Оберіг кредитної кооперації. Глава 3

Олександр Кривенко                                   Розслідування

Оберіг кредитної кооперації: міфи та реальність, або Розповідь про те, хто і як дбає про ошуканих членів кредитних спілок?
 

На фото: Олександр Кривенко

Журналістське розслідування Олександра Кривенка 

на блозі 

http://a-kryvenko.blogspot.com/

Продовження.

Попередні частини тут: 
Пролог 
Глава 1
Глава 2
Наступні частини тут

Глава 4 

Глава 5

Глава 6 
Глава 7
Глава 8 
Глава 9
Глава 10
Глава 11 

Епілог

06.07.2012

Глава 3 
Спритність уст – і жодного шахрайства?

Щоб урятуватись від гніву обдурених вкладників та уникнути кари Феміди, ділки від кредитної кооперації використовують різноманітні шляхи.

П.Бурлай

Одні, як, наприклад, голова правління черкаської кредитної спілки «Фортеця» Павло Бурлай, біжать за кордон, ризикуючи бути схопленими іноземними спецслужбами. Власне це і трапилося: втікача затримали в Росії.

Інші ж скаржаться на світову фінансову кризу як форс-мажорну обставину. Вони паплюжать вітчизняне законодавство, яке нібито слугує недоброчесним чиновникам, що у змові з банкірами нищать народний фінансовий ринок. Невтомні ці горе-кооператори разом з поплічниками також і в дискредитації окремих державних органів, конкретних урядовців та профільних професійних об’єднань. Кидаючи тінь на здорову і значно переважну частину системи кредитної кооперації, у войовничому запалі вони, вочевидь, безпідставно звинувачують регулятора, який буцімто і пальцем не поворухнув на захист мільйонів громадян.

Саме таку, агресивну, лінію поведінки (за британським прислів’ям «Attack is the best form of defence» – «Напад – найкраща форма захисту»), схоже, обрали собі:

А.Азаров

керівник кредитної спілки «Перше кредитне товариство» (м. Одеса) та голова Всеукраїнської громадської організації «Український фінансово-кредитний альянс» Андрій Азаров, який власні «гріхи» у керуванні названою фінустановою (детальніше див. статтю «Кому не йметься дістати влади, або Хто захистить вкладників кредитних спілок?») намагається на перекласти на голови представників Держфінпослуг. Як він це робить, демонструє його телевізійне хвилинне інтерв’ю «Андрій Азаров спростовує звинувачення захисника Волги»;

Р.Гайдаєнко

голова правління всеукраїнської об’єднаної кредитної спілки «Сузір'я» (м. Київ) й одночасно керівник Всеукраїнської асоціації кредитних спілок військовослужбовців та працівників силових відомств (ВАКСВПСВ або ВАКСВУ) (м. Київ) Ростислав Гайдаєнко, який у звичній для себе облудній манері заявляє, що буцімто Держфінпослуг «повсякчас говорить про необхідність прийняти якісь вже по суті застарілі законопроекти і необхідності набуття ним додаткових повноважень, не вміючи розпорядитися та зловживаючи і тими, якими вже володіє». Приклади – ось тут: в так званих новинах ВАКСВУ та в гоноровій статті Ростислава «У глухому куті системи державного регулювання кредитних спілок»;

Г.Мельниченко

керівник кредитної спілки «Альянс» (м. Черкаси) й одночасно член правління ВАКСВУ Геннадій Мельниченко, який причини негараздів власної кредитівки намагається втиснути у буцімто в «небажання держави розібратися у проблемах, причинах і можливих наслідках фінансової кризи». Приклад – в публікації черкаських колег «Працювати черкаським кредитним спілкам заважають чиновники і преса». 

О.Гук

голова наглядової ради ВАКСВУ (до складу якої входять кредитівки «Перше кредитне товариство» та «Альянс») і одночасно голова спілки об’єднань громадян «Рада організацій військовослужбовців, правоохоронців і ветеранів» (м. Київ) Олег Гук, який без жодного доказу заяву столичним журналістам про те, що буцімто група високопосадовців Держфінпослуг «навмисно доводила кредитні організації до банкрутства, вимагаючи гроші за відновлення статус-кво».

 Вочевидь, оманливі висловлювання більшості з наведених осіб поширив щотижневик «Біржа» – видання, підконтрольне вказаному вище Андрієві Азарову, на що це вказує партійний рупор – політичний Ітернет-портал останнього.

