среда, 26 ноября 2014 г.

Чи почує місцева влада голос малого і середнього бізнесу?


На Вінничині досі не створено такого середовища, яке сприяло би ефективному невеликому підприємництву в області, враховувало думки його представників у процесі ухвалення рішень місцевою владою, а також забезпечувало належний громадський контроль за діями останньої.

Олександр Кривенко
26.11.2014 року

Варто виробити дорожню карту бізнесу Вінничини, узагальнити гострі питання і визначити пріоритетні напрямки його еволюції.
Про це керманич громадської організації «Обласна спілка підприємців «Стіна» Олександр Печалін заявив нещодавно на круглому столі «Мале та середнє підприємництво: проблеми та перспективи розвитку», зорганізованому обласною Радою.
Інша учасниця зустрічі голова асоціації фермерів та приватних землевласників Вінницької області Інна Кухарчук повідомила, що пекучою проблемою на селі є відсутність диференційованого підходу до встановлення орендної платні за землю для дрібного сільськогосподарського бізнесу. Йому важко конкурувати із великими монополістами-агрохолдингами, інтереси котрих часто лобіюються владою як в питаннях отримання земельних ділянок, так і у визначенні низької ціни за їх оренду.
На круглому столі підприємців області також представляли: керівник Вінницького обласного осередку Спілки сприяння зеленому туризму в Україні Оксана Бас, голова правління Вінницької обласної громадської організації «Регіональний центр підприємництва» Віталій Кирницький, віце-президент Вінницького регіонального відділення Українського союзу підприємців та промисловців Валерій Редчик, голова територіального відділення Асоціації платників податків України у Вінницькій області Юрій Захарчук, представники низки неурядових організацій Вінниччини та окремі бізнесмени.
З боку обласної влади на круглому столі були присутні: її голова ради Сергій Свитко, його заступники – Ігор Кревський і Наталія Солейко, керманичі постійних комісій, зокрема, з питань соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів Ігор Вернигор, а також директор Департаменту регіонального економічного розвитку облдержадміністрації Олександр Якубик.
Як повідомили в представницькому органі влади Вінничини, всі учасники події підтримують ідею створення належних умов для людей і невеликих фірм, які займаються підприємницькою діяльністю. Чи справдяться слова, ділами, покаже час.
Зазначу лише, що найближчим часом планується проведення засідання Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові обласної Ради, яке буде присвячено питанням розвитку малого і середнього підприємництва Вінничини.
Довідка: у відповідності до Регіональної програми розвитку малого і середнього підприємництва у Вінницькій області на 2015-2016 роки планується виділення коштів з обласного бюджету для: здійснення заходів щодо створення дорожньої карти розвитку малого і середнього підприємництва області; структурної організації в галузі розвитку корпоративної соціальної відповідальності бізнесу, зокрема, інформаційного центру соціальної корпоративної відповідальності «підприємство-влада-громада»; створення Центру адаптації працівників та підприємців із зони АТО та Криму у Вінницькій області; здійснення заходів щодо сприяння виробникам натуральної, екологічної та органічної продукції у просуванні їх товарів через торгівельні мережі, надання підтримки об’єднанню підприємців у бізнес-асоціації для створення ефективного контролю за діяльністю органів влади.   
Олександр Кривенко, юрист, журналіст, правозахисник, блогер, м. Київ
Viber: +380632413681
skype: kryvenko_oleksandr 

среда, 29 октября 2014 г.

Культура - це потужний інструмент у розвитку місцевих громад


29.10.2014

Текст і фото: Олександр Кривенко


В Ірпіні, що на Київщині, 30-31 жовтня відбудеться конференція «Багатство в різноманітті: як перетворити виклик на ресурс»
Цій події була присвячена зустріч із представниками мас-медіа, що пройшла напередодні в Києві.

«Конференція має узагальнити результати проекту «Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство через різноманіття», - зазначила у своєму виступі менеджер з комунікацій ресурсного центру ГУРТ Олена Задорожна.


