понедельник, 16 июля 2012 г.

Оберіг кредитної кооперації. Епілог

Олександр Кривенко                                   Розслідування
 
На фото: Олександр Кривенко
Журналістське розслідування Олександра Кривенка 
на блозі 
Закінчення.
Попередні частини тут: 
Шановні читачі!
Як від порту до порту, так від глави до глави, користуючись Путівником, ми з вами вийшли на фінішний шлях цього журналістського розслідування. Час підбивати підсумки, робити висновки авторського дослідження гострих проблем кредитної кооперації.
Висновок 1.
Інформація про крах системи кредитної кооперації в Україні та 1,5 млн. вкладників, ошуканих на 4,5 млрд. грн., є неправдивою. Керівники кількох доведених до неплатоспроможного стану кредитних спілок, використовуючи належні їм (та / або лояльні до них) засоби масової інформації, постійних, або тимчасових союзників у владі, у громадських утвореннях та серед вкладників-штрейкбрехерів, а також групи несвідомих спілчан, 5-й рік поспіль активно й узгоджено поширюють щойно згадані міфи.
Ініціатори дезінформаційних акцій, перевтілюючись в антикризових менеджерів та оборонців прав спілчан, користуючись відсутністю єдиного загальнонаціонального реєстру ошуканих вкладників кредитівок, повсякчас намагаються нав’язати владі свої псевдоініціативи щодо рефінансування кредитівок через контрольовані ними структури, щоб у такий спосіб:
видурити собі величезні бюджетні кошти;
перекласти особисту відповідальність за неповернення спілчанам грошей на кризу, закони та владу в особі Держфінпослуг.
Висновок 2.
За даними офіційної статистики, висновками Звіту Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин та причин сучасного стану справ в системі кредитної кооперації від 22.12.2010р. (далі – Звіт ТСК), оцінками двох найбільших і діючих професійних об’єднань кредитних спілок, науковців, переважна більшість кредитних спілок (із понад 600 зареєстрованих) зберігає фінансову стабільність і проводить активну ринкову політику. Відсутність державного рефінансування кредитних спілок спонукала ці установи до капіталізації. Зростання капіталу кредитівок за минулий рік на 11%, а за два останні роки на третину свідчить про поступ вперед переважної кількості даного сектору небанківських установ.
Висновок 3.
Позитивна тенденція не стосується 10 % кредитних спілок, проблеми в яких викликані неналежними управлінням та надмірно ризиковою кредитною політикою, в тому числі приблизно в половині з цих фінустанов – зловживаннями з ознаками кримінально караних діянь, учинених керівництвом кредитівок.
Найбільш типовими порушеннями в системі кредитної кооперації є:
неповернення депозитних коштів та / або відсотків спілчанам;
погашення кредитівкою своїх зобов’язань іншим, ніж гроші майном;
одностороннє зниження відсотків на вклади;
здійснення активно-пасивних операцій в умовах заборон, введених як заходи впливу з боку Держфінпослуг;
невиконання приписів регулятора із відновлення фінансової стабільності установи
відмова розглядати заяви членів кредитівки та реагувати на них;
порушення права спілчан на участь в управлінні спілкою.
Найбільш поширеними злочинами посадових осіб у сфері кредитної кооперації є шахрайство, привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом, а також службове підроблення.
Рівень розкриття злочинів, внаслідок яких порушенні майнові права членів кредитних спілок, та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності невиправдано низький.
Генеральна прокуратура України, Міністерство внутрішніх справ України та Служба безпеки України мають перевірити законність постанов про відмову в порушенні кримінальних справ щодо керівників кредитівок, які спричинили неспроможність названих фінустанов виконувати свої зобов’язання перед спілчанами, та, за наявності, підстав, притягувати до суворої відповідальності правоохоронців, які ухвалили «відмовні» рішення.
Насамперед, необхідно карати певних горе-посадовців, які легалізують доходи, отримані злочинним шляхом, коли ігнорують припис Держфінпослуг про заборону певного виду діяльності очолюваних ними кредитних спілок.
Висновок 4.
Нагальною потребою є відновлення у Державному реєстрі фінансових установ інформації про кредитні спілки, у яких залишається фактична заборгованість перед членами за депозитними договорами.
Необхідно створити єдиний загальнонаціональний реєстр ошуканих вкладників кредитівок.
Має бути проведена інвентаризація поточного стану справ із наявними у таких кредитних спілках активами, зобов’язаннями, зі встановленням особливостей їх утворення та реалізації.
Висновок 5.
Неправдивою є інформація, поширювана ділками від фінансової активності та їхніми союзниками про те, що негаразди у вітчизняному кредитно-кооперативному русі виникли через нормотворчу бездіяльність Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг) зразка 2003 – 2008 років.
