Хто захистить вкладників кредитних спілок?

Хто захистить 

вкладників кредитних спілок?

23 листопада Президент України Віктор Янукович Указами №№ 1069/2011, 1070/2011 ліквідував Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України (Держкомфінпослуг) і утворив Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг). Місце керівника регулятора з новою вивіскою досі вакантне.

Джерело ілюстрації: газета «Правдошукач», № 36-37 від 30.11.2011р. С. 14

Нагадаємо, кілька місяців тому очільник Держфінпослуг Василь Волга опинився за ґратами і був звільнений з посади. З того часу й досі Одесі обговорюють кандидатуру претендента на його місце – Андрія Азарова. Чи здатний він гарантувати права та законні інтереси споживачів небанківських послуг, насамперед – вкладників кредитних спілок?

За повідомленням відділу зв'язків із засобами масової інформації Генеральної прокуратури України від 19 липня 2011 року, «...за вчинення злочину, пов'язаного з корупцією, затримано... голову Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Василя Волгу».

Окремі учасники ринку кредитної кооперації 20 липня провели в Інформаційному агентстві ЛІГАБізнесІнформ прес-конференцію з гучною назвою: «Причини арешту Василя Волги!». Під час заходу один із його спікерів Андрій Азаров заявив:

– У схемі, що передбачає введення тимчасової адміністрації в кредитні спілки, у кожного учасника була своя функція. Василь Волга вів керівництво і займався фактично контролем всієї групи.

При цьому промовець позиціонував себе, зокрема, як голова спостережної ради кредитної спілки «Перше кредитне товариство» (ПКТ), головний офіс якої розташований в Одесі.

А вже за тиждень-півтора потому Андрій Азаров був згадуваний близьким за засновницькими та родинними ознаками інформаційним агентством «100%» як «претендент на роль адекватного керівника» Держфінпослуг, бо начебто «має колосальний досвід розвитку національних фінансових систем і репутацію борця з корупцією». Але чи здатний цей чоловік очолити державний орган, що має встановлювати чесні та прозорі правила для учасників ринку небанківських операцій, наглядати за їх дотриманням, у тому числі (і головне!) гарантувати дотримання прав вкладників кредитних спілок?

Попередньо відомо, що нині 43-річний Андрій Азаров, подавши у 2008 році у відставку з посади голови правління кредитної спілки «Перше кредитне товариство», очолив спостережну раду спілки.

Певний час він також керував наглядовим комітетом Національної асоціації кредитних спілок України (НАКСУ). Проте, за інформацією нинішнього керівника цього керівного органу, зі скандалом вийшов з неурядової організації, бо не отримав підтримки колег на чергових виборах до складу наглядового комітету НАКСУ.

На конкретні результати діяльності керівництва ПКТ на ринку кредитної кооперації в останні роки вказують документи.

По-перше, згідно з інформацією Держфінпослуг, серед понад 1800 звернень громадян щодо діяльності кредитних спілок у 1 півріччі 2011 року більшість скарг припадає на кредитну спілку «Перше кредитне товариство».

По-друге, тимчасоваслідча комісія Верховної Ради України (далі – ТСК; прим. автора) визнала кредитну спілку «Перше кредитне товариство» такою, в якій «склалася критичнаситуація у розрахунках з вкладниками». 9288 громадян довірили фінустанові 358 млн. гривень. Натомість «приблизно 60% зазначених вкладів є проблемними,власники цих коштів відчувають труднощі з їх поверненням», – зафіксовано у звіті ТСК від 24 грудня 2010 року.

По-третє, вітчизняними судами у 2009 – 2011 роках задоволено понад тисячу позовів про стягнення з кредитної спілки «Перше кредитне товариство» вкладів та внесків громадян.

По-четверте, у березні 2010-го року Держфінпослуг, реагуючи на порушення з боку кредитної спілки «Перше кредитне товариство» умов депозитних договорів, зупинив дію ліцензії цієї фінансової установи по залученню внесків.

По-п'яте, 8 липня 2010 року регулятор розпорядженням № 532 відсторонив від управління кредитною спілкою «Перше кредитне товариство» весь склад її правління та спостережної ради, запровадивши тимчасове адміністрування спілкою – за систематичне невиконання законних вимог Держфінпослуг, спрямованих на захист інтересів її вкладників.

По-шосте, постановою Генеральної прокуратури України від 1 жовтня 2010 року порушено кримінальну справу № 49-3024 за фактом заволодіння службовими особами кредитної спілки «Перше кредитне товариство» коштами в особливо великих розмірах.

По-сьоме, 31 травня 2011 року за ініціативою вкладника-кредитора господарським судом Одеської області порушено справу про банкрутство кредитної спілки «Перше кредитне товариство».

Ось що розповів заступник директора департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Держфінпослуг Віталій Сильчук, який в липні 2011 року повернувся до Києва з відрядження в Одесу, де очолював роботу тимчасової адміністрації кредитної спілки «Перше кредитне товариство» з 4 серпня 2010 року, замінивши на цьому посту свою колегу – Світлану Слободенюк:

– Відсторонене керівництво та залежні від нього працівники кредитної спілки «Перше кредитне товариство» зустріли нас в штики. Вони створювали сутички, штовхання, відверто спонукуючи нас до бійки. Провокація не вдалась. Проте, зауважте, повноцінний доступ до приміщення головного офісу ПКТ було забезпечено лише в кінці вересня 2010 року. Тоді ж і було виявлено відсутність необхідної документації, електронної бази даних, трудових книжок працівників ПКТ. Навіть сервер був відсутній. Фактично відбулось викрадення документації та іншого майна кредитної спілки «Перше кредитне товариство» та переховування його від тимчасової адміністрації. Встановлено також, що службові особи кредитної спілки «Перше кредитне товариство» реалізовували тіньову схему збору боргів, за якою надходження від клієнтів оминали спілку. Крім того, після введення тимчасової адміністрації та без її дозволу із приміщення головного офісу кредитної спілки частину документації, а також сервери було перенесено до будівлі медіахолдингу «100%», де незаконно продовжували працювати бухгалтерія та інші служби цієї фінансової організації.

Вочевидь, у нас різні інтереси. Ми прагнули, насамперед, забезпечити права вкладників. А цього можливо досягти, якщо все, що було нажито людьми непосильною працею і довірено кредитній спілці, буде повернуто їй. Це дуже великі суми, надзвичайно великі суми. Фактично, на початок повноважень тимчасового адміністратора заборгованість кредитної спілки «Перше кредитне товариство» за виконавчими документами становила понад 97 млн. грн. Досить швидко стало зрозуміло, що стягнення коштів можливо лише в примусовому порядку. Необхідні заяви мною подані в прокуратуру Одеської області, в Генеральну прокуратуру України, а також слідчому, який і досі проводить досудове слідство в кримінальній справі № 49-3024. Вона порушена ще 1 жовтня 2010 року згідно з постановою Генпрокуратури за фактом заволодіння службовими особами кредитної спілки «Перше кредитне товариство» коштами в особливо великих розмірах. Однак складається враження, що інформація про зловмисні діяння колишніх керівників та інших посадовців ПКТ правоохоронцями ігнорується.

– Що конкретно призвело до втрати кредитною спілкою «Перше кредитне товариство» своєї платоспроможності? – питаюся у колишнього тимчасового адміністратора ПКТ.

– Основна причина економічної скрути кредитної спілки «Перше кредитне товариство» – це цілеспрямоване виведення та використання її коштів на потреби підприємницьких структур та осіб, підконтрольних колишньому голові правління, а в подальшому спостережної ради ПКТ Андрію Азарову. За роки свого перебування на керівних посадах у цій фінансовій установі Андрій Азаров утворив групу компаній під так званим брендом «Azarov Group». До складу останньої входять медіа-холдинг «100 %», декілька телекомпаній, будівельних, рекламних фірм, юридична та лізингова компанії, інші юридичні особи виробничого та невиробничого характеру. Виявлені нами факти дають підстави вважати, що джерелом ресурсів, необхідних для цих підприємницьких організацій, є гроші, вкладені в кредитну спілу «Перше кредитне товариство» її членами. Є докази того, що перебуваючи на посаді голови правління, а потім (з кінця серпня 2008 року) – голови спостережної ради названої фінансової установи, Андрій Азаров отримав готівкою загалом 107 млн. 544 тисяч грн.

У кредитній спілці «Перше кредитне товариство» грубо порушувалися ключові засади кредитної кооперації, насамперед, принцип рівноправності її членів. Не передбачені ані законом, ані статутом привілеї в обслуговуванні отримував безпосередньо пан Азаров, а також люди, пов'язані з ним родинними або службовими стосунками. Так, з січня по листопад 2008 року Андрію Азарову, який на той час обіймав посаду голови правління кредитної спілки «Перше кредитне товариство», а також трьом його близьким родичам було надано зі спілчанської каси головного офісу 36 млн. 024 тисячі 882 гривень кредитних грошей. Ще десятка позичальників із недалекого оточення Андрія Азарова, яка не перевищує 1% від кількості всіх позичальників, отримала в борг 48 795 000 грн., тобто 36,4 % від загального обсягу кредитних коштів, виданих у звітний період. Не оминув увагою пан Азаров і декілька, вочевидь, дружніх йому, кредитних спілок, які на умовах платності та поворотності він, так би мовити, підтримав на 13 020 000 грн. Натомість решті позичальників, тобто 1108 спілчан, було виділено лише 39 362 371 грн., або 29% від загальної суми виданих кредитів.

