Блог Олександра Кривенка: Оберіг кредитної кооперації. Глава 8

За 20 років, що минуло з моменту початку відродження українського кредитно-кооперативного руху, на вітчизняному ринку з’явилась низка асоціацій та об’єднаних кредитних спілок (ОКС).

За законом ці організації створюються відповідно:

асоціація – з метою координації діяльності кредитівок, надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів;

ОКС – з метою сприяння фінансовій стабільності кредитних спілок та об’єднання тимчасово вільних коштів своїх членів для їх взаємокредитування.

Із Закону України «Про кредитні спілки» від 20 грудня 2001 року:

З метою координації своєї діяльності, надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів кредитні спілки мають право на добровільних засадах створювати асоціації кредитних спілок. Асоціація має право розміщувати вільні кошти на депозитних рахунках у банківських установах та в об'єднаній кредитній спілці.

Об’єднана кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована кредитними спілками на кооперативних засадах з метою сприяння фінансовій стабільності кредитних спілок та об'єднання тимчасово вільних коштів своїх членів для їх взаємокредитування.

В нашій країні є кілька успішно конкуруючих між собою асоціацій республіканського масштабу, наприклад, Всеукраїнська асоціація кредитних спілок (ВАКС) і Національна асоціація кредитних спілок України (НАКСУ) та заснованих на їхні базах ОКСи.

Однак, в родині, як то кажуть, не без виродка. Час від часу до сім’ї кредитівок причіпляються організації, діяльність керівників яких лише за формальними ознаками на час реєстрації й, можливо, початковому етапі свого становлення відповідають закону і традиціям кредитно-кооперативного руху. Але згодом такі керманичі, отримавши на рахунки очолюваних ними фінансових установ та громадських об’єднань значні кошти (як вступні внески та паї), залучивши до своїх лав потрібну кількість членів, поводяться як ненажерливі кліщі. Висмоктавши кров своїх жертв, тобто ресурси, надані їм кредитівками, ці структури врешті-решт банкрутують. Утім організатори афер не бідують, та ще й повчають ринок, як йому жити.

На такі роздуми мене наводить інформація про те, як в Україні ошукують не тільки окремих вкладників, а цілі кредитні спілки. Красномовний приклад – історія відносин кредитівки-жертви із першої столиці нашої Вітчизни – м. Харкова з такою колись розташованою в Києві, однак нині фактично не діючою організацією, як Всеукраїнська об’єднана кредитна спілка «Сузір'я».

Дослідивши за документами історію цього конфлікту, я вирішив поспілкуватись з представником потерпілої сторони. Ось що розповів мені Голова правління Харківської обласної кредитної спілки«Слобожанська» Сергій Гончаренко:

– З 1996 року, тобто з самого початку існування спілки «Слобожанська» ми прагнули відповідати усталеним у світі стандартам кредитної кооперації та соціальним потребам громади Харківщини. Керівництво брало участь в різноманітних міжнародних заходах, зокрема, в американському проекті підтримки кредитних спілок, а також в обміні досвідом з польськими колегами.

– Коли і чому Ви вирішили займатись проблемами військових?

– У 2005 році кредитівка «Слобожанська» з великим ентузіазмом сприйняла ініціативу кредитних спілок, які були створені за професійною ознакою і для фінансової допомоги воякам та пенсіонерам Міністерства оборони й інших силових структур. Ми вступили до Всеукраїнської асоціації кредитних спілок військовослужбовців та працівників силових відомств (ВАКСВПСВ).

– Якою Ви побачили цю організацію, коли набули членство в ній?

– На початковому етапі своєї діяльності керівництво асоціації сприяло будь-яким спробам об’єднати вояків, членів їх сімей та осіб, звільнених зі служби в кредитні спілки для створення реального соціально-фінансового механізму їхньої взаємопідтримки.

– Якими були перші результати Вашої співпраці з цією організацією?

– Лише за два роки ми залучили у свої лави близько півтори тисяч осіб – діючих та відставних солдат, прапорщиків та офіцерів воєнізованих формувань. Їм було надано близько 4 млн. грн. споживчих кредитів, в тому числі на підтримку підприємницької діяльності звільнених в запас громадян. Майже 2,9 млн. грн. військовослужбовці отримали на поліпшення своїх житлових умов. Саме в той час для нас стали очевидними перспективи діяльності кредитних спілок, які об’єднували вояків. Ми підтримували ініціативи керівництва асоціації з адаптації відставників та членів їх сімей до цивільного життя.