18 березня 2010 року в названому часописі з’явилась стаття Р.Гайдаєнка – горе-керманича «Сузір'я», завдяки якому ця кредитівка на професійному ринку має  репутацію установи, що ошукала низку своїх членів, «Ринку кредитних спілок – бути!». В ній автор, маскуючись під справдешнього репортера, повідомив про урядову нараду з проблем діяльності системи кредитної кооперації.

Однак, як випливає зі змісту публікації, Ростислав використав новинну подію для того, щоб учергове дискредитувати профільного регулятора.

Ані трохи не вагаючись, пан Гайдаєнко заявив, що нібито:

«основною стратегією Держфінпослуг у подоланні кризових явищ є очікування того моменту, коли кредитні спілки-«піраміди» розваляться остаточно і люди змиряться із втратою грошей»;

регулятор «не відчуває за собою (і у його особі за державою) ніякої відповідальності ні за втрату грошей, ні за те, що самим Держфінпослуг було створено можливість побудови таких пірамід»;

для профільного відомства «не мають вартісного значення інтереси самих кредитних спілок, як юридичних осіб»;

«Держфінпослуг протидіє створенню ефективного механізму захисту від ризику неадекватної ліквідності».

Свої опуси Ростислав Гайдаєнко  доповнив словами, вкладеними в уста своїх соратників:

Г.Мельниченка, буцімто обуреного «небажанням Держфінпослуг вести конструктивний діалог із учасниками ринку, які переконані у необхідності здійснення рефінансування»;

А.Азарова, який «звинуватив Голову Держфінпослуг пана Суслова В.І. у бездіяльності щодо вирішення реальних проблем ринку, неспроможності створити дієві механізми подолання системної кризи у кредитних спілках».

С.Тігіпко

Щоби надати певної ваги наведеним просторікуванням, псевдорепортер Гайдаєнко  подав урядову позицію щодо проблем кредитівок у викривленому, проте вигідному для себе та своїх спільників вигляді. Він повідомив, що буцімто віце-прем’єр-міністр України з економічних питань Сергій Тігіпко підтримав ідею рефінансування названих небанківських установ із активами менше 50 млн. гривень через об’єднані кредитні спілки.

Каменя на камені від такого тлумачення думки урядовця не залишила Об’єднана кредитна спілка «Програма захисту вкладів», представник якої був учасником згаданої наради. 17 березня 2010 року на офіційному сайті ОКС «ПЗВ» констатувалось, зокрема, таке: «Сергій Тігіпко однозначно констатував, що жодного рефінансування із залученням коштів Державного бюджету України в 2010 році бути не може... Нагадаємо, що саме на бюджетному джерелі походження коштів для рефінансування кредитних спілок будувалася так звана ініціатива Держпідприємництва-ВАКСВУ. Натомість, пан Тігіпко підтвердив, що єдиним можливим каналом залучення таких коштів залишається Національний банк України. При цьому, потенційно кошти можуть бути виділені лише на ринкових умовах, тобто умовах платності, строковості, забезпеченості та прозорості».
З об’єктивною інформацією про ту нараду можна ознайомитись у републікації «Сергій Тігіпко за гроші для кредитівок, але виключно на ринкових умовах».

Прикметно, що останнім часом названі ділки від кредитної кооперації свої особисті закиди у бік регулятора перенесли з публічної площини в Інтернет-середовище. Натомість, за аналогією з відомим прислів’ям, місце пустодзвонів пустим не буває. На шлях огульної дискредитації Держфінпослуг встали окремі політики та псевдозахисники. Як прямі чи опосередковані ставленики горе-кооператорів вони розбурхують громадян, організовуючи бутафорні мітинги спілчан під стінами владних інституцій.

Зовні заходи, сконструйовані імітаторами правозахисту, схожі на справжні мирні зібрання ошуканих вкладників кредитних спілок.

Відмінність полягає в тому, що:

організатори та учасники реальних мітингів і пікетів мають чіткі цілі, висувають певні претензії до конкретних керманичів цих фінустанов,

а інсценовані протести ґрунтуються на спотворених шулерами від кредитної кооперації масштабах проблеми і спрямовані виключно проти міфічних ворогів вкладників серед колишніх працівників регуляторного органу.

В.Пилипенко

Прикладом саме названої імітації стала так звана акція протесту представників кредитівок Черкащини, яку мені довелось спостерігати 26 березня 2012 року в обласному центрі поруч з будівлею місцевої  державної адміністрації. Ключовими особами цієї події були, вочевидь, Віктор Пилипенко – самопроголошений вождь ініціативних груп вкладників регіону та Віктор Роєнко – голова обласного осередку Комуністичної партії України.

