вторник, 28 августа 2012 г.

Суд - вкладнику кредитної спілки: У Нацкомфінпослуг хата скраю






Категорія справи:         Адміністративні справи; Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; державного регулювання ринків фінансових послуг, у тому числі:.

Державний герб України


ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 серпня 2012 року          08:10           № 2а-7526/12/2670

судді Амельохіна В.В..,судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового  провадження  адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за участю третьої особи - Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг про визнання бездіяльності протиправною та стягнення відшкодування в розмірі 21 982,00 грн., -

                                              В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (надалі -ОСОБА_1, позивач) до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг, відповідач), за участю третьої особи - Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг (далі -Держкомфінпослуг, третя особа) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення відшкодування в розмірі 21 982,00 грн. за завдану шкоду.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем у порушення норм Конституції України та законів України не  здійснено контроль та не зупинено злочинну діяльність Кредитної спілки "Християнська злагода", що призвело до понесення позивачем значних матеріальних збитків.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився,  проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов зазначивши, що  комісією вжито усіх необхідних заходів для здійснення контролю за діяльністю кредитної спілки.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився,  проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.128 КАС України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали судом встановлено наступне.

Позивач є вкладником Кредитної спілки "Християнська злагода", загальна сума його вкладу становить 21 982,00 грн.

В листопаді 2008 року порушено кримінальну справу № 141-2596 відносно Голови правління КС «Християнська злагода»ОСОБА_2 в злочинах передбачених ч. 5 . 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2,3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 1, ч. З ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. З ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України, позивач визнаний потерпілим по справі.

Галицьким районним судом м. Львова 14.06.2011р. винесено обвинувальний вирок колишній голові спілки ОСОБА_2,  та ОСОБА_3 , ОСОБА_4

Позивач звернувся до відповідача  із заявою від 14.03.2012р. про  відшкодування шкоди в розмірі суми вкладу 21 982,00 грн. з резервного фонду державного бюджету України.

Держфінпослуг надала відповідь від 12.04.2012р. про те, що КС "Християнська злагода" згідно рішення від 15.11.2010р.  № 86-КС виключена з реєстру фінансових установ та останній  анульовано  свідоцтво про реєстрацію фінансової установи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011р. № 1070/2011, Нацкомфінпослуг є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Згідно з підпунктом 4 пункту 4 вказаного  Положення Нацкомфінпослуг, відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції, здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю фінансових установ.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про кредитні спілки»від 20.12.2001р. № 290-ІІІ Державне регулювання і нагляд за діяльністю кредитних спілок здійснює Уповноважений орган згідно з законодавством України про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, інші державні органи відповідно до їх компетенції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»від 12.07.2001р. № 2664-ІІІ (далі - Закон № 2664-ІІІ) до фінансових установ належать, зокрема, кредитні спілки.

Суд звертає увагу, що на момент вчинення дій відносно кредитної спілки «Християнська злагода»органом, що здійснював державне регулювання та нагляд за діяльністю фінансових установ була Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, яка діяла на підставі Закону № 2664-ІІІ у редакції чинній на момент вчинення дії та відповідно до Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2010р. № 157.

Указом Президента України від 23.11.2011р. № 1069/2011 «Про ліквідацію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України»визначено ліквідувати Держфінпослуг.

Указом Президента України від 23.11.2011р. № 1070/2011 створено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Даним Указом Президента Нацкомфінпослуг не визначена правонаступником Держфінпослуг.

Вичерпний перелік заходів впливу, які може застосовувати Нацкомфінпослуг за порушення вчинені на ринках фінансових послуг передбачено статтею 40 Закону № 2664-ІІІ, згідно положень якої Нацкомфінослуг може застосовувати такі заходи впливу, як зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення, вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи, тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг, відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію, затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи, порушувати питання про ліквідацію установи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 28 Закону № 2664-ІІІ, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України у межах своєї компетенції здійснює реєстрацію та веде Державний реєстр фінансових установ.

Порядок ведення державних реєстрів фінансових установ встановлений Положенням про Державний реєстр фінансових установ, затвердженим розпорядженням Держфінпослуг від 28.08.2003р. № 41, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11.09.2003р. за № 797/8118 (далі - Положення № 41).

Ведення державного реєстру є внесенням інформації про фінансову установу до Реєстру.

Відповідно до абзацу третього пункту 1 розділу І Положення № 41, внесення інформації про фінансову установу до Реєстру - це врегульована нормативно - правовими актами діяльність Держфінпослуг, яка здійснюється шляхом унесення інформації про юридичну особу до Реєстру для набуття нею статусу фінансової установи, виключення інформації про фінансову установу з Реєстру, а також учинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Положенням, шляхом внесення інформації до Реєстру.

Таким чином, повноваження Держфінпослуг щодо виключення фінансової установи з Реєстру визначені чинним законодавством, а саме в статті 28 Закону та пункті 1 розділу І Положення №41.

Приписами пункту 1 Розділу VIII Положення № 41 встановлено, що підставами для виключення інформації про фінансову установу з Реєстру та анулювання Свідоцтва є заява про виключення інформації про фінансову установу з Державного реєстру фінансових установ у зв'язку з припиненням надання фінансових послуг, припинення юридичної особи, крім перетворення, виявлення недостовірної інформації в поданих заявником документах, що передбачені пунктом 1 розділу IV цього Положення, інші підстави, передбачені нормативно-правовими актами для окремих видів фінансових установ.

