воскресенье, 27 июля 2014 г.

Правозащитники всегда в меньшинстве

На фото: А.Юров
27.07.2014
© Текст и фото: Александр КривенкоКиев
В Киеве состоялся Базовый курс по правам человека для правозащитников и общественных активистов из Беларуси, Грузии, Молдовы, России и Украины.
Мне посчастливилось стать участником этого уникального двухдневного семинара, который провел один из ведущих правозащитников Восточной Европы Андрей Юров (Россия).
На фото: слушатели Курса
Он же Почётный президент Молодёжного Правозащитного Движения, консультант по развитию Московской Хельсинкской группы, эксперт Совета Европы, член Совета при Президенте России по развитию гражданского общества и правам человека.
На фото: А.Юров и слушатели Курса
А еще - интеллектуал и социальный философ.
Не случайно в своей речи Андрей Юров процитировал Марка Твена:
«Если вы заметили, что вы на стороне большинства, это верный признак того, что пора меняться».
А продолжил собственным утверждением:
«За последние 15 лет я ни разу не сталкивался с ситуацией, которая не велась якобы в защиту прав человека».
На фото: Л.Бурдачева

Не стану нынче описывать атмосферу, царившую на курсе, а лишь отмечу: этот семинар предлагает слушателям не сухие теоретические догмы, а проверенные опытом принципы и подходы.
На фото: слушатели Курса
 Тем самым он низвергает классические подходы к освоению знаний о том, чем призваны заниматься профессиональные юристы и общественные деятели, которые посвятили свою жизнь обороне законные интересов, прав, а также свобод человека и гражданина.
На фото: Л.Бурдачева и Н.Боярский
Программа занятий была призвана пробудить у их участников интерес к таким проблемам:
- Права человека: философская концепция или система правовых норм?
- Чем нарушения прав человека отличаются от любой несправедливости?
- Кто же такие правозащитники?
- Как и зачем можно и нужно защищать права человека?
На фото: А.Юров и А.Кривенко
Не факт, что семинар дал ответы на обозначенные проблемы. Собственно, это и не было самоцелью курса.
«Возможно, вместо ответов, вы уйдете с семинара с бОльшим количеством вопросов», - так интригующе было заявлено в анонсе к курсу, который превратился в акт совместного творчества лектора и слушателей.
В подготовке и проведении этой встречи приняли участие Лада Бурдачева (Россия) и Назар Боярский (Украина)представители команды Школы.
© Автор текста и фото: Александр Кривенко, юрист, правозащитник, журналист, блоггер, Киев, Украина
+380632413681
Библиографические данные публикации: Александр Кривенко. Правозащитники всегда вменьшинстве // 27.07.2014, Киев, http://a-kryvenko.blogspot.com/2014/07/blog-post_27.html
Тэги: #права человека #Андрей Юров #Александр Кривенко #Совет Европы #правозащитник #Восточная Европа #юрист #Беларусь #Грузия #Молдова #Россия #Украина #Марк Твен #общественный деятель #Молодёжное правозащитное движение, #консультант #развитие Московская Хельсинкская группа, #эксперт #Совет при Президенте России по развитию гражданского общества и правам человека #курсе #семинар #догма #знания #теория #права человека #гражданин #свобода #юрист #правозащитник #журналист #блоггер Киев #Лада Бурдачева #Назар Боярский

пятница, 25 июля 2014 г.

Чуть помедленнее, кони!

На фото: Александр Кривенко 
Именно эти слова из известной песни вспомнились перед посещением кафе «Таганка» на Подоле.
Текст и фото: 2014 © Александр Кривенко
«Галерея Высоцкий»! – Так амбициозно называется созданный здесь новый столичный музей, распахнувший свои двери посетителям 25 июля 2014 года – в день памяти легендарного барда.
 

Вниманию посетителей представлена уникальная экспозиция  «Владимир Высоцкий. Редкие фотографии работы Аркадия Гершмана». Все снимки – из частной коллекции. Именно они были использованы в 1970-х годах для оформления конвертов грампластинок Всесоюзной фирмы «Мелодия» с песнями незабвенного актера и музыканта, поэта и человека.


Главным художником выставки, которая продлится до 20 января 2015 года, является Игорь Булгаков, а художником-оформителем – Сергей Рябоконь.
На фото: А.Кривенко 
Упомянутая галерея-музей основана в 2013 году по инициативе киевских ценителей творчества Владимира Высоцкого как некоммерческая организация, изучающая и популяризирующая его творчество. В фондах заведения – редкие экспонаты, связанные с этим легендарным актером, музыкантом, поэтом и певцом.
Официальная церемония открытия выставки собрала множество местных и иногородних, украинских и зарубежных почитателей творчества  Владимира Высоцкого – людей разных поколений, которые, благодаря авторам и организаторам события, смогли пообщаться между собой и со специально приглашенными гостями музея.
 
В этот день здесь побывали:
Игорь Бровин – друг Владимира Высоцкого, поделившийся с присутствующими своими воспоминаниями о встречах с ним;
Михаил Кальницкий – исследователь столичной старины, который рассказал киевских «корнях» Владимира Высоцкого;
Всеволод Ковтун – редактор проекта «Высоцкий: время, наследие, судьба», поведавший историю записей барда на фирме «Мелодия».

