четверг, 8 июня 2006 г.

Уряд схвалив Концепцію розвитку системи кредитної кооперації

08.06.2006
Уряд схвалив Концепцію розвитку системи кредитної кооперації
Аннотация: Правительство одобрило Концепцию развития системы кредитной кооперации. 
Об одобрении Концепции развития системы кредитной кооперации
КМ Украины
Распоряжение КМ от 07.06.2006 № 321-р действует с 07.06.2006

Кабінет міністрів України 
Розпорядження від 7 червня 2006 р. № 321-р
Київ
Про схвалення Концепції розвитку системи кредитної кооперації
1. Схвалити Концепцію розвитку системи кредитної кооперації, що додається.
2. Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг, Мінекономіки, Мінфіну, Мінагрополітики, Держпідприємництву, Мін'юсту за участю Національного банку і професійних об'єднань учасників ринку кооперативного кредитування розробити і затвердити в тримісячний строк план заходів, спрямованих на реалізацію Концепції, схваленої цим розпорядженням.
Прем'єр-міністр України Ю. ЄХАНУРОВ
Інд. 34

Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 7 червня 2006 р. N 321-р
Концепція розвитку системи кредитної кооперації 
Загальна частина
Зміна структури економіки зумовлює необхідність подальшого розвитку всіх сегментів фінансового ринку і, зокрема, формування розвинутої системи кредитної кооперації, яка сприяє підвищенню рівня довіри населення до фінансової системи держави, створює умови для сталого економічного зростання.
Діяльність установ системи кредитної кооперації базується на принципах фінансової взаємодопомоги. Громадяни, зокрема суб'єкти малого підприємництва, які з різних причин не можуть отримати необхідні фінансові послуги від фінансових установ, об'єднуються, створюючи власні колективні фінансові організації для надання відповідних послуг. Члени кредитних спілок є одночасно їх власниками і користувачами послуг.
Учасниками ринку кооперативного кредитування є кредитні спілки та об'єднані кредитні спілки. На 1 січня 2006 р. до Державного реєстру фінансових установ внесено 723 кредитні спілки, у тому числі чотири об'єднані кредитні спілки. Загальна чисельність членів кредитних спілок перевищила 1 млн. осіб. Понад 300 кредитних спілок об'єднані в три всеукраїнські та 17 обласних асоціацій.
Законодавством передбачена можливість створення іншого різновиду кредитних кооперативів - кооперативних банків, проте жодного такого банку не створено.
Досягнуто значних позитивних результатів в розвитку ринку кооперативного кредитування. Кредитні спілки забезпечують розв'язання проблем соціально незахищених верств населення і фінансову підтримку суб'єктів малого підприємництва та фермерських господарств, надають фінансові послуги переважно тим категоріям населення, робота з якими не є пріоритетною для банків.
Розширення видів кредитування кредитними спілками сприяє поступовому збільшенню конкуренції на ринку фінансових послуг, що позитивно позначається на їх якості та ціні.
Передумовами для розвитку системи кредитної кооперації є:
поступове зростання реальних доходів населення та його кредитоспроможності;
посилення ділової активності населення, передусім у сільській місцевості та малих містах, утворення значної кількості суб'єктів малого підприємництва та фермерських господарств, а також збільшення попиту на фінансові ресурси, насамперед кредитування.
