Положення про Нацкомфінпослуг / Положение о Нацкомфинпослуг

Положение о Нацкомфинпослуг 

Указ Президента Украины № 1070/2011

О Национальной комиссии, осуществляющим государственное регулирование в сфере рынков финансовых услуг

Положение от 23 ноября 2011 1070/2011

Положення про Нацкомфінпослуг

Указ Президента України № 1070/2011

Про Національну комісію, щоздійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

Положення від 23 листопада 2011 року1070/2011

На виконання Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»

постановляє:

1. Утворити Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

2. Затвердити Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (додається).

3. Затвердити граничну чисельність працівників Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у кількості 293 штатні одиниці.

4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України Віктор Янукович

23 листопада 2011 року

Затверджено Указом Президента України від 23 листопада 2011 року1070/2011

Положення про Національну комісію, щоздійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

2. Нацкомфінпослуг у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

3. Основними завданнями Нацкомфінпослуг є:

1) формування та забезпечення реалізації політики державного регулювання у сфері ринків фінансових послуг (крім ринку банківських послуг і ринків цінних паперів та похідних цінних паперів);

2) розроблення і реалізація стратегії розвитку ринків фінансових послуг та вирішення системних питань їх функціонування;

3) забезпечення розроблення та координації єдиної державної політики щодо функціонування накопичувальної системи пенсійного страхування;

4) здійснення в межах своїх повноважень державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері;

5) захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг;

6) узагальнення практики застосування законодавства України з питань фінансових послуг і ринків та розроблення пропозицій щодо їх вдосконалення;

7) розроблення і затвердження обов'язкових до виконання нормативно-правових актів з питань, що належать до її компетенції;

8) координація діяльності з іншими державними органами;

9) запровадження міжнародно визнаних правил розвитку ринків фінансових послуг.

4. Нацкомфінпослуг відповідно до покладених на неї завдань:

1) аналізує стан і тенденції розвитку ринків фінансових послуг, розробляє пропозиції щодо формування державної політики у сфері фінансових послуг;

2) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України;

3) здійснює моніторинг руху капіталу в Україну та за її межі через ринки фінансових послуг;

4) здійснює відповідно до законодавства державне регулювання та нагляд за діяльністю фінансових установ (крім банків, професійних учасників фондового ринку, інститутів спільного інвестування, фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій, Державної казначейської служби України та державних цільових фондів);

5) здійснює нагляд на консолідованій основі за небанківськими фінансовими групами, переважна діяльність у яких здійснюється фінансовими установами, нагляд за якими здійснює Нацкомфінпослуг;

6) здійснює державне регулювання та контроль за діяльністю бюро кредитних історій;

7) надає висновки про віднесення операцій до певного виду фінансових послуг;

8) здійснює реєстрацію фінансових установ та саморегулівних організацій учасників ринків фінансових послуг;

9) веде:

Державний реєстр фінансових установ;

у визначених нею випадках реєстри осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги;

Єдиний реєстр бюро кредитних історій;

Єдиний державний реєстр страховиків (перестраховиків);

Державний реєстр страхових та перестрахових брокерів, видає свідоцтва про включення зазначених брокерів до такого реєстру;

Реєстр саморегулівних організацій учасників ринків фінансових послуг;

Реєстр аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, та визначає порядок його ведення;

10) визначає вимоги до документів, що подаються для реєстрації Нацкомфінпослуг фізичними та юридичними особами;

11) встановлює форму витягу про виключення юридичної особи з Державного реєстру фінансових установ;

12) видає фінансовим установам відповідно до законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг відповідні дозволи, а також ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг;

13) затверджує умови провадження діяльності з надання фінансових послуг, для якої необхідно отримання відповідної ліцензії чи дозволу, та порядок здійснення контролю за дотриманням зазначених умов;

14) видає ліцензії на провадження діяльності, пов'язаної із збиранням та використанням інформації, яка складає кредитну історію;

15) затверджує ліцензійні умови провадження господарської діяльності, пов'язаної із збиранням та використанням інформації, яка складає кредитну історію, та порядок здійснення контролю за дотриманням таких умов;

16) встановлює плату за реєстрацію документів і видачу ліцензій відповідно до законів з питань регулювання ринків фінансових послуг;

17) встановлює обмеження щодо суміщення надання певних видів фінансових послуг;

18) визначає критерії та нормативи ліквідності, капіталу і платоспроможності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, якості систем управління та управлінського персоналу, дотримання правил надання фінансових послуг, а також інші показники і вимоги, що обмежують ризики, пов'язані з проведенням операцій з фінансовими активами;

19) затверджує методику формування небанківськими фінансовими установами, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, резервів для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій (за винятком позабалансових, крім гарантій), придбаними цінними паперами (в тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані за всіма цими операціями проценти та комісії;

20) встановлює у передбачених законом випадках порядок формування і використання резервних та інших фондів фінансових установ;

21) здійснює сертифікацію осіб на право здійснення тимчасової адміністрації фінансової установи;

22) визначає в межах своїх повноважень можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами;

23) встановлює додаткові вимоги до договорів про надання фінансових послуг фізичним особам, якщо такі вимоги не визначені законом;

24) встановлює вимоги щодо програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання фінансових установ, пов'язаного з наданням фінансових послуг;

25) встановлює правила підготовки, надання та обробки даних щодо діяльності фінансових установ за напрямами здійснення нагляду;

26) розробляє відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування під час ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності у фінансових установах;

27) встановлює порядок розкриття інформації та складення звітності учасниками ринків фінансових послуг відповідно до законодавства;

28) здійснює контроль за достовірністю інформації, що надається учасниками ринків фінансових послуг;

29) встановлює умови та порядок проведення внутрішнього аудиту (контролю) у фінансових установах;

30) встановлює порядок погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі;

31) приймає рішення про погодження або відмову у видачі письмового погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі;

32) призначає довірену особу, якій передається право брати участь у голосуванні, в разі виявлення факту набуття особою істотної участі у фінансовій установі або збільшення особою своєї істотної участі без отримання письмового погодження;

33) погоджує відповідальну особу небанківської фінансової групи, а до такого погодження та в разі, якщо за висновком Нацкомфінпослуг відповідальна особа, визначена фінансовою групою, не спроможна належним чином забезпечити виконання функцій відповідальної особи, приймає рішення вважати відповідальною особою фінансову установу – учасника групи з найбільшим значенням активів за останній звітний квартал;

34) визначає порядок подання інформації про існування небанківської фінансової групи, в тому числі структуру власності такої групи та види діяльності її учасників;

35) встановлює професійні вимоги до керівників, головних бухгалтерів фінансових установ;

36) проводить у межах своїх повноважень самостійно або разом з іншими уповноваженими органами виїзні та безвиїзні перевірки діяльності фінансових установ;

37) встановлює у визначених законом випадках кваліфікаційні вимоги до осіб, які провадять діяльність на ринках фінансових послуг;

38) визначає у межах своїх повноважень періодичність інспектування фінансових установ, їх споріднених та афілійованих осіб;

39) встановлює згідно із законом порядок та умови застосування заходів впливу;

40) у разі порушення законодавства про фінансові послуги накладає адміністративні стягнення за правопорушення та застосовує відповідно до закону заходи впливу;

41) приймає та надсилає фінансовим установам і саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження (приписи) щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги, вимагає надання необхідної інформації та документів;

42) звертається до бюро кредитних історій з письмовим застереженням щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для його усунення;

43) надсилає:

правоохоронним органам матеріали стосовно фактів, які містять ознаки правопорушень, застосування заходів впливу щодо яких не входить до компетенції Нацкомфінпослуг;

органам Антимонопольного комітету України матеріали про факти, які містять ознаки порушень антимонопольного законодавства;

44) повідомляє Національний банк України та Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку про спостереження та висновки, необхідні для виконання покладених на них обов'язків;

45) забезпечує доступ Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до власної інформаційної бази даних, що ведеться з метою регулювання ринків фінансових послуг;

46) проводить разом із Національним банком України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку один раз на квартал або на вимогу одного з керівників зазначених органів оперативні наради з питань забезпечення співпраці та координації своєї діяльності;

47) визначає порядок реєстрації, ліцензування, ліквідації філій страховиків-нерезидентів, здійснення нагляду за їх діяльністю, а також застосування заходів впливу до них;

48) здійснює реєстрацію філій страховиків-нерезидентів;

49) визначає порядок реєстрації страхових та перестрахових брокерів, за винятком страхових та перестрахових брокерів-нерезидентів;

50) затверджує форму повідомлення страхового та/або перестрахового брокера-нерезидента про намір провадити діяльність на території України;

51) затверджує перелік посередницьких послуг у сфері страхування та перестрахування;

52) визначає порядок формування статутного (складеного) капіталу страховика цінними паперами, що випускаються державою, за їх номінальною вартістю;

53) встановлює вимоги до гарантійного депозиту філій страховиків-нерезидентів;

54) затверджує положення про централізовані страхові резервні фонди;

55) встановлює методику формування страхових резервів із страхування життя;

56) встановлює правила формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування іншими, ніж страхування життя;

57) встановлює обсяги страхових зобов'язань залежно від виду договору страхування життя, а також мінімальні строки дії договорів страхування життя;

58) визначає порядок та умови ведення персоніфікованого (індивідуального) обліку договорів страхування життя;

