вторник, 31 июля 2012 г.

Походеньки одного антиколектора. Фіаско в суді. Продовження. (Правдошукач № 7 (45) від 31.07.2012)

31.07.2012
Шановні читачі! 
31 березня 2012 року газета «Правдошукач» розпочала друк матеріалів журналістського розслідування Олександра Кривенка «Походеньки одного антиколектора». 
Тут друкується третя частина статті. Продовження читайте в наступних числах видання. 
Олександр Кривенко. Походеньки одного антиколектора // Всеукраїнська незалежна газета «Правдошукач», № 7 (45) від 31 липня 2012 року. С. 8. 
Походеньки одного “антиколектора”
43-річний Федір Олексюк закликає позичальників не повертати гроші банкам та кредитним спілкам, обіцяє боронити їх від фінансистів і колекторів, суддів і правоохоронців. Хто він: справжній рятівник громадян, що потрапили в скруту, чи ділок-лицедій, який на бідах людей будує власне благополуччя? 
(Продовження. Початок див. у випусках №№ 3,   4, 5 газети «Правдошукач») 

18 березня 2011 року господарський суд м. Києва відмовив в задоволенні позову фізичної особи-підприємця клієнта ПП «ЮОАК «Ваша Надія» (керівник Федір Олексюк) до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (далі банк «Аваль») про визнання недійсним кредитного договору, за умовами якого 3.06.2008р. кредитор відкриває позичальнику 10-літню відновлювальну (револьверну) кредитну лінію на суму 250 000 доларів США, яка має бути повернута останнім до 2.06.2018р.

Отримавши, мабуть, некваліфіковану пораду від Федора Олексюка, позивач заявив про дві причини виникнення спору, які нібито породжені незаконними діями відповідача: одностороння зміна кредитором відсоткової ставки за користування коштами, а також видача кредиту та вимога сплати процентів за користування ним в іноземній валюті.

Однак в першому випадку заявник послався на норми Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» у редакції, що не була чинною в момент укладання договору.

В другому ж випадку він наполягав на тому, що відповідач нібито повинен був мати індивідуальну ліцензію для кредитування позичальників в інвалюті. Натомість банк «Аваль», надаючи кредит, керувався генеральною ліцензією НБУ на здійснення валютних операцій, як того і вимагає чинне законодавство.

В судовому засіданні було викрито справжній намір позичальника банку «Заваль» та його горе-захисників. Як застереження від проявів шахрайства варто сприймати висновок служителя Феміди: «Мета звернення позивача з позовом до суду, яка в дійсності полягає не у захисті порушених прав, а в уникненні виконання договору шляхом створення судового процесу, не узгоджується з нормами чинного законодавства».

По суті, суд виніс Олексюку Ф.Ю. новий «вирок» як імітатору правозахисної діяльності, як особі, що діє на шкоду суспільним інтересам, адже умисно, вочевидь, з корисливих мотивів, уводить в оману позичальників щодо можливостей безкарно та з вигодою для себе порушувати умови кредитних договорів.
Експерти: «Антиколекторство - це суцільне шахрайство» 
Своїми враженнями стосовно так званого антиколекторства у вітчизняному виконанні, зокрема Федора Олексюка, я попросив поділитися людей, чия компетентність на ринку фінансових послуг перевірена досвідом. Деякі з них пропоную вашій увазі.
Голова ради Незалежної асоціації банків України, голова правління ПАТ «Укрсоцбанк» Борис Тимонькін:
Відносини позичальника з антиколектором нагадують мені таку звичайну ситуацію з ремонтом квартири: в процесі вартість зростає у 1,5 - 2 рази.
Олександр КРИВЕНКО,
akryvenko64@gmail.com, +380 63 241-36-81
Згодом з цією статею можна буде ознайомитись на сайті видання: http://truth.in.ua/.
Копія цього матеріалу також розміщена на Блозі Олександра Кривенка http://a-kryvenko.blogspot.com/ за постійною адресою: http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/07/31.html
Примітка: 31 березня 2012 року газета «Правдошукач» розпочала друк матеріалів журналістського розслідування Олександра Кривенка «Походеньки одногоантиколектора». Продовження читайте тут та в наступних числах видання.
Повний текст названого розслідування оприлюднений також на Блозі Олександра Кривенка http://a-kryvenko.blogspot.com/ за постійними адресами: http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/02/1.html; http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/02/2-2.html; http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/02/3-3.html; http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/03/ps.html
© Олександр Кривенко 
+380 63 241-36-81
akryvenko64@gmail.com 
http://a-kryvenko.blogspot.com/
skype: kryvenko8 
Постійна адреса цієї статті: http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/07/31.html
Copyright © 2011 – 2012 Олександр Кривенко.
Усі права захищені. Інформація на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/ є власністю Олександра Кривенка. Право власності охороняється законодавством України. Будь-яке копіювання, у тому числі окремих частин текстів чи зображень, публікування і републікування, передрук або будь-яке інше поширення інформації, яка міститься на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/, в якій би формі та яким би технічним способом воно не здійснювалося, суворо забороняється без попередньої письмової згоди з боку Олександра Кривенка.

пятница, 20 июля 2012 г.

Як владі захистити вкладників кредитних спілок?



