пятница, 29 августа 2014 г.

Назначаю свидание в Древнем Киеве ... с конными лучниками, огненным шоу и фейерверком

Назначаю свидание в Древнем Киеве ... с конными лучниками, огненным шоу и фейерверком
Анонс
30 - 31.08.2014, с. Копачев Обуховского района, Киевской области
Александр Кривенко (по материалам пресс-службы «Парка Киевская Русь»)
29.08.2014, 14:00, , Киев

30 и 31 августа «Парк Киевская Русь» зовет на турнир по верховой стрельбе из лука за кубок Древнего Киева. В борьбе за этот престижный трофей примут участие конные лучники из Украины и Беларуси. Соревнования будут проходить как в дневное время, так и вечером при свете факелов.

Наблюдать за тем, как участники на полном скаку попадают в мишень, очень интересно и азартно. Но еще больше шоу разнообразят костюмы конных лучников разных времен и народов. Луки будут тоже исключительно исторические, а стрельба – «интуитивной», без прицелов, свойственных современным спортивным лукам.

Конные лучники будут соревноваться за кубок Древнего Киева. Школьникам вход бесплатный
Лошади, на которых участники турнира будут скакать к победе, принадлежат к историческим породам: ахалтекинец; андалуз; фриз; орловский рысак и другие.
Кроме, собственно, турнира, гостей Древнего Киева ждут постановки театра «Парк Киевская Русь», выступления конных каскадеров, а также активные игры и интересные конкурсы.

В историческом тире можно будет поупражняться в стрельбе из лука, в средневековой костюмерной переоблачиться в витязя, князя или княгиню и других персонажей, на Княжеской конюшне – прокатиться на удалом скакуне.
Вечером в субботу, 30 августа, кроме соревнований ночных лучников, - огненное шоу и фейерверк.

Древний Киев в «Парке Киевская Русь» расположен в с. Копачев Обуховского района. Добраться можно маршрутными автобусами от ст. м. Выдубичи или собственным транспортом.

Стоимость билетов – 100 грн, для пенсионеров – 50 грн., для дошкольников -  бесплатно.
Для школьников вход свободный: специально к Дню знаний!

Детали на сайте: www.parkkyivrus.com

По материалам пресс-службы «Парка Киевская Русь»


Публикации по теме:
Теги: Александр Кривенко. Назначаю свидание в Древнем Киеве ... с конными лучниками, огненным шоу и фейерверком

четверг, 28 августа 2014 г.

Креативная прививка от воинствующего в России дурмана героя-освободителя!



28.08.2014
Креативная прививка от воинствующего в России дурмана героя-освободителя! [текст, видео]
http://a-kryvenko.blogspot.com/2014/08/blog-post_28.html
Креативная прививка от воинствующего в России дурмана героя-освободителя! 
Спасибо авторам этого видео - мощного контрпропагандистского информационного оружия. 
Так держать! 
Слава Украине! 
Александр Кривенко, юрист, журналист, правозащитник, блоггер, г.Киев, Украина.

Креативне щеплення від войовничого в Росії дурману героя-визволителя! [текст, видиво]
http://a-kryvenko.blogspot.com/2014/08/blog-post_28.html
Креативне щеплення від войовничого в Росії дурману героя-визволителя! 
Спасибі авторам цього видива - потужної контрпропагандистської інформаційної зброї. 
Так тримати! 
Слава Україні! 
Олександр Кривенко, юрист, журналіст, правозахисник, блогер, м.Київ, Україна.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до проекту Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» 4490а-1 від 28.08.2014

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до проекту Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» 4490а-1 від 28.08.2014
1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту
Необхідність прийняття даного законопроекту зумовлена нагальною потребою щодо забезпечення реалізації гарантованих Конституцією України, прав і свобод громадянин України, що стали внутрішньо переміщеними особами, внаслідок тимчасової окупації частини території України, або яких змусили покинути своє місце проживання, у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Запропонованим законопроектом передбачено забезпечення внутрішньо переміщених осіб можливості реалізації їх прав і свобод, а також завдяки організаційно-інформаційним засобам забезпечити для них належні умови соціальної адаптації.

2. Мета й завдання прийняття законопроекту
Основним завданням і метою цього законопроекту є забезпечення реалізації гарантованих Конституцією України, прав і свобод внутрішньо переселених осіб - громадян України,  а також завдяки організаційно-інформаційним засобам забезпечити для них належні умови соціальної адаптації, забезпечення тимчасовим житлом, сприяння у працевлаштуванні, продовження здобуття освіти, сприяння можливості залучення коштів гуманітарної, благодійної допомоги, в т.ч. – з боку міжнародних установ, організацій та закордонних країн.
 
