Кому не йметься дістати влади,
або
Хто захистить вкладників кредитних спілок?
Тільки-но очільник Держфінпослуг опинився за ґратами і був звільнений з посади, як в Одесі вже заявлено претензію на ласе місце. Хто цей самопроголошений претендент: правдо- чи владоборець? Чи здатний він гарантувати права та законні інтереси споживачів небанківських послуг, насамперед – вкладників кредитних спілок?
Олександр Кривенко,
керівник громадської організації
«Асоціація захисту прав вкладників»
(м. Київ),
журналіст, юрист
+380 63 241 3681
Частина 7
(Закінчення.
05.09.2011
Оздоровити не можливо банкрутувати
 |
Заступник директора департаменту
тимчасового адміністрування
фінансово-кредитних установ
Держфінпослуг,
колишній тимчасовий адміністратор
кредитної спілки
«Перше кредитне товариство»
Віталій Сильчук
|
– В умовах коли право- та законноохоронні механізми буксують, годі розраховувати на приборкання зловживань службовим становищем та довірою громадян. Стало зрозумілим, інших шляхів до забезпечення прав вкладників ПКТ, ніж застосування до неї процедур, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», немає. Проте з причин, незалежних від мене, реалізувати таку можливість силами тимчасової адміністрації кредитної спілки «Перше кредитне товариство» було нереально.
Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Стаття 7 (витяг).Заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином – суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) < … >.
До заяви боржника додаються:
< … >
бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний керівником і бухгалтером підприємства-боржника;
перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави < … >.
Як подолати колізію?
– Що заважало тимчасовому адміністратору ініціювати старт справи про банкрутство кредитної спілки «Перше кредитне товариство»? – запитую у колишнього тимчасового адміністратора ПКТ Віталія Сильчука.
 |
Голова спостережної ради
кредитної спілки
«Перше кредитне товариство»
Андрій Азаров |
– Головна причина – в умисному приховуванні відстороненим керівництвом ПКТ від тимчасової адміністрації кредитної спілки «Перше кредитне товариство» певних документів та майна, а отже повного доступу до офіційних джерел інформації про фінансовий стан ПКТ. В таких умовах неможливо було виконати норми Закону України про банкрутство, зокрема, подати до господарського суду бухгалтерський баланс спілки, а також перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави.
– Натомість, якщо ініціатором банкрутства є кредитор, якому боржник понад 3-х місяців винний суму, що перевищує триста мінімальних розмірів заробітної плати (ба, навіть, за сьогоднішніми розрахунками, цей поріг складає близько 300 тисяч гривень, тобто 300 разів по 1000 грн), таких вимог до нього не висувається.
Слід зазначити, що таке звернення рано чи пізно мусило статися, оскільки кредиторів, які мають вимоги, достатні для порушення справи про банкрутство, у ПКТ більш ніж достатньо.
Хто відповість за невиконання судового рішення?
– Абсолютно вірно. До речі, головуючим у тій справі (її номер 2-11212/09) був суддя Бондарь В.Я.
– З матеріалів справи відомо, що позивач як член кредитної спілки неодноразово впродовж 2007 – 2008 років надавав в депозити «Першому кредитному товариству» свої кошти. Але з грудня 2008 року спілка, свавільно порушуючи умови договорів, припинила платити вкладнику гроші, нараховані як відсотки за депозитами. Ось так поступово накопичилось більше 74 млн грн боргу. Сума, мабуть, виявилась настільки лячною, що, як зафіксовано в документах, присутній в судовому процесі представник відповідача залишив залу засідання до закінчення розгляду справи, посилаючись на стан здоров’я.
– Однак через відсутність жодного доказу фізичних страждань раптово зниклого учасника процесу, що представляв інтереси боржника – кредитної спілки «Перше кредитне товариство», причину його подальшої відсутності суддею було визнано неповажною обставиною. Розгляд справи було продовжено та прийнято рішення на користь вкладника.
– Воно, до речі, наскільки мені відомо, не оскаржувалось.