Но что-то кони мне попались привередливые…

Мне удалось пообщаться с Игорем Бровиным, который согласился оценить значение презентации галереи, а также представить, как повел бы себя Владимир Высоцкий в нынешнем российско-украинском противостоянии.
На фото: Игорь Бровин
Открытие музея важное событие для Киева. Это город, который Владимир Высоцкий любил и посещал всегда, когда предоставлялась такая возможность. У него здесь жили родственники: дедушка и бабушка. Поэтому он с удовольствием приезжал в Киев. Цель музея и наша основная задача – показать Высоцкого таким, каким он был, как он жил, любил. Этому служит представленная здесь коллекция, которая в дальнейшем будет пополняться, – говорит Игорь Бровин. 
И.Бровин (слева)  А.Кривенко (справа)
Многие воспринимали Володю как луч света в темном царстве. Он трезво воспринимал многие события. Я думаю, что, окажись среди нас, Высоцкий нашел бы такую грань и слова, которые были бы  понятны и русскому, и украинскому народу, которые не унижали бы ни одну нацию, ни другую. Володя обладал уникальной способностью чувствовать большие перемены, настроения людей, и объединять их. После его концерта люди выходили из зала так, словно глотнули горный воздух, позволяющий дышать полной грудью. Я полагаю, что и нынче Володя нашел бы такую позицию, которая способствовала бы движению двух народов навстречу друг другу
Текст и фото: 2014 © Александр Кривенко, юрист, журналіст, блоггер, м. Київ, 

пятница, 18 июля 2014 г.

З Ізраїлю з любов'ю

«З Ізраїлю з любов'ю»
Олександр Кривенко, Київ,
18.07.2014
До столиці України на запрошення Ізраїльського культурного центр завітала група «Subliminal», яка 20 липня 2014 року дасть концерт з програмою «З Ізраїлю з любов'ю»
А сьогодні з журналістами спілкувався репер, продюсер, перший у своїй країні виконавець у жанрі хіп-хоп Яаков (Коби) Шимоні (псевдонімом Саблімінал (Subliminal)).
«В цей непростий для України та Ізраїлю час ми присвячуємо виступ молоді ізраїльської молоді українській і зичимо, щоб і у нас, і у вас був мир та порозуміння», - зазначила другий секретар посольства Ізраїль в Україні, директор Ізраїльського культурного центру Гіта Шлік Відер.
Сам виконавець узяв шлюб з киянкою та планує в майбутньому завітати до України разом з дітьми, коли ті підростуть.
Саблімінал прагне познайомитися з зірками українського хіп-хопу, репу і не виключає спільні проекти з ними.
На світлині:
зліва - Яаков (Коби) Шимоні (псевдонімом Саблімінал (Subliminal);
зправа - автор - Олександр Кривенко
Текст і фото: 2014 © Олександр Кривенко, юрист, журналіст, блоггер, м. Київ, http://www.facebook.com/oleksandr.kryvenko.5
https://twitter.com/OleksaKryvenko;
http://vk.com/id198701773
http://www.odnoklassniki.ru/profile/436755679355
http://a-kryvenko.blogspot.com/
http://www.linkedin.com/pub/oleksandr-kryvenko/36/96a/6a9
skype: kryvenko_oleksandr;
akryvenko64@gmail.com; krivenkokorr@ukr.net, krivenkokorr@mail.ru;
+ 380632413681
Постійні посилання:

http://a-kryvenko.blogspot.com/2014/07/blog-post_18.html
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=722091174496208&l=397f3f4a5f
 — зSubliminal в Фото УНІАН

суббота, 12 июля 2014 г.

Конституционный ликбез для Президента

Конституционный ликбез для Президента
Пресс-служба президента
12.07.2014, 12:25
Александр Кривенко, юрист 
Украину всегда штормит вместе с ремонтом ее главного документа. Реформировать его предложил недавно глава государства, зарегистрировав в парламенте Проект Закона о внесении изменений в Конституцию Украины (относительно полномочий органов государственной власти и местного самоуправления) № 4178 от 26.06.2014г. 

Благородные намерения 
С одной стороны, Президент заявляет, что стремится исправить ошибки предыдущих реформ Основного закона страны, на которые указала Европейская Комиссия "За демократию через право" (Венецианская Комиссия). По заключению последней, изменения принимались незаконным способом, а народные депутаты, прокуроры и ряд других чиновников получили такие права и обязанности, которые противоречат ожиданиям общества.
С другой стороны, по мнению автора проекта № 4178, необходимо децентрализовать власть, то есть приблизить ее к народу, чтобы проблемы, которые беспокоят людей, решались преимущественно не в столичных кабинетах, а на местах, то есть в селах, поселках и городах.
Совпадают ли эти слова Петра Порошенко с содержанием его законодательной инициативы? –  Попробуем разобраться! 

Тушкофермы или прочь вождизм?
Президент предлагает исключить из Конституции правило, согласно которому народный депутат утрачивает свой мандат, если, будучи избранным от определенной политической силы, он не входит в состав сформированной ею парламентской фракции.
Противники этой идеи заявляют, что отмена императивного мандата возрождает с новой силой появление тушек в депутатской среде, приводит к разброду во фракциях и неустойчивости коалиции в Верховной Раде, дестабилизирует работу ее, а также тех органов власти и должностных лиц, в создании и назначении которых принимает участие парламентское большинство.
С другой стороны, не секрет, что в большинстве отечественных партий преобладают вождистские тенденции, где нет места плюрализму мнений. При таких условиях пребывание депутата в группе коллег, с политикой которых он не согласен, выглядит абсурдом, ведь члены парламента должны представлять народ, а не свои партии.
Петр Порошенко хочет, чтобы каждый новый созыв Верховной Рады Украины мог полноценно действовать только после того, как не менее 300 депутатов примут присягу. Это предложение является справедливым, потому побуждает парламентариев не медлить с началом работы.
Было бы также уместно, чтобы в нашей Конституции, по примеру Польши, отказ от такой клятвы означал бы отречение от мандата.
С другой стороны, фактически вступив в полномочия, народный избранник в дальнейшем юридически не связан с торжественно провозглашенным текстом на верность Украине. В отличие от судей, которых за нарушение присяги можно освободить от должности (ст. 126 Конституции Украины), для парламентариев такой ответственности не установлено, и проект Порошенко ее не предлагает.
Согласно действующим правилам в Верховной Раде должно быть создана коалиция, составленная из депутатских фракций, в которых совокупно состоят по меньшей мере 226 народных избранников. Но такой порядок не предотвращает довольно частых случаев, когда в коалиционном правительстве предоставляется непропорциональная власть относительно малым политическим образованиям.
Как исправить ситуацию? У главы государства есть четкий и логичный ответ: парламентскую коалицию должны составлять отдельные народные депутаты, а не партии или блоки. Только в таком случае формирование большинства будет лишено влияния со стороны политических сил и их лидеров.
Кроме того, Петр Порошенко предлагает дополнить текст статьи 83 Основного закона страны предложением о том, что "в Верховной Раде Украины гарантируется деятельность парламентской оппозиции". Однако эта новация выглядит куцей, потому что не содержит конституционных положений о правах и обязанностях депутатского меньшинства, а также порядка его формирования.  