20.07.2012
Об’єднаний Другий всеукраїнський з’їзд споживачів фінансових послуг <…>
(Витяг)
Резолюція
м. Київ, 20-го липня 2012 року
Делегати Об’єднаного Другого всеукраїнського з’їзду споживачів фінансових послуг <…> ухвалили наступну резолюцію.
<…>
Враховуючи надзвичайну важливість посилення в умовах світової фінансової кризи довіри населення України до фінансового сектору країни, необхідності ефективної мобілізації усіх внутрішніх інвестиційних ресурсів з метою підтримки економічного зростання в Україні, делегати Об’єднаного Другого всеукраїнського з’їзду споживачів фінансових послуг <…> ухвалили наступні рішення:
<…>
2) звернутися до Президента України як гаранта дотримання конституційних прав громадян України із проханням:
вжити невідкладних заходів з метою припинення півторарічного зволікання з боку органів виконавчої влади із запровадженням рекомендацій Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин та причин сучасного стану справ в системі кредитної кооперації, затверджених постановою ВРУ від 24.12.2010 №2891-VI (Звіт ТСК від 22.12.2010);
взяти під особистий контроль належне виконання пункту 24 затвердженого Указом Президента України від 12.03.2012 № 187 Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», який передбачає розроблення до кінця цього року НБУ та Нацкомфінпослуг законопроекту, покликаного утворити належні законодавчі та інституційні умови для подальшого реформування і розвитку класичної кредитної кооперації в Україні, а також сприяти внесенню зазначеного законопроекту на розгляд Верховної Ради України у якості першочергового;
підтримати доопрацювання у рамках міжвідомчої робочої групи <…> проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантування внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки» (реєстраційний номер 10519, внесено 23.05.2012);
підтримати як невідкладний проект Закону України №10520 від 23.05.2012 про внесення змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» <…>;
запровадити механізм захисту коштів на поточних рахунках фізичних та юридичних осіб (кредитних спілок) у комерційних банках у випадку введення тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.
надати доручення Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у найкоротші терміни розпочати формування загальнонаціонального реєстру ошуканих вкладників кредитних спілок, відновити у Державному реєстрі фінансових установ інформацію про кредитні спілки, у яких залишається фактична заборгованість перед членами за їх вкладами, та провести повну інвентаризацію поточного стану справ із наявними у таких кредитних спілках активами та зобов’язаннями;
надати доручення Кабінету Міністрів України невідкладно опрацювати питання щодо шляхів компенсації вкладів громадян, втрачених у збанкрутілих кредитних спілках;
надати Генеральній прокуратурі України, Міністерству внутрішніх справ України та Службі безпеки України доручення активізувати роботу з розслідування проявів шахрайства з боку посадових осіб збанкрутілих кредитних спілок в процесі здійснення ними відповідної професійної діяльності.
3) Звернутися до органів влади, правоохоронних органів, керівництва кредитних спілок та їх професійних об’єднань, членів кредитних спілок та громадськості із закликом протидіяти спробам маніпулювання свідомістю громадян та спекулювання на проблемах ошуканих вкладників кредитних спілок з боку окремих політичних сил та керівників збанкрутілих кредитних спілок з метою здобуття дешевого політичного капіталу або уникнення передбаченої законом відповідальності за вчинення злочинних дій;
4) підтримати в цілому зареєстровані у Верховній Раді України законопроекти № 9594, № 9593, № 9342, № 9379, № 9380, № 10519 та № 10520 як такі, що відповідають нагальним принципам ОЕСР та потребам суспільства, захищають права споживачів фінансових послуг, та звернутися до органів законодавчої та виконавчої влади із проханням у стислі строки доопрацювати відповідні положення законопроектів із врахуванням рекомендацій та пропозицій представників громадянського суспільства, учасників фінансового ринку та професійних асоціацій та прийняти ці законопроекти у якості першого етапу законодавчої реформи в сфері захисту прав споживачів фінансових послуг;
5) всіляко сприяти прийняттю Верховною Радою України проекту Постанови «Про проведення парламентських слухань на тему: "Захист прав споживачів фінансових послуг" (реєстр. № 10418 від 27.04.2012р.) <…>;
6) сприяти широкому обговоренню громадянським суспільством проекту Стратегії реформування системи захисту прав споживачів на ринках фінансових послуг в Україні на 2012 – 2017 роки та відповідного проекту Указу Президента України. Для цих цілей організувати низку круглих столів, в тому числі міжнародного рівня, ініціювати слухання в профільному Комітеті Верховної Ради України, громадські слухання у Верховній Раді України <…>.
Головуючий, народний депутат України Ю.В. Полунєєв
Джерело: Матеріали Другого всеукраїнського з’їзду споживачів фінансових послуг
Олександр КРИВЕНКО
akryvenko64@gmail.com, +380 63 241-36-81
Постійна адреса цієї статті: http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/09/blog-post.html
© Олександр Кривенко 
+380 63 241-36-81
akryvenko64@gmail.com 
http://a-kryvenko.blogspot.com/
skype: kryvenko8 
Copyright © 2011 – 2012 Олександр Кривенко.
Усі права захищені. Інформація на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/ є власністю Олександра Кривенка. Право власності охороняється законодавством України. Будь-яке копіювання, у тому числі окремих частин текстів чи зображень, публікування і републікування, передрук або будь-яке інше поширення інформації, яка міститься на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/, в якій би формі та яким би технічним способом воно не здійснювалося, суворо забороняється без попередньої письмової згоди з боку Олександра Кривенка.

понедельник, 16 июля 2012 г.

