среда, 4 июля 2012 г.

Оберіг кредитної кооперації. Глава 1

Олександр Кривенко                                   Розслідування
На фото: Олександр Кривенко
Журналістське розслідування Олександра Кривенка 
на блозі 
Продовження.
Попередні частини тут: 
Пролог 
Наступні частини тут
 
04.07.2012
«Нас – мільйони, даєш мільярди?»
Листівка омани. 2009 р.
Під таким гаслом 9 вересня 2009-го року, коли Україна ледь виходила з економічної кризи, а президентські перегони набували обертів, мітингували представники певних спілок. На мирних зібраннях громадяни поширювали листівки з вимогами про рефінансування фінансових кооперативних організацій. «Кредитні спілки представляють інтереси більше ніж 2,5 млн. українських родин. Їм потрібна допомога лише 1 млрд. гривень», – чутно було під стінами Кабміну та Нацбанку. 
 Ось як відреагував на це тодішній заступник голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг) Юрій Прозоров:
Ю.Прозоров http://kp.ua/
 – Хотів би відразу розчарувати гарячі голови, які заявляють, що в кредитних спілках перебувають 2,5 мільйона вкладників, і всі ці люди не можуть отримати свої депозити. Це не так! За офіційними даними, на перше півріччя цього року вклади в кредитівках мають 124 000 осіб. Ви запитаєте, звідки береться цифра в 2,5 мільйона? Справа в тому, що якщо людина через кредитну спілку бере кредит на мобільний телефон, то він автоматично стає членом цієї спілки. І, незважаючи на те, що він вже давно погасив свій борг і більше ніколи в кредитівку не звертався, все одно залишається її членом. Ось таких людей на сьогодні понад 2 млн чоловік. Цими віртуальними показниками часто і лякають органи влади. Хоча, звичайно, для нас важливі і проблеми реальних 124 тисяч вкладників, – повідомив чиновник в інтерв’ю редакції газети «Комсомольская правда в Украине». 
За інформацією Держфінпослуг, у найкращі часи (станом на 1.10.2008р.) серед 2,6 млн членів кредитних спілок тільки 174 тис. особи мали внески на депозитних рахунках в цих установах. Загальна сума їх вкладів складала 4,1 млрд. грн. Це добре видно з таблиці,  яка відображає динаміку кількості спілчан-учасників договорів депозиту та обсягу розміщених ними коштів в даний сектор небанківських фінансових послуг станом на кінець відповідного року. 
Табл. 1. 
Кількість вкладників та обсяг депозитів станом на 31 грудня 2005–2011рр
Рік
Вкладники
Депозити, грн
2005
79 100
1 145 200 000
2006
103 000
1 926 500 000
2007
245 300
3 451 000 000
2008
164 000
3 951 000 000
2009
117 000
2 959 000 000
2010
78 900
1 945 000 000
2011
48 000
1 185 500 000
Джерело: офіційний сайт Держфінпослуг, http://www.dfp.gov.ua/733.html
Поза сумнівом, пересічні пікетувальники не були ознайомлені з цією арифметикою та не здогадувались, що перетворились на маріонеток, чий протестний настрій цинічно, у власних інтересах, використали аферисти в кредитно-кооперативному русі.
Герб Одеси
Тут доречно зауважити, що раніше аналогічні дійства пройшли в деяких інших містах, особливо активні – в Одесі, де фактично було припинено розрахунки з вкладниками низки кредитівок, таких, як «Україна», «Перше кредитне товариство» тощо. В центрі Південної Пальміри організатори публічних акцій домоглися того, що 7 липня 2009 року Одеська міська рада ухвалила, як на мене, досить сумнівне рішення «Про заходи щодо створення передумов для нормалізації роботи кредитних спілок у місті Одесі». Документ, який підписав міський голова Едуард Гурвіц, містить додаток-звернення до керівництва держави, ціль якого очевидна – домогтися «надання прямого рефінансування кредитним спілкам».
