среда, 23 ноября 2011 г.

Новий старий регулятор


Указ Президента Украины № 1070/2011
О Национальной комиссии, осуществляющей государственное регулирование в сфере рынков финансовых услуг
Указ Президента України
На виконання Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» постановляю:
1. Утворити Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
2. Затвердити Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (додається).
3. Затвердити граничну чисельність працівників Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у кількості 293 штатні одиниці.
4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Президент України Віктор Янукович
23 листопада 2011 року
Затверджено
Указом Президента України від 23 листопада 2011 року 1070/2011 
Положення
про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг
1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.
Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.
2. Нацкомфінпослуг у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
3. Основними завданнями Нацкомфінпослуг є:
1) формування та забезпечення реалізації політики державного регулювання у сфері ринків фінансових послуг (крім ринку банківських послуг і ринків цінних паперів та похідних цінних паперів);
2) розроблення і реалізація стратегії розвитку ринків фінансових послуг та вирішення системних питань їх функціонування;
3) забезпечення розроблення та координації єдиної державної політики щодо функціонування накопичувальної системи пенсійного страхування;
4) здійснення в межах своїх повноважень державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері;
5) захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг;
6) узагальнення практики застосування законодавства України з питань фінансових послуг і ринків та розроблення пропозицій щодо їх вдосконалення;
7) розроблення і затвердження обов'язкових до виконання нормативно-правових актів з питань, що належать до її компетенції;
8) координація діяльності з іншими державними органами;
9) запровадження міжнародно визнаних правил розвитку ринків фінансових послуг.
4. Нацкомфінпослуг відповідно до покладених на неї завдань:
1) аналізує стан і тенденції розвитку ринків фінансових послуг, розробляє пропозиції щодо формування державної політики у сфері фінансових послуг;
2) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України;
3) здійснює моніторинг руху капіталу в Україну та за її межі через ринки фінансових послуг;
4) здійснює відповідно до законодавства державне регулювання та нагляд за діяльністю фінансових установ (крім банків, професійних учасників фондового ринку, інститутів спільного інвестування, фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій, Державної казначейської служби України та державних цільових фондів);
5) здійснює нагляд на консолідованій основі за небанківськими фінансовими групами, переважна діяльність у яких здійснюється фінансовими установами, нагляд за якими здійснює Нацкомфінпослуг;
6) здійснює державне регулювання та контроль за діяльністю бюро кредитних історій;
7) надає висновки про віднесення операцій до певного виду фінансових послуг;
8) здійснює реєстрацію фінансових установ та саморегулівних організацій учасників ринків фінансових послуг;
9) веде:
Державний реєстр фінансових установ;
у визначених нею випадках реєстри осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги;
Єдиний реєстр бюро кредитних історій;
Єдиний державний реєстр страховиків (перестраховиків);
Державний реєстр страхових та перестрахових брокерів, видає свідоцтва про включення зазначених брокерів до такого реєстру;
Реєстр саморегулівних організацій учасників ринків фінансових послуг;
Реєстр аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, та визначає порядок його ведення;
10) визначає вимоги до документів, що подаються для реєстрації Нацкомфінпослуг фізичними та юридичними особами;
11) встановлює форму витягу про виключення юридичної особи з Державного реєстру фінансових установ;
12) видає фінансовим установам відповідно до законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг відповідні дозволи, а також ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг;
13) затверджує умови провадження діяльності з надання фінансових послуг, для якої необхідно отримання відповідної ліцензії чи дозволу, та порядок здійснення контролю за дотриманням зазначених умов;
14) видає ліцензії на провадження діяльності, пов'язаної із збиранням та використанням інформації, яка складає кредитну історію;
15) затверджує ліцензійні умови провадження господарської діяльності, пов'язаної із збиранням та використанням інформації, яка складає кредитну історію, та порядок здійснення контролю за дотриманням таких умов;
16) встановлює плату за реєстрацію документів і видачу ліцензій відповідно до законів з питань регулювання ринків фінансових послуг;
17) встановлює обмеження щодо суміщення надання певних видів фінансових послуг;
18) визначає критерії та нормативи ліквідності, капіталу і платоспроможності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, якості систем управління та управлінського персоналу, дотримання правил надання фінансових послуг, а також інші показники і вимоги, що обмежують ризики, пов'язані з проведенням операцій з фінансовими активами;
19) затверджує методику формування небанківськими фінансовими установами, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, резервів для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій (за винятком позабалансових, крім гарантій), придбаними цінними паперами (в тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані за всіма цими операціями проценти та комісії;
20) встановлює у передбачених законом випадках порядок формування і використання резервних та інших фондів фінансових установ;
21) здійснює сертифікацію осіб на право здійснення тимчасової адміністрації фінансової установи;
22) визначає в межах своїх повноважень можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами;
23) встановлює додаткові вимоги до договорів про надання фінансових послуг фізичним особам, якщо такі вимоги не визначені законом;
24) встановлює вимоги щодо програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання фінансових установ, пов'язаного з наданням фінансових послуг;
25) встановлює правила підготовки, надання та обробки даних щодо діяльності фінансових установ за напрямами здійснення нагляду;
26) розробляє відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування під час ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності у фінансових установах;