Кадровые соблазны
Президент хочет так изменить Конституцию, чтобы он мог единолично, без участия Парламента:
назначать и увольнять руководителей 2-х министерств – обороны и иностранных дел, 2-х комитетов – антимонопольного и "телевидения и радиовещания", а также Фонда государственного имущества;
снимать с должностей руководителей Службы безопасности, Генеральной прокуратуры, а также пока еще не созданного Государственного бюро расследований.
Как кость собаке автор законопроекта оставил за народными избранниками достаточно сомнительное право отправить в отставку Генерального прокурора и Председателя Государственного бюро расследований через принятие соответствующего постановления о недоверии.
Стоит напомнить, что в отношении главного обвинителя страны это положение Конституции неоднократно было раскритиковано Венецианской Комиссией. Европейские эксперты полагают, что выражение недоверия имеет смысл только для системы сдержек и противовесов во власти. Однако, поскольку четкие основания для этой санкции в Основном законе отсутствуют, то вынести честное и справедливое решение невозможно.
Напротив, у народных депутатов может возникнуть соблазн избавиться от решительного главного прокурора, который стремится строго, но справедливо искоренять коррупцию среди политиков и, по профессиональным критериям, полностью соответствует своей должности. Главный обвинитель должен освобождаться от должности только за серьезные нарушения закона и исключительно по решению суда.
Также и назначение Главного прокурора Украины, по заключению Венецианской комиссии, необходимо отделить от политического влияния. Желательно, чтобы этими вопросами занималась комиссия, члены которой пользуются уважением общественности и доверием правительства, учитывают профессиональный, а не политический опыт того или иного кандидата.
Ни одной из этих рекомендаций европейских экспертов законотворческая инициатива Петра Порошенко, к сожалению, не учитывает.
Хорошей новостью является предложение Президента лишить органы прокуратуры возможности надзирать за тем, как соблюдаются права и свободы человека и гражданина, как исполняют законы в этой сфере чиновники в центре и на местах. Такой шаг Украина должна была сделать уже давно, чтобы выполнить обязательства, взятые на себя при вступлении в Совет Европы, а также многочисленные рекомендации Венецианской Комиссии. Упомянутые же надзорные функции должен взять на себя Уполномоченный Верховной Рады Украины по правам человека.

Иллюзия децентрализации
"Шизофрения!" – Таким, наверное, было бы заключение психиатра в отношении статьи 132 действующей Конституции, согласно которой сочетание централизации и децентрализации в осуществлении государственной власти является одним из столбов, на которых держится территориальное устройство Украины.
В Проекте № 4178 о централизации уже, слава Богу, речь не идет. В то же время Петр Порошенко предлагает разграничить полномочия представительных и исполнительных органов различных уровней местного самоуправления, которое осуществить по принципу субсидиарности.
Субсидиарность означает, что каждая из муниципальных (т.е. управленческих в определенной местности) функций осуществляется преимущественно теми властями, которые наиболее близки к гражданам, соответствуют объему и характеру задач, а также способны достичь наилучших результатов по эффективности и экономии ресурсов.
По проекту упокоятся в Боге областные и районные государственные администрации.
Исполнительные же органы областных и районных советов должны возглавить избранные самими депутатами председатели этих советов.
Впрочем, как говорит народная мудрость, и от сладких слов бывает горько: задекларированная Президентом высокая цель – децентрализация власти – не совпадает с ключевыми его предложениями по этому поводу.  

Как бы дитя не выплеснуть?
Изменениями статьи 133 вводится новая система административно-территориального устройства, состоящий из регионов (нынешние области, Крым, Киев и Севастополь), районов и общин.
Возникает вопрос: что будет представлять собой район? Но об этом от автора – ни слова.
Община же, согласно Проекту №4178, "включает в себя один или несколько населенных пунктов (село, поселок, город), а также прилегающие к ним территории", и "создается", – внимание! – "в порядке, определенном законом", иначе говоря, по правилам, которых еще нет и неизвестно, когда будут.
Странная дефиниция: ведь и школьник знает: отождествлять живые существа (субъектов – определенную группу людей) с неживыми (территориями – объектами, на которых они живут) не допустимо! 
Впрочем, это цветочки по сравнению с тем, что Президент мимоходом стремится изъять из классической структуры самоорганизации населения ее ключевую фигуру – территориальную общину. Уже не она, а орган местного самоуправления и его должностные лица будут принимать решения по вопросам, которые касаются жителей определенного села или поселка, города, района, области.
А каковы полномочия этих надстроечных структур? – Проект об этом молчит, ведь вместе с инициативой ликвидировать территориальные общины автор изъял и перечень их функций, а новых не добавил.
Вопреки давно перезрелым ожиданиям, Петр Порошенко не предлагает:
как реально усилить полномочия и финансовую самостоятельность органов местного самоуправления;
как разграничить функции различных звеньев местного самоуправления, с одной стороны, и территориальных подразделений центральных органов исполнительной власти, с другой.
И в довершение сомнительных реформ территориального устройства страны, глава государства полагает, что местные, то есть "сельские, поселковые, городские, районные, областные советы могут в порядке, определенном законом, предоставлять в пределах соответствующей административно-территориальной единицы статус специального русскому языку, другим языкам национальных меньшинств Украины".
Комментарии, как то говорится, излишни.  

