вторник, 21 февраля 2012 г.

(3) Відспіваний благодійник чи захисник позичальників? Про походеньки одного антиколектора (Частина 3)



Журналістське розслідування Олександра Кривенка

Бездоганна репутація необхідна для діяльності шахраїв.
(Агата Крісті. Смерть у хмарах. 1935 р.)

43-річний Федір Олексюк, який сам у боргах, як у шовках, закликає позичальників не повертати гроші банкам та кредитним спілкам, обіцяє боронити їх від фінансистів і колекторів, суддів і правоохоронців. Хто він: справжній рятівник громадян, що потрапили в скруту, чи ділок-лицедій, який на бідах останніх будує власне благополуччя? Я вирішив у цьому розібратись.
+380 63 241-36-81 
21 лютого 2012 року

Частина 3. Експерти: «Антиколекторство – це суцільне шахрайство» 
(Закінчення
Попередні частини – тут: частина 1; частина 2
Постскриптум)

Фіаско в суді

18 березня 2011 року господарський суд м. Києва відмовив в задоволенні позову фізичної особи-підприємця – клієнта ПП «ЮОАК «Ваша Надія» (керівник – Олексюк Федір Юрійович) до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (далі – банк «Аваль») про визнання недійсним кредитного договору, за умовами якого 3.06.2008р. кредитор відкриває позичальнику 10-літню відновлювальну (револьверну) кредитну лінію на суму 250 000 доларів США, яка має бути повернута останнім до 2.06.2018р.
Отримавши, мабуть, некваліфіковану пораду від Федора Олексюка, позивач заявив про дві причини виникнення спору, які нібито породжені незаконними діями відповідача: одностороння зміна кредитором відсоткової ставки за користування коштами, а також видача кредиту та вимога сплати процентів за користування ним в іноземній валюті.
Однак в першому випадку заявник послався на норми Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» у редакції, що не була чинною в момент укладання договору.
 В другому ж випадку він наполягав на тому, що відповідач нібито повинен був мати індивідуальну ліцензію для кредитування позичальників в інвалюті. Натомість банк «Аваль», надаючи кредит, керувався генеральною ліцензією НБУ на здійснення валютних операцій, як того і вимагає чинне законодавство.
В судовому засіданні було викрито справжній намір позичальника банку «Аваль» та його горе-захисників. Як застереження від проявів шахрайства варто сприймати висновок служителя Феміди: «Мета звернення позивача з позовом до суду, яка в дійсності полягає не у захисті порушених прав, а в уникненні виконання договору шляхом створення судового процесу, не узгоджується з нормами чинного законодавства»
На фото: Федір Олексюк
  
По суті, суд виніс Олексюку Ф.Ю. новий «вирок» як імітатору правозахисної діяльності, як особі, що діє на шкоду суспільним інтересам, адже умисно, вочевидь, з корисливих мотивів, уводить в оману позичальників щодо можливостей безкарно та з вигодою для себе порушувати умови кредитних договорів.



Думка професіоналів
Своїми враженнями стосовно так званого антиколекторства у вітчизняному виконанні, зокрема Федора Олексюка, я попросив поділитися людей, чия компетентність на ринку фінансових послуг перевірена досвідом. Деякі з них пропоную вашій увазі.

Голова ради Незалежної асоціації банків України, голова правління ПАТ «Укрсоцбанк» Борис Тимонькін:
Відносини позичальника з антиколектором нагадують мені таку звичайну ситуацію. Скажімо, замовник погодив з виконавцем обсяг та вартість ремонту квартири. Раптом виявляється, що і стелю потрібно вирівнювати, і плінтуси замінювати тощо. Як правило, кошторис зростає у 1,5 – 2 рази. Виходу немає, мусиш платити, і тоді усе нормально. Так само антиколектор спочатку отримує у позичальника, скажімо, 5 тисяч доларів, за представництво його інтересів у спорі з банком. Аж раптом виявляється, що однією судовою інстанцією справа не завершується, і на кожній з них ціна зростає вдвічі. Навіщо, питаю, людині, яка за 25 тисяч доларів, взятих у кредит, придбала автівку, витрачати ще стільки ж на примарні цілі? Звісно, якщо є нормальні резони, можна судитись, але не варто вдаватися до  ідіотських приводів на кшталт: «я взяв валютний кредит, а він поза законом». Те саме стосується й спроб ошукати кредитора через поспішну реєстрацію фізичної особи-підприємця та імітацію банкрутства, бо насправді це фінансове шахрайство. Краще домовлятися з банками, шукати компроміси. Це значно дешевше.