Порушення кредитною спілкою «Перше кредитне товариство» своїх зобов'язань перед вкладниками було однією з головних підстав застосування до неї процедури тимчасового адміністрування. Суспільство має знати про те, як брутально екс-менеджмент цієї фінансової установи порушував права вкладників! Зокрема, у 2009 році незаконними розпорядженнями заступника голови правління кредитної спілки «Перше кредитне товариство» з регіонального розвитку Валентина Найди працівникам усієї мережі ПКТ була дана команда не видавати гроші по тілу депозитного внеску; натомість акумулювати готівку, що надходить за договорами, в касах кредитної спілки. А згодом було припинено й виплату доходів, тобто відсотків за депозитними договорами членів спілки.

– А на які цілі витрачались ті гроші, що, як Ви кажете, за вказівкою пана Найди, акумулювались в касах кредитної спілки «Перше кредитне товариство» до особливого розпорядження? – звертаюся до колишнього тимчасового адміністратора ПКТ.

– Я не маю сумнівів, – відповідає Віталій Сильчук, – що левову частину надходжень готівкою одержував Андрій Азаров. На це вказують копії видаткових касових ордерів, які були виявлені тимчасовою адміністрацією спілки. З них видно, що під час дії так званого найденівського мораторію голова спостережної ради кредитної спілки «Перше кредитне товариство» отримав понад 18 млн. грн як відсотки за договорами депозиту. Між іншим, за нашими даними, з урахуванням ще одного депозитного договору, пану Азарову тільки з березня по вересень 2009 року загалом був виплачений відсотковий дохід розміром у майже 20 млн. грн.

– Цікаво, а під які проценти кредитна спілка «Перше кредитне товариство» залучала заощадження громадян?

– Так само як і в історії з кредитуванням, в кредитній спілці «Перше кредитне товариство» застосовувались несправедливі та далекі від дотримання принципу рівноправності членів кредитної спілки умови залучення коштів на депозитні рахунки. Наприклад, якщо для широкого загалу ставка за договорами вкладу була встановлена на рівні 21%, то Андрій Азаров мав 24% річних. Це вчергове свідчить про системне використання посадовими особами з числа відстороненого керівництва кредитної спілки «Перше кредитне товариство» свого службового становища з метою наживи за рахунок решти спілчан.

– Якщо я вірно зрозумів, шанс відновити нормальну роботу кредитної спілки «Перше кредитне товариство» поступово втрачався? – уточнюю у колишнього тимчасового адміністратора ПКТ Віталія Сильчука.

– В умовах коли право- та законноохоронні механізми буксують, годі розраховувати на приборкання зловживань службовим становищем та довірою громадян. Стало зрозумілим, що інших шляхів до забезпечення прав вкладників ПКТ, ніж застосування до неї процедур, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», немає. У квітні 2011 року один із вкладників звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про визнання кредитної спілки «Перше кредитне товариство» банкрутом, оскільки остання неспроможна сплатити понад 74 млн. грн.. заборгованості після настання встановленого строку. Слід зазначити, що таке звернення рано чи пізно мусило статися, оскільки кредиторів, які мають вимоги, достатні для порушення справи про банкрутство, у ПКТ більш ніж достатньо.

* * *

Закінчуючи спілкування з колишнім тимчасовим адміністратором кредитної спілки «Перше кредитне товариство» Віталієм Сильчуком, який повернувся до звичної роботи заступника директора департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Держфінпослуг, я запитав чиновника:

– Чи не остерігаєтесь Ви тепер переслідувань стосовно своєї персони з боку правоохоронних органів? Адже факти, повідомлені журналісту, будуть оприлюднені...

Віталій Сильчук, не вагаючись, відповів:

– Нехай боїться той, кому є що приховувати. Я ж, як юрист, достеменно (в межах можливого) дослідив, що відбулось з кредитною спілкою «Перше кредитне товариство». Було виявлено причини її скрутного стану, встановлено численні факти порушень прав членів та працівників ПКТ, а також посадовців, винних у свідомому порушенні законів. Все, що мною зроблено на посаді тимчасового адміністратора, задокументовано. Добре, що Ви, як журналіст та громадський діяч, зацікавились деталями моєї роботи в Одесі. Адже, за моїми спостереженнями, у вітчизняному медіапросторі утворився певний брак аналітичної інформації щодо дійсних причин краху кредитної спілки «Перше кредитне товариство», а вони, нажаль, мають кримінальне забарвлення. Я закликаю правоохоронців ретельно дослідити інформацію, яка, сподіваюсь, буде оприлюднена. Маю надію, що це спонукатиме працівників прокуратури та міліції врешті-решт покласти край безкарному свавіллю пана Азарова та його поплічників. Я також вважаю, що суспільство має знати правду про ділків від кредитної кооперації, аби не потрапити в оману їхньої реклами, аби не стати жертвами їхньої наживи, а головне, якщо таке вже трапилось, бути здатними захищати свої права.

Р.S. В кінці вересня мені зателефонував особисто Андрій Азаров, аби висловитись з порушених у цій статті питань. Зустріч за участі голови правління кредитної спілки «Перше кредитне товариство» Валентина Найди та юриста Максима Перелі відбулася, однак станом на сьогодні пан Азаров так і не надав свій коментар.

Р.P.S. Арешт високопосадовця, тим паче діючого, а не відставного, в будь-якій державі сприймається як сенсація. Пропонована стаття не ставила перед собою мету виправдати екс-керівника Держфінпослуг. Встановити справедливість – справа честі правоохоронців та суддів. Проте скандал, в епіцентрі якого цього року опинився регулятор вітчизняного ринку небанківських послуг, усе-ж таки заслуговує на більшу увагу, ніж просто новина з життя можновладців. Адже, за класикою, кадри вирішують усе. І від того, хто і як надалі буде формувати національну політику щодо фінансових організацій, залежить рівень довіри до них суспільства.

Олександр КРИВЕНКО,

керівник громадської організації «Асоціація захисту прав вкладників» (м. Київ),

журналіст, юрист

http://a-kryvenko.blogspot.com/

akryvenko64@gmail.com

+380 63 241 3681

Всеукраїнська незалежна газета «Правдошукач», № 36-37 від 30 листопада 2011 року. С. 14 – 15.
Постійна адреса статті «Хто захистить вкладників кредитних спілок?»: http://a-kryvenko.blogspot.com/2011/11/blog-post.html

Як суд заборонив Держфінпослуг перевіряти кредитну спілку «Християнська злагода»

 Як суд заборонив Держфінпослуг перевіряти кредитну спілку «Християнська злагода»?

 23.02.2011

http://forum.finance.ua/topic46627.html?start=10

Джерело:

 ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

Президентові України, 

Голові антикорупційного комітету України 

Януковичу В.Ф.

Шановний Президенте України, Голова антикорупційного комітету! 

Звертаємося До Вас від імені понад трьох тисяч обкрадених вкладників Кредитної спілки «Християнська злагода». 12 січня 2011р. ми вже відправили Вам аналогічного листа з попередженням, що якщо відповідь на нього буде черговою відпискою, то звернемося до Вас через інтернет. Поява цього відкритого листа в інтернеті свідчить про те, що наші найгірші прогнози щодо результативності звернень до Голови антикорупційного комітету України, Президента Украни Януковича В.Ф., нажаль, справдилися.

Уже понад два роки ми не можемо отримати свої депозитні внески у Кредитну спілку «Християнська злагода». Від березня 2009р. по КС «Християнська злагода» відкрита кримінальна справа й за час, що минув слідство, на жаль, не зробило суттєвого поступу. Злочинці (35 осіб), які організували цю шахрайську фінансову структуру і розікрали 95% коштів вкладників (понад 115 млн.грн.) живуть припіваючи та зухвало насміхаються над беззахисними вкладниками, основна маса яких пенсійного віку.

А починалося усе у переломному 2004р., коли зустрілись Замполіт-Драматург та Наркоторговець-Страхувальник й вирішили, що їм пора вже ЖИТЬ ПО ЧЕЛОВЕЧЕСКІ. Для цього вони спочатку створили фіктивну загальноукраїнську організацію «Союз християнського відродження України» і на його базі заснували Кредитну спілку «Християнська злагода».

До березня 2006р. Замполіт та Наркоторговець (в силу тодішніх політичних обставин) не дуже висовувалися зі своєю МЄЧТОЮ, але від квітня 2006р. їм ДАЛИ ДОБРО, і справу поставили на широкі рейки. У друкованих засобах масової інформації, по радіо з’явилося безліч повідомлень про Кредитну спілку «Християнська злагода», яка давала просто фантастичні відсотки на депозити – 24% річних. Відвідувачам, що приходили поцікавитися про спілку, впадало в око, що офіс спілки був обвішаний державними актами про реєстрацію, державними ліцензіями на залучення депозитів, а на покутті був цілий іконостас. Персонал просто таки зомбував відвідувачів, що тут працюють правдиві галичани, які продовжують славні традиції української кредитної кооперації, розграбованої та знищеної совєтами у 1939р. І чимало людей клюнуло на цю наживку.

