четверг, 20 марта 2008 г.

2256 Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань діяльності системи кредитної кооперації від 20.03.2008


2256 Проект Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань діяльності системи кредитної кооперації від 20.03.2008

 Голові Верховної Ради України А. П. ЯЦЕНЮКУ
Шановний Арсенію Петровичу!
Відповідно до статті 93 Конституції України та з метою підвищення ефективності державного регулювання діяльності кредитних спілок, захисту майнових прав членів кредитних спілок та посилення контролю за їх діяльністю подаємо для розгляду Верховною Радою схвалений на засіданні Кабінету Міністрів проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань діяльності системи кредитної кооперації”.
Представлятиме проект Закону у Верховній Раді Голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Альошин Валерій Борисович.
Додаток: 1. Текст законопроекту на 27 арк.

2. Проект постанови Верховної Ради на 1 арк.
3. Порівняльна таблиця на 86 арк.
4. Пояснювальна записка на 4 арк.
5. Текст законопроекту в електронній формі.
З повагою,
Прем’єр-міністр України Юлія ТИМОШЕНКО


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України “Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України з питань
діяльності системи кредитної кооперації
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Законопроект розроблено на виконання пункту 97 Плану роботи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня
2004 р. № 315, та доопрацьовано відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2005 р. № 26008/5/1-05, від 07 жовтня 2006 року № 37505/0/1-06 з урахуванням Концепції розвитку системи кредитної кооперації, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.06.06 № 321-р. Необхідність розробки законопроекту передбачена також пунктом 11 Плану заходів з виконання у 2007 році завдань, визначених за результатами підбиття підсумків за 100 днів роботи Кабінету Міністрів України, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.01.07 № 26-р, а також на виконання пункту 1 Плану заходів з виконання у 2007 році Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.01.07 № 28-р.
Розроблення законопроекту обумовлено:
неузгодженістю норм, закріплених у різних законодавчих актах, що регулюють діяльність кредитних спілок;
необхідністю удосконалення принципів діяльності кредитної спілки, її юридичного статусу, питань створення кредитної спілки, більш чіткого визначення органів управління і контролю в кредитній спілці та їх повноважень;
необхідністю передбачити на законодавчому рівні надійних механізмів захисту вкладів членів кредитних спілок.
2. Мета і шляхи її досягнення
В основу законопроекту покладено концептуальну ідею узгодження між собою норм Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, “Про кредитні спілки”, “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” та “Про організацію формування та обігу кредитних історій” з урахуванням накопиченого досвіду регулювання ринків фінансових послуг.
Кінцевою метою реалізації законопроекту є забезпечення гармонізації нормативно-правових актів, запровадження єдиних термінів та понять, підвищення якості державного регулювання діяльності кредитних спілок.
Законопроект також покликаний забезпечити єдине розуміння підходів до принципів діяльності кредитної спілки, уточнення напрямів її господарської
діяльності, подання звітності та діяльності добровільних об’єднань кредитних спілок.
У зв’язку з прийняттям Закону України “Про організацію формування та обігу кредитних історій”, яким, зокрема, надається право кредитним спілкам бути засновниками (учасниками) юридичної особи, що здійснює збір, оброблення, зберігання, захист та використання інформації про юридичну або фізичну особу щодо виконання нею кредитного правочину, законопроект містить норму щодо усунення колізії між зазначеним законом та Господарським кодексом України шляхом внесення змін до частини п'ятої статті 130 Господарського кодексу України.
З метою реалізації кредитною спілкою відповідно до Законів України “Про іпотеку” та “Про іпотечні облігації” можливості щодо рефінансування власної діяльності з надання іпотечних кредитів проектом закону передбачена можливість для кредитних спілок бути засновником, співзасновником або учасником спеціалізованої іпотечної установи, яка має право придбання іпотечних активів.
3. Правові аспекти
Законопроектом поняття, що застосовуються у Законі України “Про кредитні спілки”, приводяться у відповідність до термінології, прийнятої у Цивільному та Господарському кодексах України. Зокрема, це стосується понять “ім’я фізичної особи”, “місце проживання”, “державна реєстрація”, “місцезнаходження”, “фінансовий кредит” тощо. Уніфікація термінів дозволить уникнути суперечностей, що виникають в одночасному застосуванні Цивільного і Господарського кодексів України та Закону України “Про кредитні спілки”.
Іншим важливим положенням законопроекту є упорядкування відносин щодо державної реєстрації, набуття статусу фінансової установи, ліцензування кредитних спілок, пов’язаних з прийняттям Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.
У даній сфері суспільних відносин діють такі нормативно-правові акти:
Цивільний кодекс України;
Господарський кодекс України;
Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”;
Закон України “Про кредитні спілки”;
Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”;
Закон України “Про організацію формування та обігу кредитних історій”.
Законопроектом передбачається внесення змін до Господарського кодексу України, Закону України “Про кредитні спілки”, Закону України “Про банки і банківську діяльність”, Закону України “Про Національний банк України”, Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, Закону України “Про фермерське господарство”, Закону України “Про кооперацію”, Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Земельного кодексу України.
4. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація цього законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.
5. Позиція заінтересованих органів
Законопроект погоджено без зауважень з Міністерством економіки України, Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерством аграрної політики України. Зауваження Національного банку України враховані повністю. Міністерством фінансів України висловлені зауваження не враховані.
З метою врегулювання розбіжностей Головою Держфінпослуг ініціювались узгоджувальні наради з вирішення спірних питань 7-13 вересня та 19 грудня 2007 року.
6. Регіональний аспект
Положення законопроекту не розглядають питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.
7. Громадське обговорення
Законопроект був оприлюднений на офіційному сайті Держфінпослуг 7 лютого 2007 року.
Крім того, положення законопроекту 01.02.2007 року розглядалися на засіданні спеціально утвореної постійно діючої робочої групи при Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України з питань формування ефективної системи кредитної кооперації в Україні (Координаційної ради), членами якої є представники двох всеукраїнських та більш двадцяти обласних асоціацій кредитних спілок.
Також законопроект був предметом обговорення під час п’яти регіональних круглих столів, засідання яких пройшли протягом жовтня 2007 року за участю більш як 300 лідерів кредитних спілок.
8. Прогноз результатів
Прийняття та реалізація законопроекту дозволить забезпечити:
якісне та узгоджене застосування різних актів законодавства, що регулюють діяльність кредитних спілок;
підвищення ефективності державного регулювання діяльності кредитних спілок;
підвищення якості фінансових послуг, що надаються кредитними спілками;
надання доступу до фінансових послуг більш широких верств населення, особливо в сільській місцевості;
зниження ризиків учасників системи кредитної кооперації;
захист майнових прав членів кредитних спілок через надання можливості створення систем фінансового оздоровлення кредитних спілок та гарантування внесків (вкладів) їх членів;
зростання довіри з боку громадян до кредитних спілок;
посилення контролю за діяльністю кредитних спілок.
Голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України В. Альошин
“29” січня 2008 року


            До реєстр.№2256 від 20.03. 2008
                                                                        Кабінет Міністрів України 
 ВИСНОВОК
на проект Закону України 
 “ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
з питань діяльності системи кредитної кооперації»

     Законопроектом шляхом внесення змін до Господарського, Земельного  кодексів України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»,  а також до законів України «Про Національний банк України», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», «Про банки і банківську діяльність», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про кредитні спілки», «Про фермерське господарство», «Про кооперацію» пропонується  узгодити положення чинного законодавства з питань  регулювання діяльності системи кредитної кооперації.
    Головне  науково-експертне управління щодо пропозицій  проекту вважає доцільним висловити наступне.  
 1. Проектом  визначається порядок створення та функціонування кооперативних банків (Закон України «Про банки та банківську діяльність»). Кооперативні банки мають створюватися за принципом територіальності і поділяються на регіональні, міжрегіональні та центральні кооперативні банки.
     На користь прийняття такої пропозиції слід навести наступні аргументи. На сьогодні в Україні недостатньо розвинута мережа спеціалізованих кредитних установ, які б обслуговували  потреби малих та середніх підприємств на селі. Практично єдиним джерелом одержання кредитних ресурсів для таких підприємств є кредитні спілки, які працюють у сільських регіонах але вони мають низку недоліків: кредитують переважно споживчі потреби; надають кредити малого розміру; надають кредити під високі проценти; не мають права здійснювати кредитування юридичних осіб; мають обмежені фінансові ресурси. Таким чином, кредитні спілки в сучасному їх вигляді не можуть задовольнити потреби в кредитуванні малих та середніх підприємств, що працюють на селі. Досвід інших країн показує, що найефективнішим джерелом забезпечення села кредитними ресурсами може бути кооперативна банківська система. Водночас, кожна окрема кредитна спілка  обмежена у фінансових ресурсах і не може самостійно задовольнити фінансові потреби своїх членів, а створення кредитними спілками місцевого (в межах області) кооперативного банку надає можливості для їх взаємокредитування. Таким чином, кооперативний банк є «банком банків» і служить для підвищення ефективності роботи кредитних спілок та послуг, які вони надають.
     Доцільно також звернути увагу на те, що кооперативні банки, які створюються кредитними спілками, поширені у багатьох країнах і в більшості вони спеціалізуються на кредитуванні сільського господарства. Так, наприклад, в Нідерландах Центральний кооперативний банк (Rabobank) кредитує майже  90% селян.
    У той же час, до запропонованого проектом механізму функціонування кооперативних банків є наступні зауваження. Зокрема,  проектом передбачено, що кооперативні банки мають право надавати послуги виключно своїм пайовикам (стаття 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність», а також кооперативні банки не мають права відкривати філії або представництва за межами України (стаття 25 цього ж Закону). Вважаємо, що такі пропозиції потребують більш докладного обґрунтування, оскільки виникає питання, чи не обмежуються кооперативні банки у такому разі можливістю залучення більшого обсягу фінансових ресурсів.
У поданих до проекту документах відсутнє обґрунтування щодо запропонованих умов створення  кооперативних банків. Так, наприклад, Міжрегіональний кооперативний банк може бути створений  кредитними спілками, які розташовані не менш як у двох та не більш як у п’яти регіонах. Крім того, проектом передбачено, що мінімальна кількість пайовиків регіонального і міжрегіонального кооперативного банку, створеного за участю кредитних спілок або об’єднаних кредитних спілок, повинна становити не менш як 10 осіб, а  кооперативного банку, створеного за участю інших осіб – не менш як 50 осіб.
       Пропонуємо більш чітко визначити перелік функцій та повноважень кооперативного банку у частині надання банківських послуг (ст. 8).
                
    2. У новій редакції частини другої статті 130 Господарського кодексу України  пропонується встановити, що членами кредитної спілки можуть бути юридичні особи - суб’єкти малого підприємництва, а також фермерські господарства. Згідно з абзацом першим цієї частини проекту кредитною спілкою є суб’єкт господарювання, заснований на кооперативних засадах з метою задоволення потреб його членів у фінансових кредитах та інших фінансових послугах, тобто, зазначені кооперативні засади мають, на наш погляд, всі ознаки споживчої кооперації. Тому, виходячи з визначення  споживчої кооперації, що міститься у статті 1 Закону "Про споживчу кооперації", як добровільного об'єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності, пропонуємо не включати юридичних осіб до членів кредитних спілок. Це зауваження також стосується визначення "кредитної спілки" у частині першій ст.1 Закону "Про кредитні спілки".

3. Змінами до частини першої ст.40 Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг" пропонується доповнити перелік видів заходів впливу, які може застосовувати спеціальний уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг,  виключенням фінансової установи з Державного реєстру фінансових установ. Не заперечуючи по суті цієї пропозиції, пропонуємо доповнити проект положеннями, в яких слід детальніше визначити порядок застосування цієї санкції, а також наслідки для фінансової установи.

4. На нашу думку, зміни, які пропонується внести до преамбули Закону України «Про кооперацію», юридично коректніше внести до  статті 5 цього Закону.  
        
  5. Вважаємо, що більш змістовного  обґрунтування потребують пропозиції щодо  обмежень прав кредитної спілки бути засновником,  учасником інших юридичних осіб (частина четверта статті  3 Закону України «Про кредитні спілки»).
   Потребує уточнення, в яких саме в друкованих засобах масової інформації Комісія розміщує  повідомлення про припинення кредитної спілки та про порядок і строк пред’явлення вимог її кредиторами (стаття 9).
     
 Узагальнюючий висновок: за результатами  розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий  за основу з урахуванням вищезазначених зауважень та пропозицій.

Керівник  Головного управління                                                Борденюк В.І.
Вик.: Чечетова Н.Ф.,
           Костюк В.Л.
         Зуб І.В.
        Вальковський Е.В.


Проект
Закон УкраЇни
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
з питань діяльності системи кредитної кооперації

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. Доповнити частину четверту статті 133 Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3 – 4, ст. 27, 2003 р., № 38, ст. 313) після слів “лише банки” словами “і кредитні спілки”.

2. У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 p., № 18 – 22, ст. 144):

1) у статті 130:

частини першу і другу викласти в такій редакції:

“1. У кредитні спілки можуть об’єднуватися фізичні особи, які постійно проживають на території України, а також юридичні особи, визначені законом.

2. Кредитною спілкою є суб’єкт господарювання, заснований на кооперативних засадах з метою задоволення потреб його членів у фінансових кредитах та інших фінансових послугах. Кредитна спілка є неприбутковою організацією та здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційну господарську діяльність).

Членами кредитної спілки можуть бути юридичні особи — суб’єкти малого підприємництва, а також фермерські господарства.

Кредитна спілка є юридичною особою, статусу якої вона набуває з дня державної реєстрації.”;

частину п’яту виключити;

2) у частині першій статті 201 слово “комерційних” виключити;

3) статтю 338 викласти в такій редакції:

“Стаття 338. Кооперативні банки

1. Кооперативний банк – це банк, створений на кооперативних засадах за територіальним принципом шляхом об’єднання учасниками пайових внесків з метою задоволення їх потреби у фінансових послугах.



Учасниками (пайовиками) кооперативного банку можуть бути:


1) кредитні спілки та/або об’єднані кредитні спілки;

2) інші юридичні та фізичні особи, які не є кредитними спілками.

2. Відповідно до закону можуть створюватися регіональні, міжрегіональні та центральні кооперативні банки.

3. Статутний фонд кооперативного банку поділяється на паї.

4. Кожний учасник кооперативного банку незалежно від розміру його участі (паю) в статутному фонді банку має право одного голосу.”;

4) доповнити главу 35 параграфом 11 такого змісту:

“§ 11. Кредитна кооперація

Стаття 3511. Система кредитної кооперації

1. Система кредитної кооперації включає такі елементи:

кредитні спілки, що безпосередньо надають фінансові послуги своїм членам;

фінансову інфраструктуру, яка забезпечує належний рівень фінансової, системної та організаційної інтеграції кредитних спілок;

сервісну інфраструктуру, об’єкти якої перебувають у власності кредитних спілок або під їх контролем і забезпечують надання відповідних послуг.

2. Структура системи кредитної кооперації складається з двох (трьох) рівнів:

перший – кредитні спілки;

другий – кооперативні банки та об’єднані кредитні спілки, що забезпечують можливість доступу кредитних спілок до необхідних фінансових ресурсів як шляхом їх перерозподілу в межах системи кредитної кооперації, так і шляхом залучення відповідних ресурсів із зовнішніх джерел;

третій – центральні кооперативні банки, які можуть утворюватися установами другого рівня.

3. Через кооперативні банки може здійснюватися рефінансування, диверсифікація ризиків, доступ до міжбанківської системи розрахунків, забезпечення переказу коштів у межах платіжної системи.”.

3. У Декреті Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року
№ 15 – 93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” (Відомості Верховної Ради України, 1993 p., № 17, ст. 184; 1999 p., № 37, ст. 334; 2002 p., № 7, ст. 50; 2006 p., № 27, ст. 232, № 33, ст. 283) виключити:

1) у пункті 3 статті 1 слово “комерційний”;

2) у пункті 2 статті 5 слово “комерційним”.

4. У Законі України “Про Національний банк України” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238; 2000 p., № 42, ст. 351; 2002 p., № 5, ст. 30, № 17, ст. 117) виключити:

1) в абзаці дев’ятнадцятому статті 1 та пунктах 1 і 3 статті 25 слово “комерційних”;

2) в абзаці двадцять четвертому статті 1 та пункті 1 частини першої статті 42 слово “комерційним”.

5. Доповнити частину четверту статті 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (Відомості Верховної Ради України, 1999 p., № 42 – 43, ст. 378; 2002 р., № 17, ст. 117; 2003 p., № 24, ст. 160; 2004 p., № 22, ст. 312) після слів “споживчого товариства,” словами “кредитної спілки,”.

6. У Законі України “Про банки і банківську діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 2001 p., № 5 – 6, ст. 30; 2002 p., № 5, ст. 30; 2003 p., № 14, ст. 104; 2006 p., № 8, ст. 90, № 43, ст. 414; 2007 p., № 2, ст. 15):

1) статтю 8 викласти в такій редакції:

“Стаття 8. Кооперативні банки

Кооперативний банк створюється в порядку, передбаченому цим Законом. Дія законодавства про кооперацію поширюється на кооперативні банки в частині, що не суперечить цьому Закону.

Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і поділяються на регіональні, міжрегіональні та центральні кооперативні банки.

Регіональний кооперативний банк може бути створений:

кредитними спілками та/або об’єднаними кредитними спілками з місцезнаходженням в одному регіоні (Автономна Республіка Крим, область, міста Київ та Севастополь);

фізичними та юридичними особами, які не є кредитними спілками, з місцезнаходженням в одному регіоні (Автономна Республіка Крим, область, міста Київ та Севастополь).

Міжрегіональний кооперативний банк може бути створений:

кредитними спілками та/або об’єднаними кредитними спілками з місцезнаходженням не менш як у двох та не більш як у п’яти регіонах (Автономна Республіка Крим, область, міста Київ та Севастополь), що межують;

фізичними та юридичними особами, які не є кредитними спілками, з місцезнаходженням не менш як у двох та не більш як у п’яти регіонах (Автономна Республіка Крим, область, міста Київ та Севастополь), що межують.

Пайовиком центрального кооперативного банку може бути регіональний та/або міжрегіональний кооперативний банк і/чи об’єднана кредитна спілка. Центральний кооперативний банк створюється з метою концентрації капіталів пайовиків, підвищення рівня їх загальної ліквідності та платоспроможності, а також забезпечення координації та нагляду за їх діяльністю.

Мінімальна кількість пайовиків регіонального і міжрегіонального кооперативного банку, створеного за участю кредитних спілок та/або об’єднаних кредитних спілок, повинна становити не менш як 10 осіб; мінімальна кількість пайовиків регіонального і міжрегіонального кооперативного банку, створеного за участю інших осіб – не менш як 50 осіб. У разі зменшення кількості пайовиків і неспроможності кооперативного банку протягом одного року збільшити їх кількість до мінімальної необхідної кількості діяльність такого банку припиняється шляхом зміни організаційно-правової форми (перетворення) або ліквідації.

Кредитна спілка або об’єднана кредитна спілка може бути пайовиком лише одного кооперативного банку.

Регіональні, міжрегіональні та центральні кооперативні банки мають право надавати послуги щодо відкриття рахунків та/або прийняття депозитів виключно своїм пайовикам.

Статутний капітал кооперативного банку поділяється на паї рівного розміру. Мінімальна кількість паїв, що можуть належати одному пайовику кооперативного банку, визначається його статутом. Максимальний розмір паїв, що належать одному пайовику, не повинен перевищувати 10 відсотків статутного капіталу кооперативного банку.

Кожен пайовик кооперативного банку незалежно від кількості належних йому паїв у капіталі банку має право одного голосу.

Прибутки або збитки кооперативного банку за результатами фінансового року розподіляються між пайовиками пропорційно кількості належних їм паїв.

Обмеження, встановлені цим Законом для операцій банку з пов’язаними особами, не поширюються на операції кооперативного банку.”;

2) доповнити частину першу статті 14 після слів “Учасниками банку” словами “(крім кооперативного)”;





3) доповнити частину першу статті 15 реченням такого змісту: “У найменуванні кооперативного банку повинна міститися вказівка на його вид — регіональний, міжрегіональний або центральний.”;


4) у статті 16:

доповнити частину першу після слів “Закону України “Про господарські товариства” словами “(для банку, створеного у формі акціонерного товариства), Закону України “Про кооперацію” (для кооперативного банку)”;

пункт п’ятий частини другої викласти в такій редакції:

“5) розмір та порядок формування статутного капіталу банку, види акцій банку, їх номінальну вартість, форми випуску акцій (документарна або бездокументарна), кількість акцій, що купуються акціонерами (для кооперативного банку – мінімальний розмір паю, який повинен належати одному пайовику);”;

доповнити статтю після частини другої новою частиною такого змісту:

“У статуті регіонального та міжрегіонального кооперативного банку зазначається найменування регіону (Автономна Республіка Крим, область (області), міста Київ та Севастополь), на території якого створено кооперативний банк.”.

У зв’язку з цим частини третю і четверту вважати відповідно частинами четвертою і п’ятою;

5) у частині третій статті 17 слова “рахунок для накопичення підписних внесків” замінити словами “рахунок для накопичення підписних (пайових) внесків”;

6) доповнити статтю 23 після частини першої новою частиною такого змісту:

“Кооперативні банки мають право відкривати філії або представництва на такій території:

1) регіональні та міжрегіональні кооперативні банки – на території тих регіонів (Автономна Республіка Крим, область, міста Київ та Севастополь), які зазначені в статуті банку;

2) центральні кооперативні банки – на території всієї України.”.

У зв’язку з цим частини другу – дев’яту вважати відповідно частинами третьою – десятою;

7) доповнити статтю 25 частиною такого змісту:

“Кооперативні банки не мають права відкривати філії або представництва за межами України.”;

8) доповнити частину другу статті 27 після слів “із законодавством України про господарські товариства” словами “(для банків, створених у формі акціонерного товариства) або про кооперацію (для кооперативних банків)”;

9) у першому реченні частини другої статті 30 слова “додаткових внесків акціонерів” замінити словами “додаткових внесків учасників банку”;

10) у частині восьмій статті 47 слова “Комерційні банки” замінити словом “Банки”;

11) доповнити статтю 55 частиною такого змісту:

“Кооперативні банки мають право надавати послуги виключно своїм пайовикам.”;

12) у частині першій статті 57 слово “комерційних” виключити;

13) доповнити частину другу статті 87 після слів “про господарські товариства” словами “(для банків, створених у формі акціонерного товариства) або про кооперацію (для кооперативних банків)”;

14) частину чотирнадцяту статті 96 викласти в такій редакції:

“Майно кооперативних банків, що залишилося після задоволення потреб кредиторів, підлягає використанню відповідно до статті 29 Закону України “Про кооперацію.”.

7. У першому реченні абзацу другого пункту 28.3 статті 28 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 2001 p., № 29, ст. 137; 2005 p., № 1, ст. 23) слово “комерційним” виключити.

8. У Законі України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (Відомості Верховної Ради України, 2002 p., № 1, ст. 1):

1) доповнити частину першу статті 40 пунктом 41 такого змісту:

“41) виключати фінансову установу з Державного реєстру фінансових установ;”;

2) доповнити пункт 1 частини першої статті 41 і частину першу статті 43 після слів “передбачено законом,” словами “або без внесення до Державного реєстру фінансових установ”;

3) у тексті Закону слова “суб’єкт підприємницької діяльності” в усіх відмінках і формах числа замінити словами “суб’єкт господарювання” у відповідному відмінку і числі.

9. У Законі України “Про кредитні спілки” (Відомості Верховної Ради України, 2002 p., № 15, ст. 101; 2004 р., № 6, ст. 38; 2005 p., № 16, ст. 259, № 32, ст. 421; 2006 p., № 1, ст. 18):

1) частину першу статті 1 викласти в такій редакції:

“1. Кредитною спілкою є суб’єкт господарювання, заснований на кооперативних засадах з метою задоволення потреб його членів у фінансових кредитах та інших фінансових послугах. Кредитна спілка є неприбутковою організацією та здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційну господарську діяльність).”;

2) у статті 2:

доповнити частину першу абзацами такого змісту:

“неприбутковості кредитної спілки;

визначеності кола її членів відповідно до зазначеної в статуті ознаки членства.”;

у частині другій:

доповнити абзац третій після слова “внесків” словами “, за винятком випадків асоційованого членства”;

доповнити частину абзацами такого змісту:

“забороняється використання коштів членів кредитної спілки, що належать їм на праві приватної власності, для покриття збитків кредитної спілки. Кредитна спілка провадить тільки некомерційну господарську діяльність;

отриманий протягом звітного року нерозподілений дохід, що залишається в розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, повертається членам кредитної спілки шляхом його розподілу пропорційно пайовим внескам;

члени кредитної спілки мають право на участь в управлінні кредитною спілкою шляхом участі у загальних зборах її членів, які проводяться не рідше ніж раз на рік;

кредитна спілка керується виключно визначеною в її статуті ознакою членства;

діяльність кредитної спілки орієнтована на першочергове задоволення потреб її членів;

діяльність органів управління кредитної спілки провадиться на основі визначеного законом та статутом кредитної спілки розподілу повноважень та з урахуванням вимог порядку підзвітності і підконтрольності, а також вимог щодо уникнення конфлікту інтересів.”;

3) у статті 3:

у частині першій слова “банківських установах” замінити словом “банках”;



доповнити частину другу абзацом такого змісту:


“Набуття кредитною спілкою статусу фінансової установи здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру фінансових установ.”;

у частині третій слова “інші угоди” та “угод” замінити відповідно словами “вчиняти інші правочини” та “договорів”;

частину четверту викласти в такій редакції:

“4. Кредитна спілка може бути засновником або учасником лише:

одного регіонального або одного міжрегіонального кооперативного банку;

платіжної організації платіжної системи;

спеціалізованої іпотечної установи;

бюро кредитних історій.

