УПА була єдиною армією в Другій світовій війні, яка воювала за незалежну Україну
Назвати Українську повстанську армію воюючою стороною недостатньо. Боротьба УПА була визвольним рухом, і має отримати відповідне правове визнання — пояснюють напередодні символічної річниці створення армії в Інституті національної пам'яті.
"Визнання вояків УПА учасниками визвольного руху потрібне не стільки самим повстанцям, яких залишилося дуже мало. Таке визнання необхідне Україні, щоб визначитися спадкоємцям якої держави ми є: чи УССР як складової тоталітарного Радянського союзу, чи спадкоємцем українського визвольного руху, з його традиціями боротьби за незалежність, свободу та демократію", — сказав голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.
Історик нагадав гасла УПА "Свобода народам! Свобода людині!" та те, що діяльність УПА відповідала праву кожної нації на самовизначення і суверенність. У Другій світовій війні УПА була єдиною військовою силою, яка визначала стратегічною метою боротьби створення незалежної Української держави.
"Тому її ветерани, як і учасники аналогічних формацій в Польщі та країнах Балтії, мали б отримати від української держави особливий статус учасників визвольного руху", — пояснив В'ятрович.
В Інституті національної пам'яті почали роботу над відповідним законом, який планують внести на розгляд нового парламенту.
"Закон має охоплювати весь період українського визвольного руху, принаймні в ХХ столітті, тобто ідеться про вояків УПА, людей, які боролися проти тоталітарного режиму ненасильницьким методом, дисидентів, учасників національного демократичного руху кінця 80-х - початку 90-х років. Українська держава має дати політико-правову оцінку цього руху як такого, що став базою для створення держави і, відповідно — забезпечити певні, бодай мінімальні, соціальні гарантії і відзначити заслуги активних учасників руху", — говорить голова Інституту.
Володимир В'ятрович також додав, що боротьба українських повстанців належить до антитоталітарних рухів народів Центрально-Східної Європи. "Я думаю, що ми можемо скористатися литовським прикладом, де окремо залишився радянський статус ветеранів війни з усім соціальним пакетом, і окремо введено статус учасника визвольного руху з соціальним пакетом. Таким чином, кожному віддається належне і не відбувається прирівняння, яке насправді викликає досить велике непорозуміння", — сказав він.
Як відомо, 14 жовтня в Україні відзначають річницю створення Української повстанської армії. УПА діяла від 1942 р. до вересня 1949 р., після чого реорганізована у збройне підпілля, діяльність якого тривала до початку 1960-х років. У 1944 році як орган політичного керівництва УПА та всього визвольного руху було створено Українську Головну Визвольну Раду – протопарламент, який складався з представників різних політичних сил. Через лави УПА пройшло понад ста тисяч осіб. За участь в повстанському русі чи його підтримку каральними органами СРСР було репресовано понад півмільйона осіб. Загальна площа території, охопленої повстанським рухом у 1944 році, становила близько 150 тисяч квадратних кілометрів, на ній проживало близько 15 мільйонів людей. Це приблизно чверть площі теперішньої української держави. Разом із тим націоналістичне підпілля ОУН, пов'язане з УПА, діяло на території всієї України, включно з Кримом та Донбасом.
Назвати Українську повстанську армію воюючою стороною недостатньо. Боротьба УПА була визвольним рухом, і має отримати відповідне правове визнання — пояснюють напередодні символічної річниці створення армії в Інституті національної пам'яті.
"Визнання вояків УПА учасниками визвольного руху потрібне не стільки самим повстанцям, яких залишилося дуже мало. Таке визнання необхідне Україні, щоб визначитися спадкоємцям якої держави ми є: чи УССР як складової тоталітарного Радянського союзу, чи спадкоємцем українського визвольного руху, з його традиціями боротьби за незалежність, свободу та демократію", — сказав голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.
Історик нагадав гасла УПА "Свобода народам! Свобода людині!" та те, що діяльність УПА відповідала праву кожної нації на самовизначення і суверенність. У Другій світовій війні УПА була єдиною військовою силою, яка визначала стратегічною метою боротьби створення незалежної Української держави.
"Тому її ветерани, як і учасники аналогічних формацій в Польщі та країнах Балтії, мали б отримати від української держави особливий статус учасників визвольного руху", — пояснив В'ятрович.
В Інституті національної пам'яті почали роботу над відповідним законом, який планують внести на розгляд нового парламенту.
"Закон має охоплювати весь період українського визвольного руху, принаймні в ХХ столітті, тобто ідеться про вояків УПА, людей, які боролися проти тоталітарного режиму ненасильницьким методом, дисидентів, учасників національного демократичного руху кінця 80-х - початку 90-х років. Українська держава має дати політико-правову оцінку цього руху як такого, що став базою для створення держави і, відповідно — забезпечити певні, бодай мінімальні, соціальні гарантії і відзначити заслуги активних учасників руху", — говорить голова Інституту.
Володимир В'ятрович також додав, що боротьба українських повстанців належить до антитоталітарних рухів народів Центрально-Східної Європи. "Я думаю, що ми можемо скористатися литовським прикладом, де окремо залишився радянський статус ветеранів війни з усім соціальним пакетом, і окремо введено статус учасника визвольного руху з соціальним пакетом. Таким чином, кожному віддається належне і не відбувається прирівняння, яке насправді викликає досить велике непорозуміння", — сказав він.
Як відомо, 14 жовтня в Україні відзначають річницю створення Української повстанської армії. УПА діяла від 1942 р. до вересня 1949 р., після чого реорганізована у збройне підпілля, діяльність якого тривала до початку 1960-х років. У 1944 році як орган політичного керівництва УПА та всього визвольного руху було створено Українську Головну Визвольну Раду – протопарламент, який складався з представників різних політичних сил. Через лави УПА пройшло понад ста тисяч осіб. За участь в повстанському русі чи його підтримку каральними органами СРСР було репресовано понад півмільйона осіб. Загальна площа території, охопленої повстанським рухом у 1944 році, становила близько 150 тисяч квадратних кілометрів, на ній проживало близько 15 мільйонів людей. Це приблизно чверть площі теперішньої української держави. Разом із тим націоналістичне підпілля ОУН, пов'язане з УПА, діяло на території всієї України, включно з Кримом та Донбасом.
Понеділок, 13 жовтня 2014 15:01
Історія
Історія
Комментариев нет:
Отправить комментарий