3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту
Запропонований проект закону України спрямований на вирішення нагальних питань з обліку та життєзабезпечення внутрішньо переміщених осіб та членів їх сімей у нових умовах проживання, спрощення порядку тимчасової реєстрації вимушених переселенців, містить норми щодо удосконалення порядку та скорочення граничних строків розгляду заяв про оформлення, переоформлення, продовження соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, забезпечення їх соціальними та медичними послугами.
Цей законопроект також передбачає створення правових передумов з розробки спеціальних комплексних державних програм, створення та ведення єдиного реєстру та бази даних з внутрішньо переміщених осіб, надання вимушеним переселенцям інформації щодо місць поселення та можливостей працевлаштування, забезпечення державою функціонування системи гарантій соціального та пенсійного забезпечення, а також стосується питання щодо фінансування витрат, пов'язаних з тимчасовим поселенням сімей внутрішньо переміщених осіб у державні та комунальні заклади, в тому числі із можливостями найшвидшого залучення ресурсів міжнародних організацій, міжнародної технічної допомоги для облаштування місць довгострокового розміщення внутрішньо переміщених осіб та засад розбудови для них відповідної житлової інфраструктури.
Законопроект, що пропонується, було розроблено за участю представників УКБ ООН, ОБСЄ, Державної міграційної служби, представників громадських організацій внутрішньо переміщених осіб на базі запропонованого проекту Харківської правничої групи, після внесення поправок до його первинної редакції Міністерством юстиції України.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання
Нормативно-правовою базою у цій сфері правового регулювання є Конституція України, Закон України  «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»  №1207-VII від 15 квітня 2014 року.
З цього приводу слід зазначити, що Закон України  «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не містить за структурою та змішаними публічно-приватними правовідносинами власної редакції чітко визначеної сфери врегулювання суспільних правовідносин, та потребує додаткових належних та комплексних заходів для практичної реалізації положень Розділу II  Конституції України, (ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА), внаслідок чого низка прав і свобод громадян України, що стали внутрішньо переміщеними особами, залишились фактично декларативними. Саме ці обставини і стали метою підготування проекту Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

5. Фінансово-економічне обґрунтування
Прийняття цього Закону потребує джерел додаткового фінансування, проте за алгоритмом його реалізації це буде здійснюватись не за рахунок збільшення видатків Державного бюджету України, а за рахунок зняття діючих на поточний час перешкод в отриманні коштів міжнародної гуманітарної та технічної допомоги, благодійних коштів з боку національних та міжнародних установ та організацій, а також шляхом зменшення відсотків за цільовими кредитними програмами за рахунок комерційних прибутків банківських установ у виключних цілях будівництва житла внутрішньо переміщеними особами у спосіб та за порядком, що розроблятимуть Кабінет Міністрів України із Національним банком України.
Поряд з тим, законопроект передбачає також і право на відшкодування витрат в порядку регресних вимог України до держави-окупанта (у міжнародних судових органах), внаслідок протиправних дій з боку якої і відбулось таке масове внутрішнє переселення громадян України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття

Результатом прийняття цього законопроекту стануть позитивні наслідки, а саме: забезпечення реалізації гарантованих Конституцією України прав, свобод та законних інтересів громадян України, що стали внутрішньо переміщеними особами внаслідок дії обставин тимчасової окупації території АР Крим, масових порушень прав людини в умовах збройного конфлікту, а також за умов надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Щодо актуальності цього законопроекту слід особливо зазначити, що в поточних умовах суспільно-політичного розвитку держави, вирішення питання соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб, є важливою складовою законодавчого врегулювання гарантованих Основним Законом прав і свобод громадян, кількість яких вже перевищує 100 тисяч осіб, а тому становить важливий фактор в уникненні небажаних проявів соціальної напруги в суспільстві напередодні осінньо-зимового періоду та під час проведення позачергових парламентських виборів.


Народні депутати України

Пацкан В.В.
Геращенко І.В.
Іонова М.М.
Луценко І.С.
Шевченко А.В.
Бенюк Б.М.
Кайда О.П.



Проект Закону про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб

Проект Закону про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб
4490а-1 від 28.08.2014
Проект
вноситься народними депутатами України
Пацканом В.В.
Геращенко І.В.
Іоновою М.М.
Луценко І.С.
Шевченком А.В.
Бенюком Б.М.
Кайдою О.П.
 
З А К О Н   У К Р А Ї Н И 

 «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»
 
Цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Стаття 1. Поняття внутрішньо переміщеної особи
1. Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає на території України, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання, у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься у офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
2. Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених частиною першою цієї статті.

Стаття 2. Гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб
1. Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.

Стаття 3. Захист від примусового внутрішнього переміщення та примусового повернення на попереднє місце проживання
1. Громадянин України, за обставин, визначених у статті 1 цього Закону, має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання.