Борис Тимонькін – Не намагайтеся ошукати кредитора через поспішну реєстрацію фізичної особи-підприємця та імітацію банкрутства, бо це фінансове шахрайство

Член ради Незалежної асоціації банків, голова правління АКБ «ПриватБанк» Олександр Дубілет
Антиколекторська діяльність – це значною мірою шахрайська схема ділків, які хочуть видурити гроші у клієнтів банків. Існує практика, коли адвокати намагаються відтягнути погашення кредитів. Вони беруть за свої послуги чималі гроші, але я ще не бачив клієнта, якому така співпраця пішла би на користь. Не існує процедури, за якою можна було би через кредитні канікули або через затягування проблеми в судах отримати якісь вигоди. Замість того щоб використовувати ці кошти на погашення кредиту, люди витрачають їх марно, оскільки їхній борг від цього тільки зростає, накручуються штрафи, пені. У підсумку страждає той клієнт, який пішов на поводі антиколекторів. Ми виступаємо за цивілізований підхід з боку колекторів і проти того, щоб вони використовували якісь неправильні методи отримання боргів. Ми намагаємося контролювати цей процес і розуміємо, що навіть несумлінний позичальник – це все одно клієнт банку. З ним треба розмовляти гідно і шанобливо.
Олександр Дубілет:  

Я ще не бачив клієнта, якому співпраця з антиколектором пішла би на користь

Фінансовий експерт, екс-голова правління ПАТ «Банк Форум» Ярослав Колесник:
Усі антиколектори – це насправді пошук заробітку на рівному місці, - я б так це назвав. Причому, не думаю, що для позичальника звернення до них можна вважати оптимальним шляхом. Звичайно, якщо є бажання ухилитися від виконання своїх зобов’язань через третю сторону, – тоді ми тут це не обговорюємо ... Але якщо є благі наміри відрегулювати ситуацію з банком, то не потрібно звертатися до антиколекторів, а просто йти і домовлятися з банком.
– Вам відома практика, коли ці так звані правозахисники-антиколектори справді досягали результату?
– Ні. Я думаю, Вам більше відомо зі зворотного боку, коли казали, що це видурювання грошей і затягування процесу. Воно ж як у житті буває: само собою якось розрулиться в ту або іншу сторону. А антиколектор потім скаже: «Ось, я ніби допомагав!». Така філософія.
– Треба думати, що позичальник в результаті все одно зобов’язаний буде повернути кредит, але він витратить час…
– Звичайно.
– І сума його зобов’язань просто збільшиться.
– Звісно. Моє глибоке переконання: треба йти і вирішувати проблему в банку. Я впевнений, що позичальника там почують. Почують! Усі інші схеми тільки більш затратні та ніколи не гарантують ефективного результату.

Ярослав Колесник:  
Варто домовлятися з банком. Усе інше не гарантує ефективного результату

 Президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко:
У будь-якій критичній ситуації на ринку, в даному випадку на ринку кредитування, завжди появляються шахраї. Антиколектори – це виключно шахраї, які працюють виключно за шахрайськими схемами, дуже спритно використовуючи простий засіб. Вони розуміють, що у позичальників є проблеми і починають з людей гроші витягувати, усе більше, більше і більше, знаючи наперед, що нічого з цього не вийде. Але вони займаються виключно шахрайством. Їхні розмови, заяви – усе це виключно для того, щоб заробити на людях, які дійсно мають проблеми. Але, нажаль, існує пряма залежність: не було б антиколекторів, якби усе було б добре на ринку кредитування. Як тільки ситуація покращиться, зникнуть і вони, як піна, зникнуть.
Олександр Охрименко
Антиколектори працюють виключно за шахрайськими схемами
  Замість епілогу
Шановні читачі, вашій увазі запропоновані декілька штрихів до портрета Федора Олексюка як:
· підприємця, який так догосподарювався у своїх фірмах, що перетворив їх у хронічних боржників перед державою, найманими працівниками та іншими бізнес-структурами, прирік на банкрутство;
· антиколектора, який, закликаючи до боротьби з неправомірними діями колекторі, жодного разу не змагався з ними у відкритому судовому процесі, який уперто і досі безкарно дискредитує банківську систему та ринок кредитної кооперації;
· правозахисника, який відсутність юридичних знань намагається замінити пустопорожнім популізмом, консультує позичальників кредитних установ так, що лише зменшує їм шанси вирішити проблеми, погіршує кредитні історії;
· борця за справедливість, який, маючи кримінальне минуле, продовжує ошукувати споживачів фінансових та інформаційних послуг.
Кожен з вас може побачити у цьому портреті нашого героя щось для себе нове, або доповнити їх новими фарбами та штрихами.
Сподіваюсь, що це журналістське розслідування, результати якого, на мою думку, є суспільно важливими, допоможе вам уникнути небезпечних стосунків з такими «антиколекторами та правозахисниками».

