четверг, 5 июля 2012 г.

Оберіг кредитної кооперації. Глава 2

Олександр Кривенко                                   Розслідування
Оберіг кредитної кооперації: міфи та реальність, або Розповідь про те, хто і як дбає про ошуканих членів кредитних спілок?
 
На фото: Олександр Кривенко
Журналістське розслідування Олександра Кривенка 
на блозі 
Продовження.
Попередні частини тут: 
Пролог
Глава 1
Наступні частини тут

 05.07.2012
«Усі кредитні спілки в глибокій стагнації», – котрий рік поспіль заявляють керівники окремих з них.
А.Азаров
Зверніть увагу, про це не чути від керманичів фінансових організацій, які втратили здатність платити по своїх зобов’язаннях внаслідок прикрих помилок менеджменту. Там роблять усе можливе, аби розрахуватись з вкладниками, і воліють не «світитись» на публіці, адже соромно зізнаватись у власних прорахунках.
Р.Гайдаєнко
Про нібито загальнонаціональне лихо волають тільки ділки, які, вочевидь, використали кредитно-кооперативні механізми переважно в особистих інтересах: одесит Андрій Азаров; киянин Ростислав Гайдаєнко; черкащанин Геннадій Мельниченко.  
Г.Мельниченко
Очолювані ними відповідно кредитні спілки «Перше кредитне товариство»; «Сузір'я» та «Альянс» завинили вкладникам величезні суми грошей.
Звісно, названим переліком не обмежується коло кредитівок, унаслідок неправомірних діянь керманичів яких люди також позбавлені доступу до своїх депозитних коштів. Зокрема, до цього ганебного списку потрапили столичні кредитні спілки «Український фінансовий союз» і «Турбота», а також «Флагман» із Миколаєва. Проте управлінці останніх (відповідно Ігор Седлецький, Галина Жулинська, Наталія Копецька) принаймні не збуджують інформаційний простір несінітницями про крах усього вітчизняного кредитно-кооперативного ринку та не перевтілюються в публічних оборонців пограбованих вкладників.
Натомість кожен із трійки Азаров-Гайдаєнко-Мельниченко будь-що намагається створити собі імідж жертв, постраждалих (як, мовляв, і уся решта спілчанської громади) від світової фінансової кризи, застарілого законодавства та недолугих дій профільного регулятора.
Про те, як у промовців слова не збігаються зі справами, а останні набирають ознак кримінальних діянь, буде наочно показано дещо згодом. Наразі ж поставимо питання: чи варто всерйоз сприймати рецепти самозваних лікарів кредитно-кооперативної системи, якщо в їхньому обліку «пацієнтів» (тобто недужих кредитівок), вдесятеро більше, ніж є насправді?
У жовтні 2009 року, коли світ святкував Міжнародний день кредитних спілок учасники круглого столу під промовистою назвою: «Незважаючи на кризу – вони працюють!» дали реальні оцінки стану цього небанківського фінансового сектору в Україні.
В.Суслов
 Тодішній голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Віктор Суслов зауважив, що ситуацію навколо проблем в кредитних спілках навмисно починають «згущувати» як «повністю катастрофічну» в силу причин політичного характеру, маючи, вочевидь, на увазі наближення президентських виборів. За його словами, труднощі, обумовлені кризою значно менші, ніж, наприклад, в банківській сфері, і вони не являють собою колосальної і нерозв’язуваної проблеми.
А.Оленчик
Аналогічну думку висловив й інший учасник заходу – радник голови правління Всеукраїнської асоціації кредитних спілок (ВАКС) з питань стратегії і розвитку Андрій Оленчик. За його розрахунками, на той час частка кредитних спілок із системними економічними негараздами не перевищувала 8% від загальної їх кількості.
 Згодом парламентською Постановою від 24 грудня 2010 року № 7506 дещо оновлені, але суттєво невідмінні від названих, оцінки було офіційно підтверджено на рівні єдиного органу законодавчої влади. Народні обранці також з’ясували, звідки походять біди спілчан. Ось цитати зі Звіту тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин та причин сучасного стану справ в системі кредитної кооперації від 22 грудня 2010 року (далі – Звіт ТСК):
«на кінець першого півріччя 2010 року в Україні нараховується 700 зареєстрованих кредитних спілок. <…> Навіть за умови відносного падіння основних показників діяльності більшість кредитних спілок зберігали фінансову стабільність та проводили активну ринкову політику»;
«активи всіх кредитних спілок складають 2,98 млрд. гривень (падіння за рік – близько 1,6 млрд.)»;
«в той же час певна частина кредитних спілок (приблизно 10% від усієї кількості) сьогодні мають значні проблеми з фінансовим станом, а, відповідно, із розрахунками за депозитними зобов'язаннями. Причому, причина такого стану справ у половині випадків пов'язана із зловживанням з боку керівництва спілок, включаючи кримінальні дії.
У іншої половини – проблеми, пов'язані із неналежним управлінням, порушенням кооперативних принципів, надмірно ризиковою кредитною політикою, різким погіршенням платоспроможності позичальників, знеціненням заставного майна. Зазначені проблеми в умовах фінансової кризи і зумовили різке падіння платоспроможності таких кредитних спілок.
Проблемою є й те, що серед кредитних спілок, які мають суттєві труднощі, – значна частина великих кредитних спілок. Тому на долю 10 відсотків зазначених проблемних спілок припадає до 40% всіх активів ринку і, відповідно, всіх вкладників».