Стаття 4. Облік внутрішньо переміщених осіб
1. Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
2. Підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені статтею 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
3. Для отримання довідки внутрішньо переміщена особа має звернутися до структурного підрозділу місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення за місцем фактичного проживання із заявою про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
4. Заява подається особисто, а дітьми, дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування та недієздатними або обмежено дієздатними особами через законного представника (далі – заявник). У випадку відсутності законного представника у дітей-сиріт, або дітей позбавлених батьківського піклування, або якщо діти прибувають без супроводження, таку заяву від їх імені подають органи опіки та піклування, що розташовані за місцем виявлення таких дітей.
Заява підписується заявником або його законним представником, які дають згоду на обробку, використання, зберігання їх персональних даних та персональних даних осіб, законними представниками яких вони є.
5. Студенти, які здобували певний освітньо-кваліфікаційний рівень та мали реєстрацію місця проживання в гуртожитках після зняття з реєстрації мають право на отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у випадку, якщо не бажають повернутися до попереднього місця проживання через обставини, зазначені у статті 1 цього Закону.
6. Заява повинна містити таку інформацію про заявника:
прізвище, ім’я, по-батькові;
громадянство;
дата та місце народження;
стать;
відомості про неповнолітніх внутрішньо переміщених осіб, які прибули разом з ним (у разі необхідності);
відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання;
адреса, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та номер телефону;
обставини, що спричинили внутрішнє переміщення;
декларацію особи про непричетність такої особи до скоєння злочинів або співучасті у злочинах;
відомості про житлові, соціальні, медичні, освітні та інші потреби;
згоду на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних".
7. Разом із заявою заявник - громадянин України подає:
громадянин України - документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або тимчасове посвідчення, що підтверджує особу громадянина України;
у разі наявності - документ, що підтверджує факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення з обставинами, визначеними статтею 1 цього Закону (документ, що підтверджує громадянство України, посвідчує особу чи її спеціальний статус з відміткою про реєстрацію місця проживання, військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності, документ, що підтверджує право власності на нерухоме майно);
діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, - свідоцтво про народження у разі необхідності.
У разі подачі заяви законним представником додатково подаються:
документ, що посвідчує особу законного представника;
документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі).
8. Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі – довідка) видається структурним підрозділом місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення в день подання заяви, підписується та засвідчується уповноваженою посадовою особою цього структурного підрозділу, без сплати будь яких платежів та зборів, включаючи як першу видачу такої довідки, так і у випадках повторної її видачі у випадку втрати, пошкодження або з метою проводження її дії.
Термін дії такої довідки становить шість місяців з моменту її видачі.
У випадку продовження дії обставин, що визначені у статті 1 цього Закону, термін дії такої довідки може бути продовжено на наступні 6 місяців, для чого внутрішньо переміщена особа має повторно звернутись за фактичним місцем свого проживання до відповідного структурного підрозділу відповідної місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення.
9. З метою належної організації роботи з внутрішньо переміщеними особами та здійснення перевірки наданої інформації, структурні підрозділи місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення, взаємодіють в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з центральними та місцевими органами виконавчої влади з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних».
10. Порядок збору та обробки даних, оформлення і видачі довідки та форма її зразку затверджуються Кабінетом Міністрів України.
До довідки вноситься така інформація:
номер довідки, дата її видачі та назва органу, що її видав;
прізвище, ім’я, по-батькові заявника;
дата та місце народження заявника;
стать заявника;
відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання заявника.
11. Заявнику може бути відмовлено у видачі довідки, продовження її дії або скасовано її дію, якщо:
1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, визначені у статті 1 цього Закону, або обставини, що раніше існували істотно змінились;
2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки.
3) заявник втратив документи, що посвідчують його особу та підтверджують громадянство України до їх відновлення.
У день подання заяви заявнику видається довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або в той же день видається рішення про підстави відмови за підписом керівника такого органу соціального захисту, що здійснює облік внутрішньо переміщеної особи.
У випадку відмови у продовженні терміну дії такої довідки або скасування її дії заявнику - письмово повідомляються підстави такої відмови.
Особа має право звернутися із заявою повторно якщо в неї зявились підстави визначені в статті 1 цього Закону або оскаржити таке рішення про відмову до суду.
У разі неотримання довідки або письмово оформленого рішення про відмову, протягом одного дня з такого звернення, особа має право звернутися до суду щодо оскарження протиправних дій чи бездіяльності такого органу та його посадових осіб.
12. У разі втрати або псування довідки замість неї безоплатно видається дублікат на підставі заяви (з поясненням фактичних обставин втрати або псування довідки).
13. Єдиний державний реєстр внутрішньо переміщених осіб створюється з метою обліку внутрішньо переміщених осіб.
Органи виконавчої влади, які на виконання вимог цього Закону здійснюють покладені на них повноваження (взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, забезпечення їх житлом, необхідним харчуванням, реєстрацію їх фактичного місця перебування, виплату передбаченої законодавством державної допомоги) вносять в межах компетенції відомості про внутрішньо переміщених осіб до Єдиного державного реєстру внутрішньо переміщених осіб. Порядок створення, ведення та доступу до відомостей Єдиного державного реєстру внутрішньо переміщених осіб визначається Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України визначає центральний орган виконавчої влади, відповідальний за забезпечення формування та ведення Єдиного державного реєстру внутрішньо переміщених осіб.
14. До Єдиного державного реєстру внутрішньо переміщених осіб вносяться такі відомості про внутрішньо переміщену особу:
прізвище, ім'я, по-батькові, громадянство;
дата та місце народження;
стать;
документ, що посвідчує особу;
номер довідки, дата її видачі та назва органу, що її видав;
відомості про останнє зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 цього Закону, та її фактичне місце перебування;
адреса, за якою з внутрішньо переміщеною особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та номер телефону;
відомості про житлові, соціальні, медичні, освітні та інші потреби внутрішньо переміщених осіб, стан їх забезпечення;
відомості про виплачені особі грошові кошти.
15. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають право на безоплатній основі одержувати інформацію з Єдиного державного реєстру внутрішньо переміщених осіб.