Бути засновником або учасником іншого суб’єкта підприємницької діяльності, крім зазначених в цій частині, кредитній спілці заборонено.

З метою досягнення мети, визначеної в статуті, кредитні спілки також можуть засновувати та бути учасником об’єднаних кредитних спілок, обслуговуючих кооперативів, суб’єктів систем фінансового оздоровлення кредитних спілок та гарантування внесків (вкладів), що здійснюють некомерційну діяльність.”;

4) статтю 4 викласти в такій редакції:

“Стаття 4. Обмеження використання слів “кредитна спілка” у найменуванні юридичних осіб

1. Юридичні особи, що створені в іншому порядку, ніж передбачено цим Законом, не мають права використовувати у своєму найменуванні слова “кредитна спілка” та похідні від них. Допускається використання зазначених слів у непрямих відмінках у найменуванні юридичних осіб, засновником яких є кредитні спілки та/або об’єднані кредитні спілки.”;

5) у статті 6:

частину першу викласти в такій редакції:

“1. Кредитна спілка створюється на підставі рішення установчих зборів. Кількість засновників (членів) кредитної спілки не може бути менш як 50 фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб – підприємців), які відповідно до цього Закону можуть бути членами кредитної спілки (за винятком асоційованого членства) та об’єднуватися хоча б за однією з таких ознак:

1) спільне місце роботи;

2) навчання в одному навчальному закладі;

3) належність до однієї професійної спілки, іншої громадської чи релігійної організації;

4) проживання в одному селі, селищі, місті, районі, районі міста, одній області, Автономній Республіці Крим, місті Києві або Севастополі.

Членами кредитної спілки можуть бути юридичні особи, зазначені в статті 10 цього Закону, за умови місцезнаходження таких осіб та кредитної спілки в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці, визначеної статтею 133 Конституції України.”;

у частині третій:

у другому реченні слова “прізвище, ім’я та по батькові особи” та “адреса” замінити відповідно словами “ім’я фізичної особи” та “місце проживання”;

доповнити частину реченням такого змісту: “Для юридичної особи у реєстрі обов’язково зазначаються її найменування, місцезнаходження, дані про державну реєстрацію, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України.”;

доповнити частину четверту після слів “органи управління” словами “та контролю”;

6) у статті 7:

у частині другій:

в абзаці другому слова “юридична адреса” замінити словом “місцезнаходження”, а в абзаці третьому слова “створення і завдання” – словами “і предмет діяльності”;

абзац п’ятий замінити абзацами такого змісту:

“органи управління та контролю кредитної спілки, їх повноваження та порядок прийняття рішень;

порядок утворення відокремлених підрозділів, їх повноваження;

вимоги щодо мінімальної кількості членів кредитної спілки, які повинні бути присутні на загальних зборах для забезпечення їх правоможності;”.

У зв’язку з цим абзаци шостий – п’ятнадцятий вважати відповідно абзацами восьмим – сімнадцятим;

абзац сімнадцятий викласти в такій редакції:

“Статут кредитної спілки може містити інші положення щодо організаційних, господарських та інших питань її діяльності в межах, визначених цим Законом.”;

доповнити статтю частиною такого змісту:

“3. Статут кредитної спілки скріплюється підписом голови наглядової ради кредитної спілки, достовірність якого засвідчується нотаріально.”;

7) статті 8 і 9 викласти в такій редакції:

“Стаття 8. Державна реєстрація, набуття кредитною спілкою статусу фінансової установи. Ліцензування діяльності кредитної спілки

1. Державна реєстрація кредитної спілки здійснюється в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

2. Надання кредитній спілці статусу фінансової установи, ліцензування видів діяльності кредитної спілки здійснюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг (далі — Уповноважений орган) відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів Уповноваженого органу.

Ліцензуванню підлягає діяльність із надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, а також інші види діяльності відповідно до закону.

Кредитна спілка має право надавати фінансові послуги лише після набуття нею статусу фінансової установи та отримання відповідних ліцензій у порядку, передбаченому законодавством.

Виключення кредитної спілки з Державного реєстру фінансових установ здійснюється в порядку, встановленому Уповноваженим органом. Рішення про виключення кредитної спілки з Державного реєстру фінансових установ може бути оскаржено в суді.

Стаття 9. Припинення кредитної спілки

1. Кредитна спілка припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу) або ліквідації.

2. Кредитна спілка вважається такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних
осіб – підприємців запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців запису про державну реєстрацію припинення кредитної спілки здійснюється після виключення кредитної спілки з Державного реєстру фінансових установ.





3. Припинення кредитної спілки провадиться:


за рішенням загальних зборів членів кредитної спілки;

за рішенням суду, в тому числі тим, що прийняте за заявою Уповноваженого органу, який установив факт надання послуг без відповідної ліцензії, здійснення діяльності без внесення інформації про кредитну спілку до Державного реєстру фінансових установ чи здійснення діяльності, забороненої законом, неплатоспроможності кредитної спілки, а також в інших випадках, передбачених законом.

Рішення загальних зборів членів кредитної спілки про припинення кредитної спілки шляхом приєднання набирає чинності на наступний день після прийняття рішення іншою кредитною спілкою, до якої приєднується кредитна спілка, про надання згоди на приєднання.

Рішення загальних зборів членів кредитної спілки про припинення кредитної спілки шляхом злиття набирає чинності на наступний день після прийняття рішення іншою кредитною спілкою, яка зливається з кредитною спілкою, яка вже прийняла рішення про припинення шляхом злиття, про згоду на злиття з такою кредитною спілкою.

Кредитна спілка може приєднуватись (зливатись) лише до іншої кредитної спілки.

4. Орган, що прийняв рішення про припинення кредитної спілки, зобов’язаний в триденний строк повідомити про це письмово Уповноважений орган для внесення до Державного реєстру фінансових установ інформації про перебування кредитної спілки в процесі припинення. У повідомленні повинна міститися інформація щодо призначеного складу комісії з припинення кредитної спілки (далі — комісія з припинення) або призначення ліквідатора, порядку та строків припинення кредитної спілки.

Ліквідатором може бути призначено юридичну особу, яка відповідно до законодавства здійснює професійну діяльність щодо тимчасової адміністрації фінансових установ, надання аудиторських, юридичних або консультаційних послуг з питань функціонування ринків фінансових послуг і до складу якої входить не менш як три працівники із сертифікатом Уповноваженого органу на право здійснення тимчасової адміністрації фінансової установи.

До складу комісії з припинення не може входити фізична особа, яка має не погашену або не зняту в установленому законом порядку судимість або є обвинуваченою у кримінальній справі за злочини у сфері господарської діяльності. Фізична особа з метою виявлення конфлікту інтересів до моменту призначення до складу комісії з припинення зобов’язана подати Уповноваженому органу інформацію про свої особисті інтереси і ділові якості за формою, встановленою Уповноваженим органом. Уповноважений орган має право вносити свої пропозиції щодо визначення складу комісії з припинення, порядку та строків припинення кредитної спілки.

Виконання функцій комісії з припинення може бути покладено на наглядову раду кредитної спілки.

З моменту призначення складу комісії з припинення або ліквідатора
(далі — комісія) до неї переходять повноваження щодо управління справами кредитної спілки. Комісія представляє інтереси кредитної спілки, яка припиняється, в суді.

Комісія розміщує в друкованих засобах масової інформації, визначених Уповноваженим органом, повідомлення про припинення кредитної спілки та про порядок і строк пред’явлення вимог її кредиторами. Строк пред’явлення вимог не може бути меншим від двох місяців з моменту публікації повідомлення про припинення кредитної спілки.

Комісія вживає всіх можливих заходів до виявлення кредиторів, а також письмово сповіщає їх про припинення кредитної спілки.

Кредитори кредитної спілки, що припиняється, можуть вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов’язань та відшкодування збитків.

Після завершення розрахунків з кредиторами комісія складає розподільчий баланс (у разі поділу), передавальний акт (у разі злиття або приєднання) або ліквідаційний баланс, який передається Уповноваженому органу для затвердження і є підставою для виключення кредитної спілки, що припиняється, з Державного реєстру фінансових установ.

Порушення зазначеного порядку є підставою для відмови у внесенні до Державного реєстру фінансових установ запису про припинення кредитної спілки.

5. У разі ліквідації кредитної спілки вимоги її кредиторів задовольняються в такій послідовності:

1) у першу чергу – вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва, іншого ушкодження здоров’я або смерті, вимоги за внесками (вкладами) членів кредитної спілки на депозитних рахунках та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу – вимоги працівників кредитної спілки, членів ліквідаційної комісії (ліквідатора), а також вимоги щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

3) у третю чергу – вимоги щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);

4) у четверту чергу – інші вимоги.

Вимоги за однією чергою задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору за такою чергою.

У разі відмови комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу звернутися до суду. За рішенням суду такі вимоги кредитора включаються до ліквідаційного балансу та задовольняються в порядку черговості.

Вимоги кредитора, заявлені після закінчення строку, встановленого комісією для їх пред’явлення, задовольняються за рахунок майна кредитної спілки, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вважаються погашеними:

вимоги кредиторів, які не визнано комісією, якщо кредитор не звертався до суду з позовом;

вимоги, у задоволенні яких кредиторові відмовлено за рішенням суду;

вимоги, не задоволені через відсутність майна.

За рішенням суду такі вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації кредитної спілки.

6. Якщо вартість майна недостатня для задоволення вимог кредиторів, кредитна спілка ліквідується в порядку, передбаченому Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

7. У разі ліквідації кредитної спілки залишок коштів її резервного та додаткового капіталу після розрахунків із членами спілки та іншими кредиторами зараховується до Державного бюджету України.”;

8) у статті 10:

доповнити частину першу абзацами такого змісту:

“Членами кредитної спілки також можуть бути юридичні особи – суб’єкти малого підприємництва та фермерські господарства.

Юридичні особи – члени кредитної спілки набувають статусу асоційованого членства. Асоційоване членство дає змогу отримувати послуги кредитної спілки та мати інші права члена кредитної спілки, але не дає права на участь в управлінні спілкою.”;

доповнити частину четверту абзацом такого змісту:

“Втрата юридичною особою – членом кредитної спілки статусу суб’єкта малого підприємництва тягне за собою припинення членства в кредитній спілці, крім фермерських господарств. Членство юридичної особи в кредитній спілці припиняється через один календарний рік з дати втрати статусу суб’єкта малого підприємництва, якщо наглядовою радою кредитної спілки не буде прийнято відповідне рішення раніше. Членство юридичної особи у кредитній спілці не припиняється, якщо в межах одного календарного року вона знову набуде статусу суб’єкта малого підприємництва і при цьому наглядовою радою кредитної спілки не буде прийнято рішення про припинення членства такої юридичної особи до закінчення річного строку.”;

частину сьому викласти в такій редакції:

“7. У разі припинення членства в кредитній спілці вступний внесок та інші встановлені рішенням загальних зборів незворотні внески не повертаються. Обов’язковий пайовий та інші внески, що повертаються, виплачуються членові кредитної спілки в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття наглядовою радою кредитної спілки рішення про припинення членства за умови дотримання кредитною спілкою встановлених Уповноваженим органом нормативів достатності капіталу. У разі недотримання кредитною спілкою зазначених нормативів повернення внесків здійснюється після досягнення кредитною спілкою граничних значень відповідних нормативів.

Повернення внесків (вкладів) членів кредитної спілки, що містяться на депозитних рахунках, здійснюється відповідно до умов договору щодо їх залучення. У договорі визначаються умови його дострокового розірвання та повернення внеску (вкладу) на вимогу вкладника.”;

9) статтю 13 викласти в такій редакції:

“Стаття 13. Органи управління та контролю кредитної спілки

1. Органами управління кредитної спілки є загальні збори членів кредитної спілки, наглядова рада, кредитний комітет та виконавчий орган.

2. Органом фінансового контролю кредитної спілки є ревізійна комісія.

3. Статутом кредитної спілки може передбачатися створення інших органів управління та контролю кредитної спілки.

4. Органи управління та контролю створюються і діють у порядку, визначеному цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та статутом кредитної спілки.”;

10) у статті 14:

в абзаці п’ятому і восьмому частини другої слово “правління” замінити відповідно словами “виконавчого органу” і “виконавчий орган”;

доповнити частину другу після абзацу восьмого абзацом такого змісту:



“прийняття рішення про заснування або участь у регіональному або міжрегіональному кооперативному банку, у платіжній організації платіжної системи, у спеціалізованій іпотечній установі, у бюро кредитних історій, у суб’єктах систем фінансового оздоровлення кредитних спілок та гарантування внесків (вкладів), що здійснюють некомерційну діяльність для реалізації кредитною спілкою своїх статутних цілей, вступ кредитної спілки до асоціації кредитних спілок та/або об’єднаної кредитної спілки і вихід з таких асоціацій та/або об’єднаної кредитної спілки, якщо згідно із статутом кредитної спілки зазначені питання не належать до компетенції наглядової ради;”.


У зв’язку з цим абзаци дев’ятий — десятий вважати відповідно абзацами десятим — одинадцятим;

у частині третій:

абзаци другий і третій викласти в такій редакції:

“Повідомлення про скликання загальних зборів повинне бути розміщено не пізніше ніж за 30 календарних днів до їх скликання в друкованих засобах масової інформації, визначених Уповноваженим органом.

Загальні збори вважаються правоможними за умови дотримання кредитною спілкою процедури їх скликання, що підтверджено відповідним висновком ревізійної комісії. Голосування на загальних зборах проводиться за принципом, відповідно до якого один член кредитної спілки, присутній на зборах, має право одного голосу. На загальних зборах не здійснюється голосування за дорученням членів кредитної спілки.”;

в абзаці другому частини п’ятої доповнити:

друге речення після слів “загальних зборів” і “засвідчені головою правління” відповідно словами “або їх копії” і “(виконавчим директором)”;

реченням такого змісту: “До протоколів додаються матеріали, що підтверджують відповідність процедури проведення загальних зборів встановленим вимогам, та реєстр присутніх (з підписами учасників зборів).”;

в абзаці третьому частини шостої слова “Повідомлення про” замінити словами “Порядок скликання та повідомлення про”;

11) у статті 15:

у частині першій:

в абзаці другому слово “правління” замінити словами “виконавчого органу”;

доповнити частину абзацом такого змісту:

“Повноваження наглядової ради, що не є її виключною компетенцією, можуть бути делеговані правлінню кредитної спілки.”;

у частині другій:

в абзаці першому слова “До компетенції” замінити словами “До виключної компетенції”;

абзац четвертий викласти в такій редакції:

“прийняття рішень про припинення членства в кредитній спілці у зв’язку із смертю особи або внаслідок порушення членом кредитної спілки її статуту, а також у зв’язку з припиненням юридичної особи – члена кредитної спілки;”;

доповнити абзац дев’ятий після слів “голови та членів правління” словами “або виконавчого директора”;

абзац одинадцятий замінити абзацами такого змісту:

“організація внутрішнього контролю за діяльністю кредитної спілки;

делегування повноважень правлінню кредитної спілки;”.

У зв’язку з цим абзац дванадцятий вважати абзацом тринадцятим;

доповнити частину третю реченням такого змісту: “Голова та члени наглядової ради мають право на відшкодування документально підтверджених витрат, пов’язаних з виконанням обов’язків у кредитній спілці, відповідно до кошторису, що затверджується загальними зборами членів кредитної спілки.”;

у частині четвертій:

у другому реченні абзацу першого слово “правління” замінити словами “виконавчого органу”;

третє речення абзацу четвертого викласти в такій редакції: “Членам кредитної спілки на їх вимогу видаються для ознайомлення протоколи (копії протоколів), а також засвідчені головою правління (виконавчим директором) кредитної спілки витяги з протоколів.”;

доповнити частину абзацом такого змісту:

“Рішення наглядової ради приймаються поіменним голосуванням. У протоколі засідання наглядової ради обов’язково зазначається результат голосування кожного члена наглядової ради. Особи, що входять до складу наглядової ради кредитної спілки, повинні діяти в інтересах спілки, дотримуватися положень статуту та інших документів спілки. Такі особи несуть відповідальність перед кредитною спілкою за збитки, завдані їй своїми діями (бездіяльністю), згідно із законом. У разі коли відповідальність згідно з цією статтею несуть кілька осіб, їх відповідальність перед кредитною спілкою є солідарною.”;





12) статтю 16 викласти в такій редакції:


“Стаття 16. Виконавчий орган кредитної спілки

1. Виконавчий орган кредитної спілки може бути колегіальним (правління) чи одноособовим (виконавчий директор).

Виконавчий орган здійснює керівництво поточною діяльністю кредитної спілки.

Особи, які входять до складу правління, або виконавчий директор перебувають у трудових відносинах з кредитною спілкою.

2. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності кредитної спілки, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів членів кредитної спілки, наглядової ради та кредитного комітету.

Наглядова рада може прийняти рішення про делегування правлінню частини належних їй повноважень, крім тих, що згідно із статутом кредитної спілки належать до її виключної компетенції. Делегування будь-яких повноважень наглядовою радою виконавчому директору не допускається.

Виконавчий орган підзвітний загальним зборам членів кредитної спілки і наглядовій раді та організує виконання їх рішень.

Виконавчий орган діє від імені кредитної спілки в межах, передбачених цим Законом і статутом спілки.

3. Роботою правління керує його голова, який призначається наглядовою радою.

Виконавчий директор призначається наглядовою радою.

4. Голова правління (виконавчий директор) кредитної спілки:

без доручення представляє інтереси кредитної спілки та діє від її імені;

представляє кредитну спілку в її відносинах із державою, іншими юридичними та/або фізичними особами;

укладає договори та вчиняє інші правочини від імені кредитної спілки, підписує доручення щодо провадження дій від імені кредитної спілки;

розпоряджається майном кредитної спілки в порядку та в межах, визначених її статутом;

готує подання наглядовій раді щодо призначення та звільнення членів правління кредитної спілки, призначає на посаду та звільняє з посади працівників кредитної спілки, застосовує до них заходи заохочення та стягнення відповідно до законодавства, вживає заходів щодо підготовки та підвищення кваліфікації працівників кредитної спілки;

вирішує інші питання діяльності кредитної спілки відповідно до цього Закону та статуту кредитної спілки.

Голова правління (виконавчий директор) кредитної спілки несе персональну відповідальність за виконання покладених на виконавчий орган завдань.”;

13) доповнити абзац четвертий частини другої статті 17 після слів “Голова правління” словами “(виконавчий директор)”;

14) у статті 18:

доповнити абзац другий частини другої після слова “правління” словами “(виконавчий директор)”;

доповнити перше речення частини шостої після слів “фінансовій стабільності кредитної спілки” словами “, про що повідомляє Уповноважений орган у п’ятиденний строк”;

15) частину першу статті 19 викласти в такій редакції:

“1. Майно кредитної спілки формується за рахунок:

вступних, обов’язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки);

доходів від здійснення статутної діяльності;

грошових та інших майнових пожертвувань, благодійних внесків, грантів, безоплатної технічної допомоги як юридичних, так і фізичних осіб, у тому числі іноземних.”;

16) у статті 20:

доповнити частину другу реченням такого змісту: “Пай члена кредитної спілки, сформований за рахунок обов’язкових або обов’язкових та додаткових пайових членських внесків не може бути предметом застави.”;

доповнити абзац перший частини четвертої після слова “рахунок” словом “незворотних”;

у частині шостій:

у першому реченні слово “позичок” замінити словом “кредитів”;

доповнити друге речення після слова “втрат” словами “від неповернених кредитів”;

частину сьому викласти в такій редакції:



“7. Кредитна спілка створює інші резерви відповідно до статуту та рішення загальних зборів членів кредитної спілки, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами Уповноваженого органу.”;


доповнити статтю частиною такого змісту:

“8. Мінімальний розмір капіталу кредитної спілки, необхідний для її заснування, та загальні вимоги до регулятивного капіталу, що необхідний для її функціонування, встановлюються нормативно-правовими актами Уповноваженого органу. Регулятивний капітал – це кошти кредитної спілки, які перебувають у її власності та основним призначенням яких є забезпечення фінансової стійкості, стабільної діяльності спілки, покриття негативних наслідків, різноманітних ризиків.”;

17) у статті 21:

у частині першій:

абзац третій викласти в такій редакції:

“надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості відповідно до законодавства в готівковій та/або безготівковій формі, в національній або іноземній валюті. Розмір кредиту, наданого одному члену кредитної спілки, не може перевищувати 20 відсотків загального обсягу капіталу кредитної спілки;”;

в абзаці четвертому доповнити:

перше речення після слів “безготівковій формі” словами “як у національній, так і в іноземній валюті”;

реченням такого змісту: “Кредитні спілки мають право залучати внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки лише за умови надання такими кредитними спілками фінансових кредитів.”;

абзац шостий викласти в такій редакції:

“розміщує тимчасово вільні кошти на депозитних рахунках у банках та/або об’єднаній кредитній спілці, а також у державні цінні папери та/або іпотечні цінні папери, перелік яких установлюється Уповноваженим органом;”;

доповнити абзац дев’ятий після слова “систем” словами “та здійснює переказ коштів відповідно до законодавства”, а абзац десятий після слова “кредиту” – словами “та внесків (вкладів) члена кредитної спілки на депозитних рахунках”;

абзац одинадцятий викласти в такій редакції:

“провадить благодійну діяльність за рахунок цільових благодійних внесків фізичних і юридичних осіб, з яких формується додатковий капітал;”;

доповнити частину після абзацу одинадцятого новими абзацами такого змісту:

“здійснює рефінансування власної діяльності з надання іпотечних кредитів відповідно до законодавства, крім емісії структурованих іпотечних облігацій та іпотечних сертифікатів із залученням спеціалізованої іпотечної установи;

здійснює звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному законодавством, а також може здійснювати управління предметом іпотеки в період до його реалізації в порядку звернення стягнення;

надає послуги факторингу;

за рахунок свого майна може виступати засновником, співзасновником або учасником одного регіонального або одного міжрегіонального кооперативного банку, платіжної організації платіжної системи, спеціалізованої іпотечної установи, бюро кредитних історій, а також суб’єктів систем фінансового оздоровлення кредитних спілок та гарантування внесків (вкладів), що здійснюють некомерційну діяльність для реалізації кредитною спілкою своїх статутних цілей.”.

У зв’язку з цим абзаци дванадцятий і тринадцятий вважати відповідно абзацами шістнадцятим і сімнадцятим;

у третьому реченні частини третьої слова “більш ніж у два рази” виключити;

частину п’яту викласти в такій редакції:

“5. Інформація щодо діяльності та фінансового стану члена кредитної спілки, яка стала відомою такій кредитній спілці і розголошення якої може завдати матеріальної та/або моральної шкоди члену кредитної спілки, є конфіденційною.

Конфіденційною, зокрема, є інформація про:

1) стан рахунків членів кредитної спілки;

2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням члена кредитної спілки, іншої кредитної спілки, здійснені ними правочини;

3) фінансово-економічний стан членів кредитної спілки, а також інших кредитних спілок, з якими кредитна спілка перебуває в договірних відносинах;

4) системи охорони кредитної спілки та/або її членів;

5) організаційну структуру юридичної особи, яка отримує в кредитній спілці кредит, її керівників, напрями діяльності;

6) господарську діяльність членів кредитної спілки чи комерційну таємницю будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції;

7) звітність щодо конкретної кредитної спілки, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню або поширенню за рішенням кредитної спілки;

8) коди, що використовуються кредитними спілками для захисту інформації.

Інформація про кредитні спілки або членів кредитної спілки, яка стає відомою під час проведення Уповноваженим органом нагляду за діяльністю кредитної спілки, є конфіденційною, крім узагальненої інформації про кредитні спілки, яка підлягає опублікуванню.

Кредитні спілки та їх посадові особи зобов’язані забезпечити збереження конфіденційної інформації шляхом:

1) обмеження кола осіб, що мають доступ до конфіденційної інформації;

2) організації спеціального діловодства з документами, що містять конфіденційну інформацію;

3) застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації;

4) застосування застережень щодо збереження конфіденційної інформації та відповідальності за її розголошення в договорах між кредитною спілкою і членом кредитної спілки.

Конфіденційна інформація щодо юридичних та/або фізичних осіб надається кредитними спілками:

1) на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації;

2) на письмову вимогу суду або за рішенням (ухвалою, постановою) суду;

3) органам прокуратури, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Антимонопольного комітету України – на їх письмову вимогу стосовно операцій конкретної фізичної або юридичної особи – члена кредитної спілки за конкретний проміжок часу;

4) органам Державної податкової служби України на їх письмову вимогу з питань оподаткування стосовно операцій конкретної фізичної або юридичної особи – члена кредитної спілки за конкретний проміжок часу;

5) спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу на його запит щодо фінансових операцій, пов’язаних з фінансовими операціями, що стали об’єктом аналізу згідно із законодавством про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а так само учасників зазначених операцій;

6) органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів стосовно стану операцій конкретної фізичної або юридичної особи — члена кредитної спілки.

Вимога відповідного державного органу щодо отримання конфіденційної інформації повинна:

1) викладатися на бланку державного органу встановленої форми;

2) видаватися за підписом керівника державного органу (чи його заступника), скріпленого гербовою печаткою;

3) містити посилання на норми закону, відповідно до яких державний орган має право на отримання такої інформації, та мету її отримання.