59) встановлює за погодженням із Національним банком України розміри кредитів, що можуть надаватися страховиками, які здійснюють страхування життя, порядок та умови їх видачі страхувальникам, які уклали договори страхування життя, а також порядок формування резерву для покриття можливих втрат;

60) визначає кваліфікаційні вимоги до осіб, які мають право проводити актуарні розрахунки, видає їм відповідні свідоцтва та здійснює організаційно-методичне забезпечення таких розрахунків;

61) визначає характеристики та класифікаційні ознаки видів добровільного страхування;

62) реєструє під час видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування прийняті страховиком правила страхування для такого виду, а також зміни та/або доповнення до цих правил;

63) здійснює контроль за платоспроможністю страховиків відповідно до взятих ними страхових зобов'язань перед страхувальниками;

64) встановлює особливості забезпечення правонаступництва щодо укладення договорів страхування в разі реорганізації страховика;

65) затверджує методику визначення звичайної ціни страхового тарифу;

66) встановлює:

вимоги до рейтингу фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів;

вимоги до порядку укладення договорів із страховиками-нерезидентами;

порядок провадження на території України посередницької діяльності з укладення договорів страхування із страховиками-нерезидентами та визначає відповідні вимоги;

67) затверджує порядок реєстрації договорів перестрахування;

68) визначає порядок підтвердження перестраховими брокерами здійснення за їхньою участю перестрахування у перестраховика-нерезидента, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає встановленим вимогам;

69) переглядає з урахуванням рівня інфляції та індексу споживчих цін розміри лімітів відповідальності страховика за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

70) затверджує за поданням Моторного (транспортного) страхового бюро України:

технічний опис, зразки, порядок замовлення, організації постачання, обліку типових полісів і зразки договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

особливості укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

зразок і технічний опис спеціального знака, що видається страхувальнику при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та порядок його заповнення і використання;

положення про єдину централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

розмір базового страхового платежу та коригуючі коефіцієнти, що застосовуються під час обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

максимальні розміри страхової виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України;

порядок реєстрації страхових агентів у Моторному (транспортному) страховому бюро України для здійснення посередницької діяльності з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

71) визначає порядок укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України;

72) встановлює порядок залучення Моторним (транспортним) страховим бюро України аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, для визначення причин настання страхового випадку, розміру збитків та перевірки дій страховика;

73) погоджує статут Моторного (транспортного) страхового бюро України;

74) виконує функції Координаційної ради Моторного (транспортного) страхового бюро України у разі, коли повноважне засідання Координаційної ради не скликається протягом 120 днів або Координаційна рада не спроможна в установлений строк прийняти рішення з певного питання;

75) затверджує перелік внутрішніх положень та процедур, які повинна розробити та затвердити кредитна спілка для забезпечення своєї ефективної та безпечної діяльності;

76) визначає особливості створення, державної реєстрації, ліцензування та діяльності об'єднаної кредитної спілки;

77) затверджує перелік державних цінних паперів, які придбаває кредитна спілка;

78) встановлює правила здійснення депозитних операцій для депозитів (внесків) до кредитних спілок;

79) приймає рішення про надання одній із всеукраїнських асоціацій кредитних спілок статусу саморегулівної організації кредитних спілок – членів асоціації, погоджує статут і внутрішні положення такої організації у частині виконання делегованих Нацкомфінпослуг функцій, здійснює моніторинг їх виконання та в разі необхідності припиняє або відкликає відповідні повноваження, в тому числі позбавляє асоціацію кредитних спілок статусу саморегулівної організації;

80) здійснює нагляд та регулювання діяльності управителів фондів фінансування будівництва, управителів фондів операцій з нерухомістю, фінансових установ, які проводять операції з іпотечного кредитування, є емітентами іпотечних сертифікатів та суб'єктами управління іпотечними активами;

81) разом із центральним органом виконавчої влади у сфері будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства встановлює порядок підготовки та надання звітності забудовником управителю фонду фінансування будівництва за кожним об'єктом будівництва;

82) встановлює порядок проведення прилюдних торгів із продажу іпотечних активів та у визначених законодавством випадках призначає такі торги;

83) встановлює порядок ведення обліку іпотечного покриття та операцій з ним;

84) встановлює порядок та умови поновлення емісії іпотечних сертифікатів, що призупинена Нацкомфінпослуг;

85) доводить до відома власників іпотечних сертифікатів рішення суду про заміну управителя іпотечними активами, пропонує власникам сертифікатів, які відповідають установленим законом вимогам до управителя, подати пропозиції щодо виконання ними функцій управителя, призначає тимчасового розпорядника платежів із числа працівників Нацкомфінпослуг та погоджує передачу функцій розпорядника платежів власникові іпотечних сертифікатів;

86) здійснює відповідно до законодавства державний нагляд та контроль у системі накопичувального пенсійного забезпечення за діяльністю недержавних пенсійних фондів, адміністраторів пенсійних фондів, страхових організацій та банківських установ;

87) здійснює контроль за дотриманням законодавства в накопичувальній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, за достовірністю інформації, що надається та оприлюднюється суб'єктами цієї системи;

88) встановлює строки та вимоги до розкриття інформації та складення звітності учасниками ринків фінансових послуг – суб'єктами накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

89) визначає спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики і Пенсійним фондом України порядок обміну інформацією між Пенсійним фондом України та адміністраторами недержавних пенсійних фондів – суб'єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення;

90) визначає порядок сплати зберігачем учаснику накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пені у разі порушення зберігачем строку перерахування коштів для оплати учасником накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування договору страхування довічної пенсії;

91) встановлює спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики та за погодженням з Антимонопольним комітетом України порядок обрання територіальним органом Пенсійного фонду України або адміністратором недержавного пенсійного фонду відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхової організації для самостійного укладання територіальним органом Пенсійного фонду України або адміністратором недержавного пенсійного фонду з такою страховою організацією договору страхування довічної пенсії з установленим періодом у разі відмови учасника накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування від укладення такого договору;

92) визначає за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики середні показники страхових тарифів за договорами страхування довічної пенсії;

93) встановлює спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики та Антимонопольним комітетом України порядок визначення страхових організацій, з якими Пенсійний фонд України або відповідний недержавний пенсійний фонд – суб'єкт другого рівня системи пенсійного забезпечення укладає договір страхування довічної пенсії;

94) оприлюднює на власному веб-сайті інформацію про розміри страхових тарифів за договорами страхування довічних пенсій за рахунок коштів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та розрахункові розміри довічних пенсій залежно від пенсійного віку за такими договорами, ставки інвестиційного доходу, що застосовуються для розрахунку довічних пенсій, поточний фінансовий стан страхових організацій;

95) визначає мінімальну суму коштів, необхідну для оплати договору страхування довічної пенсії;

96) встановлює за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики порядок оплати договору страхування довічної пенсії;

97) визначає форму інформації про стан накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що надається виконавчою дирекцією Пенсійного фонду України;

98) встановлює вимоги до аудиторів, які здійснюють аудит суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення, а за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку і Міністерством фінансів України – до аудиторів, які проводять аудиторську перевірку суб'єктів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

99) встановлює порядок визначення суми коштів, що належить кожному з учасників накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

100) визначає за погодженням із Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку процедуру обчислення чистої вартості пенсійних активів і чистої вартості одиниці пенсійних активів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та кількості одиниць пенсійних активів такої системи;

101) надає Пенсійному фонду України інформацію про показники діяльності страхових організацій, зокрема такі, що використовуються під час проведення розрахунку довічних пенсій;

102) щоквартально розраховує середньозважений показник зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів та оприлюднює таку інформацію в установленому Нацкомфінпослуг порядку;

103) порушує за погодженням із Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку перед радою недержавного пенсійного фонду – суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення питання щодо заміни особи, яка здійснює управління пенсійними активами накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування такого фонду, у разі якщо в результаті діяльності такої особи зміна чистої вартості одиниці пенсійних активів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у пенсійному фонді зменшилася протягом останнього року більш як на 10 відсотків;

104) оприлюднює в установленому нею порядку перелік недержавних пенсійних фондів – суб'єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення, яким видана ліцензія на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування;

105) оприлюднює інформацію про страхові організації, які здійснюють страхування довічних пенсій за рахунок коштів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, в тому числі показники, що застосовуються ними для розрахунку довічних пенсій;

106) надає роз'яснення відповідно до своєї компетенції з питань здійснення пенсійних виплат за рахунок коштів Накопичувального пенсійного фонду;

107) встановлює порядок оприлюднення інформації про послуги з недержавного пенсійного забезпечення, яка підлягає оприлюдненню, та визначає вимоги до складу такої інформації;

108) визначає форму та обсяг інформації про діяльність суб'єктів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що підлягає офіційному оприлюдненню, а також визначає його періодичність;

109) встановлює форму та вимоги до інформації про накопичувальну систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яка підлягає оприлюдненню, та визначає порядок її оприлюднення;

110) у разі порушення вимог законодавства про накопичувальну систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування надсилає виконавчій дирекції Пенсійного фонду України повідомлення про необхідність усунення фактів порушення законодавства про накопичувальну систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

111) визначає порядок подання адміністратором недержавного пенсійного фонду інформації про виконання вимог щодо укладення договорів про адміністрування недержавного пенсійного фонду, про управління активами недержавного пенсійного фонду, про обслуговування недержавного пенсійного фонду зберігачем;