Тож, відчувши, ймовірно, що вхопили Бога за бороду, ділки від кредитної кооперації пішли на Київ. І в столиці, як вбачається, на протестні акції людей вивів менеджмент кількох фінансових об’єднань, що втратили свою платоспроможність насамперед не через світові катаклізми, а внаслідок неправомірних (з ознаками злочинних!) діянь певних службових осіб кредитівок.
Уже за кілька днів після «масовки» її «режисери» показали себе публіці, провівши в столиці круглий стіл з гучною назвою «Кредитні спілки вимагають негайного рефінансування… ».
А.Азаров
Тон дискусії задавали Андрій Азаров та Ростислав Гайдаєнко. Перший з них повчав державу соціальній відповідальності, не згадуючи про свою, вочевидь, особисту причетність до краху кредитної спілки «Перше кредитне товариство» (м. Одеса), фактичним керівником  якої і є пан Азаров (детальніше про його витівки читайте, будь ласка, в матеріалах журналістського розслідування «Кому не йметься дістати влади, або Хто захистить вкладників кредитних спілок?». – Прим. авт.).
Р.Гайдаєнко
Другий з промовців Р.Гайдаєнко фактично пропонував таку «антикризову» схему, в якій ключову роль грали б об’єднані кредитні спілки (ОКС). До речі кажучи, він сам очолює одне з подібних утворень під назвою Всеукраїнська об’єднана кредитна спілка «Сузір'я»(м. Київ). Низка кредитівок, які мали необережність увійти до складу цієї ОКС, була фактично ошукана її керівником на дуже великі гроші. Причому, як з’ясувалось, для обкрадання названих спілок керманич кредитівки «Сузір'я» скористався прогалинами певних норм Закону України «Про кредитні спілки», до розробників яких, доречі, сам пан Гайдаєнко себе і прираховує. Про це він згадує у власному резюме та у профілі на одному із своїх блогів, називаючи себе «одним із співавторів тимчасового законодавства про кредитні спілки та чинного нині закону про кредитні спілки (в частині введення в законодавче поле поняття «Об’єднана кредитна спілка»)».
Досить швидко у названих горе-кооператорів знайшлись прихильники на вищих щаблях влади.
О.Кужель www.kuzhel.com
Несподіваним союзником тих, хто роздував тему ошуканих  спілчан до нереальних розмірів та намагався замкнути грошовий ланцюг її вирішення на себе, стала Олександра Кужель, яка з січня 2009 по березень 2010 років очолювала Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва (Держкомпідприємництво). Жоден із її попередників та наступників на цій посаді не виявляв зацікавленості до «порятунку» кооперативного руху, розуміючи, що назване питання виходить за межі суто відомчої компетенції.
Навіть пішовши з влади, пані Кужель, схоже, ностальгує за тим, що не вдалось реалізувати вже навіть оприлюднений проект урядової постанови від 4 лютого 2010 року. В інтерв’ю «5-му каналу» 5 січня 2012 року вона розмірковувала про те, як боролась за 2 млрд. грн. «Рятівні» кошти, за словами нинішньої так званої опозиціонерки, варто було би довірити об’єднаним кредитним спілкам, які можуть і повинні виступати агентами держави в реалізації функції рефінансування. Але, вірогідно, вбачаючи ризики зловживань з боку певних таких «повірених  посередників», озвучену ідею не підтримали ані в класичних спілках, яких оминув «вірус» ошукання вкладників, ані в найбільших за чисельністю професійних утвореннях – у Національній асоціації кредитних спілок України (НАКСУ) та у Всеукраїнській асоціації кредитних спілок (ВАКС), які разом охоплюють близько 300 кредитівок, тобто фактично більшість представників працюючого ринку.