Довідки за рахунками (вкладами) у разі смерті їх власників видаються кредитною спілкою особам, зазначеним власником рахунку (вкладу) в заповідальному розпорядженні кредитній спілці, нотаріусам, консульським установам іноземних держав у справах спадщини за рахунками (вкладами) померлих власників рахунків (вкладів).

Кредитна спілка має право надавати конфіденційну інформацію іншим кредитним спілкам в обсягах, необхідних для надання кредитів.

Обмеження стосовно отримання конфіденційної інформації, передбачені цією частиною, не поширюються на працівників Уповноваженого органу, які в межах повноважень, наданих Законом України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, здійснюють функції нагляду за діяльністю кредитних спілок. Уповноважений орган за письмовим запитом, підписаним Головою Уповноваженого органу або у разі його відсутності особою, якій надані відповідні повноваження, має право отримувати від кредитної спілки будь-яку інформацію для цілей нагляду, визначених законодавством про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг. Уповноважений орган може досліджувати дані про клієнта кредитної спілки тільки з метою виконання завдань нагляду. Ці вимоги не поширюються на випадки повідомлення кредитними спілками відповідно до законодавства про операції, що мають сумнівний характер, та на інші передбачені законом випадки повідомлення про операції спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу.

Порядок отримання інформації в межах проведення слідчих дій (обшук та/або виїмка) органами досудового слідства регулюється Кримінально-процесуальним кодексом України.”;

18) у статті 22 доповнити:

абзац третій частини першої після слів “Голова правління” словами “(виконавчий директор)”;

частину другу абзацом такого змісту:

“Звітні дані, що подаються до Уповноваженого органу, підлягають оприлюдненню кредитною спілкою в засобах масової інформації в частині розкриття складу активів і пасивів кредитної спілки, доходів і витрат, фінансового результату діяльності кредитної спілки в порядку, визначеному Уповноваженим органом.”;

19) в абзаці другому частини другої статті 23:

слова “установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян” замінити словами “банках, які є учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб”;

доповнити абзац після слів “державні цінні папери” словами “та/або іпотечні цінні папери”;

20) назву Розділу VI викласти в такій редакції:



“Розділ VI

Асоціації кредитних спілок, об’єднані кредитні
спілки, системи фінансового оздоровлення кредитних
спілок та гарантування внесків (вкладів)”;



21) у статті 24:


частину першу викласти в такій редакції:

“1. 3 метою координації своєї діяльності, надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів кредитні спілки мають право на добровільних засадах створювати асоціації кредитних спілок.

Місцеві асоціації кредитних спілок створюються в рамках однієї адміністративно-територіальної одиниці, визначеної статтею 133 Конституції України, якщо членами такого об’єднання є більш як третя частина кількості кредитних спілок, які діють на території такої адміністративно-територіальної одиниці, але в кількості не менш як три кредитних спілки.

Всеукраїнські асоціації кредитних спілок створюються як асоціації кредитних спілок, членами яких є кредитні спілки або місцеві асоціації більше ніж з половини адміністративно-територіальних одиниць, визначених частиною другою статті 133 Конституції України.

Рішення про створення асоціації кредитних спілок приймає установча конференція представників кредитних спілок або місцевих асоціацій кредитних спілок.

Повноваження представника кредитної спілки або місцевої асоціації кредитних спілок, який бере участь у конференції, підтверджуються рішенням відповідного органу управління кредитної спілки або місцевої асоціації кредитних спілок.”;

у першому реченні частини третьої слова “кредитних спілок – своїх членів” замінити словами “своїх членів”;

у частині четвертій:

доповнити абзац перший після слів “представників кредитних спілок” словами “та/або місцевих асоціацій кредитних спілок”;

в абзаці третьому слова “юридичну адресу” замінити словом “місцезнаходження”, а в абзаці четвертому слово “завдання” – словами “предмет діяльності”;

доповнити абзац шостий після слів “кредитних спілок” словами “та/або місцевих асоціацій кредитних спілок”, а абзац восьмий після слів “кредитними спілками” – словами “та/або місцевими асоціаціями кредитних спілок”;

частину п’яту викласти в такій редакції:

“5. Державна реєстрація асоціацій кредитних спілок здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про реєстрацію юридичних осіб.”;

частину шосту виключити;

доповнити частину сьому після абзацу сьомого новим абзацом такого змісту:

“утворювати третейські суди;”.

У зв’язку з цим абзаци восьмий і дев’ятий вважати відповідно абзацами дев’ятим і десятим;

22) у статті 25:

абзац третій частини першої викласти в такій редакції:

“Мінімальна кількість учасників об’єднаної кредитної спілки повинна становити не менш як десять кредитних спілок.”;

доповнити частину другу абзацом такого змісту:

“Об’єднана кредитна спілка може здійснювати види діяльності, передбачені статтею 21 цього Закону.”;

доповнити статтю після частини третьої новими частинами такого змісту:

“4. Об’єднана кредитна спілка може бути учасником тільки одного кооперативного банку.

5. Об’єднана кредитна спілка може бути перетворена в регіональний або міжрегіональний кооперативний банк.”.

У зв’язку з цим частину четверту вважати частиною шостою;



23) доповнити Розділ VI статтею 251 такого змісту:


“Стаття 251. Загальні засади створення систем фінансового оздоровлення кредитних спілок та гарантування внесків (вкладів)

1. Фінансове оздоровлення кредитних спілок здійснює саморегулівна організація кредитних спілок або спеціально створена установа чи непідприємницьке товариство, засновниками (учасниками) якого є кредитні спілки та їх асоціації. Статут такої організації погоджується Уповноваженим органом. Уповноважений орган має право призначити своїх представників до органів управління такої організації з наданням повноважень щодо застосування права вето стосовно прийняття окремих рішень цими органами.

2. Гарантування внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки здійснюється страховиком або спеціально створеною установою чи непідприємницьким товариством. Якщо гарантування внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки здійснює страховик, то він повинен відповідати умовам, визначеним Уповноваженим органом. Якщо гарантування внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки здійснює спеціально створена з цією метою організація, то її статут і внутрішні положення погоджуються Уповноваженим органом у встановленому ним порядку та відповідно до визначених його нормативно-правовими актами вимог.

3. Для кредитних спілок, які залучають внески (вклади) їх членів на депозитні рахунки, участь у системі фінансового оздоровлення та системі гарантування внесків (вкладів) членів кредитних спілок є обов’язковою.

Уповноважений орган установлює порядок здійснення моніторингу діяльності системи фінансового оздоровлення та системи гарантування внесків (вкладів) членів кредитних спілок, а також здійснює нагляд за діяльністю установ системи фінансового оздоровлення та системи гарантування внесків (вкладів) членів кредитних спілок.”;

24) у статті 26:

у частині першій слово “Державне” замінити цифрою і словом
“1. Державне”;

доповнити статтю частинами такого змісту:

“2. Уповноважений орган, крім вимог, установлених Законом України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, іншими законами, має право встановлювати:

вимоги до аудиторів, які мають право здійснювати аудит кредитних спілок;

вимоги щодо обов’язкового опублікування інформації про діяльність кредитних спілок та/або об’єднаних кредитних спілок;

вимоги щодо визначення переліку інформації, яка повинна бути відкритою для членів кредитних спілок;

вимоги до систем управління і контролю кредитних спілок;

вимоги до реклами кредитних спілок та загальні умови її розповсюдження;

вимоги щодо забезпечення належного рівня капіталізації, ліквідності та рентабельності діяльності кредитних спілок та/або об’єднаних кредитних спілок (у тому числі шляхом установлення економічних нормативів і вимог до резервування коштів), здійснення рефінансування, визначення порядку застосування таких вимог;

вимоги до професійної підготовки та сертифікації голови правління (виконавчого директора) та членів правління, а також до головного бухгалтера кредитної спілки або особи, на яку покладені обов’язки з ведення бухгалтерського обліку.

Будь-які рекламні матеріали, що стосуються послуг кредитних спілок, які планується розповсюдити, подаються Уповноваженому органу не пізніше ніж за 15 робочих днів до їх розповсюдження.

3. Державне регулювання діяльності кредитних спілок здійснюється Уповноваженим органом на основі оцінки ризиків та визначених відповідно до такої оцінки диференційованих режимів регулювання для окремих груп кредитних спілок. Кредитна спілка повинна дотримуватися вимог режиму регулювання, встановленого для групи, до якої вона належить.”;

25) у тексті Закону слова “спостережна рада” в усіх відмінках замінити словами “наглядова рада” у відповідному відмінку.

10. У Законі України “Про фермерське господарство” (Відомості Верховної Ради України, 2003 p., № 45, ст. 363; 2005 p., № 52, ст. 560):

1) у статті 11 доповнити:

частину першу після слів “кредитуванні банками” словами “та/або кредитними спілками”;

перше речення частини другої після слів “кредитами банків” словами “та/або кредитних спілок”;

2) у частині першій статті 26 слова “кооперативні банки,” виключити.

11. Доповнити преамбулу Закону України “Про кооперацію” (Відомості Верховної Ради України, 2004 p., № 5, ст. 35 ) абзацом такого змісту:

“Цей Закон регулює відносини, які виникають під час створення, діяльності, реорганізації або ліквідації кооперативних банків, у частині, що не суперечить законодавству України про банки і банківську діяльність.”.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кредитні спілки та їх асоціації, а також об’єднані кредитні спілки повинні привести свою діяльність у відповідність з вимогами цього Закону протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом.



ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів  України з питань діяльності системи кредитної кооперації”

 
Положення чинної редакції
Положення законопроекту



1. Земельний кодекс України
1. Доповнити частину четверту статті 133 Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3 – 4, ст. 27, 2003 р., № 38, ст. 313) після слів “лише банки” словами “і кредитні спілки”.

 Стаття 133. Застава земельних ділянок

1. У заставу можуть передаватися земельні ділянки, які належать громадянам та юридичним особам на праві власності.

2. Земельна ділянка, яка перебуває у спільній власності, може бути передана у заставу за згодою всіх співвласників.

3. Передача в заставу частини земельної ділянки здійснюється після виділення її в натурі (на місцевості).

4. Заставодержателем земельної ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути лише банки.
 Стаття 133. Застава земельних ділянок

1. У заставу можуть передаватися земельні ділянки, які належать громадянам та юридичним особам на праві власності.

2. Земельна ділянка, яка перебуває у спільній власності, може бути передана у заставу за згодою всіх співвласників.

3. Передача в заставу частини земельної ділянки здійснюється після виділення її в натурі (на місцевості).

4. Заставодержателем земельної ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути лише банки і кредитні спілки.


1. Господарський кодекс України

2. У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 p., №  18 – 22, ст. 144):


1) у статті 130:

частини першу та другу викласти у такій редакції:

Стаття 130. Кредитні спілки у сфері господарювання

1. Громадяни, які постійно проживають на території України, можуть об'єднуватися у кредитні спілки.

1. У кредитні спілки можуть об’єднуватися фізичні особи, які постійно проживають на території України, а також юридичні особи, визначені законом.

2. Кредитною спілкою є неприбуткова організація, заснована громадянами у встановленому законом порядку на засадах добровільного об'єднання грошових внесків з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні інших фінансових послуг. Кредитна спілка є юридичною особою. Статусу юридичної особи вона набуває з дня її державної реєстрації.

2. Кредитною спілкою є суб’єкт господарювання, заснований на кооперативних засадах з метою задоволення потреб його членів у фінансових кредитах та інших фінансових послугах. Кредитна спілка є неприбутковою організацією та здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційну господарську діяльність).
Членами кредитної спілки можуть бути юридичні особи — суб’єкти малого підприємництва, а також фермерські господарства.
Кредитна спілка є юридичною особою, статусу якої вона набуває з дня державної реєстрації.


частину п'яту виключити;
5. Кредитна спілка не може бути засновником або учасником суб'єктів підприємницької діяльності.

6. Статус, порядок організації та здійснення господарської діяльності кредитної спілки визначаються цим Кодексом, законом про кредитні спілки  та іншими законами.




5. Статус, порядок організації та здійснення господарської діяльності кредитної спілки визначаються цим Кодексом, законом про кредитні спілки  та іншими законами.


2) у статті 201 слово «комерційних» виключити;
Стаття 201. Загальногосподарські (публічні) гарантії виконання зобов'язань
1. З метою нейтралізації несприятливих наслідків від економічних злочинів законом може бути передбачено обов'язок комерційних банків, страховиків, акціонерних товариств та інших суб'єктів господарювання, які залучають кошти або цінні папери громадян і юридичних осіб, передавати частину своїх коштів для формування єдиного страхового фонду публічної застави.
Стаття 201. Загальногосподарські (публічні) гарантії виконання зобов'язань
1. З метою нейтралізації несприятливих наслідків від економічних злочинів законом може бути передбачено обов'язок банків, страховиків, акціонерних товариств та інших суб'єктів господарювання, які залучають кошти або цінні папери громадян і юридичних осіб, передавати частину своїх коштів для формування єдиного страхового фонду публічної застави.



3) статтю 338 викласти в такій редакції:

Стаття 338. Кооперативні банки

1. Кооперативний банк - це банк, створений суб'єктами господарювання, а також іншими особами за принципом територіальності на засадах добровільного членства та об'єднання пайових внесків для спільної грошово-кредитної діяльності. Відповідно до закону можуть створюватися місцеві та центральний кооперативні банки.
Стаття 338. Кооперативні банки
1. Кооперативний банк – це банк, створений на кооперативних засадах за територіальним принципом шляхом об’єднання учасниками пайових внесків з метою задоволення їх потреби у фінансових послугах.
 Учасниками (пайовиками) кооперативного банку можуть бути:
1) кредитні спілки та/або об’єднані кредитні спілки;
2) інші юридичні та фізичні особи, які не є кредитними спілками.
2. Відповідно до закону можуть створюватися регіональні, міжрегіональні та центральні кооперативні банки.

2. Статутний фонд кооперативного банку поділяється на паї.
3.Статутний фонд кооперативного банку поділяється на паї.
3. Кожний учасник кооперативного банку незалежно від його участі (паю) у статутному фонді банку має право одного голосу.
4. Кожний учасник кооперативного банку незалежно від розміру його участі (паю) у статутному фонді банку має право одного голосу";


4) главу 35 доповнити параграфом 11 такого змісту:

Глава 35
ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Параграф 1. Фінанси і банківська діяльність
§ 11  Кредитна кооперація
Стаття 3511. Система кредитної кооперації
1. Система кредитної кооперації включає такі елементи:
кредитні спілки, що безпосередньо надають фінансові послуги своїм членам;
фінансову інфраструктуру, яка забезпечує належний рівень фінансової, системної та організаційної інтеграції кредитних спілок;
сервісну інфраструктуру, об’єкти якої перебувають у власності кредитних спілок або під їх контролем і забезпечують надання відповідних послуг.
2. Структура системи кредитної кооперації складається з двох (трьох) рівнів:
перший – кредитні спілки;
другий – кооперативні банки та об’єднані кредитні спілки, що забезпечують можливість доступу кредитних спілок до необхідних фінансових ресурсів як шляхом їх перерозподілу в межах системи кредитної кооперації, так і шляхом залучення відповідних ресурсів із зовнішніх джерел;
третій – центральні кооперативні банки, які можуть утворюватися установами другого рівня.
3. Через кооперативні банки може здійснюватися рефінансування, диверсифікація ризиків, доступ до міжбанківської системи розрахунків, забезпечення переказу коштів у межах платіжної системи.


3. Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»

3. У Декреті Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15 – 93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” (Відомості Верховної Ради України, 1993 p., № 17, ст. 184; 1999 p., № 37, ст. 334; 2002 p., № 7, ст. 50; 2006 p., № 27, ст. 232, № 33, ст. 283) виключити:


1) у пункті 3 статті 1 слово “комерційний”;
2) у пункті 2 статті 5 слово “комерційним”.

Стаття 1. Визначення термінів
Терміни, що використовуються в цьому Декреті, мають таке значення:
Стаття 1. Визначення термінів
Терміни, що використовуються в цьому Декреті, мають таке значення:
 3) "уповноважений банк" - будь-який комерційний банк, офіційно зареєстрований на території України, що має ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, а також здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів;
 3) "уповноважений банк" - будь-який банк, офіційно зареєстрований на території України, що має ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, а також здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів;



Стаття 5. Ліцензії Національного банку України

1. Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Стаття 5. Ліцензії Національного банку України

1. Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.
2. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.
2. Генеральні ліцензії видаються банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.




4.  Закон України «Про Національний банк України»

4. У Законі України „Про Національний банк України” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238; 2000 p., № 42, ст. 351; 2002 p., № 5, ст. 30, № 17, ст. 117) виключити:

1) в абзаці дев’ятнадцятому статті 1 та пунктах 1 і 3 статті 25 слово “комерційних”;
2) в абзаці двадцять четвертому статті 1 та пункті 1 частини першої статті 42 слово “комерційним”.
Стаття 1. Терміни та поняття
……………………..
облікова ставка Національного банку України - виражена у відсотках плата, що береться Національним банком України за рефінансування комерційних банків шляхом купівлі векселів до настання строку платежу по них і утримується з номінальної суми векселя. Облікова ставка є найнижчою серед ставок рефінансування і є орієнтиром ціни на гроші;
……………………..
Стаття 1. Терміни та поняття
……………………..
облікова ставка Національного банку України - виражена у відсотках плата, що береться Національним банком України за рефінансування банків шляхом купівлі векселів до настання строку платежу по них і утримується з номінальної суми векселя. Облікова ставка є найнижчою серед ставок рефінансування і є орієнтиром ціни на гроші;
……………………..
ставки рефінансування Національного банку України - виражена у відсотках плата за кредити, що надаються комерційним банкам, яка встановлюється Національним банком України з метою впливу на грошовий оборот та кредитування. Національним банком України встановлюються облікова та ломбардна процентні ставки;
ставки рефінансування Національного банку України - виражена у відсотках плата за кредити, що надаються банкам, яка встановлюється Національним банком України з метою впливу на грошовий оборот та кредитування. Національним банком України встановлюються облікова та ломбардна процентні ставки;

Стаття 25. Засоби та методи грошово-кредитної політики
Основними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики є регулювання обсягу грошової маси через:
Стаття 25. Засоби та методи грошово-кредитної політики
Основними економічними засобами і методами грошово-кредитної політики є регулювання обсягу грошової маси через:
1) визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків;
1) визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для банків;
2) процентну політику;
3) рефінансування комерційних банків;
4) управління золотовалютними резервами;
5) операції з цінними паперами (крім цінних паперів, що підтверджують корпоративні права), у тому числі з казначейськими зобов'язаннями, на відкритому ринку;
6) регулювання імпорту та експорту капіталу;
7) емісію власних боргових зобов'язань та операції з ними.
2) процентну політику;
3) рефінансування банків;
4) управління золотовалютними резервами;
5) операції з цінними паперами (крім цінних паперів, що підтверджують корпоративні права), у тому числі з казначейськими зобов'язаннями, на відкритому ринку;
6) регулювання імпорту та експорту капіталу;
7) емісію власних боргових зобов'язань та операції з ними.

Стаття 42. Види операцій Національного банку
Національний банк для забезпечення виконання покладених на нього функцій здійснює такі операції:
1) надає кредити комерційним банкам для підтримки ліквідності за ставкою не нижче ставки рефінансування Національного банку та в порядку, визначеному Національним банком;
…………………………….
Стаття 42. Види операцій Національного банку
Національний банк для забезпечення виконання покладених на нього функцій здійснює такі операції:
1) надає кредити банкам для підтримки ліквідності за ставкою не нижче ставки рефінансування Національного банку та в порядку, визначеному Національним банком;
…………………………………

5. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» 
5. Доповнити частину четверту статті 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (Відомості Верховної Ради України, 1999 p., № 42 – 43, ст. 378; 2002 р., № 17, ст. 117; 2003 p., № 24, ст. 160; 2004 p., № 22, ст. 312) після слів “споживчого товариства,” словами “кредитної спілки,”.

Стаття 5. Законодавство, що регулює провадження у справах про банкрутство
Стаття 5. Законодавство, що регулює провадження у справах про банкрутство
4. Положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб, які діють у формі споживчого товариства, благодійного чи іншого фонду.
4. Положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб, які діють у формі споживчого товариства, кредитної спілки, благодійного чи іншого фонду.


6.  Закон України «Про банки і банківську діяльність»
6. У Законі України “Про банки і банківську діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 2001 p., № 5 – 6, ст. 30; 2002 p., № 5, ст. 30; 2003 p., № 14, ст. 104; 2006 p., № 8, ст. 90, № 43, ст. 414; 2007 p., № 2, ст. 15):


1) статтю 8 викласти в такій редакції:

 Стаття 8. Кооперативні банки
Кооперативний банк створюється в порядку, передбаченому цим Законом. Законодавство про кооперацію поширюється на кооперативні банки в частині, що не суперечить цьому Закону.

Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і поділяються на місцеві та центральний кооперативні банки.


















Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку має бути не менше 50 осіб. У разі зменшення кількості учасників і неспроможності кооперативного банку протягом одного року збільшити їх кількість до мінімальної необхідної кількості діяльність такого банку припиняється шляхом зміни організаційно-правової форми або ліквідації.
Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві кооперативні банки.
До функцій центрального кооперативного банку, крім передбачених цим Законом, належать централізація та перерозподіл ресурсів, акумульованих місцевими кооперативними банками, а також здійснення контролю за діяльністю кооперативних банків регіонального рівня.
Органами управління кооперативних банків є загальні збори учасників (пайовиків), спостережна рада банку та правління банку. Органом контролю є ревізійна комісія банку. Органи управління та контролю кооперативного банку створюються та здійснюють свої повноваження відповідно до цього Закону.
Статутний капітал кооперативного банку поділяється на паї. Рівень мінімального розміру статутного капіталу кооперативного банку встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону.
Кожний учасник кооперативного банку незалежно від розміру своєї участі у капіталі банку (паю) має право одного голосу.

Прибутки або збитки кооперативного банку за результатами фінансового року розподіляються між учасниками пропорційно розміру їх паю.
Обмеження, встановлені цим Законом для операцій банку з пов'язаними особами, не поширюються на операції кооперативного банку.

Стаття 8. Кооперативні банки
Кооперативний банк створюється в порядку, передбаченому цим Законом. Дія законодавства про кооперацію поширюється на кооперативні банки в частині, що не суперечить цьому Закону.
Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і поділяються на регіональні, міжрегіональні та центральні кооперативні банки.
Регіональний кооперативний банк може бути створений:
кредитними спілками та/або об’єднаними кредитними спілками з місцезнаходженням в одному регіоні (Автономна Республіка Крим, область, міста Київ та Севастополь);
фізичними та юридичними особами, які не є кредитними спілками, з місцезнаходженням в одному регіоні (Автономна Республіка Крим, область, міста Київ та Севастополь).
Міжрегіональний кооперативний банк може бути створений:
кредитними спілками та/або об’єднаними кредитними спілками з місцезнаходженням не менш як у двох та не більш як у п’яти регіонах (Автономна Республіка Крим, область, міста Київ та Севастополь), що межують;
фізичними та юридичними особами, які не є кредитними спілками, з місцезнаходженням не менш як у двох та не більш як у п’яти регіонах (Автономна Республіка Крим, область, міста Київ та Севастополь), що межують.
Пайовиком центрального кооперативного банку може бути регіональний та/або міжрегіональний кооперативний банк і/чи об’єднана кредитна спілка. Центральний кооперативний банк створюється з метою концентрації капіталів пайовиків, підвищення рівня їх загальної ліквідності та платоспроможності, а також забезпечення координації та нагляду за їх діяльністю.
Мінімальна кількість пайовиків регіонального і міжрегіонального кооперативного банку, створеного за участю кредитних спілок та/або об’єднаних кредитних спілок, повинна становити не менш як 10 осіб; мінімальна кількість пайовиків регіонального і міжрегіонального кооперативного банку, створеного за участю інших осіб – не менш як 50 осіб. У разі зменшення кількості пайовиків і неспроможності кооперативного банку протягом одного року збільшити їх кількість до мінімальної необхідної кількості діяльність такого банку припиняється шляхом зміни організаційно-правової форми (перетворення) або ліквідації.
Кредитна спілка або об’єднана кредитна спілка може бути пайовиком лише одного кооперативного банку.
Регіональні, міжрегіональні та центральні кооперативні банки мають право надавати послуги щодо відкриття рахунків та/або прийняття депозитів виключно своїм пайовикам.
Статутний капітал кооперативного банку поділяється на паї рівного розміру. Мінімальна кількість паїв, що можуть належати одному пайовику кооперативного банку, визначається його статутом. Максимальний розмір паїв, що належать одному пайовику, не повинен перевищувати 10 відсотків статутного капіталу кооперативного банку.
Кожен пайовик кооперативного банку незалежно від кількості належних йому паїв у капіталі банку має право одного голосу.
Прибутки або збитки кооперативного банку за результатами фінансового року розподіляються між пайовиками пропорційно кількості належних їм паїв.
Обмеження, встановлені цим Законом для операцій банку з пов’язаними особами, не поширюються на операції кооперативного банку.





2) доповнити частину першу статті 14 після слів “Учасниками банку” словами “(крім кооперативного)”;

Стаття 14. Учасники банків
Стаття 14. Учасники банків
Учасниками банку можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів.
Учасниками банку (крім кооперативного) можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів.


3) доповнити частину першу статті 15 реченням такого змісту:
“У найменуванні кооперативного банку повинна міститися вказівка на його вид — регіональний, міжрегіональний або центральний.”;

Стаття 15. Найменування банку
Стаття 15. Найменування банку
Банк має повне і скорочене офіційні найменування українською та іноземними мовами. Найменування банку має містити слово "банк", а також вказівку на організаційно-правову форму банку.

