понедельник, 28 января 2013 г.

Відкрити приватність дияволу. (Синдром фаворитизму в Нацкомфінпослуг. Продовження)

Відкрити приватність дияволу / Синдром фаворитизму в Нацкомфінпослуг, або як захистити вкладників кредитних спілок від подвійного ошуканства? (Продовження. Початок: http://a-kryvenko.blogspot.com/2013/01/blog-post.htmlhttp://a-kryvenko.blogspot.com/2013/01/blog-post_20.htmlhttp://a-kryvenko.blogspot.com/2013/01/blog-post_21.htmlhttp://a-kryvenko.blogspot.com/2013/01/blog-post_22.htmlhttp://a-kryvenko.blogspot.com/2013/01/blog-post_23.htmlhttp://a-kryvenko.blogspot.com/2013/01/blog-post_24.htmlhttp://a-kryvenko.blogspot.com/2013/01/blog-post_25.htmlhttp://a-kryvenko.blogspot.com/2013/01/blog-post_26.html; http://a-kryvenko.blogspot.com/2013/01/blog-post_27.html)
© Олександр Кривенко. 2013
«Реєстрація ошуканих громадян-споживачів фінансових послуг здійснюється БЕЗКОШТОВНО. Ось такою принадою супроводжує псевдозахисник Володимир Бондар свої заклики до потерпілих членів кредитних спілок, спонукаючи останнніх надати йому, буцімто на прохання Нацкомфінпослуг і для її громадської приймальні, але насправді в особистих і протиправних цілях цього пана, копії депозитних договорів разом з інформацію про те, де мешкають ошукані вкладники та які вони мають телефонні номери.
Замануха про реєстрацію постраждалих спілчан задарма розрахована на незнання нашими співвітчизниками того, що за чинними українськими нормами[2] громадським приймальням при державних органах узагалі заборонено стягувати плату з осіб, які до них звертаються.
Понад те, як виявилося, представники благодійного фонду «Взаємодопомога»[3] та редакції однойменної газети, що, нагадаю, керовані паном Бондарем і займаються протиправним збором персональних даних спілчан, не завжди дотримуються навіть власної декларації про безоплатність своїх же вище названих сумнівних послуг?
Днями мені стало відомо про таке. Бондарівці, що діють на Черкащині, разом із заповненою заявою вкладника «здирають» з нього ще й десятку гривень нібито на якісь там накладні витрати.
Прояви облудної практики структур В.Бондаря зафіксовані справжніми представниками інтересів членів кредитних спілок і в інших куточках України, де шулери діють нахабно та безкарно.
Цікавими є спостереження 59-річного Віктора П. – керівника обласної громадської організації, що на півдні України давно і чесно опікується правами ошуканих спілчан, в тому числі й обороною їх від псевдозахисників:
Ставленики п.Бондаря діють дуже банально, розраховуючи на ментальність людей, переважний вік котрих – 70-80 років і які не здатні відчути небезпеку потрапляння в тенета шахраїв. Так, «бондарівці» зателефонували кільком членам проблемних кредитних спілок і розпорядчим тоном спонукали вкладників прибути за певною адресою буцімто «для включення їх до реєстру ошуканих громадян, тобто списку осіб, яким будуть повертати кошти». В результаті, кожен, хто клюнув на звабний гачок, заповнив примірник анкети і, не вагаючись, виконав нову, наперед не повідомлену, умову «благодійників»: сплатив гривень по 20 – буцімто «на організаційні потреби».
Отакої! Згодом кілька із цих обдурених жінок і чоловіків похилого віку намарно намагались дізнатися у псевдодбайливців про долю своїх заяв. Лише згодом вони збагнули, що вчергове ошукані людьми Володимира Бондаря, та поскаржились до громадських активістів.
Не маючи жодної із правових підстав, визначених Законом України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 року № 2297-VI [4], благодійний фонд «Взаємодопомога»[5] (керівник – Володимир Бондар) займається збором непублічних відомостей про ошуканих спілчан.
Володимир Бондар (крайній справа) на "полюванні" біля Кабміну
Причому, це відбувається не тільки внаслідок і на тлі непевної позиції Нацкомфінпослуг щодо реєстрації вкладників проблемних кредитних спілок, але й через необачність, а інколи – і потурання негідникам з боку окремих керівників громадських утворень. Мені довелося неодноразово бачити пана Бондаря на мирних зібраннях потерпілих спілчан, які проходили біля урядових споруд[6]. Вочевидь, кожного разу він приходив туди, як на полювання – за черговою порцію довіри недостатньо освічених громадян. Заприятелювавши з деякими керманичами мітингів, Володимир Бондар, по суті, оманливо спонукав пікетувальників до надання йому своїх персональних даних, у тому числі – про стосунки з проблемними кредитівками.
Якось, перебуваючи в одному із столичних приміщень української Феміди, де мала розглядатись кримінальна справа проти керівника кредитівки «Український фінансовий союз»[7], я став несподіваним свідком яскравого прикладу людської інфантильності.
В очікувані судового засідання мою увагу привернув папірець із знайомим заманливим оголошенням: «До відома ошуканих вкладників кредитних спілок!», який тримав в руках спілчанин, що є, як потім з’ясувалось, активістом ініціативної групи громадян-членів названої фінансової установи.
Це анкета, яку Бондар роздавав на нашому мітингу. Він сказав, що її треба заповнити та віддати йому, або його представнику, щоби потрапити до реєстру ошуканих вкладників, – пояснив поважного віку чоловік і дав мені такий само папірець.
Доки я одягав окуляри, щоби уважно роздивитись отой черговий витвір облуди згаданого псевдоблагодійника, відчув несподівану й активну увагу до себе: деякі потерпілі, але особисто незнайомі особи, почали передавати мені свої, вже заповнені, «анкети». Довелося ввічливо роз’яснити людям, що вони помиляються, сприймаючи мене за агента – чи то пана Бондаря, чи його благодійного фонду «Взаємодопомога»[8], – та закликати спілчан до обачливості при наданні особистої інформації стороннім громадянам і організаціям, у тому числі тим, що видають себе за захисників прав ошуканих вкладників.
Дуже шкода кожного співвітчизника, що через власну необачність і/або через авторитарний вплив своїх поводирів (які, трапляється, вступають у змову з шарлатанами), для того, щоби повернути важко зароблені кревні, відкриває свою приватність дияволу в людській плоті, що маскується під янгола.
Між іншим, ще до офіційного старту роботи вище згаданої громадської приймальні при Нацкомфінпослуг, а отже – і до початку вельми сумнівного складання нею списку вкладників проблемних кредитівок, – від окремих правників та активістів із числа вкладників кредитних спілок, а також від представників ринку кредитно-кооперативного руху відомство пана Стасевського отримало сигнали про те, що:
нібито діючи за дорученням Комісії, пан Бондар протизаконно отримує інформацію про спілчан;
сама Нацкомфінпослуг наразі не має достатніх юридичних підстав збирати персональні дані членів проблемних кредитівок.
Утім, стурбованість справжніх експертів і фахівців і донині, на жаль, не зупинила владно-популістький маховик на Грінченка, 3[9], запущений, імовірно, з подачі ділка від благодійної, громадської, правозахисної та медійної діяльності Володимира Бондаря.
Постійне посилання: http://a-kryvenko.blogspot.com/2013/01/blog-post_28.html
© Олександр Кривенко. 2013
+380 63 241-36-81
akryvenko64@gmail.com
http://a-kryvenko.blogspot.com/


Комментариев нет:

Отправить комментарий