27) встановлює порядок розкриття інформації та складення звітності учасниками ринків фінансових послуг відповідно до законодавства;
28) здійснює контроль за достовірністю інформації, що надається учасниками ринків фінансових послуг;
29) встановлює умови та порядок проведення внутрішнього аудиту (контролю) у фінансових установах;
30) встановлює порядок погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі;
31) приймає рішення про погодження або відмову у видачі письмового погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі;
32) призначає довірену особу, якій передається право брати участь у голосуванні, в разі виявлення факту набуття особою істотної участі у фінансовій установі або збільшення особою своєї істотної участі без отримання письмового погодження;
33) погоджує відповідальну особу небанківської фінансової групи, а до такого погодження та в разі, якщо за висновком Нацкомфінпослуг відповідальна особа, визначена фінансовою групою, не спроможна належним чином забезпечити виконання функцій відповідальної особи, приймає рішення вважати відповідальною особою фінансову установу – учасника групи з найбільшим значенням активів за останній звітний квартал;
34) визначає порядок подання інформації про існування небанківської фінансової групи, в тому числі структуру власності такої групи та види діяльності її учасників;
35) встановлює професійні вимоги до керівників, головних бухгалтерів фінансових установ;
36) проводить у межах своїх повноважень самостійно або разом з іншими уповноваженими органами виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансових установ;
37) встановлює у визначених законом випадках кваліфікаційні вимоги до осіб, які провадять діяльність на ринках фінансових послуг;
38) визначає у межах своїх повноважень періодичність інспектування фінансових установ, їх споріднених та афілійованих осіб;
39) встановлює згідно із законом порядок та умови застосування заходів впливу;
40) у разі порушення законодавства про фінансові послуги накладає адміністративні стягнення за правопорушення та застосовує відповідно до закону заходи впливу;
41) приймає та надсилає фінансовим установам і саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження (приписи) щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги, вимагає надання необхідної інформації та документів;
42) звертається до бюро кредитних історій з письмовим застереженням щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для його усунення;
43) надсилає:
правоохоронним органам матеріали стосовно фактів, які містять ознаки правопорушень, застосування заходів впливу щодо яких не входить до компетенції Нацкомфінпослуг;
органам Антимонопольного комітету України матеріали про факти, які містять ознаки порушень антимонопольного законодавства;
44) повідомляє Національний банк України та Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку про спостереження та висновки, необхідні для виконання покладених на них обов'язків;
45) забезпечує доступ Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до власної інформаційної бази даних, що ведеться з метою регулювання ринків фінансових послуг;
46) проводить разом із Національним банком України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку один раз на квартал або на вимогу одного з керівників зазначених органів оперативні наради з питань забезпечення співпраці та координації своєї діяльності;
47) визначає порядок реєстрації, ліцензування, ліквідації філій страховиків-нерезидентів, здійснення нагляду за їх діяльністю, а також застосування заходів впливу до них;
48) здійснює реєстрацію філій страховиків-нерезидентів;
49) визначає порядок реєстрації страхових та перестрахових брокерів, за винятком страхових та перестрахових брокерів-нерезидентів;
50) затверджує форму повідомлення страхового та/або перестрахового брокера-нерезидента про намір провадити діяльність на території України;
51) затверджує перелік посередницьких послуг у сфері страхування та перестрахування;
52) визначає порядок формування статутного (складеного) капіталу страховика цінними паперами, що випускаються державою, за їх номінальною вартістю;
53) встановлює вимоги до гарантійного депозиту філій страховиків-нерезидентів;
54) затверджує положення про централізовані страхові резервні фонди;
55) встановлює методику формування страхових резервів із страхування життя;
56) встановлює правила формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування іншими, ніж страхування життя;
57) встановлює обсяги страхових зобов'язань залежно від виду договору страхування життя, а також мінімальні строки дії договорів страхування життя;
58) визначає порядок та умови ведення персоніфікованого (індивідуального) обліку договорів страхування життя;
59) встановлює за погодженням із Національним банком України розміри кредитів, що можуть надаватися страховиками, які здійснюють страхування життя, порядок та умови їх видачі страхувальникам, які уклали договори страхування життя, а також порядок формування резерву для покриття можливих втрат;
60) визначає кваліфікаційні вимоги до осіб, які мають право проводити актуарні розрахунки, видає їм відповідні свідоцтва та здійснює організаційно-методичне забезпечення таких розрахунків;
61) визначає характеристики та класифікаційні ознаки видів добровільного страхування;
62) реєструє під час видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування прийняті страховиком правила страхування для такого виду, а також зміни та/або доповнення до цих правил;
63) здійснює контроль за платоспроможністю страховиків відповідно до взятих ними страхових зобов'язань перед страхувальниками;
64) встановлює особливості забезпечення правонаступництва щодо укладення договорів страхування в разі реорганізації страховика;
65) затверджує методику визначення звичайної ціни страхового тарифу;
66) встановлює:
вимоги до рейтингу фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів;
вимоги до порядку укладення договорів із страховиками-нерезидентами;
порядок провадження на території України посередницької діяльності з укладення договорів страхування із страховиками-нерезидентами та визначає відповідні вимоги;
67) затверджує порядок реєстрації договорів перестрахування;
68) визначає порядок підтвердження перестраховими брокерами здійснення за їхньою участю перестрахування у перестраховика-нерезидента, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає встановленим вимогам;