Програмний менеджер ресурсного центру ГУРТ Мар’яна Завійська повідомила, що проект впроваджувався у десяти сільських громадах Вірменії та України. На його реалізацію Євросоюз виділив 80 тис. євро.

«Результатом трирічної роботи стала поява творчих майстерень, арт-кафе, зон відпочинку для дітей і дорослих, навчальних студій для представників національних меншин та вразливих мешканців громад», - розповіла пані Завійська.

 «Культура має стати потужним інструментом в розвитку місцевих громад» - це ключовий принцип, яким керувалися виконавці проекту.

Крім роботи з фахівцями і підвищення їх професіоналізму у виявленні потреб представників національних меншин, ми працювали і безпосередньо з мешканцями громади, прагнучи активізувати їх до спільної роботи, вибудувати за допомогою культурних ініціатив певний рівень довіри у громаді і стимулювати мешканців до взаємодії.

За словами Мар’яни Завійської, вірменська громада в Україні має соціально-побутові складнощі.

Для людей, які переїхали в Україну в дорослому віці, є певною перешкодою питання мови, а з нього випливають проблеми працевлаштування, налагодження соціальних контактів у селі з місцевими мешканцями.

За час втілення проекту у громаді відбулися зміни на рівні самоусвідомлення.
Вона змогла побачити, що в неї є своя ідентичність, вибудувати певний рівень довіри і взаємоповаги між мешканцями, що є ключовим результатом проекту.

Голова правління центру неурядових організацій Маргарет Піліпосян (Вірменія) повідомила, що провідну роль у проекті відігравали представники місцевого самоврядування. Ця трирічна ініціатива дала їм можливість фактично побачити, що люди, які проживають в їхніх громадах, несуть великий потенціал.


Член координаційної ради Федерації українців Вірменії «Україна» Юрій Мінасян зазначив, що у великих містах Вірменії вдається підтримувати українську самобутність, яскравим прикладом чого стало встановлення на вірменській землі пам’ятника Тарасу Шевченку як втілення давніх мрій українців, котрі живуть у Вірменії.

Постійне посилання: http://a-kryvenko.blogspot.com/2014/10/blog-post_29.html
(с) Олександр Кривенко, юрист, журналіст, правозахисник, блоггер, м. Київ
Viber: +380632413681
skype: kryvenko_oleksandr
akryvenko64@gmail.com
http://a-kryvenko.blogspot.com/
http://www.facebook.com/oleksandr.kryvenko.5
https://twitter.com/OleksaKryvenko
https://google.com/+OleksandrKryvenko
http://druzi.org.ua/u246828
http://vk.com/id198701773

Бібліографічне посилання; Олександр КривенкоКультура - це потужний інструмент у розвитку місцевих громад // 29.10.2014. Київ. Режим доступу: http://a-kryvenko.blogspot.com/2014/10/blog-post_29.html

пятница, 24 октября 2014 г.

Diti Ronen (Israel) is reading "At home or: Hide and seek" at the closing event of Terra Poetica Poetry Festival in Kiev

24.10.2014. 21:02. Київ
Diti Ronen (Israel) is reading "At home or: Hide and seek" at the closing event of Terra Poetica Poetry Festival in Kiev
Ексклюзивні виступи та читання поезії - Diti Ronen (Israel) - в авторському видиві Олександра Кривенка, що здійснене в Києві під час урочистого закриття фестивалю "Терра поетіка". 
Постійне посилання: https://www.facebook.com/video.php?v=765459313492727&l=91610425761681915
(с) Олександр Кривенко, юрист, журналіст, правозахисник, блоггер, м. Київ
Viber: +380632413681
skype: kryvenko_oleksandr
akryvenko64@gmail.com
http://a-kryvenko.blogspot.com/
http://www.facebook.com/oleksandr.kryvenko.5
https://twitter.com/OleksaKryvenko
https://google.com/+OleksandrKryvenko
http://druzi.org.ua/u246828
http://vk.com/id198701773
WP_20141024_023.Diti Ronen.(c)OleksandrKryvenko.mp4 — в Дипломатична академія України при МЗС України.