Прозріння до вкладників прийшло лише наприкінці 2008р., коли на їх звернення з вимогою повернення депозитів, у відповідь крім обіцянок вони не отримували нічого. У березні 2009р. по спілці відкрили кримінальну справу та арештували тодішню Голову правління. До арешту ці шахраї встигли знищити електронну базу обліку депозитів та кредитів й вивезли у невідомому напрямку усю фінансово-господарську документацію. Вкладники були у шоці. Спостережна рада спілки згідно з Законом «Про кредитні спілки» має право призначити голову правління, але члени спостережної ради на наші дзвінки не відповідали. Відгукувався лише тодішній Голова спостережної ради, чиї підписи були на усіх офіційних документах. Письмові звернення вкладників до державного регулятора – Держфінпослуг про призначення тимчасової адміністрації у спілку - залишалися без відповідей.

За таких обставин ініціативна група вкладників прийняла рішення, згідно з Законом «Про кредитні спілки», готувати позачергові загальні збори членів спілки та переобрати усе керівництво й відновити роботу спілки. 10 травня 2009р. такі збори успішно відбулися – присутніми особисто було 1029 осіб і за дорученнями понад 1400 осіб. Явка склала 56 %. Збори переобрали керівні органи й нове керівництво приступило до відновлення роботи спілки.

За час, що минув від 10 травня 2009р. ми багато взнали про те, що відбувалося у спілці протягом 2006-2008р. і маємо всі підстави стверджувати про існування МАФІЇ, яка захищала керівництво КС «Християнська злагода» у 2006-2008р., коли кошти вкладників масово розкрадалися, а у 2009-2011р. - успішно впливає на хід слідства та судового розгляду справи. Маючи у своєму розпорядженні значні фінансові ресурси та впливові знайомства серед правоохоронних структур, ці МАФІОЗІ систематично добиваються бажаного їм результату. Для підтвердження сказаного наведемо наступні факти.

По-перше, на початку 2008р. у правоохоронні органи та Державну комісію з регулювання ринків фінпослуг почали надходити листи з вимогами перевірити діяльність КС «Християнська злагода», кошти якої масово розкрадалися зграєю шахраїв. 27 червня 2008р. Керівництво Тернопільського Територіального управління Держфінпослуг (м.Тернопіль) у відповідь на ці листи змушене було призначити позапланову інспекцію КС «Християнська злагода». На що керівництво КС «Християнська злагода» подало позов до Личаківського райсуду м.Львова з метою заборонити цю інспекцію. Суддя Личаківського райсуду м.Львова 4 липня 2008р. задовольнив цей позов і «заборонив Тернопільському Територіальному управлінню Держфінпослуг (м.Тернопіль) проводити будь-які дії по перевірці Кредитної спілки «Християнська злагода» до вирішення справи по суті». Дане рішення судді дало змогу шахраям видурити у громадян до листопада 2008 р. ще понад 30 млн.грн. Це рішення Галицького суду м.Львова, як і більшість рішень Держфінпослуг, слідчої групи МВС України у Львівській обл., Прокуратури Львівської обл. та Генпрокуратури є бюрократичними відписками, спрямованими на гальмування небажаних адміністративних дій та прикриття діяльності МАФІОЗНОЇ структури, що розікрала кошти вкладників КС «Християнська злагода». І ось чому. Керівництву Держфінпослуг від початку діяльності КС «Християнська злагода» було відомо про зловживання, які там відбувалися (підробка Сусуловською Т.В. диплому про вищу освіту, її непогашена судимість – три роки умовно, непроведення щорічних Загальних зборів членів спілки у 2008р., фіктивні перевірки фінансово-господарської діяльності спілки інспекціями Держфінпослуг та аудиторами тощо). Коли у березні 2009р. по КС «Християнська злагода» відкрили кримінальну справу, то з Держфінпослуг миттєво звільнилися усі куратори, що піклувалися цією спілкою. Коли Слідче управління МВС України у Львівській обл. прийняло рішення вилучити усю документацію Держфінпослуг про діяльність КС «Християнська злагода», то виявилося, що вилучати майже нічого. Основні документи безслідно зникли. І навіть та перевірка Держфінпослуг, яка була заборонена рішенням судді Галицького суду м.Львова – це теж цілком спланована акція, яка мала на меті зробити чергову галочку про реагування на скарги у Держфінпослуг та залишити ситуацію з «Християнською злагодою» під цілковитим контролем МАФІЇ. Адже, якщо б Держфінпослуг таки хотіло перевірити діяльність спілки, то воно б виписало нове посвідчення на проведення позапланової інспекції Тернопільської філії КС «Християнська злагода», в якому враховувалися б усі вимоги, висловленні суддею Личаківського суду м.Львова. Але цього зроблено не було, бо нікому з цієї МАФІЇ дана перевірка не була потрібна. Усіх чиновників ця МАФІЯ влаштовувала. Представники Держфінпослуг теж мали у спілці депозити і успішно їх познімали. Наприклад Керівник Львівського територіального відділення Держфінпослуг 14.03.2008р. відкрила у м.Львові депозит, у жовтні 2008р. його зняла – у той час, коли рядовим вкладникам уже ніхто нічого не повертав. Потім Керівник Львівського територіального відділення Держфінпослуг картатиме вкладників КС «Християнська злагода», які приходитимуть до неї за допомогою – «Як Ви могли так легковажити і вкладати свої гроші на депозит невідомо куди?». Це відверте лицемірство чиновниці. Адже КС «Християнська злагода» у 2006-2008р. тракту-валася Держфінпослуг як одна з найуспішніших та стабільних кредитних спілок.

По-друге, після 23 місяців слідства вкладникам вже стало очевидним, що ніхто з істинних організаторів цієї фінансової пірамід (Політрук-Драматург, Наркоторговець-Страхувальник з його родичами та зграя професійних шахраїв) до відповідальності притягнені не будуть. Шахраї-позичальники, за допомогою яких керівництво спілки видавало фіктивні кредити й розкрадало кошти вкладників, теж залишаться на свободі і більше того – не збираються й за існуючих умов діяльності МВС ніколи не будуть розплачуватися по підписаним ними на мільйонні суми кредитним договорам та рішеннями судів про стягнення з них боргу. Те, що дані бухгалтерського балансу за 2008р., офіційно підписаного посадовими особами спілки, затвердженого на розширеному засіданні Спостережної ради та Ревізійної комісії та поданого у Держфінпослуг, відрізняються від фактичних даних на 23млн. грн. теж нікого не турбує і тих, хто вкрав просто з каси спілки у м.Львові ці понад 23млн.грн. - навряд чи встановлять.

По-третє, у ході судового розгляду даної кримінальної справи суддею грубо нехтуються Ст.17 та 18 Закону України «Про кредитні спілки». Адже фіктивні кредити видавалися кредитним комітетом, а не лише одноосібно Головою правління. Протягом 2006-2008 рр. позичальниками фактично поверталося лише до 15% від планових показників з кредитної заборгованості. Ревізійна комісія зобов’язана була виявити ці грубі порушення у діяльності спілки й повний розвал роботи з позичальниками, але вона закривала на ці кричущі факти очі. Інспекції Держфінпослуг у 2006-2008р. теж були сліпі та глухі. МАФІЄЮ робиться усе можливе, щоб до відповідальності була притягнена лише одна Сусуловська Т.В. Якщо Вам хтось скаже, що немає документів про склад тодішніх органів правління спілки – не вірте. У слідчому управлінні ГУМВС України у Львівській області є оригінал протоколу загальних зборів членів кредитної спілки «Християнська злагода» від 29 травня 2007р., прошитий, завірений мокрою печаткою та підписами голови зборів і секретаря зборів. В цьому протоколі вказані прізвища членів спостережної ради та ревізійної комісії, які були чинні до березня 2009р., бо у 2008р. загальних зборів у спілці не проводилось взагалі.

По-четверте, держчиновники з МВС, Прокуратури відверто сприяють тому, щоб КС «Християнська злагода», відроджена у травні 2009р., найближчим часом призупинила свою діяльність й офіційно нікому було б представляти інтереси вкладників на судовому процесі над Сусуловською Т.В. Для об’єктивності зазначимо що така оцінка діяльності правоохоронних органів не стосується рядових працівників згаданих служб, більшість яких чесно виконують свій обов’язок перед українським народом, але є ще Президент, призначене ним начальство, які видають ЦЕННІ ВКАЗІВКИ своїм підлеглим. МАФІЇ потрібно, щоб Сусуловську Т.В. відпустили за браком доказів, а саму справу похоронили. І державними структурами протягом 2009-2011р. робиться для цього все можливе і неможливе. Зокрема через Державну виконавчу службу в кінці 2009р. фактично був усунутий з посади обраний вкладниками на Загальних зборах спілки у травні 2009 р. Голова правління Дарморіз М.В. Після його усунення ніхто з нормальних людей не хотів іти на роботу у це пекло, організоване держчиновниками. Чотири члени Спостережної ради ввійшли у змову з Політруком-Драматургом. На зміну Дарморозу М.В. у січні 2010р. до керівництва спілкою прийшли ставленики МАФІЇ, які відкрито почали грабувати кошти спілки, ще не розграбовані у 2006-2008р. Політруком-Драматургом та компанією. Вкладники спілки у 2010р. неодноразово зверталися до МВС та Прокуратури Львівської області з вимогою притягти до кримінальної відповідальності тодішнє керівництво КС «Християнська злагода». До заяв додавалися факти розкрадань, підтверджені перевірками Ревізійної комісії КС «Християнська злагода». Але, нажаль, МАФІЯ все ще залишається всесильною, а шахраї – безкарними.