Ростислав Гайдаєнко

– Інакше кажучи, ці відносини були корисними не тільки для Вас, але й для асоціації.
– Саме так. Але на певному етапі своєї діяльності до управління ВАКСВПСВ на посаду директора було запрошено фахівця з питань діяльності ринку кредитної кооперації Ростислава Гайдаєнка, який мав ще й статус керманича Всеукраїнської об’єднаної кредитноїспілки «Сузір'я» в м. Києві. Саме тоді, руйнівними зусиллями пана Ростислава Всеукраїнська асоціація кредитних спілок військовослужбовців та працівників силових відомств змінила свій вектор та перетворилася на організацію, яка має інші, сумнівні пріоритети, використовує недоброчесні засоби для досягнення тоді ще невідомої нам мети.

– Що, на Ваш погляд, рухало діями нового менеджера?

– Лише з плином певного часу стало зрозуміло, що у пана Гайдаєнка є особистий конфлікт з керівництвом Національної асоціації кредитних спілок України (НАКСУ), Всеукраїнської асоціації кредитних спілок (ВАКС) , а також Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг). Він жадав будь-що довести, нібито лише під його управлінням може існувати ринок кредитної кооперації в Україні. Тому діяльність асоціації під орудою Ростислава спрямувалась на задоволення його егоїстичної мети.

Взято із статті "Хто захистить вкладників кредитних спілок?"

– Невже пан Гайдаєнко не мав жодного опонента своїй позиції в середині організації.

– Не хотілось би коментувати ставлення до цієї проблеми з боку інших учасників асоціації. Ми ж як і зараз розуміємо, так і тоді неодноразово висловлювали свою думку з цього приводу.

– І в чому вона полягає?

– Ми певні того, що лише об’єднанням в одну міцну асоціацію, членами якої встановлено єдині, прозорі, професійні вимоги та кооперативні принципи управління, кожен учасник якої усвідомлює свою відповідальність перед споживачами фінансових послуг та державним регулятором, можна створити міцний механізм взаємодії.

– В яких напрямках?

– Мова йде про підтримку кредитних спілок у реалізації різноманітних інфраструктурних проектів, а, насамперед, у вирішенні таких питань, як: забезпечення належної ліквідності, управління вільними коштами, просвіта, страхування фінансових послуг.

– Як на Ваші аргументи реагував пан Гайдаєнко?

– Ви знаєте, в якусь мить нам здалось, що співпраця з ним можлива. Саме тому, з намаганнями підтримати ініціативу Ростислава, спрямовану на розвиток діяльності Всеукраїнської об’єднаної кредитної спілки «Сузір’я», ми подали заяву про вступ неї. В 2008 році кредитівка «Слобожанська», сплативши загалом 100 000 гривень внесків до капіталу ВОКС «Сузір'я», набула в ній членство.

– Мені відомо, що Ваші очікування не виправдались.

– Дійсно, на жаль, не так сталося, як гадалося. Минуло лише кілька місяців, як ми зрозуміли, що «Сузір'я» не відповідає жодному базовому принципу діяльності кредитної установи.

– А саме?

– По-перше, данні про фінансовий стан спілки приховуються; по-друге, обрані органи управління кредитівки існують лише на папері, а керівництво нею здійснюється Ростиславом Гайдаєнком одноосібно; по-третє, інформація про послуги ВОКС «Сузір'я», не є публічною; по-четверте, взагалі члени спілки не мають доступу до інформації про її діяльність.

– Чи обговорювались озвучені Вами проблеми на загальних зборах ВОКС «Сузір’я»?

– Це було неможливо, адже загальні збори Всеукраїнської об’єднаної кредитної спілки «Сузір'я» не проводились. Керівництво кредитівки практично не підтримувало зв’язок зі спілками, які входили до її складу. Понад те, уявіть собі, наші листи на офіційну адресу ВОКС «Сузір'я», тобто за її місцезнаходженням, повертались відправнику з поміткою «адресат вибув або не існує».

– До речі, тут варто нагадати нашим читачам, що на своєму черговому засіданні, яке відбулося 28 липня 2011 року, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України Розпорядженням №494 виключила з Державного реєстру фінансових установ та анулювала свідоцтво про реєстрацію фінансової установи Всеукраїнській об’єднаній кредитній спілці «Сузір’я» (м. Київ) саме у зв’язку з відсутністю останньої за заявленим місцезнаходженням. Утім, повернемось до нашої розмови. Якими були Ваші подальші кроки після усвідомлення того, що ВОКС «Сузір'я», м’яко кажучи, не надійний партнер?

– Ми вирішили припинити стосунки, ініціювали свій вихід з цього псевдо об’єднання з вимогою про повернення сплачених нами вступного та обов’язкового пайового внесків.

– Як на такий Ваш крок відреагував пан Гайдаєнко?