среда, 22 октября 2014 г.

110-річчя Миколи Бажана: Портрет майже нобелівського лауреата

Олександр Кривенкоюрист, журналіст, правозахисник

110-річчя Миколи Бажана: Портрет майже нобелівського лауреата

Моя стаття - лідер рубрики на 112.ua ! Приємного читання! 
"мало хто знає про те, що в 1970 р. Микола Платонович Бажан відмовився від висунення на Нобелівську премію"
Більше читайте тут: http://ua.112.ua/mnenie/110-richchya-mikoli-bazhana-portret-mayzhe-nobelivskogo-laureata-133687.htm

110-летие Николая Бажана: Портрет почти нобелевского лауреата


Александр Кривенкоюрист

110-летие Николая Бажана: Портрет почти нобелевского лауреата

Моя статья - лидер рубрики на 112.ua ! Приятного чтения! 
"немногие знают о том, что в 1970 году Николай Платонович Бажан отказался от выдвижения на Нобелевскую премию"
Больше читайте здесь: http://112.ua/mnenie/110-letie-nikolaya-bazhana-portret-pochti-nobelevskogo-laureata-133669.html

понедельник, 13 октября 2014 г.

УПА була єдиною армією в Другій світовій війні, яка воювала за незалежну Україну

УПА була єдиною армією в Другій світовій війні, яка воювала за незалежну Україну




Назвати Українську повстанську армію воюючою стороною недостатньо. Боротьба УПА була визвольним рухом, і має отримати відповідне правове визнання — пояснюють напередодні символічної річниці створення армії в Інституті національної пам'яті.

"Визнання вояків УПА учасниками визвольного руху потрібне не стільки самим повстанцям, яких залишилося дуже мало. Таке визнання необхідне Україні, щоб визначитися спадкоємцям якої держави ми є: чи УССР як складової тоталітарного Радянського союзу, чи спадкоємцем українського визвольного руху, з його традиціями боротьби за незалежність, свободу та демократію", — сказав голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

Історик нагадав гасла УПА "Свобода народам! Свобода людині!" та те, що діяльність УПА відповідала праву кожної нації на самовизначення і суверенність. У Другій світовій війні УПА була єдиною військовою силою, яка визначала стратегічною метою боротьби створення незалежної Української держави.

"Тому її ветерани, як і учасники аналогічних формацій в Польщі та країнах Балтії, мали б отримати від української держави особливий статус учасників визвольного руху", — пояснив В'ятрович.

В Інституті національної пам'яті почали роботу над відповідним законом, який планують внести на розгляд нового парламенту.

"Закон має охоплювати весь період українського визвольного руху, принаймні в ХХ столітті, тобто ідеться про вояків УПА, людей, які боролися проти тоталітарного режиму ненасильницьким методом, дисидентів, учасників національного демократичного руху кінця 80-х - початку 90-х років. Українська держава має дати політико-правову оцінку цього руху як такого, що став базою для створення держави і, відповідно — забезпечити певні, бодай мінімальні, соціальні гарантії і відзначити заслуги активних учасників руху", — говорить голова Інституту.

Володимир В'ятрович також додав, що боротьба українських повстанців належить до антитоталітарних рухів народів Центрально-Східної Європи. "Я думаю, що ми можемо скористатися литовським прикладом, де окремо залишився радянський статус ветеранів війни з усім соціальним пакетом, і окремо введено статус учасника визвольного руху з соціальним пакетом. Таким чином, кожному віддається належне і не відбувається прирівняння, яке насправді викликає досить велике непорозуміння", — сказав він.

