четверг, 30 июня 2011 г.

Честь і зухвалість (газета "Правдошукач", № 032 від 30.06.2011)


Правдошукач - всеукраїнська незалежна газета
The Truth Seeker \ Правдоискатель № 032 від 30 червня 2011 року
Сторінка 3


Конфлікт

Честь і зухвалість
Про кадрові (і не тільки) пристрасті в державному банку на Слобожанщині

Дружба, заснована на бізнесі, краще, ніж бізнес, заснований на дружбі
Джон Рокфеллер

Погодившись працювати під керівництвом своєї давньої приятельки Оксани Сороколіти, яка керує філією - Харківським облуправлінням Ощадбанку, Лола Тиндик і думки не мала, чим закінчиться їхнє майже дворічне співробітництво.


 
- З липня 2008 року я працювала в банку на посаді заступника начальника відділу організації роздрібного кредитування, а з серпня 2009-го - заступником начальника управління - начальником відділу по роботі з проблемними активами філії. Була неодноразово заохочена, отримувала премії за високі показники в роботі. За професійні успіхи мене призначили заступником начальника управління - начальником відділу по роботі з проблемними активами філії, - розповідала мені Лола. -Виконуючи покладені на мене обов'язки, співпрацюючи з відділом безпеки та іншими службами банку, я почала звертати увагу на деякі проблеми у роботі з проблемними позичальниками. Разом з колегами ми отримали інформацію від конкретних боржників, як бралися кредити, хто і в якій сумі отримував винагороду за погодження в отриманні сумнівних позик. Мені стало відомо про порушення декількох кримінальних справ, пов'язаних з наданням сумнівних кредитів, вірніше завідомо безповоротною роздачею грошей. Дивно, що жодна з цих справ не знайшла логічного завершення. Натомість мені давались вказівки, по яких з проблемних заборгованостей продовжувати роботу, а на які закрити очі. Я почала відмовлятись ставити свій підпис на будь-яких документах щодо існуючої проблемної заборгованості, які мали на меті вибілювати кредитних злодюжок. До речі, ще одна з «геройських» сторінок діяльності зазначеної вище особи - це призначення на керівні посади людей, які мають не тільки сумнівне минуле, але й не менш каламутне сучасне. Ставленики як закономірність - подруги, друзі, або куми Оксани Сороколіти. Протягом перебування останньої керманичем банку в трудовому колективі склалася атмосфера підозрілості, недовіри та ханжості. Потрапити на прийом в кабінет керівника - особлива процедура -запис, черга та інше. Домогтися аудієнції у Президента чи Голови Уряду легше, ніж у керуючої Харківською філією «Ощадбанку». Я ж, напевно, потрібна була їй для того, щоб вигородити своїх, а всіх собак повісити на мене.
- Усвідомивши, нарешті, в які афери мене втягують, - продовжила свою розповідь Лола, - я спробувала звільнитися за власним бажанням. Але не тут-то було. Після цього керуюча філією різко змінила своє ставлення до мене, що, на мою думку, схоже на бажання списати на мене усі сумнівні заборгованості. У квітні 2010 року, за розпорядженням Оксани Сороколіти, мене позбавили повноважень заступника начальника управління зі зменшенням зарплатні удвічі. Також відібрали окремий й оснащений усім необхідним для роботи кабінет. Начебто у зв'язку з відсутністю вільних приміщень у філії за адресою площа Конституції, 22 (де, до речі, залишилися трудитися мої підлеглі), мені визначили робоче місце за адресою вул.Слав'янська, 4. Таким чином я була «заслана» в одне з далеких банківських відділень. Натомість Оксана Сороколіта разом зі своїми підручними придбали персональні автомобілі та інші не зовсім зрозумілі речі. Окрема сторінка «сумнівної» діяльності керманича філією - ремонтні роботи в банку... Але це взагалі окрема історія. Мені ж за місцем заслання працювати було нестерпно. Там мені відмовили у доступі до Інтернету, не надали належного обладнання та програмного забезпечення, мотивуючи розпорядженням Оксани Сороколіти. Це скидалося на те, як собаці кидають обгризену кістку. Усі сім моїх письмових звернень про створення нормальних умов праці керівник філії проігнорувала. Проте обсяг покладених на мене доручень зростав, не зважаючи на відсутність умов для їх виконання. А в травні — червні 2010-го організоване проти мене цькування досягло свого апогею. Склавши липові акти про нібито допущені порушення, мені оголосили догани. Нарешті 13 липня 2010 мене звільнено з посади, нібито за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на мене трудовим договором.
27 січня 2011 року Київський районний суд м. Харкова (суддя Колесник С.А.), розглянувши цивільну справу № 2018/2-638/11/16 за позовом Лоли Тиндик до ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі Філії -Харківського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» прийняв рішення про поновлення її на роботі. До речі, цей вердикт згідно із Законом України «Про доступ до судових рішень», внесений до Єдиного державного реєстру судових рішень.