Банк має повне і скорочене офіційні найменування українською та іноземними мовами. Найменування банку має містити слово "банк", а також вказівку на організаційно-правову форму банку. У найменуванні кооперативного банку повинна міститися вказівка на його вид — регіональний, міжрегіональний або центральний..


4) у статті 16:
доповнити частину першу після слів “Закону України “Про господарські товариства” словами “(для банку, створеного у формі акціонерного товариства), Закону України “Про кооперацію” (для кооперативного банку)”;

Стаття 16. Статут банку
Стаття 16. Статут банку
Статут банку складається з урахуванням положень цього Закону, Закону України "Про господарські товариства" та інших законів України.
Статут банку складається з урахуванням положень цього Закону, Закону України "Про господарські товариства" (для банку, створеного у формі акціонерного товариства), Закону України “Про кооперацію” (для кооперативного банку) та інших законів України.


пункт п’ятий частини другої викласти в такій редакції:
“5) розмір та порядок формування статутного капіталу банку, види акцій банку, їх номінальну вартість, форми випуску акцій (документарна або бездокументарна), кількість акцій, що купуються акціонерами (для кооперативного банку – мінімальний розмір паю, який повинен належати одному пайовику);”;
доповнити статтю після частини другої новою частиною такого змісту:
“У статуті регіонального та міжрегіонального кооперативного банку зазначається найменування регіону (Автономна Республіка Крим, область (області), міста Київ та Севастополь), на території якого створено кооперативний банк.”.
У зв’язку з цим частини третю і четверту вважати відповідно частинами четвертою і п’ятою;

5) розмір та порядок формування статутного капіталу банку, види акцій банку, їх номінальну вартість, форми випуску акцій (документарна або бездокументарна), кількість акцій, що купуються акціонерами;
5) розмір та порядок формування статутного капіталу банку, види акцій банку, їх номінальну вартість, форми випуску акцій (документарна або бездокументарна), кількість акцій, що купуються акціонерами (для кооперативного банку – мінімальний розмір паю, який повинен належати одному пайовику);

6) структуру управління банком, органи управління, їх компетенцію та порядок прийняття рішень;
6) структуру управління банком, органи управління, їх компетенцію та порядок прийняття рішень;
7) порядок реорганізації та ліквідації банку відповідно до глав 5 та 16 цього Закону;
7) порядок реорганізації та ліквідації банку відповідно до глав 5 та 16 цього Закону;
8) порядок внесення змін та доповнень до статуту банку;
8) порядок внесення змін та доповнень до статуту банку;
9) розмір та порядок утворення резервів та інших загальних фондів банку;
9) розмір та порядок утворення резервів та інших загальних фондів банку;
10) порядок розподілу прибутків та покриття збитків;
10) порядок розподілу прибутків та покриття збитків;
11) положення про аудиторську перевірку банку;
11) положення про аудиторську перевірку банку;
12) положення про органи внутрішнього аудиту банку.






 Рішення про внесення змін до статуту банку набирає сили з моменту реєстрації таких змін Національним банком України.

Реєстрація змін до статуту банку здійснюється у порядку, визначеному Національним банком України.

12) положення про органи внутрішнього аудиту банку.

У статуті регіонального та міжрегіонального кооперативного банку зазначається найменування регіону (Автономна Республіка Крим, область (області), міста Київ та Севастополь), на території якого створено кооперативний банк.

Рішення про внесення змін до статуту банку набирає сили з моменту реєстрації таких змін Національним банком України.

Реєстрація змін до статуту банку здійснюється у порядку, визначеному Національним банком України.



5) у частині третій статті 17 слова “рахунок для накопичення підписних внесків” замінити словами “рахунок для накопичення підписних (пайових) внесків”;

Стаття 17. Державна реєстрація банків
Стаття 17. Державна реєстрація банків
Національний банк України у тижневий термін з дати подання документів для державної реєстрації банку відкриває тимчасовий рахунок для накопичення підписних внесків засновників та інших учасників банку.
Національний банк України у тижневий термін з дати подання документів для державної реєстрації банку відкриває тимчасовий рахунок для накопичення підписних (пайових) внесків засновників та інших учасників банку.


6) доповнити статтю 23 після частини першої новою частиною такого змісту:
“Кооперативні банки мають право відкривати філії або представництва на такій території:
1) регіональні та міжрегіональні кооперативні банки – на території тих регіонів (Автономна Республіка Крим, область, міста Київ та Севастополь), які зазначені в статуті банку;
2) центральні кооперативні банки – на території всієї України.”.
У зв’язку з цим частини другу – дев’яту вважати відповідно частинами третьою – десятою;


Стаття 23. Порядок відкриття філій і представництв банків на території України
Стаття 23. Порядок відкриття філій і представництв банків на території України
 Банк має право відкривати філії та представництва на території України в разі його відповідності вимогам щодо відкриття філій та представництв, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку України.
 Банк має право відкривати філії та представництва на території України в разі його відповідності вимогам щодо відкриття філій та представництв, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку України.

Кооперативні банки мають право відкривати філії або представництва на такій території:
1) регіональні та міжрегіональні кооперативні банки – на території тих регіонів (Автономна Республіка Крим, область, міста Київ та Севастополь), які зазначені в статуті банку;
2) центральні кооперативні банки – на території всієї України.
 Відомості про філії та представництва банків Національний банк України включає до Державного реєстру банків на підставі письмового повідомлення банку.

Банк не пізніше ніж за десять днів до початку здійснення філією банку обслуговування клієнтів зобов'язаний подати Національному банку України повідомлення про відкриття філії, в якому зазначається:
1) внутрішньобанківський реєстраційний код філії;
2) повне найменування філії;
3) місцезнаходження філії;
4) обсяг та види діяльності (операцій), що виконуватимуться філією.

До повідомлення про відкриття філії додаються такі документи:
1) рішення уповноваженого органу банку про відкриття філії;
2) положення про філію, затверджене уповноваженим органом банку;
3) письмове запевнення про відповідність філії вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України, в тому числі щодо приміщення, обладнання філії банку і професійної придатності та ділової репутації керівників філії.
Національний банк України має право прийняти рішення про припинення здійснення філією банку операцій на користь або за дорученням клієнтів, якщо інформація про відкриття банком своєї філії містить неправдиві відомості або діяльність філії не відповідає вимогам закону та нормативно-правовим актам Національного банку України.
Банк у двотижневий термін після прийняття ним рішення про відкриття представництва зобов'язаний подати Національному банку України повідомлення про відкриття представництва.
До повідомлення про відкриття представництва додаються такі документи:
1) рішення уповноваженого органу банку про відкриття представництва;
2) положення про представництво, затверджене уповноваженим органом банку.
Банк зобов'язаний надсилати Національному банку України копію рішення про внесення змін до положення про філію або представництво у двотижневий термін після його затвердження уповноваженим органом банку.
Банк зобов'язаний повідомити Національний банк України про припинення філії або представництва у триденний термін після прийняття відповідного рішення.
 Відомості про філії та представництва банків Національний банк України включає до Державного реєстру банків на підставі письмового повідомлення банку.

Банк не пізніше ніж за десять днів до початку здійснення філією банку обслуговування клієнтів зобов'язаний подати Національному банку України повідомлення про відкриття філії, в якому зазначається:
1) внутрішньобанківський реєстраційний код філії;
2) повне найменування філії;
3) місцезнаходження філії;
4) обсяг та види діяльності (операцій), що виконуватимуться філією.

До повідомлення про відкриття філії додаються такі документи:
1) рішення уповноваженого органу банку про відкриття філії;
2) положення про філію, затверджене уповноваженим органом банку;
3) письмове запевнення про відповідність філії вимогам, встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України, в тому числі щодо приміщення, обладнання філії банку і професійної придатності та ділової репутації керівників філії.

Національний банк України має право прийняти рішення про припинення здійснення філією банку операцій на користь або за дорученням клієнтів, якщо інформація про відкриття банком своєї філії містить неправдиві відомості або діяльність філії не відповідає вимогам закону та нормативно-правовим актам Національного банку України.
Банк у двотижневий термін після прийняття ним рішення про відкриття представництва зобов'язаний подати Національному банку України повідомлення про відкриття представництва.
До повідомлення про відкриття представництва додаються такі документи:
1) рішення уповноваженого органу банку про відкриття представництва;
2) положення про представництво, затверджене уповноваженим органом банку.
Банк зобов'язаний надсилати Національному банку України копію рішення про внесення змін до положення про філію або представництво у двотижневий термін після його затвердження уповноваженим органом банку.
Банк зобов'язаний повідомити Національний банк України про припинення філії або представництва у триденний термін після прийняття відповідного рішення.


7) доповнити статтю 25 частиною такого змісту:
“Кооперативні банки не мають права відкривати філії або представництва за межами України.”;

Стаття 25. Дочірні банки, філії і представництва українського банку на території інших держав
Стаття 25. Дочірні банки, філії і представництва українського банку на території інших держав

Українські банки мають право створювати дочірні банки, філії чи представництва на території інших держав на підставі дозволу Національного банку України. Для відкриття дочірніх банків, філій або представництв українських банків на території інших держав пред'являються такі самі вимоги, які встановлені для відкриття філій чи представництв банків на території України, за умови надання Національним банком України дозволу на здійснення інвестиції за кордон у зв'язку із створенням філії чи представництва банку на території іншої держави.

Для створення дочірнього банку, філії чи представництва українського банку за кордоном цей банк подає до Національного банку України бізнес-план та економічне обгрунтування доцільності створення дочірнього банку, філії чи представництва банку за кордоном.

Дочірній банк, філія чи представництво українського банку на території іншої держави реєструються відповідно до вимог законодавства цієї держави.

Банк у місячний термін має повідомити Національний банк України про відкриття дочірнього банку, філії чи представництва на території іншої держави з наданням копій відповідних документів про їх реєстрацію.


 Українські банки мають право створювати дочірні банки, філії чи представництва на території інших держав на підставі дозволу Національного банку України. Для відкриття дочірніх банків, філій або представництв українських банків на території інших держав пред'являються такі самі вимоги, які встановлені для відкриття філій чи представництв банків на території України, за умови надання Національним банком України дозволу на здійснення інвестиції за кордон у зв'язку із створенням філії чи представництва банку на території іншої держави.

Для створення дочірнього банку, філії чи представництва українського банку за кордоном цей банк подає до Національного банку України бізнес-план та економічне обгрунтування доцільності створення дочірнього банку, філії чи представництва банку за кордоном.

Дочірній банк, філія чи представництво українського банку на території іншої держави реєструються відповідно до вимог законодавства цієї держави.

Банк у місячний термін має повідомити Національний банк України про відкриття дочірнього банку, філії чи представництва на території іншої держави з наданням копій відповідних документів про їх реєстрацію.

Кооперативні банки не мають права відкривати філії або представництва за межами України.


8) доповнити частину другу статті 27 після слів “із законодавством України про господарські товариства” словами “(для банків, створених у формі акціонерного товариства) або про кооперацію (для кооперативних банків)”;

Стаття 27. Умови реорганізації банку
Стаття 27. Умови реорганізації банку
Порядок здійснення примусової реорганізації банків встановлюється цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.
Порядок здійснення примусової реорганізації банків встановлюється цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.
Реорганізація за рішенням власників банку здійснюється згідно із законодавством України про господарські товариства за умови попереднього дозволу Національного банку України.
Реорганізація за рішенням власників банку здійснюється згідно із законодавством України про господарські товариства (для банків, створених у формі акціонерного товариства) або про кооперацію (для кооперативних банків) за умови попереднього дозволу Національного банку України.


9) у першому реченні частини другої статті 30 слова „додаткових внесків акціонерів” замінити словами “додаткових внесків учасників банку”

Стаття 30. Структура капіталу банку
Стаття 30. Структура капіталу банку
Капітал банку включає:
Капітал банку включає:
1) основний капітал;
1) основний капітал;
2) додатковий капітал.
2) додатковий капітал.
Основний капітал банку включає сплачений і зареєстрований статутний капітал і розкриті резерви, які створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку, надбавок до курсу акцій і додаткових внесків акціонерів у капітал, загальний фонд покриття ризиків, що створюється під невизначений ризик при проведенні банківських операцій, за винятком збитків за поточний рік і нематеріальних активів. Розкриті резерви включають і інші фонди такої самої якості, які повинні відповідати таким критеріям:
Основний капітал банку включає сплачений і зареєстрований статутний капітал і розкриті резерви, які створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку, надбавок до курсу акцій і додаткових внесків учасників банку у капітал, загальний фонд покриття ризиків, що створюється під невизначений ризик при проведенні банківських операцій, за винятком збитків за поточний рік і нематеріальних активів. Розкриті резерви включають і інші фонди такої самої якості, які повинні відповідати таким критеріям:



10) у частині восьмій статті 47 слова “Комерційні банки” замінити словом “Банки”

Стаття 47. Банківські операції
Стаття 47. Банківські операції
Комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.
Банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.



11) доповнити статтю 55 частиною такого змісту:
«Кооперативні банки мають право надавати послуги виключно своїм пайовикам»;

Стаття 55. Регулювання відносин банку з клієнтом
Стаття 55. Регулювання відносин банку з клієнтом
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг.


Кооперативні банки мають право надавати послуги виключно своїм пайовикам.




12) у частині першій статті 57 слово «комерційних» виключити;

Стаття 57. Гарантування вкладів фізичних осіб
Стаття 57. Гарантування вкладів фізичних осіб

Вклади фізичних осіб комерційних банків гарантуються в порядку, передбаченому законодавством України.

Вклади фізичних осіб банків гарантуються в порядку, передбаченому законодавством України.


13) доповнити частину другу статті 87 після слів „про господарські товариства” словами “(для банків, створених у формі акціонерного товариства) або про кооперацію (для кооперативних банків)”;


Стаття 87. Правові підстави ліквідації банку
Стаття 87. Правові підстави ліквідації банку

Банк може бути ліквідований:

Банк може бути ліквідований:
1) з ініціативи власників банку;
1) з ініціативи власників банку;
2) з ініціативи Національного банку України (у тому числі за заявою кредиторів).
2) з ініціативи Національного банку України (у тому числі за заявою кредиторів).

Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством України про господарські товариства, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом та за згодою Національного банку України.

Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством України про господарські товариства (для банків, створених у формі акціонерного товариства) або про кооперацію (для кооперативних банків), з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом та за згодою Національного банку України.



14) частину чотирнадцяту статті 96 викласти в такій редакції:
«Майно кооперативних банків, що залишилося після задоволення потреб кредиторів, підлягає використанню відповідно до статті 29 Закону України «Про кооперацію».

Стаття 96. Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів
Стаття 96. Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів

Майно кооперативних банків, що залишилося після задоволення потреб кредиторів, підлягає використанню відповідно до законодавства України про кооперацію.

Майно кооперативних банків, що залишилося після задоволення потреб кредиторів, підлягає використанню відповідно до статті 29 Закону України «Про кооперацію».


7. Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» 

7. У першому реченні абзацу другого пункту 28.3 статті 28 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 2001 p., № 29, ст. 137; 2005 p., № 1, ст. 23) слово “комерційним” виключити.

Стаття 28. Особливості виконання міжбанківського переказу, ініційованого за допомогою спеціального платіжного засобу
28.3. Міжбанківський переказ між членами платіжної системи за операціями із застосуванням емітованих резидентами спеціальних платіжних засобів, що здійснені в межах України, проводиться розрахунковим банком - резидентом.
У разі виконання функцій розрахункового банку комерційним банком переказ здійснюється з кореспондентських рахунків (на кореспондентські рахунки) банків - членів платіжної системи, відкритих у цьому банку. У разі виконання функцій розрахункового банку Національним банком України використовуються кореспондентські рахунки банків, відкриті в Національному банку України.
Стаття 28. Особливості виконання міжбанківського переказу, ініційованого за допомогою спеціального платіжного засобу
28.3. Міжбанківський переказ між членами платіжної системи за операціями із застосуванням емітованих резидентами спеціальних платіжних засобів, що здійснені в межах України, проводиться розрахунковим банком - резидентом.
У разі виконання банком функцій розрахункового банку банком переказ здійснюється з кореспондентських рахунків (на кореспондентські рахунки) банків - членів платіжної системи, відкритих у цьому банку. У разі виконання функцій розрахункового банку Національним банком України використовуються кореспондентські рахунки банків, відкриті в Національному банку України.

9. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»


9. У Законі України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (Відомості Верховної Ради України, 2002 p., № 1, ст. 1):


1) доповнити частину першу статті 40 пунктом 41 такого змісту:
“41) виключати фінансову установу з Державного реєстру фінансових установ;”;

Стаття 40. Види заходів впливу
1. Уповноважений орган може застосовувати такі заходи впливу:
1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення;
2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;
3) накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону;
4) тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг;
5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію;
6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;
7) порушувати питання про ліквідацію установи.
Стаття 40. Види заходів впливу
1. Уповноважений орган може застосовувати такі заходи впливу:
1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення;
2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;
3) накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону;
4) тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг;
41) виключати з Державного реєстру фінансових установ;
5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію;
6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;
7) порушувати питання про ліквідацію установи.


2) доповнити пункт 1 частини першої статті 41 і частину першу статті 43 після слів “передбачено законом,” словами “або без внесення до Державного реєстру фінансових установ”;
3) у тексті Закону слова “суб’єкт підприємницької діяльності” в усіх відмінках і формах числа замінити словами „суб’єкт господарювання” у відповідному відмінку і числі.

Стаття 41. Штрафні санкції, що застосовуються до суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг
1. Уповноважений орган застосовує до суб'єктів підприємницької діяльності штрафні санкції:
1) за діяльність на ринках фінансових послуг без ліцензії, одержання якої передбачено законом, - у розмірі до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, що вчинила правопорушення;
2) за ненадання, несвоєчасне надання або надання завідомо недостовірної інформації - у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, що вчинила правопорушення;
3) за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень Уповноваженого органу про усунення порушень щодо надання фінансових послуг - у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, що вчинила правопорушення.
2. Рішення Уповноваженого органу про застосування штрафних санкцій може бути оскаржено в суді.
3. Штрафи, накладені Уповноваженим органом, стягуються у судовому порядку.
Стаття 41. Штрафні санкції, що застосовуються до суб'єктів господарювання за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг
1. Уповноважений орган застосовує до суб'єктів господарювання штрафні санкції:
1) за діяльність на ринках фінансових послуг без ліцензії, одержання якої передбачено законом або без внесення до Державного реєстру фінансових установ - у розмірі до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи - суб'єкта господарювання, що вчинила правопорушення;
2) за ненадання, несвоєчасне надання або надання завідомо недостовірної інформації - у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи - суб'єкта господарювання, що вчинила правопорушення;
3) за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень Уповноваженого органу про усунення порушень щодо надання фінансових послуг - у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи - суб'єкта господарювання, що вчинила правопорушення.
2. Рішення Уповноваженого органу про застосування штрафних санкцій може бути оскаржено в суді.
3. Штрафи, накладені Уповноваженим органом, стягуються у судовому порядку.

 Стаття 42. Порядок застосування штрафних санкцій за порушення правил діяльності суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами на ринках фінансових послуг
1. Штрафи, передбачені статтею 41 цього Закону, накладаються Головою Уповноваженого органу, його заступниками, директорами департаментів чи головою відповідного територіального управління після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.
2. Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 41, уповноваженою особою, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів направляється посадовій особі, яка має право накладати штраф.
3. Якщо під час проведення перевірки уповноваженою особою проводилось вилучення документів, які підтверджують факт порушення, до акта про правопорушення додаються копії цих документів та копія протоколу про вилучення цих документів.
4. Вилучення на строк до трьох днів документів, які підтверджують факт правопорушення, проводиться з обов'язковим складанням протоколу, в якому зазначаються дата його складання, прізвище та посада особи, яка провела вилучення, повний перелік вилучених документів та день, в який ці документи відповідно до цього Закону мають бути повернені.
5. Протокол підписує уповноважена особа, яка провела вилучення. Представнику суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, документи якого були вилучені, після закінчення перевірки і проведення вилучення документів надається копія протоколу про вилучення.
6. Посадові особи Уповноваженого органу, визначені у частині першій цієї статті, приймають рішення про накладення штрафу протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається суб'єкту підприємницької діяльності - юридичній особі та банківській установі, в якій відкрито розрахунковий рахунок цього суб'єкта підприємницької діяльності.

 Стаття 42. Порядок застосування штрафних санкцій за порушення правил діяльності суб'єктами господарювання - юридичними особами на ринках фінансових послуг
1. Штрафи, передбачені статтею 41 цього Закону, накладаються Головою Уповноваженого органу, його заступниками, директорами департаментів чи головою відповідного територіального управління після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.
2. Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 41, уповноваженою особою, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів направляється посадовій особі, яка має право накладати штраф.
3. Якщо під час проведення перевірки уповноваженою особою проводилось вилучення документів, які підтверджують факт порушення, до акта про правопорушення додаються копії цих документів та копія протоколу про вилучення цих документів.
4. Вилучення на строк до трьох днів документів, які підтверджують факт правопорушення, проводиться з обов'язковим складанням протоколу, в якому зазначаються дата його складання, прізвище та посада особи, яка провела вилучення, повний перелік вилучених документів та день, в який ці документи відповідно до цього Закону мають бути повернені.
5. Протокол підписує уповноважена особа, яка провела вилучення. Представнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, документи якого були вилучені, після закінчення перевірки і проведення вилучення документів надається копія протоколу про вилучення.
6. Посадові особи Уповноваженого органу, визначені у частині першій цієї статті, приймають рішення про накладення штрафу протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається суб'єкту господарювання - юридичній особі та банківській установі, в якій відкрито розрахунковий рахунок цього суб'єкта господарювання.
 Стаття 43. Відповідальність за адміністративні правопорушення, пов'язані з діяльністю на ринках фінансових послуг
1. Здійснення операцій на ринках фінансових послуг без ліцензії, отримання якої передбачено законом, тягне за собою накладення на фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності чи посадову особу штрафу у розмірі від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірних відомостей Уповноваженому органу, якщо подання цих відомостей передбачено чинним законодавством, тягне за собою накладення на фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності чи посадову особу суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи штрафу у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3. Ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень Уповноваженого органу тягне за собою накладення на фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності чи посадову особу суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи штрафу у розмірі від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
4. Протоколи про вчинення правопорушення складаються посадовими особами Уповноваженого органу в разі виявлення ними відповідних правопорушень.
5. Адміністративні стягнення за правопорушення, передбачені частинами першою - третьою цієї статті, накладаються Уповноваженим органом або його територіальними управліннями. Від імені цих органів право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати стягнення мають Голова Уповноваженого органу, його заступники, директори департаментів та голова відповідного територіального управління Уповноваженого органу.
6. Провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - третьою цієї статті, здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення
 Стаття 43. Відповідальність за адміністративні правопорушення, пов'язані з діяльністю на ринках фінансових послуг
1. Здійснення операцій на ринках фінансових послуг без ліцензії, отримання якої передбачено законом або без внесення до Державного реєстру фінансових установ, тягне за собою накладення на фізичну особу - суб'єкта господарювання чи посадову особу штрафу у розмірі від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірних відомостей Уповноваженому органу, якщо подання цих відомостей передбачено чинним законодавством, тягне за собою накладення на фізичну особу - суб'єкта господарювання чи посадову особу суб'єкта господарювання - юридичної особи штрафу у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3. Ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень Уповноваженого органу тягне за собою накладення на фізичну особу - суб'єкта господарювання чи посадову особу суб'єкта господарювання - юридичної особи штрафу у розмірі від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
4. Протоколи про вчинення правопорушення складаються посадовими особами Уповноваженого органу в разі виявлення ними відповідних правопорушень.
5. Адміністративні стягнення за правопорушення, передбачені частинами першою - третьою цієї статті, накладаються Уповноваженим органом або його територіальними управліннями. Від імені цих органів право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати стягнення мають Голова Уповноваженого органу, його заступники, директори департаментів та голова відповідного територіального управління Уповноваженого органу.
6. Провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - третьою цієї статті, здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення



2. Закон України “Про кредитні спілки”
9. У Законі України “Про кредитні спілки” (Відомості Верховної Ради України, 2002 p., № 15, ст. 101; 2004 р., № 6, ст. 38; 2005 p., № 16, ст. 259, № 32, ст. 421; 2006 p., № 1, ст. 18):


1) частину першу статті 1 викласти в такій редакції:

Стаття 1. Визначення кредитної спілки

1. Кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.


1. Кредитною спілкою є суб’єкт господарювання, заснований на кооперативних засадах з метою задоволення потреб його членів у фінансових кредитах та інших фінансових послугах. Кредитна спілка є неприбутковою організацією та здійснює господарську діяльність без мети одержання прибутку (некомерційну господарську діяльність).


2) у статті 2:
доповнити частину першу абзацами такого змісту:
“неприбутковості кредитної спілки;
визначеності кола її членів відповідно до зазначеної в статуті ознаки членства.”;

Стаття 2. Основні принципи діяльності кредитної спілки            
1. Діяльність кредитної спілки ґрунтується на таких основних принципах:
добровільності вступу та свободи виходу з кредитної спілки;
рівноправності членів кредитної спілки;
самоврядування;
гласності.

Стаття 2. Основні принципи діяльності кредитної спілки
1. Діяльність кредитної спілки ґрунтується на таких основних принципах:
добровільності вступу та свободи виходу з кредитної спілки;
рівноправності членів кредитної спілки;
самоврядування;
гласності;
неприбутковості кредитної спілки;
визначеності кола її членів відповідно до зазначеної в статуті ознаки членства.