На численні скарги вкладників, Держфінпослуг призначило позачергові збори спілки на 10 квітня 2010р. МАФІЯ зробила все, щоб на ці збори прийшло якомога менше рядових вкладників (19,5% від загальної чисельності). Натомість забезпечила 100% присутність своїх агентів та найняла біля 35 охоронців для залякування опозиції. Збори через відсутність кворуму були нелегітимні. Але МАФІЄЮ було запропоновано звернутися у Держфіпослуг з проханням визнати ці збори і їх рішення легітимними. Рішення полягали у тому, щоб збільшити чисельність спостережної ради до 15 осіб, доввівши туди 6 ставлеників МАФІЇ. У Держфінпослуг відповіли, що є Закон «Про кредитні спілки», і згідно з п.3 ст.14 даного Закону, ці збори нелегітимні. Тоді МАФІЯ звернулася у Галицький районний суд м.Львова і 7 грудня 2010р. суддя вищезгаданого суду прийняла рішення, що Закон України «Про кредитні спілки» їй не указ та задовольнила позов МАФІЇ, грубо порушивши п.3 ст.14 Закону України «Про кредитні спілки».

Члени спостережної ради спілки Ісманицький Д.І та Іваницька М.П. подали апеляції на це рішення суду. Апеляції прийняті судом та належним чином зареєстровані. Яким було наше здивування, коли через два тижні нам принесли рішення Галицького суду м.Львова від 7.12.2010р., в якому записано, що «оскільки дане рішення не було оскаржене, то воно вступило у законну силу». Ісманицький Д.І та Іваницька М.П. з заявою звернулися до голови Галицького суду м.Львова і він 27.12.2010р. дав письмову відповідь, що «рішення Галицького районного суду м.Львова від 07.12.2010р. у справі №2-2016/10 не вступило в законну силу і не може бути виконане». Але такий розвиток подій не зупинив МАФІЮ. Вони на основі цього рішення суду у кінці січня 2011р. в Управлінні державної реєстрації м. Львова змінили Голову правління спілки, підробивши документи, у тому числі й головну печатку. 01 Лютого 2011р. за цими фактами у Галицький райвідділ МВС м.Львова була подана заява з вимогою відкрити на МАФІЮ кримінальну справу за підробку документів. Пройшло понад 20 днів з часу подачі заяви у Галицький РВ УМВС м.Львова, але МАФІЯ, нажаль, залишається недоторканною. Вже вкотре наголошуємо, що накопичивши значні обсяги коштів (обікравши вкладників спілки «Християнська злагода»), МАФІЯ успішно поладнує усі свої злочинні дії з працівниками МВС. І таке триває ще з 2006 року.

По-п’яте, уряд де-факто відмовився відповідати за упущення в роботі, здійснені державними контролюючими органами та держрегулятором кредитних спілок - Держфінпослуг, а державні органи роблять усе для того, щоб розкрадені спілки припинили існування, а шахраї залишилися безкарними. На заяви від вкладників спілок про допомогу, Держфінпослуг відповідає, що 11.06.2010р. вони направили лист за №1149/44-2 до Кабінету Міністрів України з пропозицією розроблення законопроекту щодо відшкодування за рахунок держбюджету шкоди громадянам, постраждалим від злочинів у сфері кредитної кооперації. Віце-прем’єр міністр С. Тигипко листом від 25.06.2010р. за №35783/1/1-10 доручив Міністерству Юстиції України, Міністерству фінансів України, Міністерству економіки України та комісії Держфінпослуг розглянути зазначену пропозицію та в разі необхідності подати до Кабінету Міністрів України пропозиції. Листом від 30.07.2010р. за №35783/3/1-10 Кабінет Міністрів України підтримав пропозицію Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України про визначення на законодавчому рівні механізму здійснення компенсаційних виплат лише тим особам, які постраждали від умисних насильницьких злочинів. Нам відомо, що пропонується створення підприємства Єдиний розрахунковий центр, яке акумулює активи та пасиви розкрадених кредитних спілок, виплатить з держбюджету кошти вкладникам та буде стягати борги з позичальників спілок. Але з неофіційних джерел нам теж відомо, що зі створенням цього підприємства в УРЯДІ зволікатимуть аж до кінця 2012р., коли мине термін позовної давності (3 роки) до позичальників-шахраїв і їм таким чином дадуть змогу законно уникнути відповідальності.

З огляду на вище перелічене, у нас є лише два запитання до Глави держави:

1. Яку державу Вікторе Федоровичу Ви будуєте і для кого, адже після року перебування Вас на посаді Президента, нажаль, не знайдеш правди ні в судах, ні в міліції, ні в прокуратурі?

2. Що Ви порадите надалі робити обкраденим вкладникам кредитних спілок, щоб повернути наші гроші - понад 1,5 млрд.грн. в цілому по державі?

Від імені вкладників КС«Християнська злагода» - Ісманицький Д.І., Іваницька М.П., Іличок Б.І., Яровий М.П., Садоха Б.А., Грабчак І.М., Іваночко І.В., Корчик Л.І., Ломага О.І., Потерейко Є.В., Потерейко Г.Г., Кармеліта Г.С., Мельник О.С., Осадчук А.М., Сліпак К.П., Сагайдачна Н.П., Крижанівський Б.М., Плитич Д.П.

23.02.2011р.

Джерело: http://forum.finance.ua/topic46627.html?start=10

© Олександр Кривенко 
+380 63 241-36-81
akryvenko64@gmail.com 

http://a-kryvenko.blogspot.com/
skype: kryvenko8 

Постійна адреса цієї статті: http://a-kryvenko.blogspot.com/2011/11/blog-post_29.html

Copyright © 2011 – 2012 Олександр Кривенко.
Усі права захищені. Інформація на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/ є власністю Олександра Кривенка. Право власності охороняється законодавством України. Будь-яке копіювання, у тому числі окремих частин текстів чи зображень, публікування і републікування, передрук або будь-яке інше поширення інформації, яка міститься на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/, в якій би формі та яким би технічним способом воно не здійснювалося, суворо забороняється без попередньої письмової згоди з боку Олександра Кривенка.

 

Новий старий регулятор

Указ Президента Украины № 1070/2011

О Национальной комиссии, осуществляющей государственное регулирование в сфере рынков финансовых услуг

Указ Президента України

На виконання Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» постановляю:

1. Утворити Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

2. Затвердити Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (додається).

3. Затвердити граничну чисельність працівників Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у кількості 293 штатні одиниці.

4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України Віктор Янукович

23 листопада 2011 року

Затверджено

Указом Президента України від 23 листопада 2011 року 1070/2011 

Положення

про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

2. Нацкомфінпослуг у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

3. Основними завданнями Нацкомфінпослуг є:

1) формування та забезпечення реалізації політики державного регулювання у сфері ринків фінансових послуг (крім ринку банківських послуг і ринків цінних паперів та похідних цінних паперів);

2) розроблення і реалізація стратегії розвитку ринків фінансових послуг та вирішення системних питань їх функціонування;

3) забезпечення розроблення та координації єдиної державної політики щодо функціонування накопичувальної системи пенсійного страхування;

4) здійснення в межах своїх повноважень державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері;

5) захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг;

6) узагальнення практики застосування законодавства України з питань фінансових послуг і ринків та розроблення пропозицій щодо їх вдосконалення;

7) розроблення і затвердження обов'язкових до виконання нормативно-правових актів з питань, що належать до її компетенції;

8) координація діяльності з іншими державними органами;

9) запровадження міжнародно визнаних правил розвитку ринків фінансових послуг.

4. Нацкомфінпослуг відповідно до покладених на неї завдань:

1) аналізує стан і тенденції розвитку ринків фінансових послуг, розробляє пропозиції щодо формування державної політики у сфері фінансових послуг;

2) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України;

3) здійснює моніторинг руху капіталу в Україну та за її межі через ринки фінансових послуг;

4) здійснює відповідно до законодавства державне регулювання та нагляд за діяльністю фінансових установ (крім банків, професійних учасників фондового ринку, інститутів спільного інвестування, фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій, Державної казначейської служби України та державних цільових фондів);

5) здійснює нагляд на консолідованій основі за небанківськими фінансовими групами, переважна діяльність у яких здійснюється фінансовими установами, нагляд за якими здійснює Нацкомфінпослуг;

6) здійснює державне регулювання та контроль за діяльністю бюро кредитних історій;

7) надає висновки про віднесення операцій до певного виду фінансових послуг;

8) здійснює реєстрацію фінансових установ та саморегулівних організацій учасників ринків фінансових послуг;

9) веде:

Державний реєстр фінансових установ;

у визначених нею випадках реєстри осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги;

Єдиний реєстр бюро кредитних історій;

Єдиний державний реєстр страховиків (перестраховиків);

Державний реєстр страхових та перестрахових брокерів, видає свідоцтва про включення зазначених брокерів до такого реєстру;

Реєстр саморегулівних організацій учасників ринків фінансових послуг;

Реєстр аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, та визначає порядок його ведення;