112) встановлює вимоги до пам'ятки з роз'ясненнями основних положень пенсійного контракту, а також до витягу з основних положень статуту недержавного пенсійного фонду;

113) встановлює форму виписки з індивідуального пенсійного рахунку учасника недержавного пенсійного фонду;

114) встановлює форму заяви учасника недержавного пенсійного фонду про вік, після досягнення якого учасник має право на отримання пенсійної виплати;

115) встановлює порядок заснування представництв, філій та інших відокремлених підрозділів адміністратора недержавного пенсійного фонду;

116) затверджує методику визначення розмірів пенсійних виплат недержавних пенсійних фондів;

117) встановлює граничні тарифи на оплату послуг з адміністрування недержавного пенсійного фонду, а також визначає розмір оплати послуг призначеного тимчасового адміністратора недержавних пенсійних фондів;

118) встановлює порядок обчислення суми пенсійних коштів та порядок їх перерахування до інших фінансових установ, які надають послуги з недержавного пенсійного забезпечення, затверджує методику обчислення витрат адміністратора недержавного пенсійного фонду на переведення пенсійних коштів та встановлює порядок сплати пені зазначеним адміністратором за несвоєчасне перерахування пенсійних коштів;

119) погоджує склад ради недержавних пенсійних фондів та зміни у її складі;

120) встановлює за погодженням із Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку правила підготовки інвестиційних декларацій недержавних пенсійних фондів, вимоги до таких декларацій, порядок їх реєстрації та внесення до них змін;

121) встановлює порядок:

реєстрації статутів недержавних пенсійних фондів, пенсійних схем та внесення змін до зазначених документів;

ведення персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів;

проведення зборів засновників недержавного пенсійного фонду шляхом опитування;

обчислення адміністратором недержавного пенсійного фонду – суб'єкта другого рівня чистої вартості пенсійних активів, у тому числі чистої вартості пенсійних активів накопичувальної системи пенсійного страхування, чистої вартості одиниці пенсійних активів;

отримання від Нацкомфінпослуг адміністратором недержавного пенсійного фонду – суб'єкта другого рівня безоплатної інформації про показники, що застосовуються для розрахунку довічних пенсій;

122) реєструє інвестиційні декларації недержавних пенсійних фондів;

123) реєструє статути та пенсійні схеми недержавних пенсійних фондів, а також зміни до них;

124) приймає відповідно до закону рішення за порядком денним зборів засновників недержавного пенсійного фонду в разі, коли такі збори не відбулися;

125) визначає порядок тимчасового призначення адміністратора недержавного пенсійного фонду;

126) встановлює у визначених законодавством випадках порядок реорганізації недержавних пенсійних фондів, утворення та функціонування ліквідаційної комісії, її склад та повноваження, а також процедуру ліквідації кожного окремого недержавного пенсійного фонду;

127) встановлює порядок переведення в разі ліквідації недержавного пенсійного фонду пенсійних коштів учасників фонду до інших недержавних пенсійних фондів, страхових організацій або на пенсійні депозитні рахунки;

128) встановлює за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики та Антимонопольним комітетом України порядок перерахування пенсійних коштів учасника накопичувальної системи пенсійного страхування, облікованих на його індивідуальному пенсійному рахунку у пенсійному фонді – суб'єкті другого рівня, що ліквідується, за його бажанням до Накопичувального пенсійного фонду або до іншого пенсійного фонду – суб'єкта другого рівня;

129) встановлює вимоги до адміністратора недержавного пенсійного фонду, з яким укладається договір про обслуговування недержавного пенсійного фонду – суб'єкта другого рівня;

130) визначає показники, інформація про які розміщується адміністратором недержавного пенсійного фонду – суб'єкта другого рівня на веб-сайті недержавного пенсійного фонду та/або адміністратора такого недержавного пенсійного фонду;

131) приймає у випадках, визначених Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення», рішення про заборону на укладення нових пенсійних контрактів недержавним пенсійним фондом – суб'єктом другого рівня з учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування;

132) надсилає повідомлення про анулювання ліцензії на надання послуг у накопичувальній системі пенсійного страхування недержавним пенсійним фондом – суб'єктом другого рівня раді недержавного пенсійного фонду – суб'єкта другого рівня, щодо якого анульовано ліцензію, адміністратору цього фонду, особам, які здійснюють управління активами накопичувальної системи пенсійного страхування такого фонду, зберігачу цього фонду, Раді Накопичувального пенсійного фонду та Пенсійному фонду України;

133) визначає порядок інформування недержавним пенсійним фондом – суб'єктом другого рівня, щодо якого анульовано ліцензію на надання послуг у системі накопичувального пенсійного страхування, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування про прийняте Нацкомфінпослуг рішення;

134) встановлює за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики і Антимонопольним комітетом України порядок передачі недержавним пенсійним фондом – суб'єктом другого рівня, щодо якого анульовано ліцензію на надання послуг у системі накопичувального пенсійного страхування, пенсійних коштів, що належать учасникам накопичувальної системи пенсійного страхування цього фонду, та інформації з персоніфікованого обліку фонду щодо них до Накопичувального пенсійного фонду або за вибором учасників накопичувальної системи пенсійного страхування – до іншого недержавного пенсійного фонду – суб'єкта другого рівня;

135) повідомляє про зменшення протягом останніх 12 місяців чистої вартості одиниці пенсійних активів недержавного пенсійного фонду більш як на 10 відсотків середньозваженого показника зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів фонду, якщо це не обумовлено об'єктивними змінами на фондовому ринку, Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку та раду такого фонду;

136) визначає порядок застосування підпунктів 165.1.27 та 165.1.28 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Податкового кодексу України щодо страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум та пенсійних виплат, отримуваних платником податку за договорами страхування, недержавного пенсійного забезпечення, пенсійного вкладу та довірчого управління;

137) здійснює контроль за діяльністю аграрної біржі у сфері регулювання і нагляду за операціями продажу товарів на умовах споту та форварду, правильністю укладення і виконання зобов'язань за іншими видами товарних деривативів, а також у сфері надання страхових субсидій;

138) виконує в межах своїх повноважень функції суб'єкта державного фінансового моніторингу;

139) визначає за погодженням із Держфінмоніторингом вимоги до організації проведення фінансового моніторингу фінансовими установами та юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають право на надання фінансових послуг відповідно до законів та нормативно-правових актів Нацкомфінпослуг, для виконання ними вимог актів законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму;

140) надає інформацію на запити юридичних осіб;

141) здійснює співробітництво з міжнародними організаціями, державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав з питань регулювання ринків фінансових послуг, вивчає, узагальнює та поширює світовий досвід із зазначених питань;

142) забезпечує запровадження міжнародно визнаних правил розвитку ринків фінансових послуг;

143) розробляє і вносить у встановленому порядку пропозиції щодо укладення, денонсації міжнародних договорів України, укладає відповідно до законодавства міжнародні договори міжвідомчого характеру;

144) бере участь у міжнародних конференціях, симпозіумах, семінарах, зустрічах, нарадах з питань, що належать до компетенції Нацкомфінпослуг;

145) бере участь у реалізації державної політики з питань охорони державної та професійної таємниці, здійснює контроль за її зберіганням у своїй системі;

146) виконує відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Нацкомфінпослуг;

147) координує в установленому порядку навчання, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів, організовує наради, семінари, конференції з питань надання фінансових послуг;

148) забезпечує в межах повноважень виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;

149) оприлюднює в офіційних засобах масової інформації основні положення свого щорічного звіту;

150) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на Нацкомфінпослуг Президентом України.

5. Нацкомфінпослуг з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує в межах повноважень здійснення заходів щодо запобігання корупції, контроль за їх здійсненням в апараті Нацкомфінпослуг;

2) забезпечує виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізації держави в межах повноважень і реалізацію державної політики з питань цивільної оборони (цивільного захисту);

3) забезпечує в межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, здійснює контроль за її збереженням;

4) забезпечує оприлюднення інформації про свою діяльність, здійснює заходи щодо налагодження діалогу з громадськістю та створення умов для участі громадян у процесі формування та реалізації державної політики.