у частині другій:

доповнити абзац третій після слова “внесків” словами “, за винятком випадків асоційованого членства”;

доповнити частину абзацами такого змісту:

“забороняється використання коштів членів кредитної спілки, що належать їм на праві приватної власності, для покриття збитків кредитної спілки. Кредитна спілка провадить тільки некомерційну господарську діяльність;
отриманий протягом звітного року нерозподілений дохід, що залишається в розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, повертається членам кредитної спілки шляхом його розподілу пропорційно пайовим внескам;
члени кредитної спілки мають право на участь в управлінні кредитною спілкою шляхом участі у загальних зборах її членів, які проводяться не рідше ніж раз на рік;
кредитна спілка керується виключно визначеною в її статуті ознакою членства;
діяльність кредитної спілки орієнтована на першочергове задоволення потреб її членів;
діяльність органів управління кредитної спілки провадиться на основі визначеного законом та статутом кредитної спілки розподілу повноважень та з урахуванням вимог порядку підзвітності і підконтрольності, а також вимог щодо уникнення конфлікту інтересів.”;


2. Відповідно до принципів, визначених у частині першій цієї статті:
ніхто не може бути примушений вступати до кредитної спілки, а виключення з членів кредитної спілки дозволяється лише у випадках, визначених статутом спілки;
усі члени кредитної спілки мають рівні права, в тому числі у разі голосування на загальних зборах, незалежно від розміру пайового та інших внесків;
забороняється будь-яке втручання в діяльність кредитної спілки, за винятком випадків, передбачених законом;
кредитна спілка зобов'язана забезпечити повне та своєчасне інформування своїх членів з питань власної діяльності, на їх прохання ознайомлювати з протоколами загальних зборів і засідань інших органів управління кредитної спілки, видавати копії документів та витяги з них у порядку, визначеному статутом.

2. Відповідно  до принципів, визначених у частині першій цієї статті:
ніхто не може бути примушений вступати до кредитної спілки, а виключення з членів кредитної спілки дозволяється лише у випадках, визначених статутом спілки;
усі члени кредитної спілки мають рівні права, в тому числі у разі голосування на загальних зборах, незалежно від розміру пайового та інших внесків, за винятком випадків асоційованого членства;
забороняється будь-яке втручання в діяльність кредитної спілки, за винятком випадків, передбачених законом;
кредитна спілка зобов'язана забезпечити повне та своєчасне інформування своїх членів з питань власної діяльності, на їх прохання ознайомлювати з протоколами загальних зборів і засідань інших органів управління кредитної спілки, видавати копії документів та витяги з них у порядку, визначеному статутом;
забороняється використання коштів членів кредитної спілки, що належать їм на праві приватної власності, для покриття збитків кредитної спілки. Кредитна спілка провадить тільки некомерційну господарську діяльність;
отриманий протягом звітного року нерозподілений дохід, що залишається в розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, повертається членам кредитної спілки шляхом його розподілу пропорційно пайовим внескам;
члени кредитної спілки мають право на участь в управлінні кредитною спілкою шляхом участі у загальних зборах її членів, які проводяться не рідше ніж раз на рік;
кредитна спілка керується виключно визначеною в її статуті ознакою членства;
діяльність кредитної спілки орієнтована на першочергове задоволення потреб її членів;
діяльність органів управління кредитної спілки провадиться на основі визначеного законом та статутом кредитної спілки розподілу повноважень та з урахуванням вимог порядку підзвітності і підконтрольності, а також вимог щодо уникнення конфлікту інтересів.


3) у статті 3:

у частині першій слова “банківських установах” замінити словом “банках”;

частину другу доповнити абзацом такого змісту:
"Набуття   кредитною   спілкою   статусу   фінансової   установи   здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру фінансових установ";

Стаття 3. Юридичний статус кредитної спілки
1. Кредитна спілка є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває і використовує згідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також печатку, штамп та бланки із своїм найменуванням, власну символіку.
2. Кредитна спілка набуває статусу юридичної особи з моменту її державної реєстрації.
Стаття 3. Юридичний статус кредитної спілки
1. Кредитна спілка є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває і використовує згідно із законодавством у самостійно обраних банках, а також печатку, штамп та бланки із своїм найменуванням, власну символіку.

2. Кредитна спілка набуває статусу юридичної особи з моменту її державної реєстрації. Набуття   кредитною   спілкою   статусу   фінансової   установи   здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру фінансових установ.



у частині третій слова “інші угоди” та “угод” замінити відповідно словами “вчиняти інші правочини” та “договорів”;

3. Кредитна спілка може укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать цьому Закону, іншим нормативно-правовим актам та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов'язки, що випливають із законодавства України та укладених кредитною спілкою угод, бути позивачем і відповідачем у судах.
3. Кредитна спілка може укладати від свого імені договори та вчиняти інші правочини, які не суперечать цьому Закону, іншим нормативно-правовим актам та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов'язки, що випливають із законодавства України та укладених кредитною спілкою договорів, бути позивачем і відповідачем у судах.


частину четверту викласти у такій редакції: 
4. Кредитна спілка не може бути засновником, співзасновником або учасником суб'єкта (суб'єктів) підприємницької діяльності, крім місцевого кооперативного банку, як на території України, так і за її межами. Кредитна спілка може бути засновником (учасником) юридичної особи, що здійснює збір, оброблення, зберігання, захист та використання інформації про юридичну або фізичну особу щодо виконання нею кредитного правочину.
4. Кредитна спілка може бути засновником або учасником лише:
одного регіонального або одного міжрегіонального кооперативного банку;
платіжної організації платіжної системи;
спеціалізованої іпотечної установи;
бюро кредитних історій.
Бути засновником або учасником іншого суб’єкта підприємницької діяльності, крім зазначених в цій частині, кредитній спілці заборонено.
З метою досягнення мети, визначеної в статуті, кредитні спілки також можуть засновувати та бути учасником об’єднаних кредитних спілок, обслуговуючих кооперативів, суб’єктів систем фінансового оздоровлення кредитних спілок та гарантування внесків (вкладів), що здійснюють некомерційну діяльність.


4) статтю 4 викласти у такій редакції:

Стаття 4. Обмеження використання терміна "кредитна спілка" у найменуваннях підприємств, установ та організацій

Підприємства, установи та організації не мають права використовувати у своїх найменуваннях термін "кредитна спілка" і не підлягають державній реєстрації під найменуваннями, які включають цей термін, якщо вони створені в іншому порядку, ніж це передбачено цим Законом.
Стаття 4. Обмеження використання слів “кредитна спілка” у найменуванні юридичних осіб
1. Юридичні особи, що створені в іншому порядку, ніж передбачено цим Законом, не мають права використовувати у своєму найменуванні слова “кредитна спілка” та похідні від них. Допускається використання зазначених слів у непрямих відмінках у найменуванні юридичних осіб, засновником яких є кредитні спілки та/або об’єднані кредитні спілки.

5) у статті 6:

частину першу викласти у такій редакції:

 Стаття 6. Створення кредитної спілки
1. Кредитна спілка створюється на підставі рішення установчих зборів. Чисельність засновників (членів) кредитної спілки не може бути менше ніж 50 осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути членами кредитної спілки та об'єднані хоча б за однією з таких ознак: мають спільне місце роботи чи навчання або належать до однієї професійної спілки, об'єднання професійних спілок, іншої громадської чи релігійної організації або проживають в одному селі, селищі, місті, районі, області.

1. Кредитна спілка створюється на підставі рішення установчих зборів. Кількість засновників (членів) кредитної спілки не може бути менш як 50 фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб – підприємців), які відповідно до цього Закону можуть бути членами кредитної спілки (за винятком асоційованого членства) та об’єднуватися хоча б за однією з таких ознак:
1) спільне місце роботи;
2) навчання в одному навчальному закладі;
3) належність до однієї професійної спілки, іншої громадської чи релігійної організації;
4) проживання в одному селі, селищі, місті, районі, районі міста, одній області, Автономній Республіці Крим, місті Києві або Севастополі.
Членами кредитної спілки можуть бути юридичні особи, зазначені в статті 10 цього Закону, за умови місцезнаходження таких осіб та кредитної спілки в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці, визначеної статтею 133 Конституції України.

у частині третій:
у другому реченні слова “прізвище, ім’я та по батькові особи” та “адреса” замінити відповідно словами “ім’я фізичної особи” та “місце проживання”;
доповнити частину реченням такого змісту: “Для юридичної особи у реєстрі обов’язково зазначаються її найменування, місцезнаходження, дані про державну реєстрацію, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України.”;

3. Невід'ємною частиною протоколу є реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах (список засновників). У реєстрі обов'язково зазначаються прізвище, ім'я та по батькові особи, дані її паспорта або документа, який його замінює (а для іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, - дані національного паспорта або документа, який його замінює), адреса та інші відомості, що підтверджують наявність ознак, зазначених в частині першій цієї статті. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом.
3. Невід'ємною частиною протоколу є реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах (список засновників). У реєстрі  обов'язково зазначаються ім’я фізичної особи, дані її паспорта або документа, який його замінює (а для іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, - дані національного паспорта або документа, який його замінює), місце проживання та інші відомості, що підтверджують наявність ознак, зазначених в частині першій цієї статті. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом. Для юридичної особи у реєстрі обов’язково зазначаються її найменування, місцезнаходження, дані про державну реєстрацію, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України.


доповнити частину четверту після слів „органи управління” словами “та контролю”;

4. Установчі збори затверджують статут кредитної спілки, обирають її органи управління, уповноважують осіб для проведення державної реєстрації, вирішують інші питання, пов'язані із створенням кредитної спілки.
4. Установчі збори затверджують статут кредитної спілки, обирають її органи управління та контролю, уповноважують осіб для проведення державної реєстрації, вирішують інші питання, пов'язані із створенням кредитної спілки.


6) у статті 7:

у частині другій:
в абзаці другому слова “юридична адреса” замінити словом “місцезнаходження”, а в абзаці третьому слова “створення і завдання” – словами “і предмет діяльності”;
абзац п’ятий замінити абзацами такого змісту:
“органи управління та контролю кредитної спілки, їх повноваження та порядок прийняття рішень;
порядок утворення відокремлених підрозділів, їх повноваження;
вимоги щодо мінімальної кількості членів кредитної спілки, які повинні бути присутні на загальних зборах для забезпечення їх правоможності;”.
У зв’язку з цим абзаци шостий – п’ятнадцятий вважати відповідно абзацами восьмим – сімнадцятим;

абзац сімнадцятий викласти в такій редакції:
“Статут кредитної спілки може містити інші положення щодо організаційних, господарських та інших питань її діяльності в межах, визначених цим Законом.”;

доповнити статтю частиною такого змісту:
“3. Статут кредитної спілки скріплюється підписом голови наглядової ради кредитної спілки, достовірність якого засвідчується нотаріально.”;

Стаття 7. Статут кредитної спілки
2. У статуті кредитної спілки обов'язково зазначаються:
найменування кредитної спілки та її юридична адреса;
мета створення і завдання кредитної спілки;
ознака членства у кредитній спілці;
порядок утворення та діяльності органів управління кредитної спілки, порядок утворення філій та відділень, їх повноваження;





права та обов'язки членів кредитної спілки;
умови і порядок вступу до кредитної спілки, порядок     припинення членства;
порядок сплати вступних та інших внесків;
джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна кредитної спілки, в тому числі порядок і умови надання кредитів членам кредитної спілки, порядок формування та використання фондів, утворюваних спілкою;
порядок звітності та здійснення контролю за діяльністю органів управління кредитної спілки;
порядок внесення змін і доповнень до статуту кредитної спілки;
порядок припинення діяльності кредитної спілки та вирішення майнових питань у зв'язку з її ліквідацією (реорганізацією);
порядок покриття можливих збитків кредитної спілки;
порядок розподілу доходів кредитної спілки.
Статут кредитної спілки може містити й інші положення щодо організаційних, господарських та інших питань її діяльності.
Стаття 7. Статут кредитної спілки
2. У статуті кредитної спілки обов'язково зазначаються:
найменування кредитної спілки та її місцезнаходження;
мета і предмет діяльності кредитної спілки;
ознака членства у кредитній спілці;
органи управління та контролю кредитної спілки, їх повноваження та порядок прийняття рішень;
порядок утворення відокремлених підрозділів, їх повноваження;
вимоги щодо мінімальної кількості членів кредитної спілки, які повинні бути присутні на загальних зборах для забезпечення їх правоможності;
права та обов'язки членів кредитної спілки;
умови і порядок вступу до кредитної спілки, порядок  припинення членства;
порядок сплати вступних та інших внесків;
джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна кредитної спілки, в тому числі порядок і умови надання кредитів членам кредитної спілки, порядок формування та використання фондів, утворюваних спілкою;
порядок звітності та здійснення контролю за діяльністю органів управління кредитної спілки;
порядок внесення змін і доповнень до статуту кредитної спілки;
порядок припинення діяльності кредитної спілки та вирішення майнових питань у зв'язку з її ліквідацією (реорганізацією);
порядок покриття можливих збитків кредитної спілки;
порядок розподілу доходів кредитної спілки.
Статут кредитної спілки може містити інші положення щодо організаційних, господарських та інших питань її діяльності в межах, визначених цим Законом.

3. Статут кредитної спілки скріплюється підписом голови наглядової ради кредитної спілки, достовірність якого засвідчується нотаріально.


7) статті 8 і 9 викласти в такій редакції:

Стаття 8. Державна реєстрація та ліцензування окремих видів діяльності кредитної спілки

1. Державна реєстрація кредитних спілок здійснюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг (далі - Уповноважений орган) відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Уповноваженого органу.
2. Для державної реєстрації кредитної спілки подаються такі документи:
заява встановленого зразка про державну реєстрацію кредитної спілки;
протокол установчих зборів, до якого додається реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах (список засновників кредитної спілки);
статут кредитної спілки;
копія платіжного документа про сплату реєстраційного збору.
Статут кредитної спілки скріплюється підписом голови спостережної ради кредитної спілки, достовірність якого засвідчується нотаріально.
Уповноваженому органу забороняється вимагати від кредитних спілок документи, не передбачені цим Законом.
3. Державна реєстрація кредитних спілок провадиться за наявністю всіх необхідних документів протягом одного календарного місяця.
Реєстрація кредитних спілок здійснюється шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру фінансових установ (далі - Державний реєстр).
Уповноважений орган видає кредитній спілці свідоцтво про державну реєстрацію за формою, встановленою Уповноваженим органом.
Кредитна спілка розміщує у відповідних засобах масової інформації, визначених Уповноваженим органом, дані про її державну реєстрацію.
У разі порушення встановленого порядку створення кредитної спілки або невідповідності установчих документів вимогам цього Закону Уповноважений орган відмовляє у державній реєстрації протягом одного календарного місяця. Відмова у державній реєстрації не може бути здійснена з інших підстав, крім зазначених у цій статті. У разі відмови в державній реєстрації кредитній спілці надається письмова довідка із зазначенням причин відмови. Відмова у реєстрації, а також зволікання з її проведенням можуть бути оскаржені в суді.
Протягом трьох місяців з дня державної реєстрації кредитна спілка зобов'язана розробити та затвердити з урахуванням вимог цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів Уповноваженого органу відповідні внутрішні положення та процедури для забезпечення ефективної та безпечної діяльності кредитної спілки згідно з переліком, визначеним нормативно-правовими актами Уповноваженого органу та статутом кредитної спілки.
Про зміни, що сталися у статутних документах, кредитна спілка повідомляє у 5-денний строк Уповноваженому органу.
4. Ліцензуванню в кредитній спілці підлягає діяльність по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види діяльності відповідно до закону.

Стаття 8. Державна реєстрація, набуття кредитною спілкою статусу фінансової установи. Ліцензування діяльності кредитної спілки
1. Державна реєстрація кредитної спілки здійснюється в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
2. Надання кредитній спілці статусу фінансової установи, ліцензування видів діяльності кредитної спілки здійснюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг (далі - Уповноважений орган) відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів Уповноваженого органу.
Ліцензуванню підлягає діяльність із надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, а також інші види діяльності відповідно до закону.
Кредитна спілка має право надавати фінансові послуги лише після набуття нею статусу фінансової установи та отримання відповідних ліцензій у порядку, передбаченому законодавством.
Виключення кредитної спілки з Державного реєстру фінансових установ здійснюється в порядку, встановленому Уповноваженим органом. Рішення про виключення кредитної спілки з Державного реєстру фінансових установ може бути оскаржено в суді.

Стаття 9. Припинення діяльності кредитної спілки

1. Кредитна спілка припиняє діяльність шляхом її реорганізації (злиття, приєднання, поділу) або ліквідації.
Кредитна спілка вважається такою, що припинила свою діяльність, після внесення запису до Державного реєстру.
2. Реорганізація кредитної спілки провадиться за рішенням її вищого органу управління.





3. Ліквідація кредитної спілки провадиться:
за рішенням її вищого органу управління;
на підставі рішення Уповноваженого органу про скасування державної реєстрації кредитної спілки у зв'язку з виявленими фактами фальсифікації чи викривлення інформації, яка була подана кредитною спілкою на момент її державної реєстрації і мала істотне значення для прийняття відповідного рішення Уповноваженим органом. Таке рішення Уповноваженого органу може бути оскаржене кредитною спілкою в суді;
за рішенням суду, в тому числі в разі заняття діяльністю без відповідної ліцензії чи діяльністю, забороненою законом, в разі неплатоспроможності кредитної спілки, в інших випадках, передбачених законом, за поданням Уповноваженого органу, позовом членів або кредиторів кредитної спілки.








4. У разі прийняття рішення про ліквідацію кредитної спілки за рішенням її вищого органу управління він повинен невідкладно письмово повідомити про це Уповноважений орган, який вносить до відповідного державного реєстру відомості про те, що кредитна спілка перебуває у процесі припинення її діяльності. Крім того, в повідомленні мають міститися пропозиції стосовно комісії або особи щодо припинення діяльності кредитної спілки (ліквідаційна комісія, ліквідатор тощо) (далі - комісії), порядку та строків припинення.
Уповноважений орган повинен протягом 5 днів з дня надходження такого повідомлення погодити його або внести свої пропозиції.
Виконання функцій комісії може бути покладено на спостережну раду кредитної спілки.
З моменту призначення відповідної комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами кредитної спілки. Комісія від імені кредитної спілки, яка припиняє діяльність, виступає у суді.
Комісія поміщає у відповідних засобах масової інформації, в яких публікуються дані про державну реєстрацію кредитної спілки, що припиняє діяльність, повідомлення про припинення діяльності такої спілки та про порядок і строк заявлення вимог її кредиторами. Цей строк не може бути меншим двох місяців з моменту публікації повідомлення про припинення діяльності кредитної спілки.
Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово сповіщає їх про припинення діяльності спілки.
Кредитори кредитної спілки, що припиняє діяльність, можуть вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов'язань та відшкодування збитків.
При реорганізації кредитної спілки після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія складає передавальний акт (злиття, приєднання) або розподільчий баланс (поділ), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань кредитної спілки, що припиняє діяльність, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються органом, що прийняв рішення про припинення діяльності кредитної спілки.
Нотаріально посвідчені копії передавального акта або розподільчого балансу передаються до Уповноваженого органу.
Порушення цього порядку є підставою для відмови у внесенні до Державного реєстру запису про припинення діяльності кредитної спілки та державній реєстрації створюваних правонаступників.














5. При ліквідації платоспроможної кредитної спілки вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги працівників кредитної спілки та членів ліквідаційної комісії, пов'язані з трудовими відносинами;
2) у другу чергу задовольняються вимоги за вкладами членів кредитної спілки на депозитних рахунках та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);
4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу звернутися в суд із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду такі вимоги кредитора включаються до ліквідаційного балансу та задовольняються в порядку черговості.
Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна кредитної спілки, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких рішенням суду кредиторові відмовлено, вимоги, не задоволені за браком майна, вважаються погашеними.










6. Якщо вартість майна кредитної спілки є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, вона ліквідується в порядку, передбаченому законом про банкрутство. Припинення діяльності кредитної спілки в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства визначається законом.
7. При ліквідації спілки залишок коштів резервного та додаткового капіталу після розрахунків із членами спілки та іншими кредиторами зараховується до Державного бюджету України.
8. Після завершення процедури ліквідації кредитної спілки комісією складається ліквідаційний баланс, який передається Уповноваженому органу для затвердження та є підставою для виключення такої кредитної спілки з Державного реєстру.
Стаття 9. Припинення кредитної спілки

1. Кредитна спілка припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу) або ліквідації.
2. Кредитна спілка вважається такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних
осіб – підприємців запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців запису про державну реєстрацію припинення кредитної спілки здійснюється після виключення кредитної спілки з Державного реєстру фінансових установ.
3. Припинення кредитної спілки провадиться:
за рішенням загальних зборів членів кредитної спілки;
за рішенням суду, в тому числі тим, що прийняте за заявою Уповноваженого органу, який установив факт надання послуг без відповідної ліцензії, здійснення діяльності без внесення інформації про кредитну спілку до Державного реєстру фінансових установ чи здійснення діяльності, забороненої законом, неплатоспроможності кредитної спілки, а також в інших випадках, передбачених законом.
Рішення загальних зборів членів кредитної спілки про припинення кредитної спілки шляхом приєднання набирає чинності на наступний день після прийняття рішення іншою кредитною спілкою, до якої приєднується кредитна спілка, про надання згоди на приєднання.
Рішення загальних зборів членів кредитної спілки про припинення кредитної спілки шляхом злиття набирає чинності на наступний день після прийняття рішення іншою кредитною спілкою, яка зливається з кредитною спілкою, яка вже прийняла рішення про припинення шляхом злиття, про згоду на злиття з такою кредитною спілкою.
Кредитна спілка може приєднуватись (зливатись) лише до іншої кредитної спілки.
4. Орган, що прийняв рішення про припинення кредитної спілки, зобов’язаний в триденний строк повідомити про це письмово Уповноважений орган для внесення до Державного реєстру фінансових установ інформації про перебування кредитної спілки в процесі припинення. У повідомленні повинна міститися інформація щодо призначеного складу комісії з припинення кредитної спілки (далі — комісія з припинення) або призначення ліквідатора, порядку та строків припинення кредитної спілки.
Ліквідатором може бути призначено юридичну особу, яка відповідно до законодавства здійснює професійну діяльність щодо тимчасової адміністрації фінансових установ, надання аудиторських, юридичних або консультаційних послуг з питань функціонування ринків фінансових послуг і до складу якої входить не менш як три працівники із сертифікатом Уповноваженого органу на право здійснення тимчасової адміністрації фінансової установи.
До складу комісії з припинення не може входити фізична особа, яка має не погашену або не зняту в установленому законом порядку судимість або є обвинуваченою у кримінальній справі за злочини у сфері господарської діяльності. Фізична особа з метою виявлення конфлікту інтересів до моменту призначення до складу комісії з припинення зобов’язана подати Уповноваженому органу інформацію про свої особисті інтереси і ділові якості за формою, встановленою Уповноваженим органом. Уповноважений орган має право вносити свої пропозиції щодо визначення складу комісії з припинення, порядку та строків припинення кредитної спілки.
Виконання функцій комісії з припинення може бути покладено на наглядову раду кредитної спілки.
З моменту призначення складу комісії з припинення або ліквідатора (далі — комісія) до неї переходять повноваження щодо управління справами кредитної спілки. Комісія  представляє інтереси кредитної спілки, яка припиняється, в суді.
Комісія розміщує в друкованих засобах масової інформації, визначених Уповноваженим органом, повідомлення про припинення кредитної спілки та про порядок і строк пред’явлення вимог її кредиторами. Строк пред’явлення вимог не може бути меншим від двох місяців з моменту публікації повідомлення про припинення кредитної спілки.
Комісія вживає всіх можливих заходів до виявлення кредиторів, а також письмово сповіщає їх про припинення кредитної спілки.
Кредитори кредитної спілки, що припиняється, можуть вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов’язань та відшкодування збитків.
Після завершення розрахунків з кредиторами комісія складає розподільчий баланс (у разі поділу), передавальний акт (у разі злиття або приєднання) або ліквідаційний баланс, який передається Уповноваженому органу для затвердження і є підставою для виключення кредитної спілки, що припиняється, з Державного реєстру фінансових установ.
Порушення зазначеного порядку є підставою для відмови у внесенні до Державного реєстру фінансових установ запису про припинення кредитної спілки.

5. У разі ліквідації кредитної спілки вимоги її кредиторів задовольняються в такій послідовності:
1) у першу чергу – вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва, іншого ушкодження здоров’я або смерті, вимоги за внесками (вкладами) членів кредитної спілки на депозитних рахунках та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
2) у другу чергу – вимоги працівників кредитної спілки, членів ліквідаційної комісії (ліквідатора), а також вимоги щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
3) у третю чергу – вимоги щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
4) у четверту чергу – інші вимоги.
Вимоги за однією чергою задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору за такою чергою.
У разі відмови комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу звернутися до суду. За рішенням суду такі вимоги кредитора включаються до ліквідаційного балансу та задовольняються в порядку черговості.
Вимоги кредитора, заявлені після закінчення строку, встановленого комісією для їх пред’явлення, задовольняються за рахунок майна кредитної спілки, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
Вважаються погашеними:
вимоги кредиторів, які не визнано комісією, якщо кредитор не звертався до суду з позовом;
вимоги, у задоволенні яких кредиторові відмовлено за рішенням суду;
вимоги, не задоволені через відсутність майна.
За рішенням суду такі вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації кредитної спілки.
6. Якщо вартість майна недостатня для задоволення вимог кредиторів, кредитна спілка ліквідується в порядку, передбаченому Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
7. У разі ліквідації кредитної спілки залишок коштів її резервного та додаткового капіталу після розрахунків із членами спілки та іншими кредиторами зараховується до Державного бюджету України.