10) визначає вимоги до документів, що подаються для реєстрації Нацкомфінпослуг фізичними та юридичними особами;

11) встановлює форму витягу про виключення юридичної особи з Державного реєстру фінансових установ;

12) видає фінансовим установам відповідно до законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг відповідні дозволи, а також ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг;

13) затверджує умови провадження діяльності з надання фінансових послуг, для якої необхідно отримання відповідної ліцензії чи дозволу, та порядок здійснення контролю за дотриманням зазначених умов;

14) видає ліцензії на провадження діяльності, пов'язаної із збиранням та використанням інформації, яка складає кредитну історію;

15) затверджує ліцензійні умови провадження господарської діяльності, пов'язаної із збиранням та використанням інформації, яка складає кредитну історію, та порядок здійснення контролю за дотриманням таких умов;

16) встановлює плату за реєстрацію документів і видачу ліцензій відповідно до законів з питань регулювання ринків фінансових послуг;

17) встановлює обмеження щодо суміщення надання певних видів фінансових послуг;

18) визначає критерії та нормативи ліквідності, капіталу і платоспроможності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, якості систем управління та управлінського персоналу, дотримання правил надання фінансових послуг, а також інші показники і вимоги, що обмежують ризики, пов'язані з проведенням операцій з фінансовими активами;

19) затверджує методику формування небанківськими фінансовими установами, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, резервів для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій (за винятком позабалансових, крім гарантій), придбаними цінними паперами (в тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані за всіма цими операціями проценти та комісії;

20) встановлює у передбачених законом випадках порядок формування і використання резервних та інших фондів фінансових установ;

21) здійснює сертифікацію осіб на право здійснення тимчасової адміністрації фінансової установи;

22) визначає в межах своїх повноважень можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами;

23) встановлює додаткові вимоги до договорів про надання фінансових послуг фізичним особам, якщо такі вимоги не визначені законом;

24) встановлює вимоги щодо програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання фінансових установ, пов'язаного з наданням фінансових послуг;

25) встановлює правила підготовки, надання та обробки даних щодо діяльності фінансових установ за напрямами здійснення нагляду;

26) розробляє відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування під час ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності у фінансових установах;

27) встановлює порядок розкриття інформації та складення звітності учасниками ринків фінансових послуг відповідно до законодавства;

28) здійснює контроль за достовірністю інформації, що надається учасниками ринків фінансових послуг;

29) встановлює умови та порядок проведення внутрішнього аудиту (контролю) у фінансових установах;

30) встановлює порядок погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі;

31) приймає рішення про погодження або відмову у видачі письмового погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі;

32) призначає довірену особу, якій передається право брати участь у голосуванні, в разі виявлення факту набуття особою істотної участі у фінансовій установі або збільшення особою своєї істотної участі без отримання письмового погодження;

33) погоджує відповідальну особу небанківської фінансової групи, а до такого погодження та в разі, якщо за висновком Нацкомфінпослуг відповідальна особа, визначена фінансовою групою, не спроможна належним чином забезпечити виконання функцій відповідальної особи, приймає рішення вважати відповідальною особою фінансову установу – учасника групи з найбільшим значенням активів за останній звітний квартал;

34) визначає порядок подання інформації про існування небанківської фінансової групи, в тому числі структуру власності такої групи та види діяльності її учасників;

35) встановлює професійні вимоги до керівників, головних бухгалтерів фінансових установ;

36) проводить у межах своїх повноважень самостійно або разом з іншими уповноваженими органами виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансових установ;

37) встановлює у визначених законом випадках кваліфікаційні вимоги до осіб, які провадять діяльність на ринках фінансових послуг;

38) визначає у межах своїх повноважень періодичність інспектування фінансових установ, їх споріднених та афілійованих осіб;

39) встановлює згідно із законом порядок та умови застосування заходів впливу;

40) у разі порушення законодавства про фінансові послуги накладає адміністративні стягнення за правопорушення та застосовує відповідно до закону заходи впливу;

41) приймає та надсилає фінансовим установам і саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження (приписи) щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги, вимагає надання необхідної інформації та документів;

42) звертається до бюро кредитних історій з письмовим застереженням щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для його усунення;

43) надсилає:

правоохоронним органам матеріали стосовно фактів, які містять ознаки правопорушень, застосування заходів впливу щодо яких не входить до компетенції Нацкомфінпослуг;

органам Антимонопольного комітету України матеріали про факти, які містять ознаки порушень антимонопольного законодавства;

44) повідомляє Національний банк України та Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку про спостереження та висновки, необхідні для виконання покладених на них обов'язків;

45) забезпечує доступ Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до власної інформаційної бази даних, що ведеться з метою регулювання ринків фінансових послуг;

46) проводить разом із Національним банком України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку один раз на квартал або на вимогу одного з керівників зазначених органів оперативні наради з питань забезпечення співпраці та координації своєї діяльності;

47) визначає порядок реєстрації, ліцензування, ліквідації філій страховиків-нерезидентів, здійснення нагляду за їх діяльністю, а також застосування заходів впливу до них;

48) здійснює реєстрацію філій страховиків-нерезидентів;

49) визначає порядок реєстрації страхових та перестрахових брокерів, за винятком страхових та перестрахових брокерів-нерезидентів;

50) затверджує форму повідомлення страхового та/або перестрахового брокера-нерезидента про намір провадити діяльність на території України;

51) затверджує перелік посередницьких послуг у сфері страхування та перестрахування;

52) визначає порядок формування статутного (складеного) капіталу страховика цінними паперами, що випускаються державою, за їх номінальною вартістю;

53) встановлює вимоги до гарантійного депозиту філій страховиків-нерезидентів;

54) затверджує положення про централізовані страхові резервні фонди;

55) встановлює методику формування страхових резервів із страхування життя;

56) встановлює правила формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування іншими, ніж страхування життя;

57) встановлює обсяги страхових зобов'язань залежно від виду договору страхування життя, а також мінімальні строки дії договорів страхування життя;

58) визначає порядок та умови ведення персоніфікованого (індивідуального) обліку договорів страхування життя;

59) встановлює за погодженням із Національним банком України розміри кредитів, що можуть надаватися страховиками, які здійснюють страхування життя, порядок та умови їх видачі страхувальникам, які уклали договори страхування життя, а також порядок формування резерву для покриття можливих втрат;

60) визначає кваліфікаційні вимоги до осіб, які мають право проводити актуарні розрахунки, видає їм відповідні свідоцтва та здійснює організаційно-методичне забезпечення таких розрахунків;

61) визначає характеристики та класифікаційні ознаки видів добровільного страхування;

62) реєструє під час видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування прийняті страховиком правила страхування для такого виду, а також зміни та/або доповнення до цих правил;

63) здійснює контроль за платоспроможністю страховиків відповідно до взятих ними страхових зобов'язань перед страхувальниками;

64) встановлює особливості забезпечення правонаступництва щодо укладення договорів страхування в разі реорганізації страховика;

65) затверджує методику визначення звичайної ціни страхового тарифу;

66) встановлює:

вимоги до рейтингу фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів;

вимоги до порядку укладення договорів із страховиками-нерезидентами;

порядок провадження на території України посередницької діяльності з укладення договорів страхування із страховиками-нерезидентами та визначає відповідні вимоги;

67) затверджує порядок реєстрації договорів перестрахування;

68) визначає порядок підтвердження перестраховими брокерами здійснення за їхньою участю перестрахування у перестраховика-нерезидента, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає встановленим вимогам;

69) переглядає з урахуванням рівня інфляції та індексу споживчих цін розміри лімітів відповідальності страховика за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

70) затверджує за поданням Моторного (транспортного) страхового бюро України:

технічний опис, зразки, порядок замовлення, організації постачання, обліку типових полісів і зразки договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

особливості укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

зразок і технічний опис спеціального знака, що видається страхувальнику при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та порядок його заповнення і використання;

положення про єдину централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

розмір базового страхового платежу та коригуючі коефіцієнти, що застосовуються під час обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

максимальні розміри страхової виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України;

порядок реєстрації страхових агентів у Моторному (транспортному) страховому бюро України для здійснення посередницької діяльності з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

71) визначає порядок укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України;

72) встановлює порядок залучення Моторним (транспортним) страховим бюро України аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, для визначення причин настання страхового випадку, розміру збитків та перевірки дій страховика;

73) погоджує статут Моторного (транспортного) страхового бюро України;

74) виконує функції Координаційної ради Моторного (транспортного) страхового бюро України у разі, коли повноважне засідання Координаційної ради не скликається протягом 120 днів або Координаційна рада не спроможна в установлений строк прийняти рішення з певного питання;

75) затверджує перелік внутрішніх положень та процедур, які повинна розробити та затвердити кредитна спілка для забезпечення своєї ефективної та безпечної діяльності;

76) визначає особливості створення, державної реєстрації, ліцензування та діяльності об'єднаної кредитної спілки;

77) затверджує перелік державних цінних паперів, які придбаває кредитна спілка;

78) встановлює правила здійснення депозитних операцій для депозитів (внесків) до кредитних спілок;