69) переглядає з урахуванням рівня інфляції та індексу споживчих цін розміри лімітів відповідальності страховика за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
70) затверджує за поданням Моторного (транспортного) страхового бюро України:
технічний опис, зразки, порядок замовлення, організації постачання, обліку типових полісів і зразки договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
особливості укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
зразок і технічний опис спеціального знака, що видається страхувальнику при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та порядок його заповнення і використання;
положення про єдину централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
розмір базового страхового платежу та коригуючі коефіцієнти, що застосовуються під час обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
максимальні розміри страхової виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України;
порядок реєстрації страхових агентів у Моторному (транспортному) страховому бюро України для здійснення посередницької діяльності з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
71) визначає порядок укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України;
72) встановлює порядок залучення Моторним (транспортним) страховим бюро України аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, для визначення причин настання страхового випадку, розміру збитків та перевірки дій страховика;
73) погоджує статут Моторного (транспортного) страхового бюро України;
74) виконує функції Координаційної ради Моторного (транспортного) страхового бюро України у разі, коли повноважне засідання Координаційної ради не скликається протягом 120 днів або Координаційна рада не спроможна в установлений строк прийняти рішення з певного питання;
75) затверджує перелік внутрішніх положень та процедур, які повинна розробити та затвердити кредитна спілка для забезпечення своєї ефективної та безпечної діяльності;
76) визначає особливості створення, державної реєстрації, ліцензування та діяльності об'єднаної кредитної спілки;
77) затверджує перелік державних цінних паперів, які придбаває кредитна спілка;
78) встановлює правила здійснення депозитних операцій для депозитів (внесків) до кредитних спілок;
79) приймає рішення про надання одній із всеукраїнських асоціацій кредитних спілок статусу саморегулівної організації кредитних спілок – членів асоціації, погоджує статут і внутрішні положення такої організації у частині виконання делегованих Нацкомфінпослуг функцій, здійснює моніторинг їх виконання та в разі необхідності припиняє або відкликає відповідні повноваження, в тому числі позбавляє асоціацію кредитних спілок статусу саморегулівної організації;
80) здійснює нагляд та регулювання діяльності управителів фондів фінансування будівництва, управителів фондів операцій з нерухомістю, фінансових установ, які проводять операції з іпотечного кредитування, є емітентами іпотечних сертифікатів та суб'єктами управління іпотечними активами;
81) разом із центральним органом виконавчої влади у сфері будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства встановлює порядок підготовки та надання звітності забудовником управителю фонду фінансування будівництва за кожним об'єктом будівництва;
82) встановлює порядок проведення прилюдних торгів із продажу іпотечних активів та у визначених законодавством випадках призначає такі торги;
83) встановлює порядок ведення обліку іпотечного покриття та операцій з ним;
84) встановлює порядок та умови поновлення емісії іпотечних сертифікатів, що призупинена Нацкомфінпослуг;
85) доводить до відома власників іпотечних сертифікатів рішення суду про заміну управителя іпотечними активами, пропонує власникам сертифікатів, які відповідають установленим законом вимогам до управителя, подати пропозиції щодо виконання ними функцій управителя, призначає тимчасового розпорядника платежів із числа працівників Нацкомфінпослуг та погоджує передачу функцій розпорядника платежів власникові іпотечних сертифікатів;
86) здійснює відповідно до законодавства державний нагляд та контроль у системі накопичувального пенсійного забезпечення за діяльністю недержавних пенсійних фондів, адміністраторів пенсійних фондів, страхових організацій та банківських установ;
87) здійснює контроль за дотриманням законодавства в накопичувальній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, за достовірністю інформації, що надається та оприлюднюється суб'єктами цієї системи;
88) встановлює строки та вимоги до розкриття інформації та складення звітності учасниками ринків фінансових послуг – суб'єктами накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
89) визначає спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики і Пенсійним фондом України порядок обміну інформацією між Пенсійним фондом України та адміністраторами недержавних пенсійних фондів – суб'єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення;
90) визначає порядок сплати зберігачем учаснику накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пені у разі порушення зберігачем строку перерахування коштів для оплати учасником накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування договору страхування довічної пенсії;
91) встановлює спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики та за погодженням з Антимонопольним комітетом України порядок обрання територіальним органом Пенсійного фонду України або адміністратором недержавного пенсійного фонду відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхової організації для самостійного укладання територіальним органом Пенсійного фонду України або адміністратором недержавного пенсійного фонду з такою страховою організацією договору страхування довічної пенсії з установленим періодом у разі відмови учасника накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування від укладення такого договору;
92) визначає за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики середні показники страхових тарифів за договорами страхування довічної пенсії;
93) встановлює спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики та Антимонопольним комітетом України порядок визначення страхових організацій, з якими Пенсійний фонд України або відповідний недержавний пенсійний фонд – суб'єкт другого рівня системи пенсійного забезпечення укладає договір страхування довічної пенсії;