Як відомо, 14 жовтня в Україні відзначають річницю створення Української повстанської армії. УПА діяла від 1942 р. до вересня 1949 р., після чого реорганізована у збройне підпілля, діяльність якого тривала до початку 1960-х років. У 1944 році як орган політичного керівництва УПА та всього визвольного руху було створено Українську Головну Визвольну Раду – протопарламент, який складався з представників різних політичних сил. Через лави УПА пройшло понад ста тисяч осіб. За участь в повстанському русі чи його підтримку каральними органами СРСР було репресовано понад півмільйона осіб. Загальна площа території, охопленої повстанським рухом у 1944 році, становила близько 150 тисяч квадратних кілометрів, на ній проживало близько 15 мільйонів людей. Це приблизно чверть площі теперішньої української держави. Разом із тим націоналістичне підпілля ОУН, пов'язане з УПА, діяло на території всієї України, включно з Кримом та Донбасом.

Понеділок, 13 жовтня 2014 15:01
Історія

среда, 8 октября 2014 г.

Как украинский журналист не стал "языком" для российских спецслужб

Как украинский журналист не стал "языком" для российских спецслужб

08.10.2014, 15:19
Александр Кривенко, юрист 
Новость о том, что на днях корреспондент Херсонской областной газеты "Новый день" Олег Батурин был задержан в Крыму, встревожила многих.
Мне удалось пообщаться с журналистом и разузнать особенности этой истории.... 
Как украинский журналист не стал "языком" для российских спецслужб
08.10.2014, 15:19
Александр Кривенко, юрист
Новость о том, что на днях корреспондент Херсонской областной газеты "Новый день" Олег Батурин был задержан в Крыму, встревожила многих.
Мне удалось пообщаться с журналистом и разузнать особенности этой истории.
Выяснилось, что Олег выехал на полуостров обычным рейсовым автобусом. Он имел редакционное задание подготовить статью о нюансах работы предприятий молочной отрасли Крыма, связанных с необходимостью таможенного оформления всех грузов, прибывающих туда с материковой части Украины.
Журналист хотел также повидаться со своими друзьями в Красноперекопске.
Однако абсолютно мирные планы корреспондента украинского издания были нарушены представителями оккупационного режима, который вот уже более полугода, как навязан полуострову северным соседом.
Выйдя на автостанции Джанкой, газетчик был остановлен сотрудникам патрульно-постовой службы России. По требованию полицейских Олег Батурин предъявил им свой заграничный паспорт.
Замечу, что выезжая минувшим летом в Москву, я и мои друзья-правозащитники поступили точно также. Более того, внутренние паспорта мы оставили дома, не желая дразнить гусей (то бишь пограничников и таможенников) записью о том, что живем в Киеве – самом сердце Украинской Революции Достоинства, во Львове, где в особом почете Степан Бандера, или в Донецке, где сформировался как личность Василий Стус.
Каховский же корреспондент в данном случае воспользовался своим правом не предъявлять имевшийся у него гражданский паспорт, что, заметьте, соответствует и российским миграционным законам.
Указанный документ джанкойские служивые выявили, когда, как воришки, обшарили карманы журналиста. Тем самым они нарушили административные и уголовные процессуальные нормы, ведь осматривать или обыскивать человека можно только при наличии, как минимум, конкретных оснований, обязательно сообщенных подозреваемому лицу, а как максимум, в присутствии понятых.
Он хотел скрыть от нас свою прописку! – сказал один полицейский другому, желая, видимо, убедить всех в обоснованности подозрений.
Отобрав у Олега Батурина оба паспорта и сотовый телефон, его задержали.
Дальнейшие события указывают на то, что эта операция была заранее спланирована.
Украинскому медийщику устроили серию допросов с пристрастием, которая длилась более 10 (Десяти!) часов.
Вначале журналиста допытывали сотрудники Федеральной службы безопасности России, которых сменили полицейские.
Поправ законы собственного государства, никто из них даже не представился допрашиваемому.