За словами Лоли, інтереси відповідача у суді першої інстанції представляла приватний адвокат Світлана Хряпинська. Остання, як стверджує позивачка, поводила себе некоректно, грубо та зухвало.
- Упродовж всього розгляду цивільної справи адвокат Хряпинська висловлювалась на мою адресу в принизливому тоні, використовуючи при цьому плітки, замість того, щоб наводити факти, - сказала мені Лола Тиндик. - Навіть при допиті громадянина К., який свідчив в суді за моїм клопотанням, ця правозахисниця запитувала, чи перебуває він зі мною у особистих стосунках, чому саме до нього я звернулась про допомогу винести мої особисті речі з приміщення банку, та чому так швидко свідок К. приїхав допомогти мені. Світлана Хряпинська дозволяла собі й інші репліки, які зовсім не стосувались моїх трудових відносин з банком, а лише мого особистого життя. В судових засіданнях вона всіляко намагалась принижувати мою честь та гідність, звинувачуючи мене в аморальній поведінці. А після оголошення рішення на мою користь, вже виходячи з залу судових засідань, вона залякувала своїми тісними зв'язками з правоохоронними органами. Світлана Хряпинська наголосила, що рішення у даній цивільній справі буде скасовано, бо в апеляційному суді Харківської області працює її родич, тому я нізащо не виграю процес.
Рішення про поновлення на роботі виконується негайно, незалежно від подачі апеляційної скарги. Тому Л.Тиндик вже наступного дня пішла до головного офісу Харківського облуправління Ощадбанку.
- Щоб увійти до приймальні керівника та зафіксувати свій вихід на роботу, 28 січня 2011 року я виписала у охоронника центрального посту перепустку, - згадує Лола. - Проте дорогою до приймальні Оксани Сороколіти мене зупинив працівник служби безпеки філії, сказавши, що я маю чекати на адвоката банку Світлану Хряпинську. Коли та з'явилась, нас провели до кабінету заступника начальника управління - начальника відділу безпеки філії, де правозахисниця Хряпинська своєю поведінкою та висловлюваннями намагалась вивести мене з рівноваги. Оскільки я повелась досить спокійно, Світлана Хряпинська почала погрожувати мені та моїй родині. Ця адвокатесса, хизуючись своїми впливовими зв'язками, сказала, що вона мені не дасть можливості працювати у філії ВАТ «Ощадбанк». Внаслідок такого знущання мені стало недобре. Я повідомила про це своїх батьків, які, прибувши до банку, викликали карету швидкої допомоги, що відвезла мене до 27-ї міської лікарні. Однак представник банку Світлана Хряпинська дістала мене й там. Не зважаючи на мій тяжкий стан, вона подзвонила мені і, хизуючись тісними стосунками в органах влади, повідомила, що моє поновлення на роботі в банку буде скасовано.
А ось що розповіла про інцидент в банку та його наслідки для родичів Лоли Тиндик її матір - Анна Шевченко:
- Дізнавшись, що нашій донці стало зле, ми з чоловіком приїхали до філії Ощадбанку і попросили співробітників банку викликати швидку допомогу Лолі, але нам в цьому зухвало відмовили. Навіть, коли за моїм викликом прибули медики, банківські охоронці заважали їм наблизитись до доньки. В лікарню, куди транспортували Лолу, разом з нею поїхав її тато (мій чоловік). Він бачив, яких нервових потрясінь зазнала донька через розмову мобільним зв'язком з адвокатом банку Світланою Хряпинською. Днів за десять лікарі виписали Лолу додому. Майже відразу їй зателефонували з Київського райвідділу міліції, вимагаючи пояснень від Лоли та від нас про конфлікт в банку. В міліції нам показали заяву заступника начальника управління - начальника відділу служби безпеки філії з приводу начебто нанесення йому тілесних ушкоджень. Звісно, ці звинувачення шиті білими нитками. Їх мета очевидна - залякати нас.
* * *
28 лютого 2011 року Апеляційний суд Харківської області задовольнив скаргу Лолиного роботодавця, прийняв нове рішення, яким у позові пані Тиндик відмовлено у повному обсязі. До речі, дивно, що цей вердикт досі неможливо знайти у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Наразі Лола Тиндик подала касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з метою скасування рішення апеляційної інстанції. У протистоянні роботодавцю вона налаштована рішуче.
- Від свавілля, організованого Оксаною Сороколітою, страждаю не тільки я та мої родичі, -обурюється Лола. - Від зухвалості керівника Харківського облуправління Ощадбанку та її поплічників потерпають й інші люди, для яких честь та гідність не пустий звук. По суті, ділками від банківської та адвокатської, правоохоронної та суддівської діяльності нам оголошена війна. Проте я впевнена, що разом ми переможемо й усьому цьому свавіллю, що чиниться на Слобожанщині, ми покладемо край!
Олександр КРИВЕНКО