Стаття 5. Реєстрація місця проживання внутрішньо переміщеної особи
1. Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місця проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених статтею 1 цього Закону.
2. Територіальний підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції) України проставляє у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відмітку про реєстрацію місця проживання, в якій зазначається:
1)                адреса фактичного проживання, за якою внутрішньо переміщеній особі може бути вручено офіційна кореспонденція (місце фактичного проживання); або
2)                адреса структурного підрозділу місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення; або
3)                адреса територіальний підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції) України.
При цьому відмітка про реєстрацію місця проживання внутрішньо переміщеної особи не вносяться до її паспортного документу.
3. У випадку зміни фактичного місця проживання внутрішньо переміщення особа повідомляє про це у найближчий територіальний підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції) України протягом 10 днів.
4. Уповноважена особа територіального підрозділу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції) України вносить відомості про фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи до Єдиного державного реєстру внутрішньо переміщених осіб.
5. Реєстрація або перереєстрація місця проживання внутрішньо переміщеної особи здійснюється територіальними підрозділами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції) України є безкоштовною та не передбачає сплати суми державного мита, інших платежів та зборів.
6. Органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування України, їх посадові та службові особи, підприємства, установи та організації будь-яких організаційно-правових форм чи відносин власності, для забезпечення реєстрації та надання місця проживання внутрішньо переміщеної особи, крім паспортного документу, не вправі вимагати довідки, або будь-які інші документи, що мають видаватися на території, яку внутрішньо переміщена особа покинула.
У випадку необхідності перевірки окремих відомостей про особу, органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування України, їх посадові та службові особи мають право безоплатно користуватись відомостями відповідних державних реєстрів (в тому числі – з Державного реєстру виборців), а у випадку обробки персональних даних про таких осіб після отримання від них заяв про згоду на доступ та обробку персональних даних, відповідно до положень Закону України "Про захист персональних даних".

Стаття 6. Забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб на отримання документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус
Оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, внутрішньо переміщених осіб здійснює центральний орган державної виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), за місцем фактичного проживання внутрішньо переміщеної особи.

Стаття 7. Забезпечення реалізації прав зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування, соціальні послуги, освіту
1. Для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на надання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.
Перереєстрація безробітних, яких в подальшому було зареєстровано в якості внутрішньо переміщених осіб, здійснюється державною службою зайнятості за місцем перебування фактичного проживання особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
2. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних з соціальним захистом, зокрема, відновленням всіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
3. Громадянин пенсійного віку, особа з каліцтвом чи інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
4. Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка звільнилася з роботи (припинила інший вид зайнятості), за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), періоди трудової діяльності та страхового стажу, реєструється як безробітна та отримує допомогу по безробіттю, соціальні та інші послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття відповідно до чинного законодавства.
Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка не звільнилася з роботи (не припинила інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття може припинити трудові відносини надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеного вкладеної до нього такої заяви).
Зареєстрованій (взятій на облік) внутрішньо переміщеній особі, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються при звичайної процедурі. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю цим особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством України на випадок безробіття.
5. Припинення самозайнятості внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються при звичайної процедурі) за місцем фактичного проживання такої особи у відповідному територіальному органі державної виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), на підставі довідки про взяття на облік із відміткою про реєстрацію.
6. Реєстрація внутрішньо переміщеною особою юридичної особи (за умов її входження до складу засновників такої юридичної особи) або реєстрація такою внутрішньо переміщеною особою фізичної особи-підприємця здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються при звичайної процедурі) за місцем фактичного проживання такої особи у відповідному територіальному органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) на підставі довідки про взяття на облік із відміткою про її реєстрацію територіальним підрозділом органу державної виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції),.
7. Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа має право на забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, на одержання реабілітаційних послуг відповідно до законодавства за місцем перебування.
8. Забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, надання реабілітаційних послуг здійснюється за наявності необхідних документів, що підтверджують право на ці послуги та засоби, а у разі їх відсутності - за даними Централізованого банку даних з проблем інвалідності (для осіб, які звертаються повторно) та індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
9. Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа має право на продовження здобуття певного освітнього рівня на території інших регіонів України за рахунок коштів державного бюджету або інших джерел фінансування. Порядок фінансування навчання категорії осіб, які були зараховані у навчальні заклади на територіях, де виникли обставини, зазначені у статті 1 цього Закону, на навчання за рахунок коштів державного бюджету встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 8. Забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб
1. Внутрішньо переміщена особа - громадянин України реалізує своє право голосу на виборах Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах та референдумах шляхом зміни місця голосування без зміни виборчої адреси, згідно з частиною третьою статті 7 Закону України «Про Державний реєстр виборців».