Первые два часа меня допытывала ФСБ – на предмет причастности к подделке документов, терроризму и шпионажу, – вспоминает Олег Батурин. – Интересовались, как я отношусь к Правому сектору и крымским татарам, не являюсь ли агентом Службы безопасности Украины, работающим под ее прикрытием. Они хотели выяснить, сколько военных находится на территории Херсонской области, а также много ли там блокпостов. Затем меня попытались уличить в какой-то краже, которая произошла в минувшее воскресенье в Джанкое. Мне не предъявили никаких официальных обвинений, все было только на словах. Но угрожали и запугивали. Наконец, они остановились на варианте с внутренним паспортом, который, якобы, нужно отправить на экспертизу, для проверки,
Ничего, по сути, не добившись, журналиста отпустили: без документов и телефона, но только под обязательство вернуться на следующий день в полицейский участок.
Олег отправился к друзьям в Красноперекопск. Ему удалось связаться с редакцией своей газеты и сообщить о случившемся.
Благодаря активной солидарности, которую проявили исполняющая обязанности редактора издания "Новый день" Алена Косюк, ее коллеги из газеты, из других, прежде всего, электронных медиа, представители правозащитных и профсоюзных организаций, а также пользователи социальных сетей в Интернете, страна узнала о вопиющем инциденте с украинским журналистом в Крыму. 
Все-таки сеть – это великая сила! В любом случае кипиш и не слабый нужно поднимать! Vivat, Facebook! – восклицает Олег Батурин. – На следующий день, в Джанкойском отделении "полиции" со мной разговаривали совершенно иным тоном, чем накануне: вежливо! Начальник управления попросил даже разрешения задать один вопрос: как информация о моём задержании попала в Интернет?
Однако внутренний паспорт журналисту не был возвращен. Олегу предложили приехать за документом дней через 10 дней, необходимых якобы для проведения проверки паспорта на подлинность.
На вопрос: воспользуется ли Олег Батурин этим "приглашением" каховский журналист отвечает сомнением:
Мне до сих пор сложно наверняка сказать, что в действительности стало причиной моего задержания. Поэтому я не склонен ради паспорта вновь подвергать риску жизнь, здоровье и свободу, а также спокойствие близких мне людей и коллег. Наверное, лучше будет получить новый документ в Государственной миграционной службе Украины. Я уже подал заявление о том, что у меня в Крыму отобрали паспорт.
Предание широкой огласке факта нарушения российскими спецслужбами прав и свобод украинского гражданина и журналиста в Крыму лишь остановило негативное развитие событий, однако не восстановило статус-кво О.Батурина в полном объеме.
Во-первых, корреспондент не смог выполнить редакционное задание –
работу, ради которой он прибыл с материка на полуостров.
Во-вторых, Олег Батурин не получил ни моральной, ни материальной сатисфакции за вред, причиненный ему должностными лицами – сотрудниками российских полиции и ФСБ.
На мой взгляд, ставленники и пособники Кремля в Крыму попрали права каховского журналиста не ради банального улучшения статистики раскрываемости преступлений, чем еще грешат и их украинские коллеги. Они осознанно нарушили закон, чтобы корреспонденты, операторы и фотографы украинских СМИ, а также другие социально активные жители материковой части пребывали в страхе при одной лишь мысли посетить полуостров.
Я полагаю, что украинская власть, а также отечественные и зарубежные неправительственные сообщества журналистов и правозащитников обязаны сказать свое слово в защиту журналиста Олега Батурина.
Они должны сделать все, что отвечает принципу верховенства права и духу корпоративной солидарности.
Надеюсь, что в этой истории проявят свою жесткую позицию специальные мониторинговые и прочие компетентные структуры, которыми располагает ООН, ОБСЕ и Совет Европы.
Все действия должны быть направлены на то, чтобы прекратить эскалацию напряжения в Крыму, инспирированную Кремлем, и создать условия для освобождения полуострова от аннексировавшей его сети российских властно-преступных группировок.
Александр Кривенко, юрист, журналист, правозащитник, блогер,
г. Киев
+380632413681 Viber
skype: kryvenko_oleksandr
akryvenko64@gmail.com

  

вторник, 30 сентября 2014 г.