За результатами аналізу Звіту ТСК від 22 грудня 2010 року та офіційних рішень регулятора доведено, що Держфінпослуг завжди усвідомлювала ризики дискредитації кредитно-кооперативного руху через протиправні, в тому числі відверто кримінальні діяння окремих його учасників, вона чітко ідентифікувала наявні та спрогнозувала можливі проблеми в діяльності кредитівок, а також накреслила шляхи їх попередження та вирішення, зокрема:
у 2003 – 2006 рр. регулятор сформував відомчу нормативну-правову базу, запровадив механізми контролю та нагляду за кредитними спілками;
Держфінпослуг розробив Концепцію розвитку системи кредитної кооперації, схвалену у 2006 році Урядом, в якій задовго до світової економічної кризи чітко визначив стан, проблеми і ризики діяльності кредитних спілок в умовах економічної нестабільності;
впродовж 2007 – 2008 років регулятор запропонував Уряду і Парламенту тактичні та стратегічні кроки, здійснення яких мало забезпечити збалансовану роботу ринку кредитної кооперації, в якому права споживачів фінансових послуг були би надійно захищені;
фактичний саботаж кредитно-кооперативних інновацій Держфінпослуг з боку урядовців та законотворців значно підвищив вразливість кредитівок до викликів світової економічної кризи, яка вже насувалась на Україну;
натомість нереформоване правове поле залишається зручним середовищем для зловживань своїм службовим становище з боку тих горе-керманичів спілок, які, дискредитують колишніх працівників Держфінпослуг, насамперед, для того, щоби відвернути від себе справедливе обурення обдурених спілчан.
Висновок 6.
Ігнорування владою Постанови Верховної Ради України «Про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин та причин сучасного стану справ в системі кредитної кооперації» від 24 грудня 2010 року № 2891-VI, яке триває другий рік поспіль, непокоїть захисників прав вкладників кредитних спілок, котрі вважають, що саме через таке зволікання «на проблемах вкладників кредитних спілок продовжують паразитувати різного роду політикани та пройдисвіти».
Залишається нагальним головний висновок Звіту ТСК від 22 грудня 2010 року про відсутність довгострокової державної політики щодо розвитку і підтримки національної системи кредитної кооперації та наявність проблем державного регулювання діяльності кредитних спілок в Україні як на законодавчому, так і на виконавчому рівнях, тобто про:
недостатню ефективність правоохоронної системи у виявленні і припиненні правопорушень з боку посадових осіб кредитних спілок;
обмежений статус регулятора щодо пруденційного нагляду та дієвого вплив на кредитні спілки у разі виникнення ризиків їх неплатоспроможності чи втрати ліквідності;
відсутність загальнодержавної системи гарантування вкладів членів кредитівок;
відсутність доступу кредитних спілок до зовнішніх джерел підтримання ліквідності та власної інфраструктури ринку кредитної кооперації;
відсутність реального механізму захисту прав членів кредитних спілок, що є одночасно їх власниками і клієнтами, оскільки виконання цієї функції, покладеної на Держфінпослуг, створює для останньої конфлікт інтересів, ураховуючи наявність у регулятора також повноважень з регулювання та нагляду за фінансовими установами;
відсутність державної підтримки неурядової правозахисної та освітньої діяльності в царині кредитної кооперації.
Негативною є ситуація із реалізацією трьох законопроектів, про які йшла мова у Звіті ТСК від 22 грудня 2010 року і які мають пряме відношення до вирішення названих проблем у царині кредитної кооперації, а саме: №№ 2256 (розробник – Держфінпсолуг); 3265 (розробник – народний депутат України О.Клименко); 6010 (розробники – народний депутат України О.Клименко, Ю.Костенко).
Висновок 7.
Усі владні інституції, яких стосуються висновки і рекомендації Звіту ТСК від 22 грудня 2010 року, мають негайно їх опрацювати і втілити в конкретні рішення, з урахуванням Указу Президента України від 12 березня 2012 року № 187.
Зверніть увагу, цим Указом затверджено Національний план дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», пункт 24 якого передбачає розроблення до кінця цього року Національним банком України та Нацкомфінпослуг законопроекту, покликаного утворити належні законодавчі та інституційні умови для подальшого реформування і розвитку класичної кредитної кооперації в Україні.
Висновок 8.
Необхідно невідкладно здійснити нормотворчі державницькі кроки в таких напрямках забезпечення прав вкладників кредитних спілок:
стосовно неплатоспроможних кредитівок – вжити усі передбачені законом заходи впливу, а, у разі недоцільності, – застосувати процедуру банкрутства, забезпечивши дотримання прав кредиторів-вкладників під час її реалізації, запроваджуючи механізм компенсації з боку держави вкладів громадян, втрачених у збанкрутілих кредитних спілках. Одночасно з цим слід ретельно перевірити, чи не містять діяння посадових осіб кредитівок ознаки доведення таких фінансових установ до банкрутства. Названий механізм має передбачати подальше відшкодування компенсаційних витрат держави за рахунок наявних у таких кредитних спілках кредитних портфелів та інших видів активів, а також шляхом відповідних стягнень з винних осіб за рішенням суду;
стосовно платоспроможних на поточний момент кредитівок – розглянути зареєстрований за 10519 від 23 травня 2012 року проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантування внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки» (розробник – народний депутат України Ю.Полунєєв).
Висновок 9.
На ринку кредитної кооперації орудують псевдозахисники із кола ошуканих спілчан, а також представників благодійних і громадських організацій. Видаючи себе за дбайливців за долі обдурених вкладників кредитних спілок, вони приховано для стороннього ока, втім активно працюють на користь тих керівників кредитівок, що обікрали спілчан, поширюючи про своїх «господарів» вигідні останнім байки. Ці квазіоборонці влаштовують фіктивні конференції і мітинги, влізають у довіру до владоможців місцевого і республіканського рівня, вводячи в оману і своїх візаві, і журналістів, і суспільство, реалізуючи головну ціль своїх замовників: відвести увагу ошуканих людей від справжніх винуватців їхніх бід.
Як правило, названих ділків від правозахисту легко і швидко виявляють реальні правники, уважні журналісти та, звісно, менеджмент благополучних кредитівок. Вкрай важливо якомога оперативніше донести викривальну інформацію до відома вкладників кредитних спілок, убезпечивши людей від небезпеки стати жертвами маніпуляцій.
Висновок 10.
Окремі політичні сили не гребують публічною співпрацею з аутсайдерами ринку кредитної кооперації, здатними постачати потенційним депутатам або президентам електорат із числа вкладників, ошуканих керівниками псевдокредитних спілок. Кожна із сторін отримує свій зиск: політик – зростання рейтингу; горе-кооператор – зміцнює свій фіктивний імідж у очах спілчан як дбайливець за повернення їм коштів, але не зі свого гаманця, а з примарного бюджетного джерела.
Здорові кредитні спілки, їх професійні об’єднання, медіа- та справжні правозахисні організації мають стати на заваді маніпулюванню свідомістю громадян, спекулюванню на проблемах ошуканих вкладників.
Висновок 11.
Загальний рівень економіко-правової грамотності членів вітчизняних кредитних спілок, як власників та клієнтів цих установ, низький. Це створює ризики їхнього ошукання, що особливо небезпечно для вкладників. Справа честі та обовязку українських посадовців, регулятора, кредитівок та професійних обєднань, а також самих спілчан забезпечити постійне та системне надання знань, необхідних кожному члену кредитної спілки для належної реалізації ним своїх прав і обовязків. Видається вкрай важливим, щоби доступ до фінансової просвіти, яку здійснює певна кредитно-кооперативна організація, мали би її діючі, потенційні члени, а також громадяни із числа ошуканих вкладників. Це суттєво, оскільки поінформовані і освічені власники класичної кредитної спілки та споживачі її послуг є передумовою ефективної, стабільної і конкурентноздатної діяльності цієї установи.
Вочевидь, наведеними висновками не вичерпуються результати авторського журналістського розслідування, символічною метою якого було намагання долучитися до створення оберегу української кредитної кооперації.
Обєднаймо зусилля для цієї важливої справи!
Попередні частини тут: 
© Олександр Кривенко 
+380 63 241-36-81  
akryvenko64@gmail.com   
Постійна адреса цієї статті: http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/07/blog-post_16.html
 © Олександр Кривенко +380 63 241-36-81
akryvenko64@gmail.com 
http://a-kryvenko.blogspot.com/
skype: kryvenko8 
Copyright © 2011 – 2012 Олександр Кривенко.
Усі права захищені. Інформація на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/ є власністю Олександра Кривенка. Право власності охороняється законодавством України. Будь-яке копіювання, у тому числі окремих частин текстів чи зображень, публікування і републікування, передрук або будь-яке інше поширення інформації, яка міститься на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/, в якій би формі та яким би технічним способом воно не здійснювалося, суворо забороняється без попередньої письмової згоди з боку Олександра Кривенка.


Комментариев нет:

Отправить комментарий