8) у статті 10:


доповнити частину першу абзацами такого змісту:
“Членами кредитної спілки також можуть бути юридичні особи – суб’єкти малого підприємництва та фермерські господарства.
Юридичні особи – члени кредитної спілки набувають статусу асоційованого членства. Асоційоване членство дає змогу отримувати послуги кредитної спілки та мати інші права члена кредитної спілки, але не дає права на участь в управлінні спілкою.”;

 Стаття 10. Членство у кредитній спілці

1. Членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, об'єднані хоча б за однією з ознак, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону, мають повну цивільну дієздатність, з урахуванням обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

Стаття 10. Членство у кредитній спілці

1. Членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, об'єднані хоча б за однією з ознак, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону, мають повну цивільну дієздатність, з урахуванням обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.
Членами кредитної спілки також можуть бути юридичні особи – суб’єкти малого підприємництва та фермерські господарства.
Юридичні особи – члени кредитної спілки набувають статусу асоційованого членства. Асоційоване членство дає змогу отримувати послуги кредитної спілки та мати інші права члена кредитної спілки, але не дає права на участь в управлінні спілкою.


доповнити частину четверту абзацом такого змісту:
“Втрата юридичною особою – членом кредитної спілки статусу суб’єкта малого підприємництва тягне за собою припинення членства в кредитній спілці, крім фермерських господарств. Членство юридичної особи в кредитній спілці припиняється через один календарний рік з дати втрати статусу суб’єкта малого підприємництва, якщо наглядовою радою кредитної спілки не буде прийнято відповідне рішення раніше. Членство юридичної особи у кредитній спілці не припиняється, якщо в межах одного календарного року вона знову набуде статусу суб’єкта малого підприємництва і при цьому наглядовою радою кредитної спілки не буде прийнято рішення про припинення членства такої юридичної особи до закінчення річного строку.”;
 4. Зміна ознак, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону, не тягне за собою припинення членства у кредитній спілці.
4. Зміна ознак, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону, не тягне за собою припинення членства у кредитній спілці.
Втрата юридичною особою – членом кредитної спілки статусу суб’єкта малого підприємництва тягне за собою припинення членства в кредитній спілці, крім фермерських господарств. Членство юридичної особи в кредитній спілці припиняється через один календарний рік з дати втрати статусу суб’єкта малого підприємництва, якщо наглядовою радою кредитної спілки не буде прийнято відповідне рішення раніше. Членство юридичної особи у кредитній спілці не припиняється, якщо в межах одного календарного року вона знову набуде статусу суб’єкта малого підприємництва і при цьому наглядовою радою кредитної спілки не буде прийнято рішення про припинення членства такої юридичної особи до закінчення річного строку.

частину сьому викласти у такій редакції:

7. У разі припинення членства фізичної особи у кредитній спілці вступний внесок їй не повертається. Повернення обов'язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску, провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором.
7. У разі припинення членства в кредитній спілці вступний внесок та інші встановлені рішенням загальних зборів незворотні внески не повертаються. Обов’язковий пайовий та інші внески, що повертаються, виплачуються членові кредитної спілки в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття наглядовою радою кредитної спілки рішення про припинення членства за умови дотримання кредитною спілкою встановлених Уповноваженим органом нормативів достатності капіталу. У разі недотримання кредитною спілкою зазначених нормативів повернення внесків здійснюється після досягнення кредитною спілкою граничних значень відповідних нормативів.
Повернення внесків (вкладів) членів кредитної спілки, що містяться на депозитних рахунках, здійснюється відповідно до умов договору щодо їх залучення. У договорі визначаються умови його дострокового розірвання та повернення внеску (вкладу) на вимогу вкладника.


9) статтю 13 викласти у такій редакції:
Стаття 13. Органи управління кредитної спілки
1. Органами управління кредитної спілки є загальні збори членів кредитної спілки, спостережна рада, ревізійна комісія, кредитний комітет та правління. Рішенням загальних зборів членів кредитної спілки можуть бути створені й інші органи управління.

2. Органи управління кредитної спілки створюються та діють у порядку, визначеному цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та статутом кредитної спілки.




Стаття 13. Органи управління та контролю кредитної спілки
1. Органами управління кредитної спілки є загальні збори членів кредитної спілки, наглядова рада, кредитний комітет та виконавчий орган.
2. Органом фінансового контролю кредитної спілки є ревізійна комісія.
3. Статутом кредитної спілки може передбачатися створення інших органів управління та контролю кредитної спілки.
4. Органи управління та контролю створюються і діють у порядку, визначеному цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та статутом кредитної спілки.


10) у статті 14:

в абзаці п’ятому і восьмому частини другої слово “правління” замінити відповідно словами “виконавчого органу” і “виконавчий орган”;


 2. Загальні збори членів кредитної спілки можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності кредитної спілки.
До виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки належить:
затвердження статуту кредитної спілки, внесення до нього змін і доповнень;
обрання та відкликання членів спостережної ради та ревізійної комісії;
затвердження річних результатів діяльності кредитної спілки, звітів спостережної ради, правління та кредитного комітету і висновків ревізійної комісії. Річний звіт про результати діяльності кредитної спілки затверджується загальними зборами лише за наявності висновку ревізійної комісії;
прийняття рішення про збільшення пайового капіталу кредитної спілки шляхом збільшення розміру обов'язкового пайового внеску або внесення додаткових пайових внесків;
прийняття рішення про порядок розподілу доходу та покриття збитків кредитної спілки;
затвердження положень про спостережну раду, ревізійну комісію, кредитний комітет та правління;
прийняття рішення про припинення діяльності кредитної спілки.
Статутом кредитної спілки може бути визначено інші питання, що належать до виключної компетенції загальних зборів.

 2. Загальні збори членів кредитної спілки можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності кредитної спілки.
До виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки належить:
затвердження статуту кредитної спілки, внесення до нього змін і доповнень;
обрання та відкликання членів наглядової ради та ревізійної комісії;
затвердження річних результатів діяльності кредитної спілки, звітів наглядової ради, виконавчого органу та кредитного комітету і висновків ревізійної комісії. Річний звіт про результати діяльності кредитної спілки затверджується загальними зборами лише за наявності висновку ревізійної комісії;
прийняття рішення про збільшення пайового капіталу кредитної спілки шляхом збільшення розміру обов'язкового пайового внеску або внесення додаткових пайових внесків;
прийняття рішення про порядок розподілу доходу та покриття збитків кредитної спілки;
затвердження положень про наглядову раду, ревізійну комісію, кредитний комітет та виконавчий орган;
прийняття рішення про припинення діяльності кредитної спілки.
Статутом кредитної спілки може бути визначено інші питання, що належать до виключної компетенції загальних зборів.




доповнити частину другу після абзацу восьмого абзацом такого змісту:



“прийняття рішення про заснування або участь у регіональному або міжрегіональному кооперативному банку, у платіжній організації платіжної системи, у спеціалізованій іпотечній установі, у бюро кредитних історій, у суб’єктах систем фінансового оздоровлення кредитних спілок та гарантування внесків (вкладів), що здійснюють некомерційну діяльність для реалізації кредитною спілкою своїх статутних цілей, вступ кредитної спілки до асоціації кредитних спілок та/або об’єднаної кредитної спілки і вихід з таких асоціацій та/або об’єднаної кредитної спілки, якщо згідно із статутом кредитної спілки зазначені питання не належать до компетенції наглядової ради;
У зв’язку з цим абзаци девятий - десятий  вважати відповідно абзацами десятим - одинадцятим;



у частині третій:

абзаци другий і третій викласти в такій редакції:
“Повідомлення про скликання загальних зборів повинне бути розміщено не пізніше ніж за 30 календарних днів до їх скликання в друкованих засобах масової інформації, визначених Уповноваженим органом.
Загальні збори вважаються правоможними за умови дотримання кредитною спілкою процедури їх скликання, що підтверджено відповідним висновком ревізійної комісії. Голосування на загальних зборах проводиться за принципом, відповідно до якого один член кредитної спілки, присутній на зборах, має право одного голосу. На загальних зборах не здійснюється голосування за дорученням членів кредитної спілки.”;

Стаття 14. Загальні збори членів кредитної спілки
 3. Повідомлення про скликання чергових загальних зборів членів кредитної спілки повинно бути зроблене не пізніше ніж за 30 календарних днів до скликання зборів із зазначенням часу і місця їх проведення та порядку денного шляхом надсилання письмового запрошення листом кожному члену кредитної спілки за місцем його проживання або вручення такого письмового запрошення особисто члену кредитної спілки під підпис. Днем здійснення повідомлення вважається день надіслання запрошення поштою або день вручення запрошення особисто члену кредитної спілки. До запрошення додаються письмовий річний звіт про діяльність органів управління кредитної спілки та її річний фінансовий звіт.

Стаття 14. Загальні збори членів кредитної спілки
 3. Повідомлення про скликання чергових загальних зборів членів кредитної спілки повинно бути зроблене не пізніше ніж за 30 календарних днів до скликання зборів із зазначенням часу і місця їх проведення та порядку денного шляхом надсилання письмового запрошення листом кожному члену кредитної спілки за місцем його проживання або вручення такого письмового запрошення особисто члену кредитної спілки під підпис. Днем здійснення повідомлення вважається день надіслання запрошення поштою або день вручення запрошення особисто члену кредитної спілки. До запрошення додаються письмовий річний звіт про діяльність органів управління кредитної спілки та її річний фінансовий звіт.

Повідомлення про скликання чергових загальних зборів повинно бути опубліковано не пізніше ніж за 30 календарних днів до скликання зборів у відповідних засобах масової інформації, в яких публікуються дані про державну реєстрацію кредитної спілки.
Загальні збори вважаються правомочними, якщо на них представлено не менш як 50 відсотків членів кредитної спілки особисто або за дорученням іншим членам кредитної спілки. Голосування на загальних зборах відбувається за принципом - один член кредитної спілки, присутній на зборах, має один голос
Повідомлення про скликання загальних зборів повинне бути розміщено не пізніше ніж за 30 календарних днів до їх скликання в друкованих засобах масової інформації, визначених Уповноваженим органом.
Загальні збори вважаються правоможними за умови дотримання кредитною спілкою процедури їх скликання, що підтверджено відповідним висновком ревізійної комісії. Голосування на загальних зборах проводиться за принципом, відповідно до якого один член кредитної спілки, присутній на зборах, має право одного голосу. На загальних зборах не здійснюється голосування за дорученням членів кредитної спілки.

 в абзаці другому частини п’ятої доповнити:
друге речення після слів “загальних зборів” і “засвідчені головою правління” відповідно словами “або їх копії” і “(виконавчим директором)”;
доповнити абзац другий реченням такого змісту: “До протоколів додаються матеріали, що підтверджують відповідність процедури проведення загальних зборів встановленим вимогам, та реєстр присутніх (з підписами учасників зборів).”;

5. Рішення загальних зборів членів кредитної спілки оформляється протоколом, який підписується головою та секретарем зборів.
Протоколи є обов'язковими для зберігання відповідно до законодавства України. На вимогу членів кредитної спілки їм видаються для ознайомлення протоколи загальних зборів, а також засвідчені головою правління кредитної спілки витяги з протоколів.


5. Рішення загальних зборів членів кредитної спілки оформляється протоколом, який підписується головою та секретарем зборів.
Протоколи є обов'язковими для зберігання відповідно до законодавства України. На вимогу членів кредитної спілки їм видаються для ознайомлення протоколи загальних зборів або їх копії, а також засвідчені головою правління (виконавчим директором) кредитної спілки витяги з протоколів. До протоколів додаються матеріали, що підтверджують відповідність процедури проведення загальних зборів встановленим вимогам, та реєстр присутніх (з підписами учасників зборів).



в абзаці третьому частини шостої слова “Повідомлення про” замінити словами “Порядок скликання та повідомлення про”;
 6. Загальні збори членів кредитної спілки скликаються спостережною радою у строки, передбачені статутом кредитної спілки, але не рідше ніж один раз на рік.
Позачергові загальні збори членів кредитної спілки скликаються спостережною радою кредитної спілки з власної ініціативи у будь-якому випадку, якщо цього потребують інтереси кредитної спілки, а також на вимогу ревізійної комісії або не менш як 20 відсотків членів кредитної спілки. Якщо протягом 20 днів з дня отримання такої письмової вимоги спостережна рада кредитної спілки не виконає зазначену вимогу та не зробить повідомлення членам про скликання позачергових загальних зборів, ревізійна комісія або члени кредитної спілки вправі самі скликати позачергові загальні збори.
 Повідомлення про позачергові загальні збори має бути зроблене в строк, встановлений у частині третій цієї статті. У разі скликання позачергових загальних зборів разом із повідомленням членам надсилаються матеріали, які мають відношення до причин скликання таких зборів.
 6. Загальні збори членів кредитної спілки скликаються наглядовою радою у строки, передбачені статутом кредитної спілки, але не рідше ніж один раз на рік.
Позачергові загальні збори членів кредитної спілки скликаються наглядовою радою кредитної спілки з власної ініціативи у будь-якому випадку, якщо цього потребують інтереси кредитної спілки, а також на вимогу ревізійної комісії або не менш як 20 відсотків членів кредитної спілки. Якщо протягом 20 днів з дня отримання такої письмової вимоги наглядова рада кредитної спілки не виконає зазначену вимогу та не зробить повідомлення членам про скликання позачергових загальних зборів, ревізійна комісія або члени кредитної спілки вправі самі скликати позачергові загальні збори.
Порядок скликання та повідомлення про позачергові загальні збори має бути зроблене в строк, встановлений у частині третій цієї статті. У разі скликання позачергових загальних зборів разом із повідомленням членам надсилаються матеріали, які мають відношення до причин скликання таких зборів.


11) у статті 15:
 у частині першій:

в абзаці другому  слово „правління” замінити на слова „виконавчого органу”;
доповнити частину абзацом такого змісту:
“Повноваження наглядової ради, що не є її виключною компетенцією, можуть бути делеговані правлінню кредитної спілки.”;
Стаття 15. Спостережна рада кредитної спілки
1. Спостережна рада представляє інтереси членів кредитної спілки в період між загальними зборами.
Спостережна рада кредитної спілки підзвітна загальним зборам членів кредитної спілки і в межах компетенції, визначеної цим Законом та статутом кредитної спілки, контролює і регулює діяльність правління та кредитного комітету.
Стаття 15. Наглядова рада кредитної спілки
1. Наглядова рада представляє інтереси членів кредитної спілки в період між загальними зборами.
Наглядова рада кредитної спілки підзвітна загальним зборам членів кредитної спілки і в межах компетенції, визначеної цим Законом та статутом кредитної спілки, контролює і регулює діяльність виконавчого органу та кредитного комітету.
Повноваження наглядової ради, що не є її виключною компетенцією, можуть бути делеговані правлінню кредитної спілки.

у частині другій:

в абзаці першому слова “До компетенції” замінити  словами  “До виключної компетенції”;

абзац четвертий викласти в такій редакції:
“прийняття рішень про припинення членства в кредитній спілці у зв’язку із смертю особи або внаслідок порушення членом кредитної спілки її статуту, а також у зв’язку з припиненням юридичної особи – члена кредитної спілки;”;

доповнити абзац дев’ятий після слів „голови та членів правління” словами „або виконавчого директора”;

абзац одинадцятий замінити абзацами такого змісту:
організація внутрішнього контролю за діяльністю кредитної спілки;
делегування повноважень правлінню кредитної спілки;”.
У зв’язку з цим абзац дванадцятий вважати абзацом тринадцятим;
2. До компетенції спостережної ради кредитної спілки належить:
затвердження положень про порядок надання послуг, передбачених цим Законом та статутом кредитної спілки, членам кредитної спілки;
встановлення видів кредитів, що надаються кредитною спілкою;
вирішення питань про прийняття нових членів до кредитної спілки та припинення членства у кредитній спілці;



затвердження у випадках, передбачених статутом кредитної спілки, рішень кредитного комітету про надання кредиту;
визначення порядку прийняття рішень про придбання та продаж майна кредитної спілки, використання тимчасово вільних коштів;
затвердження кошторису та штатного розпису кредитної спілки;
затвердження положення про структурні підрозділи кредитної спілки;
призначення голови та членів правління, а також членів кредитного комітету;

визначення кваліфікаційних вимог до членів кредитного комітету, працівників кредитної спілки та залучених на договірних умовах експертів згідно з нормативно-правовими актами Уповноваженого органу та статутом спілки;
прийняття рішення про вступ кредитної спілки до асоціації кредитних спілок та/або об'єднаної кредитної спілки і вихід з таких асоціацій та/або об'єднаної кредитної спілки, якщо ці питання статутом кредитної спілки не віднесені до виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки.

Спостережна рада вирішує й інші питання діяльності кредитної спілки, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки.
2. До виключної компетенції наглядової ради кредитної спілки належить:
затвердження положень про порядок надання послуг, передбачених цим Законом та статутом кредитної спілки, членам кредитної спілки;
встановлення видів кредитів, що надаються кредитною спілкою;
прийняття рішень про припинення членства в кредитній спілці у зв’язку із смертю особи або внаслідок порушення членом кредитної спілки її статуту, а також у зв’язку з припиненням юридичної особи – члена кредитної спілки;
затвердження у випадках, передбачених статутом кредитної спілки, рішень кредитного комітету про надання кредиту;
визначення порядку прийняття рішень про придбання та продаж майна кредитної спілки, використання тимчасово вільних коштів;
затвердження кошторису та штатного розпису кредитної спілки;
затвердження положення про структурні підрозділи кредитної спілки;
призначення голови та членів колегіального виконавчого органу або виконавчого директора, а також членів кредитного комітету;
визначення кваліфікаційних вимог до членів кредитного комітету, працівників кредитної спілки та залучених на договірних умовах експертів згідно з нормативно-правовими актами Уповноваженого органу та статутом спілки;
організація внутрішнього контролю за діяльністю кредитної спілки;
делегування повноважень правлінню кредитної спілки;
Наглядова рада вирішує й інші питання діяльності кредитної спілки, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки.

частину третю доповнити реченням такого змісту: „Голова та члени наглядової ради мають право на відшкодування документально підтверджених витрат, пов’язаних з виконанням обов’язків у кредитній спілці, відповідно до кошторису, що затверджується загальними зборами членів кредитної спілки.”;
3. Спостережна рада кредитної спілки обирається загальними зборами членів кредитної спілки у складі не менш як п'ять осіб. Члени спостережної ради працюють на громадських засадах та ними не можуть бути особи, які перебувають у трудових відносинах з кредитною спілкою. Порядок обрання спостережної ради та строк її повноважень визначаються статутом кредитної спілки.

3. Наглядова рада кредитної спілки обирається загальними зборами членів кредитної спілки у складі не менш як п'ять осіб. Члени наглядової ради працюють на громадських засадах та ними не можуть бути особи, які перебувають у трудових відносинах з кредитною спілкою. Порядок обрання наглядової ради та строк її повноважень визначаються статутом кредитної спілки. Голова та члени наглядової ради мають право на відшкодування документально підтверджених витрат, пов’язаних з виконанням обов’язків у кредитній спілці, відповідно до кошторису, що затверджується загальними зборами членів кредитної спілки.


у частині четвертій:
у другому реченні абзацу першого слово “правління” замінити словами “виконавчого органу”;
третє речення абзацу четвертого викласти в такій редакції: “Членам кредитної спілки на їх вимогу видаються для ознайомлення протоколи  (копії протоколів), а також засвідчені головою правління (виконавчим директором) кредитної спілки витяги з протоколів.”;
доповнити частину абзацом такого змісту:
“Рішення наглядової ради приймаються поіменним голосуванням. У протоколі засідання наглядової ради обов’язково зазначається результат голосування кожного члена наглядової ради. Особи, що входять до складу наглядової ради кредитної спілки, повинні діяти в інтересах спілки, дотримуватися положень статуту та інших документів спілки. Такі особи несуть відповідальність перед кредитною спілкою за збитки, завдані їй своїми діями (бездіяльністю), згідно із законом. У разі коли відповідальність згідно з цією статтею несуть кілька осіб, їх відповідальність перед кредитною спілкою є солідарною.”;

4. Організаційною формою роботи спостережної ради є засідання, що скликаються не рідше одного разу на квартал. Позачергові засідання можуть скликатися за наполяганням половини членів спостережної ради, а також за зверненням правління кредитної спілки. 
Спостережна рада правомочна приймати рішення, якщо на її засіданні присутні більш як половина її членів.
Рішення спостережної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як половина членів спостережної ради, які беруть участь у засіданні.
Рішення спостережної ради кредитної спілки оформляється протоколом, який підписується головою спостережної ради. Протоколи є обов'язковими для зберігання відповідно до законодавства України. На вимогу членів кредитної спілки їм видаються для ознайомлення протоколи, а також засвідчені головою правління кредитної спілки витяги з протоколів.
4. Організаційною формою роботи наглядової ради є засідання, що скликаються не рідше одного разу на квартал. Позачергові засідання можуть скликатися за наполяганням половини членів наглядової ради, а також за зверненням виконавчого органу кредитної спілки. 
Наглядова рада правомочна приймати рішення, якщо на її засіданні присутні більш як половина її членів.
Рішення наглядової ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як половина членів наглядової ради, які беруть участь у засіданні.
Рішення наглядової ради кредитної спілки оформляється протоколом, який підписується головою наглядової ради. Протоколи є обов'язковими для зберігання відповідно до законодавства України. Членам кредитної спілки на їх вимогу видаються для ознайомлення протоколи  (копії протоколів), а також засвідчені головою правління (виконавчим директором) кредитної спілки витяги з протоколів.
Рішення наглядової ради приймаються поіменним голосуванням. У протоколі засідання наглядової ради обов’язково зазначається результат голосування кожного члена наглядової ради. Особи, що входять до складу наглядової ради кредитної спілки, повинні діяти в інтересах спілки, дотримуватися положень статуту та інших документів спілки. Такі особи несуть відповідальність перед кредитною спілкою за збитки, завдані їй своїми діями (бездіяльністю), згідно із законом. У разі коли відповідальність згідно з цією статтею несуть кілька осіб, їх відповідальність перед кредитною спілкою є солідарною.



12) Статтю 16 викласти в такій редакції:
 Стаття 16. Правління кредитної спілки
1. Правління кредитної спілки є виконавчим органом, який здійснює керівництво її поточною діяльністю. Правління складається з осіб, які знаходяться в трудових відносинах із спілкою.




2. Правління вирішує всі питання діяльності кредитної спілки, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів, спостережної ради та кредитного комітету. Спостережна рада може прийняти рішення про делегування частини належних їй повноважень до компетенції правління, крім тих, що віднесені статутом кредитної спілки до її виключної компетенції.
Правління підзвітне загальним зборам і спостережній раді кредитної спілки та організує виконання їх рішень.
Правління діє від імені кредитної спілки в межах, передбачених цим Законом і статутом спілки.



3. Роботою правління керує голова правління, який призначається спостережною радою.



4. Голова правління кредитної спілки:
без доручення представляє інтереси кредитної спілки та діє від її імені;
представляє кредитну спілку в її відносинах з державою, іншими юридичними та фізичними особами;
укладає договори та інші угоди від імені кредитної спілки, підписує доручення на провадження дій від імені кредитної спілки;
розпоряджається майном кредитної спілки в порядку та у межах, визначених статутом кредитної спілки;
готує подання спостережній раді на призначення та звільнення членів правління кредитної спілки, призначає на посади та звільняє з посад працівників кредитної спілки, застосовує до них заходи заохочення та стягнення відповідно до законодавства, вживає заходів щодо підготовки та підвищення кваліфікації працівників кредитної спілки;
вирішує інші питання діяльності кредитної спілки відповідно до цього Закону та статуту кредитної спілки.


Голова правління кредитної спілки несе персональну відповідальність за виконання покладених на правління завдань.
Стаття 16. Виконавчий орган кредитної спілки
1. Виконавчий орган кредитної спілки може бути колегіальним (правління) чи одноособовим (виконавчий директор).
Виконавчий орган здійснює керівництво поточною діяльністю кредитної спілки.
Особи, які входять до складу правління, або виконавчий директор перебувають у трудових відносинах з кредитною спілкою.
2. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності кредитної спілки, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів членів кредитної спілки, наглядової ради та кредитного комітету.
Наглядова рада може прийняти рішення про делегування правлінню частини належних їй повноважень, крім тих, що згідно із статутом кредитної спілки належать до її виключної компетенції. Делегування будь-яких повноважень наглядовою радою виконавчому директору не допускається.
Виконавчий орган підзвітний загальним зборам членів кредитної спілкиі наглядовій раді та організує виконання їх рішень.
Виконавчий орган діє від імені кредитної спілки в межах, передбачених цим Законом і статутом спілки.
3. Роботою правління керує його голова, який призначається наглядовою радою.
Виконавчий директор призначається наглядовою радою.
4. Голова правління (виконавчий директор) кредитної спілки:
без доручення представляє інтереси кредитної спілки та діє від її імені;
представляє кредитну спілку в її відносинах із державою, іншими юридичними та/або фізичними особами;
укладає договори та вчиняє інші правочини від імені кредитної спілки, підписує доручення щодо провадження дій від імені кредитної спілки;
розпоряджається майном кредитної спілки в порядку та в межах, визначених її статутом;
готує подання наглядовій раді щодо призначення та звільнення членів правління кредитної спілки, призначає на посаду та звільняє з посади працівників кредитної спілки, застосовує до них заходи заохочення та стягнення відповідно до законодавства, вживає заходів щодо підготовки та підвищення кваліфікації працівників кредитної спілки;
вирішує інші питання діяльності кредитної спілки відповідно до цього Закону та статуту кредитної спілки.
Голова правління (виконавчий директор) кредитної спілки несе персональну відповідальність за виконання покладених на виконавчий орган завдань.