П.Козинець
Нарешті, 3 квітня 2012 року в одній із телевізійних дискусій, згаданій в Главі 1 цього розслідування, президент Національної асоціації кредитних спілок України (НАКСУ) Петро Козинець дав відповідь на питання, скільки нині на кредитно-кооперативному ринку організацій, що не виконують свої зобов’язання по депозитних договорах, і чому вони в такому стані:
Залишимо в стороні питання про те, знань чи кваліфікації не вистачило членам та персоналу тих кредитівок, в яких невиправні труднощі виникли без чиєїсь злої волі. У таких випадках певна доля відповідальності за негаразди лежить на кожному із членів організації, адже кооперативні принципи побудови останньої дозволяють спілчанам брати участь в її управлінні і, насамперед, ставити на ключові позиції тільки компетентних осіб.
В.Фаринник
Інша річ, коли фінансові негаразди в спілці є результатом умисних діянь конкретних осіб.
В цьому контексті показовою є інформація заступника Міністра внутрішніх справ України Василя Фаринника
І.Прасолов
19 вересня 2010 року у відповіді на запит Голови тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин та причин сучасного стану справ в системі кредитної кооперації Ігоря Прасолова, названий представник силового відомства повідомив, що впродовж 2000 – 2010 років правоохоронцями порушено 452 кримінальні справи відносно службових осіб 43 кредитних спілок.
 Зверніть увагу! Із 700 наявних на той час кредитівок лише 43 фінустанови, тобто тільки 6 (шість!) відсотків від загальної їх кількості, заплямували себе брудом зловмисних діянь своїх посадовців. 
В цьому ганебному переліку першою значиться одеська кредитна спілка «Україна» під орудою Ігоря Поплавського із півсотнею кримінальних справ.
Друге місце посідає її землячка – кредитна спілка «Перше кредитне товариство», службові особи якої заволоділи коштами вкладників у сумі 588 тис. грн. Це порушення у діяльності посадовців одеської організації, очолюваної Андрієм Азаровим, виявлено Генеральною прокуратурою України. За вказаним фактом у 2010 році було порушено кримінальну справу.
Під сьомим, утім нещасливим номером іде згадана вище столична «Турбота» під керівництвом Галини Жулинської.
Футболку бомбардира з числом «11», але, мабуть, з прицілом на свої ворота одягнула інша киянка – кредитна спілка «Маяк», що опинилась в аутсайдерах завдяки своєму керманичу Володимиру Барабашу.
Черкаські кредитні спілки, зокрема, «Фортеця» та «Альянс» також потрапили до чорного списку правоохоронців через злісне та суспільно небезпечне нехтування законами з боку певних горе-керівників – відповідно Андрія Іванова та Геннадія Мельниченка.
 Зверніть увагу на те, що склад злочинів, учинених на шкоду правам та інтересам вкладників, які інкримінувались посадовцям названих фінансових організацій, майже завжди містив ознаки таких умисних діянь, як «привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем», а також «службове підроблення», тобто діянь, передбачених статтями 366 і 191 Кримінального кодексу України.
Ось така вона неприваблива сутність псевдолідерів вітчизняного кооперативного руху. 
На превеликий жаль, із майже півтисячі кримінальних справ, порушених стосовно службовців трохи більше сорока кредитівок, лише незначна кількість завершилась обвинувальними вироками. Проте, як правило, навіть у таких випадках суд, відмовивши ошуканим вкладникам у задоволенні їхніх цивільних позовів, залишив останніх без матеріальної та моральної сатисфакції.
Безперечно, правоохоронні та судові органи – у величезному боргу перед спілчанами,  яких ділки від кредитної кооперації фактично обікрали, чіпляючись за гачки недосконалого законодавства,  а, вийшовши сухими із води, і надалі дурять.
Адже не секрет, що в деяких випадках, залишившись непокараними, такі особи ще й грають на необізнаності про їхні справжні діяння з боку окремих представників медіа-індустрії, яким роздають направо-наліво інтерв’ю, коментують, радять, як повернути довіру громадян до кредитних спілок.
З легкої руки місцевих журналістів, наприклад, «Альянс» потрапила до низки «черкаських кредитних спілок, у яких немає проблем з законом», які намагаються утриматися на плаву в ситуації, створеній «паршивими вівцями». Одягнувши маску рятівника галузі, Геннадій Мельниченко розповідав, що «довіру громадян» повертатиме «за допомогою антикризових планів», які в дійсності означали лише банальне припинення виплат коштів по договорах депозиту. Він, буцімто справжній експерт, прогнозував, що «фінансовий ринок буде лихоманити і кредитні спілки не зможуть вибратися з кризової ями», доки не «буде знайдено консенсус між усіма політичними силами». 
Ось так, згущуючи фарби, ділки від кредитної кооперації, намагаються відволікти від себе увагу спілчан, чиї кошти вони нахабно поцупили, та компетентних органів, покликаних державою стояти на сторожі прав та законних інтересів громадян.