– Здавалося, що він просто ігнорує наші звернення, в тому числі озвучені під час проведення офіційних нарадах у Всеукраїнській асоціації кредитних спілок військовослужбовців та працівників силових відомств, своє членство в якій Харківська обласна кредитна спілка «Слобожанська» не припиняла. На наш лист, датований 10 серпня 2009 року, та претензію від 23 лютого 2010 року нарешті 24 червня 2010 року була одержана відповідь, яка нас приголомшила.

– Чим саме?

– Ростислав Гайдаєнко повідомив, що ВОКС «Сузір’я» отримала збитки за результатами своєї діяльності 2009 року, і керівництво частково покрило їх за рахунок членського внеску кредитівки «Слобожанська». Ви тільки уявіть собі: за результатами лише одного року з майже трьох мільйонів гривень активів Всеукраїнськоїоб’єднаної кредитної спілки «Сузір'я» втрачено було більшу їх частину. Це як же треба було спрацювати, щоб майже усе, чим володіла фінансова установа, перетворилось у ніщо?! На це питання ми вже третій рік не можемо отримати відповіді.

– Вочевидь, мають бути створені надійні механізми захисту спілки від намагань використати її для наживи. Пане Сергію! Представники очолюваної Вами організації не стоять осторонь дискусії, яка торкається питання участі держави в забезпеченні належного рівня ліквідності та платоспроможності кредитних спілок. Наведу деякі тези з їх висловлювань: класичні кооперативні кредитні спілки не прагнуть «присмоктатися» до «державного» бюджету; вони виступають проти створення системи грошової підтримки кредитівок як «годівнички» окремих представників ринку. Прокоментуйте, будь ласка ці міркування.

– В будь-яких ініціативах важливо, насамперед, уникнути ризиків погіршення ситуації на ринку. Ви, мабуть знаєте, що Ростислав Гайдаєнко домагався залучення з боку державного бюджету коштів до об’єднаної кредитної спілки, яку, за словами автора сумнівної ідеї, слід використати як механізм повернення вкладів членів неплатоспроможних на той час кредитівок. Кредитна спілка «Слобожанська» виступила проти такої пропозиції, адже схема Гайдаєнка містить великий ризик того, що якби ВОКС «Сузір’я» отримала бюджетні кошти, то результат управління цими грошима був би таким же жалюгідним, як і в історії, яку ми обговорювали.

***

Завершуючи спілкування з головою правління Харківської обласної кредитної спілки «Слобожанська», я попросив його підсумувати наслідки конфлікту із керівництвом Всеукраїнської об’єднаноюкредитної спілки «Сузір'я».

Сергій Гончаренко:

– Збитки, отримані кредитівкою «Слобожанська» у відносинах з ВОКС «Сузір’я» є не тільки грошові. Це ще й плата за урок того, як невеличкою купою людей, використовуючи гасла кредитної кооперації, спотворюються основні базові принципи взаємодопомоги, самоконтролю кооперативної системи, та прозорості у взаємодії з державою.

P.S. Про витівки ветерана зухвалих афер у царині кредитної кооперації пана Гайдаєнка можна було б розповісти ще не одну історію. Деякі з негативних випадків за його участю, нагадаю, описані також у Главі 7 цього журналістського розслідування. Дещо про зловмисника, певен, зможуть повідомити і читачі. Сподіваюсь, що сказане слугуватиме актуальним застереженням для сумлінних роботодавців і представників фінансового ринку, для доброчесних вкладників і позичальників, для добропорядних журналістів і інших фізичних та юридичних осіб: будьте обережними у спілкуванні з Ростиславом Гайдаєнком, щоби не стати мішенню його небезпечних інформаційних і грошових оборудок!

Далі буде

Попередні частини тут:

Пролог

Глава 1

Глава 2

Глава 3

Глава 4

Глава 5

Глава 6
Глава 7
Наступні частини тут

Глава 9
Глава 10
Глава 11

Епілог

+380 63 241-36-81

akryvenko64@gmail.com

http://a-kryvenko.blogspot.com/

Постійна адреса цієї статті: http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/07/8.html

skype: kryvenko8

Copyright © 2011 – 2012 Олександр Кривенко.
Усі права захищені. Інформація на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/ є власністю Олександра Кривенка. Право власності охороняється законодавством України. Будь-яке копіювання, у тому числі окремих частин текстів чи зображень, публікування і републікування, передрук або будь-яке інше поширення інформації, яка міститься на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/, в якій би формі та яким би технічним способом воно не здійснювалося, суворо забороняється без попередньої письмової згоди з боку Олександра Кривенка.

Блог Олександра Кривенка

среда, 11 июля 2012 г.

Оберіг кредитної кооперації. Глава 8

Комментариев нет:

Отправить комментарий

среда, 11 июля 2012 г.

Оберіг кредитної кооперації. Глава 8

Комментариев нет:

Отправить комментарий

среда, 11 июля 2012 г.