Коренные народы всех стран, объединяйтесь: Что общего у российских саамов и крымских татар

30.09.2014, 16:39
Александр Кривенко, юрист
О терроре оккупационным режимом Крыма, направленном против активистов из среды местных татар украинскому читателю известно уже немало. В то же время, если проанализировать акции российской власти по недопущению представителей северных территорий на только что завершившуюся в Нью-Йорке Всемирную конференцию по вопросам коренных народов (World Conference on Indigenous Peoples), можно прийти к следующему выводу: преследование Кремлем активных лидеров указанных сообществ является последовательным и постоянным проявлением путинской национальной политики.
Доказательство тому – история, героем которой является Валентина Совкина, возглавляющая Саамский парламент Кольского полуострова (Российская Федерация, Мурманская область).
Незадолго до отбытия на упомянутую выше конференцию к ней наведались столичные корреспонденты (как выяснилось позже, липовые) из оппозиционного телеканала "Дождь". Они якобы хотели взять интервью у Валентины о Кольском саамском радио, которым Валентина также руководит.
Однако вопросы были в основном о Саамском парламенте Кольского полуострова, о том, с чего началось движение, кто конкретно стоял у истоков, какие основные проблемы и как решаются, кто наиболее активен. В завершение разговора "гости" поинтересовались, собирается ли госпожа Совкина куда-либо выезжать в ближайшее время. Узнав о ее предстоящем визите в Америку, псевдожурналисты выяснили, как формировались делегации участников конференции, кто и чьи интересы будет на ней представлять. От прямого ответа на вопрос: "А Вы откуда поедете, из Москвы?", собеседница уклонилась.
Выйдя же из дома в день вылета в США, Валентина обнаружила, что колеса ее автомобиля повреждены. Ей удалось найти другую машину. Однако на участке пути между поселком Левозеро и Оленогорском сотрудники дорожно-постовой службы, не объясняя причин, остановили это авто со словами: "А мы Вас уже заждались!". Не теряя самообладания, госпожа Совкина заявила, что вызывает такси, и была отпущена.
Вскоре представители той же службы вновь воспрепятствовали Валентине, но ретировались, испугавшись нацеленного на них и уже фиксирующего ситуацию фотообъектива в ее руках.
Последняя вынужденная остановка, умышленное на два часа задержание и попытка грабежа общественного и политического деятеля с применением насилия и вымогательством заграничного паспорта, – все это случилось на подъезде к городу Заполярному.
Несмотря на описанные чудовищные приключения, Валентина Совкина приняла участие в упомянутой выше конференции.
Уже на обратном ее пути домой, мне удалось связаться с госпожой Совкиной, которая согласилась высказать свою версию о причинах событий, произошедших с ней накануне поездки в Америку:
Исторически саами России проживали на всей территории Кольского полуострова, но сегодня нас определяют в районы компактного проживания, чем ущемляют возможность на ведение традиционного образа жизни! Право на самоопределение прописано в международных документах и Конституции РФ. Кроме того, в Докладе Специального докладчика по вопросу о положении в области прав человека и основных свобод коренных народов господина Джеймса Анайи даны рекомендации для России. В пункте 89 говорится: "Федеральному правительству и правительствам регионов следует рассмотреть вопрос о создании парламентских советов или ассамблеи коренных народов, представляющих коренные народы и обеспечивающих их участие в текущей законотворческой и политической деятельности". Важно отметить, что народ саами проживает на территориях четырех государств. Я же представляю интересы его российских граждан, обитающих на Кольском полуострове. В 2010 году был проведен второй Съезд саамов – коренного народа Мурманской области, на котором подтверждено создание представительного выборного органа от нас, уполномоченного участвовать в принятии государственных решений по вопросам, затрагивающим права саамов. А в 2011 году на конференции в Нью-Йорке я выступила с обращением, в котором призвала Российскую Федерацию к соблюдению прав коренных народов на самоопределение, закрепленных в статьях 18 и 9 Декларации ООН о правах коренных народов и статье 5 Конституции России". Видимо, такая активность и является причиной того, что вскоре нас стали обвинять в сепаратизме и прочих грехах.
Валентина Совкина убеждена в том, что молчать нельзя и останавливаться тоже. Она питает большие надежды на изменение ситуации, особенно в Мурманской области, по отношению власти к Саамскому парламенту Кольского полуострова:
Мы готовимся к 3-му Съезду саамов. Это та площадка, где можно прийти к соглашениям и эффективным решениям.
Поддерживая решительность лидера российских саамов и экстраполируя их ситуацию на нынешнее положение крымских татар как коренных жителей украинского полуострова, я убежден в том, что обоим народам следует объединить усилия в отстаивании своих прав, в изобличении и прекращении преступных акций, инспирируемых Кремлем. И пусть национальные, европейские и международные организации будут в помощь крымским татарам и саамам!
Александр Кривенко, юрист, журналист, правозащитник, блогер,
г. Киев
+380632413681 Viber
skype: kryvenko_oleksandr
akryvenko64@gmail.com