94) оприлюднює на власному веб-сайті інформацію про розміри страхових тарифів за договорами страхування довічних пенсій за рахунок коштів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та розрахункові розміри довічних пенсій залежно від пенсійного віку за такими договорами, ставки інвестиційного доходу, що застосовуються для розрахунку довічних пенсій, поточний фінансовий стан страхових організацій;
95) визначає мінімальну суму коштів, необхідну для оплати договору страхування довічної пенсії;
96) встановлює за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики порядок оплати договору страхування довічної пенсії;
97) визначає форму інформації про стан накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що надається виконавчою дирекцією Пенсійного фонду України;
98) встановлює вимоги до аудиторів, які здійснюють аудит суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення, а за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку і Міністерством фінансів України – до аудиторів, які проводять аудиторську перевірку суб'єктів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
99) встановлює порядок визначення суми коштів, що належить кожному з учасників накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
100) визначає за погодженням із Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку процедуру обчислення чистої вартості пенсійних активів і чистої вартості одиниці пенсійних активів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та кількості одиниць пенсійних активів такої системи;
101) надає Пенсійному фонду України інформацію про показники діяльності страхових організацій, зокрема такі, що використовуються під час проведення розрахунку довічних пенсій;
102) щоквартально розраховує середньозважений показник зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів та оприлюднює таку інформацію в установленому Нацкомфінпослуг порядку;
103) порушує за погодженням із Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку перед радою недержавного пенсійного фонду – суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення питання щодо заміни особи, яка здійснює управління пенсійними активами накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування такого фонду, у разі якщо в результаті діяльності такої особи зміна чистої вартості одиниці пенсійних активів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у пенсійному фонді зменшилася протягом останнього року більш як на 10 відсотків;
104) оприлюднює в установленому нею порядку перелік недержавних пенсійних фондів – суб'єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення, яким видана ліцензія на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування;
105) оприлюднює інформацію про страхові організації, які здійснюють страхування довічних пенсій за рахунок коштів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, в тому числі показники, що застосовуються ними для розрахунку довічних пенсій;
106) надає роз'яснення відповідно до своєї компетенції з питань здійснення пенсійних виплат за рахунок коштів Накопичувального пенсійного фонду;
107) встановлює порядок оприлюднення інформації про послуги з недержавного пенсійного забезпечення, яка підлягає оприлюдненню, та визначає вимоги до складу такої інформації;
108) визначає форму та обсяг інформації про діяльність суб'єктів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що підлягає офіційному оприлюдненню, а також визначає його періодичність;
109) встановлює форму та вимоги до інформації про накопичувальну систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яка підлягає оприлюдненню, та визначає порядок її оприлюднення;
110) у разі порушення вимог законодавства про накопичувальну систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування надсилає виконавчій дирекції Пенсійного фонду України повідомлення про необхідність усунення фактів порушення законодавства про накопичувальну систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
111) визначає порядок подання адміністратором недержавного пенсійного фонду інформації про виконання вимог щодо укладення договорів про адміністрування недержавного пенсійного фонду, про управління активами недержавного пенсійного фонду, про обслуговування недержавного пенсійного фонду зберігачем;
112) встановлює вимоги до пам'ятки з роз'ясненнями основних положень пенсійного контракту, а також до витягу з основних положень статуту недержавного пенсійного фонду;
113) встановлює форму виписки з індивідуального пенсійного рахунку учасника недержавного пенсійного фонду;
114) встановлює форму заяви учасника недержавного пенсійного фонду про вік, після досягнення якого учасник має право на отримання пенсійної виплати;
115) встановлює порядок заснування представництв, філій та інших відокремлених підрозділів адміністратора недержавного пенсійного фонду;
116) затверджує методику визначення розмірів пенсійних виплат недержавних пенсійних фондів;
117) встановлює граничні тарифи на оплату послуг з адміністрування недержавного пенсійного фонду, а також визначає розмір оплати послуг призначеного тимчасового адміністратора недержавних пенсійних фондів;
118) встановлює порядок обчислення суми пенсійних коштів та порядок їх перерахування до інших фінансових установ, які надають послуги з недержавного пенсійного забезпечення, затверджує методику обчислення витрат адміністратора недержавного пенсійного фонду на переведення пенсійних коштів та встановлює порядок сплати пені зазначеним адміністратором за несвоєчасне перерахування пенсійних коштів;
119) погоджує склад ради недержавних пенсійних фондів та зміни у її складі;
120) встановлює за погодженням із Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку правила підготовки інвестиційних декларацій недержавних пенсійних фондів, вимоги до таких декларацій, порядок їх реєстрації та внесення до них змін;
121) встановлює порядок:
реєстрації статутів недержавних пенсійних фондів, пенсійних схем та внесення змін до зазначених документів;
ведення персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів;
проведення зборів засновників недержавного пенсійного фонду шляхом опитування;
обчислення адміністратором недержавного пенсійного фонду – суб'єкта другого рівня чистої вартості пенсійних активів, у тому числі чистої вартості пенсійних активів накопичувальної системи пенсійного страхування, чистої вартості одиниці пенсійних активів;