Тому хочеться порадити вкладникам, яких уже одного разу обдурили горе-керманичі: 
не вірте байкам, що разом з вашою спілкою збанкрутів увесь ринок кредитної кооперації, не ставайте під прапори фінансових шахраїв, які видають себе за захисників ваших прав.
Далі буде
Попередні частини тут: 
Пролог
Глава 1

Наступні частини тут

Глава 3 
Глава 4 


© Олександр Кривенко 
+380 63 241-36-81  
akryvenko64@gmail.com   
http://a-kryvenko.blogspot.com/
Постійна адреса цієї статті: http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/07/2.html

© Олександр Кривенко +380 63 241-36-81
akryvenko64@gmail.com 
http://a-kryvenko.blogspot.com/
skype: kryvenko8 
Copyright © 2011 – 2012 Олександр Кривенко.
Усі права захищені. Інформація на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/ є власністю Олександра Кривенка. Право власності охороняється законодавством України. Будь-яке копіювання, у тому числі окремих частин текстів чи зображень, публікування і републікування, передрук або будь-яке інше поширення інформації, яка міститься на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/, в якій би формі та яким би технічним способом воно не здійснювалося, суворо забороняється без попередньої письмової згоди з боку Олександра Кривенка.

Комментариев нет:

Отправить комментарий