Шило на мыло 
Как гвоздь в крышку гроба местного самоуправления, выглядит намерение автора законопроекта взамен государственных администраций на местах ввести представителей Президента в районах и регионах.
По Проекту № 4178 глава государства единолично назначает и освобождает этих наместников, контролирует, наказывает и поощряет, принимает от них отчеты, а, при необходимости, отменяет решение своих ставленников, если эти акты противоречат Конституции и законам Украины.
В случае объявления чрезвычайного или военного положения наместники главы государства направляют и организуют деятельность всех органов местного самоуправления и территориальных подразделений центральной исполнительной власти.
В обычных обстоятельствах мандат Представителя Президента на соответствующей территории дает ему право надзирать за тем, соответствуют ли Конституции и законам Украины акты местных органов: самоуправления и центральной исполнительной власти, – и координировать деятельность последних.
Если, по мнению такого функционера, решение местного совета и его структур неконституционно, он ставит вопрос о приостановлении действия соответствующего акта перед Президентом, который, заблокировав это решение, просит Конституционный Суд Украины (а не суд общей юрисдикции, как до сих пор) определить, действительно ли приостановленное решение противоречит Основному закону.
Если КСУ подтвердит несоответствие решения местного совета Конституции Украины, глава государства может досрочно прекратить полномочия этого совета.
Возникает вопрос: соответствует ли предложенный надзор европейским стандартам в этой области?
Ответ находим в документах Совета Европы, членом которой является Украина.
"Административный контроль за деятельностью органов местного самоуправления должен осуществляться с соблюдением соразмерности между степенью вмешательства контролирующего органа и значимостью интересов, которые он намерен защищать". Это была цитата из Европейской хартии местного самоуправления, которую Украина ратифицировала.
С другой стороны, для надзора за деятельностью представительных органов местной власти стоило бы использовать потенциал института Уполномоченного по правам человека Верховной Рады Украины с его юридическими механизмами, альтернативными административным. Именно к такому подходу призывают нашу страну Рекомендации Комитета Министров Совета Европы от 19 сентября 1998 года.

***

Попытка через принятие изменений в Конституцию Украины чрезмерно сосредоточить кадровые рычаги в руках Президента Украины, подчинить ему систему органов местного самоуправления ухудшает существующую систему сдержек и противовесов. Такая реформа не соответствует "функционированию государства с парламентско-президентской формой" и "децентрализации в осуществлении государственной власти", то есть принципам, которые при таких условиях представляют собой лишь пустые декларации автора законопроекта № 4178.
Теги: Порошенко, конституция, проект, закон, Рада, Кривенко 
Источник: 112.ua (http://112.ua/analityka/konstitucionnyy-likbez-dlya-prezidenta-87120.html
Постоянный источник: http://a-kryvenko.blogspot.com/2014/07/blog-post_12.html
Автор - Александр Кривенко, юрист, журналист, блоггер, г. Киев
skype: kryvenko_oleksandr; 
akryvenko64@gmail.com; krivenkokorr@ukr.net, krivenkokorr@mail.ru; 
+ 380632413681
Александр Кривенко. Конституционный ликбез для Президента // Блог Александра Кривенко. - 12.07.2014. - Киев: http://a-kryvenko.blogspot.com/2014/07/blog-post_12.html (первоисточник: http://112.ua/analityka/konstitucionnyy-likbez-dlya-prezidenta-87120.html)

Конституційний лікбез для Президента

Конституційний лікбез для Президента
112.ua
12 липня 2014 року, 12:22
Олександр Кривенко, юрист
Україну завжди штормить разом із лагодженням її головного документа. Реформувати його запропонував нещодавно глава держави, зареєструвавши у Парламенті Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування) № 4178а від 26.06.2014р.

Шляхетні наміри

З одного боку, Президент заявляє, що прагне виправити помилки попередніх реформ Основного закону країни, на які вказала Європейська Комісія "За демократію через право" (Венеціанська Комісія). За висновком останньої, зміни приймалися з в незаконний спосіб, а народні депутати, прокурори та низка інших чиновників отримали такі права й обов'язки, що суперечать очікуванням суспільства.
З іншого боку, на думку автора проекту № 4178а, необхідно децентралізувати владу, тобто наблизити її до народу, щоби проблеми, які турбують людей, вирішувалися переважно не в столичних кабінетах, а на місцях, себто у селах, селищах і містах.
Чи збігаються ці слова Петра Порошенка зі змістом його законодавчої ініціативи? – Спробуймо розібратися!

Тушкоферми чи геть вождізм?
Президент пропонує вилучити з Конституції правило, згідно з яким народний депутат втрачає свій мандат, якщо, будучи обраним від певної політичної сили, він не входить до складу сформованої нею парламентської фракції.
Противники цієї ідеї заявляють, що скасування імперативного мандата відроджує з новою силою появу тушок в депутатському середовищі, призводить до розброду у фракціях і несталості коаліції у Верховній Раді, дестабілізує роботу її, а також тих владних органів і посадових осіб, у створенні та призначенні яких бере участь парламентська більшість.
З іншого боку, не секрет, що в більшості вітчизняних партій переважають вождистські тенденції, де немає місця плюралізму думок. За таких умов перебування депутата у групі колег, з політикою яких він не згідний, виглядає абсурдом, адже члени парламенту повинні представляти народ, а не свої партії.
Петро Порошенко хоче, щоби кожне нове скликання Верховної Ради України могло повноцінно діяти лише після того, як щонайменше 300 депутатів складуть присягу. Ця пропозиція є слушною, бо спонукає парламентарів не зволікати з початком роботи.
Було би також доречно, щоби  в нашій Конституції, за прикладом Польщі, відмова від такої клятви означала зречення від мандату.
З іншого боку, фактично вступивши в повноваження, народний обранець в подальшому юридично не пов'язаний з урочисто проголошеним текстом на вірність Україні. На відміну від суддів, яких за порушення присяги можна звільнити з посади (ст. 126 Конституції України), для парламентарів такої відповідальності не встановлено, і проект Порошенка її не пропонує.
Згідно з чинними правилами у Верховні Раді має бути утворено коаліцію, складену із депутатських фракцій, до яких сукупно належать щонайменше 226 народних обранців. Але такий порядок не запобігає доволі частим випадкам, коли в коаліційному уряді надається непропорційна влада відносно малим політичним утворенням.
Як виправити ситуацію? У глави держави є чітка та логічна відповідь: парламентську коаліцію мають складати окремі народні депутати, а не партії чи блоки. Тільки в такому разі формування більшості буде позбавлено впливу з боку політичних сил і їхніх лідерів. Крім того, Петро Порошенко пропонує доповнити статтю статті 83 Основного закону країни реченням про те, що "у Верховній Раді України гарантується діяльність парламентської опозиції". Однак ця новація виглядає куцою, бо не містить конституційних положень щодо прав та обов'язків депутатської меншості, а також порядку її формування.  