79) приймає рішення про надання одній із всеукраїнських асоціацій кредитних спілок статусу саморегулівної організації кредитних спілок – членів асоціації, погоджує статут і внутрішні положення такої організації у частині виконання делегованих Нацкомфінпослуг функцій, здійснює моніторинг їх виконання та в разі необхідності припиняє або відкликає відповідні повноваження, в тому числі позбавляє асоціацію кредитних спілок статусу саморегулівної організації;

80) здійснює нагляд та регулювання діяльності управителів фондів фінансування будівництва, управителів фондів операцій з нерухомістю, фінансових установ, які проводять операції з іпотечного кредитування, є емітентами іпотечних сертифікатів та суб'єктами управління іпотечними активами;

81) разом із центральним органом виконавчої влади у сфері будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства встановлює порядок підготовки та надання звітності забудовником управителю фонду фінансування будівництва за кожним об'єктом будівництва;

82) встановлює порядок проведення прилюдних торгів із продажу іпотечних активів та у визначених законодавством випадках призначає такі торги;

83) встановлює порядок ведення обліку іпотечного покриття та операцій з ним;

84) встановлює порядок та умови поновлення емісії іпотечних сертифікатів, що призупинена Нацкомфінпослуг;

85) доводить до відома власників іпотечних сертифікатів рішення суду про заміну управителя іпотечними активами, пропонує власникам сертифікатів, які відповідають установленим законом вимогам до управителя, подати пропозиції щодо виконання ними функцій управителя, призначає тимчасового розпорядника платежів із числа працівників Нацкомфінпослуг та погоджує передачу функцій розпорядника платежів власникові іпотечних сертифікатів;

86) здійснює відповідно до законодавства державний нагляд та контроль у системі накопичувального пенсійного забезпечення за діяльністю недержавних пенсійних фондів, адміністраторів пенсійних фондів, страхових організацій та банківських установ;

87) здійснює контроль за дотриманням законодавства в накопичувальній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, за достовірністю інформації, що надається та оприлюднюється суб'єктами цієї системи;

88) встановлює строки та вимоги до розкриття інформації та складення звітності учасниками ринків фінансових послуг – суб'єктами накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

89) визначає спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики і Пенсійним фондом України порядок обміну інформацією між Пенсійним фондом України та адміністраторами недержавних пенсійних фондів – суб'єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення;

90) визначає порядок сплати зберігачем учаснику накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пені у разі порушення зберігачем строку перерахування коштів для оплати учасником накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування договору страхування довічної пенсії;

91) встановлює спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики та за погодженням з Антимонопольним комітетом України порядок обрання територіальним органом Пенсійного фонду України або адміністратором недержавного пенсійного фонду відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхової організації для самостійного укладання територіальним органом Пенсійного фонду України або адміністратором недержавного пенсійного фонду з такою страховою організацією договору страхування довічної пенсії з установленим періодом у разі відмови учасника накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування від укладення такого договору;

92) визначає за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики середні показники страхових тарифів за договорами страхування довічної пенсії;

93) встановлює спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики та Антимонопольним комітетом України порядок визначення страхових організацій, з якими Пенсійний фонд України або відповідний недержавний пенсійний фонд – суб'єкт другого рівня системи пенсійного забезпечення укладає договір страхування довічної пенсії;

94) оприлюднює на власному веб-сайті інформацію про розміри страхових тарифів за договорами страхування довічних пенсій за рахунок коштів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та розрахункові розміри довічних пенсій залежно від пенсійного віку за такими договорами, ставки інвестиційного доходу, що застосовуються для розрахунку довічних пенсій, поточний фінансовий стан страхових організацій;

95) визначає мінімальну суму коштів, необхідну для оплати договору страхування довічної пенсії;

96) встановлює за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики порядок оплати договору страхування довічної пенсії;

97) визначає форму інформації про стан накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що надається виконавчою дирекцією Пенсійного фонду України;

98) встановлює вимоги до аудиторів, які здійснюють аудит суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення, а за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку і Міністерством фінансів України – до аудиторів, які проводять аудиторську перевірку суб'єктів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

99) встановлює порядок визначення суми коштів, що належить кожному з учасників накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

100) визначає за погодженням із Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку процедуру обчислення чистої вартості пенсійних активів і чистої вартості одиниці пенсійних активів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та кількості одиниць пенсійних активів такої системи;

101) надає Пенсійному фонду України інформацію про показники діяльності страхових організацій, зокрема такі, що використовуються під час проведення розрахунку довічних пенсій;

102) щоквартально розраховує середньозважений показник зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів та оприлюднює таку інформацію в установленому Нацкомфінпослуг порядку;

103) порушує за погодженням із Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку перед радою недержавного пенсійного фонду – суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення питання щодо заміни особи, яка здійснює управління пенсійними активами накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування такого фонду, у разі якщо в результаті діяльності такої особи зміна чистої вартості одиниці пенсійних активів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у пенсійному фонді зменшилася протягом останнього року більш як на 10 відсотків;

104) оприлюднює в установленому нею порядку перелік недержавних пенсійних фондів – суб'єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення, яким видана ліцензія на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування;

105) оприлюднює інформацію про страхові організації, які здійснюють страхування довічних пенсій за рахунок коштів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, в тому числі показники, що застосовуються ними для розрахунку довічних пенсій;

106) надає роз'яснення відповідно до своєї компетенції з питань здійснення пенсійних виплат за рахунок коштів Накопичувального пенсійного фонду;

107) встановлює порядок оприлюднення інформації про послуги з недержавного пенсійного забезпечення, яка підлягає оприлюдненню, та визначає вимоги до складу такої інформації;

108) визначає форму та обсяг інформації про діяльність суб'єктів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що підлягає офіційному оприлюдненню, а також визначає його періодичність;

109) встановлює форму та вимоги до інформації про накопичувальну систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яка підлягає оприлюдненню, та визначає порядок її оприлюднення;

110) у разі порушення вимог законодавства про накопичувальну систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування надсилає виконавчій дирекції Пенсійного фонду України повідомлення про необхідність усунення фактів порушення законодавства про накопичувальну систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

111) визначає порядок подання адміністратором недержавного пенсійного фонду інформації про виконання вимог щодо укладення договорів про адміністрування недержавного пенсійного фонду, про управління активами недержавного пенсійного фонду, про обслуговування недержавного пенсійного фонду зберігачем;

112) встановлює вимоги до пам'ятки з роз'ясненнями основних положень пенсійного контракту, а також до витягу з основних положень статуту недержавного пенсійного фонду;

113) встановлює форму виписки з індивідуального пенсійного рахунку учасника недержавного пенсійного фонду;

114) встановлює форму заяви учасника недержавного пенсійного фонду про вік, після досягнення якого учасник має право на отримання пенсійної виплати;

115) встановлює порядок заснування представництв, філій та інших відокремлених підрозділів адміністратора недержавного пенсійного фонду;

116) затверджує методику визначення розмірів пенсійних виплат недержавних пенсійних фондів;

117) встановлює граничні тарифи на оплату послуг з адміністрування недержавного пенсійного фонду, а також визначає розмір оплати послуг призначеного тимчасового адміністратора недержавних пенсійних фондів;

118) встановлює порядок обчислення суми пенсійних коштів та порядок їх перерахування до інших фінансових установ, які надають послуги з недержавного пенсійного забезпечення, затверджує методику обчислення витрат адміністратора недержавного пенсійного фонду на переведення пенсійних коштів та встановлює порядок сплати пені зазначеним адміністратором за несвоєчасне перерахування пенсійних коштів;

119) погоджує склад ради недержавних пенсійних фондів та зміни у її складі;

120) встановлює за погодженням із Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку правила підготовки інвестиційних декларацій недержавних пенсійних фондів, вимоги до таких декларацій, порядок їх реєстрації та внесення до них змін;

121) встановлює порядок:

реєстрації статутів недержавних пенсійних фондів, пенсійних схем та внесення змін до зазначених документів;

ведення персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів;

проведення зборів засновників недержавного пенсійного фонду шляхом опитування;

обчислення адміністратором недержавного пенсійного фонду – суб'єкта другого рівня чистої вартості пенсійних активів, у тому числі чистої вартості пенсійних активів накопичувальної системи пенсійного страхування, чистої вартості одиниці пенсійних активів;

отримання від Нацкомфінпослуг адміністратором недержавного пенсійного фонду – суб'єкта другого рівня безоплатної інформації про показники, що застосовуються для розрахунку довічних пенсій;

122) реєструє інвестиційні декларації недержавних пенсійних фондів;

123) реєструє статути та пенсійні схеми недержавних пенсійних фондів, а також зміни до них;

124) приймає відповідно до закону рішення за порядком денним зборів засновників недержавного пенсійного фонду в разі, коли такі збори не відбулися;

125) визначає порядок тимчасового призначення адміністратора недержавного пенсійного фонду;

126) встановлює у визначених законодавством випадках порядок реорганізації недержавних пенсійних фондів, утворення та функціонування ліквідаційної комісії, її склад та повноваження, а також процедуру ліквідації кожного окремого недержавного пенсійного фонду;

127) встановлює порядок переведення в разі ліквідації недержавного пенсійного фонду пенсійних коштів учасників фонду до інших недержавних пенсійних фондів, страхових організацій або на пенсійні депозитні рахунки;