– Ви маєте рацію. Проте посадовці ПКТ, за нездоровою традицією, проігнорували цей вердикт, а разом з ним – і кримінальний закон, що передбачає відповідальність за невиконання судового рішення. До честі кредитора, він діяв юридично грамотно. До повернення вкладу було залучено можливості державної виконавчої служби. Ба, навіть в примусовому порядку гроші вкладнику та члену кредитної спілки «Перше кредитне товариство» не було повернуто.
Кримінальний кодекс України.
Стаття 382. Невиконання судового рішення
(витяг)
1. Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню -
карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені службовою особою, -
караються штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Справедливий суд
– Отже, кредитор використав усі передбачені законом шанси, щоб вирішити проблеми, породжені порушенням його права власності кредитною спілкою «Перше кредитне товариство», перш ніж ініціювати визнання її банкрутом.
– Саме так. – погоджується колишній тимчасовий адміністратор ПКТ Віталій Сильчук. – Тому 31 травня 2011 року суддя Лепеха Г.А. прийняв ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство названої фінансової установи. Цим документом було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Окрім того, і це суттєво, суд заборонив боржнику, комунальному підприємству «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню майна кредитної спілки «Перше кредитне товариство», де б воно не знаходилось та в якому б вигляді воно не було. Також служителем Феміди було накладено табу на реорганізацію боржника, внесення майна та інших активів як внеску у підприємства, організації, що засновуються.
– Чи визнав суд кредиторські вимоги вкладника до кредитної спілки «Перше кредитне товариство»?
– Звичайно. 1 липня 2011 року пройшло підготовче засідання господарського суду Одеської області, на якому і було прийнято відповідну ухвалу.
– Вам, мабуть, відомо, що троє осіб спробували відмінити вердикт про порушення провадження у справі про банкрутство кредитної спілки «Перше кредитне товариство». Проте колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду під керівництвом 27 липня 2011 року залишила їхні апеляційні скарги без задоволення. Цікаво, що, як випливає з тексту судової ухвали, двоє з апелянтів, один з яких назвався виконуючим обов’язки голови правління кредитної спілки (вірогідно, це Валентин Найда), а інший – вкладником, не змогли навіть надати докази своїх статусів.
– Ви ж розумієте, те що робиться поспіхом та нечесно, приречено на фіаско. – наголосив Віталій Сильчук.
***
Закінчуючи спілкування з колишнім тимчасовим адміністратором кредитної спілки «Перше кредитне товариство» Віталієм Сильчуком, який повернувся до звичної роботи заступника директора департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Держфінпослуг, я запитав чиновника:
– Чи не остерігаєтесь Ви тепер переслідувань стосовно своєї персони з боку правоохоронних органів, адже факти, повідомлені журналісту, будуть оприлюднені.
Віталій Сильчук, не вагаючись відповів:
– Нехай боїться той, кому є що приховувати. Я ж як юрист достеменно, звичайно, в межах можливого, дослідив, що відбулось з кредитною спілкою «Перше кредитне товариство». Було виявлено причини її скрутного стану, встановлено численні факти порушень прав членів та працівників ПКТ, а також посадовців, винних у свідомому потуранні законів. Все, що мною зроблено на посаді тимчасового адміністратора, задокументовано. Добре, що Ви, як журналіст та громадський діяч, зацікавились деталями моєї роботи в Одесі. Адже, за моїми спостереженнями, у вітчизняному медіапросторі утворився певний брак аналітичної інформації щодо дійсних причин краху кредитної спілки «Перше кредитне товариство», а вони, нажаль, мають кримінальне забарвлення. Я закликаю правоохоронців ретельно дослідити інформацію, яка, сподіваюсь, буде оприлюднена. Маю надію, що це спонукатиме працівників прокуратури та міліції врешті-решт покласти край безкарному свавіллю пана Азарова та його поплічників. Я також вважаю, що суспільство має знати правду про ділків від кредитної кооперації, аби не потрапити в оману їхньої реклами, аби не стати жертвами їхньої наживи, а головне, якщо таке вже трапилось, бути здатними захищати свої права.