Кадрові спокуси

Президент хоче так змінити Конституцію, щоби він міг одноособово, без участі Парламенту:
призначати та звільняти керівників 2-х міністерств – оборони і закордонних справ, 2-х комітетів – антимонопольного та "телебачення і радіомовлення", а також Фонду державного майна;
знімати з посад очільників Служби безпеки, Генеральної прокуратури, а також наразі ще не створеного Державного бюро розслідувань.
Як кістку собаці автор законопроекту залишив за народними обранцями досить сумнівне право відправити у відставку Генерального прокурора та Голову Державного бюро розслідувань через прийняття відповідної постанови про недовіру.
Варто нагадати, що відносно головного обвинувача країни це положення Конституції неодноразово було розкритиковане Венеціанською Комісією. Європейські експерти вважають, що висловлення недовіри має сенс лише для системи стримувань і противаг у владі. Проте, оскільки чіткі підстави для цієї санкції в Основному законі відсутні, то винести чесне і справедливе рішення не можливо.
Навпаки, у народних депутатів може виникнути спокуса позбутися рішучого головного прокурора, що прагне суворо, але справедливо викорінювати корупцію серед політиків і, за професійними критеріями, цілковито відповідає своїй посаді. Головний обвинувач повинен звільнятися з посади тільки за серйозні порушення закону та виключно за рішенням суду.
Так само і призначення Головного прокурора України, за висновком Венеціанської Комісії, необхідно відокремити від політичного впливу. Бажано, щоби цими питаннями опікувалася комісія, члени якої користуються повагою громадськості та довірою уряду, враховують професійний, а не політичний досвід того чи іншого кандидата.
Жодної із цих рекомендацій європейських експертів законотворча ініціатива Петра Порошенка, на жаль, не враховує. Доброю новиною є пропозиція Президента позбавити органи прокуратури можливості наглядати за тим, як додержуються права і свободи людини і громадянина, як виконують закони у цій царині посадовці в центрі та на місцях. Такий крок Україна повинна була зробити вже давно, щоби виконати зобов'язання, взяті на себе при вступі до Ради Європи, а також численні рекомендації Венеціанської Комісії. Згадані ж наглядові функції має перебрати на себе Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.  

Ілюзія децентралізації
"Шизофренія!" – Таким, напевно, був би висновок психіатра щодо статті 132 чинної Конституції, згідно з якою поєднання централізації та децентралізації у здійсненні державної влади є одним із тих стовпів, на котрих тримається територіальний устрій України.
В Проекті №4178а про централізацію вже, слава Богу, не йдеться.
Водночас Петро Порошенко пропонує розмежувати повноваження представницьких і виконавчих органів різних рівнів місцевого самоврядування, котре вчинити за принципом субсидіарності.
Субсидіарність означає, що кожна з муніципальних (тобто управлінських в певній місцевості) функцій здійснюється переважно тими властями, що мають найтісніший контакт з громадянином, відповідають обсягу та характеру завдання, а також спроможні досягти найкращих результатів щодо ефективності та економії ресурсів.
За проектом спочинуть у Бозі обласні та районні державні адміністрації.
Виконавчі ж органи обласних і районних рад мають очолити обрані самими депутатами голови цих рад.
Втім, як мовить народна мудрість, і від солодких слів буває гірко: задекларована Президентом висока ціль – децентралізація влади – не збігається з ключовими його пропозиціями щодо цього.

Як би дитину не виплескати? 
Змінами статті 133 запроваджується нова система адміністративно-територіального устрою, що складається з регіонів (нинішні області, Крим, Київ і Севастополь), районів і громад.
Постає питання: що являтиме собою район? Але про це від автора – ані пари з вуст. 
Громада ж, згідно з Проектом №4178а, "включає один або декілька населених пунктів (село, селище, місто), а також прилеглі до них території", і "створюється", – увага! – "в порядку, визначеному законом", інакше кажучи, за правилами, яких ще немає та невідомо, коли будуть. 
Дивна дефініція: бо ж і школяр знає: ототожнювати живі істоти (суб'єктів – певну групу людей) з неживими (територіями – об'єктами, на яких вони мешкають) не припустимо
Втім, це квіточки в порівнянні з тим, що Президент мимохідь прагне вилучити із класичної структури самоорганізації населення її ключову фігуру – територіальну громаду
Вже не вона, а орган місцевого самоврядування та його посадові особи прийматимуть рішення з питань, які стосуються мешканців певного села чи селища, міста, району, області. 
А якими є повноваження цих надбудовних структур? – Проект про це мовчить, адже разом з ініціативою ліквідувати територіальні громади автор вилучив і перелік їхніх функцій, а нових не додав
Усупереч давно перезрілим очікуванням, Петро Порошенко не пропонує
як реально посилити повноваження та фінансову самостійність органів місцевого самоврядування; 
як розмежувати функції різних ланок місцевого самоврядування, з одного боку, та територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, з іншого. 


