Блог Олександра Кривенка: Хата з краю (Синдром фаворитизму в Нацкомфінпослуг. Продовження)

Хата з краю / Синдром фаворитизму в Нацкомфінпослуг, або як захистити вкладників кредитних спілок від подвійного ошуканства? (Продовження. Початок - http://a-kryvenko.blogspot.com/2013/01/blog-post.html)

© Олександр Кривенко

Хата з краю

Указами Президента України від 23.11.2011р. №№ 1069/2011[1] та 1070/2011 [2] було вирішено відповідно ліквідувати Держфінпослуг та створити Нацкомфінпослуг, причому останній, на жаль та на диво, не надавалось правонаступництво першої.

Відсутність спадкоємності дозволила юристам новоутвореного регулятора відбити усі позови вкладників неплатоспроможних кредитних спілок до Комісії про визнання бездіяльності останньої протиправною. Прикладом може слугувати справа № 2а-7526/12/2670 [5], яку, за заявою члена кредитівки «Християнська злагода» [6], розглянув Окружний адміністративний суд міста Києва.

Приклад відписки п.Стасевського вкладнику кредитівки

Така ж неприваблива доля і донині влаштована для звернення будь-кого із спілчан, хто спробував знайти правду в приміщенні на вул. Грінченка, 3. На додаток до вище наведеного аргументу у шаблонних відписках, як правило йдеться про те, що певну кредитівку виключено з реєстру фінансових установ, і вплинути на неї регулятор не в змозі.
Ось так державний колегіальний орган, як то мовиться, умив руки, не виявляючи жодної практичної ініціативи для повернення людям коштів!

Приклад відписки п.Стасевського захиснику спілчан

Узагалі з самого свого початку політика новоутвореного відомства стосовно ринку кредитних спілок виглядає побудованою за залишковим принципом, непевною, суперечливою, непослідовною та ризикованою.

Назвавши сектор кредитівок складною ділянкою, голова Нацкомфінпослуг доручив курирувати його члену Комісії Віктору Берліну. А логіку такого рішення керівник регулятора пояснив [9] позитивним досвідом згаданого службовця в регулюванні діяльності страхових компаній і своєю впевненістю у тому, що останній зможе за короткий період навести порядок на новому напрямку відповідальності. Разом з тим пан Берлін залишився куратором страхового ринку і отримав повноваження перевіряти всі піднаглядні організації.

Тривалий час Андрій Стасевський уникав діалогу з керівниками професійних об’єднань кредитних спілок та не йшов на контакт з реальними лідерами руху на захист ошуканих вкладників кредитівок.

Невиправдано довго керівництво Нацкомфінпослуг не звертало увагу навіть на протестні акції членів спілок, потерпілих від неправомірних діянь псевдокредиторів! Мирні, але гучні зібрання ошуканих громадян час від часу проводились під чиновницькими офісами в Києві та Дніпропетровську, в Запоріжжі та Одесі, в Полтаві та Черкасах, а також в інших містах України. В них брали участь сотні спілчан, переважно громадян похилого віку, що в холод і в спеку, під вітром, дощем і сонцем виборювали повагу до себе, своєї честі та гідності з боку тих державних мужів, які мають повноваження забезпечувати та відновлювати потуране право людей на приватну власність.
Звісно, мова не йде про псевдопротести, організовані ділками від правозахисту, кредитної кооперації чи політики: а) під стінами Національного банку України, який до кредитних спілок не має відношення; б) перед виборами – з подачі керманичів, які, довівши свої кредитівки до краху, прагнуть бюджетного рефінансування, та в) за ініціативи електорально стурбованих політиканів (приклад – у главі 11 статті «Оберіг кредитної кооперації: міфи та реальність…»).

Зверніть увагу, що у доброчесних же мирних зібрань є реальна мета: змусити можновладців активно діяти на захист пікетувальників і притягнути до відповідальності ділків від кредитної кооперації. Активісти давно пропонують: відновити, звісно з певними застереженнями, статус фінансових установ ще не ліквідованим проблемним кредитним спілкам; ретельно порахувати, скільки і кому заборговано коштів; оцінити реальну вартість активів, наявних в згаданих кредитівках; створити надійні механізми гарантування та компенсації спілчанам їхніх депозитів.
Однак з боку державних органів зазвичай вчасної та адекватної реакції на справжні людські протести не відбулось.