Стаття 9. Інші права внутрішньо переміщеної особи та її обов’язки
1.     Внутрішньо переміщена особа має право на:
безпечні умови життя і здоров’я;
достовірну інформацію про наявність загрози для життя та здоров’я на території її покинутого місця проживання, а також місця її тимчасового поселення, стану інфраструктури, довкілля, забезпечення її прав і свобод;
створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання;
забезпечення органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами приватного права можливості безоплатного тимчасового проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) протягом шести місяців з моменту взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; для багатодітних сімей, інвалідів, осіб похилого віку цей термін може бути продовжено;
звертатись до органів місцевого самоврядування з проханням про виділення земельної ділянки за рахунок виділення цільового кредиту на житлове будівництво або соціального житла у місцях розміщення на рівні з громадянами України, що постійно проживають у такій місцевості;
сприяння у переміщенні її рухомого майна;
сприяння у поверненні на попереднє постійне місце проживання;
забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством;
надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров'я;
влаштування дітей у дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади;
отримання соціальних та адміністративних послуг за місцем перебування;
проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за місцем перебування;
на безкоштовний проїзд для повернення до свого покинутого постійного місця проживання у всіх видах громадського транспорту у разі зникнення обставин, що причинили таке переміщення;
право на отримання гуманітарної та благодійної допомоги;
інші права, визначені Конституцією та Законами України.
2. Внутрішньо переміщена особа зобов'язана:
1) дотримуватись Конституції України та законів України, інших актів законодавства;
2) повідомляти про фактичне місця проживання внутрішньо переміщеної особи найближчий територіальний підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції) України протягом 10 днів:
про зміну фактичного місця проживання або про повернення до покинутого місця проживання протягом 10 днів;
3) у разі виявлення подання внутрішньо переміщеною особою завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки про взяття на облік, відшкодувати фактичні витрати понесені за рахунок державного та місцевих бюджетів у результаті реалізації прав, передбачених цим Законом.
4) Один раз на шість місяців з’являтися до відповідного структурного підрозділу уповноваженого органу міграційної політики.
інші обов’язки, визначені Конституцією та Законами України

Стаття 10. Повноваження Кабінету Міністрів України з питань забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб
Кабінет Міністрів України:
1) координує і контролює діяльність органів виконавчої влади щодо вжиття ними необхідних заходів із забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб відповідно до цього Закону;
2) забезпечує проведення моніторингу внутрішнього переміщення осіб, спрямовує діяльність органів виконавчої влади на усунення обставин (умов), що сприяли внутрішньому переміщенню осіб, захист прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, сприяння поверненню таких осіб до залишеного місця проживання та їх реінтеграції;
3) у разі настання обставин, зазначених у статті 1 цього Закону, які спричинили масове (більше 100 тисяч осіб) переміщення громадян України, або у разі продовження дії обставин, зазначених у статті 1 цього Закону, понад 6 місяців затверджує комплексні державні цільові програми щодо підтримки та соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб із визначенням джерел та обсягів фінансування, контролює їх виконання;
4) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.

