воскресенье, 30 сентября 2012 г.

Походеньки одного “антиколектора”. На ловця й звір біжить


30.09.2012
Шановні читачі! 
31 березня 2012 року газета «Правдошукач» розпочала друк матеріалів журналістського розслідування Олександра Кривенка «Походеньки одного антиколектора». 
Тут друкується четверта фінальна частина статті. Попередні частини читайте в таких числах видання: №№ 3,   4, 5, 7.
ОлександрКривенко. Походеньки одного антиколектора // Всеукраїнська незалежна газета «Правдошукач», № 9 (47) від 30 вересня 2012 року. С. 5. 

43-річний Федір Олексюк закликає позичальників не повертати гроші банкам та кредитним спілкам, обіцяє боронити їх від фінансистів і колекторів, суддів і правоохоронців. Хто він: справжній рятівник громадян, що потрапили в скруту, чи ділок-лицедій, який на бідах людей будує власне благополуччя? (Закінчення. Початок дивіться у випусках №№ 41, 42-43, 45 газети «Правдошукач»).
«Антиколекторство – це суцільне шахрайство»
Ми попросили експертів висловити свою думку стосовно так званого антиколекторства.
Голова ради Незалежної асоціації банків України, голова правління ПАТ «Укрсоцбанк» Борис Тимонькін: – Насправді це фінансове шахрайство. Краще домовлятися з банками, шукати компроміси.
Член ради Незалежної асоціації банків, голова правління АКБ «ПриватБанк» Олександр Дубілет: – Антиколекторська діяльність – це значною мірою шахрайська схема ділків, які хочуть видурити гроші у клієнтів банків. Вони беруть за свої послуги чималі гроші, але я ще не бачив клієнта, якому така співпраця пішла би на користь. Замість погашення кредиту люди марно витрачають свої гроші, оскільки їхній борг від цього тільки зростає, накручуються штрафи, пені.
Фінансовий експерт, екс-голова правління ПАТ «Банк Форум» Ярослав Колесник: – Усі антиколектори – це насправді пошук заробітку на рівному місці.Не думаю, що для позичальника звернення до них можна вважати оптимальним шляхом. Це видурювання грошей і затягування процесу. Треба йти і вирішувати проблему в банку. Позичальника там почують.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко: – У будь-якій критичній ситуації на ринку завжди з’являються шахраї. Вони розуміють, що у позичальників є проблеми, і починають з людей гроші витягувати, знаючи наперед, що нічого з цього не вийде. Їхні розмови, заяви – усе це виключно для того, щоб заробити на неплатоспроможних клієнтах банків та кредитних спілок.
На ловця й звір біжить
Під час цього журналістського розслідування ми багато дізналися про Федора Олексюка: підприємця, який втягнув у боргову яму і розвалив низку фірм; «антиколектора», який, закликаючи до боротьби з неправомірними діями колекторів, жодного разу не змагався з ними у відкритому судовому процесі, який уперто і досі безкарно дискредитує банківську систему та ринок кредитної кооперації; псевдо-правозахисника, який відсутність юридичних знань намагається замінити пустопорожнім популізмом, консультує позичальників кредитних установ так, що лише зменшує їм шанси вирішити проблеми, погіршує кредитні історії; “борця за справедливість” з кримінальним минулим, який продовжує ошукувати споживачів фінансових та інформаційних послуг. Судіть самі, чи потрібно мати справу з такими «антиколекторами» та «правозахисниками».
* * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * Федір Олексюк бездоказово назвав це журналістське розслідування замовним, бо, бачте, його «люди, які працюють в Інтернеті», повідомили, що, нібито «інформація кидалася з ресурсів банківських і колекторських». Тоді я поставив нашому «герою» декілька ключових запитань: про його конфлікти із законом; про судимість та про ефективність для позичальників так званого антиколекторства у його виконанні.
Ось як вивертався Федір Олексюк:
– Що стосується мого конфлікту з правоохоронними органами, у мене сьогодні коло хати дєжурить машина. У мене хочуть забрати квартиру, бо я такий само позичальник, як і ви. Сьогодні провіряють діяльність моїх організацій за три останні роки перед антиколекторством. Мені докладують, що міліція прямо-таки тисне: пишіть на Федора Олексюка інформацію. В 2000-му році мене арештували. Але арештували саме тому, що я написав книжку, яка вийшла в березні, а у вересні у мене почалися проблеми, які були сім років. Хотіли організовану злочинну групу мені приписати. Два рази моя справа була у Верховному суді, і нічим не закінчилось, бо не знайшлося, чим зачепити, щоб дати умовно. Все це скінчилось. Я для того і пішов у правозахист, щоби захистити себе, свою сім’ю і інших. Що стосується клієнтів, помогли чи не помогли, назвіть хоть одну особу, яка втратила майно, звернувшись до нас, і я замовчу. Виграти справи в судах не можна тому, що Вищий спеціалізований суд прийняв рішення, яке перешкоджає цьому.