четверг, 25 сентября 2014 г.

Завжди залишайся собою! Або рецензія на фільм «Праведник» («The Equalizer»)


25.09.2014
Олександр Кривенко

Цей заклик лунає з вуст головного героя американської кінострічки «Праведник» («The Equalizer»), яка вже виходить у прокат вітчизняного сінематографу.

Нехай дещо невдалий переклад назви фільму, режисером якого є Антуан Фукуа, не зіб’є з пантелику людей набожних. Це не історія про житіє святих. Вона про те, що навіть у жорстоко хворому світі має і знаходиться еквалайзер, тобто сильна духом і тілом людина, котра здатна встановити баланс у суспільстві.

Роберт МакКолл, якого зіграв Дензел Вашингтон, постає перед глядачами як таємничий працівник супермаркету, що в минулому, напевно, був спеціальним призначенцем. Нині він живе за звичним для пересічного американця життям: «дім-робота-дім». Роберт доброзичливий і уважний у стосунках із колегами та друзями. Він полюбляє вишукані страви, спорт і читання Хемінгуея та Сервантеса. 

Водночас МакКолл отримує найбільше задоволення від того, що боронить (буцімто мимохідь) людей від їхніх кривдників, які постають для жертв перешкодою в прагненні завжди залишатися собою.

Саме загострена чутливість Роберта дозволяє йому розпізнати біди, в які потрапляють інші, спонукає його до бою.

Поштовхом для того, щоби раптово полишити свою нову мирну працю та вступити у безкомпромісну боротьбу за правду, честь  і гідність, стала для Роберта доля малолітньої російської повії на ім’я Тері, роль якої зіграла Хлоя Грейс Морец

Дівчина потрапила в тенета російської мафії та, виявивши  якось непокору, було жорстоко покарана «господарями». Відтепер вона живе в атмосфері страху і погроз.

Ставши на захист Тері, Роберт МакКолл послідовно торує свій переможний шлях, викриває та  знешкоджує сутенерів і їхніх поплічників –місцевих поліцейських, чеченсько-кадирівських бойовиків та продажних феесбешників, а наостанок здіймає в повітря танкер.

І все це головний герой вчиняє не заради власної розваги чи слави, а задля того, щоби кожна порядна людина могла завжди залишатися собою.

Стрічка «Праведник» («The Equalizer») - для людей із міцними нервами, яким не страшні криваві сцени бійок із дещо занадто великою анатомізацією цих сюжетів..

У фільмі використані неймовірні, найсучасніші спеціальні ефекти, незбагненно органічний музичний супровід, – усе це створює відчуття справжньої гармонії для поціновувачів такого кіно.

Я впевнений у тому, що стрічка «Праведник» («The Equalizer») варта уваги кожного, в кому пульсує кров бійця за відновлення справедливості, або симпатика такого правдоборця. Фільм особливо актуальний для українських солдат і добровольців, адже здатен зміцнити їхній дух, що вестиме вояків до звитяг у звільненні батьківщини від ворога, завжди залишаючись вірними присязі.