Дуже ймовірно, що справжнім автором алгоритму, публічно запропонованого Олександрою Кужель, є вже згадуваний вище Ростислав Гайдаєнко, який зумів влаштуватися офіційним радником бувшої керманички Держкомпідприємництва, не полишаючи керівних позицій в нині проблемній ОКС «Сузір'я» та дихаючій на ладан Всеукраїнській асоціації кредитних спілок військовослужбовців та працівників силових відомств (ВАКСВПСВ або ВАКСВУ) (м. Київ). 
В. Литвин
Розмови про державні фінанси для кредитно-кооперативного руху почастішали під час останніх виборчих перегонів. Так, з вуст спікера вітчизняного парламенту, що змагався за президентську булаву, злетіли дані про проблеми спілчан, масштаби яких зросли наче на дріжджах. 6  січня 2010 року, перебуваючи на Житомирщині, голова Верховної Ради України Володимир Литвин повідомив журналістам: кредитні спілки «ошукали мільйони людей на суму, за деякими оцінками, 4 мільярди гривень».
Джерело: газета «Вечірні Черкаси», 13 січня 2010 року
Прикметно, що ця заява прозвучала наступного дня після того, як в Черкасах пан Литвин зустрівся з Геннадієм Мельниченком та Віктором Пилипенком – двома так званими представниками вкладників місцевих кредитних спілок, які, вочевидь, були і його агітаторами … за сумісництвом. Вони, за інформацією преси (зокрема, газети «Вечірні Черкаси» від 13 січня 2010 року) і розповіли кандидату в президенти Володимиру Литвину про «біль 2,5 мільйонів вкладників, які втратили 4 млрд. грн.». 
Г.Мельниченко
 Зверніть увагу, один із цих «співрозмовників», а саме пан Мельниченко – голова правління кредитної спілки «Альянс», яка, за даними державної виконавчої служби, входить до першої десятки таких, що внаслідок злодіянь її службовців завинили спілчанам Черкащини найбільшу суму коштів.
В.Пилипенко
Інший, тобто пан Пилипенко – дійсно ошуканий вкладник. Однак його заяви, вочевидь, свідчать про те, інтереси інших потерпілих спілчан є лише ширмою, на тлі якої В.Пилипенко старанно ллє воду на млин облуди таких ділків від кредитної кооперації, якими стали очільники збанкрутілих кредитних спілок А.Азаров («Перше кредитне товариство»); Р.Гайдаєнко («Сузір'я»); Г.Мельниченко («Альянс»)).
А за кілька діб, уже в Одесі, вочевидь, «проконсультувавшись» з групою осіб на чолі з Андрієм Азаровим, яка видавала себе за місцевих експертів національного значення, Володимир Литвин підтримав «схему відновлення небанківського кооперативного ринку», яка, за його словами, потребує щонайменше 6 млрд. грн.
Можна припустити, що в кожному з цих випадків спікер Парламенту був дезінформований певними особами. В такому разі пана Литвина навряд чи втішить інформація про те, що у такий спосіб псевдолідери кредитно-кооперативного руху та їхні поплічники ошукали ще кількох здобувачів найвищої державної посади. Навзаєм кожен з кандидатів отримав у місцевих ЗМІ схвально-агітаційні оцінки з дутими показниками масштабів спілчанських проблем. 
Більш наближено до реальності оцінив проблеми спілчан, уведених в оману, лідер КПУ Петро Симоненко.
Напередодні 2011 року останній публічно заявив:
Комуністу Симоненку опонував тоді президент Національної асоціації кредитних спілок України (НАКСУ) Петро Козинець:
Заяви про те, що для рефінансування кредитних спілок потрібні такі гроші, не мають під собою жодної логіки. Ця сума перевищує загальний обсяг депозитів на рахунках спілчан, при тому, що більшість з фінустанов працює нормально.