отримання від Нацкомфінпослуг адміністратором недержавного пенсійного фонду – суб'єкта другого рівня безоплатної інформації про показники, що застосовуються для розрахунку довічних пенсій;
122) реєструє інвестиційні декларації недержавних пенсійних фондів;
123) реєструє статути та пенсійні схеми недержавних пенсійних фондів, а також зміни до них;
124) приймає відповідно до закону рішення за порядком денним зборів засновників недержавного пенсійного фонду в разі, коли такі збори не відбулися;
125) визначає порядок тимчасового призначення адміністратора недержавного пенсійного фонду;
126) встановлює у визначених законодавством випадках порядок реорганізації недержавних пенсійних фондів, утворення та функціонування ліквідаційної комісії, її склад та повноваження, а також процедуру ліквідації кожного окремого недержавного пенсійного фонду;
127) встановлює порядок переведення в разі ліквідації недержавного пенсійного фонду пенсійних коштів учасників фонду до інших недержавних пенсійних фондів, страхових організацій або на пенсійні депозитні рахунки;
128) встановлює за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики та Антимонопольним комітетом України порядок перерахування пенсійних коштів учасника накопичувальної системи пенсійного страхування, облікованих на його індивідуальному пенсійному рахунку у пенсійному фонді – суб'єкті другого рівня, що ліквідується, за його бажанням до Накопичувального пенсійного фонду або до іншого пенсійного фонду – суб'єкта другого рівня;
129) встановлює вимоги до адміністратора недержавного пенсійного фонду, з яким укладається договір про обслуговування недержавного пенсійного фонду – суб'єкта другого рівня;
130) визначає показники, інформація про які розміщується адміністратором недержавного пенсійного фонду – суб'єкта другого рівня на веб-сайті недержавного пенсійного фонду та/або адміністратора такого недержавного пенсійного фонду;
131) приймає у випадках, визначених Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення», рішення про заборону на укладення нових пенсійних контрактів недержавним пенсійним фондом – суб'єктом другого рівня з учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування;
132) надсилає повідомлення про анулювання ліцензії на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування недержавним пенсійним фондом – суб'єктом другого рівня раді недержавного пенсійного фонду – суб'єкта другого рівня, щодо якого анульовано ліцензію, адміністратору цього фонду, особам, які здійснюють управління активами накопичувальної системи пенсійного страхування такого фонду, зберігачу цього фонду, Раді Накопичувального пенсійного фонду та Пенсійному фонду України;
133) визначає порядок інформування недержавним пенсійним фондом – суб'єктом другого рівня, щодо якого анульовано ліцензію на надання послуг у системі накопичувального пенсійного страхування, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування про прийняте Нацкомфінпослуг рішення;
134) встановлює за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики і Антимонопольним комітетом України порядок передачі недержавним пенсійним фондом – суб'єктом другого рівня, щодо якого анульовано ліцензію на надання послуг у системі накопичувального пенсійного страхування, пенсійних коштів, що належать учасникам накопичувальної системи пенсійного страхування цього фонду, та інформації з персоніфікованого обліку фонду щодо них до Накопичувального пенсійного фонду або за вибором учасників накопичувальної системи пенсійного страхування – до іншого недержавного пенсійного фонду – суб'єкта другого рівня;
135) повідомляє про зменшення протягом останніх 12 місяців чистої вартості одиниці пенсійних активів недержавного пенсійного фонду більш як на 10 відсотків середньозваженого показника зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів фонду, якщо це не обумовлено об'єктивними змінами на фондовому ринку, Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку та раду такого фонду;
136) визначає порядок застосування підпунктів 165.1.27 та 165.1.28 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Податкового кодексу України щодо страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум та пенсійних виплат, отримуваних платником податку за договорами страхування, недержавного пенсійного забезпечення, пенсійного вкладу та довірчого управління;
137) здійснює контроль за діяльністю аграрної біржі у сфері регулювання і нагляду за операціями продажу товарів на умовах споту та форварду, правильністю укладення і виконання зобов'язань за іншими видами товарних деривативів, а також у сфері надання страхових субсидій;
138) виконує в межах своїх повноважень функції суб'єкта державного фінансового моніторингу;
139) визначає за погодженням із Держфінмоніторингом вимоги до організації проведення фінансового моніторингу фінансовими установами та юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають право на надання фінансових послуг відповідно до законів та нормативно-правових актів Нацкомфінпослуг, для виконання ними вимог актів законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму;
140) надає інформацію на запити юридичних осіб;
141) здійснює співробітництво з міжнародними організаціями, державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав з питань регулювання ринків фінансових послуг, вивчає, узагальнює та поширює світовий досвід із зазначених питань;
142) забезпечує запровадження міжнародно визнаних правил розвитку ринків фінансових послуг;
143) розробляє і вносить у встановленому порядку пропозиції щодо укладення, денонсації міжнародних договорів України, укладає відповідно до законодавства міжнародні договори міжвідомчого характеру;
144) бере участь у міжнародних конференціях, симпозіумах, семінарах, зустрічах, нарадах з питань, що належать до компетенції Нацкомфінпослуг;
145) бере участь у реалізації державної політики з питань охорони державної та професійної таємниці, здійснює контроль за її зберіганням у своїй системі;
146) виконує відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Нацкомфінпослуг;
147) координує в установленому порядку навчання, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів, організовує наради, семінари, конференції з питань надання фінансових послуг;
148) забезпечує в межах повноважень виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;
149) оприлюднює в офіційних засобах масової інформації основні положення свого щорічного звіту;
150) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на Нацкомфінпослуг Президентом України.