Від редакції.  
Публікуючи цю статтю, у якій наведено багато критичних суджень Тиндик Л. А. щодо її неформальних стосунків із керівником філії та поведінки представника філії в суді, ми наголошуємо: станом на сьогодні чинним є рішення Апеляційного суду Харківської області, відповідно до якого, Тиндик Л. А. було звільнено на законних підставах. Однак це рішення оскаржується в касаційному порядку. Викладене у статті бачення конфлікту відповідає касаційній скарзі Тиндик Л. А. на рішення Апеляційного суду Харківської області.
Редакція письмово зверталася з проханням роз'яснити своє бачення ситуації до адвоката Світлани Хряпинської та до Начальника філії - Харківського обласного управління АТ „Ощадбанк" Оксани Сороколіти. Адвокат С. Хряпинська на звернення редакції не відповіла. Від Начальника філії - Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» Оксани Сороколіти надійшов спеціальним зв'язком коментар такого змісту:
«Інформація, викладена у статті кореспондента О. Кривенка „Честь і зухвалість. Про кадрові і не тільки пристрасті в державному банку на Слобожанщині" є недостовірною, однобокою і такою що не відповідає дійсності.
Інформація, яку Ви плануєте опублікувати, є недоведеною та такою, що містить відомості, які ганьблять, принижують, порочать честь, гідність та ділову репутацію державного банку та його працівників в громадській думці, окрім того, порушує конституційні права керівництва та працівників філії - Харківське обласне управління АТ „Ощадбанк" - честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Між установою Банку та Тиндик Л. А. існували виключно трудові правовідносини та були предметом розгляду в судових інстанціях. Стаття не є критичною, а носить наклепницький характер і має мету зведення рахунків з керівництвом філії - Харківське обласне управління АТ „Ощадбанк". Незгода Тиндик Л.А. з рішенням суду не дає їй права висловлювати наклепницькі думки відносно працівників установи банку».
Що ж, коли нема інших аргументів у відповідь на критику - дехто прагне згущати фарби та клеїти ярлик «наклеп». Однак не забудьмо: стаття 34 Конституції України гарантує громадянам право на свободу думки і слова, свободу висловлення своїх переконань. Коли йдеться про суспільно значиму критику високопосадовця, Декларація про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації гарантує ЗМІ право гострої та сильної громадської критики публічних осіб, таких, як Начальник філії - Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк».
Громадськості відомі рішення судів; тепер громадськість знає точку зору Оксани Сороколіти й точку зору Лоли Тиндик. Люди не дурні. Хай читачі самостійно вирішують, що зі сказаного - правда, а що - неправда.
Постійна адреси статті: http://a-kryvenko.blogspot.com/2011/07/032-30062011.html
Постійна адреси першоджерела:http://truth.in.ua/ з активацією рядка № 032 (червень 2011) (див. стор. 3)