Оберіг кредитної кооперації. Епілог

Олександр Кривенко                                   Розслідування
 
На фото: Олександр Кривенко
Журналістське розслідування Олександра Кривенка 
на блозі 
Закінчення.
Попередні частини тут: 
Шановні читачі!
Як від порту до порту, так від глави до глави, користуючись Путівником, ми з вами вийшли на фінішний шлях цього журналістського розслідування. Час підбивати підсумки, робити висновки авторського дослідження гострих проблем кредитної кооперації.
Висновок 1.
Інформація про крах системи кредитної кооперації в Україні та 1,5 млн. вкладників, ошуканих на 4,5 млрд. грн., є неправдивою. Керівники кількох доведених до неплатоспроможного стану кредитних спілок, використовуючи належні їм (та / або лояльні до них) засоби масової інформації, постійних, або тимчасових союзників у владі, у громадських утвореннях та серед вкладників-штрейкбрехерів, а також групи несвідомих спілчан, 5-й рік поспіль активно й узгоджено поширюють щойно згадані міфи.
Ініціатори дезінформаційних акцій, перевтілюючись в антикризових менеджерів та оборонців прав спілчан, користуючись відсутністю єдиного загальнонаціонального реєстру ошуканих вкладників кредитівок, повсякчас намагаються нав’язати владі свої псевдоініціативи щодо рефінансування кредитівок через контрольовані ними структури, щоб у такий спосіб:
видурити собі величезні бюджетні кошти;
перекласти особисту відповідальність за неповернення спілчанам грошей на кризу, закони та владу в особі Держфінпослуг.
Висновок 2.
За даними офіційної статистики, висновками Звіту Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин та причин сучасного стану справ в системі кредитної кооперації від 22.12.2010р. (далі – Звіт ТСК), оцінками двох найбільших і діючих професійних об’єднань кредитних спілок, науковців, переважна більшість кредитних спілок (із понад 600 зареєстрованих) зберігає фінансову стабільність і проводить активну ринкову політику. Відсутність державного рефінансування кредитних спілок спонукала ці установи до капіталізації. Зростання капіталу кредитівок за минулий рік на 11%, а за два останні роки на третину свідчить про поступ вперед переважної кількості даного сектору небанківських установ.
Висновок 3.
Позитивна тенденція не стосується 10 % кредитних спілок, проблеми в яких викликані неналежними управлінням та надмірно ризиковою кредитною політикою, в тому числі приблизно в половині з цих фінустанов – зловживаннями з ознаками кримінально караних діянь, учинених керівництвом кредитівок.
Найбільш типовими порушеннями в системі кредитної кооперації є:
неповернення депозитних коштів та / або відсотків спілчанам;
погашення кредитівкою своїх зобов’язань іншим, ніж гроші майном;
одностороннє зниження відсотків на вклади;
здійснення активно-пасивних операцій в умовах заборон, введених як заходи впливу з боку Держфінпослуг;
невиконання приписів регулятора із відновлення фінансової стабільності установи
відмова розглядати заяви членів кредитівки та реагувати на них;
порушення права спілчан на участь в управлінні спілкою.
Найбільш поширеними злочинами посадових осіб у сфері кредитної кооперації є шахрайство, привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом, а також службове підроблення.
Рівень розкриття злочинів, внаслідок яких порушенні майнові права членів кредитних спілок, та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності невиправдано низький.
Генеральна прокуратура України, Міністерство внутрішніх справ України та Служба безпеки України мають перевірити законність постанов про відмову в порушенні кримінальних справ щодо керівників кредитівок, які спричинили неспроможність названих фінустанов виконувати свої зобов’язання перед спілчанами, та, за наявності, підстав, притягувати до суворої відповідальності правоохоронців, які ухвалили «відмовні» рішення.
Насамперед, необхідно карати певних горе-посадовців, які легалізують доходи, отримані злочинним шляхом, коли ігнорують припис Держфінпослуг про заборону певного виду діяльності очолюваних ними кредитних спілок.
Висновок 4.
Нагальною потребою є відновлення у Державному реєстрі фінансових установ інформації про кредитні спілки, у яких залишається фактична заборгованість перед членами за депозитними договорами.
Необхідно створити єдиний загальнонаціональний реєстр ошуканих вкладників кредитівок.
Має бути проведена інвентаризація поточного стану справ із наявними у таких кредитних спілках активами, зобов’язаннями, зі встановленням особливостей їх утворення та реалізації.
Висновок 5.
Неправдивою є інформація, поширювана ділками від фінансової активності та їхніми союзниками про те, що негаразди у вітчизняному кредитно-кооперативному русі виникли через нормотворчу бездіяльність Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг) зразка 2003 – 2008 років.
За результатами аналізу Звіту ТСК від 22 грудня 2010 року та офіційних рішень регулятора доведено, що Держфінпослуг завжди усвідомлювала ризики дискредитації кредитно-кооперативного руху через протиправні, в тому числі відверто кримінальні діяння окремих його учасників, вона чітко ідентифікувала наявні та спрогнозувала можливі проблеми в діяльності кредитівок, а також накреслила шляхи їх попередження та вирішення, зокрема:
у 2003 – 2006 рр. регулятор сформував відомчу нормативну-правову базу, запровадив механізми контролю та нагляду за кредитними спілками;
Держфінпослуг розробив Концепцію розвитку системи кредитної кооперації, схвалену у 2006 році Урядом, в якій задовго до світової економічної кризи чітко визначив стан, проблеми і ризики діяльності кредитних спілок в умовах економічної нестабільності;
впродовж 2007 – 2008 років регулятор запропонував Уряду і Парламенту тактичні та стратегічні кроки, здійснення яких мало забезпечити збалансовану роботу ринку кредитної кооперації, в якому права споживачів фінансових послуг були би надійно захищені;
фактичний саботаж кредитно-кооперативних інновацій Держфінпослуг з боку урядовців та законотворців значно підвищив вразливість кредитівок до викликів світової економічної кризи, яка вже насувалась на Україну;
натомість нереформоване правове поле залишається зручним середовищем для зловживань своїм службовим становище з боку тих горе-керманичів спілок, які, дискредитують колишніх працівників Держфінпослуг, насамперед, для того, щоби відвернути від себе справедливе обурення обдурених спілчан.
Висновок 6.
Ігнорування владою Постанови Верховної Ради України «Про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин та причин сучасного стану справ в системі кредитної кооперації» від 24 грудня 2010 року № 2891-VI, яке триває другий рік поспіль, непокоїть захисників прав вкладників кредитних спілок, котрі вважають, що саме через таке зволікання «на проблемах вкладників кредитних спілок продовжують паразитувати різного роду політикани та пройдисвіти».
Залишається нагальним головний висновок Звіту ТСК від 22 грудня 2010 року про відсутність довгострокової державної політики щодо розвитку і підтримки національної системи кредитної кооперації та наявність проблем державного регулювання діяльності кредитних спілок в Україні як на законодавчому, так і на виконавчому рівнях, тобто про:
недостатню ефективність правоохоронної системи у виявленні і припиненні правопорушень з боку посадових осіб кредитних спілок;
обмежений статус регулятора щодо пруденційного нагляду та дієвого вплив на кредитні спілки у разі виникнення ризиків їх неплатоспроможності чи втрати ліквідності;
відсутність загальнодержавної системи гарантування вкладів членів кредитівок;
відсутність доступу кредитних спілок до зовнішніх джерел підтримання ліквідності та власної інфраструктури ринку кредитної кооперації;
відсутність реального механізму захисту прав членів кредитних спілок, що є одночасно їх власниками і клієнтами, оскільки виконання цієї функції, покладеної на Держфінпослуг, створює для останньої конфлікт інтересів, ураховуючи наявність у регулятора також повноважень з регулювання та нагляду за фінансовими установами;
відсутність державної підтримки неурядової правозахисної та освітньої діяльності в царині кредитної кооперації.
Негативною є ситуація із реалізацією трьох законопроектів, про які йшла мова у Звіті ТСК від 22 грудня 2010 року і які мають пряме відношення до вирішення названих проблем у царині кредитної кооперації, а саме: №№ 2256 (розробник – Держфінпсолуг); 3265 (розробник – народний депутат України О.Клименко); 6010 (розробники – народний депутат України О.Клименко, Ю.Костенко).
Висновок 7.
Усі владні інституції, яких стосуються висновки і рекомендації Звіту ТСК від 22 грудня 2010 року, мають негайно їх опрацювати і втілити в конкретні рішення, з урахуванням Указу Президента України від 12 березня 2012 року № 187.
Зверніть увагу, цим Указом затверджено Національний план дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», пункт 24 якого передбачає розроблення до кінця цього року Національним банком України та Нацкомфінпослуг законопроекту, покликаного утворити належні законодавчі та інституційні умови для подальшого реформування і розвитку класичної кредитної кооперації в Україні.
Висновок 8.
Необхідно невідкладно здійснити нормотворчі державницькі кроки в таких напрямках забезпечення прав вкладників кредитних спілок:
стосовно неплатоспроможних кредитівок – вжити усі передбачені законом заходи впливу, а, у разі недоцільності, – застосувати процедуру банкрутства, забезпечивши дотримання прав кредиторів-вкладників під час її реалізації, запроваджуючи механізм компенсації з боку держави вкладів громадян, втрачених у збанкрутілих кредитних спілках. Одночасно з цим слід ретельно перевірити, чи не містять діяння посадових осіб кредитівок ознаки доведення таких фінансових установ до банкрутства. Названий механізм має передбачати подальше відшкодування компенсаційних витрат держави за рахунок наявних у таких кредитних спілках кредитних портфелів та інших видів активів, а також шляхом відповідних стягнень з винних осіб за рішенням суду;
стосовно платоспроможних на поточний момент кредитівок – розглянути зареєстрований за 10519 від 23 травня 2012 року проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантування внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки» (розробник – народний депутат України Ю.Полунєєв).
Висновок 9.
На ринку кредитної кооперації орудують псевдозахисники із кола ошуканих спілчан, а також представників благодійних і громадських організацій. Видаючи себе за дбайливців за долі обдурених вкладників кредитних спілок, вони приховано для стороннього ока, втім активно працюють на користь тих керівників кредитівок, що обікрали спілчан, поширюючи про своїх «господарів» вигідні останнім байки. Ці квазіоборонці влаштовують фіктивні конференції і мітинги, влізають у довіру до владоможців місцевого і республіканського рівня, вводячи в оману і своїх візаві, і журналістів, і суспільство, реалізуючи головну ціль своїх замовників: відвести увагу ошуканих людей від справжніх винуватців їхніх бід.
Як правило, названих ділків від правозахисту легко і швидко виявляють реальні правники, уважні журналісти та, звісно, менеджмент благополучних кредитівок. Вкрай важливо якомога оперативніше донести викривальну інформацію до відома вкладників кредитних спілок, убезпечивши людей від небезпеки стати жертвами маніпуляцій.
Висновок 10.
Окремі політичні сили не гребують публічною співпрацею з аутсайдерами ринку кредитної кооперації, здатними постачати потенційним депутатам або президентам електорат із числа вкладників, ошуканих керівниками псевдокредитних спілок. Кожна із сторін отримує свій зиск: політик – зростання рейтингу; горе-кооператор – зміцнює свій фіктивний імідж у очах спілчан як дбайливець за повернення їм коштів, але не зі свого гаманця, а з примарного бюджетного джерела.
Здорові кредитні спілки, їх професійні об’єднання, медіа- та справжні правозахисні організації мають стати на заваді маніпулюванню свідомістю громадян, спекулюванню на проблемах ошуканих вкладників.
Висновок 11.
Загальний рівень економіко-правової грамотності членів вітчизняних кредитних спілок, як власників та клієнтів цих установ, низький. Це створює ризики їхнього ошукання, що особливо небезпечно для вкладників. Справа честі та обовязку українських посадовців, регулятора, кредитівок та професійних обєднань, а також самих спілчан забезпечити постійне та системне надання знань, необхідних кожному члену кредитної спілки для належної реалізації ним своїх прав і обовязків. Видається вкрай важливим, щоби доступ до фінансової просвіти, яку здійснює певна кредитно-кооперативна організація, мали би її діючі, потенційні члени, а також громадяни із числа ошуканих вкладників. Це суттєво, оскільки поінформовані і освічені власники класичної кредитної спілки та споживачі її послуг є передумовою ефективної, стабільної і конкурентноздатної діяльності цієї установи.
Вочевидь, наведеними висновками не вичерпуються результати авторського журналістського розслідування, символічною метою якого було намагання долучитися до створення оберегу української кредитної кооперації.
Обєднаймо зусилля для цієї важливої справи!
Попередні частини тут: 
© Олександр Кривенко 
+380 63 241-36-81  
akryvenko64@gmail.com   
Постійна адреса цієї статті: http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/07/blog-post_16.html
 © Олександр Кривенко +380 63 241-36-81
akryvenko64@gmail.com 
http://a-kryvenko.blogspot.com/
skype: kryvenko8 
Copyright © 2011 – 2012 Олександр Кривенко.
Усі права захищені. Інформація на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/ є власністю Олександра Кривенка. Право власності охороняється законодавством України. Будь-яке копіювання, у тому числі окремих частин текстів чи зображень, публікування і републікування, передрук або будь-яке інше поширення інформації, яка міститься на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/, в якій би формі та яким би технічним способом воно не здійснювалося, суворо забороняється без попередньої письмової згоди з боку Олександра Кривенка.