Стаття 11. Повноваження центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з питань забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб
1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції):
1) перевіряє внесену до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи інформації про особу;
2) здійснює реєстрацію місця перебування внутрішньо переміщеної особи відповідно до статті 6 цього Закону та вносить в межах компетенції відомості про внутрішньо переміщену особу до Єдиного державного реєстру внутрішньо переміщених осіб;
3) сприяє возз'єднанню сімей внутрішньо переміщених осіб шляхом надання інформації внутрішньо переміщеній особі про місце фактичного перебування її членів сім'ї;
4) у випадку виявлення факту повідомлення внутрішньо переміщеною особою неправдивих відомостей та/або подання недійсних або підроблених документів, скоєння злочинів або співучасті у злочинах, виїзду особи на постійне місце проживання за кордон повідомляє протягом одного робочого дня орган, що видав довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, про такі факти для прийняття в установленому порядку рішення щодо дії довідки;
5) у випадку відсутності документів, що посвідчують особу та підтверджують її громадянство, здійснює ідентифікацію внутрішньо переміщеної особи; забезпечує оформлення, видачу, обмін, продовження строку дії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, за місцем фактичного перебування внутрішньо переміщеної особи.
2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, забезпечує організацію надання медичної допомоги та медичного обслуговування, здійснення комплексних заходів щодо санітарно-епідеміологічної безпеки населення та карантинних заходів за місцем фактичного перебування внутрішньо переміщених осіб.
3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, забезпечує інформування внутрішньо переміщених осіб про можливості працевлаштування у відповідних населених пунктах, а також сприяє у працевлаштуванні внутрішньо переміщених осіб, які отримали статус безробітного, організовує підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації таких осіб.
4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у державної політики у сферах освіти і науки:
1) створює умови для здобуття громадянами дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної освіти, професійно-технічної, вищої освіти з урахуванням відомостей щодо внутрішнього переміщення осіб;
2) здійснює в межах повноважень координацію діяльності органів виконавчої влади, у тому числі органів управління освітою місцевих державних адміністрацій, та органів місцевого самоврядування з метою забезпечення реалізації права на освіту внутрішньо переміщених осіб;
3) координує діяльність місцевих органів управління освітою в частині формування оптимальної мережі дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів та забезпечує формування оптимальної мережі професійно-технічних навчальних закладів, експериментальних навчальних закладів для задоволення освітніх потреб населення з урахуванням потреб внутрішньо переміщених осіб;
4) формує щороку пропозиції та доводить до підпорядкованих навчальних закладів державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів для державних потреб з урахуванням кількості внутрішньо переміщених осіб.
5. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, забезпечує відповідно до законодавства здійснення заходів з мінімізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, евакуації населення, надання екстреної медичної допомоги у зоні надзвичайної ситуації.
6. Центральні органи виконавчої влади здійснюють аналіз стану реалізації прав і свобод внутрішньо переміщених осіб та подають Кабінету Міністрів України відомості щодо витрат та заходів, необхідних для реалізації вимог цього Закону.
7. Центральні органи виконавчої влади на виконання цього Закону здійснюють обмін інформацією на безоплатній основі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, а також взаємодіють з громадськими об'єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями іншими юридичними та фізичними особами з питань забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб.
8. Місцеві державні адміністрації в межах своїх повноважень забезпечують:
1) прийом громадян та надання їм безоплатної первинної правової допомоги з питання взяття на облік внутрішньо переміщених осіб;
2) взяття на облік внутрішньо переміщеної особи в порядку, встановленому статтею 4 цього Закону;
3) надання інформації внутрішньо переміщеним особам про можливі місця і умови для їх тимчасового проживання/перебування з урахуванням пропозицій органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань, волонтерських, благодійних організацій, інших юридичних та фізичних осіб, про стан інфраструктури, довкілля у таких місцях;
4) надання у разі необхідності внутрішньо переміщеним особам медико-психологічної допомоги;
5) безоплатне харчування відповідно до законодавства внутрішньо переміщених осіб на період до отримання такими особами статусу безробітних або їх працевлаштування, але не більше 1 місяця);
6) надання у тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам житлового приміщення або соціального житла, придатного для проживання, за умови оплати зазначеними особами відповідно до законодавства вартості житлово-комунальних послуг;
7) внесення до Єдиного державного реєстру внутрішньо переміщених осіб структурним підрозділом місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення відомостей про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у тому числі місце її фактичного перебування, та про надані такій особі послуги;
8) набуття відповідно до законодавства внутрішньо переміщеними особами за місцем їх фактичного перебування прав на земельну ділянку із земель державної власності;
9) допомогу за клопотанням внутрішньо переміщеної особи у переміщенні рухомого майна під час залишення особою місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 цього Закону, та повернення до такого залишеного місця проживання;
10) влаштування дітей у дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади державної форми власності;
11) одержання гуманітарної та благодійної допомоги;
12) влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, спеціальних установ і закладів соціального захисту для дітей;
13) забезпечують влаштування громадян похилого віку, інвалідів, які проживали в стаціонарних інтернатних установах та закладах на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 цього Закону, в аналогічні установи та заклади за місцем фактичного перебування таких осіб;
14) організацію роботи медичних закладів з надання необхідної допомоги населенню з урахуванням тимчасового проживання/перебування на відповідній території внутрішньо переміщених осіб;
15) безоплатний проїзд залізничним, автомобільним транспортом внутрішньо переміщених осіб до залишеного місця проживання в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
9. Органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень:
інформують місцеві державні адміністрації про можливі місця і умови для тимчасового проживання/перебування внутрішньо переміщених осіб, про стан інфраструктури, довкілля у таких місцях;
надають у тимчасове безоплатне користування внутрішньо переміщеним особам з комунальної власності житлові приміщення, придатні для проживання (за умови оплати особою відповідно до законодавства вартості комунальних послуг);
вирішують питання щодо набуття відповідно до законодавства внутрішньо переміщеними особами за місцем їх фактичного перебування прав на земельну ділянку із земель комунальної власності;
сприяють за клопотанням внутрішньо переміщеної особи у переміщенні її рухомого майна для повернення на залишене місце проживання;
забезпечують надання медичної допомогу в комунальних закладах охорони здоров'я з урахуванням відомостей про внутрішньо переміщених осіб, що тимчасово проживають (перебувають) у відповідному населеному пункті;
забезпечують влаштування дітей у дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади комунальної форми власності.
Стаття 12. Підстави для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдиному реєстрі внутрішньо переміщених осіб
1. Підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдиний реєстр внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:
1) подала заяву про відмову від довідки;
2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину про людяності або військові злочини.
3) повернулась до покинутого місця постійного проживання;
4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;
5) подала завідомо недостовірні відомості.
Рішення про скасування дії довідки надається уповноваженим органом в сфері міграції внутрішньо переміщеної особі протягом трьох днів з моменту прийняття такого рішення.
Невідкладно уповноважений державний орган на підставі прийнятого рішення вносить відомості до Єдиного реєстру ВПО про скасування дії довідки.
У випадку наявності підстав, зазначених у п. 2 та 5 ст. 11 центральний орган у міграційної політики невідкладно повідомляє Міністерство юстиції про це з метою відшкодування витрачених коштів з державного та місцевого бюджетів.