6. Нацкомфінпослуг для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право:

1) звертатися до суду з позовами (заявами) щодо порушення законодавства про фінансові послуги, а також в інших передбачених законом випадках;

2) одержувати в установленому законодавством порядку від фінансових установ звітність та іншу інформацію згідно із законодавством, а від підприємств, установ (у тому числі банків), організацій та громадян – інформацію, необхідну для виконання покладених на Нацкомфінпослуг завдань;

3) одержувати в установленому законодавством порядку безоплатно від державних органів та органів місцевого самоврядування інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань;

4) вимагати під час реєстрації фінансових установ та ліцензування їх діяльності документи, визначені законодавством;

5) здійснювати інспектування фінансових установ, їх споріднених та афілійованих осіб;

6) залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) до розгляду питань, що належать до її компетенції, а також експертів, які мають відповідну кваліфікацію, до проведення перевірок (інспектування) фінансових установ;

7) вимагати від посадових осіб фінансових установ, регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Нацкомфінпослуг, надання пояснень, необхідної інформації та документів, вилучати під час проведення перевірок на строк до трьох робочих днів документи, які підтверджують факти порушення актів законодавства;

8) досліджувати дані про клієнта фінансової установи з метою виконання завдань з нагляду;

9) вимагати звільнення з посад осіб, які не відповідають установленим вимогам до зайняття відповідних посад у фінансових установах;

10) ініціювати перед Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку проведення перевірки фінансової установи, яка є учасником фінансової групи, та застосування заходів впливу до неї;

11) з метою здійснення нагляду на консолідованій основі визначати в межах небанківської фінансової групи підгрупи, що складаються принаймні з двох фінансових установ, та здійснювати за ними нагляд на субконсолідованій основі;

12) з метою здійснення нагляду на консолідованій та субконсолідованій основі встановлювати вимоги до небанківської фінансової групи, її підгруп щодо:

наявності ефективної системи корпоративного управління;

наявності ефективної системи управління ризиками;

наявності ефективної системи внутрішнього контролю;

наявності облікових процедур, інформаційних систем, необхідних для забезпечення виконання вимог на консолідованій основі;

складання та порядку подання консолідованої та субконсолідованої звітності;

достатності регулятивного капіталу;

економічних нормативів;

лімітів та обмежень щодо певних видів діяльності, в тому числі щодо діяльності на території інших держав;

порядку подання необхідної звітності та інформації;

13) зупиняти у передбачених законом випадках дію дозволу на право здійснення емісії сертифікатів фонду операцій з нерухомістю;

14) зупиняти у передбачених законом випадках емісію іпотечних сертифікатів та дію дозволу на здійснення такої емісії;

15) встановлювати вимоги до методики розрахунку викупної суми за договором страхування життя;

16) встановлювати порядок та форму ведення обліку договорів страхування і вимог (заяв) страхувальників щодо виплати страхової суми або страхового відшкодування;

17) проводити перевірки, в тому числі тематичні та зустрічні, щодо правильності застосування страховиками законодавства про страхову діяльність і достовірності їх звітності за показниками, що характеризують виконання договорів страхування;

18) призначати один раз на рік проведення за рахунок страховика додаткової обов'язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора;

19) видавати страховикам приписи про усунення виявлених порушень законодавства з питань страхової діяльності, а в разі невиконання таких приписів зупиняти чи обмежувати до усунення виявлених порушень дію ліцензій зазначених страховиків, приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення страховиків з Державного реєстру фінансових установ;

20) видавати страховим посередникам приписи про усунення виявлених порушень законодавства, а в разі їх невиконання приймати рішення щодо виключення страхового або перестрахового брокера з державного реєстру страхових і перестрахових брокерів;

21) одержувати від страхових та перестрахових брокерів установлену звітність про їх діяльність та інформацію про укладені договори, а також необхідні пояснення;

22) одержувати в установленому порядку від аварійних комісарів інформацію, необхідну для виконання покладених на Нацкомфінпослуг завдань, зокрема інформацію про обставини і причини настання страхового випадку та заподіяну шкоду;

23) призначати проведення примусової санації страховика у випадках та порядку, що встановлені законом;

24) тимчасово призначати професійного адміністратора недержавного пенсійного фонду в разі, якщо протягом десяти робочих днів з дати отримання недержавним пенсійним фондом повідомлення про анулювання ліцензії адміністратора цього фонду рада фонду не укладе договір з новим адміністратором;

25) встановлювати додаткові вимоги до обліку та інвестування пенсійних активів та коштів, призначених для виплати пенсії на визначений строк;

26) своїм обгрунтованим рішенням забороняти розповсюдження рекламних матеріалів, що стосуються послуг з недержавного пенсійного забезпечення, або приймати обгрунтоване рішення про обов'язкове внесення змін до таких матеріалів;

27) делегувати об'єднанням фінансових установ повноваження щодо розроблення і впровадження правил поведінки на ринках фінансових послуг та/або сертифікації фахівців ринку фінансових послуг, а також додаткові повноваження, можливість делегування яких передбачена законами з питань регулювання ринків фінансових послуг;

28) надавати професійному об'єднанню бюро кредитних історій статус саморегулівної організації;

29) надсилати запити до державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та фізичних осіб з метою отримання від них інформації, необхідної для підтвердження джерел походження коштів, що використовуються для формування статутного (складеного) капіталу фінансової установи або набуття чи збільшення істотної участі в ній, фінансового стану та ділової репутації власників істотної участі (осіб, які претендують на істотну участь) у фінансовій установі;

30) користуватися інформаційними базами даних Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, які ведуться з метою регулювання ринків фінансових послуг;

31) у межах співробітництва з міжнародними організаціями, державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав:

подавати та одержувати на умовах взаємності інформацію з питань нагляду за фінансовими ринками і установами, яка не становить державної таємниці та подання якої не призводить до розголошення професійної таємниці;

подавати та одержувати інформацію з питань діяльності окремих фінансових установ у випадках і порядку, визначених відповідними міжнародними договорами України, в тому числі міжвідомчими договорами;

використовувати конфіденційну інформацію, одержану від міжнародних організацій, державних органів і неурядових організацій іноземних держав, лише в межах своїх повноважень та для виконання завдань, що визначені Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» або випливають з нього, та/або відповідно до укладеного міжвідомчого договору, яким встановлені вимоги щодо правового режиму та цілей використання конфіденційної інформації;

подавати конфіденційну інформацію, одержану від міжнародних організацій, державних органів і неурядових організацій іноземних держав, третім особам лише за умови попередньої згоди організації (органу), що подала (подав) таку інформацію, або на інших умовах, визначених цією організацією (органом);

32) утворювати, реорганізовувати, ліквідовувати свої територіальні управління як структурні підрозділи апарату Нацкомфінпослуг, які не мають статусу юридичної особи, для здійснення повноважень Нацкомфінпослуг у частині проведення перевірок фінансових установ;

33) засновувати друковані видання для висвітлення в них питань розвитку та функціонування ринків фінансових послуг.

7. Нацкомфінпослуг під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими органами державної влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, з органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, саморегулівними об'єднаннями фінансових установ, а також підприємствами, установами та організаціями.

8. Нацкомфінпослуг як колегіальний орган та її апарат становлять систему органів Нацкомфінпослуг, яку очолює Голова Нацкомфінпослуг.

Територіальні управління не мають статусу юридичної особи та діють на підставі положень, що затверджуються Нацкомфінпослуг.

9. Нацкомфінпослуг як колегіальний орган утворюється у складі Голови Комісії та шести членів Нацкомфінпослуг.

Голова та члени Нацкомфінпослуг призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України шляхом видання відповідного указу.

Термін повноважень Голови та члена Нацкомфінпослуг становить шість років. Одна й та ж особа не може бути Головою та/або членом Нацкомфінпослуг більше двох термінів підряд.

Нацкомфінпослуг набуває повноважень з моменту призначення більше половини її загального кількісного складу.

10. Голова Нацкомфінпослуг:

1) очолює Нацкомфінпослуг, здійснює керівництво поточною діяльністю Нацкомфінпослуг та вирішує всі питання її діяльності за винятком тих, які належать до компетенції Нацкомфінпослуг як колегіального органу;

2) затверджує регламент Нацкомфінпослуг, який визначає порядок проведення засідань Нацкомфінпослуг як колегіального органу, підготовки та прийняття нею рішень, інші процедурні питання її діяльності;

3) діє без довіреності від імені Нацкомфінпослуг у межах, встановлених законодавством України;

4) організовує та контролює виконання апаратом Нацкомфінпослуг Конституції України, законів України, актів та доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України;

5) скликає і проводить засідання Нацкомфінпослуг, вносить питання до розгляду на її засіданнях, підписує протоколи засідань та рішення Нацкомфінпослуг як колегіального органу, затверджує порядок денний засідання Нацкомфінпослуг;

6) подає на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України проекти законів та актів Президента України, розробником яких є Нацкомфінпослуг;

7) подає Президентові України пропозиції щодо призначення на посади та звільнення з посад членів Нацкомфінпослуг;

8) порушує в установленому порядку питання щодо присвоєння рангу державного службовця члену Нацкомфінпослуг;

9) порушує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності членів Нацкомфінпослуг;

10) затверджує положення про структурні підрозділи апарату Нацкомфінпослуг;

11) приймає на роботу і звільняє з роботи у порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників апарату Нацкомфінпослуг, приймає рішення щодо їх заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності;

12) розглядає в установленому порядку питання щодо присвоєння державним службовцям апарату Нацкомфінпослуг відповідних рангів;

13) скасовує в разі потреби рішення Нацкомфінпослуг та уповноважених Нацкомфінпослуг посадових осіб;

14) вносить подання щодо представлення в установленому порядку державних службовців та працівників апарату Нацкомфінпослуг до відзначення державними нагородами України;

15) представляє інтереси Нацкомфінпослуг у Кабінеті Міністрів України, має право брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу;

16) представляє Нацкомфінпослуг у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами;

17) представляє Нацкомфінпослуг у відносинах із державними органами іноземних держав з питань нагляду за діяльністю фінансових установ та міжнародними організаціями;

18) визначає розподіл обов'язків та повноважень між членами Комісії;

19) видає обов'язкові для виконання членами Нацкомфінпослуг, державними службовцями та працівниками апарату Нацкомфінпослуг накази, розпорядження тощо з питань, що належать до його компетенції;

20) виконує інші функції, необхідні для забезпечення організації роботи та діяльності Нацкомфінпослуг.

У разі відсутності Голови Нацкомфінпослуг або неможливості здійснення ним своїх повноважень з інших причин його обов'язки та повноваження виконує член Комісії відповідно до встановленого Головою Нацкомфінпослуг розподілу обов'язків та повноважень.

