воскресенье, 8 июля 2012 г.

Оберіг кредитної кооперації. Глава 5

Олександр Кривенко                                   Розслідування
Оберіг кредитної кооперації: міфи та реальність, або Розповідь про те, хто і як дбає про ошуканих членів кредитних спілок?
 
На фото: Олександр Кривенко
Журналістське розслідування Олександра Кривенка 
на блозі 
Продовження.
08.07.2012


Кризу ринок кредитних спілок та регулятор їхньої діяльності зустріли у старому та мало ефективному нормативно-правовому вбранні. Впроваджуючи рятівні «ліки» для різноманітних сфер економічної діяльності, наприклад, Закон «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 31 жовтня 2008 року, держава впритул не бажала помічати кредитівки.
Надавши величезні стабілізаційні кредити банкам, підвищивши їхнім клієнтам одразу втричі (із 50 000 до 150 000 гривень) розмір гарантованого відшкодування за договорами депозитів, Верховна Рада та Уряд, яким знову керувала Юлія Тимошенко, не звертали увагу на те, в якій ситуації опинились кредитні спілки.
 В таких обставинах профільний регулятор зробив наступний крок. Розпорядженням № 1203 від 15 жовтня 2008 року «Про тимчасові заходи щодо забезпечення стабільності діяльності кредитних спілок», виданим Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України «з метою нейтралізації впливу зовнішньої фінансової кризи, забезпечення стабільності, надійності і безпеки діяльності кредитних спілок та захисту інтересів їх членів» кредитним спілкам було наказано:
виконувати свої зобов’язання за договорами про залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки лише у разі закінчення строків дії таких договорів;
повертати додаткові пайові внески у разі надходження відповідних заяв членів кредитної спілки лише за умови відсутності заборгованості кредитної спілки перед своїми членами за внесками (вкладами) членів на депозитні рахунки, за якими надійшли заяви членів про дострокове припинення дії відповідних договорів».
Розпорядженням від 26 березня 2009 року № 213 Держфінпослуг скасувала Розпорядження № 1203, яке, як з’ясувалось, видавець не зареєстрував у Міністерстві юстиції України.
До честі вітчизняних кредитівок, вони, у переважній своїй більшості, хоча й із значними труднощами та певними втратами, але гідно витримали виклики кризи.
Низка цих установ, які традиційно називаються класичними за повагу до стандартів кредитної кооперації, навіть не скористалася вельми суперечливою, як свідчить судова практика, можливостями, передбаченими Розпорядженням № 1203.
А.Азаров
Та поки діяв «антикризовий» мораторій, чи допоміг він реально вітчизняному кредитно-кооперативному руху? Навряд чи. Швидше всього, такий крок регулятора зіграв злий жарт із вкладниками та пайовиками тих кредитних спілок, керівники яких ще до кризи проводили невиправдано ризиковану кредитну політику та / або виводили гроші спілчан на цілі, не сумісні зі статутною діяльністю, порушували принципи кредитної кооперації.
Останнє, вочевидь, певною мірою, стосується таких марнозвісних осіб, як:
Андрій Азаров – фактичний керівник кредитної спілки «Перше кредитне товариство» (м. Одеса);
Геннадій Мельниченко – керманич кредитівки «Альянс» (м. Черкаси);   
Ростислав Гайдаєнко – голова правління всеукраїнської об’єднаної кредитної спілки «Сузір'я» (м. Київ). Він також очолює Всеукраїнську асоціацію кредитних спілок військовослужбовців та працівників силових відомств (ВАКСВПСВ або ВАКСВУ) (м. Київ), серед членів якої є щойно згадані кредитні спілки «Перше кредитне товариство» та «Альянс»