Стаття 13. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб
1. Рішення, дії чи бездіяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб можуть бути оскаржені до суду в порядку, визначеному законом.

Стаття 14. Заборона дискримінації
1. Внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до законодавства України та міжнародних договорів, як і інші особи. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.

Стаття 15. Джерела фінансового та матеріально-технічного забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб
1. Фінансове забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб за рахунок бюджетних коштів здійснюється відповідно до бюджетного законодавства. Заходи щодо забезпечення прийому, проїзду, розміщення та облаштування вимушених переселенців, є видатковими зобов’язаннями України та органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції щодо забезпечення соціальних прав і гарантій громадян України.
2. Для розвитку та поліпшення матеріально-технічної бази, спрямованої на забезпечення захисту прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, можуть залучатися кошти підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, іноземних держав та міжнародних організацій у вигляді благодійної, гуманітарної, матеріальної та технічної допомоги, а також добровільні пожертвування фізичних і юридичних осіб, благодійних організацій та громадських об'єднань, інші не заборонені законодавством джерела.
3. Благодійна, гуманітарна та технічна (в.т.ч. –міжнародна) допомога внутрішньо переміщеним особам звільняється від податків, зборів та інших загальнообов’язкових платежів (в тому числі податку на додану вартість, акцизних зборів тощо). Митне оформлення такої допомоги здійснюється за спрощеним порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України.
4. Суб’єкти господарювання, які здійснили надання благодійної фінансової допомоги внутрішньо переміщеним особам, звільняються від сплати податку на додану вартість на суму коштів, що становить розмір такої допомоги, шляхом взаємозаліку своїх податкових зобов’язань за цим податком в рахунок поточного та майбутнього податкових періодів.
5. У випадку, коли вимушена міграція за обставин, передбачених у статі 1 цього Закону спричинена військовою агресією іншої держави, військовим вторгненням, окупацією чи анексією території України, і цю територію покинули особи, що стали внутрішньо переміщеними особами, держава-агресор компенсує прямі витрати внутрішньо переміщених осіб, які виникли внаслідок вимушеного переміщення, а також всі витрати на приймання та облаштування зазначених осіб, що були здійснені за рахунок державного бюджету України та місцевих бюджетів відповідно до норм міжнародного права.

Стаття 16. Взаємодія органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з громадськими об’єднаннями з надання допомоги внутрішньо переміщеним особам
1. Органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень забезпечують додержання прав громадських об'єднань, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам.
2. Органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть залучати громадські об'єднання до процесу формування і реалізації державної політики щодо вирішення питань внутрішньо переміщених осіб.
3. Державний нагляд та контроль за дотриманням законодавства громадськими об'єднаннями, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам, здійснюють органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у порядку, визначеному законом.

Стаття 17. Сприяння з надання внутрішньо переміщеним особам кредитів на придбання земельних ділянок, придбання та будівництво житла.
1. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень, банківські установи за визначеними Національним банком України переліком та процедурою, забезпечують одноразове виділення для внутрішньо переміщених осіб довгострокового пільгового кредиту (в тому числі – іпотечного) на придбання земельної ділянки та будівництво або кредиту на придбання житла.
При цьому ставка кредитування для такої категорії осіб на зазначені вище цілі має становити не більше облікової ставки Національного банку України, що встановлена на період видачі такого кредиту.
2. З метою забезпечення будівництва та інвестування у розвиток житлової інфраструктури міст та населених пунктів, відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування разом із державними банківськими установами, а також за наявності можливостей залучення міжнародної гуманітарної або благодійної допомоги формують для внутрішньо переміщених осіб регіональні довгострокові програми з пільгового кредитування (в тому числі – іпотечного) будівництва або придбання житла.
3. Кабінет Міністрів України з Національним банком України розробляють правові механізми щодо можливостей рефінансування витрат з будівництва або повернення відсотків за сплаченими кредитами тим внутрішньо переміщеним особам, які внаслідок окупації чи військових дій , негативних наслідків збройного конфлікту, проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру набули каліцтво чи інвалідності, або лишились без годувальника, або без належної опіки та піклування за віком (діти-сироти, одинокі батьки та пенсіонери).
4. У випадку виділення адресної цільової благодійної або міжнародної благодійної допомоги для будівництва або придбання житла для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованої території чи у районах ведення військових дій чи проведення антитерористичної операції такі кошти не оподатковуються прибутковим податком та податком на додану вартість.

Стаття 18. Міжнародне співробітництво з проблем внутрішньо переміщених осіб
1. Україна співпрацює з іншими державами, міжнародними організаціями з метою запобігання можливим внутрішнім переміщенням, дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, сприяння поверненню таких осіб до їх попереднього місця проживання в Україні, у разі усунення обставин, визначених у статті 1 цього Закону, та їх реінтеграції.
2. Міжнародним донорам, що роблять внесок у програми допомоги для внутрішньо переміщених осіб, надається сприяння в прискоренні імпорту гуманітарних вантажів.
 3. Міжнародна гуманітарна, благодійна, технічна та будь-яка інша безповоротна допомога, що надається внутрішньо переміщеним особам, звільняється від оподаткування та митних платежів.
 4. Міжнародна гуманітарна, благодійна, технічна та будь-яка інша безповоротна допомога, що надається внутрішньо переміщеним особам має виключне цільове спрямування і не може спрямовуватись на інші цілі.
5. Україна забезпечуватиме справедливий розподіл такої допомоги внутрішньо переміщеним особам, з урахуванням потреб осіб з особливими потребами, інвалідів, жінок та дітей, одиноких батьків, пенсіонерів, літніх людей.