суббота, 14 июля 2012 г.

Оберіг кредитної кооперації. Глава 11


Олександр Кривенко                                   Розслідування
 
На фото: Олександр Кривенко
Журналістське розслідування Олександра Кривенка 
на блозі 
Продовження.
Попередні частини тут: 
На фото: А.Стасевський
Складною ділянкою назвав ринок кредитних спілок на початку минулої весни  Андрій Стасевський, який з 17 лютого 2012 року очолює Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг) (колегіальний орган, який утворено замість Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг), яка ліквідується. - Примітка автора).

 А вже за тиждень потому, 20 березня 2012 року, він зустрівся з нібито стурбованим проблемами вкладників кредитівок керманичем благодійного фонду «Взаємодопомога» Володимиром Бондарем
До речі, за наявною у мене інформацією, пропозиції представників груп ошуканих спілчан, зокрема, з «Українського фінансового союзу», що регулярно пікетують приміщення Нацкомфінпослуг, а також лідерів успішних професійних всеукраїнських асоціацій кредитних спілок щодо особистого рандеву з паном Стасевським  аж донині останнім чомусь ігноруються.
Повідомлення НКФП від 22.03.2011
 На цьому тлі ветерани правозахисного та кредитно-кооперативного рухів, з якими я мав честь поспілкуватись, досить прохолодно поставилися до оприлюдненої на сайті регулятора інформації про результати згаданої зустрічі між Андрієм Стасевським та Володимиром Бондарем. Скептицизм аксакалів кредитної кооперації викликаний нездоровою репутацією пана Бондаря як: удаваного дбайливця за долі вкладників кредитних спілок; активного союзника тих керівників кредитних спілок, що ошукали вкладників, а також автора сумнівних пропозицій про так зване сприяння кредитівкам у стосунках з Держфінпослуг.
Джерело: Єдиний державний реєстр

Жорсткій критиці піддав  названу подію голова Черкаського обласного громадського об’єднання «Досить Нас Дурити» (ЧОГО «ДНД») Володимир Стадник, який має багаторічний і різноманітний досвід надання правової допомоги. 
Зокрема, нещодавно пан Стадник взявся за відновлення трудових прав членів колективу Черкаського муніципального оркестру. «Музичним протестом» назвала цю подію колежанка-репортерка Вікторія Курченко із телерадіокомпанії «ВІККА». Від самого правдоборця я дізнався, що нині він в судовому порядку оскаржує рішення міськради про так звану реорганізацію творчої установи, внаслідок якої музики залишились без роботи.