Відповідно до пункту 34 Розділу V Положення про внесення інформації про

кредитні спілки до Державного реєстру фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22.06.2004р. № 1099, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.07.2004р. за № 847/9446, систематичне невиконання заходів впливу є підставою для виключення інформації про кредитну спілку з Державного реєстру фінансових установ.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Держфінпослуг в порядку нагляду за діяльністю спілки протягом 2009 та 2010 років проведено ряд перевірок (інспекцій) діяльності спілки, в ході яких виявлені численні порушення вимог законодавства про фінансові послуги.

За результатами розгляду актів про порушення, актів інспекції до КС "Християнська злагода"  протягом 2009 та 2010 років Держфінпослуг застосовувались заходи впливу у вигляді розпоряджень про усунення виявлених порушень законодавства про фінансові послуги та про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про фінансові послуги (копії актів та розпоряджень наявні в матеріалах справи).

У  зв'язку із систематичним невиконанням КС «Християнська злагода»заходів впливу, застосованих  Держфінпослуг, член комісії - директор департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ прийняв рішення  від 15.11.2010р. № 86-КС  про виключення інформації  про КС «Християнська злагода» та її відокремлені підрозділи з Державного реєстру фінансових установ та анулювання   свідоцтва про реєстрацію фінансової установи.

Дане рішення схвалене розпорядженням Держфінпослуг від 25.11.2010р. № 896.

Таким чином, відповідач, в межах повноважень наданих йому законом вжив  заходів впливу за порушення вчинені КС "Християнська злагода"  на ринках фінансових послуг.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає твердження позивача про невжиття Нацкомфінпослуг заходів щодо здійснення контролю та не зупинення злочинної діяльності КС "Християнська злагода"  необґрунтованими та такими, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Окрім того, згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд звертає увагу на те, що у відповідності до законодавства про фінансові послуги, виключення інформації про кредитну спілку з Державного реєстру фінансових установ не звільняє її від виконання своїх зобов'язань за договорами по залученню внесків (вкладів) членів Спілки на депозитні рахунки. Окрім того, відповідно до положень статті 1 Закону № 2908 кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Статтею 2 Закону України «Про кредитні спілки»визначено, діяльність кредитної спілки ґрунтується на принципах добровільності вступу та свободи виходу з кредитної спілки, рівноправності членів кредитної спілки, самоврядування та гласності.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про кредитні спілки»кредитна спілка діє на основі статуту, що не суперечить законодавству України. Зокрема у статуті кредитної спілки обов'язково зазначається порядок покриття можливих збитків кредитної спілки.

Положенням статті 11 Закону України «Про кредитні спілки»встановлено, що члени кредитної спілки мають право брати участь в управлінні справами кредитної спілки, обирати та бути обраними до її органів управління та одержувати інформацію про діяльність кредитної спілки, ознайомлюватися з річними балансами, фінансовими звітами, протоколами засідань органів управління кредитної спілки та іншими документами щодо діяльності кредитної спілки.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про кредитні спілки»вищим органом управління кредитної спілки є загальні збори її членів. Загальні збори членів кредитної спілки можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності кредитної спілки. Прийняття рішення про порядок розподілу доходу та покриття збитків кредитної спілки належить до виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки.

Отже, відповідно до чинного законодавства діяльність кредитних спілок повинна бути спрямована на захист інтересів своїх членів, оскільки вони є одночасно і власниками, і користувачами послуг кредитних спілок. Правовідносини, що виникають між членами кредитної спілки з приводу невиконання Спілкою зобов'язань за договорами про залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки врегульовано нормами Закону України «Про кредитні спілки»та Цивільним кодексом України. Держфінпослуг не наділена повноваженнями втручатися в договірні відносини, що виникають між кредитною спілкою та членами кредитної спілки.

Також, відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право

звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового

права та інтересу.

Згідно з положеннями пункту другого постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Тобто для наявності відповідальності за завдані матеріальні збитки необхідні чотири обов'язкові умови, а саме: неправомірні дії, вина, шкода та причинний зв'язок.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.28 Кримінально-процесуального кодексу України, особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.

Статтею 324 Кримінально-процесуального кодексу України визначено, що постановляючи вирок, суд повинен вирішити, зокрема: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний; чи винен підсудний у вчиненні цього злочину; чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов, на чию користь та в якому розмірі, і чи підлягають відшкодуванню збитки, заподіяні потерпілому, а також кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на його стаціонарне лікування, якщо цивільний позов не був заявлений.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з вимогою про відшкодування шкоди, завданою злочинними діяннями посадових осіб КС «Християнська злагода»в порядку, передбаченим чинним законодавством України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необгрунтовними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, повністю виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність своїх дій.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва.

                                               ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя В.П.  Шулежко

Суддя В.В. Амельохін

Суддя І.М. Погрібніченко

 
Джерел: Єдиний державний реєстр судових рішень
http://a-kryvenko.blogspot.com/2012_08_01_archive.html

(2012112903.20120828.vsNKFP.2а-7526_12_2670.doc)
© Олександр Кривенко 
+380 63 241-36-81
akryvenko64@gmail.com 
http://a-kryvenko.blogspot.com/
skype: kryvenko8 
Постійна адреса цієї статті: http://a-kryvenko.blogspot.com/2012_08_01_archive.html
Copyright © 2011 – 2012 Олександр Кривенко.
Усі права захищені. Інформація на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/ є власністю Олександра Кривенка. Право власності охороняється законодавством України. Будь-яке копіювання, у тому числі окремих частин текстів чи зображень, публікування і републікування, передрук або будь-яке інше поширення інформації, яка міститься на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/, в якій би формі та яким би технічним способом воно не здійснювалося, суворо забороняється без попередньої письмової згоди з боку Олександра Кривенка.

Комментариев нет:

Отправить комментарий