11. Організаційно-технічну та іншу роботу щодо забезпечення діяльності Нацкомфінпослуг, Голови та членів Комісії здійснює апарат Нацкомфінпослуг.

Апарат очолює керівник, який призначається на посаду та звільняється з посади Головою Нацкомфінпослуг. Керівник апарату підзвітний і підконтрольний безпосередньо Голові Нацкомфінпослуг. Обов'язки та повноваження керівника апарату визначаються Головою Нацкомфінпослуг.

12. Основною формою роботи Нацкомфінпослуг як колегіального органу є засідання, які проводяться за рішенням Голови Нацкомфінпослуг.

Засідання Нацкомфінпослуг є правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її загального кількісного складу.

Рішення Нацкомфінпослуг вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загального кількісного складу. Голова та члени Комісії мають по одному голосу кожен.

13. Нацкомфінпослуг у межах своїх повноважень на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає розпорядження, організовує і контролює їх виконання.

Рішення Нацкомфінпослуг, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами та місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.

Рішення Комісії можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

Рішення Нацкомфінпослуг, які є нормативно-правовими актами, підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Рішення Нацкомфінпослуг, які є нормативно-правовими актами, не потребують узгодження з іншими органами державної влади, крім випадків, передбачених законом.

Нацкомфінпослуг видає в разі потреби разом з іншими центральними органами виконавчої влади та іншими державними органами спільні акти.

14. Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо виконання основних завдань за рішенням Нацкомфінпослуг може утворюватися Консультаційно-експертна рада, яка є постійно діючим на громадських засадах дорадчим органом, що бере участь в обговоренні проектів актів, які розробляються та/або розглядаються Нацкомфінпослуг. Склад Консультаційно-експертної ради та положення про неї затверджуються Нацкомфінпослуг.

Для координації заходів, пов'язаних із проведенням консультацій з громадськістю та моніторингу врахування громадської думки, при Нацкомфінпослуг може утворюватися консультативно-дорадчий орган – громадська рада, яка діє на підставі положення, що затверджується Нацкомфінпослуг.

15. Гранична чисельність працівників Нацкомфінпослуг затверджується Президентом України.

Структура Нацкомфінпослуг затверджується Головою Нацкомфінпослуг в межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України.

Штатний розпис та кошторис Нацкомфінпослуг затверджуються Головою Нацкомфінпослуг за погодженням із Міністерством фінансів України.

16. Нацкомфінпослуг є юридичною особою, має відокремлене майно, що є державною власністю, самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Глава Адміністрації Президента України

C.ЛЬОВОЧКІН

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом Голови Національної комісії,

що здійснює державне регулювання у

сфері ринків фінансових послуг

від 27 березня 2012 року № 18

РЕГЛАМЕНТ

НАЦІОНАЛЬНОЇ КОМІСІЇ , ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ

РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

I. Загальні положення

1. Регламент Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі – Регламент) встановлює порядок проведення засідань національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі – Комісія), як колегіального органу, підготовки та прийняття нею рішень, інші процедурні питання діяльності Комісії, пов’язаної з виконанням її повноважень.

2. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами і дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

3. Комісія у межах своїх повноважень на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, інших актів законодавства видає розпорядження, організовує і контролює їх виконання.

Комісія видає в разі потреби разом з іншими центральними органами виконавчої влади та іншими державними органами спільні акти.

4. Робота Комісії є відкритою і гласною, за винятком розгляду питань, які містять інформацію з обмеженим доступом.

5. Комісія працює за колегіальним принципом.

Принцип колегіальності у роботі Комісії полягає у спільному (колективному) обговоренні і вирішенні членами Комісії стратегічних та інших питань діяльності і забезпечується дотриманням встановленого порядку підготовки, обговорення та прийняття нею рішень, які є нормативно-правовими актами, а також інших рішень з питань, віднесених до її компетенції.

Члени Комісії не можуть діяти всупереч офіційній позиції Комісії, що викладена у рішеннях Комісії.

6. Основною формою роботи Комісії як колегіального органу є засідання.

Засідання Комісії можуть бути відкритими і закритими.

Питання, які містять інформацію з обмеженим доступом, розглядаються Комісією на її закритих засіданнях.

7. Для розгляду на засіданнях Комісії відповідно до цього Регламенту виносяться питання державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг, віднесені актами законодавства до повноважень Комісії як колегіального органу.

За дорученням Президента України, Кабінету Міністрів України та відповідно до рішень Голови Комісії, за пропозиціями членів Комісії на засіданнях Комісії можуть бути розглянуті також інші питання відповідно до компетенції Комісії.

Організаційно-технічну та іншу роботу щодо забезпечення діяльності Комісії з реалізації покладених на неї завдань здійснює апарат Комісії на основі виданих Головою Комісії в межах його компетенції наказів, розпоряджень тощо.

Голова Комісії визначає розподіл обов’язків та повноважень між членами Комісії.

8. За вмотивованою письмовою пропозицією члена Комісії та/або у разі необхідності невідкладного розгляду питання з дозволу Голови Комісії розгляд цього питання та прийняття щодо нього рішення Комісією може здійснюватись шляхом опитування членів Комісії. Опитування членів Комісії щодо проекту рішення Комісії проводить структурний підрозділ Комісії, відповідальний за підготовку питання.

Підготовка і винесення проекту рішення Комісії, запропонованого для прийняття шляхом опитування, на розгляд Комісії, розповсюдження матеріалів з відповідного питання та прийняття щодо нього рішення здійснюється з дотриманням вимог розділу III цього Регламенту.

9. Обов’язки секретаря Комісії, який забезпечує і несе персональну відповідальність за документальне оформлення протоколів засідань та рішень Комісії, здійснює керівник структурного підрозділу Нацкомфінпослуг, який здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії як колегіального органу, або інша посадова особа, визначена Наказом Голови Нацкомфінпослуг.

Рішення Комісії та матеріали засідань Комісії зберігаються структурним підрозділом Комісії, який здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії як колегіального органу.

II. Організація роботи Комісії як колегіального органу

Планування діяльності Комісії

10. Комісія планує свою законопроектну і нормотворчу діяльність, проведення своїх засідань, а також іншу діяльність, пов’язану з реалізацією своїх функцій і повноважень.

11. Планування діяльності Комісії здійснюється на основі пропозицій Голови, членів Комісії, керівника апарату Комісії та самостійних структурних підрозділів Комісії шляхом прийняття річних планів роботи Комісії.

12. Річний план роботи Комісії розробляється на основі програм (стратегій, концепцій) розвитку ринків фінансових послуг, з урахуванням оцінки поточної ситуації на ринках фінансових послуг та у сфері державного регулювання ринків фінансових послуг, виявлених проблем та визначених напрямів їх вирішення.

Річний план роботи Комісії формується структурним підрозділом Комісії, який здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії як колегіального органу, на основі пропозицій Голови, членів Комісії, керівника апарату Комісії та самостійних структурних підрозділів Комісії і затверджується Комісією.

Структурний підрозділ Комісії, який здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії як колегіального органу, щороку до 20 січня інформує Комісію на її засіданні про результати виконання річного плану роботи Комісії.

13. При затвердженні річного плану роботи Комісія визначає пріоритетні загальні та секторальні (галузеві) напрями діяльності.

У річному плані роботи Комісії визначаються:

перелік завдань (робіт, заходів, питань), що мають бути виконані (розглянуті) протягом року;

структурні підрозділи Комісії або посадові особи, відповідальні за виконання (здійснення) запланованих завдань;

терміни виконання завдань.

Перелік завдань (робіт, заходів, питань), що мають бути виконані (підготовлені, розглянуті) Комісією протягом року включає, зокрема:

перелік проектів законів України, розробка та супроводження яких забезпечується Комісією на виконання її основних завдань;

перелік проектів нормативно-правових актів, які розроблятимуться протягом року (відповідно до плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів);

перелік законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та Комісії, хід реалізації яких оперативно розглядатиметься в порядку перевірки їх виконання, та/або розгляд інформації про стан діяльності щодо державного регулювання і нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері;

перелік документів концептуального характеру, які стосуються розроблення і реалізації стратегії розвитку ринків фінансових послуг та вирішення системних питань їх функціонування;

перелік основних нарад, семінарів, інших організаційних заходів;

заходи щодо реалізації повноважень державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері;

основні заходи міжнародного співробітництва та запровадження міжнародно визнаних правил розвитку ринків фінансових послуг;

плани діяльності Комісії як головного розпорядника бюджетних коштів на плановий та два бюджетні періоди, що настають за плановим, а також звіти за результатами моніторингу їх виконання.

До річного плану роботи Комісії в обов’язковому порядку включаються також питання про підбиття підсумків діяльності Комісії та роботу структурних підрозділів Комісії з виконання покладених на них завдань.

Річний план роботи Комісії формується у розрізі кварталів.

14. Голова, члени Комісії, керівник апарату Комісії та самостійні структурні підрозділи Комісії до 1 листопада подають пропозиції до річного плану роботи Комісії, складені відповідно до вимог пункту 13 цього Регламенту, структурному підрозділу Комісії, який здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії як колегіального органу.