Найбільш небезпечною ділянкою правозахисного шляху Володимира Стадника стала його активність у царині оборони майнових інтересів членів кредитних спілок Черкащини. Зауважу одразу, що сам правдоборець не є ошуканим вкладником жодної кредитівки, отже не має, як-то мовиться, шкурного інтересу в названій фінансовій сфері.


Вочевидь, саме через свою наполегливість пару років тому пана Стадника запроторили на кілька діб за грати. З інформацією про цю екстраординарну подію вийшов тоді Інтернет-проект «Прочерк», який отримав ось такий коментар заступника голови громадського об’єднання «ДНД» Галини Нікітіної:
На фото: Г.Нікітіна
– Володимир Стадник працював з ошуканими черкаськими вкладниками кредитних спілок (діти війни, інваліди, пенсіонери). У травні 2010 зробив запит до облдержадміністрації та обласної міліції про проведення громадської експертизи у питанні вкладників, але відповіді не отримав. 8 липня Володимир Володимирович подав позов до адмінсуду про оскарження дій Черкаської облдержадміністрації, а вже 10 липня його закрили в КПЗ та фабрикують кримінальну справу за статтею 279 частини першої за фактом перекриття дороги начебто у квітні. Але офіційно організація «ДНД» дорогу не перекривала. Лише 15 липня мене з адвокатом допустили до нього. Він був побитий, розповідав, що його, цитую, «катували». Лице в нього було синє, руки по лікті теж.
А ось, що сам Володимир Стадник повідомив журналістам після свого звільнення:
На фото: В.Стадник
На фото: медичний факт побиття В.Стадника

 –Зараз мене викликають у міліцію. Ситуація, як я розумію, наступна: оскільки справа не склалася з моїм арештом, бо стосовно мене були застосовані незаконні дії, то тепер мені пропонують пройти психофізичне обстеження. Тобто хочуть мене зробити психічно хворим, щоб потім можна було сказати, що я сам завдав собі тілесних ушкоджень. Але наше громадське об’єднання не перестане боротися за права громадян. І я не зупинюсь. Лише методи боротьби ми змінимо. Якщо раніше діяли більш демократично і відкрито, то нині треба буде діяти більш підпільно і жорсткіше. Але добиватимемось повернення вкладникам кредитних спілок грошей у будь-якому разі. До речі, торік саме завдяки пікетам вкладників процес розслідування кредитних спілок зрушив з місця. 
На фото: Вкладники, обурені затриманням Володимира Стадника
 Ось ще одне свідчення лідера громадської організації «Досить нас дурити» Володимира Стадника 
Суддя дав мені 10 діб. Хоча за законом мої дії повинні каратися обмеженням волі та штрафом. Їхній сценарій був такий – спочатку 10 діб, потім СІЗО, далі – клініка у Шевченково. Їхня зацікавленість – присікти діяльність громадської організації щодо кредитних спілок і покарати в моїй особі активних вкладників. Я переконаний, якби не мав підтримки знайомих і колег, неодмінно став би жертвою системи. 
На жаль, описане вище затримання пана Стадника виявилось не єдиним. 2011 року він ще на добу потрапив за грати вдруге. Вочевидь, це був черговий і знову безрезультатний акт залякування з боку влади щодо правозахисника на ниві кредитної кооперації.
Факт нового знущання не потрапив до новин місцевих медіа, але його зафіксував читач-коментатор друкованої версії одного з телерепортажів про акцію протесту вкладників, яка відбулась майже за місяць до другого затримання.
Це варто процитувати, щоби нагадати, як багато вартує в народі добропорядність справжнього їхнього захисника.
Ось анонсований текст – мовою оригіналу (російською) та в перекладі
українською мовою:

24.02 20:18
Пантелей
Мы уже не спрашиваем, где наши деньги, мы уже спрашиваем, где наш Володя?
Сегодня, 24.02.11 в 12-30 после встречи сотен потерпевших вкладчиков с облгосадминистрацией в малом зале ОГА, возле офиса ДНД взяли Володю Стадника. Из 2-х машин вышли шестеро и взяли Володю. Один из шестерых показал удостоверение органов и сказал "Вы задержаны за неявку к следователю". Мы уже не спрашиваем, где наши деньги, мы уже спрашиваем, где наш Володя?
 24.02 20:18
Пантелій
Сьогодні, 24.02.11 о 12-30 після зустрічі сотень потерпілих вкладників з облдержадміністрацією в малій залі ОДА, біля офісу ДНД взяли Володю Стадника. З 2-х машин вийшли шестеро і взяли Володю. Один з шістьох показав посвідчення органів і сказав "Ви затримані за неявку до слідчого". Ми вже не запитуємо, де наші гроші, ми вже запитуємо, де наш Володя?