среда, 22 июня 2011 г.

Тимчасовій адміністрації - так!

22.06.2011
 Тимчасовій адміністрації - так!
Фактичною підставою для застосування заходу впливу у вигляді відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації було невиконання зобов'язань КС перед членами спілки щодо повернення коштів по великій кількості договорів, вказаних у відповідних розпорядженнях Держфінпослуг, які на момент застосування заходу виконані не були.


Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
________________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 червня 2011 року м. КиївК-42709/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
Калашнікової О.В. (головуюча)
Гончар Л.Я.
Васильченко Н.В.
Леонтович К.Г.
Черпіцької Л.Т.
секретар судового засідання Носадча О.Е.
за участю представників: позивача ОСОБА_1., ОСОБА_2
відповідача Єфремова Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, третя особа: Тимчасовий адміністратор Кредитної спілки “Перше кредитне товариство” Сильчук Віталій Артемович про визнання неправомірними дій та скасування розпорядження,
в с т а н о в и л а :
В липні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, третя особа: Тимчасовий адміністратор Кредитної спілки “Перше кредитне товариство” Сильчук Віталій Артемович про визнання неправомірними дій та скасування розпорядження.
В позові вказує, що 08.07.2010 року відповідачем, на підставі акту про порушення законодавства №19-Н від 14.06.2010 року, було прийнято розпорядження №532, яким було відсторонено Правління, в тому числі і його, та Наглядову раду Кредитної спілки “Перше кредитне товариство” (далі КС) від управління спілкою та призначено тимчасову адміністрацію. Позивач вважає спірне розпорядження незаконним, оскільки воно прийнято з порушенням встановленого діючим законодавством порядку прийняття такого рішення, з грубим порушенням прав КС та без належного обґрунтування та підстав для його прийняття. Внаслідок прийняття незаконного спірного розпорядження, на думку позивача, були порушені його права як виконуючого обовязки Голови правління КС, та як члена КС.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2010 року позов задоволено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а позов задовольнити.
Заслухавши доповідача, представників сторін, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Судами встановлено, що 16.08.1995 року зареєстровано КС, реєстраційний номер в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 14100535. Станом на 08.07.2010 року позивач виконував обовязки Голови правління КС та є її членом, що не оспорювали в судовому засіданні учасники процесу.
Також встановлено, що у звязку з порушенням КС вимог ст.ст. 10 та 23 Закону України „Про кредитні спілки”, що виразилося у невиконанні зобовязання перед членами Спілки щодо повернення їх вкладів та внесків на депозитні рахунки у встановлені відповідними договорами строки, відповідно до ст.40 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” та пунктів 1.5 і 2.1 Положення „Про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу”, затвердженого розпорядженням Комісії від 13.11.2003 року №125, до КС застосовані заходи впливу у вигляді розпоряджень №КС-433/08-95 та №КС-433/08-96 від 16.12.2009 року, №КС-433/09-105 від 18.12.2009 року, №КС-433/09-116 від 24.12.2009 року, №КС-433/10-7 від 18.01.2010 року, якими Спілку було зобовязано здійснити заходи для усунення допущених порушень та надіслати до Комісії інформацію про виконання вимог цього розпорядження у строк до 25.01.2010 року. Крім цього, за порушення вимог ст.ст. 2, 10 та 23 Закону України „Про кредитні спілки” та за порушення вимог ст.10 цього Закону до КС були застосовані заходи впливу у вигляді розпоряджень №КС-433/10-46 від 10.02.2010 року та №КС-433/10-52 від 17.02.2010 року відповідно, якими Спілку також було зобовязано здійснити заходи для усунення допущених порушень та надіслати до Комісії інформацію.
14.06.2010 року Комісією був складений акт про порушення КС вимог чинного законодавства про фінансові послуги №19-Н, а саме п.6.12 розділу 6 Положення „Про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу”, що виразилося у невиконанні розпорядження Комісії №КС-433/10-135 від 23.04.2010 року, яким КС зобовязано виконати попередні розпорядження Комісії 18.01.2010 року, №КС-433/10-46 від 10.02.2010 року та №КС-433/10-52 від 17.02.2010 року, а також вимог розпоряджень №КС-433/08-95 та №КС-433/08-96 від 16.12.2009 року, №КС-433/09-105 від 18.12.2009 року, №КС-433/09-116 від 24.12.2009 року, невиконання яких стало підставою для прийняття рішення №25-л від 01.03.2010 року про тимчасове зупинення дії ліцензії. За наслідками розгляду матеріалів справи згідно з зазначеним актом Комісією було застосовано до КС захід впливу у вигляді відсторонення від управління Спілкою усього складу правління Спілки, в тому числі в.о. Голови правління КС ОСОБА_1, і усього складу Спостережної ради КС, та призначення тимчасового адміністратора КС, про що видано розпорядження №532 від 08.07.2010 року.
Задовольнивши позов та скасувавши оскаржуване рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що приймаючи рішення про відсторонення від управління Спостережної ради КС, відповідач діяв не на підставі норм законодавства та не в межах наданих йому повноважень; нормативними актами не передбачено повноважень Комісії щодо відсторонення Спостережної ради від управління фінансовою установою.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що представником позивача не надано достатніх та допустимих доказів, які підтверджують усунення КС порушень вказаних у розпорядженнях №КС-433/08-95 та №КС-433/08-96 від 16.12.2009 року, №КС-433/09-105 від 18.12.2009 року. №КС-433/09-116 від 24.12.2009 року, №КС-433/10-7 від 18.01.2010 року, актах № 3 від 18.11.2009 року, №4, № 5 від 03.12.2009 року , № 6 від 09.12.2009 року , №7 від І 25.12.2009 року , № 9 від 21.01.2010 року та №19-Н від 14.06.2010 року, крім того, позивачем визнано невиконання зобов'язань КС перед членами спілки щодо повернення коштів по великій кількості договорів.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про кредитні спілки»та п.п.1 п.16.1 Статуту КС член кредитної спілки має, право на участь в управлінні справами КС, обирати та бути обраним до її органів, таке право припиняється лише у зв'язку з припиненням членства.
Згідно ст. 13 Закону України «Про кредитні спілки»та п.7.1 Статуту КС органами управління спілки є загальні збори членів кредитної спілки, спостережна рада, ревізійна комісія, правління, кредитний комітет та уповноважені комітети. У випадку прийняття відповідного рішення Держфінанпослуг, функції органів управління кредитної спілки виконує тимчасова адміністрація, що призначається і діє згідно з законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, Спостережна рада КС є органом управління спілкою, та, незважаючи на несвоєчасне отримання КС повідомлення про розгляд Комісією справи, розпорядження голови Комісії №532 від 08.07.2010 року прийняте із несуттєвим порушенням порядку, яке не вплинуло на законність рішення, у межах наданих повноважень та у спосіб, встановлений Законами України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про кредитні спілки" та "Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг", затвердженого постановою КМУ №157 від 03.02.2010 року, із дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що фактичною підставою для застосування заходу впливу у вигляді відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації було невиконання зобов'язань КС перед членами спілки щодо повернення коштів по великій кількості договорів, вказаних у відповідних розпорядженнях Держфінпослуг, які на момент застосування заходу виконані не були.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. 220, 223, 224, 231 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді
Джерело: http://reyestr.court.gov.ua/Review/17310933 
 © Олександр Кривенко 
+380 63 241-36-81  
akryvenko64@gmail.com   
Постійна адреса цієї статті: http://a-kryvenko.blogspot.com/2011/06/blog-post_9048.html

© Олександр Кривенко +380 63 241-36-81
akryvenko64@gmail.com 
http://a-kryvenko.blogspot.com/
skype: kryvenko8 
Copyright © 2011 – 2012 Олександр Кривенко.
Усі права захищені. Інформація на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/ є власністю Олександра Кривенка. Право власності охороняється законодавством України. Будь-яке копіювання, у тому числі окремих частин текстів чи зображень, публікування і републікування, передрук або будь-яке інше поширення інформації, яка міститься на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/, в якій би формі та яким би технічним способом воно не здійснювалося, суворо забороняється без попередньої письмової згоди з боку Олександра Кривенка.