Стаття 19. Відповідальність за порушення цього Закону
1. Особи, винні в порушенні цього Закону, несуть відповідальність згідно із чинним законодавством України.

Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Внести до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII, із змінами внесеними Законом України від 06 травня 2014 року № 1237-VII, такі зміни:
а) у статті 6:
у назві слова «або переселились з неї» виключити;
частину першу виключити;
у частині третій слова «частинах першій та» замінити словом «частині»;
б) у статті 7:
у назві, частинах першій та дванадцятій слова «або переселились з неї» виключити;
частини п’яту – одинадцяту виключити;
у другому реченні абзацу другого частини дванадцятої слова «щодо фінансування додаткових місць державного замовлення громадян, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї» виключити;
в) статтю 18 доповнити новою частиною другою такого змісту:
«2. Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселились з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою.
3. Внести до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» від 11 грудня 2003 року N 1382-IV, такі зміни:
а) останній абзац у статті 3 викласти у наступній редакції:
     «документи, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту,посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.»
2. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
1) Підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині відповідальності посадових чи службових осіб за порушення прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщеним особам під час їх реєстрації, надання соціальних послуг та інформації щодо наявних місць тимчасового поселення та можливостей працевлаштування;
2) Підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України зміни та доповнення до Законів України: «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", передбачивши аналогічні сфері врегулювання цим Законом положення для категорій іноземців, біженців та осіб без громадянства;
3) Підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України зміни та доповнення до Закону України: «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», передбачивши в таких змінах спрощення процедур реєстрації, перереєстрації господарської діяльності та повідомного порядку скасування реєстрації та вилучення записів з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та реєстру фізичних осіб-підприємців у випадку, коли такі суб'єкти господарювання були зареєстровані територіальними органами ведення реєстрів на тимчасово окупованій території до часу її окупації.
4) Привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
5) Забезпечити перегляд та приведення відповідними центральними органами державної виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону.
6) забезпечити розроблення та затвердження в установленому порядку комплексної державної програми щодо підтримки та соціальної адаптації громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в інші регіони України, зокрема, вжити заходи із вирішення питань щодо тимчасового розміщення, працевлаштування, медичної допомоги, протиепідемічних заходів, розробки та внесення змін до нормативно-правових актів стосовно спрощення процедури переоформлення документів і отримання соціальних виплат для цієї категорії громадян;
7) для забезпечення обліку таких осіб та створення експертно-інформаційної системи підтримки прийняття управлінських рішень, створити Єдиний реєстр (базу даних) громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в інші регіони України, а також за обставин, визначених у статті 1 цього Закону, та визначити порядок його ведення та порядок доступу до цього Єдиного реєстру із зазначенням ідентифікаційних даних громадян, відомостей про факт надання їм державою та органами місцевого самоврядування послуг, даних про факт та про потреби їх працевлаштування, відомостей про виплачені ним грошові суми для забезпечення тимчасового поселення та отримання постійного житла, передбачивши в цьому реєстрі систему захисту персональних даних, повноваження державних органів та їх територіальних підрозділів щодо порядку введення таких даних за їх спеціальною компетенцією та порядок надання необхідних для таких осіб інформаційно-консультативних відомостей та послуг для прискорення та спрощення для цієї категорії громадян процесу соціальної адаптації;
8) створити координаційний центр для організації роботи з консультування, перевезення та розміщення зазначеної вище категорії громадян України за відомостями спеціальної міжвідомчої бази даних.


Голова Верховної Ради                                   О.В. ТУРЧИНОВ
України                                                  




Номер, дата реєстрації:
4490а-1 від 28.08.2014
Сесія реєстрації:
4 сесія VII скликання
Суб'єкт права законодавчої ініціативи:
Народний депутат України
Ініціатор(и) законопроекту:
Пацкан В.В. VII скликання  
Геращенко І.В. VII скликання  
Іонова М.М. VII скликання  
Луценко І.С. VII скликання  
Шевченко А.В. VII скликання  
Бенюк Б.М. VII скликання  
Кайда О.П. VII скликання  
Авторський колектив
Головний комітет:
Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин
Інші комітети:
Комітет з питань національної безпеки і оборони
Комітет з питань бюджету
Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією
Комітет з питань європейської інтеграції
Текст законопроекту та супровідні документи:
Проект Закону 28.08.2014
Подання 28.08.2014
Пояснювальна записка 28.08.2014
Порівняльна таблиця 28.08.2014
Авторський колектив 28.08.2014
Документи, пов'язані із роботою:
Висновок Головного науково-експертного управління 02.09.2014
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=52046