І на довершення до сумнівних реформ територіального устрою країни, глава держави вважає,
що місцеві, тобто "сільські, селищні, міські, районні, обласні ради можуть у порядку, визначеному законом, надавати в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці статус спеціальної російській мові, іншим мовам національних меншин України".

Шило на мило 
Як цвях у віко труни місцевого самоврядування, виглядає намір автора законопроекту на заміну державних адміністрацій на місцях запровадити представників Президента в районах і регіонах
За Проектом №4178а глава держави одноособово призначає та звільняє цих намісників, контролює, карає та заохочує, приймає від них звіти, а, за необхідності, скасовує рішення своїх ставлеників, якщо ці акти суперечать Конституції і законам України. 
У разі оголошення надзвичайного або воєнного стану намісники глави держави спрямовують та організовують діяльність усіх органів місцевого самоврядування та територіальних підрозділів центральної виконавчої влади
У звичайних обставинах мандат Представника Президента на відповідній території дає йому право наглядати за тим, чи відповідають Конституції та законам України акти місцевих органів: самоврядування та центральної виконавчої влади, – і координувати діяльність останніх. 
Якщо, на думку такого функціонера, рішення місцевої ради та її структур неконституційне, він порушує питання про зупинення дії такого акту перед Президентом, який, заблокувавши це рішення, просить Конституційний Суд України (а не суд загальної юрисдикції, як дотепер) визначити, чи дійсно зупинене рішення суперечить Основному закону. 
Якщо КСУ підтвердить невідповідність рішення місцевої ради Конституції України,  глава держави може достроково припинити повноваження цієї ради
Постає питання: чи відповідає запропонований нагляд європейським стандартам у цій царині?

Відповідь знаходимо в документах Ради Європи, членом котрої є Україна. "Адміністративний контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування має здійснюватися з дотриманням домірності заходів контролюючого органу важливості інтересів, які він має намір захищати". Це була цитата із Європейської хартії місцевого самоврядування, яку Україна ратифікувала. 
З іншого боку, для нагляду за діяльністю представницьких органів місцевої влади варто було би використати потенціал інституту Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України з його юридичними механізмами, альтернативними адміністративним. Саме до такого підходу закликають нашу країну Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 19 вересня 1998 року
*** 
Спроба через прийняття змін до Конституції України надмірно зосередити кадрові важелі в руках Президента України, підпорядкувати йому систему органів місцевого самоврядування погіршує існуючу систему стримувань і противаг. Така реформа не відповідає "функціонуванню держави з парламентсько-президентською формою" і "децентралізації у здійсненні державної влади", тобто принципам, які за таких умов являють собою лише пустопорожні декларації автора законопроекту №4178а.
 http://ua.112.ua/analityka/konstituciyniy-likbez-dlya-prezidenta-87119.html
Теги: Порошенко, конституція, зміни, закон, Кривенко
Джерело: 112.ua
Постійне джерело: http://a-kryvenko.blogspot.com/2014/07/blog-post_8137.html
Автор - Олександр Кривенко, юрист, журналіст, блоггер, м. Київ
skype: kryvenko_oleksandr; 
akryvenko64@gmail.com; krivenkokorr@ukr.net, krivenkokorr@mail.ru; 
+ 380632413681
Олександр Кривенко. Конституційний лікбез для Президента // Блог Олександра Кривенка. - 12.07.2014. - Київ: http://a-kryvenko.blogspot.com/2014/07/blog-post_8137.html

четверг, 10 июля 2014 г.

Витончений поворот у житті

Автор тексту та фото: Олександр Кривенко, м. Київ 
10.07.2014. 18:10.
Людям різних професій часто не вистачає простору для того, щоби розповісти світу більше, ніж дозволяють вузько цехові рамки. 
Дипломований психолог Анна Васильєва шукала вихід із ситуації, як, зберігаючи таємницю про клієнтів, розповісти про бесіди з ними.
Вона зайнялася творчістю...
10 липня в арт-галереї A-House відкрилася дебютна виставка «KitchEN» художниці Анни Васильєвої. учениці всесвітньо відомого українського живописця Георгія Зайченка.
На її полотнах зображені реальні кухні, де авторка була.
Герої картин - геніальні особистості, а виконувані ними ролі - відбиття погляду Анни на характери справжніх персонажів її зустрічей.
Автор тексту та фото: Олександр Кривенко, м. Київ
http://www.facebook.com/oleksandr.kryvenko.5
https://twitter.com/OleksaKryvenko;
http://vk.com/id198701773
http://www.odnoklassniki.ru/profile/436755679355
http://a-kryvenko.blogspot.com/
http://www.linkedin.com/pub/oleksandr-kryvenko/36/96a/6a9
skype: kryvenko_oleksandr;
akryvenko64@gmail.com;
krivenkokorr@ukr.net,
+380632413681

Постійне посилання: http://a-kryvenko.blogspot.com/2014/07/blog-post_10.html

понедельник, 7 июля 2014 г.