5. Нацкомфінпослуг з метою організації своєї діяльності:
1) забезпечує в межах повноважень здійснення заходів щодо запобігання корупції, контроль за їх здійсненням в апараті Нацкомфінпослуг;
2) забезпечує виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізації держави в межах повноважень і реалізацію державної політики з питань цивільної оборони (цивільного захисту);
3) забезпечує в межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, здійснює контроль за її збереженням;
4) забезпечує оприлюднення інформації про свою діяльність, здійснює заходи щодо налагодження діалогу з громадськістю та створення умов для участі громадян у процесі формування та реалізації державної політики.
6. Нацкомфінпослуг для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право:
1) звертатися до суду з позовами (заявами) щодо порушення законодавства про фінансові послуги, а також в інших передбачених законом випадках;
2) одержувати в установленому законодавством порядку від фінансових установ звітність та іншу інформацію згідно із законодавством, а від підприємств, установ (у тому числі банків), організацій та громадян – інформацію, необхідну для виконання покладених на Нацкомфінпослуг завдань;
3) одержувати в установленому законодавством порядку безоплатно від державних органів та органів місцевого самоврядування інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань;
4) вимагати під час реєстрації фінансових установ та ліцензування їх діяльності документи, визначені законодавством;
5) здійснювати інспектування фінансових установ, їх споріднених та афілійованих осіб;
6) залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) до розгляду питань, що належать до її компетенції, а також експертів, які мають відповідну кваліфікацію, до проведення перевірок (інспектування) фінансових установ;
7) вимагати від посадових осіб фінансових установ, регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Нацкомфінпослуг, надання пояснень, необхідної інформації та документів, вилучати під час проведення перевірок на строк до трьох робочих днів документи, які підтверджують факти порушення актів законодавства;
8) досліджувати дані про клієнта фінансової установи з метою виконання завдань з нагляду;
9) вимагати звільнення з посад осіб, які не відповідають установленим вимогам до зайняття відповідних посад у фінансових установах;
10) ініціювати перед Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку проведення перевірки фінансової установи, яка є учасником фінансової групи, та застосування заходів впливу до неї;
11) з метою здійснення нагляду на консолідованій основі визначати в межах небанківської фінансової групи підгрупи, що складаються принаймні з двох фінансових установ, та здійснювати за ними нагляд на субконсолідованій основі;
12) з метою здійснення нагляду на консолідованій та субконсолідованій основі встановлювати вимоги до небанківської фінансової групи, її підгруп щодо:
наявності ефективної системи корпоративного управління;
наявності ефективної системи управління ризиками;
наявності ефективної системи внутрішнього контролю;
наявності облікових процедур, інформаційних систем, необхідних для забезпечення виконання вимог на консолідованій основі;
складання та порядку подання консолідованої та субконсолідованої звітності;
достатності регулятивного капіталу;
економічних нормативів;
лімітів та обмежень щодо певних видів діяльності, в тому числі щодо діяльності на території інших держав;
порядку подання необхідної звітності та інформації;
13) зупиняти у передбачених законом випадках дію дозволу на право здійснення емісії сертифікатів фонду операцій з нерухомістю;
14) зупиняти у передбачених законом випадках емісію іпотечних сертифікатів та дію дозволу на здійснення такої емісії;
15) встановлювати вимоги до методики розрахунку викупної суми за договором страхування життя;
16) встановлювати порядок та форму ведення обліку договорів страхування і вимог (заяв) страхувальників щодо виплати страхової суми або страхового відшкодування;
17) проводити перевірки, в тому числі тематичні та зустрічні, щодо правильності застосування страховиками законодавства про страхову діяльність і достовірності їх звітності за показниками, що характеризують виконання договорів страхування;
18) призначати один раз на рік проведення за рахунок страховика додаткової обов'язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора;
19) видавати страховикам приписи про усунення виявлених порушень законодавства з питань страхової діяльності, а в разі невиконання таких приписів зупиняти чи обмежувати до усунення виявлених порушень дію ліцензій зазначених страховиків, приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення страховиків з Державного реєстру фінансових установ;
20) видавати страховим посередникам приписи про усунення виявлених порушень законодавства, а в разі їх невиконання приймати рішення щодо виключення страхового або перестрахового брокера з державного реєстру страхових і перестрахових брокерів;