Така відповідь здатна розчулити кожного. Однак проаналізуємо, чи сказав наш “герой” хоч слово правди?
По-перше, твір, через який буцімто Ф.Олексюк зазнав утисків, згадується в матеріалах його кримінальної справи у зовсім іншому контексті: як частина шахрайських дій з кредитними коштами, які 06.05.2000р. були отримані контрольованою ним фірмою «Синтез» в Івано-Франківській обласній дирекції «Укрсоцбанку» для проведення весняно-польових робіт. Суд встановив, що значна частина цих грошей була використана не за цільовим призначенням, у тому числі 10 000 грн. незаконно перераховано підприємству «Стрім ЛТД» (м. Львів) саме на видання книги «Крик душі». Це один із епізодів злочину, за вчинення якого у 2002 р. (а не у вересні 2000 р., як каже тепер горе-антиколектор) він був затриманий, а 27.12.2006р. засуджений на 5 років позбавлення волі.
По-друге, вирок Федору Олексюку не був скасований, злодій відбув свій строк від дзвінка до дзвінка. Додатковим доказом тому є постанова Косівського районного суду Івано-Франківської області від 10.02.2009р. Цим рішенням, як видається, суто формально Ф.Олексюк був визнаний таким, що виправився і звільнений від покарання, яке він відбував умовно.
По-третє, рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 3 грудня 2010 р. на квартиру Миколи Жабки, недобросовісного позичальника кредитної спілки «Альянс Україна» та клієнта Федора Олексюка, звернено стягнення. Таким є фінал невдалих спроб спілчанина за «допомогою» свого представника поширити неправдиву інформацію про нібито скоєння злочину посадовими особами кредитора, аби уникнути цивільної відповідальності за неповернення позичених коштів. Цей приклад розвінчує міф про якісь суцільні імунітетські здібності Ф.Олексюка та його структур щодо заставного майна позичальників, які порушують умови кредитних договорів.
Нарешті, зрозуміла роздратованість Ф.Олексюка рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 липня 2011 року, яким фактично було визнано правомірність кредитування банками клієнтів в іноземній валюті. Зрозуміло, за наявності такого вердикту псевдозахиснику значно важче дурити людей перспективою визнання кредитних договорів недійсними.
Олександр КРИВЕНКО
akryvenko64@gmail.com, +380 63 241-36-81
Олександр Кривенко. Походеньки одного антиколектора // Всеукраїнська незалежна газета «Правдошукач», № 9 (47) від 30 вересня 2012 року. С. 5.  (Закінчення. Початок див. у випусках №№ 3,   4, 5, 7 газети «Правдошукач»)
Згодом з цією статею можна буде ознайомитись на сайті видання: http://truth.in.ua/.
Копія цього матеріалу також розміщена на Блозі Олександра Кривенка http://a-kryvenko.blogspot.com/ за постійною адресою: http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/09/blog-post.html
Примітка: 31 березня 2012 року газета «Правдошукач» розпочала друк матеріалів журналістського розслідування Олександра Кривенка «Походеньки одногоантиколектора». Продовження читайте тут та в наступних числах видання.
Повний текст названого розслідування оприлюднений також на Блозі Олександра Кривенка http://a-kryvenko.blogspot.com/ за постійними адресами: http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/02/1.html; http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/02/2-2.html; http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/02/3-3.html; http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/03/ps.html
© Олександр Кривенко 
+380 63 241-36-81
akryvenko64@gmail.com 
http://a-kryvenko.blogspot.com/
skype: kryvenko8 
Постійна адреса цієї статті: http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/09/blog-post.html
Copyright © 2011 – 2013 Олександр Кривенко.
Усі права захищені. Інформація на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/ є власністю Олександра Кривенка. Право власності охороняється законодавством України. Будь-яке копіювання, у тому числі окремих частин текстів чи зображень, публікування і републікування, передрук або будь-яке інше поширення інформації, яка міститься на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/, в якій би формі та яким би технічним способом воно не здійснювалося, суворо забороняється без попередньої письмової згоди з боку Олександра Кривенка.
 

Комментариев нет:

Отправить комментарий