Річний план роботи Комісії, сформований структурним підрозділом Комісії, який здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії як колегіального органу, на основі зазначених пропозицій та плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, складеного згідно з вимогами пункту 13 цього Регламенту, подається на затвердження на засіданні Комісії до 25 листопада.

Річний план роботи Комісії та план діяльності з підготовки проектів регуляторних актів оприлюднюються на офіційному веб-сайті Комісії в мережі Інтернет не пізніше, як у десятиденний строк після їх затвердження Комісією.

15. Структурні підрозділи Комісії щокварталу до 5 числа наступного за звітним кварталом місяця подають структурному підрозділу Комісії, який здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії як колегіального органу, інформацію про виконання ними річного плану діяльності Комісії за відповідний період. Структурний підрозділ Комісії, який здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії як колегіального органу, щокварталу до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця інформує на засіданні Комісії про підсумки виконання річного плану роботи Комісії за відповідний період.

Структурний підрозділ Комісії, який здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії як колегіального органу, проводить постійний моніторинг виконання річного плану роботи Комісії, систематично інформує керівництво Комісії про поточний стан його виконання у встановленому порядку.

Планування законопроектної та нормотворчої діяльності Комісії

16. Законопроектна та нормотворча діяльність Комісії проводиться відповідно до річного плану роботи Комісії на основі актів та доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, Державної програми економічного і соціального розвитку України, інших актів законодавства та державних програм.

17. За пропозиціями Голови, членів Комісії та самостійних структурних підрозділів Комісії структурним підрозділом Комісії, до компетенції якого віднесені питання розвитку ринків фінансових послуг, щороку формується план діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, який є складовою частиною річного плану роботи Комісії.

Зазначені пропозиції готуються з урахуванням відповідних положень законів України, актів та доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів, планів законотворчої діяльності Верховної Ради і вносяться структурному підрозділу Комісії, до компетенції якого віднесені питання розвитку ринків фінансових послуг, до 10 листопада.

Зазначені пропозиції повинні містити:

а) назву проекту регуляторного акту;

б) обґрунтування необхідності підготовки акта (його мета, загальна характеристика, основні положення, норми законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, на виконання яких спрямовується проект);

в) обґрунтування необхідності розроблення концепції проекту та термін її подання на розгляд Комісії;

г) найменування структурного підрозділу Комісії–головного розробника проекту та перелік структурних підрозділів Комісії, центральних органів виконавчої влади, установ та організацій, які пропонується залучити до розроблення проекту;

ґ) термін схвалення проекту на засіданні Комісії для оприлюднення.

Сформований структурним підрозділом Комісії, до компетенції якого віднесені питання розвитку ринків фінансових послуг, згідно з визначеними у цьому пункті вимогами план діяльності з підготовки проектів регуляторних актів та розділ цього плану щодо забезпечення супроводження проектів законів України, внесених Президентом України та Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України, подаються структурному підрозділу Комісії, який здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії як колегіального органу, до 20 листопада для включення до річного плану роботи Комісії.

18. Структурні підрозділи Комісії - головні розробники проектів регуляторних актів систематично інформують структурний підрозділ Комісії, який здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії як колегіального органу, про стан їх підготовки та погодження із заінтересованими органами.

Звітування про діяльність Комісії

19. За результатами реалізації Комісією покладених на неї основних завдань, виконання заходів, передбачених актами Президента України та Кабінету Міністрів України, планами роботи, та на основі аналізу результативних показників діяльності Комісії готується річний звіт про діяльність Комісії і про витрачання Комісією у звітному році коштів Державного бюджету України, який розміщується у засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті Комісії.

До річного звіту про діяльність Комісії додаються аналітична інформація про стан та тенденції розвитку ринків фінансових послуг, результати діяльності небанківських фінансових установ, а також інформація про результати державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг, що здійснюється Комісією.

20. Річний звіт про діяльність Комісії готується структурним підрозділом, до компетенції якого віднесені питання розвитку ринків фінансових послуг, разом з іншими структурними підрозділами Комісії в межах їхньої компетенції і виносяться для затвердження на засіданні Комісією у такому порядку:

у строк до 1 квітня – звіт про діяльність Комісії з інформацією про результати державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг, що здійснюється Комісією;

у строк до 1 червня – аналітична інформація про стан та тенденції розвитку ринків фінансових послуг, результати діяльності небанківських фінансових установ.

Звіт про витрачання Комісією коштів Державного бюджету України готується структурним підрозділом Комісії, до компетенції якого віднесені питання фінансового та матеріально-технічного забезпечення.

Координація роботи з підготовки річного звіту про діяльність Комісії, залучення до неї інших структурних підрозділів Комісії здійснюється членом Комісії відповідно до розподілу обов’язків.

Порядок підготовки та проведення нарад

21. Голова Комісії, члени Комісії скликають та проводять апаратні, оперативні та міжвідомчі наради з метою оперативного розгляду та вирішення питань, що належать до повноважень Комісії як колегіального органу.

Порядок скликання, організації та проведення таких нарад визначається наказом Голови Комісії.

22. Організація проведення нарад Головою Комісії, членами Комісії покладається на структурний підрозділ Комісії, який здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії як колегіального органу, або структурні підрозділи Комісії, до компетенції яких віднесені питання, що виносяться для розгляду на наради.

23. Порядок денний та, у разі потреби, матеріали з питань, винесених для розгляду на наради, доводяться учасникам наради завчасно. В особливих випадках наради можуть скликатися невідкладно.

24. Рішення, прийняті на нарадах, оформляються протоколами не пізніше ніж у дводенний термін.

Протокол наради складається секретарем наради, якого визначає головуючий на нараді, підписується головуючим та секретарем наради.

Рішення, прийняті на нарадах, є обов’язковими для виконання структурними підрозділами Комісії.

25. Контроль за виконанням рішень, прийнятих на нарадах у Голови Комісії, членів Комісії, здійснюється структурним підрозділом Комісії, який здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії як колегіального органу, а у відповідних випадках – іншим структурним підрозділом Комісії, які регулярно інформують керівника Комісії, який проводив нараду, про стан виконання рішень, прийнятих на нарадах.

Організація роботи з документами та контролю за їх виконанням

26. Організація роботи з документами в Комісії здійснюється відповідно до інструкції з діловодства, що затверджується наказом Голови, та з урахуванням вимог цього Регламенту (далі – Інструкція з діловодства).

27. Відповідальність за організацію виконання документів несуть Голова Комісії, члени Комісії відповідно до розподілу обов’язків, керівник апарату Комісії, керівники структурних підрозділів Комісії.

Безпосередній контроль за ходом виконання документів здійснюється відповідним структурним підрозділом контролю Комісії.

28. Контролю підлягають:

виконання завдань, визначених законами України, постановами Верховної Ради України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, планами підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації законів України, постанов Верховної Ради України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України;

вирішення порушених у дорученнях Кабінету Міністрів України питань;

плани діяльності (роботи) Комісії;

розгляд запитів і звернень народних депутатів України;

розгляд звернень громадян;

виконання управлінських рішень, прийнятих за результатами розгляду вхідної та іншої кореспонденції.

29. Для здійснення контролю за виконанням актів законодавства, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, звернень народних депутатів України визначаються проміжні та планові терміни виконання завдань.

30. Контроль за ходом виконання актів законодавства, актів Президента України і Кабінету Міністрів України здійснюється шляхом:

розгляду письмової інформації структурних підрозділів Комісії про стан виконання актів законодавства з питань державного регулювання і нагляду за наданням фінансових послуг та заслуховування звітів про результати діяльності з цих питань відповідно до вимог розділу VIII цього Регламенту;

систематичного аналізу статистичних та оперативних даних (матеріалів), що характеризують стан виконання завдань; з матеріалів, що містять відомості про можливий зрив своєчасного чи повного виконання завдань, Голова Комісії або член Комісії відповідно до розподілу обов’язків дає доручення відповідним виконавцям щодо вжиття додаткових заходів для усунення причин, що перешкоджають їх своєчасному і повному виконанню;

періодичної комплексної або тематичної перевірки стану виконання завдань безпосередньо в структурних підрозділах Комісії.

III. Організація проведення засідань Комісії

Порядок підготовки засідань Комісії

31. Планові засідання Комісії проводяться, як правило, щовівторка і починаються о 10 годині.

Позачергові засідання Комісії проводяться у разі потреби із завчасним повідомленням про це учасників засідання.

В особливих випадках за рішенням Голови Комісії засідання Комісії може бути скликано невідкладно.

32. Порядок денний засідання Комісії визначає Голова Комісії за сформованим структурним підрозділом Комісії, який здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії як колегіального органу, переліком запропонованих до розгляду питань.

Пропозиції до порядку денного засідання Комісії вносять члени Комісії та/або структурні підрозділи Комісії за погодженням з членом Комісії відповідно до розподілу обов’язків.

В порядку денному засідання Комісії з кожного питання зазначається член Комісії відповідно до розподілу обов’язків, який відповідав за підготовку цього питання порядку денного, та керівник самостійного структурного підрозділу, який здійснював підготовку цього питання порядку денного і буде його доповідати на засіданні Комісії.

33. Затверджений Головою Комісії порядок денний засідання Комісії з переліком доповідачів та запрошених осіб надається разом з відповідними матеріалами членам Комісії та іншим посадовим особам, запрошеним на засідання, не пізніше ніж за 24 години до його початку.

