воскресенье, 27 января 2013 г.

Медвежа послуга. (Синдром фаворитизму в Нацкомфінпослуг. Продовження)


© Олександр Кривенко. 2013
У вересневому 2012 року випуску так званої газети ошуканих громадян «Взаємодопомога», яка фактично належить керманичу однойменного благодійного фонду [2] Володимирові Бондарю, був уміщений вкладиш «Лідер народної довіри», створений, імовірно, за ідеєю, спертою звідси [3]
Чільне місце в додатку до видання займав бланк із гучною назвою «Тест кандидата на звання народного обранця». Потерпілим спілчанам було запропоновано поширити цей папірець серед претендентів на парламентські мандати. Причому кожен з дармових кур’єрів мав не тільки відзвітувати фонду «Взаємодопомога»[4] про те, кому і куди вручив тестову анкету, а також повідомити особисту інформацію про себе, включно з місцем проживання та номером телефонного зв’язку.
Зверніть, будь ласка, читачі, увагу, на слова в останньому рядку бондарівського вкладишу до газети: «Наклад 100 000 прим», а також на відсутність поруч з ними (як годиться у чесних видавців!) даних про те, хто, де і на чиє замовлення надрукував передвиборчу агітку. Виникають питання: чи не збрехав пан Бондар відносно масштабу розповсюдження популістського бруду, або, за Висоцьким, «де гроші, Зін»? Останнє мало би спонукати певні державні інституції до належного реагування: податкового, прокурорського тощо.
Примарна ж ціль струсу медійного повітря ганебним вкладишем проявилася вже в наступному (жовтневому) числі видання, де загал побачив список із 6-ти мажоритарщиків, які «письмово підтвердили свою відповідальність перед виборцями». Як мовиться, гора народила мишу. Скільки коштував дурно (бо ж на омані!) спеченим лауреатам сумнівний піар, хтозна, але до Парламенту вони не потрапили. Сам же пан Бондар, як організатор уже описаної акції, напевно, не залишився в накладі.
Черговою витівкою зловживання на проблемах постраждалих членів кредитних спілок збагатив свій доробок горе-видавець та псевдоблагодійник Володимир Бондар, коли зайнявся імітацією реєстрації цих громадян. Пересвідчитися в сказаному, можна, поглянувши ось на такі дві цитати із так званої газети «Взаємодопомога» В.Бондаря, які подаю зі збереженням авторської стилістики та граматики:
Цитата 1:
«Газета «Взаємодопомога», вересень 2012 року, № 7.
ДО ВІДОМА ОШУКАНИХ ВКЛАДНИКІВ КРЕДИТНИХ СПІЛОК !
На зустрічі представників Координаційного Комітету із керівництвом Нацкомфінпослуг обговорювались питання взаємодії Фонду «Взаємодопомога», інших громадський організацій та представників ініціативних груп із державними установами, які мають займатися питанням повернення вкладів.
Зокрема, для створення дієвого механізму компенсації вкладів необхідно визначити кількість вкладників збанкрутілих кредитних спілок та приблизний обсяг потрібних для цього коштів.
Із метою прискорення цього процесу Фонд «Взаємодопомога» починає реєстрацію громадян, які мають неповернуті вклади в кредитних спілках України. Ці відомості будуть передаються до Нацкомфінпослуг. Відомості також можуть бути надіслані на сайт «Взаємодопомога», на нашу електронну пошту або CMC на контактні телефони.
Реєстрація ошуканих громадян-споживачів фінансових послуг здійснюється БЕЗКОШТОВНО!
ВИРІЖТЕ. ЗАПОВНІТЬ ТА НАДІШЛІТЬ, АБО ПЕРЕДАЙТЕ ОСОБИСТО КООРДИНАТОРУ ФОНДУ
До БФ «Взаємодопомога»
від гр. (Прізвище, ініціали)
ЗАЯВА
я, (прізвище, повне ім’я, по-батькові члена кредитної спілки)
є членом кредитної спілки
місце проживання: (поштовий індекс, повна адреса)
контактний телефон: +38 (…)(місцевий або мобільний код, номер контактного телефону)…,
Копію угоди між мною та кредитною спілкою додаю або надам НКФП особисто (потрібне підкреслити)