Судовий погляд на верховенство права

22.06.2011
Судовий погляд на верховенство права
Як суд знайшов баланс між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення Держфінпослуг
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
________________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 червня 2011 року м. КиївК-42709/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
Калашнікової О.В. (головуюча)
Гончар Л.Я.
Васильченко Н.В.
Леонтович К.Г.
Черпіцької Л.Т.
секретар судового засідання Носадча О.Е.
за участю представників: позивача ОСОБА_1., ОСОБА_2
відповідача Єфремова Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, третя особа: Тимчасовий адміністратор Кредитної спілки “Перше кредитне товариство” Сильчук Віталій Артемович про визнання неправомірними дій та скасування розпорядження,
в с т а н о в и л а :
В липні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, третя особа: Тимчасовий адміністратор Кредитної спілки “Перше кредитне товариство” Сильчук Віталій Артемович про визнання неправомірними дій та скасування розпорядження.
В позові вказує, що 08.07.2010 року відповідачем, на підставі акту про порушення законодавства №19-Н від 14.06.2010 року, було прийнято розпорядження №532, яким було відсторонено Правління, в тому числі і його, та Наглядову раду Кредитної спілки “Перше кредитне товариство” (далі КС) від управління спілкою та призначено тимчасову адміністрацію. Позивач вважає спірне розпорядження незаконним, оскільки воно прийнято з порушенням встановленого діючим законодавством порядку прийняття такого рішення, з грубим порушенням прав КС та без належного обґрунтування та підстав для його прийняття. Внаслідок прийняття незаконного спірного розпорядження, на думку позивача, були порушені його права як виконуючого обовязки Голови правління КС, та як члена КС.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2010 року позов задоволено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а позов задовольнити.
Заслухавши доповідача, представників сторін, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
 Судами встановлено, що 16.08.1995 року зареєстровано КС, реєстраційний номер в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 14100535. Станом на 08.07.2010 року позивач виконував обовязки Голови правління КС та є її членом, що не оспорювали в судовому засіданні учасники процесу.
Також встановлено, що у звязку з порушенням КС вимог ст.ст. 10 та 23 Закону України „Про кредитні спілки”, що виразилося у невиконанні зобовязання перед членами Спілки щодо повернення їх вкладів та внесків на депозитні рахунки у встановлені відповідними договорами строки, відповідно до ст.40 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” та пунктів 1.5 і 2.1 Положення „Про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу”, затвердженого розпорядженням Комісії від 13.11.2003 року №125, до КС застосовані заходи впливу у вигляді розпоряджень №КС-433/08-95 та №КС-433/08-96 від 16.12.2009 року, №КС-433/09-105 від 18.12.2009 року, №КС-433/09-116 від 24.12.2009 року, №КС-433/10-7 від 18.01.2010 року, якими Спілку було зобовязано здійснити заходи для усунення допущених порушень та надіслати до Комісії інформацію про виконання вимог цього розпорядження у строк до 25.01.2010 року. Крім цього, за порушення вимог ст.ст. 2, 10 та 23 Закону України „Про кредитні спілки” та за порушення вимог ст.10 цього Закону до КС були застосовані заходи впливу у вигляді розпоряджень №КС-433/10-46 від 10.02.2010 року та №КС-433/10-52 від 17.02.2010 року відповідно, якими Спілку також було зобовязано здійснити заходи для усунення допущених порушень та надіслати до Комісії інформацію.
 14.06.2010 року Комісією був складений акт про порушення КС вимог чинного законодавства про фінансові послуги №19-Н, а саме п.6.12 розділу 6 Положення „Про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу”, що виразилося у невиконанні розпорядження Комісії №КС-433/10-135 від 23.04.2010 року, яким КС зобовязано виконати попередні розпорядження Комісії 18.01.2010 року, №КС-433/10-46 від 10.02.2010 року та №КС-433/10-52 від 17.02.2010 року, а також вимог розпоряджень №КС-433/08-95 та №КС-433/08-96 від 16.12.2009 року, №КС-433/09-105 від 18.12.2009 року, №КС-433/09-116 від 24.12.2009 року, невиконання яких стало підставою для прийняття рішення №25-л від 01.03.2010 року про тимчасове зупинення дії ліцензії. За наслідками розгляду матеріалів справи згідно з зазначеним актом Комісією було застосовано до КС захід впливу у вигляді відсторонення від управління Спілкою усього складу правління Спілки, в тому числі в.о. Голови правління КС ОСОБА_1, і усього складу Спостережної ради КС, та призначення тимчасового адміністратора КС, про що видано розпорядження №532 від 08.07.2010 року.
Задовольнивши позов та скасувавши оскаржуване рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що приймаючи рішення про відсторонення від управління Спостережної ради КС, відповідач діяв не на підставі норм законодавства та не в межах наданих йому повноважень; нормативними актами не передбачено повноважень Комісії щодо відсторонення Спостережної ради від управління фінансовою установою.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що представником позивача не надано достатніх та допустимих доказів, які підтверджують усунення КС порушень вказаних у розпорядженнях №КС-433/08-95 та №КС-433/08-96 від 16.12.2009 року, №КС-433/09-105 від 18.12.2009 року. №КС-433/09-116 від 24.12.2009 року, №КС-433/10-7 від 18.01.2010 року, актах № 3 від 18.11.2009 року, №4, № 5 від 03.12.2009 року , № 6 від 09.12.2009 року , №7 від І 25.12.2009 року , № 9 від 21.01.2010 року та №19-Н від 14.06.2010 року, крім того, позивачем визнано невиконання зобов'язань КС перед членами спілки щодо повернення коштів по великій кількості договорів.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про кредитні спілки»та п.п.1 п.16.1 Статуту КС член кредитної спілки має, право на участь в управлінні справами КС, обирати та бути обраним до її органів, таке право припиняється лише у зв'язку з припиненням членства.
Згідно ст. 13 Закону України «Про кредитні спілки»та п.7.1 Статуту КС органами управління спілки є загальні збори членів кредитної спілки, спостережна рада, ревізійна комісія, правління, кредитний комітет та уповноважені комітети. У випадку прийняття відповідного рішення Держфінанпослуг, функції органів управління кредитної спілки виконує тимчасова адміністрація, що призначається і діє згідно з законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, Спостережна рада КС є органом управління спілкою, та, незважаючи на несвоєчасне отримання КС повідомлення про розгляд Комісією справи, розпорядження голови Комісії №532 від 08.07.2010 року прийняте із несуттєвим порушенням порядку, яке не вплинуло на законність рішення, у межах наданих повноважень та у спосіб, встановлений Законами України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про кредитні спілки" та "Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг", затвердженого постановою КМУ №157 від 03.02.2010 року, із дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що фактичною підставою для застосування заходу впливу у вигляді відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації було невиконання зобов'язань КС перед членами спілки щодо повернення коштів по великій кількості договорів, вказаних у відповідних розпорядженнях Держфінпослуг, які на момент застосування заходу виконані не були.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. 220, 223, 224, 231 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
 Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді
Джерело: http://reyestr.court.gov.ua/Review/17310933
© Олександр Кривенко 
+380 63 241-36-81  
akryvenko64@gmail.com   
http://a-kryvenko.blogspot.com/
Постійна адреса цієї статті: 