+380 63 241-36-81
21 лютого 2012 року
Постійна адреса частини 3 статті: http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/02/3-3.html
Усі частини статті - тут: Частина 1 Частина 2 Частина 3 Постскриптум
Примітки від 24.02.2012, 28.03.2012, 31.03.2012
Матеріали журналістського розслідування «Відспіваний благодійник чи захисник позичальників? Про походеньки одного антиколектора. Журналістське розслідування Олександра Кривенка» опубліковані з дозволу автора повністю та частково на шпальтах друкованих, Інтернет-видань, офіційних та приватних сайтів згідно з переліком:
1) Олександр Кривенко. Відспіваний благодійник чи захисник позичальників? Про походеньки одного антиколектора. // Прес-служба ПАТ «Укрсоцбанк». - 24 лютого 2012 року за адресою: http://www.unicredit.com.ua/news/view/372/
Копію цієї публікації розміщено також і на Блозі Олександра Кривенка http://a-kryvenko.blogspot.com/ за адресою: http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/02/blog-post.html2) Олександр Кривенко. Відспіваний благодійник чи захисник позичальників? Про походеньки одного антиколектора. Журналістське розслідування Олександра Кривенка у трьох частинах // Газета Портмоне www.portmone.name від 28 березня 2012 року за адресами:
Копії цих публікацій будуть розміщені також і на Блозі Олександра Кривенка http://a-kryvenko.blogspot.com/
3) Олександр Кривенко. Походеньки одногоантиколектора // Всеукраїнська незалежна газета «Правдошукач», № 3 (41) від 31 березня 2012 року. С. 2. 
Згодом з цією статею можна буде ознайомитись на сайті видання: http://truth.in.ua/. 
Копія цього матеріалу також розміщена на Блозі Олександра Кривенка http://a-kryvenko.blogspot.com/ за постійними адресами: http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/03/normal-0-false-false-false.html; http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/05/4-5-42-43-31052012.html; http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/07/31.html
Шановні читачі! 31 березня 2012 року газета «Правдошукач» розпочала друк матеріалів журналістського розслідування Олександра Кривенка «Походеньки одного антиколектора». Продовження читайте в наступних числах видання: 4-5, 7 газети «Правдошукач». Далі буде.4) Олександр Кривенко. Відспіваний благодійник чи захисник позичальників? Про походеньки одного антиколектора. // «Форум спасения Киева»- 25 травня 2012 року за адресою:http://www.forumspaskiev.org.ua/databox/2012/05/20025.php
Повний текст названого розслідування оприлюднений також на Блозі Олександра Кривенка http://a-kryvenko.blogspot.com/ за постійними адресами: http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/02/1.html; http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/02/2-2.html; http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/02/3-3.html; http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/03/ps.html
Copyright © 2011 – 2012 Олександр Кривенко.
Усі права захищені. Інформація на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/ є власністю Олександра Кривенка. Право власності охороняється законодавством України. Будь-яке копіювання, у тому числі окремих частин текстів чи зображень, публікування і републікування, передрук або будь-яке інше поширення інформації, яка міститься на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/, в якій би формі та яким би технічним способом воно не здійснювалося, суворо забороняється без попередньої письмової згоди з боку Олександра Кривенка.
 

Комментариев нет:

Отправить комментарий