Прошу надати ці відомості до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
(дата)(підпис)(ПІБ члена кредитної спілки)»
Цитата 2:
«Газета «Взаємодопомога», жовтень 2012 року, Спецвипуск.
За погодженням із керівництвом Нацкомфінпослуг, Фонд «Взаємодопомога»[5] починає попередню реєстрацію громадян, які мають неповернуті вклади в кредитних спілках України…» (і т.д. за текстом попередньої цитати. – Примітка автора).
Заклик п.Бондаря надіслати вказані відомості на сайт «Взаємодопомога», на його електронну пошту, тим паче – на контактні телефони, скориставшись SMS, тобто службою коротких текстових повідомлень – Short Messaging Service, приголомшує, оскільки:
по-перше, ошукані вкладники українських кредитівок – люди, як правило, вельми поважного віку. У своїй більшості вони не «товаришують» із Інтернетом і стільниковим зв’язком, а якщо дехто з них і має мобільний телефон, то використовує його лише для дистанційних розмов;
по-друге, Володимир Бондар, пропонуючи людям у такий спосіб надати конфіденційну інформацію про себе на контрольовані цим псевдозахисником електронні реквізити, свідомо наражає людей на завдання шкоди їхній приватності, бо вказані відомості можуть потрапити до сторонніх осіб і використані останніми, як, власне, і самим горе-благодійником в інтересах, яких самі вкладники не мають.
Крім того, із наведених цитат випливає хибне уявлення про те, що нібито громадські організації та ініціативні групи вкладників кредитівок доручили пану Бондарю обговорювати їхню взаємодію з керівництвом Нацкомфінпослуг.
Словоблуддя ж псевдодбайливця про те, що «для створення дієвого механізму компенсації вкладів необхідно визначити … приблизний обсяг потрібних для цього коштів» не стикується з відсутністю графи про суму борг вкладнику в пропонованому Володимиром Бондарем зразку заяви.
Ще одна суттєва омана полягає в тому, що Нацкомфінпослуг, який природно зацікавлений в отриманні від вкладників відомостей про кошти, невиплачені останнім кредитівками, але – увага! – нібито уповноважив благодійний фонд «Взаємодопомога»[6], керований паном Бондарем, попередньо одержати таку інформацію від людей.
Достеменно знаю, що не тільки Анатолію Куркову як раднику голови Комісії, але й багатьом іншим штатним працівникам Нацкомфінпослуг, насамперед, її керівникові Андрієві Стасевському, відомий зміст наведених вище випусків газети «Взаємодопомога». У зв’язку з цим виникають питання.
По-перше, чому вони лише споглядали за тим, що у вересні 2012 року Володимир Бондар особисто та через належні йому структури фактично оголосив про те, що «починає реєстрацію громадян, які мають неповернуті вклади в кредитних спілках України», буцімто задля «прискорення» цього процесу, який Нацкомфінпослуг нібито вже почала, хоча остання тільки за місяць потому публічно заявила про наміри займатися складанням списку ошуканих спілчан?
По-друге, чому Комісія не спростувала наступне – жовтневе – повідомлення у газеті Володимира Бондаря, з якого випливає, що вона доручила благодійному фонду [7] , належному тому ж самому панові Бондареві, «попередньо реєструвати громадян, які мають неповернуті вклади в кредитних спілках України»?
Отже, чи не є наведена поведінка державних службовців Нацкомфінпослуг такою, що може може бути кваліфікованою щонайменше як недбальство, внаслідок чого стороння особа – Володимир Бондар – займається незаконним збором інформації про громадян?
Додаткові аргументи для ствердної відповіді – попереду.
Далі буде[8]
Постійне посилання: http://a-kryvenko.blogspot.com/2013/01/blog-post_27.html
© Олександр Кривенко. 2013
+380 63 241-36-81
akryvenko64@gmail.com
http://a-kryvenko.blogspot.com/

Комментариев нет:

Отправить комментарий