© Олександр Кривенко +380 63 241-36-81
akryvenko64@gmail.com 
http://a-kryvenko.blogspot.com/
skype: kryvenko8 
Copyright © 2011 – 2012 Олександр Кривенко.
Усі права захищені. Інформація на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/ є власністю Олександра Кривенка. Право власності охороняється законодавством України. Будь-яке копіювання, у тому числі окремих частин текстів чи зображень, публікування і републікування, передрук або будь-яке інше поширення інформації, яка міститься на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/, в якій би формі та яким би технічним способом воно не здійснювалося, суворо забороняється без попередньої письмової згоди з боку Олександра Кривенка.
 

четверг, 16 июня 2011 г.

Офіційне використання копій Прапора Перемоги визнано неконституційним.


 Документ
Офіційне використання копій Прапора Перемоги визнано неконституційним.

Конституційний Суд України
вирішив
1. <...> Конституцією України визначено вичерпний перелік державних символів України, якими є Державний Прапор України, Державний Герб України та Державний Гімн України.
2. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення <...> Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років» від 20 квітня 2000 року у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років» щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги» від 21 квітня 2011 року <...> .
3. [Ці] Положення <...> визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
4. Запропонувати Верховній Раді України законодавчо встановити порядок використання державних символів України, зокрема Державного Прапора України.

Автор готує оглядову статтю - відгуки на цю подію,  запрошує до діалогу. Пишіть, дзвоніть, коментуйте прямо тут.
Олександр Кривенко
юрист, незалежний журналіст
+380632413681 
akryvenko64@gmail.com