P.S. Арешт високопосадовця, тим паче діючого, а не відставного, в будь-якій державі сприймається як сенсація. Пропонована стаття не ставила перед собою мету – виправдати екс-керівника Держфінпослуг. Встановити справедливість – справа честі правоохоронців та суддів. Проте скандал, в епіцентрі якого цього року опинився регулятор вітчизняного ринку небанківських послуг, усе ж таки заслуговує на більшу увагу, ніж просто надзвичайна новина в лавах можновладців. Адже, за класикою, кадри вирішують усе. І від того, хто і як надалі буде формувати національну політику щодо фінансових організацій, залежить рівень довіри до них суспільства.
А чи здатний Андрій Азаров з Одеси гарантувати дотримання прав споживачів фінансових послуг, особливо вкладників кредитних спілок? Це питання до Президента України, в чиїй компетенції призначення нового голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг. Це питання і до читачів, для яких не байдуже, хто забезпечить їхні законні інтереси на ринку небанківських послуг. Автор чекає на Ваші відгуки та коментарі.
Олександр Кривенко,
керівник громадської організації
«Асоціація захисту прав вкладників»
(м. Київ),
журналіст, юрист
+380 63 241 3681
Постійна адреса частини 7 статті: http://a-kryvenko.blogspot.com/2011/09/6.html
Усі частини статті - тут: Частина 1 Частина 2 Частина 3 Частина 4 Частина 5 Частина 6 Частина 7
Примітка від 01.12.2011
Матеріали журналістського розслідування "Кому не йметься дістати влади, або Хто захистить вкладників кредитних спілок?" у скороченому вигляді та деякими редакційними правками опубліковані на шпальтах друкованих видань згідно з переліком:
1) Олександр Кривенко. Хто захистить вкладників кредитних спілок? // Всеукраїнська незалежна газета «Правдошукач», № 36-37 від 30 листопада 2011 року. С. 14 – 15.
Згодом з цією статею можна буде ознайомитись на сайті видання: http://truth.in.ua/.
Копія цього матеріалу розміщена також на Блозі Олександра Кривенка за постійною адресою: http://a-kryvenko.blogspot.com/2011/11/blog-post.html
Постійна адреса частини 7 статті: http://a-kryvenko.blogspot.com/2011/09/6.html
Усі частини статті - тут: Частина 1 Частина 2 Частина 3 Частина 4 Частина 5 Частина 6 Частина 7
Примітка від 01.12.2011
Матеріали журналістського розслідування "Кому не йметься дістати влади, або Хто захистить вкладників кредитних спілок?" у скороченому вигляді та деякими редакційними правками опубліковані на шпальтах друкованих видань згідно з переліком:
1) Олександр Кривенко. Хто захистить вкладників кредитних спілок? // Всеукраїнська незалежна газета «Правдошукач», № 36-37 від 30 листопада 2011 року. С. 14 – 15.
Згодом з цією статею можна буде ознайомитись на сайті видання: http://truth.in.ua/.
Копія цього матеріалу розміщена також на Блозі Олександра Кривенка за постійною адресою: http://a-kryvenko.blogspot.com/2011/11/blog-post.html
Усі права застережено.
Інформація, яку публікує Кривенко
Олександр Григорович і Блог Олександра
Кривенка http://a-kryvenko.blogspot.com/, є власністю Кривенка
Олександра Григоровича. Право власності на продукцію Кривенка Олександра Григоровича охороняється законодавством України. Будь-яке копіювання, у тому числі окремих частин текстів чи зображень, публікування і
републікування, передрук або будь-яке інше
поширення інформації Кривенка Олександра
Григоровича і Блогу Олександра Кривенка
http://a-kryvenko.blogspot.com/, в якій би формі та яким би технічним способом воно
не здійснювалося, суворо забороняється без попередньої письмової згоди з боку Кривенка Олександра Григоровича. Допускається цитування матеріалів Блогу Олександра
Кривенка http://a-kryvenko.blogspot.com/ http://a-kryvenko.blogspot.com/ без отримання попередньої згоди, але виключно в межах
одного речення та з обовязковим активним гіперпосиланням на блог Блог Олександра Кривенка http://a-kryvenko.blogspot.com/. Під час цитування інформації Кривенка Олександра Григоровича і Блогу Олександра Кривенка http://a-kryvenko.blogspot.com/
посилання на Блог Олександра Кривенка
http://a-kryvenko.blogspot.com/ обов'язкове.
Комментариев нет:
Отправить комментарий