Г.Мельниченко
 Названі псевдоділки, свідомо вчиняючи неправомірні (часто суспільно небезпечні!) діяння, використали розпорядження № 1203 не на 100, а на 300 відсотків. Приховуючи наслідки своїх оборудок під ковдрою просторікувань про кризу, горе-посадовці відмовляли спілчанам у поверненні коштів не тільки по додатковим пайовим внескам, але й по депозитним вкладам. Вони не зупинили цю ганебну практику навіть після скасування розпорядження № 1203 – документа, незаконність якого, як правило, визнавали й служителі Феміди.
Так само вони незаконно обмежували право власності вкладників на гроші і після судових рішень, винесених на користь останніх, а також ігнорували права членів спілки на доступ до управління установою та до інформації про її діяльність. Докладніше про свавілля в кредитних спілках «Перше кредитне товариство» та «Альянс» викладено у статті «Кому не йметься дістати влади, або Хто захистить вкладників кредитних спілок?», у повідомленні «Cуд вказав Держфінпослуг на Конституцію» та у наступних главах цього журналістського розслідування.
Р.Гайдаєнко
Поза сумнівом, зухвала поведінка горе-кооператорів стала можливою внаслідок професійної «імпотенції» окремих представників силових та фіскальних органів, які, немов сліпі цуцики, не знаходили та й досі шукають ознаки злочину в діяннях певних посадовців кредитівок.
Звісно, інфантильність парламентарів та урядовців, які прогавили слушний докризовий час для впровадження європейських і світових норм в українську кредитну кооперацію, також стала спільником зловмисників, які ошукали десятки тисяч громадян.
Необхідність подолання наслідків світової фінансової кризи та декларованого повсякчас реформаторського курсу мала би спонукати нинішніх Президента України Віктора Януковича, Уряд на чолі з Миколою Азаровим, Парламент під орудою Володимира Литвина, вишукувати нові можливості розвитку кредитно-кооперативного руху, спираючись на Постанову Верховної Ради України «Про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин та причин сучасного стану справ в системі кредитної кооперації» від 24 грудня 2010 року № 2891-VI, яка набула чинності за їхнього владарювання. 
І. Прасолов
Першим пунктом цього документа парламентарі, як годиться, вирішили підготовлений народними депутатами України - членами названої комісії: Ігорем  Прасоловим (керівник); Олександром Клименком; Володимиром Матвєєвим; Катериною Ващук і Володимиром Яворівським, «Звіт ТСК взяти до відома», а другим, і це важливо, вони визнали «відсутність довгострокової державної політики щодо розвитку і підтримки національної системи кредитної кооперації та наявність проблем державного регулювання діяльності кредитних спілок в Україні як на законодавчому, так і на виконавчому рівнях».
Верховна Рада також закликала Уряд, Мінфін, Мінекономіки та Держфінпослуг підвищити ефективність регулювання ринку кредитівок.
«Освячений» депутатами Звіт до Президента України, названих тут інституцій «для ознайомлення та відповідного реагування», а також певні матеріали розслідувань – до Генеральної прокуратури і Міністерства внутрішніх справ України«для вивчення, узагальнення та належного реагування».
Парламент рекомендував Кабінету Міністрів України впродовж трьох місяців, спираючись на Звіт ТСК, «розробити комплекс першочергових заходів з метою підтримки подальшого розвитку системи кредитної кооперації та подолання існуючих на сьогодні негативних явищ у її діяльності».
 Найгострішими моментами, що випливали зі змісту висновків Тимчасової слідчої комісії та потребували негайного реагування з боку вище названих державних інституцій, як на мене, були такі:
за часів повного нормативного вакууму щодо кредитних спілок і безконтрольності їхньої діяльності на ринку утворилися і розвивалися паралельно дві групи кооперативних структур. Перша з них – класичні кредитні спілки, яким притаманні стабільність, прозорість, соціальна відповідальність та дотримання міжнародних принципів кооперативного управління. Другу групу склали псевдокредитні спілки з ознаками бізнес-проектів, які, як правило, проводили невиправдано ризикову кредитну політику та реалізовували сумнівні фінансові схеми;
правоохоронна система виявилася недостатньо ефективною у виявленні і припиненні правопорушень з боку посадових осіб певних кредитних спілок, які, в силу зазначених вище чинників, використовувалися для здійснення сумнівних чи особливо ризикових фінансових проектів. Так, зокрема, Тимчасова слідча комісія встановила, що кредитна спілка «Перше кредитне товариство» на дату подання останнього звіту, тобто у I кварталі 2010 року, мала 438 млн. гривень активів, її вкладниками були 9288 громадян, які зробили вкладів на суму 358 млн. гривень. При цьому, приблизно 60% зазначених вкладів є проблемними, власники цих коштів відчувають труднощі з їх поверненням. Крім того, ТСК з'ясувала, що кредитна спілка «Турбота», володіючи активами на суму 21 млн. гривень, залучила від 512 осіб загалом 19 млн. гривень у депозити. Стосовно щонайменше 11 млн. гривень із цих коштів документально доведені факти здійснення махінацій колишнім керівництвом названої кредитівки;
світова фінансова криза не була першопричиною виникнення сьогоднішніх проблем на ринку кредитних спілок. Вона лише стала каталізатором і наочно проявила ці проблеми. Класичні кредитівки з мінімальними втратами пережили активну фазу кризи і активно відновлюють свої ринкові позиції. Вони потребують негайної підтримки через проведення необхідної законодавчої реформи та утворення відповідної інфраструктури. Решту кредитних спілок доцільно цивілізовано і ефективно припинити з урахуванням інтересів їх членів, насамперед, вкладників;
існуючий організаційний статус, визначений законодавством наглядовий інструментарій та діюча система фінансування діяльності регулятора не дозволяють йому налагодити належний пруденційний нагляд (тобто регулярне проведення оцінки загального фінансового стану, результатів діяльності та якості керівництва. – Примітка автора) та здійснювати дієвий вплив на кредитні спілки у разі виникнення ризиків їх неплатоспроможності чи втрати ліквідності;
на відміну від вкладників банків, для членів кредитних спілок відсутня загальнодержавна система гарантування їхніх вкладів. Обговорення цього питання на всіх владних рівнях, яке тривало впродовж останніх п’яти років, не призвело до прийняття відповідних політичних рішень та їх реалізації через законодавчі ініціативи;