128) встановлює за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики та Антимонопольним комітетом України порядок перерахування пенсійних коштів учасника накопичувальної системи пенсійного страхування, облікованих на його індивідуальному пенсійному рахунку у пенсійному фонді – суб'єкті другого рівня, що ліквідується, за його бажанням до Накопичувального пенсійного фонду або до іншого пенсійного фонду – суб'єкта другого рівня;

129) встановлює вимоги до адміністратора недержавного пенсійного фонду, з яким укладається договір про обслуговування недержавного пенсійного фонду – суб'єкта другого рівня;

130) визначає показники, інформація про які розміщується адміністратором недержавного пенсійного фонду – суб'єкта другого рівня на веб-сайті недержавного пенсійного фонду та/або адміністратора такого недержавного пенсійного фонду;

131) приймає у випадках, визначених Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення», рішення про заборону на укладення нових пенсійних контрактів недержавним пенсійним фондом – суб'єктом другого рівня з учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування;

132) надсилає повідомлення про анулювання ліцензії на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування недержавним пенсійним фондом – суб'єктом другого рівня раді недержавного пенсійного фонду – суб'єкта другого рівня, щодо якого анульовано ліцензію, адміністратору цього фонду, особам, які здійснюють управління активами накопичувальної системи пенсійного страхування такого фонду, зберігачу цього фонду, Раді Накопичувального пенсійного фонду та Пенсійному фонду України;

133) визначає порядок інформування недержавним пенсійним фондом – суб'єктом другого рівня, щодо якого анульовано ліцензію на надання послуг у системі накопичувального пенсійного страхування, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування про прийняте Нацкомфінпослуг рішення;

134) встановлює за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики і Антимонопольним комітетом України порядок передачі недержавним пенсійним фондом – суб'єктом другого рівня, щодо якого анульовано ліцензію на надання послуг у системі накопичувального пенсійного страхування, пенсійних коштів, що належать учасникам накопичувальної системи пенсійного страхування цього фонду, та інформації з персоніфікованого обліку фонду щодо них до Накопичувального пенсійного фонду або за вибором учасників накопичувальної системи пенсійного страхування – до іншого недержавного пенсійного фонду – суб'єкта другого рівня;

135) повідомляє про зменшення протягом останніх 12 місяців чистої вартості одиниці пенсійних активів недержавного пенсійного фонду більш як на 10 відсотків середньозваженого показника зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів фонду, якщо це не обумовлено об'єктивними змінами на фондовому ринку, Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку та раду такого фонду;

136) визначає порядок застосування підпунктів 165.1.27 та 165.1.28 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Податкового кодексу України щодо страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум та пенсійних виплат, отримуваних платником податку за договорами страхування, недержавного пенсійного забезпечення, пенсійного вкладу та довірчого управління;

137) здійснює контроль за діяльністю аграрної біржі у сфері регулювання і нагляду за операціями продажу товарів на умовах споту та форварду, правильністю укладення і виконання зобов'язань за іншими видами товарних деривативів, а також у сфері надання страхових субсидій;

138) виконує в межах своїх повноважень функції суб'єкта державного фінансового моніторингу;

139) визначає за погодженням із Держфінмоніторингом вимоги до організації проведення фінансового моніторингу фінансовими установами та юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають право на надання фінансових послуг відповідно до законів та нормативно-правових актів Нацкомфінпослуг, для виконання ними вимог актів законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму;

140) надає інформацію на запити юридичних осіб;

141) здійснює співробітництво з міжнародними організаціями, державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав з питань регулювання ринків фінансових послуг, вивчає, узагальнює та поширює світовий досвід із зазначених питань;

142) забезпечує запровадження міжнародно визнаних правил розвитку ринків фінансових послуг;

143) розробляє і вносить у встановленому порядку пропозиції щодо укладення, денонсації міжнародних договорів України, укладає відповідно до законодавства міжнародні договори міжвідомчого характеру;

144) бере участь у міжнародних конференціях, симпозіумах, семінарах, зустрічах, нарадах з питань, що належать до компетенції Нацкомфінпослуг;

145) бере участь у реалізації державної політики з питань охорони державної та професійної таємниці, здійснює контроль за її зберіганням у своїй системі;

146) виконує відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Нацкомфінпослуг;

147) координує в установленому порядку навчання, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів, організовує наради, семінари, конференції з питань надання фінансових послуг;

148) забезпечує в межах повноважень виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;

149) оприлюднює в офіційних засобах масової інформації основні положення свого щорічного звіту;

150) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на Нацкомфінпослуг Президентом України.

5. Нацкомфінпослуг з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує в межах повноважень здійснення заходів щодо запобігання корупції, контроль за їх здійсненням в апараті Нацкомфінпослуг;

2) забезпечує виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізації держави в межах повноважень і реалізацію державної політики з питань цивільної оборони (цивільного захисту);

3) забезпечує в межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, здійснює контроль за її збереженням;

4) забезпечує оприлюднення інформації про свою діяльність, здійснює заходи щодо налагодження діалогу з громадськістю та створення умов для участі громадян у процесі формування та реалізації державної політики.

6. Нацкомфінпослуг для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право:

1) звертатися до суду з позовами (заявами) щодо порушення законодавства про фінансові послуги, а також в інших передбачених законом випадках;

2) одержувати в установленому законодавством порядку від фінансових установ звітність та іншу інформацію згідно із законодавством, а від підприємств, установ (у тому числі банків), організацій та громадян – інформацію, необхідну для виконання покладених на Нацкомфінпослуг завдань;

3) одержувати в установленому законодавством порядку безоплатно від державних органів та органів місцевого самоврядування інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань;

4) вимагати під час реєстрації фінансових установ та ліцензування їх діяльності документи, визначені законодавством;

5) здійснювати інспектування фінансових установ, їх споріднених та афілійованих осіб;

6) залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) до розгляду питань, що належать до її компетенції, а також експертів, які мають відповідну кваліфікацію, до проведення перевірок (інспектування) фінансових установ;

7) вимагати від посадових осіб фінансових установ, регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Нацкомфінпослуг, надання пояснень, необхідної інформації та документів, вилучати під час проведення перевірок на строк до трьох робочих днів документи, які підтверджують факти порушення актів законодавства;

8) досліджувати дані про клієнта фінансової установи з метою виконання завдань з нагляду;

9) вимагати звільнення з посад осіб, які не відповідають установленим вимогам до зайняття відповідних посад у фінансових установах;

10) ініціювати перед Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку проведення перевірки фінансової установи, яка є учасником фінансової групи, та застосування заходів впливу до неї;

11) з метою здійснення нагляду на консолідованій основі визначати в межах небанківської фінансової групи підгрупи, що складаються принаймні з двох фінансових установ, та здійснювати за ними нагляд на субконсолідованій основі;

12) з метою здійснення нагляду на консолідованій та субконсолідованій основі встановлювати вимоги до небанківської фінансової групи, її підгруп щодо:

наявності ефективної системи корпоративного управління;

наявності ефективної системи управління ризиками;

наявності ефективної системи внутрішнього контролю;

наявності облікових процедур, інформаційних систем, необхідних для забезпечення виконання вимог на консолідованій основі;

складання та порядку подання консолідованої та субконсолідованої звітності;

достатності регулятивного капіталу;

економічних нормативів;

лімітів та обмежень щодо певних видів діяльності, в тому числі щодо діяльності на території інших держав;

порядку подання необхідної звітності та інформації;

13) зупиняти у передбачених законом випадках дію дозволу на право здійснення емісії сертифікатів фонду операцій з нерухомістю;

14) зупиняти у передбачених законом випадках емісію іпотечних сертифікатів та дію дозволу на здійснення такої емісії;

15) встановлювати вимоги до методики розрахунку викупної суми за договором страхування життя;

16) встановлювати порядок та форму ведення обліку договорів страхування і вимог (заяв) страхувальників щодо виплати страхової суми або страхового відшкодування;

17) проводити перевірки, в тому числі тематичні та зустрічні, щодо правильності застосування страховиками законодавства про страхову діяльність і достовірності їх звітності за показниками, що характеризують виконання договорів страхування;

18) призначати один раз на рік проведення за рахунок страховика додаткової обов'язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора;

19) видавати страховикам приписи про усунення виявлених порушень законодавства з питань страхової діяльності, а в разі невиконання таких приписів зупиняти чи обмежувати до усунення виявлених порушень дію ліцензій зазначених страховиків, приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення страховиків з Державного реєстру фінансових установ;

20) видавати страховим посередникам приписи про усунення виявлених порушень законодавства, а в разі їх невиконання приймати рішення щодо виключення страхового або перестрахового брокера з державного реєстру страхових і перестрахових брокерів;

21) одержувати від страхових та перестрахових брокерів установлену звітність про їх діяльність та інформацію про укладені договори, а також необхідні пояснення;

22) одержувати в установленому порядку від аварійних комісарів інформацію, необхідну для виконання покладених на Нацкомфінпослуг завдань, зокрема інформацію про обставини і причини настання страхового випадку та заподіяну шкоду;

23) призначати проведення примусової санації страховика у випадках та порядку, що встановлені законом;

24) тимчасово призначати професійного адміністратора недержавного пенсійного фонду в разі, якщо протягом десяти робочих днів з дати отримання недержавним пенсійним фондом повідомлення про анулювання ліцензії адміністратора цього фонду рада фонду не укладе договір з новим адміністратором;