Однак існують такі негативні фактори та тенденції, що стримують подальший розвиток системи кредитної кооперації:
недосконалість законодавства, що регулює діяльність суб'єктів системи кредитної кооперації, зокрема значна обмеженість можливостей кредитних спілок у наданні фінансових послуг їх членам та юридичним особам;
лише у частини кредитних спілок рівень капіталізації відповідає необхідному для виконання зобов'язань перед їх членами;
недостатня поінформованість населення про діяльність кредитних спілок;
відсутність у кредитних спілок можливостей для доступу суб'єктів малого підприємництва та фермерських господарств до дешевих і довгострокових фінансових ресурсів, а також до мікрокредитування; інфраструктури, необхідної для забезпечення ефективного функціонування системи кредитної кооперації, оперативного надання фінансової підтримки кредитним спілкам у разі різкого погіршення їх фінансового стану, впровадження сучасних управлінських та інформаційних технологій; ефективного механізму захисту прав членів кредитних спілок, у тому числі системи гарантування їх вкладів;
концептуальна невизначеність на тривалу перспективу;
неадаптованість законодавства України, що регулює ринок кооперативного кредитування, до законодавства Європейського Союзу;
збільшення концентрації ринку кооперативного кредитування;
наявність у кредитному портфелі кредитних спілок переважної кількості короткострокових кредитів, пов'язаних, як правило, з придбанням товарів тривалого вжитку;
високі відсоткові ставки за кредитами та порівняно незначні строки кредитування, що істотно обмежує можливість активної роботи кредитних спілок на ринку іпотечного кредитування суб'єктів малого підприємництва та фермерських господарств;
функціонування на ринку кооперативного кредитування значної кількості кредитних спілок, що не дотримуються у своїй діяльності основоположних принципів міжнародного кооперативного руху та вимог щодо захисту прав їх членів;
низький рівень професійної діяльності і технічної оснащеності переважної більшості кредитних спілок;
нестійкий фінансовий стан частини кредитних спілок, відсутність дієвого механізму підтримання фінансової стабільності кредитних спілок і гарантування вкладів їх членів, зокрема на засадах саморегулювання.
Ця Концепція визначає стратегічні напрями державної політики у сфері кооперативного кредитування, що розвивається на ринкових засадах з мінімально можливим втручанням держави, та принципи функціонування системи кредитної кооперації з урахуванням позитивного міжнародного досвіду.
Мета, основні принципи та напрями розвитку системи кредитної кооперації
Метою подальшого розвитку системи кредитної кооперації є розроблення та запровадження ефективного ринкового механізму фінансування населення, передусім у сільській місцевості, зокрема суб'єктів малого підприємництва та фермерських господарств, забезпечення надійної роботи фінансових установ, максимально наближених до споживачів фінансових послуг, створення умов для довгострокового кредитування із застосуванням сучасних фінансових інструментів та ринкової інфраструктури, що дають змогу поступово знизити вартість кредитів.
Діяльність установ системи кредитної кооперації (далі - установи) повинна спрямовуватися на захист інтересів своїх членів та базуватися на принципах міжнародного кооперативного руху, схвалених Міжнародним кооперативним альянсом.
Розвиток системи кредитної кооперації сприятиме:
забезпеченню доступності фінансових послуг для широких верств населення, передусім у сільській місцевості, підвищенню рівня його добробуту та купівельної спроможності;
залученню коштів до фінансової системи держави;
активізації діяльності територіальних громад та їх підтримці.
Створення та розвиток системи кредитної кооперації повинні ґрунтуватися на:
максимальній відповідності діяльності установ потребам територіальних громад, трудових колективів, членів громадських, професійних та релігійних організацій;
стабільності, надійності та безпеці діяльності;
досягненні належного рівня функціональної консолідації та інтеграції;
послідовному наближенні законодавства України, що регулює ринок кооперативного кредитування, до законодавства Європейського Союзу;
гарантуванні вкладів членів установ.
Основними принципами розвитку системи кредитної кооперації є:
відсутність у діяльності установ мети одержання прибутку;
захист майнових прав членів установ;
прозорість та гласність діяльності;
уніфікація та стандартизація процедур кооперативного кредитування;
ефективність діяльності та забезпечення безперешкодного доступу членів установ до їх послуг;
системна єдність і функціональна різноманітність установ;
організація системи на засадах саморегулювання, добровільності та демократичності управління;
невтручання органів державної влади в діяльність установ.
Ринок кооперативного кредитування повинен розвиватися за напрямами, що забезпечать:
удосконалення законодавства за видами послуг, що надаються установами;
підвищення рівня захисту майнових прав членів установ;
ефективне державне регулювання і запровадження пруденційного (запобіжного) нагляду в сфері кредитної кооперації;
сприяння розвитку довгострокового кредитування;
фінансову надійність та платоспроможність установ;
підтримання процесу інтеграції установ у рамках контрольованої ними багаторівневої системи;
створення умов для формування необхідної інфраструктури системи кредитної кооперації;
поінформованість населення про діяльність установ;
підготовку для ринку кооперативного кредитування висококваліфікованих фахівців.
Структура системи кредитної кооперації
Система кредитної кооперації включає такі елементи:
кредитні спілки, що безпосередньо надають фінансові послуги своїм членам;
інфраструктура, яка забезпечує належний рівень фінансової, системної та організаційної інтеграції кредитних спілок;
сервісна інфраструктура, об'єкти якої перебувають у власності кредитних спілок або під їх контролем та забезпечують надання відповідних послуг.