21) одержувати від страхових та перестрахових брокерів установлену звітність про їх діяльність та інформацію про укладені договори, а також необхідні пояснення;
22) одержувати в установленому порядку від аварійних комісарів інформацію, необхідну для виконання покладених на Нацкомфінпослуг завдань, зокрема інформацію про обставини і причини настання страхового випадку та заподіяну шкоду;
23) призначати проведення примусової санації страховика у випадках та порядку, що встановлені законом;
24) тимчасово призначати професійного адміністратора недержавного пенсійного фонду в разі, якщо протягом десяти робочих днів з дати отримання недержавним пенсійним фондом повідомлення про анулювання ліцензії адміністратора цього фонду рада фонду не укладе договір з новим адміністратором;
25) встановлювати додаткові вимоги до обліку та інвестування пенсійних активів та коштів, призначених для виплати пенсії на визначений строк;
26) своїм обгрунтованим рішенням забороняти розповсюдження рекламних матеріалів, що стосуються послуг з недержавного пенсійного забезпечення, або приймати обгрунтоване рішення про обов'язкове внесення змін до таких матеріалів;
27) делегувати об'єднанням фінансових установ повноваження щодо розроблення і впровадження правил поведінки на ринках фінансових послуг та/або сертифікації фахівців ринку фінансових послуг, а також додаткові повноваження, можливість делегування яких передбачена законами з питань регулювання ринків фінансових послуг;
28) надавати професійному об'єднанню бюро кредитних історій статус саморегулівної організації;
29) надсилати запити до державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та фізичних осіб з метою отримання від них інформації, необхідної для підтвердження джерел походження коштів, що використовуються для формування статутного (складеного) капіталу фінансової установи або набуття чи збільшення істотної участі в ній, фінансового стану та ділової репутації власників істотної участі (осіб, які претендують на істотну участь) у фінансовій установі;
30) користуватися інформаційними базами даних Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які ведуться з метою регулювання ринків фінансових послуг;
31) у межах співробітництва з міжнародними організаціями, державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав:
подавати та одержувати на умовах взаємності інформацію з питань нагляду за фінансовими ринками і установами, яка не становить державної таємниці та подання якої не призводить до розголошення професійної таємниці;
подавати та одержувати інформацію з питань діяльності окремих фінансових установ у випадках і порядку, визначених відповідними міжнародними договорами України, в тому числі міжвідомчими договорами;
використовувати конфіденційну інформацію, одержану від міжнародних організацій, державних органів і неурядових організацій іноземних держав, лише в межах своїх повноважень та для виконання завдань, що визначені Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» або випливають з нього, та/або відповідно до укладеного міжвідомчого договору, яким встановлені вимоги щодо правового режиму та цілей використання конфіденційної інформації;
подавати конфіденційну інформацію, одержану від міжнародних організацій, державних органів і неурядових організацій іноземних держав, третім особам лише за умови попередньої згоди організації (органу), що подала (подав) таку інформацію, або на інших умовах, визначених цією організацією (органом);
32) утворювати, реорганізовувати, ліквідовувати свої територіальні управління як структурні підрозділи апарату Нацкомфінпослуг, які не мають статусу юридичної особи, для здійснення повноважень Нацкомфінпослуг у частині проведення перевірок фінансових установ;
33) засновувати друковані видання для висвітлення в них питань розвитку та функціонування ринків фінансових послуг.
7. Нацкомфінпослуг під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими органами державної влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, з органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, саморегулівними об'єднаннями фінансових установ, а також підприємствами, установами та організаціями.
8. Нацкомфінпослуг як колегіальний орган та її апарат становлять систему органів Нацкомфінпослуг, яку очолює Голова Нацкомфінпослуг.
Територіальні управління не мають статусу юридичної особи та діють на підставі положень, що затверджуються Нацкомфінпослуг.
9. Нацкомфінпослуг як колегіальний орган утворюється у складі Голови Комісії та шести членів Нацкомфінпослуг.
Голова та члени Нацкомфінпослуг призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України шляхом видання відповідного указу.
Термін повноважень Голови та члена Нацкомфінпослуг становить шість років. Одна й та ж особа не може бути Головою та/або членом Нацкомфінпослуг більше двох термінів підряд.
Нацкомфінпослуг набуває повноважень з моменту призначення більше половини її загального кількісного складу.