 Наведений крик душі невідомого нам вкладника Пантелія розміщено під повідомленням телевізійників «Європейський суд: влада повинна відшкодувати втрати вкладників кредитних спілок» від  27.01.2011р. Якщо читатимете, або переглядатимете цей репортаж, будьте пильні стосовно одного з його персонажів. Мова йде про Віктора Пилипенка.
На фото: В.Пилипенко
Як з'ясувалось в  Черкасах на противагу справжнім захисникам, з претензією на керманича усіх ініціативних груп ошуканих спілчан Черкаської області діє Віктор Пилипенко. Зміст його заяв і коло союзників вказує на те, що пан Пилипенко є типовим штрейкбрехером із середовища обдурених вкладників. Документальним підтвердженням сказаному слугує його співавторство у так званому «Зверненні до вкладників кредитних спілок», надрукованому у  газеті «Вечірні Черкаси» від 13 січня 2010 року, про що вже повідомлялось у Главі 1 цієї статті
Джерело: газета «Вечірні Черкаси», 13 січня 2010 року
Нагадаю, що другим автором оманливої листівки є Геннадій Мельниченко – голова правління кредитної спілки «Альянс», яка, за даними державної виконавчої служби, находиться в переліку десяти найбільших боржників коштів вкладникам. Тоді обидва відвертих афериста, які за своїм статусом мали би бути антиподами, використали політичні амбіції претендента в Президенти Володимира Литвина, щоби нав'язати суспільству нереальні, завищені показники проблем ошуканих спілчан.  
На фото: А.Азаров
 Майже одночасно з панами Пилипенком та Мельниченком подібні дезінформаційні повідомлення лунали і в Одесі - від Андрія Азарова - керівника неплатоспроможної кредитівки «Перше кредитне товариство».
Звісно, таке удаване вболівання за долю спілчан не має жодних ризиків постати поперек горла владі, що ігнорує справедливі вимоги вкладників кредитних спілок навести лад у діяльності конкретних фінансових установ, тобто тих ризиків, реальність яких особливо відчув на собі у 2010 та у 2011 роках Володимир Стадник.
 Зі слів пана Стадника, сказаних мені під час однієї із наших зустрічей, саме в буремні для ЧОГО «ДНД» часи на особистий на контакт з ним вийшов керівник БФ «Взаємодопомога» пан Бондар із Київщини, який раніше ніколи не цікавився проблемами ошуканих вкладників кредитних спілок, а переймався виключно питаннями клієнтів неплатоспроможних банків.
На фото: В.Стадник
 Володимир Бондар спеціально приїздив у Черкаси, багато розпитував мене про специфіку ринку кредитної кооперації, особливо тієї частини, яка має труднощі з поверненням коштів своїм членам. Він, нажаль, вліз у моє довіря, – розповідає черкаський правозахисник. – Лише згодом стало зрозуміло, що інформація так званому благодійнику була потрібна не для захисту ошуканих вкладників кредитівок, а для побудови власної та примітивної схеми удаваної допомоги цим людям. Суть її банально проста: діючи як посередник між членами певної фінустанови, отримати від позичальника ту частину боргу, яку він здатен повернути; левову частку цих коштів залишити собі, а решту віддати вкладнику під розписку, що останній не має претензій до  кредитної спілки. 
Отакої!
Далі моє інтервю з паном Стадником повернулось до своїх витоків. Я запитав:
Повідомлення НКФП від 22.03.2011
 Пане Володимире! З офіційного повідомлення відомства Андрія Стасевського випливає, що учасники зустрічі 20 березня 2012 року в Нацкомфінпослуг обговорювали: варіанти повернення членам кредитних спілок депозитних коштів; доцільність передачі повноважень з контролю за цими фінансовими установами на рівень місцевих органів влади, а також ідею створення регіональних фондів гарантування вкладів фізичних осіб-вкладників кредитівок. На перший погляд, озвучені наміри виглядають вельми шляхетно.
На  фото: В. Бондар
– Будьте певні: саме на таке помилкове сприйняття події і розраховував її ініціатор Бондар Володимир Анатолійович. Цей чоловік скористався тим, що чиновник та загал не мають інформації про його попередні відносини з профільним регулятором та з низкою сумно відомих представників вітчизняного кредитно-кооперативного руху.
– Що Ви маєте на увазі?
– Річ у тім, що, як відомо з джерел, належних самому В.Бондарю,  у 2010 році між Координаційним комітетом благодійного фонду «Взаємодопомога» та Держфінпослуг на чолі з Василем Волгою був підписаний Меморандум про співпрацю та громадське партнерство.
На фото: В. Волга
– Але ж в цьому немає чогось особливого. В Україні стало звичайною практикою укладати аналогічні угоди. Мені відомо декілька таких прикладів. Зокрема, за повідомленням Урядового порталу, відносно недавно Державна податкова служба та Асоціація платників податків   підписали меморандум про співпрацю та узгодили план спільних дій. Головне, як на мене, у таких стосунках полягає в тому, щоби запобігти конфлікту інтересів та проявам інших корупціогенних чинників у стосунках між конкретними виконавцями таких документів. 
– Саме на реальності таких ризиків я і хотів би наголосити. Зверніть увагу, у вересні 2010 року, коли на меморандумі між Держфінпослуг та благодійним фондом «Взаємодопомога», мабуть, ще й чорнила, як-то кажуть, не встигли висохнути, на адреси низки кредитних спілок почали надходити своєрідні «листи щастя».
– Пригадую, цей вислів ужила газета «Урядовий кур’єр», яка повідомила про існування випадків, коли електронні скриньки кредитівок, що мали проблеми з подовженням дії ліцензії, були «атаковані» пропозиціями якихось «доброзичливців» «надати послуги у взаємодії з Держфінпослуг».
– Дуже схоже, що газетярі мали на увазі те, що я вважаю за потрібне продемонструвати Вам. Ось копія такого повідомлення, яке цитую без виправлення очевидних граматичних помилок:
На фото: В. Бондар
«Шановний Голове Правління!!! Пропонуємо Вам прийняти участь у службовій нараді, яку Благодійний фонд «Взаємодопомога» провадить згідно до меморандуму про співпрацю, підписаного між Фондом та Держфінпослуг. У нараді приймуть участь керівники Держфінпослуг, представники координаційного комітету БФ «Взаємодопомога» та відносно невеликої кількості кредитних спілок. Головною метою даної наради є підготовка до всеукраїнської конференції вкладників кредитних спілок, що відбудеться на наступному тижні у м. Черкаси, та обговорення основних тез концепції розвитку та оздоровлення кредитної кооперації України, а також алгоритмів взаємодії ринку із Держфінпослуг. Нарада відбудеться у п’ятницю, 24 вересня о 13 годині у Києві за адресою Хрещатик 16, буд профспілок, к. 205. Вашу спілку було обрано до кола запрошених з огляду на її інвестиційну привабливість, багаторічну присутність на ринку та добру репутацію керівництва серед вкладників. Кількість учасників наради обмежена, тому просимо протягом дня повідомити про Вашу участь у нараді представнику координаційного комітету за тел. (098) 5999755. З повагою, Голова Фонду В. Бондар».
– Звучить дуже заманливо. До речі, готуючись до інтерв’ю з Вами, я ознайомився із статтею про ту конференцію, автором якої значиться  Координаційний комітет БФ «Взаємодопомога». Матеріал має назву «У вкладників проблемних кредитних спілок» і стосується складнощів, які мають ці неплатоспроможні фінансові установи. Натомість озвучена Вами пропозиція пана Бондаря взяти участь у київській нараді та у черкаській конференції стосувалась, як випливає з її змісту, тільки  інвестиційно привабливих, з багаторічним досвідом кредитівок (а не проблемних!), керівники яких мають добру репутацію серед вкладників (а не репутацію хапуг та шахраїв!). Дивна якась нестиковка. Кидається також у вічі те, що єдиний, кого згадує і чий виступ цитує автор, окрім представників  благодійного фонду «Взаємодопомога» та очільника Держфінпослуг Василя Волги, є Геннадій Мельниченко. Причому цей промовець позиціонується лише як делегат від Всеукраїнської асоціації кредитних спілок військовослужбовців та працівників силових відомств (ВАКСВУ). Однак про причетність пана Мельниченка до неплатоспроможної кредитної спілки «Альянс» (м. Черкаси), головою правління якої він є, – ані пари з вуст. 
 – До речі, зверніть увагу, на таку цікаву, я б навіть сказав, – пікантну деталь. Координатором з проведення тих вересневих 2010-го року заходів був Геннадій Мельниченко.
– Звідки це випливає?
На фото: Г.Мельниченко
Саме йому належить зазначений в тексті пропозиції номер мобільного зв’язку (098) 5999755, за яким бажаючі могли контактувати з "представником координаційного комітету". Тут варто нагадати, що пан Мельниченко є головою правління кредитної спілки «Альянс» з міста Черкаси, яку 7 липня 2011 року виключено з Державного реєстру фінансових установ за систематичне невиконання своїх зобов’язань перед значною (понад 1000 осіб) кількістю вкладників. Він також обіймає посаду одного із очільників згаданої Вами так званої Всеукраїнської асоціації кредитних спілок військовослужбовців (ВАКСВУ).
– Чому Ви вжили словосполучення «так званої» відносно ВАКСВУ?
На фото: Р.Гайдаєнко
– Бо в цій структурі з двох десятків членів переважна частина збанкрутувала під час останньої фінансової кризи. Та й узагалі діяльність названого утворення стала далекою від кредитно-кооперативних засад з того часу, як до керування нею прийшов Ростислав Гайдаєнко. Останній, до речі,  є також головою правління об’єднаної кредитної спілки «Сузір’я», яку 28 липня 2011 року виключено з Державного реєстру фінансових установ за систематичне порушення вимог спеціального законодавства.
– Чому ж тоді Володимир Бондар «робить ставку» на відвертих аутсайдерів ринку кредитної кооперації та їхніх очільників?
– Очевидно, вони мають спільний інтерес. Ці персоналії діють узгоджено.
– Що вказує на це?
– Мені видається невипадковою схожість за метою «листів щастя» від Володимира Бондаря з тим «привітанням», яке наприкінці 2010 року кредитні спілки отримали по лінії ВАКСВУ. Ось витримка з цього повідомлення:
«Вельмишановн(ий)а голове Правління,
На фото: Р.Гайдаєнко
...Напередодні новорічних свят особливо приємно відчувати впевненість у тому, що 2011 рік для кредитних спілок України стане роком відновлення стабільності та процвітання. Адже нам вдалось досягти порозуміння із профільним регулятором практично по всіх основних питаннях, що турбують сьогодні кредитні спілки.
У зв’язку із цим Асоціація пропонує кожній кредитній спілці, що місяцями не могла вирішити своїх питань у державних органах, звертатись до нас за захистом своїх інтересів, а також по будь-якому питанню, яке стосується передліцензійної підготовки пакетів документів, отримання дозволів та інших регуляторних дій...».
– Від імені благодійного фонду «Взаємодопомога» Володимир Бондар запропонував голові Нацкомфінпослуг Андрію Стасевському, серед іншого, згідно з офіційним повідомленням, «провести роз’яснювальну роботу з метою недопущення політичних спекуляцій серед постраждалих вкладників». Прокоментуйте, будь ласка, процитовану ініціативу, зважаючи на таке. В згаданій мною статті «У вкладників проблемних кредитних спілок» очевидний її автор Володимир Бондар повідомив, що на конференції в Черкасах (фактично організованій ним та Геннадієм Мельниченком) у своєму виступі тодішній голова Держфінпослуг Василь Волга «підкреслив, що через нерозуміння проблеми в деяких міністерствах, зокрема в Міністерстві економіки та Міністерстві Внутрішніх справ України, робота по створенню механізму повернення грошей постраждалим значно ускладнюється». «Це більш ніж здивувало делегатів», ­– коментує автор, – «бо Міністром економіки є голова Соціалістичної партії Василь Цушко. Загально відомо, що політична сила, яку він представляє, головним своїм завданням декларує захист прав громадян. Звідси – пан Цушко, який був запрошений на конференцію, але не знайшов часу поспілкуватися із ошуканими громадянами, або не вважає вкладників за таких, або у нього не все гаразд із пам'яттю щодо його власних передвиборчих обіцянок».
На фото: вкладники, ошукані двічі (Черкаси, 26.03.2012)
 – Цитата, яку Ви навели, дає мені додаткову впевненість в тому, що деполітизувати проблеми вкладників кредитних спілок – це ідея правильна, але з вуст Володимира Бондаря, вона звучить по-блюзнірськи. Добре відомо, і тому є докази, що саме він, разом із своїми соратниками та горе-кооператорами Ростиславом Гайдаєнком і Геннадієм Мельниченком, вводячи в оману вкладників збанкрутілих кредитних спілок і маніпулюючи їхніми проблемами, інспірували проведення від імені останніх політичних акцій під час президентської передвиборної кампанії 2009 року. Зараз, на порозі парламентської передвиборної кампанії 2012 року, очевидно, ті ж самі особи намагаються задіяти перевірені механізми. Відмінність полягає лише в тому, що в минулому така діяльність проводилася на користь Блоку Юлії Тимошенко і Блоку Володимира Литвина, нині ж – в інтересах та зі спробами залучення окремих опозиційних політиків, а також під прапорами Комуністичної партії України.
Стосовно останнього із згаданих суб’єктів української політики Ви, мабуть, маєте на увазі мирне зібрання ошуканих вкладників Черкащини, яке відбулось 26 березня 2012 року біля будівлі обласної державної адміністрації?
– Саме так. 
На фото: В.Роєнко на тлі оманливих гасел
Я був свідком того дійства, яке лише присутністю на ньому справді обдурених спілчан вказувало на тему мітингу. Однак, як ніколи в аналогічних ситуаціях, тут явно бракувало плакатів з назвами конкретних неплатоспроможних кредитних спілок і прізвищами тих певних осіб, які, вочевидь, зловживаючи своїм службовим становищем, довели до краху очолювані ними фінансові установи. Формальним  організатором так званого мітингу значився Черкаський обласний комітет Компартії України. Керманич останнього Віктор Роєнко відкрив та вів дійство. За метушнею, яка чинилась серед присутніх, було видно, що справжнім бригадиром псевдомітингу є тезка необольшевика  Віктор Пилипенко, котрий не приховує своєї належності до ошуканих вкладників місцевої кредитівки "Федерація" та ще й іменує себе обласним керівником ініціативних груп обдурених спілчан. На диво, жоден з Вікторів навіть не назвав у своєму виступі ані кредитну спілку «Альянс» з Геннадієм Мельниченком на чолі, ані інші аналогічні фінустанови, які не повертають належні людям  кошти, але керівники яких дивним чином залишаються поза прискіпливою увагою правоохоронців. Натомість ці промовці струшували простір з кількома десятками вкладників: уже відомою мені брехливою інформацію із завищеними показниками проблем ошуканих спілчан (докладніше читайте у Главі 1 та Главі 2 цього журналістського розслідування. Примітка автора); звинуваченням кількох службовців Держфінпослуг, нібито винних у бідах членів кредитівок; вимогами до влади про негайний розрахунок з вкладниками бюджетними коштами.