Комунікації - потужний засіб розвитку сільських територій

Комунікації - потужний засіб розвитку сільських територій
Курс «Комунікаційні стратегії для розвитку сільських територій» був спрямований на те, щоб розширити знання слухачів про комунікації як про потужний засіб розвитку сільських територій шляхом формування інвестиційної привабливості, об’єднання внутрішніх та залучення зовнішніх ресурсів; навчити слухачів новітнім можливостям поширення привабливого іміджу власної сільської території засобами інтернет-комунікацій, - коментує ситуацію експерт-консультант «пілоту» Олександр Кривенко: - Трішки не вистачило учасникам часу для творчого підходу, запропонованого у третьому модулі. Бо навчитися писати новини і власне «бачити» у подіях те, про що б варто було повідомити потенційного інвестора доволі складно. Відтак, можливо є сенс у майбутньому дещо відокремити третій модуль в окремий курс та залучити до формування новин людей, які б могли стати такими собі сільськими кореспондентами (сількорами). На мою думку, це б значно посприяло поширенню інформації не тільки про здобутки, але й про проблеми, які необхідно вирішити. Сількорами можуть бути як представники громадськості так й сільські бібліотекарі, учні старших класів середніх шкіл, які люблять писати. Ідей багато. Думаю ми їх реалізуємо у наступному проекті.
http://vassr.org/node/1299
ПЕРШЕ ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ КОМУНІКАЦІЙНИМ СТРАТЕГІЯМ ПРОЙШЛО УСПІШНО.
17:52 07.07.2014
У травні цього року 35 керманичів представницьких органів влади, що діють в селах і селищах, кожен з яких прагне через новітні комунікаційні технології, згуртувати громаду на її ж благо, сіли за «парти», але не реальні, а віртуальні – на порталі http://vassr.org/.
Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад на початку червня завершила пілотний проект впровадження електронного дистанційного навчального курсу «Комунікаційні стратегії для розвитку сільських територій». Освітня платформа створена у співпраці та за підтримки Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO.
Впровадження курсу дистанційного навчання стало важливим етапом для посилення інституційної спроможності Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад. Кваліфікована порада й підтримка фахівців-експертів швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO - Мар’яни Кулі, Ігоря Катерняка та Вікторії Лободи посприяла утворенню нової команди в асоціації, здатної надавати освітні послуги і не тільки. У нас з’явився новий інструмент для надання послуг членам асоціації.
Інтеграція електронної платформи дистанційного навчання Moodle для утворення спільнот практиків сільських територій у портал Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад дала можливість розвиватися в першу чергу порталу, як ресурсу. Кількість відвідувачів збільшилася у декілька разів, особливо у період реалізації пілотного проекту. Відтак, більше людей сільських територій одержали доступ до неупередженої інформації, наданої асоціацією. Збільшилась аудиторія тих, хто може користуватися електронною версією друкованого видання ВАССР «Вісник Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад», одержувати консультації в проекті правової підтримки PRAVOCARD.
Важливим результатом реалізації проекту є те, що на платформі утворилася перша спільнота із представників органів місцевого самоврядування із тих, хто виявив зацікавлення у розвитку власних сільських громад через налагодження партнерських стосунків з донорами та інвесторами.
Участь у реалізації першого пілотного проекту взяли четверо з Вінницької області та стільки ж з Херсонщини. По три своїх представники «делегували» Київська область та Львівщина. Пара учасників «завітало» на курс із Дніпропетровщини, та стільки ж із Житомирщини, Луганщини, Рівненщини, а також і Чернівецької області. По одному своєму земляку наразі представляли Запорізька та Івано-Франківська області, Кіровоградщина та Сумщина, а також Тернопільська та Черкаська області. У критеріях відбору учасників навчання пункт про наявність спеціальної підготовки з інформаційних технологій був відсутній.
За три тижні, починаючи з 13 травня 2014 року, керівники органів місцевого самоврядування набули компетенцій та навичок практичного використання комунікаційних стратегій для розвитку сільських територій. За оцінками учасників навчання дистанційний курс «Комунікаційні стратегії для розвитку сільських територій» отримав доволі високі результати: понад 90% учасників навчання засвідчили своє задоволення від участі у даному дистанційному навчанні.
Така ж кількість учасників підтвердила твердження про те, що їм було зручно та комфортно під час навчання. Майже 87% учасників зголосилися на те, що їх сподівання та очікування від курсу виправдались, - стверджує адміністратор курсу Віталій Ключник. Для налагодження комунікацій учасники мали можливість спілкуватися на форумах, а якщо необхідна була приватна консультація, то в експертній кімнаті.
Валерій Шульга – розробник та тьютор курсу, провадив навчання на основі модульної системи, з урахуванням опрацювання учасниками одного модулю за тиждень. Кожний модуль містив навчальний матеріал побудований за наступним підходом: теоретична частина основної теми модуля; прикладна або роз’яснювальна частина до основної теми модуля; поради або рекомендації (корисні посилання) до основної теми модуля, виконання практичного завдання.
- Ми намагалися , щоб учасники курсу не просто розуміли поняття «комунікація» та її моделі, але й з’ясували призначення та впливи комунікаційних стратегій на розвиток сільських територій, - коментує тьютор курсу, кандидат педагогічних наук, експерт з комунікаційних технологій Валерій Шульга. - У практичній частині учасникам запропонували створити візитку села та інвестиційний паспорт сільської території, які займуть своє місце на власному сайті села чи селища порталу ВАССР.
У роботі над практичним завданням «Електронна візитка села» взяло участь 17 осіб, що складає 49 % від усіх зареєстрованих на курсі учасників. Найбільш вдалою можна назвати візитку підготовлену Андрієм Мартишко. Також, на похвалу заслуговують роботи Олександра Герасименка, Ірини Завнеусової, Володимира Жданова. Представлені візитки у цілому багатопланові, змістовні та розкривають авторів як людей, з достатнім рівнем практичної підготовки до виконання таких завдань. Загалом, із завданням упоралися 12 учасників, або 71% тих, хто взяв участь у виконанні практичного завдання.