10. Голова Нацкомфінпослуг:
1) очолює Нацкомфінпослуг, здійснює керівництво поточною діяльністю Нацкомфінпослуг та вирішує всі питання її діяльності за винятком тих, які належать до компетенції Нацкомфінпослуг як колегіального органу;
2) затверджує регламент Нацкомфінпослуг, який визначає порядок проведення засідань Нацкомфінпослуг як колегіального органу, підготовки та прийняття нею рішень, інші процедурні питання її діяльності;
3) діє без довіреності від імені Нацкомфінпослуг у межах, встановлених законодавством України;
4) організовує та контролює виконання апаратом Нацкомфінпослуг Конституції України, законів України, актів та доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України;
5) скликає і проводить засідання Нацкомфінпослуг, вносить питання до розгляду на її засіданнях, підписує протоколи засідань та рішення Нацкомфінпослуг як колегіального органу, затверджує порядок денний засідання Нацкомфінпослуг;
6) подає на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України проекти законів та актів Президента України, розробником яких є Нацкомфінпослуг;
7) подає Президентові України пропозиції щодо призначення на посади та звільнення з посад членів Нацкомфінпослуг;
8) порушує в установленому порядку питання щодо присвоєння рангу державного службовця члену Нацкомфінпослуг;
9) порушує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності членів Нацкомфінпослуг;
10) затверджує положення про структурні підрозділи апарату Нацкомфінпослуг;
11) приймає на роботу і звільняє з роботи у порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників апарату Нацкомфінпослуг, приймає рішення щодо їх заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності;
12) розглядає в установленому порядку питання щодо присвоєння державним службовцям апарату Нацкомфінпослуг відповідних рангів;
13) скасовує в разі потреби рішення Нацкомфінпослуг та уповноважених Нацкомфінпослуг посадових осіб;
14) вносить подання щодо представлення в установленому порядку державних службовців та працівників апарату Нацкомфінпослуг до відзначення державними нагородами України;
15) представляє інтереси Нацкомфінпослуг у Кабінеті Міністрів України, має право брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу;
16) представляє Нацкомфінпослуг у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами;
17) представляє Нацкомфінпослуг у відносинах із державними органами іноземних держав з питань нагляду за діяльністю фінансових установ та міжнародними організаціями;
18) визначає розподіл обов'язків та повноважень між членами Комісії;
19) видає обов'язкові для виконання членами Нацкомфінпослуг, державними службовцями та працівниками апарату Нацкомфінпослуг накази, розпорядження тощо з питань, що належать до його компетенції;
20) виконує інші функції, необхідні для забезпечення організації роботи та діяльності Нацкомфінпослуг.
У разі відсутності Голови Нацкомфінпослуг або неможливості здійснення ним своїх повноважень з інших причин його обов'язки та повноваження виконує член Комісії відповідно до встановленого Головою Нацкомфінпослуг розподілу обов'язків та повноважень.
11. Організаційно-технічну та іншу роботу щодо забезпечення діяльності Нацкомфінпослуг, Голови та членів Комісії здійснює апарат Нацкомфінпослуг.
Апарат очолює керівник, який призначається на посаду та звільняється з посади Головою Нацкомфінпослуг. Керівник апарату підзвітний і підконтрольний безпосередньо Голові Нацкомфінпослуг. Обов'язки та повноваження керівника апарату визначаються Головою Нацкомфінпослуг.
12. Основною формою роботи Нацкомфінпослуг як колегіального органу є засідання, які проводяться за рішенням Голови Нацкомфінпослуг.
Засідання Нацкомфінпослуг є правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її загального кількісного складу.
Рішення Нацкомфінпослуг вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загального кількісного складу. Голова та члени Комісії мають по одному голосу кожен.
13. Нацкомфінпослуг у межах своїх повноважень на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає розпорядження, організовує і контролює їх виконання.
Рішення Нацкомфінпослуг, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами та місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.
Рішення Комісії можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.
Рішення Нацкомфінпослуг, які є нормативно-правовими актами, підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.
Рішення Нацкомфінпослуг, які є нормативно-правовими актами, не потребують узгодження з іншими органами державної влади, крім випадків, передбачених законом.
Нацкомфінпослуг видає в разі потреби разом з іншими центральними органами виконавчої влади та іншими державними органами спільні акти.
14. Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо виконання основних завдань за рішенням Нацкомфінпослуг може утворюватися Консультаційно-експертна рада, яка є постійно діючим на громадських засадах дорадчим органом, що бере участь в обговоренні проектів актів, які розробляються та/або розглядаються Нацкомфінпослуг. Склад Консультаційно-експертної ради та положення про неї затверджуються Нацкомфінпослуг.
Для координації заходів, пов'язаних із проведенням консультацій з громадськістю та моніторингу врахування громадської думки, при Нацкомфінпослуг може утворюватися консультативно-дорадчий орган – громадська рада, яка діє на підставі положення, що затверджується Нацкомфінпослуг.
15. Гранична чисельність працівників Нацкомфінпослуг затверджується Президентом України.
Структура Нацкомфінпослуг затверджується Головою Нацкомфінпослуг в межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України.
Штатний розпис та кошторис Нацкомфінпослуг затверджуються Головою Нацкомфінпослуг за погодженням із Міністерством фінансів України.
16. Нацкомфінпослуг є юридичною особою, має відокремлене майно, що є державною власністю, самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Глава Адміністрації Президента України C.Льовочкін
Все права на материалы, размещенные на этом сайте, принадлежат Администрации Президента Украины.
01220, г. Киев, ул. Банковая, 11. Справочная Администрации Президента Украины – (044) 255-73-33
http://www.president.gov.ua/ru/documents/14212.html

Комментариев нет:

Отправить комментарий