Довідка: Студія Columbia Pictures в асоціації з LStar Capital та Village Roadshow Pictures представляє фільм виробництва Escape Artists / Zhiv / Mace Neufeld «Праведник» («The Equalizer»). В головних ролях – Дензел Вашингтон, Мартон Чокаш, Хлоя Грейс Морец, Девід Харбор, Білл Пулман та Меліса Лео. Режисер стрічки – Антуан Фукуа. Сценарист – Річард Венк. Фільм грунтується на телесеріалі виробництва Майкла Слоана та Річарда Ліндхейма. Продюсери – Тод Блек, Джейсон Блюменталь, Дензел Вашингтон, Алекс Сіскин, Стів Тиш, Мейс Нойфельд, Тоні Елдрідж та Майкл Слоан. Виконавчі продюсери – Езра Свердлоу, Девид Дж. Блумфілд та Бен Вайсбрен. Оператор – Мауро Фіоре. Художник – Наомі Шохан. Монтаж – Джон Рефуа. Дизайнер з костюмів – Девід Робінсон. Композитор – Гаррі Грегсон-Вільямс.



Олександр Кривенко, юрист, журналіст, правозахисник, блогер,
м. Київ
+380632413681 Viber
skype: kryvenko_oleksandr
akryvenko64@gmail.com
http://a-kryvenko.blogspot.com/
http://www.facebook.com/oleksandr.kryvenko.5

https://twitter.com/OleksaKryvenko

пятница, 19 сентября 2014 г.

Как в Крыму осуществляется террор крымско-татарских активистов: свидетельство пострадавшего

19 сентября, 12:26

Александр Кривенко юрист

Было уже за полночь, когда я узнал об очередной репрессивной акции, совершенной российскими властями против одного из лидеров правозащитного движения на Крымском полуострове.

18 августа 2014 года преследованию подвергся адвокат Надир Бекир, возглавляющий Фонд исследований и поддержки коренных народов Крыма.  

Из общения с самим Надиром стало известно, что он был временно задержан с билетом на поезд Киев – Симферополь.

"Из столицы Украины я должен был вылететь в Нью-Йорк. Там 22-23 сентября 2014 года в штаб квартире ООН состоится Всемирная конференция по вопросам коренных народов (World Conference on Indigenous Peoples), в которой я должен был участвовать. К сожалению, я опоздал к отходу поезда из Симферополя и догонял его на такси до ближайшей станции Джанкой, что в 70 км от крымской столицы в направлении на север страны. Но движению нашей машины воспрепятствовал микроавтобус. Из него выскочили четыре человека в масках и остановили такси. Они открыли двери автомобиля и вытащили меня из него. Предполагая, что это могла быть полиция или другая специальная служба, я не оказал им активного сопротивления. Они посадили меня на землю и обыскали карманы, из которых достали мой мобильный телефон и паспорт. Один из них прочитал мои данные и прослезился. О, это правильно! Они тотчас оставили меня и пошли к своему автобусу. На станции я обратился в местную полицию, которая взяла мои показания и совершила прочие формальности. Но за два часа, потраченных на это, полицейские не провели никакого расследования, не сделали ничего для того, чтобы установить, найти и задержать напавших на меня лиц безотлагательно, сразу после инцидента, по свежим, как говорится, следам".

Таким образом, Надир Бекир оказался в ситуации, из-за которой он не может прибыть на Всемирную конференцию по вопросам коренных народов.


"По сути, между полуостровной и материковой частями Украины возведены пограничные барьеры", – утверждает правозащитник. – "Со стороны Крыма территория охраняется российскими войсками, а с противоположной  – украинскими, которые не пропустят через границу человека, не имеющего паспорта гражданина соответственно России или Украины".

Надир Бекир уверен в том, что российские власти избрали его в качестве мишени своей политической репрессивной акции. Она направлена на то, чтобы не допустить участие крымских татар как представителей Крыма во Всемирной конференции по вопросам коренных народов, а также на то, чтобы заблокировать их отношения с Генеральной ассамблей ООН.


Александр Кривенко, юрист, журналист, правозащитник, блогер, Киев
+380632413681 Viber
skype: kryvenko_oleksandr
akryvenko64@gmail.com
http://www.linkedin.com/pub/oleksandr-kryvenko/36/96a/6a9