Матеріали можуть розповсюджуватись шляхом розміщення відповідних електронних копій у внутрішній комп’ютерній мережі Комісії, про що учасникам засідання повідомляється окремо.

Матеріали з питань, які не могли бути передбачені до початку засідання Комісії, а також з питань, внесених на засідання Комісії, скликаного невідкладно, можуть надаватися учасникам засідання під час засідання.

34. Порядок денний відкритого засідання Комісії після його затвердження невідкладно оприлюднюється на офіційному веб-сайті Комісії в мережі Інтернет.

35. У разі потреби, з питань, включених до порядку денного, на засідання Комісії можуть запрошуватися особи, яких стосується обговорюване питання.

Перелік цих осіб формується структурним підрозділом Комісії, який здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії як колегіального органу, за пропозиціями посадових осіб, визначених відповідальними за підготовку до розгляду питань на засіданні Комісії, і узгоджується з Головою Комісії.

36. Перелік осіб, які відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" мають право бути присутніми на відкритому засіданні Комісії, формується структурним підрозділом Комісії, який здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії як колегіального органу, на підставі звернень таких осіб.

Питання щодо проведення представниками засобів масової інформації на засіданні Комісії кіно-, відео- і фотозйомок, а також звукозапису вирішується Головою Комісії.

37. Учасникам засідання забороняється приносити на засідання кіно-, відео- і фотоапаратуру та звукозаписувальну техніку, а також користуватися засобами зв'язку.

Проведення засідання Комісії та оформлення прийнятих рішень

38. Засідання Комісії є правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її загального кількісного складу.

Члени Комісії беруть участь у засіданнях Комісії особисто.

У засіданнях Комісії беруть участь керівник апарату Комісії, керівник юридичного підрозділу Комісії, керівники самостійних структурних підрозділів Комісії, керівник підрозділу, відповідального за зв’язки з громадськістю, керівник підрозділу з питань запобігання та протидії корупції в Комісії, а у разі відсутності цих керівників – особи, на яких покладено виконання їхніх обов’язків, а також за рішенням Голови Комісії – його радники.

39. Засідання Комісії проводяться під головуванням Голови Комісії, а в разі його відсутності – члена Комісії, який виконує його обов’язки та повноваження відповідно до встановленого Головою Комісії розподілу обов’язків та повноважень.

Зміни до порядку денного, оголошеного на засіданні Комісії, можуть вноситись Головою Комісії.

Порядок розгляду питань на засіданні Комісії визначається головуючим.

40. Питання порядку денного на засіданні Комісії доповідає керівник самостійного структурного підрозділу Комісії, який здійснював підготовку цього питання порядку денного.

Особи, запрошені на засідання Комісії, можуть брати участь в обговоренні питань, вносити пропозиції, робити застереження, давати пояснення.

Особи, запрошені на засідання Комісії з окремих питань, після розгляду цих питань і прийняття рішень щодо них, у подальшій роботі засідання участі не беруть.

41. Голова та члени Комісії можуть задавати запитання доповідачу та особам, запрошеним на засідання, з метою з`ясування необхідної інформації та відповідних обставин з питання, що розглядається на засіданні Комісії.

42. Головуючий повинен надати можливість кожному члену Комісії висловити свою думку з питання, що розглядається.

Учасники засідання Комісії під час проведення засідання та розгляду питань порядку денного повинні дотримуватися етичних норм поведінки і спілкування. Головуючий вживає всіх необхідних заходів для забезпечення конструктивної роботи та дисципліни спілкування при проведенні засідання Комісії.

Обговорення питання припиняється за рішенням головуючого.

43. Рішення Комісії приймається шляхом голосування і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загального кількісного складу Комісії.

Голова та члени Комісії мають по одному голосу кожен.

44. Прийняте рішення Комісії, оформлене на відповідному бланку Комісії, підписується Головою Комісії, членами Комісії, які брали участь у засіданні, візується керівником апарату Комісії, керівником самостійного структурного підрозділу Комісії, відповідального за підготовку питання, керівником юридичного підрозділу Комісії, керівником структурного підрозділу, який здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії як колегіального органу. Прийняте рішення Комісії має бути підписане зазначеними особами безпосередньо на засіданні Комісії (якщо рішення прийнято без зауважень і змін).

Результати голосування щодо прийнятого рішення фіксуються шляхом накладання на зворотній стороні аркушу бланку Комісії, на якому викладено текст рішення (у разі, якщо текст рішення містить більше одного аркушу – на зворотній стороні останнього аркушу тексту рішення) власноручних підписів членів Комісії – учасників засідання.

Якщо член Комісії не підтримав прийняте Комісією рішення, він засвідчує власноручно свою позицію «проти» чи «утримався» поруч зі своїм власноручним підписом. Цей член Комісії може також у письмовій формі викласти свою окрему думку, яка подається секретареві Комісії у триденний термін з моменту прийняття рішення і долучається до матеріалів засідання Комісії.

45. Кожен член Комісії голосує особисто. Передача права голосу не допускається.

Якщо член Комісії з виробничих причин не може взяти безпосередню участь у засіданні Комісії, він має право взяти участь у голосуванні з відповідного питання порядку денного, повідомивши Голову Комісії до початку проведення засідання про ці причини та свою позицію з відповідного питання порядку денного.

Зазначену інформацію щодо причин відсутності членів Комісії на засіданні Комісії та їхньої позиції з відповідного питання порядку денного Голова Комісії повідомляє присутніх на засіданні Комісії до початку розгляду питання порядку денного.

Результати голосування відсутніх членів Комісії щодо прийнятого рішення фіксуються відповідно до вимог пункту 44 цього Регламенту після закінчення засідання Комісії.

46. Рішення Комісії, прийняте за результатами розгляду питання порядку денного засідання Комісії, оформлюється розпорядженням.

47. Прийняте Комісією рішення реєструється за відповідним порядковим номером і датою проведення засідання Комісії. З оформленого і зареєстрованого рішення Комісії може робитися копія без аркуша візування, за винятком оригінала рішення, який надається для державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, із засвідченням копій у встановленому порядку.

48. Внесення змін та доповнень до вже прийнятого Комісією рішення у процесі опрацювання у Міністерстві юстиції України під час його державної реєстрації здійснюється на засіданні Комісії, а у випадку наявності зауважень щодо нормопроектувальної техніки, які не впливають на зміст документа – членом Комісії згідно з розподілом обов`язків з обов`язковим подальшим інформуванням цим членом Комісії на черговому засіданні Комісії про внесені зміни та доповнення до прийнятого рішення Комісії у процесі його опрацювання.

49. Працівники, визначені відповідальними за діловодство в структурних підрозділах Комісії, мають право, у разі необхідності, отримувати у структурному підрозділі Комісії, який здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії як колегіального органу, паперові та/або електронні копії прийнятих рішень Комісії для використання у роботі (без сторінки з підписами і візами).

Порядок надання копій рішень Комісії стороннім особам встановлюється наказом Голови Комісії.

50. Комісія на своїх засіданнях може надавати обов‘язкові для виконання протокольні доручення з окремих питань діяльності Комісії.

Протокольне доручення оформляється структурним підрозділом Комісії, який здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії як колегіального органу, та доводиться до структурних підрозділів Комісії та її посадових осіб для виконання у формі виписок з протоколів засідань Комісії.

51. Контроль за виконанням протокольних доручень Комісії та постійне інформування на засіданні Комісії про стан виконання протокольних доручень Комісії здійснює структурний підрозділ Комісії, який здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії як колегіального органу.

Інформація про стан виконання протокольного доручення Комісії повинна надаватися виконавцями до структурного підрозділу Комісії, який здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії як колегіального органу, не пізніше, ніж за 3 дні до закінчення терміну виконання протокольного доручення.

52. За результатами проведення засідання Комісії складається протокол, який підписується головуючим та секретарем Комісії.

Протокол складає секретар Комісії.

53. На засіданні проводиться звукозапис, який має конфіденційний характер і використовується для складання протоколу.

54. У разі потреби доопрацювання проекту рішення (акта), розглянутого на засіданні Комісії та щодо якого були висловлені пропозиції та зауваження у процесі розгляду, Комісія дає доручення посадовим особам Комісії, які організовують і забезпечують доопрацювання проекту і його внесення на розгляд Комісії у визначений термін та в порядку, передбаченому розділом VI цього Регламенту.

У разі потреби доопрацювання проекту рішення (акта), розглянутого на засіданні Комісії та щодо якого були висловлені пропозиції та зауваження у процесі розгляду, які стосуються нормопроектувальної техніки і не впливають на зміст документа, Комісія дає доручення посадовим особам Комісії, які організовують і забезпечують доопрацювання цього документа і подають його на підпис у встановленому цим Регламентом порядку без внесення на розгляд Комісії.

55. У разі прийняття рішення Комісії щодо погодження проекту закону України, проекту акта Президента України, проекту акта Кабінету Міністрів України тощо з внесеними в процесі обговорення на засіданні Комісії змінами зазначений проект оформляється відповідно до прийнятого Комісією рішення структурним підрозділом Комісії, який готував проект для розгляду на засіданні Комісії, разом з структурним підрозділом Комісії, який здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії як колегіального органу, візується в порядку, передбаченому розділом VI цього Регламенту, та подається секретарем Комісії для підписання Головою Комісії.

56. Протокол та матеріали засідання Комісії зберігаються структурним підрозділом Комісії, який здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії як колегіального органу, і надаються секретарем Комісії для ознайомлення членам Комісії за їх бажанням.

