понедельник, 21 января 2013 г.

Сліпі за власним бажанням (Синдром фаворитизму в Нацкомфінпослуг. Продовження)

Сліпі за власним бажанням / Синдром фаворитизму в Нацкомфінпослуг, або як захистити вкладників кредитних спілок від подвійного ошуканства?  
(Продовження. Початок: http://a-kryvenko.blogspot.com/2013/01/blog-post.html; http://a-kryvenko.blogspot.com/2013/01/blog-post_20.html)
© Олександр Кривенко. 2013
Сліпі за власним бажанням
Навесні минулого року спільноти вкладників і реального ринку кредитівок особливо здивував Нацкомфінпослуг, який розпочав загравати з особою, ще більше віддаленою від інтересів потерпілих спілчан, ніж Земля від Марсу.
На фото: А.Стасевський
«20 березня 2012 року в приміщенні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг відбулась зустріч Голови Нацкомфінпослуг Андрія Стасевського з Президентом благодійного фонду «Взаємодопомога»[1] та членом координаційної ради «Взаємодопомога» при Фонді Володимиром Бондарем», – йдеться в офіційному повідомленні регулятора від 22.03.2012 р.[2], з якого випливає, що чиновник з благодійником обговорювали: 
Повідомлення НКФП від 22.03.2011
а) варіанти повернення членам кредитних спілок депозитних коштів; б) доцільність передачі контролю за цими фінансовими установами на рівень місцевих органів влади, а також в) ідею створення регіональних фондів гарантування фізичних осіб-вкладників кредитівок? Крім того, «благодійник» пропонував чиновнику «провести роз’яснювальну роботу з метою недопущення політичних спекуляцій серед постраждалих вкладників».
Зовні зміст цієї події виглядає шляхетно, якщо не аналізувати особистість В.Бондаря та справжні мотиви, якими він керувався. 
По-перше, згідно з даними Єдиного державного реєстру[3], Бондар Володимир Анатолійович є керівником не міжнародної або всеукраїнської, а лише місцевої благодійної організації, діяльність якої, за законом України «Про благодійництво та благодійні організації»[4], має поширюватися тільки на територію міста Ірпеня, що на Київщині[5]. Ба, навіть там про добровільну і безкорисливу роботу Благодійного фонду «Взаємодопомога»[6] люди ніколи не чули.
По-друге, Благодійний фонд «Взаємодопомога» не є об’єднанням громадян, а отже не має обов’язкового та фіксованого їхнього членства. Тому ця організація не представляє інтереси жодного із вкладників кредитних спілок України.
По-третє, пан Бондар під прикриттям благодійництва, про яке без прикметника «удаване» годі й говорити, з 2009-го року повправлявся на бідах обдурених вкладників банків[7].
По-четверте, тему недоступності депозитів В.Бондар давно, активно, регулярно та, вочевидь, з особистою вигодою використовує у політичних спекуляціях. Зокрема, в листопаді 2009 року, тобто в розпал президентських передвиборчих перегонів, у 1-му числі свого так званого Інформаційного бюлетеня громадського руху клієнтів проблемних банків «Взаємодопомога», ще не зареєстрованого як ЗМІ, цей псевдожурналіст надрукував агітку. Вона мала вигляд буцімто анонімного листа-звернення до ошуканих банківських вкладників із закликом не голосувати за чинного на той час Прем’єр-Міністра України Юлії Тимошенко як претендента на найвищу державну посаду.
На фото: В.Бондар
По-п’яте, коли в результаті поступового зміцнення державних механізмів гарантування банківських заощаджень фізичних осіб, коло проблем останніх звузилося так, що прожекти Володимира Бондаря втратили будь-який сенс, в око псевдооборонцю впала інформація про неоране державою поле труднощів ошуканих вкладників кредитних спілок.
По-шосте, особисто пан Бондар не належить до числа осіб, які позбавлені доступу до власних коштів, внесених на депозити певних кредитівок. Він також не є ані лідером, ані бодай учасником жодної ініціативної групи, або іншого суспільного утворення ошуканих спілчан і, звісно, не представляє їхні інтереси.
По-сьоме, через усе вище зазначене Володимир Бондар здобув нездорову репутацію[8] у реальному правозахисному та кредитно-кооперативному середовищі, де його давно вже вважають:
удаваним дбайливцем за долі спілчан[9];

активним союзником[10] тих горе-керівників кредитних спілок, що ошукали вкладників, а також

співатором сумнівних пропозицій[11] про так зване сприяння кредитівкам у стосунках з Держфінпослуг?
Лист до НКФП
Можна припустити, що новоспечений керманич регулятора всього цього про свого візаві не знав. Допомогти чиновнику бути обізнаним у цих важливих речах викликались авторитетні правозахисники.
23 березня 2012 року[12] розкрити очі Андрію Стасевському на справжню сутність Володимира Бондаря спробував голова Черкаського обласного громадського об’єднання «Досить Нас Дурити» Володимир Стадник. У своєму листі[13] відомий представник третього сектору закликав Голову Нацкомфінпослуг до «обачності у виборі партнерів по здійсненню тих чи інших проектів на ринку кредитних спілок».
Копію цього звернення без купюр та коментарів надруковано тут[14].
Далі буде
Постійне посилання: http://a-kryvenko.blogspot.com/2013/01/blog-post_21.html
© Олександр Кривенко. 2013
+380 63 241-36-81
akryvenko64@gmail.com
http://a-kryvenko.blogspot.com/ 
[1] http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html Код ЄДРПОУ 36382722
[5] http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html Код ЄДРПОУ 3638272
[6] http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html Код ЄДРПОУ 36382722
Автор: на

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Подписаться на: Комментарии к сообщению (Atom)