На фото: В.Пилипенко
Прикро, що людей, які, довіривши кошти певним кредитним спілкам, постраждали від конкретних зловмисників, останні банально використали під політичний акомпанемент передвиборчих баталій. До речі, свого часу, будучи ще членом  нашої організації (ЧОГО «Досить нас дурити». Примітка автора.), саме Віктор Пилипенко переконував нас у необхідності співпраці з комуністами. Ми ж, упевнені в тому, що політизація правозахисної діяльності лише зашкодить останній, відмовились від оманливої пропозиції. З того моменту наші шляхи розійшлися. Власне кажучи, як я і прогнозував, контакти з комуністами не мали жодних позитивних результатів для спілчан. Я знаю, що на тій березневій акції, про яку Ви згадали, прозвучало багато брехливої інформації, блюзнірський текст був названий резолюцією ошуканих вкладників кредитних спілок та наданий представникам обладміністрації як буцімто документ, що відбиває прагнення учасників мітингу. Якщо усю цю вакханалію не припинити, наслідки для відновлення прав людей можуть бути дуже шкідливими. Я впевнений, що цьому треба покласти край. Досить співпрацювати з шахраями, які тільки сприяють кризі на ринку кредитної кооперації.
Лист до НКФП
– Мені відомо, пане Володимире, що про свої думки з цього приводу Ви інформували Голову Нацкомфінпослуг Андрія Стасевського. Чого Ви прагнете досягти цим зверненням? 
– Черкаське обласне громадське об’єднання «Досить нас дурити», яке я маю честь очолювати, закликало керманича профільного держрегулятора до обачності у виборі партнерів для здійснення тих чи інших проектів на ринку кредитних спілок. Ми вважаємо, що від цього значною мірою залежатиме ділова репутація та ефективність подальшої діяльності Нацкомфінпослуг у справі практичного вирішення проблеми ошуканих вкладників низки кредитних спілок та притягнення до передбаченої законом відповідальності керівників таких структур.
За кілька тижнів після викладеного вище інтерв'ю з паном Стадником я дізнався про результати розгляду звернення керівника ГО "ДНД" до голови Нацкомфінпослуг. Реакція регулятора схожа на традиційну бюрократичну відписку, в якій жодного слова про ретельне дослідження інформації, наданої заявником, немає. 
Відповідь від НКФП
Ми рішучі та відкриті до діалогу з кожним, хто працює на «покращення діяльності суб'єктів ринку кредитної кооперації», – такою тезою можна узагальнити відповідь від 27 квітня 2012 року, яку Нацкомфінпослуг надав громадській організації «Досить нас дурити».
Фотокопія названого документа за підписом Андрія Стасевського міститься у  повідомленні "Нацкомфінпослуг – за дипломатію заради реформ? "