на відміну від банків, кредитні спілки ніколи не мали доступу до зовнішніх джерел підтримання ліквідності, що особливо критично в умовах системних фінансових криз. Водночас, з боку держави не було зроблено жодного практичного кроку у напрямку вирішення цієї проблеми, а також для розвитку власної інфраструктури ринку кредитної кооперації;
владою не впроваджено жодного реального механізму для захисту прав членів кредитних спілок, що є одночасно їх власниками і клієнтами. Формальне покладення цього завдання на Держфінпослуг не поліпшує цю ситуацію, оскільки існує конфлікт інтересів між здійсненням функцій регулювання, нагляду та забезпечення законних інтересів споживачів фінансових послуг;
в Україні відсутня державна підтримка неурядової правозахисної та освітньої діяльності в царині кредитної кооперації.
Крім того, на увагу самих парламентарів заслуговували актуалізовані у Звіті ТСК законодавчі ініціативи, що мають пряме відношення до реформи у царині кредитної кооперації, а саме:
законопроект Кабінету Міністрів України від 20 березня 2008 року № 2256 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань діяльності системи кредитної кооперації», який зокрема, передбачає внесення комплексних змін у Закон України «Про кредитні спілки», а також у Закон України «Про банки і банківську діяльність» в частині діяльності кооперативних банків). Із змісту пояснювальної записки, до названого документа випливає, що: його фактичним розробником є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (Голова – В.Альошин); в обговоренні проекту взяли участь представники двох всеукраїнських та більш двадцяти обласних асоціацій кредитних спілок, в тому числі понад 300 лідерів кредитівок. Ця ініціатива була схвально (звичайно, з певними зауваженнями) сприйнята Головним науково-експертним управлінням Парламенту (далі – ГНЕУ), яке, вочевидь, найвагомішою новацією вважає перспективу створення кооперативних банків, навівши, зокрема, такі аргументи на користь її прийняття: забезпечення кредитних спілкам можливості для їхнього взаємокредитування; підвищення ефективності роботи кредитівок та послуг, які вони надають.
законопроект від 18 березня 2010 року № 3265 «Про Фонд гарантування вкладів членів кредитних спілок», який запропонував народний депутат України О.Клименко. Автор обґрунтував свою ініціативу посиланням на відповідні положення Концепції розвитку системи кредитної кооперації, схваленої розпорядженням Уряду від 7 червня 2006 року, та Директиви 94/19/ЕЕС Європейського Парламентуі Ради щодо схем гарантування депозитів. Законопроектом передбачається «обов'язкова участь у системі гарантування вкладів членів для кредитних спілок, які здійснюють залучення таких вкладів». За цим документом «повноваження, якими наділено Фонд, включають в себе збір внесків кредитних спілок – учасників системи гарантування вкладів членів кредитних спілок, розміщення таких внесків та отримання від кредитних спілок необхідної для здійснення процесу виплат інформації про вклади». В преамбулі позитивного висновку ГНЕУ викликає іронічну посмішку фраза про «необхідність удосконалення механізму відшкодування громадянам, які зробили свої внески на депозитні рахунки в кредитних спілках», оскільки неможливо покращити те, чого ще нема. Конструктивною ж пропозицію парламентських експертів є теза про те, що «логічно було б утворити» зазначений Фонд «рішенням Кабінету Міністрів України»
законопроект від 28 січня 2010 року № 6010 «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про кредитні спілки» (щодо створення саморегулівної організації кредитних спілок запропонували народні депутати України О.Клименко та Ю.Костенко. Ця ініціатива покликана: вдосконалити законодавство у сфері регулювання діяльності кредитних спілок, забезпечення прозорості та стабільності ринку взаємного кредитування; створити можливості подолання негативних явищ на ринку без втручання органів державної влади на добровільній та нормативній основі. За законопроектом, СРО має такі повноваження: встановлює правила, стандарти та вимоги до здійснення діяльності учасників СРО, які б захищали професійні інтереси та були спрямовані на попередження правопорушень; сприяє органам державного регулювання у контролі за ринком фінансових послуг, інформує державного регулятора про виявлені порушення чинного законодавства з боку своїх учасників; надає до органів державної влади пропозиції щодо удосконалення законодавства, а також аналізує практику реалізації вимог законодавства України. ГНЕУ висловило низку зауважень і пропозицій до законопроекту № 6010, вважаючи за доцільне повернути його на доопрацювання. Цей документ, згідно з Постановою Верховної Ради України від 7 лютого 2012 року № 4344-VI, був включений до парламентського порядку денного, проте до сесійної зали він, на жаль, не потрапив.
З часу схвалення Звіту ТСК минуло понад півтора, однак за цей час реальних позитивних зрушень у напрямках, визначених цим документом, які значною мірою кореспондуються з ініціативами профільного регулятора, не відбулось. Отже, висновок про «явно недостатню реакцію держави на ті проблеми, які існували у діяльності національної кредитної системи з моменту її започаткування» залишається актуальним.
У зв’язку з усім вище викладеним у цій главі постає питання: невже про активні реформаторські кроки Держфінпослуг та окремих парламентарів на ниві кредитної кооперації, про їхні правотворчі ініціативи, з одного боку, та фактичну бездіяльність інших владних інституцій нічого невідомо панам Азарову, Гайдаєнку, Мельниченку?
Впевнений, вони про це знали і не забули.
Чому ж тоді не підставили плече партнера як представники ринку і неурядової організації ВАКСВУ:
в просуванні незаперечно здорових ініціатив регулятора;
у спонуканні органів законодавчої та виконавчої влади до адекватних рішень?
Складається враження, що сумнозвісному тріумвірату Азаров- Гайдаєнко-Мельниченко у нереформованій системі кредитної кооперації комфортно існувати, щоб і надалі вводити в оману довірливих потерпілих вкладників і пайовиків, уникаючи відповідальності за порушення прав членів кредитних спілок. 
Далі буде
Попередні частини тут: 
Пролог
Глава 1
Глава 2
Глава 3 
Глава 4
Наступні частини тут