13) доповнити абзац четвертий частини другої статті 17 після слів “Голова правління” словами „(виконавчий директор)”;

 Стаття 17. Кредитний комітет кредитної спілки
….
2. Кредитний комітет призначається спостережною радою у складі не менше трьох осіб. Порядок призначення кредитного комітету, строк повноважень та порядок його діяльності визначаються статутом кредитної спілки та положенням про кредитний комітет.
Членами кредитного комітету можуть бути члени спостережної ради, члени правління та інші особи. Членам кредитного комітету, що не є членами спостережної ради або правління кредитної спілки, за роботу в кредитному комітеті може передбачатися винагорода, розмір якої визначається спостережною радою залежно від обсягу роботи та кваліфікації члена комітету.
При прийнятті рішення про надання кредиту члену кредитної спілки, якого призначено членом кредитного комітету, такий член кредитного комітету не може брати участь у прийнятті цього рішення.
Голова правління кредитної спілки є членом кредитного комітету за посадою.
 Стаття 17. Кредитний комітет кредитної спілки
….
2. Кредитний комітет призначається наглядовою радою у складі не менше трьох осіб. Порядок призначення кредитного комітету, строк повноважень та порядок його діяльності визначаються статутом кредитної спілки та положенням про кредитний комітет.
Членами кредитного комітету можуть бути члени наглядової ради, члени правління та інші особи. Членам кредитного комітету, що не є членами наглядової ради або правління кредитної спілки, за роботу в кредитному комітеті може передбачатися винагорода, розмір якої визначається наглядовою радою залежно від обсягу роботи та кваліфікації члена комітету.
При прийнятті рішення про надання кредиту члену кредитної спілки, якого призначено членом кредитного комітету, такий член кредитного комітету не може брати участь у прийнятті цього рішення.
Голова правління  (виконавчий директор) кредитної спілки є членом кредитного комітету за посадою.

14) у статті 18:
доповнити абзац другий частини другої після слова “правління” словами “(виконавчий директор)”;
перше речення частини шостої після слів “фінансовій стабільності кредитної спілки” доповнити словами “, про що повідомляє Уповноважений орган у п’ятиденний строк”;

Стаття 18. Ревізійна комісія кредитної спілки
….
 2. Ревізійна комісія обирається загальними зборами членів кредитної спілки у складі не менше трьох осіб, які працюють на громадських засадах. Порядок обрання ревізійної комісії, строк повноважень та порядок її діяльності визначаються статутом кредитної спілки.
До складу ревізійної комісії не можуть входити члени спостережної ради, правління, кредитного комітету та особи, які перебувають з кредитною спілкою у трудових відносинах.

….
6. Ревізійна комісія може тимчасово припинити повноваження будь-якої посадової особи кредитної спілки в разі виявлення допущених нею порушень, що загрожують фінансовій стабільності кредитної спілки. За наявності загрози існуванню кредитної спілки ревізійна комісія скликає позачергові загальні збори.
Стаття 18. Ревізійна комісія кредитної спілки
 2. Ревізійна комісія обирається загальними зборами членів кредитної спілки у складі не менше трьох осіб, які працюють на громадських засадах. Порядок обрання ревізійної комісії, строк повноважень та порядок її діяльності визначаються статутом кредитної спілки.
До складу ревізійної комісії не можуть входити члени спостережної ради, правління (виконавчий директор), кредитного комітету та особи, які перебувають з кредитною спілкою у трудових відносинах.
6. Ревізійна комісія може тимчасово припинити повноваження будь-якої посадової особи кредитної спілки в разі виявлення допущених нею порушень, що загрожують фінансовій стабільності кредитної спілки про що повідомляє Уповноважений орган у п'ятиденний строк. За наявності загрози існуванню кредитної спілки ревізійна комісія скликає позачергові загальні збори.


15) частину першу статті 19 викласти в такій редакції:
“1. Майно кредитної спілки формується за рахунок:
вступних, обов’язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки);
доходів від здійснення статутної діяльності;
грошових та інших майнових пожертвувань, благодійних внесків, грантів, безоплатної технічної допомоги як юридичних, так і фізичних осіб, у тому числі іноземних.”;

Стаття 19. Майно кредитної спілки

 1. Майно кредитної спілки формується за рахунок:
вступних, обов'язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки);
плати за надання своїм членам кредитів та інших послуг, а також доходів від провадження інших видів статутної діяльності;
доходів від придбаних кредитною спілкою державних цінних паперів;
грошових та інших майнових пожертвувань, благодійних внесків, грантів, безоплатної технічної допомоги як юридичних, так і фізичних осіб, у тому числі іноземних;
інших надходжень, не заборонених законодавством.
Стаття 19. Майно кредитної спілки

1. Майно кредитної спілки формується за рахунок:
вступних, обов’язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки);
доходів від здійснення статутної діяльності;
грошових та інших майнових пожертвувань, благодійних внесків, грантів, безоплатної технічної допомоги як юридичних, так і фізичних осіб, у тому числі іноземних.


16) у статті 20:
доповнити частину другу реченням такого змісту:
“Пай члена кредитної спілки, сформований за рахунок обов’язкових або обов’язкових та додаткових пайових членських внесків не може бути предметом застави.”;
доповнити абзац перший частини четвертої після слова “рахунок” словом “незворотних”;
у частині шостій:
у першому реченні слово “позичок” замінити словом “кредитів”;
доповнити друге речення після слова “втрат” словами “від неповернених кредитів”;

частину сьому викласти в такій редакції:
“7. Кредитна спілка створює інші резерви відповідно до статуту та рішення загальних зборів членів кредитної спілки, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами Уповноваженого органу.”;

доповнити статтю частиною такого змісту:
“8. Мінімальний розмір капіталу кредитної спілки, необхідний для її заснування, та загальні вимоги до регулятивного капіталу, що необхідний для її функціонування, встановлюються нормативно-правовими актами Уповноваженого органу. Регулятивний капітал – це кошти кредитної спілки, які перебувають у її власності та основним призначенням яких є забезпечення фінансової стійкості, стабільної діяльності спілки, покриття негативних наслідків, різноманітних ризиків.”;

 Стаття 20. Капітал, резерви та інші фонди кредитної спілки
1. Капітал кредитної спілки складається з пайового, резервного та додаткового капіталів, а також залишку нерозподіленого доходу спілки і не може бути меншим 10 відсотків від суми її загальних зобов'язань.
2. Пайовий капітал кредитної спілки формується за рахунок обов'язкових та додаткових пайових членських внесків членів кредитної спілки.


 3. Резервний капітал призначений для відшкодування можливих збитків кредитної спілки, які не можуть бути покритими за рахунок надходжень поточного року, забезпечення платоспроможності кредитної спілки та захисту заощаджень її членів.
Резервний капітал кредитної спілки формується за рахунок вступних внесків членів кредитної спілки та частини доходів кредитної спілки до моменту досягнення ним не менш як 15 відсотків від суми активів, зважених на ризик кредитної спілки. Статутом кредитної спілки можуть бути передбачені й інші джерела формування резервного капіталу.
При ліквідації спілки залишок коштів резервного капіталу зараховується до Державного бюджету України.
4. Додатковий капітал кредитної спілки формується за рахунок цільових внесків членів спілки, благодійних внесків фізичних та юридичних осіб, безоплатно отриманого майна і необоротних засобів.
У разі ліквідації спілки залишок додаткового капіталу зараховується до Державного бюджету України.
5. Рішення про використання капіталу на покриття збитків кредитної спілки приймається спостережною радою кредитної спілки в порядку, визначеному законодавством та рішенням загальних зборів членів кредитної спілки.
6. З метою покриття передбачуваних збитків від неповернення кредитів кредитною спілкою за рахунок частини доходів кредитної спілки формується резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позичок. Порядок формування і використання резерву забезпечення покриття втрат визначається Уповноваженим органом.

 Стаття 20. Капітал, резерви та інші фонди кредитної спілки
1. Капітал кредитної спілки складається з пайового, резервного та додаткового капіталів, а також залишку нерозподіленого доходу спілки і не може бути меншим 10 відсотків від суми її загальних зобов'язань.
2. Пайовий капітал кредитної спілки формується за рахунок обов'язкових та додаткових пайових членських внесків членів кредитної спілки. Пай члена кредитної спілки, сформований за рахунок  обов'язкових або обов’язкових та додаткових пайових членських внесків не може бути предметом застави.
 3. Резервний капітал призначений для відшкодування можливих збитків кредитної спілки, які не можуть бути покритими за рахунок надходжень поточного року, забезпечення платоспроможності кредитної спілки та захисту заощаджень її членів.
Резервний капітал кредитної спілки формується за рахунок вступних внесків членів кредитної спілки та частини доходів кредитної спілки до моменту досягнення ним не менш як 15 відсотків від суми активів, зважених на ризик кредитної спілки. Статутом кредитної спілки можуть бути передбачені й інші джерела формування резервного капіталу.
При ліквідації спілки залишок коштів резервного капіталу зараховується до Державного бюджету України.
4. Додатковий капітал кредитної спілки формується за рахунок незворотних цільових внесків членів спілки, благодійних внесків фізичних та юридичних осіб, безоплатно отриманого майна і необоротних засобів.
У разі ліквідації спілки залишок додаткового капіталу зараховується до Державного бюджету України.
5. Рішення про використання капіталу на покриття збитків кредитної спілки приймається спостережною радою кредитної спілки в порядку, визначеному законодавством та рішенням загальних зборів членів кредитної спілки.
6. З метою покриття передбачуваних збитків від неповернення кредитів кредитною спілкою за рахунок частини доходів кредитної спілки формується резерв забезпечення покриття втрат від неповернених кредитів. Порядок формування і використання резерву забезпечення покриття втрат від неповернених кредитів визначається Уповноваженим органом.

 7. Кредитна спілка створює інші резерви та фонди відповідно до нормативно-правових актів Уповноваженого органу, статуту та рішень загальних зборів кредитної спілки.
7. Кредитна спілка створює інші резерви відповідно до статуту та рішення загальних зборів, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами Уповноваженого органу.”;

8. Мінімальний розмір капіталу кредитної спілки, необхідний для її заснування, та загальні вимоги до регулятивного капіталу, що необхідний для її функціонування, встановлюються нормативно-правовими актами Уповноваженого органу. Регулятивний капітал – це кошти кредитної спілки, які перебувають у її власності та основним призначенням яких є забезпечення фінансової стійкості, стабільної діяльності спілки, покриття негативних наслідків, різноманітних ризиків.


17) у статті 21:

у частині першій:

абзац третій викласти у такій редакції:
“надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості відповідно до законодавства в готівковій та/або безготівковій формі, в національній або іноземній валюті. Розмір кредиту, наданого одному члену кредитної спілки, не може перевищувати 20 відсотків загального обсягу капіталу кредитної спілки;”;

в абзаці четвертому доповнити:
перше речення після слів „безготівковій формі” словами „як у національній, так і в іноземній валюті”;
 реченням такого змісту: “Кредитні спілки мають право залучати внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки лише за умови надання такими кредитними спілками фінансових кредитів.”;
абзац шостий викласти в такій редакції:
“розміщує тимчасово вільні кошти на депозитних рахунках у банках та/або об’єднаній кредитній спілці, а також у державні цінні папери та/або іпотечні цінні папери, перелік яких установлюється Уповноваженим органом;”;

доповнити абзац дев’ятий після слова „систем” словами „та здійснює переказ коштів відповідно до законодавства”, а абзац десятий після слова “кредиту” – „та внесків (вкладів) члена кредитної спілки на депозитних рахунках”;

абзац одинадцятий викласти у такій редакції:
“ провадить благодійну діяльність за рахунок цільових благодійних внесків фізичних і юридичних осіб, з яких формується додатковий капітал”;
доповнити частину після абзацу одинадцятого новими абзацами такого змісту:
“здійснює рефінансування власної діяльності з надання іпотечних кредитів відповідно до законодавства, крім емісії структурованих іпотечних облігацій та іпотечних сертифікатів із залученням спеціалізованої іпотечної установи;
здійснює звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному законодавством, а також може здійснювати управління предметом іпотеки в період до його реалізації в порядку звернення стягнення;
надає послуги факторингу;
за рахунок свого майна може виступати засновником, співзасновником або учасником одного регіонального або одного міжрегіонального кооперативного банку, платіжної організації платіжної системи, спеціалізованої іпотечної установи, бюро кредитних історій, а також суб’єктів систем фінансового оздоровлення кредитних спілок та гарантування внесків (вкладів), що здійснюють некомерційну діяльність для реалізації кредитною спілкою своїх статутних цілей.”.
У зв’язку з цим абзаци дванадцятий і тринадцятий вважати відповідно абзацами шістнадцятим і сімнадцятим;

Стаття 21. Господарська діяльність кредитної спілки
1. Кредитна спілка відповідно до свого статуту:
приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки;
надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі. Отримувати кредити від імені членів кредитної спілки можуть також фермерські господарства та приватні підприємства, які знаходяться у їх власності. Розмір кредиту, наданого одному члену кредитної спілки, не може перевищувати 20 відсотків від капіталу кредитної спілки;
залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі. Зобов'язання кредитної спілки перед одним своїм членом не можуть бути більше 10 відсотків від загальних зобов'язань кредитної спілки;




виступає поручителем виконання членом спілки зобов'язань перед третіми особами;
розміщує тимчасово вільні кошти на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, об'єднаній кредитній спілці, а також придбаває державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом, та паї кооперативних банків;
залучає на договірних умовах кредити банків, кредити об'єднаної кредитної спілки, кошти інших установ та організацій виключно для надання кредитів своїм членам, якщо інше не встановлено рішенням Уповноваженого органу. Загальна сума залучених коштів, у тому числі кредитів, не може перевищувати 50 відсотків вартості загальних зобов'язань та капіталу кредитної спілки на момент залучення;
надає кредити іншим кредитним спілкам, якщо інше не встановлено рішенням Уповноваженого органу;
виступає членом платіжних систем;

оплачує за дорученням своїх членів вартість товарів, робіт і послуг у межах наданого йому кредиту;

провадить благодійну діяльність за рахунок коштів спеціально створених для цього фондів.
























Провадження кредитною спілкою іншої діяльності, крім передбаченої цим Законом, не допускається.
Послуги членам органів управління та працівникам кредитної спілки надаються на умовах, що не можуть відрізнятися від звичайних, та з дотриманням вимог щодо уникнення конфлікту інтересів.

Стаття 21. Господарська діяльність кредитної спілки
1. Кредитна спілка відповідно до свого статуту:
приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки;
надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості відповідно до законодавства в готівковій та/або безготівковій формі, в національній або іноземній валюті. Розмір кредиту, наданого одному члену кредитної спілки, не може перевищувати 20 відсотків загального обсягу капіталу кредитної спілки;

залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі, як в національній, так і в іноземній валюті. Зобов'язання кредитної спілки перед одним своїм членом не можуть бути більше 10 відсотків від загальних зобов'язань кредитної спілки. Кредитні спілки мають право залучати внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки лише за умови надання такими кредитними спілками фінансових кредитів.
виступає поручителем виконання членом спілки зобов'язань перед третіми особами;
розміщує тимчасово вільні кошти на депозитних рахунках у банках та/або об’єднаній кредитній спілці, а також у державні цінні папери та/або іпотечні цінні папери, перелік яких установлюється Уповноваженим органом;

залучає на договірних умовах кредити банків, кредити об'єднаної кредитної спілки, кошти інших установ та організацій виключно для надання кредитів своїм членам, якщо інше не встановлено рішенням Уповноваженого органу. Загальна сума залучених коштів, у тому числі кредитів, не може перевищувати 50 відсотків вартості загальних зобов'язань та капіталу кредитної спілки на момент залучення;
надає кредити іншим кредитним спілкам, якщо інше не встановлено рішенням Уповноваженого органу;
виступає членом платіжних систем та здійснює переказ коштів відповідно до законодавства;
оплачує за дорученням своїх членів вартість товарів, робіт і послуг у межах наданого йому кредиту та внесків (вкладів) члена кредитної спілки на депозитних рахунках;
провадить благодійну діяльність за рахунок цільових благодійних внесків фізичних і юридичних осіб, з яких формується додатковий капітал;
здійснює рефінансування власної діяльності з надання іпотечних кредитів відповідно до законодавства, крім емісії структурованих іпотечних облігацій та іпотечних сертифікатів із залученням спеціалізованої іпотечної установи;
здійснює звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному законодавством, а також може здійснювати управління предметом іпотеки в період до його реалізації в порядку звернення стягнення;
надає послуги факторингу;
за рахунок свого майна може виступати засновником, співзасновником або учасником одного регіонального або одного міжрегіонального кооперативного банку, платіжної організації платіжної системи, спеціалізованої іпотечної установи, бюро кредитних історій, а також суб’єктів систем фінансового оздоровлення кредитних спілок та гарантування внесків (вкладів), що здійснюють некомерційну діяльність для реалізації кредитною спілкою своїх статутних цілей.
Провадження кредитною спілкою іншої діяльності, крім передбаченої цим Законом, не допускається.
Послуги членам органів управління та працівникам кредитної спілки надаються на умовах, що не можуть відрізнятися від звичайних, та з дотриманням вимог щодо уникнення конфлікту інтересів.


у третьому реченні частини третьої слова „більш ніж у два рази” виключити;

 3. Нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів). При цьому в першу чергу відбувається необхідне поповнення капіталу та резервів. Сума доходу, яка розподіляється на додаткові пайові членські внески, визначається з дотриманням умови, що доходність додаткових пайових членських внесків не може перевищувати більш ніж у два рази середньозважену процентну ставку доходності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитних рахунках за їх наявності. Решта доходу, що залишилася після формування капіталу і резервів та розподілу на додаткові пайові членські внески, розподіляється на обов'язкові пайові членські внески.


 3. Нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів). При цьому в першу чергу відбувається необхідне поповнення капіталу та резервів. Сума доходу, яка розподіляється на додаткові пайові членські внески, визначається з дотриманням умови, що доходність додаткових пайових членських внесків не може перевищувати середньозважену процентну ставку доходності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитних рахунках за їх наявності. Решта доходу, що залишилася після формування капіталу і резервів та розподілу на додаткові пайові членські внески, розподіляється на обов'язкові пайові членські внески.



частину п‘яту викласти у такій редакції:

5. Кредитна спілка та її посадові особи зобов'язані зберігати таємницю щодо рахунків, внесків та інших фінансових операцій, здійснених членами кредитної спілки.
Довідки видаються особисто членам кредитної спілки (їх представникам) лише щодо їх рахунків, внесків та інших фінансових операцій за відповідною заявою, а також судам, органам прокуратури, служби безпеки, органам внутрішніх справ, іншим правоохоронним органам та органам державної податкової служби у випадках та в порядку, передбачених законом.
У разі смерті члена кредитної спілки довідки про його внески та рахунки видаються спадкоємцям, державним нотаріальним конторам та консульським установам іноземних держав, у провадженні яких знаходяться справи про спадщину.
5. Інформація щодо діяльності та фінансового стану члена кредитної спілки, яка стала відомою такій кредитній спілці і розголошення якої може завдати матеріальної та/або моральної шкоди члену кредитної спілки, є конфіденційною.
Конфіденційною, зокрема, є інформація про:
1) стан рахунків членів кредитної спілки;
2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням члена кредитної спілки, іншої кредитної спілки, здійснені ними правочини;
3) фінансово-економічний стан членів кредитної спілки, а також інших кредитних спілок, з якими кредитна спілка перебуває в договірних відносинах;
4) системи охорони кредитної спілки та/або її членів;
5) організаційну структуру юридичної особи, яка отримує в кредитній спілці кредит, її керівників, напрями діяльності;
6) господарську діяльність членів кредитної спілки чи комерційну таємницю будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції;
7) звітність щодо конкретної кредитної спілки, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню або поширенню за рішенням кредитної спілки;
8) коди, що використовуються кредитними спілками для захисту інформації.
Інформація про кредитні спілки або членів кредитної спілки, яка стає відомою під час проведення Уповноваженим органом нагляду за діяльністю кредитної спілки, є конфіденційною, крім узагальненої інформації про кредитні спілки, яка підлягає опублікуванню.
Кредитні спілки та їх посадові особи зобов’язані забезпечити збереження конфіденційної інформації шляхом:
1) обмеження кола осіб, що мають доступ до конфіденційної інформації;
2) організації спеціального діловодства з документами, що містять конфіденційну інформацію;
3) застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації;
4) застосування застережень щодо збереження конфіденційної інформації та відповідальності за її розголошення в договорах між кредитною спілкою і членом кредитної спілки.
 Конфіденційна інформація щодо юридичних та/або фізичних осіб надається кредитними спілками:
1) на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації;
2) на письмову вимогу суду або за рішенням (ухвалою, постановою) суду;
3) органам прокуратури, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Антимонопольного комітету України – на їх письмову вимогу стосовно операцій конкретної фізичної або юридичної особи – члена кредитної спілки за конкретний проміжок часу;
4) органам Державної податкової служби України на їх письмову вимогу з питань оподаткування стосовно операцій конкретної фізичної або юридичної особи – члена кредитної спілки за конкретний проміжок часу;
5) спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу на його запит щодо фінансових операцій, пов’язаних з фінансовими операціями, що стали об’єктом аналізу згідно із законодавством про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а так само учасників зазначених операцій;
6) органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів стосовно стану операцій конкретної фізичної або юридичної особи — члена кредитної спілки.
Вимога відповідного державного органу щодо отримання конфіденційної інформації повинна:
1)  викладатися на бланку державного органу встановленої форми;
2) видаватися за підписом керівника державного органу (чи його заступника), скріпленого гербовою печаткою;
3) містити посилання на норми закону, відповідно до яких державний орган має право на отримання такої інформації, та мету її отримання.
Довідки за рахунками (вкладами) у разі смерті їх власників видаються кредитною спілкою особам, зазначеним власником рахунку (вкладу) в заповідальному розпорядженні кредитній спілці, нотаріусам, консульським установам іноземних держав у справах спадщини за рахунками (вкладами) померлих власників рахунків (вкладів).
Кредитна спілка має право надавати конфіденційну інформацію іншим кредитним спілкам в обсягах, необхідних для надання кредитів.
Обмеження стосовно отримання конфіденційної інформації, передбачені цією частиною, не поширюються на працівників Уповноваженого органу, які в межах повноважень, наданих Законом України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, здійснюють функції нагляду за діяльністю кредитних спілок. Уповноважений орган за письмовим запитом, підписаним Головою Уповноваженого органу або у разі його відсутності особою, якій надані відповідні повноваження, має право отримувати від кредитної спілки будь-яку інформацію для цілей нагляду, визначених законодавством про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг. Уповноважений орган може досліджувати дані про клієнта кредитної спілки тільки з метою виконання завдань нагляду. Ці вимоги не поширюються на випадки повідомлення кредитними спілками відповідно до законодавства про операції, що мають сумнівний характер, та на інші передбачені законом випадки повідомлення про операції спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу.
Порядок отримання інформації в межах проведення слідчих дій (обшук та/або виїмка) органами досудового слідства регулюється Кримінально- процесуальним кодексом України.


18)  у статті 22 доповнити:
абзац третій частини першої після слів “Голова правління” словами “(виконавчий директор)”;
частину другу абзацом такого змісту:
“Звітні дані, що подаються до Уповноваженого органу, підлягають оприлюдненню кредитною спілкою в засобах масової інформації в частині розкриття складу активів і пасивів кредитної спілки, доходів і витрат, фінансового результату діяльності кредитної спілки в порядку, визначеному Уповноваженим органом.”;

 Стаття 22. Облік і звітність кредитної спілки

1. Кредитна спілка зобов'язана вести оперативний і бухгалтерський облік результатів своєї діяльності відповідно до законодавства України, а також статистичну звітність та подавати її в установлених порядку та обсязі органам статистики.
Кредитна спілка подає Уповноваженому органу фінансову звітність та інші звітні дані в обсягах, формах та у строки, встановлені Уповноваженим органом, а також надає на запити Уповноваженого органу необхідні пояснення щодо звітних даних.
Голова правління несе персональну відповідальність за достовірність та повноту фінансової звітності та інших звітних даних.
 Стаття 22. Облік і звітність кредитної спілки

1. Кредитна спілка зобов'язана вести оперативний і бухгалтерський облік результатів своєї діяльності відповідно до законодавства України, а також статистичну звітність та подавати її в установлених порядку та обсязі органам статистики.
Кредитна спілка подає Уповноваженому органу фінансову звітність та інші звітні дані в обсягах, формах та у строки, встановлені Уповноваженим органом, а також надає на запити Уповноваженого органу необхідні пояснення щодо звітних даних.
Голова правління (виконавчий директор) несе персональну відповідальність за достовірність та повноту фінансової звітності та інших звітних даних.
 2. Результати фінансової діяльності кредитної спілки визначаються на підставі річної звітності, включаючи баланс та звіт про доходи і витрати. Звітність про фінансово-господарську діяльність за рік підлягає затвердженню загальними зборами членів кредитної спілки.
Перевірка діяльності кредитної спілки здійснюється відповідно до законодавства України та статуту кредитної спілки.
 2. Результати фінансової діяльності кредитної спілки визначаються на підставі річної звітності, включаючи баланс та звіт про доходи і витрати. Звітність про фінансово-господарську діяльність за рік підлягає затвердженню загальними зборами членів кредитної спілки.
Перевірка діяльності кредитної спілки здійснюється відповідно до законодавства України та статуту кредитної спілки.
Звітні дані, що подаються до Уповноваженого органу, підлягають оприлюдненню кредитною спілкою в засобах масової інформації в частині розкриття складу активів і пасивів кредитної спілки, доходів і витрат, фінансового результату діяльності кредитної спілки в порядку, визначеному Уповноваженим органом.