Іменем України
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Костенка Юрія Івановича щодо офіційного тлумачення окремих положень підпунктів 1, 2 пункту 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років» щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги»
м. Київ
Справа № 1-23/2011
16 червня 2011 року
№ 6-рп/2011
Конституційний Суд України у складі суддів: Головіна Анатолія Сергійовича – головуючого, Бауліна Юрія Васильовича, Бринцева Василя Дмитровича, Вдовіченка Сергія Леонідовича, Винокурова Сергія Маркіяновича, Гультая Михайла Мирославовича, Запорожця Михайла Петровича, Кампа Володимира Михайловича, Колоса Михайла Івановича, Лилака Дмитра Дмитровича, Маркуш Марії Андріївни, Овчаренка В’ячеслава Андрійовича, Сергейчука Олега Анатолійовича, Стецюка Петра Богдановича, Стрижака Андрія Андрійовича, Шаптали Наталі Костянтинівни – доповідача, Шишкіна Віктора Івановича, розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним зверненням громадянина Костенка Юрія Івановича щодо офіційного тлумачення окремих положень підпунктів 1, 2 пункту 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років» щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги» від 21 квітня 2011 року № 3298–VІ (Голос України, 2011 р., 24 травня) у взаємозв’язку з положеннями статей 1, 3, 8, 11, 15, 17, 18, 20, 29, 34, 37, 41, 65 Конституції України.
Приводом для розгляду справи згідно зі статтями 42, 43 Закону України «Про Конституційний Суд України» стало конституційне звернення громадянина Костенка Юрія Івановича.
Підставою для розгляду справи відповідно до статті 94 Закону України «Про Конституційний Суд України» є наявність неоднозначного застосування органами публічної влади окремих положень підпунктів 1, 2 пункту 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років» щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги» від 21 квітня 2011 року № 3298–VІ.
Заслухавши суддю-доповідача Шапталу Н.К. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України
установив:
1. Громадянин Костенко Юрій Іванович звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення окремих положень підпунктів 1, 2 пункту 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років» щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги» від 21 квітня 2011 року № 3298–VI (далі – Закон № 3298) у взаємозв’язку з положеннями статей 1, 3, 8, 11, 15, 17, 18, 20, 29, 34, 37, 41, 65 Конституції України.
Законом № 3298 внесено зміни до Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років» від 20 квітня 2000 року № 1684–ІІІ (Голос України, 2000 р., 23 травня) (далі – Закон № 1684), а саме: підпунктом 1 пункту 1 Закону № 3298 доповнено статтю 1 Закону № 1684 частиною п’ятою; підпунктом 2 пункту 1 Закону № 3298 доповнено статтю 2 Закону № 1684 абзацами четвертим, п’ятим, шостим.
Згідно з частиною п’ятою статті 1 Закону № 1684 в редакції Закону № 3298 Прапор Перемоги є символом перемоги радянського народу та його армії і флоту над фашистською Німеччиною в роки Великої Вітчизняної війни.
Підпунктом 2 пункту 1 Закону № 3298 доповнено перелік форм увічнення Перемоги та подвигу народу-переможця, визначений статтею 2 Закону № 1684. До таких форм віднесено використання копій Прапора Перемоги біля Вічного вогню, могил Невідомого солдата і Невідомого матроса; суспільне використання копій Прапора Перемоги під час урочистих заходів, присвячених Дню Перемоги, які здійснюються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, громадськими об’єднаннями, покладання вінків до могили Невідомого солдата у місті Києві та інших пам’ятників Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років у День Перемоги й інші дні, пов’язані з подіями Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років, – дні визволення та дні оборони населених пунктів від німецько-фашистських загарбників; офіційний підйом у День Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд з Державним Прапором України.
Суб’єкт права на конституційне звернення просить дати офіційне тлумачення, роз’яснивши, чи не прирівнюються до Державного Прапора України копії Прапора Перемоги згідно з положеннями Закону № 3298, яким передбачено порядок їх використання та підйому.
Необхідність в офіційному тлумаченні вказаних положень Закону № 3298 автор клопотання обґрунтовує наявністю неоднозначної практики у питанні офіційного підйому у День Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд з Державним Прапором України в різних регіонах України.
2. Свої позиції стосовно предмета конституційного звернення висловили Президент України, Голова Верховної Ради України, Міністерство юстиції України, науковці Національного університету «Одеська юридична академія».
3. Конституційний Суд України, вирішуючи порушені в конституційному зверненні питання, виходить з такого.
3.1. Україна є суверенною, демократичною, правовою державою (стаття 1 Основного Закону України).
Суверенітет України поширюється на всю її територію. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ (частина перша статті 2, частина друга статті 5 Конституції України).
Згідно з Основним Законом України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави (частина друга статті 3); держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури; суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності; жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов’язкова (стаття 11, частини перша, друга статті 15).
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частини перша, друга статті 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).
3.2. Державні символи України нерозривно пов’язані за своїм змістом з її державним суверенітетом (абзац перший підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 січня 2003 року № 1-рп/2003). Державні символи є підтвердженням факту існування держави, її суверенітету та спрямовані на зміцнення її авторитету, зокрема під час проведення урочистих заходів та офіційних церемоній. Держава встановлює порядок використання державних символів та належну систему їх правового захисту, за яких забезпечується повага та гідне ставлення до державних символів.
У частині першій статті 20 Конституції України визначено перелік державних символів України. Ними є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України). Державний Гімн України – національний гімн на музику М.Вербицького із словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України (частини друга, третя, четверта, п’ята статті 20 Конституції України).
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюється порядок використання і захисту державних символів. Шанування державних символів України є обов’язком усіх її громадян (частина перша статті 65 Основного Закону України).
Згідно з частиною четвертою статті 1 Закону № 1684 на честь Дня Перемоги в столиці України місті-герої Києві, інших містах та населених пунктах України проводяться святкові заходи з використанням символіки Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років.
У частині п’ятій статті 1 Закону № 1684 Прапор Перемоги визначено як символ перемоги радянського народу та його армії і флоту над фашистською Німеччиною в роки Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років і не віднесено до державних символів України.
Таким чином, Конституційний Суд України вважає, що Основним Законом України встановлено вичерпний перелік державних символів України.
3.3. Конституційний Суд України, розглядаючи питання щодо офіційного тлумачення окремих положень Закону № 3298, встановив наявність ознак невідповідності Конституції України положення про офіційний підйом у День Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд з Державним Прапором України. За таких обставин на підставі частини другої статті 95 Закону України «Про Конституційний Суд України» виникла необхідність розглянути питання щодо відповідності Конституції України абзацу шостого статті 2 Закону № 1684 в редакції Закону № 3298.
Згідно з частиною шостою статті 20 Конституції України опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. В абзаці четвертому підпункту 2 пункту 1 Закону № 3298, яким внесено зміни до статті 2 Закону № 1684, передбачено, що основними формами увічнення Перемоги та подвигу народу-переможця є, зокрема, «офіційний підйом у День Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд з Державним Прапором України». Цими положеннями Закону № 3298 встановлено порядок використання у День Перемоги державного символу України – Державного Прапора України поряд з копією Прапора Перемоги, який не є державним символом України. Закон № 3298 прийнято на пленарному засіданні Верховної Ради України 21 квітня 2011 року кількістю голосів народних депутатів України, яка є меншою ніж дві третини від конституційного складу Верховної Ради України.
Згідно з частиною першою статті 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Під час прийняття Закону № 3298 була порушена визначена Основним Законом України процедура його ухвалення в частині встановлення порядку використання державного символу України, а саме – Державного Прапора України. Отже, положення абзацу шостого статті 2 Закону № 3298 є такими, що суперечать Конституції України.
4. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюється порядок використання та захисту державних символів.
В Україні немає спеціального закону, який би врегульовував порядок використання Державного Прапора України та був прийнятий з дотриманням відповідної конституційної процедури, що породжує невизначеність у використанні цього державного символу та його захисті як конституційної цінності.
З огляду на викладене Конституційний Суд України пропонує Верховній Раді України встановити порядок використання державних символів України, зокрема Державного Прапора України, згідно з вимогами частини шостої статті 20 Конституції України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, частинами першою, другою статті 152, статтею 153 Конституції України, статтею 51, частинами першою, другою статті 61, статтями 63, 65, 67, 69, 70, 73, 94, 95 Закону України «Про Конституційний Суд України», Конституційний Суд України
вирішив:
1. В аспекті конституційного звернення положення Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років» від 20 квітня 2000 року № 1684–ІІІ в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років» щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги» від 21 квітня 2011 року № 3298–VІ треба розуміти так, що Конституцією України визначено вичерпний перелік державних символів України, якими є Державний Прапор України, Державний Герб України та Державний Гімн України.
2. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення абзацу шостого статті 2 Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років» від 20 квітня 2000 року № 1684–III у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років» щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги» від 21 квітня 2011 року № 3298–VI.
3. Положення абзацу шостого статті 2 Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років» у редакції Закону України від 21 квітня 2011 року № 3298–VI, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
4. Запропонувати Верховній Раді України законодавчо встановити порядок використання державних символів України, зокрема Державного Прапора України.
5. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у «Віснику Конституційного Суду України» та в інших офіційних виданнях України.
Конституційний Суд України
Джерело:  