© Олександр Кривенко 
+380 63 241-36-81  
akryvenko64@gmail.com   
http://a-kryvenko.blogspot.com/
Постійна адреса цієї статті: http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/07/5.html
Увага! Після отримання доволу автора, у разі повного або часткового цитування, обов'язковим є використання посилання, яке містить таку інформацію:

Олександр Кривенко. Оберіг кредитної кооперації: міфи та реальність, або Розповідь про те, хто і як дбає про ошуканих членів кредитних спілок? Журналістське розслідування Олександра Кривенка на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/. Глава 5 Хто не знає лічби – сліпий; хто не вміє читати– без голови (08.07.2012, м. Київ, http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/07/5.html)

© Олександр Кривенко +380 63 241-36-81
akryvenko64@gmail.com 
http://a-kryvenko.blogspot.com/
skype: kryvenko8 
Copyright © 2011 – 2012 Олександр Кривенко.
Усі права захищені. Інформація на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/ є власністю Олександра Кривенка. Право власності охороняється законодавством України. Будь-яке копіювання, у тому числі окремих частин текстів чи зображень, публікування і републікування, передрук або будь-яке інше поширення інформації, яка міститься на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/, в якій би формі та яким би технічним способом воно не здійснювалося, суворо забороняється без попередньої письмової згоди з боку Олександра Кривенка.

Комментариев нет:

Отправить комментарий