19) в абзаці другому частини другої статті 23:
слова “установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян” замінити словами “банках, які є учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб”;

доповнити абзац після слів “державні цінні папери” словами „та/або іпотечні цінні папери”;

Стаття 23. Кошти членів кредитної спілки
2. Кошти, що належать членам кредитної спілки, обліковуються окремо.
Кошти, що належать членам кредитної спілки, використовуються для надання кредитів членам кредитної спілки, а у разі наявності тимчасово вільних коштів членів кредитної спілки - можуть розміщуватися спілкою на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, і в об'єднаній кредитній спілці, а також у державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом.
Стаття 23. Кошти членів кредитної спілки
2. Кошти, що належать членам кредитної спілки, обліковуються окремо.
Кошти, що належать членам кредитної спілки, використовуються для надання кредитів членам кредитної спілки, а у разі наявності тимчасово вільних коштів членів кредитної спілки - можуть розміщуватися спілкою на депозитних рахунках в установах банках, які є учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, і в об'єднаній кредитній спілці, а також у державні цінні папери та/або іпотечні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом.


20) назву Розділу VI викласти в такій редакції:
“Розділ VI
Асоціації кредитних спілок, об’єднані кредитні
спілки, системи фінансового оздоровлення кредитних
спілок та гарантування внесків (вкладів)”;
 Розділ VI
Асоціації кредитних спілок
Розділ VI
Асоціації кредитних спілок, об’єднані кредитні
спілки, системи фінансового оздоровлення кредитних
спілок та гарантування внесків

21) у статті 24:
частину першу викласти в такій редакції:
“1. 3 метою координації своєї діяльності, надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів кредитні спілки мають право на добровільних засадах створювати асоціації кредитних спілок.
Місцеві асоціації кредитних спілок створюються в рамках однієї адміністративно-територіальної одиниці, визначеної статтею 133 Конституції України, якщо членами такого об’єднання є більш як третя частина кількості кредитних спілок, які діють на території такої адміністративно-територіальної одиниці, але в кількості не менш як три кредитних спілки.
Всеукраїнські асоціації кредитних спілок створюються як асоціації кредитних спілок, членами яких є кредитні спілки або місцеві асоціації більше ніж з половини адміністративно-територіальних одиниць, визначених частиною другою статті 133 Конституції України.
Рішення про створення асоціації кредитних спілок приймає установча конференція представників кредитних спілок або місцевих асоціацій кредитних спілок.
Повноваження представника кредитної спілки або місцевої асоціації кредитних спілок, який бере участь у конференції, підтверджуються рішенням відповідного органу управління кредитної спілки або місцевої асоціації кредитних спілок.”;
Стаття 24. Загальні засади створення асоціацій кредитних спілок та їх діяльності
1. З метою координації своєї діяльності, надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів кредитні спілки мають право на добровільних засадах створювати асоціації кредитних спілок. Місцеві - у рамках однієї адміністративно-територіальної одиниці, визначеної статтею 133 Конституції України, якщо членами такого об'єднання є більш як третя частина кількості кредитних спілок, які діють на території такої адміністративно-територіальної одиниці, але у кількості не менше трьох кредитних спілок. Всеукраїнські асоціації - асоціації кредитних спілок, діяльність яких поширюється на територію всієї України, за умови, що членами таких асоціацій є кредитні спілки більш ніж з половини адміністративно-територіальних одиниць, визначених частиною другою статті 133 Конституції України.
Стаття 24. Загальні засади створення асоціацій кредитних спілок
1. 3 метою координації своєї діяльності, надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів кредитні спілки мають право на добровільних засадах створювати асоціації кредитних спілок.
Місцеві асоціації кредитних спілок створюються в рамках однієї адміністративно-територіальної одиниці, визначеної статтею 133 Конституції України, якщо членами такого об’єднання є більш як третя частина кількості кредитних спілок, які діють на території такої адміністративно-територіальної одиниці, але в кількості не менш як три кредитних спілки.
Всеукраїнські асоціації кредитних спілок створюються як асоціації кредитних спілок, членами яких є кредитні спілки або місцеві асоціації більше ніж з половини адміністративно-територіальних одиниць, визначених частиною другою статті 133 Конституції України.
Рішення про створення асоціації кредитних спілок приймає установча конференція представників кредитних спілок або місцевих асоціацій кредитних спілок.
Повноваження представника кредитної спілки або місцевої асоціації кредитних спілок, який бере участь у конференції, підтверджуються рішенням відповідного органу управління кредитної спілки або місцевої асоціації кредитних спілок.


у першому реченні частини третьої слова “кредитних спілок – своїх членів” замінити словами “своїх членів”;

 3. Асоціація кредитних спілок утримується виключно за рахунок внесків кредитних спілок - своїх членів і не здійснює підприємницької діяльності, за винятком отримання пасивних доходів у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань та роялті. Асоціація має право розміщувати вільні кошти на депозитних рахунках у банківських установах та в об'єднаній кредитній спілці.
 3. Асоціація кредитних спілок утримується виключно за рахунок внесків своїх членів і не здійснює підприємницької діяльності, за винятком отримання пасивних доходів у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань та роялті. Асоціація має право розміщувати вільні кошти на депозитних рахунках у банківських установах та в об'єднаній кредитній спілці.

у частині четвертій:
доповнити абзац перший після слів “представників кредитних спілок” словами „та/або місцевих асоціацій кредитних спілок”;
в абзаці третьому слова „юридичну адресу” замінити словом “місцезнаходження”, а в абзаці четвертому слово „завдання” – словами „предмет діяльності”;
доповнити абзац шостий після слів „кредитних спілок” словами “та/або місцевих асоціацій кредитних спілок”, а абзац восьмий після слів “кредитними спілками” – “та/або місцевими асоціаціями кредитних спілок”;
частину п’яту викласти в такій редакції:
“5. Державна реєстрація асоціацій кредитних спілок здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про реєстрацію юридичних осіб.”;
частину шосту виключити;
доповнити частину сьому після абзацу сьомого новим абзацом такого змісту:
“утворювати третейські суди;”.
У зв’язку з цим абзаци восьмий і дев’ятий вважати відповідно абзацами дев’ятим і десятим;


 4. Асоціація кредитних спілок діє на підставі статуту, який затверджується рішенням конференції представників кредитних спілок.
Статут асоціації кредитних спілок повинен містити:
найменування асоціації кредитних спілок та її юридичну адресу;

мету утворення і завдання асоціації;
порядок утворення та діяльності органів управління асоціації, їх повноваження;
права та обов'язки кредитних спілок - учасників асоціації;

умови і порядок вступу до об'єднання та порядок виходу з нього;
порядок сплати кредитними спілками вступних та інших внесків;

джерела формування та порядок використання майна асоціації (у тому числі коштів), порядок утворення спільних фінансових фондів та використання їх коштів;
порядок звітності і здійснення контролю за діяльністю виконавчого та інших органів управління асоціації;
порядок внесення змін і доповнень до статуту;
порядок припинення діяльності асоціації та вирішення майнових питань у зв'язку з її ліквідацією (реорганізацією).
Статут асоціації кредитних спілок може містити й інші положення щодо організаційних, господарських та інших питань діяльності асоціації.

 4. Асоціація кредитних спілок діє на підставі статуту, який затверджується рішенням конференції представників кредитних спілок та/або місцевих асоціацій кредитних спілок.
Статут асоціації кредитних спілок повинен містити:
найменування асоціації кредитних спілок та та її місцезнаходження;
мету утворення і предмет діяльності асоціації;
порядок утворення та діяльності органів управління асоціації, їх повноваження;
права та обов'язки кредитних спілок та/або місцевих асоціацій кредитних спілок - учасників асоціації;
умови і порядок вступу до об'єднання та порядок виходу з нього;
порядок сплати кредитними спілками та/або місцевими асоціаціями кредитних спілок вступних та інших внесків;
джерела формування та порядок використання майна асоціації (у тому числі коштів), порядок утворення спільних фінансових фондів та використання їх коштів;
порядок звітності і здійснення контролю за діяльністю виконавчого та інших органів управління асоціації;
порядок внесення змін і доповнень до статуту;
порядок припинення діяльності асоціації та вирішення майнових питань у зв'язку з її ліквідацією (реорганізацією).
Статут асоціації кредитних спілок може містити й інші положення щодо організаційних, господарських та інших питань діяльності асоціації.
 5. Державна реєстрація асоціацій кредитних спілок проводиться у порядку, передбаченому законом України про об'єднання громадян, з урахуванням особливостей, визначених цією частиною.
Для державної реєстрації асоціації кредитних спілок подаються такі документи:
заява встановленого зразка про державну реєстрацію асоціації;
протокол установчої конференції представників кредитних спілок;
статут асоціації;
документ про сплату реєстраційного збору.
Статут асоціації кредитних спілок підписує керівник виконавчого органу асоціації, справжність підпису якого має бути нотаріально засвідчена.

6. Відносини між кредитними спілками та їх об'єднаннями будуються на договірних засадах.

7. За рішенням Уповноваженого органу одній із всеукраїнських асоціацій кредитних спілок може бути надано статус саморегулівної організації кредитних спілок - членів асоціації.
Саморегулівна організація кредитних спілок в межах та в порядку, визначених Уповноваженим органом, може:
розробляти разом із кредитними спілками програми їх фінансового оздоровлення та контролювати виконання цих програм;
здійснювати методичне забезпечення діяльності кредитних спілок;
здійснювати навчання та сертифікацію фахівців кредитних спілок;
розробляти і впроваджувати правила поведінки кредитних спілок на ринках фінансових послуг;
проводити збір, узагальнення та попередній аналіз фінансової звітності кредитних спілок;

здійснювати інші функції відповідно до статусу саморегулівної організації.
Статут та внутрішні положення саморегулівної організації кредитних спілок у частині здійснення функцій, делегованих Уповноваженим органом, підлягають погодженню з його боку. Уповноважений орган здійснює моніторинг реалізації делегованих ним саморегулівній організації кредитних спілок функцій і у разі необхідності має право припиняти або відкликати відповідні повноваження включно до позбавлення асоціації кредитних спілок статусу саморегулівної організації.
5. Державна реєстрація асоціацій кредитних спілок здійснюється у порядку,  передбаченому законодавством про реєстрацію юридичних осіб.













7. За рішенням Уповноваженого органу одній із всеукраїнських асоціацій кредитних спілок може бути надано статус саморегулівної організації кредитних спілок - членів асоціації.
Саморегулівна організація кредитних спілок в межах та в порядку, визначених Уповноваженим органом, може:
розробляти разом із кредитними спілками програми їх фінансового оздоровлення та контролювати виконання цих програм;
здійснювати методичне забезпечення діяльності кредитних спілок;
здійснювати навчання та сертифікацію фахівців кредитних спілок;
розробляти і впроваджувати правила поведінки кредитних спілок на ринках фінансових послуг;
проводити збір, узагальнення та попередній аналіз фінансової звітності кредитних спілок;
утворювати третейські суди;
здійснювати інші функції відповідно до статусу саморегулівної організації.
Статут та внутрішні положення саморегулівної організації кредитних спілок у частині здійснення функцій, делегованих Уповноваженим органом, підлягають погодженню з його боку. Уповноважений орган здійснює моніторинг реалізації делегованих ним саморегулівній організації кредитних спілок функцій і у разі необхідності має право припиняти або відкликати відповідні повноваження включно до позбавлення асоціації кредитних спілок статусу саморегулівної організації.



22) у статті 25:

абзац третій частини першої викласти в такій редакції:
“Мінімальна кількість учасників об’єднаної кредитної спілки повинна становити не менш як десять кредитних спілок.”;


Стаття 25. Об'єднана кредитна спілка
1. Об'єднана кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована кредитними спілками на кооперативних засадах з метою сприяння фінансовій стабільності кредитних спілок та об'єднання тимчасово вільних коштів своїх членів для їх взаємокредитування.
Об'єднана кредитна спілка створюється на базі членства асоціації кредитних спілок, створеної відповідно до статті 24 цього Закону.
Мінімальна кількість учасників об'єднаної кредитної спілки має бути не менше десяти кредитних спілок.

Стаття 25. Об'єднана кредитна спілка
1. Об'єднана кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована кредитними спілками на кооперативних засадах з метою сприяння фінансовій стабільності кредитних спілок та об'єднання тимчасово вільних коштів своїх членів для їх взаємокредитування.
Об'єднана кредитна спілка створюється на базі членства асоціацій кредитних спілок, створеної відповідно до статті 24 цього Закону.
Мінімальна кількість учасників об’єднаної кредитної спілки повинна становити не менш як десять кредитних спілок.


доповнити частину другу абзацом такого змісту:
“Об’єднана кредитна спілка може здійснювати види діяльності, передбачені статтею 21 цього Закону.”;

доповнити статтю після частини третьої новими частинами такого змісту:
“4. Об’єднана кредитна спілка може бути учасником тільки одного кооперативного банку.
5. Об’єднана кредитна спілка може бути перетворена в регіональний або міжрегіональний кооперативний банк.”.
У зв’язку з цим частину четверту вважати частиною шостою;
2. Норми цього Закону поширюються на створення, державну реєстрацію, ліцензування та діяльність об'єднаної кредитної спілки з урахуванням особливостей цієї статті та нормативно-правових актів Уповноваженого органу.


 3. Ліцензування окремих видів діяльності об'єднаної кредитної спілки здійснюється Уповноваженим органом відповідно до законодавства України про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг.




4. Термін "Об'єднана кредитна спілка" може використовуватися лише у назвах організацій, створених відповідно до цієї статті.
   2. Норми цього Закону поширюються на створення, державну реєстрацію, ліцензування та діяльність об'єднаної кредитної спілки з урахуванням особливостей цієї статті та нормативно-правових актів Уповноваженого органу.
Об’єднана кредитна спілка може здійснювати види діяльності, передбачені статтею 21 цього Закону.
 3. Ліцензування окремих видів діяльності об'єднаної кредитної спілки здійснюється Уповноваженим органом відповідно до законодавства України про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг.
4. Об'єднана кредитна спілка може бути учасником тільки одного кооперативного банку.
5. Об’єднана кредитна спілка може бути перетворена в регіональний або міжрегіональний кооперативний банк.
6. Термін "Об'єднана кредитна спілка" може використовуватися лише у назвах організацій, створених відповідно до цієї статті.



23) доповнити Розділ VI статтею 251 такого змісту:


Стаття 251. Загальні засади створення систем фінансового оздоровлення кредитних спілок та гарантування внесків (вкладів)
1. Фінансове оздоровлення кредитних спілок здійснює саморегулівна організація кредитних спілок або спеціально створена установа чи непідприємницьке товариство, засновниками (учасниками) якого є кредитні спілки та їх асоціації. Статут такої організації погоджується Уповноваженим органом. Уповноважений орган має право призначити своїх представників до органів управління такої організації з наданням повноважень щодо застосування права вето стосовно прийняття окремих рішень цими органами.
2. Гарантування внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки здійснюється страховиком або спеціально створеною установою чи непідприємницьким товариством. Якщо гарантування внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки здійснює страховик, то він повинен відповідати умовам, визначеним Уповноваженим органом. Якщо гарантування внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки здійснює спеціально створена з цією метою організація, то її статут і внутрішні положення погоджуються Уповноваженим органом у встановленому ним порядку та відповідно до визначених його нормативно-правовими актами вимог.
3. Для кредитних спілок, які залучають внески (вклади) їх членів на депозитні рахунки, участь у системі фінансового оздоровлення та системі гарантування внесків (вкладів) членів кредитних спілок є обов’язковою.
Уповноважений орган установлює порядок здійснення моніторингу діяльності системи фінансового оздоровлення та системи гарантування внесків (вкладів) членів кредитних спілок, а також здійснює нагляд за діяльністю установ системи фінансового оздоровлення та системи гарантування внесків (вкладів) членів кредитних спілок.


24) у статті 26:
у частині першій слово “Державне” замінити цифрою і словом
“1.  Державне”;
доповнити статтю частинами такого змісту:
“2. Уповноважений орган, крім вимог, установлених Законом України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, іншими законами, має право встановлювати:
вимоги до аудиторів, які мають право здійснювати аудит кредитних спілок;
вимоги щодо обов’язкового опублікування інформації про діяльність кредитних спілок та/або об’єднаних кредитних спілок;
вимоги щодо визначення переліку інформації, яка повинна бути відкритою для членів кредитних спілок;
вимоги до систем управління і контролю кредитних спілок;
вимоги до реклами кредитних спілок та загальні умови її розповсюдження;
вимоги щодо забезпечення належного рівня капіталізації, ліквідності та рентабельності діяльності кредитних спілок та/або об’єднаних кредитних спілок (у тому числі шляхом установлення економічних нормативів і вимог до резервування коштів), здійснення рефінансування, визначення порядку застосування таких вимог;
вимоги до професійної підготовки та сертифікації голови правління (виконавчого директора) та членів правління, а також до головного бухгалтера кредитної спілки або особи, на яку покладені обов’язки з ведення бухгалтерського обліку.
Будь-які рекламні матеріали, що стосуються послуг кредитних спілок, які планується розповсюдити, подаються Уповноваженому органу не пізніше ніж за 15 робочих днів до їх розповсюдження.
3. Державне регулювання діяльності кредитних спілок здійснюється Уповноваженим органом на основі оцінки ризиків та визначених відповідно до такої оцінки диференційованих режимів регулювання для окремих груп кредитних спілок. Кредитна спілка повинна дотримуватися вимог режиму регулювання, встановленого для групи, до якої вона належить.”;
 Стаття 26. Органи, що здійснюють державне регулювання і нагляд за діяльністю кредитних спілок
Державне регулювання і нагляд за діяльністю кредитних спілок здійснює Уповноважений орган згідно з законодавством України про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, інші державні органи відповідно до їх компетенції.

 Стаття 26. Органи, що здійснюють державне регулювання і нагляд за діяльністю кредитних спілок
1. Державне регулювання і нагляд за діяльністю кредитних спілок здійснює Уповноважений орган згідно з законодавством України про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, інші державні органи відповідно до їх компетенції.

2. Уповноважений орган, крім вимог, установлених Законом України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, іншими законами, має право встановлювати:
вимоги до аудиторів, які мають право здійснювати аудит кредитних спілок;
вимоги щодо обов’язкового опублікування інформації про діяльність кредитних спілок та/або об’єднаних кредитних спілок;
вимоги щодо визначення переліку інформації, яка повинна бути відкритою для членів кредитних спілок;
вимоги до систем управління і контролю кредитних спілок;
вимоги до реклами кредитних спілок та загальні умови її розповсюдження;
вимоги щодо забезпечення належного рівня капіталізації, ліквідності та рентабельності діяльності кредитних спілок та/або об’єднаних кредитних спілок (у тому числі шляхом установлення економічних нормативів і вимог до резервування коштів), здійснення рефінансування, визначення порядку застосування таких вимог;
вимоги до професійної підготовки та сертифікації голови правління (виконавчого директора) та членів правління, а також до головного бухгалтера кредитної спілки або особи, на яку покладені обов’язки з ведення бухгалтерського обліку.
Будь-які рекламні матеріали, що стосуються послуг кредитних спілок, які планується розповсюдити, подаються Уповноваженому органу не пізніше ніж за 15 робочих днів до їх розповсюдження.
3. Державне регулювання діяльності кредитних спілок здійснюється Уповноваженим органом на основі оцінки ризиків та визначених відповідно до такої оцінки диференційованих режимів регулювання для окремих груп кредитних спілок. Кредитна спілка повинна дотримуватися вимог режиму регулювання, встановленого для групи, до якої вона належить.

25) у тексті Закону слова „спостережна рада” в усіх відмінках замінити словами „наглядова рада” у відповідному відмінку.


10. Закон України «Про фермерське господарство»
10. У Законі України “Про фермерське господарство” (Відомості Верховної Ради України, 2003 p., № 45, ст. 363; 2005 p., № 52, ст. 560):

1) у статті 11 доповнити:
частину першу після слів “кредитуванні банками” словами “та/або кредитними спілками”;
перше речення частини другої після слів “кредитами банків” словами “та/або кредитних спілок”;

Стаття 11. Використання коштів Українського державного фонду підтримки фермерських господарств
Кошти Українського державного фонду підтримки фермерських господарств надаються новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими садибами на безповоротній основі та на конкурсних засадах на поворотній основі, а іншим фермерським господарствам підтримка надається тільки на поворотній основі, а також - спрямовуються на забезпечення гарантій, поруки при кредитуванні банками фермерських господарств.
Стаття 11. Використання коштів Українського державного фонду підтримки фермерських господарств
Кошти Українського державного фонду підтримки фермерських господарств надаються новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими садибами на безповоротній основі та на конкурсних засадах на поворотній основі, а іншим фермерським господарствам підтримка надається тільки на поворотній основі, а також - спрямовуються на забезпечення гарантій, поруки при кредитуванні банками та/або кредитними спілками фермерських господарств.
Новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими садибами на безповоротній основі кошти надаються на такі цілі: відшкодування вартості розробки проектів відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства; відшкодування частини витрат, пов'язаних із сплатою відсотків за користування кредитами банків, та часткову компенсацію витрат на придбання першого трактора, комбайна, вантажного автомобіля, будівництво та реконструкцію тваринницьких приміщень, включаючи вартість проектно-кошторисних документів, пільгові умови кредитування, страхування фермерських господарств; підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів фермерських господарств у сільськогосподарських навчальних закладах; розширення досліджень з проблем організації і ведення виробництва у фермерських господарствах, видання рекомендацій з питань використання досягнень науково-технічного прогресу в діяльності фермерських господарств. На поворотній основі допомога надається для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, на здійснення виробничої діяльності та інші передбачені статутом Українського державного фонду підтримки фермерських господарств цілі під гарантію повернення строком від трьох до п'яти років.
Новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими садибами на безповоротній основі кошти надаються на такі цілі: відшкодування вартості розробки проектів відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства; відшкодування частини витрат, пов'язаних із сплатою відсотків за користування кредитами банків та/або кредитних спілок, та часткову компенсацію витрат на придбання першого трактора, комбайна, вантажного автомобіля, будівництво та реконструкцію тваринницьких приміщень, включаючи вартість проектно-кошторисних документів, пільгові умови кредитування, страхування фермерських господарств; підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів фермерських господарств у сільськогосподарських навчальних закладах; розширення досліджень з проблем організації і ведення виробництва у фермерських господарствах, видання рекомендацій з питань використання досягнень науково-технічного прогресу в діяльності фермерських господарств. На поворотній основі допомога надається для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, на здійснення виробничої діяльності та інші передбачені статутом Українського державного фонду підтримки фермерських господарств цілі під гарантію повернення строком від трьох до п'яти років.

2) у частині першій статті 26 слова “кооперативні банки,” виключити.

Стаття 26. Кооперація фермерських господарств
Фермерські господарства разом з іншими сільськогосподарськими товаровиробниками мають право створювати обслуговуючі сільськогосподарські кооперативи, кооперативні банки, спілки, інші об'єднання, а також бути засновниками (учасниками) господарських товариств.
Стаття 26. Кооперація фермерських господарств
Фермерські господарства разом з іншими сільськогосподарськими товаровиробниками мають право створювати обслуговуючі сільськогосподарські кооперативи, спілки, інші об'єднання, а також бути засновниками (учасниками) господарських товариств.

11. Закон України «Про кооперацію»

11. Доповнити преамбулу Закону України “Про кооперацію” (Відомості Верховної Ради України, 2004 p., № 5, ст. 35 ) абзацом такого змісту:
“Цей Закон регулює відносини, які виникають під час створення, діяльності, реорганізації або ліквідації кооперативних банків, у частині, що не суперечить законодавству України про банки і банківську діяльність.”.

Цей Закон визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні.
Цей Закон визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні.
Цей Закон регулює відносини, які виникають під час створення, діяльності, реорганізації або ліквідації кооперативних банків, у частині, що не суперечить законодавству України про банки і банківську діяльність.


         II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кредитні спілки та їх асоціації, а також об’єднані кредитні спілки повинні привести свою діяльність у відповідність з вимогами цього Закону протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом.




Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань діяльності системи кредитної кооперації

Номер, дата реєстрації: 2256 від 20.03.2008
Сесія реєстрації: 2 сесія VI скликання
Включено до порядку денного:   від 07.02.2012
Суб'єкт законодавчої ініціативи: Кабінет Міністрів України
Ініціатор(и) законопроекту: Тимошенко Ю.В. Кабінет Міністрів України
Головний комітет: Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики
Інші комітети: Комітет з питань економічної політики
Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин
Комітет з питань бюджету
Комітет з питань європейської інтеграції
Текст законопроекту та супровідні документи:



Документи, пов'язані із роботою над законопроектом:


Проходження законопроекту


Останній стан: Готується на друге читання
Останній етап проходження: Прийнято в першому читанні (17.12.2008)


Зв'язані законопроекти


Номер
реєстрацiї
Дата
реєстрацiї
Назва законопроекту
26.05.2008 Проект Постанови про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань діяльності системи кредитної кооперації


Хронологія розгляду законопроекту Результати голосування




Джерело: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=32070