Автор готує оглядову статтю - відгуки на цю подію,  запрошує до діалогу. Пишіть, дзвоніть, коментуйте прямо тут.
Олександр Кривенко
юрист, незалежний журналіст
+380632413681 
akryvenko64@gmail.com


вторник, 7 июня 2011 г.

Останній шанс для кредитних спілок

07.06.2011
 Останній шанс для кредитних спілок

Держфінпослуг оприлюднила «Перелік компаній, в які введені тимчасові адміністрації». До нього увійшли дві фінансові установи: кредитні спілки «Перше кредитне товариство» (м. Одеса) та «Флагман» (м. Миколаїв)


Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України


Перелік компаній, в які введені тимчасові адміністрації
Кредитна спілка «Перше кредитне товариство»
Тимчасовий адміністратор: Сильчук Віталій Артемович, сертифікат на право здійснення тимчасової адміністрації відповідного виду фінансових установ від 02.08.10 № 18, виданий відповідно до розпорядження Держфінпослуг від 30.07.10 № 619. Зв’язатись з тимчасовим адміністратором можна за телефоном 0980232485. Строк введення тимчасової адміністрації: до 08.07.11.
Підстава введення тимчасової адміністрації: Рішення про введення тимчасової адміністрації прийнято на підставі пункту 1 частини першої статті 46 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» у зв’язку із систематичним порушенням кредитною спілкою «Перше кредитне товариство» законних вимог Держфінпослуг (розпорядження Держфінпослуг від від 08.07.10 № 532).
«Господарським судом Одеської області винесено ухвалу від 31.05.11 про порушення провадження у справі про банкрутство кредитної спілки «Перше кредитне товариство» (справа № 7/17-2087-2011)».
Кредитна спілка «Флагман» (м. Миколаїв)
За систематичні порушення вимог законодавства та невиконання кредитною спілкою «Флагман» застосованих заходів впливу Держфінпослуг було застосовано захід впливу у вигляді відсторонення керівництва кредитної спілки «Флагман» від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації (розпорядження Держфінпослуг від 17.06.10 № 492 «Про відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації кредитної спілки «Флагман»).
Тимчасовим адміністратором було назначено Пасічника Миколу Миколайовича, сертифікат на право здійснення тимчасової адміністрації відповідного виду фінансових установ від 23.12.10 № 19, виданий відповідно до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 23.12.10 № 989.
Термін повноважень тимчасової адміністрації кредитної спілки «Флагман» закінчився 17.06.11. Відповідно до пункту 6 розділу 5 Положення про особливості застосування заходів впливу у вигляді відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 27.03.08 № 416 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.05.08 за № 481/15172, особи, які входять до складу керівництва фінансової установи, яке було відсторонено від виконання своїх обов’язків на період діяльності тимчасової адміністрації фінансової установи, та щодо яких не було прийнято рішення про звільнення (розірвання контракту), продовжують виконувати свої обов’язки з дня, наступного за днем припинення повноважень тимчасової адміністрації фінансової установи. Таким чином, згідно інформації, внесеної до Державного реєстру фінансових установ, Головою правління кредитної спілки «Флагман» на дату закінчення повноважень тимчасової адміністрації була Копецька Наталія Миколаївна».
Джерело: http://www.dfp.gov.ua/1094.html
© Олександр Кривенко 
+380 63 241-36-81
akryvenko64@gmail.com 
http://a-kryvenko.blogspot.com/
skype: kryvenko8 
Постійна адреса цієї статті: http://a-kryvenko.blogspot.com/2011/06/blog-post_07.html
Copyright © 2011 – 2012 Олександр Кривенко.
Усі права захищені. Інформація на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/ є власністю Олександра Кривенка. Право власності охороняється законодавством України. Будь-яке копіювання, у тому числі окремих частин текстів чи зображень, публікування і републікування, передрук або будь-яке інше поширення інформації, яка міститься на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/, в якій би формі та яким би технічним способом воно не здійснювалося, суворо забороняється без попередньої письмової згоди з боку Олександра Кривенка.