), ані якості своєї роботи не покращила.

– Я раніше письмово звертався особисто до Андрія Стасевського[21], надіслав йому заяву з копіями мох документів, як члена та вкладника спілки. Але отримав відписку. Та ось, онук в Інтернеті прочитав, що приймальня працює. Тому я прийшов до її куратора Анатолія Куркова в понеділок, хвилин за тридцять до його обідньої перерви, – згадує 77-річний громадянин. – Крім розмови про те, скільки грошей мені завинила кредитівка, мені хотілося також повідомити Нацкомфінпослуг [22], що я знаю про злочини, вчинені проти мене та моїх колег хапугами із правління нашої спілки. Однак Анатолій Федорович не з’ясував навіть, як мене звати, з якої я спілки і з якою ціллю прийшов. Він поспіхом (за 1-2 хвилини!) зачитав мені з аркуша, які дані я маю дати, щоби потрапити до списку вкладників проблемних спілок. Пан Курков вручив мені бланк заяви, і, посилаючись на обідню перерву (хоча прийом мав тривати ще 15 хвилин!), вказав мені на двері. «Заяву можете принести в середу, а коли почнеться виплата грошей, ми Вас окремо запросимо», – пообіцяв Анатолій Федорович. Вже вдома я розгледів той папірець і був здивований, що в ньому відсутній рядок, що в ньому немає традиційної для заяви «шапки», тобто невідомо, кому адресується моє звернення: голові[23] Нацкомфінпослуг [24], кураторові приймальні при ній [25] чи раднику керманича[26] Комісії [27].