Зверніть увагу: жодного повідомлення у пресі про реалізацію бодай однієї з практичних домовленостей між Нацкомфінпослуг та Благодійним фондом «Взаємодопомога», досягнутих під час спілкування їх керівників, досі немає.
 Якщо це справді так, то виникає низка питань. 
Навіщо Володимиру Бондарю була потрібна та березнева зустріч
Ініціюючи її, він діяв тільки у власних інтересах, щоби продемонструвати операторам системи кредитної кооперації, а також  ошуканим вкладникам свою значущість, використовуючи яку успішно діяти на тіньовому ринку купівлі-продажу прострочених боргів позичальників?
Чи діяв Володимир Бондар в інтересах групи перерахованих вище ділків від кредитної кооперації, створюючи для них платформу лояльності з боку регулятора? 
Наведена зустріч була потрібна цьому "благодійнику" для налагодження сумнівних посередницьких стосунків між регулятором та операторами ринку кредитної кооперації? 
А, можливо, шляхом введення в оману,  насамперед, Нацкомфінпослуг, В.Бондар намагався використати статус цього державного органу для поступового збурення вкладників кредитних спілок в обласних центрах, щоби сформувати суспільну облудну ідею-вимогу про невиправдане жодними об'єктивними розрахунками фінансування купки тих неплатоспроможних кредитівок, які ошукали громадян?
Нехай наведені запитання слугуватимуть застереженням від прийняття нерозсудливих рішень, спровокованих діями імітаторів правозахисної та кредитно-кооперативної діяльності!
Попередні частини тут: 
Глава 6 
Глава 7
Глава 8 
Глава 9
Глава 10
Наступні частини тут
© Олександр Кривенко 
+380 63 241-36-81  
akryvenko64@gmail.com   
Постійна адреса цієї статті: http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/07/11.html

© Олександр Кривенко +380 63 241-36-81
akryvenko64@gmail.com 
http://a-kryvenko.blogspot.com/
skype: kryvenko8 
Copyright © 2011 – 2012 Олександр Кривенко.
Усі права захищені. Інформація на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/ є власністю Олександра Кривенка. Право власності охороняється законодавством України. Будь-яке копіювання, у тому числі окремих частин текстів чи зображень, публікування і републікування, передрук або будь-яке інше поширення інформації, яка міститься на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/, в якій би формі та яким би технічним способом воно не здійснювалося, суворо забороняється без попередньої письмової згоди з боку Олександра Кривенка.