Структура системи кредитної кооперації повинна бути дво-, трирівневою.
Перший рівень - кредитні спілки, що безпосередньо надають фінансові послуги споживачам - своїм членам. При цьому створюються належні законодавчі та інституціональні умови для здійснення ефективного кредитування, передусім у сільській місцевості та малих містах, у тому числі іпотечного кредитування і кредитування суб'єктів малого підприємництва та фермерських господарств, надання послуг у здійсненні розрахунків для своїх членів.
Визначення кредитних спілок як першого рівня повинне супроводжуватися такими законодавчими змінами:
надання права набуття членства в кредитній спілці суб'єктам малого підприємництва та фермерським господарствам з установленням асоційованого членства, що дає можливість отримувати послуги кредитної спілки, але не дає права на участь у її управлінні;
доповнення переліку видів фінансових послуг, які кредитні спілки можуть надавати своїм членам, зокрема з оплати за їх дорученням товарів (робіт, послуг) та факторингу;
надання кредитним спілкам права придбавати державні та іпотечні цінні папери, перелік яких встановлюється Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг, а також здійснювати прийом вкладів від членів кредитних спілок та видачу їм кредитів в іноземній валюті.
Другий рівень - кооперативні банки та об'єднані кредитні спілки, що забезпечують для кредитних спілок можливість доступу до необхідних фінансових ресурсів як шляхом їх перерозподілу у межах системи кредитної кооперації, так і залучення відповідних ресурсів із зовнішніх джерел. Через кооперативні банки можуть здійснюватися рефінансування, диверсифікація ризиків, доступ до міжбанківської системи розрахунків, забезпечення переказу коштів у межах небанківських платіжних систем. При цьому на законодавчому рівні необхідно визначити, що засновниками кооперативних банків, які утворюються за участю кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок, можуть бути тільки кредитні спілки; установити можливість заснування кредитними спілками регіональних і міжрегіональних кооперативних банків; надати право створювати об'єднані кредитні спілки лише на базі членства в асоціаціях кредитних спілок.
Установи другого рівня системи кредитної кооперації можуть утворювати третій рівень - центральні кооперативні банки та/або об'єднані кредитні спілки.
З метою захисту кредитних спілок від ризиків недостатньої ліквідності, низької платоспроможності або неналежного фінансового стану слід створити єдину загальнонаціональну систему стабілізації і фінансового оздоровлення кредитних спілок, а також систему гарантування вкладів членів кредитних спілок.
Механізм стабілізації і фінансового оздоровлення кредитних спілок та гарантування вкладів їх членів впроваджується шляхом створення законодавчих та інституціональних умов. Участь у системі гарантування вкладів членів для кредитних спілок, які здійснюють залучення таких вкладів, обов'язкова.
Організаційна інтеграція системи кредитної кооперації забезпечується формуванням потужних асоціацій кредитних спілок, діяльність яких сприятиме розробленню та запровадженню єдиних правил поведінки на ринку кооперативного кредитування, професійних і технологічних стандартів діяльності кредитних спілок. З метою захисту прав членів кредитних спілок на базі асоціацій кредитних спілок можуть утворюватися третейські суди, які розглядають спори між кредитними спілками та їх членами. У законодавстві повинна передбачатися можливість членства кредитних спілок у всеукраїнських асоціаціях як безпосередньо, так і через членство в місцевих асоціаціях, що входять до складу таких асоціацій. Одним з пріоритетних напрямів розвитку організаційної інтеграції є формування єдиної саморегулівної організації кредитних спілок у формі всеукраїнської асоціації, якій можуть бути делеговані відповідні повноваження з боку Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг.
Установи сервісної інфраструктури повинні надавати послуги кредитним спілкам та об'єднаним кредитним спілкам, а також кооперативним банкам у сфері навчання, консультаційного супроводження, інформаційних технологій, організації обігу кредитних історій позичальників, мінімізації фінансових ризиків, аудиту, управління ліквідністю.
Шляхи реалізації Концепції
З метою забезпечення розвитку системи кредитної кооперації, підвищення її конкурентоспроможності передбачається створення державою на законодавчому рівні умов для організації її структури відповідно до цієї Концепції.