25) встановлювати додаткові вимоги до обліку та інвестування пенсійних активів та коштів, призначених для виплати пенсії на визначений строк;

26) своїм обгрунтованим рішенням забороняти розповсюдження рекламних матеріалів, що стосуються послуг з недержавного пенсійного забезпечення, або приймати обгрунтоване рішення про обов'язкове внесення змін до таких матеріалів;

27) делегувати об'єднанням фінансових установ повноваження щодо розроблення і впровадження правил поведінки на ринках фінансових послуг та/або сертифікації фахівців ринку фінансових послуг, а також додаткові повноваження, можливість делегування яких передбачена законами з питань регулювання ринків фінансових послуг;

28) надавати професійному об'єднанню бюро кредитних історій статус саморегулівної організації;

29) надсилати запити до державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та фізичних осіб з метою отримання від них інформації, необхідної для підтвердження джерел походження коштів, що використовуються для формування статутного (складеного) капіталу фінансової установи або набуття чи збільшення істотної участі в ній, фінансового стану та ділової репутації власників істотної участі (осіб, які претендують на істотну участь) у фінансовій установі;

30) користуватися інформаційними базами даних Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які ведуться з метою регулювання ринків фінансових послуг;

31) у межах співробітництва з міжнародними організаціями, державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав:

подавати та одержувати на умовах взаємності інформацію з питань нагляду за фінансовими ринками і установами, яка не становить державної таємниці та подання якої не призводить до розголошення професійної таємниці;

подавати та одержувати інформацію з питань діяльності окремих фінансових установ у випадках і порядку, визначених відповідними міжнародними договорами України, в тому числі міжвідомчими договорами;

використовувати конфіденційну інформацію, одержану від міжнародних організацій, державних органів і неурядових організацій іноземних держав, лише в межах своїх повноважень та для виконання завдань, що визначені Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» або випливають з нього, та/або відповідно до укладеного міжвідомчого договору, яким встановлені вимоги щодо правового режиму та цілей використання конфіденційної інформації;

подавати конфіденційну інформацію, одержану від міжнародних організацій, державних органів і неурядових організацій іноземних держав, третім особам лише за умови попередньої згоди організації (органу), що подала (подав) таку інформацію, або на інших умовах, визначених цією організацією (органом);

32) утворювати, реорганізовувати, ліквідовувати свої територіальні управління як структурні підрозділи апарату Нацкомфінпослуг, які не мають статусу юридичної особи, для здійснення повноважень Нацкомфінпослуг у частині проведення перевірок фінансових установ;

33) засновувати друковані видання для висвітлення в них питань розвитку та функціонування ринків фінансових послуг.

7. Нацкомфінпослуг під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими органами державної влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, з органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, саморегулівними об'єднаннями фінансових установ, а також підприємствами, установами та організаціями.

8. Нацкомфінпослуг як колегіальний орган та її апарат становлять систему органів Нацкомфінпослуг, яку очолює Голова Нацкомфінпослуг.

Територіальні управління не мають статусу юридичної особи та діють на підставі положень, що затверджуються Нацкомфінпослуг.

9. Нацкомфінпослуг як колегіальний орган утворюється у складі Голови Комісії та шести членів Нацкомфінпослуг.

Голова та члени Нацкомфінпослуг призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України шляхом видання відповідного указу.

Термін повноважень Голови та члена Нацкомфінпослуг становить шість років. Одна й та ж особа не може бути Головою та/або членом Нацкомфінпослуг більше двох термінів підряд.

Нацкомфінпослуг набуває повноважень з моменту призначення більше половини її загального кількісного складу.

10. Голова Нацкомфінпослуг:

1) очолює Нацкомфінпослуг, здійснює керівництво поточною діяльністю Нацкомфінпослуг та вирішує всі питання її діяльності за винятком тих, які належать до компетенції Нацкомфінпослуг як колегіального органу;

2) затверджує регламент Нацкомфінпослуг, який визначає порядок проведення засідань Нацкомфінпослуг як колегіального органу, підготовки та прийняття нею рішень, інші процедурні питання її діяльності;

3) діє без довіреності від імені Нацкомфінпослуг у межах, встановлених законодавством України;

4) організовує та контролює виконання апаратом Нацкомфінпослуг Конституції України, законів України, актів та доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України;

5) скликає і проводить засідання Нацкомфінпослуг, вносить питання до розгляду на її засіданнях, підписує протоколи засідань та рішення Нацкомфінпослуг як колегіального органу, затверджує порядок денний засідання Нацкомфінпослуг;

6) подає на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України проекти законів та актів Президента України, розробником яких є Нацкомфінпослуг;

7) подає Президентові України пропозиції щодо призначення на посади та звільнення з посад членів Нацкомфінпослуг;

8) порушує в установленому порядку питання щодо присвоєння рангу державного службовця члену Нацкомфінпослуг;

9) порушує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності членів Нацкомфінпослуг;

10) затверджує положення про структурні підрозділи апарату Нацкомфінпослуг;

11) приймає на роботу і звільняє з роботи у порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників апарату Нацкомфінпослуг, приймає рішення щодо їх заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності;

12) розглядає в установленому порядку питання щодо присвоєння державним службовцям апарату Нацкомфінпослуг відповідних рангів;

13) скасовує в разі потреби рішення Нацкомфінпослуг та уповноважених Нацкомфінпослуг посадових осіб;

14) вносить подання щодо представлення в установленому порядку державних службовців та працівників апарату Нацкомфінпослуг до відзначення державними нагородами України;

15) представляє інтереси Нацкомфінпослуг у Кабінеті Міністрів України, має право брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу;

16) представляє Нацкомфінпослуг у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами;

17) представляє Нацкомфінпослуг у відносинах із державними органами іноземних держав з питань нагляду за діяльністю фінансових установ та міжнародними організаціями;

18) визначає розподіл обов'язків та повноважень між членами Комісії;

19) видає обов'язкові для виконання членами Нацкомфінпослуг, державними службовцями та працівниками апарату Нацкомфінпослуг накази, розпорядження тощо з питань, що належать до його компетенції;

20) виконує інші функції, необхідні для забезпечення організації роботи та діяльності Нацкомфінпослуг.

У разі відсутності Голови Нацкомфінпослуг або неможливості здійснення ним своїх повноважень з інших причин його обов'язки та повноваження виконує член Комісії відповідно до встановленого Головою Нацкомфінпослуг розподілу обов'язків та повноважень.

11. Організаційно-технічну та іншу роботу щодо забезпечення діяльності Нацкомфінпослуг, Голови та членів Комісії здійснює апарат Нацкомфінпослуг.

Апарат очолює керівник, який призначається на посаду та звільняється з посади Головою Нацкомфінпослуг. Керівник апарату підзвітний і підконтрольний безпосередньо Голові Нацкомфінпослуг. Обов'язки та повноваження керівника апарату визначаються Головою Нацкомфінпослуг.

12. Основною формою роботи Нацкомфінпослуг як колегіального органу є засідання, які проводяться за рішенням Голови Нацкомфінпослуг.

Засідання Нацкомфінпослуг є правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її загального кількісного складу.

Рішення Нацкомфінпослуг вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загального кількісного складу. Голова та члени Комісії мають по одному голосу кожен.

13. Нацкомфінпослуг у межах своїх повноважень на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає розпорядження, організовує і контролює їх виконання.

Рішення Нацкомфінпослуг, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами та місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.

Рішення Комісії можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

Рішення Нацкомфінпослуг, які є нормативно-правовими актами, підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Рішення Нацкомфінпослуг, які є нормативно-правовими актами, не потребують узгодження з іншими органами державної влади, крім випадків, передбачених законом.

Нацкомфінпослуг видає в разі потреби разом з іншими центральними органами виконавчої влади та іншими державними органами спільні акти.

14. Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо виконання основних завдань за рішенням Нацкомфінпослуг може утворюватися Консультаційно-експертна рада, яка є постійно діючим на громадських засадах дорадчим органом, що бере участь в обговоренні проектів актів, які розробляються та/або розглядаються Нацкомфінпослуг. Склад Консультаційно-експертної ради та положення про неї затверджуються Нацкомфінпослуг.

Для координації заходів, пов'язаних із проведенням консультацій з громадськістю та моніторингу врахування громадської думки, при Нацкомфінпослуг може утворюватися консультативно-дорадчий орган – громадська рада, яка діє на підставі положення, що затверджується Нацкомфінпослуг.

15. Гранична чисельність працівників Нацкомфінпослуг затверджується Президентом України.

Структура Нацкомфінпослуг затверджується Головою Нацкомфінпослуг в межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України.

Штатний розпис та кошторис Нацкомфінпослуг затверджуються Головою Нацкомфінпослуг за погодженням із Міністерством фінансів України.

16. Нацкомфінпослуг є юридичною особою, має відокремлене майно, що є державною власністю, самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Глава Адміністрації Президента України C.Льовочкін

Все права на материалы, размещенные на этом сайте, принадлежат Администрации Президента Украины.

01220, г. Киев, ул. Банковая, 11. Справочная Администрации Президента Украины – (044) 255-73-33

http://www.president.gov.ua/ru/documents/14212.html