Вже за два дні потому з-під пера останнього на шпальтах партійного видання «Комінформ» вийшла стаття про це дійство «Ошукані, але не скорені», в якій товариш Роєнко робить реверанс у бік свого «попутника» – пана Пилипенка, називаючи його «очільником обласної  координаційної групи ошуканих вкладників».

В.Роєнко

Якщо відкинути із  цього матеріалу піну політичної агітації (мовляв, «тільки комуністи відстоюють конституційні права вкладників»), статистичної дезінформації (буцімто, «в Україні більше півтора мільйони ошуканих вкладників, які втратили більше 4,5 млрд. грн»), млявої критики місцевих прокуратури (незадовільно розглядає скарг обдурених спілчан) та виконавчої служби (не виконує судові рішення, ухвалені на користь членів кредитівок), то вимальовується головна мета згаданих акції та публікації: відвести увагу людей від справжніх злодіїв і поширити в суспільстві хибну думку про те, що буцімто,

по-перше, розвалена та дискредитована кредитна кооперація в Україні підгорнула під себе бідні верстви населення, які втратили свої кошти;

по-друге, і це, за провокаційним задумом авторів оманливої ідеї, є  головним, винуватцем негараздів вітчизняного кредитно-кооперативного руху  є Держфінпослуг зразка 2003 – 2008 років.

 В інтернет-відгуках на коментовану статтю викрито тих, кому вигідна така провокація. У професійному середовищі імена цих ділків давно відомі.

Для справжніх фахівців не є утаємниченими і реальні кроки профільного регулятора в означений період на удосконалення юридичних умов діяльності кредитних спілок та створення реальних механізмів захисту їхніх вкладників. Однак широкий загал, схоже, й досі недостатньо обізнаний  з реформаторськими потугами Держфінпослуг.

Брак інформації, як правило, породжує здогадки, в тому числі помилкові. Цією обставиною нерідко користуються шахраї, створюючи вигідні для себе байки про удаваних зовнішніх ворогів їхніх жертв, підживлюючи ними легковірних людей.

Саме так, схоже, сталося відносно Держфінпослуг, яку зусиллями купки ділків, використовуючи належні їм засоби масової інформації або фінансово-правовий нігілізм окремих журналістів, було змальовано як монстра, що буцімто не усвідомлює своєї відповідальності перед суспільством за забезпечення прозорих, цивілізованих правил функціонування кредитної кооперації, не виявляє належної ініціативи у цій царині, а лише шкодить професійним операторам ринку кредитівок.

Нажаль, не всі казенні відомства своєчасно та у достатніх обсягах займаються роз’ясненням публіці своєї діяльності, в тому числі, у законотворчій царині. Як наслідок страждає, звичайно, їхня репутація, імідж влади в цілому, а головне – вводиться в оману та частина суспільства, яка, за наявності у неї повної та об’єктивної інформації, щонайменше не витрачала би свій час та кошти на співпрацю зі старими та новоявленими дурисвітами. 

Саме для того, щоб добросовісні члени кредитних спілок не потрапляли в тенета цих крутіїв, варто, користуючись об’єктивними даними, розібратись, в яких умовах і яким чином діяла Держфінпослуг щодо ринку кредитної кооперації.

 Далі буде

Попередні частини тут: 
Пролог

Глава 1
Глава 2 
Наступні частини тут

Глава 4 

Глава 5

Глава 6 
Глава 7
Глава 8 
Глава 9
Глава 10
Глава 11 

Епілог

© Олександр Кривенко 
+380 63 241-36-81  
akryvenko64@gmail.com   
http://a-kryvenko.blogspot.com/

Постійна адреса цієї статті: http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/07/3.html

© Олександр Кривенко +380 63 241-36-81
akryvenko64@gmail.com  http://a-kryvenko.blogspot.com/

skype: kryvenko8 

Copyright © 2011 – 2012 Олександр Кривенко.
Усі права захищені. Інформація на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/ є власністю Олександра Кривенка. Право власності охороняється законодавством України. Будь-яке копіювання, у тому числі окремих частин текстів чи зображень, публікування і републікування, передрук або будь-яке інше поширення інформації, яка міститься на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/, в якій би формі та яким би технічним способом воно не здійснювалося, суворо забороняється без попередньої письмової згоди з боку Олександра Кривенка.