Держава забезпечує формування нормативно-правової бази у сфері регулювання і нагляду за діяльністю учасників системи кредитної кооперації.
Розвиток системи кредитної кооперації зумовлює необхідність забезпечення її достатньою кількістю висококваліфікованих працівників, державною підтримкою щодо створення системи підготовки і сертифікації фахівців.
Для підвищення рівня обізнаності населення про послуги кооперативного кредитування забезпечується прозорість діяльності учасників ринку кооперативного кредитування та запроваджуються програми інформування.
Державна політика у сфері розвитку системи кредитної кооперації проводиться за участю асоціацій кредитних спілок, саморегулівної організації та наукових установ.
З метою реалізації Концепції необхідно:
визначити перелік регуляторних вимог для кредитних спілок з урахуванням ризиків, обсягу та характеру проведення операцій, наявності мережі відокремлених підрозділів; 
забезпечити належний рівень капіталізації кредитних спілок за рахунок пріоритетного формування резервного капіталу та вилучення з їх пайового і додаткового капіталу складових, режим функціонування яких не сприяє досягненню мети реальної капіталізації;
запровадити принципи міжнародного кооперативного руху у процесі управління кредитними спілками, підвищити ефективність діяльності їх громадських органів управління та контролю;
розширити можливості кредитних спілок щодо кредитування відповідно до їх потреб суб'єктів малого підприємництва та фермерських господарств, а також іпотечного кредитування широких верств населення;
активізувати діяльність кредитних спілок у напрямі підтримки розвитку територіальних громад, насамперед у сільській місцевості, та забезпечення виконання регіональних програм соціального і економічного розвитку відповідних територій, а також у напрямі соціально орієнтованих програм кредитування членів кредитних спілок у трудових колективах підприємств, установ та організацій, навчальних закладах, галузевих профспілках, громадських і релігійних організаціях;
організувати ефективне державне регулювання та нагляд у сфері кооперативного кредитування з урахуванням міжнародного досвіду та залученням саморегулівної організації, а також удосконалити механізм забезпечення ліквідності кредитних спілок (у тому числі шляхом встановлення економічних нормативів і вимог до резервування коштів), здійснення рефінансування, визначення порядку застосування таких вимог;
визначити місце і роль об'єднаних кредитних спілок та кооперативних банків у системі кредитної кооперації і внести відповідні зміни до актів законодавства, що регулюють їх діяльність;
створити єдину загальнонаціональну систему стабілізації і фінансового оздоровлення кредитних спілок та організувати методологічне і ресурсне забезпечення;
створити необхідні законодавчі та інституціональні умови для функціонування системи гарантування вкладів членів кредитних спілок;
впровадити ефективний механізм захисту прав та законних інтересів членів установ, безперешкодного інформування їх про діяльність установ;
сприяти організації належної інфраструктури системи кредитної кооперації, діяльності асоціацій кредитних спілок у сфері впровадження єдиних професійних та технологічних стандартів на ринку кооперативного кредитування, у тому числі на засадах саморегулювання;
сформувати систему професійної підготовки і сертифікації керівників та фахівців ринку кооперативного кредитування;
забезпечити систематичне інформування населення, зокрема суб'єктів малого підприємництва та фермерських господарств, про можливості, умови та ризики діяльності ринку кооперативного кредитування;
визначити вимоги щодо обов'язкового публічного розкриття інформації про діяльність установ і підвищити якість їх аудиту.
Джерела: 
Офіційний вісник України  від 21.06.2006, 2006 р., № 23, стор. 62, стаття 1731, код акту 36565/2006
© Олександр Кривенко 
+380 63 241-36-81
akryvenko64@gmail.com 
http://a-kryvenko.blogspot.com/
skype: kryvenko8 
Постійна адреса цієї статті: http://a-kryvenko.blogspot.com/2006/06/blog-post.html
Copyright © 2011 – 2012 Олександр Кривенко.
Усі права захищені. Інформація на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/ є власністю Олександра Кривенка. Право власності охороняється законодавством України. Будь-яке копіювання, у тому числі окремих частин текстів чи зображень, публікування і републікування, передрук або будь-яке інше поширення інформації, яка міститься на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/, в якій би формі та яким би технічним способом воно не здійснювалося, суворо забороняється без попередньої письмової згоди з боку Олександра Кривенка.