Нарешті, за результатами вивчення ситуації, здійсненого упродвж другого півріччя 2010 року, на рівні Парламенту було встановлено, що «… із 70,6 тисяч вкладників труднощі повернення виникають приблизно у тридцяти тисяч громадян (цифри, які часто озвучувалися у засобах масової інформації щодо кількості постраждалих у кредитних спілках громадян на рівні орієнтовно 2,5 млн. осіб, є явно завищеними та необґрунтованими)». Це цитата із Звіту Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин та причин сучасного стану справ в системі кредитної кооперації від 22 грудня 2010 року.

Тривалий час політикум не бентежив народ закликами до протестних акцій ошуканих вкладників кредитних спілок. Сезон нових парламентських виборів для них відкрили комуністи Черкащини, провівши 26 березня 2012 року так званий мітинг депозитників біля будівлі облдержадміністрації.
Першу скрипку в тім «оркестрі» грав керманич місцевих послідовників більшовиків Віктор Роєнко, однак не за власною партитурою, а, здається, створеною для нього назовні. Схоже, справжніми авторами-сценаристами черкаського мітингу на Соборній площі були ті самі ділки від кредитної кооперації, які й ошукали спілчан. На це вказують деякі нюанси того дійства, яке черкаські колеги-медійники згодом влучно охрестили як новий спосіб передвиборчого піару комуністів.
В.Роєнко
 Журналістам досвідчений політик Роєнко повідомив, що пікет відбувається на захист не тільки вкладників-земляків, а й усіх 1,5 млн. спілчан, яких разом ошукано на 4,5 млрд. грн. (Нагадаю, що про приблизно про такі самі гроші в недалекому минулому «співав» дует Мельниченко-Пилипенко. Ось тільки черга співвітчизників, які втратили кошти, дивним чином в уяві промовця скоротилась майже вдвічі.) «Щоб виправити ситуацію потрібно збільшити представництво комуністів в Верховній Раді України на наступних виборах», – підсумував Віктор Роєнко, .
Почувши це, я запитав останнього, звісно, не про політичні перспективи рідної йому партії, а про відправні орієнтири проблем постраждалих спілчан:
– Який відсоток названі показники складають від загальної кількості вкладників і суми зобов’язань перед ними?
«Товариш» Роєнко не знайшов, що відповісти, бо, мовляв, ще триває збір даних. Кумедність такої ситуації полягає не тільки в тому, що скільки би вождь місцевих неоленінців не рахував, він не знайде в Україні і півмільйона громадян, які є вкладниками усіх, включно з пенсійними фондами, небанківських фінансових установ. У спробі, можливо й несвідомій, завищити розмір проблеми, цей обласний депутат не стикується з наведеними вище словами головного комуніста країни. 
Такі маніпуляції свідомістю громадян обурили представників працюючого ринку кредитної кооперації. 3 квітня 2012 року під час прямого телевізійного ефіру експерт Козинець обурився тим, що спроби фальсифікувати дійсність відновлюються:
П.Козинець www.unascu.org.ua
Про які мільйони та мільярди йдеться!? Це гра на публіку, інсинуації, які ні з чим не порівняні. До кризи, на 1 липня 2008 року, у всіх кредитних спілках України  було 169 тисяч вкладників на загальну суму вкладів 4,01 млрд. грн. Це максимум, якби все не повернулось, якби все там розвалилось. Сьогодні усіх громадян, які не можуть забрати свої гроші, максимум 50 тисяч.
Отже людей, які потребують захисту права власності на свої кошти в системі кредитної кооперації, щонайменше в 30 разів менше, ніж дехто заявляє.
Більш того, з огляду на статистику, навряд чи цією проблемою опікується більшість учасників кредитно-кооперативного руху. Зверніть, будь ласка, увагу на те, що, за інформацією Держфінпослуг, на кінець 2011 року в Україні нараховувалось 1 062 400 членів кредитних спілок, з яких тільки 48 000 громадян мають  внески на депозитних рахунках, а 249 300 людей уклали кредитні договори. Як бачимо, взагалі справжню активність виявляють тільки трохи більше 28 % спілчан (4 % поклали, а решта 24 % взяли гроші під відсотки).

В.Гончаренко histpol.pl.ua
Інакше кажучи, в даному секторі небанківських фінансових послуг дуже значна частка  пасивних його учасників, тобто «мертвих душ», як назвав їх професор економіки Владислав Гончаренко. Ці люди одноразово отримали послугу кредитної спілки (як правило, позичили кошти) і більше не користувались її можливостями, втрачаючи свій реальний зв’язок з організацією. 
Б.Вендель ssrd.org.ua
 До речі, ще у 2005 році закордонний експерт Бернард Вендель, який тоді обіймав посаду керівника проекту GTZ, спираючись на досвід Угорщини, радив українцям «звертати більше уваги на пайовиків. У відповідь вони, відчуваючи свою цінність і значущість, спільними зусиллями сприятимуть розвитку кредитної спілки».

Підсумовуючи сказане вище, хочеться порадити свідомим співвітчизникам:  
 не приставайте на заклики демагогів та фантазерів із Києва й Одеси, з Черкас та з інших куточків нашої славетної країни, які спекулюють на тезі, що недоступність депозитних грошей нібито стосується мільйонів спілчан, вирішення питання буцімто вартує мільярди гривень, які ніби слід спрямувати виключно на контрольовані ними рахунки!
Далі буде
Попередні частини тут: 
Пролог 
Наступні частини тут
Глава 2
Глава 3 
Глава 4 
 
© Олександр Кривенко 
+380 63 241-36-81  
akryvenko64@gmail.com   
http://a-kryvenko.blogspot.com/
Постійна адреса цієї статті: http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/07/1.html

© Олександр Кривенко +380 63 241-36-81
akryvenko64@gmail.com 
http://a-kryvenko.blogspot.com/
skype: kryvenko8 
Copyright © 2011 – 2012 Олександр Кривенко.
Усі права захищені. Інформація на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/ є власністю Олександра Кривенка. Право власності охороняється законодавством України. Будь-яке копіювання, у тому числі окремих частин текстів чи зображень, публікування і републікування, передрук або будь-яке інше поширення інформації, яка міститься на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/, в якій би формі та яким би технічним способом воно не здійснювалося, суворо забороняється без попередньої письмової згоди з боку Олександра Кривенка.


Комментариев нет:

Отправить комментарий