Для роботи над практичним завданням «Інвестиційний паспорт села» було створено 2 команди. Відповідно до розподілу експерта–консультанта Вікторії Лободи у першій команді мало бути 14, у другій – 15 осіб. Проте, у роботі над інвестиційним паспортом села взяло участь всього 11 осіб: із них у команду № 1 об’єдналось 7, у команду № 2 – всього 4 учасника.
У ході виконання завдання підготовлено 6 інвестиційних паспортів. Із них чотири рекомендовано до розміщення на порталі.
Варто відмітити два інвестиційні паспорти:
- інвестиційний паспорт смт Чернігівка (Запорізька область, Чернігівський район, колективна робота команди № 1, керівник – Ірина Завнеусова);
- інвестиційний паспорт Виноградівської сільської ради(Херсонська область, Цюрупинський район, автор - Сергій Шматенко).
Заслуговує на відзнаку незавершена робота над Інвестиційним паспортом селища Ратне (Волинська область, Ратнівський район, колективна робота команди № 2, керівник - Еліна Бохенська).
Ще одним завданням, яке було поставлено розробниками курсу, було навчити як визначати основні комунікаційні канали сільської громади, створювати програму управління новинами, формувати інвестиційну привабливість власної сільської території засобами інтернет-комунікацій.
На жаль, у виконанні практичного завдання «Програма управління новинами» взяло участь лише 5 учасників навчання. Із представлених програм управління новинами можна відмітити лише дві: Олександра Герасименка та Ірини Завнеусової, які рекомендовано для розміщення на порталі ВАССР.
Цей курс був спрямований на те, щоб розширити знання слухачів про комунікації як про потужний засіб розвитку сільських територій шляхом формування інвестиційної привабливості, об’єднання внутрішніх та залучення зовнішніх ресурсів; навчити слухачів новітнім можливостям поширення привабливого іміджу власної сільської території засобами інтернет-комунікацій, - коментує ситуацію експерт-консультант «пілоту» Олександр Кривенко: - Трішки не вистачило учасникам часу для творчого підходу, запропонованого у третьому модулі. Бо навчитися писати новини і власне «бачити» у подіях те, про що б варто було повідомити потенційного інвестора доволі складно. Відтак, можливо є сенс у майбутньому дещо відокремити третій модуль в окремий курс та залучити до формування новин людей, які б могли стати такими собі сільськими кореспондентами (сількорами). На мою думку, це б значно посприяло поширенню інформації не тільки про здобутки, але й про проблеми, які необхідно вирішити. Сількорами можуть бути як представники громадськості так й сільські бібліотекарі, учні старших класів середніх шкіл, які люблять писати. Ідей багато. Думаю ми їх реалізуємо у наступному проекті.
На запитання анкети «Чи здобули Ви нових компетенцій (практичних навичок) використання комунікаційних стратегій в громаді?» позитивну відповідь дало майже 100% учасників навчання. Роботою команди курсу (тьютора, експертів та адміністратора) лишились задоволені всі 100 % учасників.
Розподіл відповідей на запитання «Яку користь принесли витрачені Вами час та зусилля?» засвідчив наступне (у %):
Таким чином, проведений аналіз отриманих результатів навчальної діяльності дозволяє визначити головні уроки, які здобули з впровадження пілотного проекту дистанційного навчання.
У першу чергу, можна з впевненістю стверджувати, що головним уроком дистанційного курсу «Комунікаційні стратегії для розвитку сільських територій» стало досягнення очікуваних результатів. Тобто, даний пілотний проект виявився успішним та таким, що заслуговує на продовження та поширення. Запропонована авторами та командою курсу навчальна тематика виявилась актуальною та очікуваною для більшості представників сільських територій, завдяки чому вдалося реалізувати унікальні особливості дистанційного курсу, а саме:
Поглиблення комунікаційних якостей, навичок та розширення потенціалу
Кожен учасник дистанційного курсу отримав унікальні можливості розглянути новітні підходи до розуміння поняття «комунікації», визначити структуру комунікаційного процесу та сформулювати власні потреби щодо використання у громаді сучасних комунікаційних стратегій та технологій.
Навчання на засадах розвитку навичок
Кожен учасник зміг опанувати підхід до організації комунікацій у власній громаді через розвиток знань, ставлень та особливо навичок з використання різноманітного досвіду розвитку навичок, з акцентом на залучення до участі.
Контроль результатів та постановка нових завдань
Кожен учасник мав можливість самостійно виконувати завдання у вигляді самоперевірки та додаткового вивчення, брати участь у міні-дискусіях та спільному (груповому) обговоренні основних питань навчального курсу. Виконання пропонованих практичних завдань стало результатом самостійної навчальної діяльності та знайшло своє відображення на інформаційному ресурсі – порталі ВАССР.
Індивідуальна програма розвитку
Кожному учаснику фактично була запропонована індивідуальна програма розвитку комунікаційних навичок, з урахуванням його мети та особливостей відповідної сільської громади.
Команда тренерів
Успішність курсу була забезпечена фаховою командою тренерів: автором-тьютором, адміністратором, тьютором-експертом, а також тренерами Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» (DESPRO) та експертами ВАССР. Під час реалізації проекту було успішно реалізовано так званий «ефект Медічі» - коли різний досвід організаторів консолідував роботу, а не конфліктував один з одним.
Інноваційна модель навчання
З самого початку під інноваційною моделлю навчання розумілася будь-яка цільова діяльність, організаційне рішення, система, процедура чи метод здійснення навчальної діяльності, що суттєво відрізняються від усталеної практики й вперше використовуються у даній організації та спрямовані на підвищення рівня ефективності функціонування та розвитку організації в умовах конкуренції.
До основних характеристик такої моделі було віднесено ряд важливих характеристик, а саме: цільова орієнтація; характер взаємодії тьютора й учасника навчання; зміна їх ставлення до знань в ході процесу навчання; ефективна організація навчального процесу, зокрема, із використанням сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій тощо. Пропоновані характеристики фактично зуміли перетворити зміст навчання сутнісно та інструментально.
Особливо важливими для розвитку запропонованої моделі навчання стали зміни в соціальній ролі знань та пізнавально-творчих можливостях людини.
Постійний розвиток
Кожен учасник дистанційного курсу отримав можливість стати на шлях безперервного ефективного розвитку та самовдосконалення. Даний дистанційний курс може стати стартовим для постійно діючого навчального проекту ВАССР, у якому його учасники зможуть ефективно розвиватися протягом усього життя.
Організатори курсу
17:52 07.07.2014