Комісією може бути прийняте рішення про доведення до відповідних державних органів матеріалів з розглянутих питань на засіданні Комісії.

57. Підготовка матеріалів для розгляду на засідання Комісії з питання, що становить державну таємницю України, допуск учасників на засідання Комісії з цього питання, оформлення протоколу засідання Комісії, актів, що приймаються за результатами засідання Комісії, здійснюється з дотриманням встановлених вимог щодо роботи з секретними документами.

58. Надання засобам масової інформації офіційної інформації стосовно засідань Комісії та прийнятих на них рішень забезпечує прес-служба Комісії.

IV. Організація роботи органів, що утворюються Комісією

59. Комісія для забезпечення ефективної реалізації своїх повноважень, координації дій з Національним банком України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольним комітетом України, міністерствами та іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади під час виконання відповідних завдань, розроблення проектів актів законодавства, а також для вирішення оперативних питань діяльності може утворювати постійні і тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи (комісії та робочі групи).

До складу постійних і тимчасових дорадчих органів Комісії залежно від покладених на них завдань включаються представники зазначених органів, а також народні депутати України, представники інших органів, суб’єктів підприємницької діяльності, об’єднань фінансових установ, громадських організацій, науковці та інші фахівці за їх згодою.

Сфера діяльності, повноваження та завдання постійних і тимчасових робочих органів визначається рішеннями Комісії щодо їх утворення або положеннями про них.

Рішення цих органів оформляються протоколами засідань цих органів.

60. Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо виконання основних завдань діяльності Комісії за рішенням Комісії може утворюватися Консультаційно-експертна рада, яка є постійно діючим на громадських засадах дорадчим органом, що бере участь в обговоренні проектів актів, які розробляються та/або розглядаються Комісією.

Положення про Консультаційно-експертну раду та її склад затверджується Комісією.

61. Для координації заходів, пов'язаних з проведенням консультацій з громадськістю та моніторингу врахування громадської думки, при Комісії може утворюватися консультативно-дорадчий орган – громадська рада, яка діє на підставі положення, що затверджується Комісією.

V. Порядок розроблення концептуальних засад реалізації основних завдань Комісії

62. З метою запровадження ефективного механізму реалізації завдань Комісії, визначених актами законодавства, програмами та планами, проекти законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та Комісії, спрямовані на вирішення системних питань функціонування ринків фінансових послуг, розробляються Комісією на основі схвалюваних нею концепцій.

63. Проект концепції відповідного нормативно-правового акта (далі – концепція) готується як самостійний документ, який містить всебічне обґрунтування вибору Комісією оптимального варіанта розв’язання проблем та визначає засади розроблення нормативно-правової бази реалізації цього завдання Комісії.

64. Концепція повинна мати такі розділи:

а) проблема – дається формулювання проблеми, яка має бути врегульована, окреслюються її масштаби та дається пояснення, чому це питання є пріоритетним для вирішення;

б) суттєві фактори – викладаються статистичні, аналітичні, інші дані, які мають бути прийняті до уваги під час прийняття рішення;

в) альтернативи – дається ґрунтовний виклад різних можливих варіантів вирішення проблеми, що розглядається, їх аналіз та порівняння за такими критеріями:

ефективність втілення відповідної стратегічної мети та вплив варіанта пропонованого рішення на інші важливі напрями політики державного регулювання;

суттєві наслідки та ризики, пов’язані з втіленням відповідного варіанта;

г) оптимальний варіант – рекомендується прийняття Комісією оптимального варіанта рішення, дається перелік аргументів на його користь;

ґ) впровадження – надається вичерпний перелік заходів, які мають бути здійснені для впровадження рекомендованого рішення (перелік законодавчих та/або нормативно-правових актів, які потрібно прийняти; адміністративних заходів; питання матеріального, фінансового, кадрового забезпечення тощо);

д) очікувані результати від реалізації концепції.

65. Розроблення концепцій передбачається відповідними планами роботи Комісії, а також дорученнями Голови Комісії, членів Комісії відповідно до розподілу обов’язків та за ініціативою керівників структурних підрозділів Комісії.

66. Концепція затверджується Комісією. Проект такого рішення Комісії містить детальний опис всіх суттєвих складових обраного варіанта у формулюваннях, які б не допускали іншого тлумачення запропонованого вибору варіанта вирішення проблеми, і має бути достатнім у якості завдання для розроблення відповідного проекту акта.

При цьому, у проекті рішення Комісії чітко зазначаються будь-які протилежні точки зору та розбіжності в позиціях заінтересованих структурних підрозділів Комісії, а також, у разі потреби, органів виконавчої влади, які виникли в ході консультацій та узгодження запропонованого варіанта рішення;

67. Концепції розробляються структурними підрозділами Комісії, до компетенції яких віднесено вирішення тих чи інших питань діяльності Комісії, узгоджуються із заінтересованими підрозділами Комісії, а також, у разі потреби, із заінтересованими державними органами, установами та організаціями, готуються та подаються на розгляд Комісією в порядку, передбаченому розділом VI цього Регламенту.

VІ. Порядок підготовки, подання та розгляду проектів розпоряджень Комісії

Загальні положення

68. Проекти розпоряджень Комісії подають на розгляд на засіданні Комісії Голова Комісії, члени Комісії відповідно до розподілу обов’язків.

69. Нормативно-правові акти Комісії підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

70. Розпорядження Комісії підлягають публікації у засобах масової інформації та/або розміщенню на офіційному веб-сайті Комісії, якщо інше не передбачене самим актом Комісії.

71. Розпорядження Комісії набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо не встановлено пізніший термін набрання ними чинності або законодавством не встановлено інший порядок набрання ними чинності.

Структура, вимоги до викладення та оформлення проектів розпоряджень Комісії

72. Розпорядження Комісії складається з таких структурних елементів, як назва, вступна частина, постановляюча частина, додатки (у разі потреби), підпис та має такі реквізити: порядковий реєстраційний номер, місце і дата прийняття.

Назва розпорядження повинна бути лаконічною і відображати його основний зміст.

73. Вступна частина розпорядження складається із слів «Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, постановила:».

У разі потреби перед цими словами може зазначатися мета розпорядження або посилання на акт законодавства України, на виконання якого воно спрямоване, тощо.

Постановляюча частина містить:

а) нормативні положення, правові норми;

б) конкретні правила поведінки суб’єктів суспільних відносин, що становлять предмет правового врегулювання цим розпорядженням;

в) визначення виду і міри негативних правових наслідків недотримання цих правил (зокрема юридичної відповідальності);

г) умови та порядок дії інших нормативних актів Комісії або їх окремих норм, які врегульовують інші правовідносини і спрямовані на вирішення питань, що виникають у зв’язку із набранням чинності даним розпорядженням;

ґ) у разі потреби – посилання на додатки;

д) норми, пов’язані з набранням чинності розпорядженням або його окремими положеннями, та у разі потреби – перелік суб’єктів контролю за його виконанням, приписи про необхідність прийняття нових актів тощо.

Розпорядження може містити індивідуально визначені вказівки (приписи) щодо виконання конкретних завдань чи вирішення питань оперативного характеру (з посиланням, у разі потреби, на додатки).

74. У разі, коли розпорядженням вносяться зміни до інших розпоряджень, у них викладається зміст цих змін. Якщо акти Комісії (їх окремі норми) визнаються такими, що втратили чинність, наводиться їх перелік.

Не допускається повторення норм, визначених раніше прийнятими актами Комісії.

Завдання та заходи можуть оформлятися у вигляді таблиці, що додаються до акта. Для кожного завдання (заходу) визначаються термін виконання та виконавці – структурні підрозділи або посадові особи Комісії.

75. Внесення змін до чинного розпорядження Комісії або визнання його таким, що втратило чинність, оформляється розпорядженням.

76. Зміст розпоряджень Комісії повинен викладатися офіційно-діловим стилем з дотриманням нормативів державної мови. Вживані у тексті терміни повинні застосовуватися в одному значенні і не допускати різного тлумачення. Речення повинні бути стислими, простими і доступними за змістом.

Підготовка та подання проектів розпоряджень Комісії

77. Підготовка проектів розпоряджень Комісії для розгляду на засіданнях Комісії здійснюється структурними підрозділами Комісії відповідно до цього Регламенту, а також Інструкції з діловодства.

78. Проекти розпоряджень Комісії готуються на підставі:

законів України;

актів та доручень Президента України;

актів Кабінету Міністрів України, доручень Кабінету Міністрів України;

планів роботи Комісії, актів Комісії, доручень Голови Комісії, членів Комісії.

Підготовка проектів розпоряджень Комісії може бути ініційована керівниками структурних підрозділів Комісії, керівниками робочих груп, утворених Комісією, а також дорадчими органами Комісії.

79. У разі, коли розроблення проекту розпорядження Комісії згідно з розпорядчим документом доручено декільком структурним підрозділам Комісії, підрозділ, зазначений першим у дорученні щодо розроблення цього проекту, є головним розробником та відповідає за його підготовку і внесення на розгляд Комісії.

Інші підрозділи Комісії, до компетенції яких належать питання, що стосуються окремих положень проекту розпорядження (заінтересовані підрозділи), зобов’язані брати участь у його розробленні та опрацюванні.

80. Головний розробник організовує роботу з розроблення проекту розпорядження (проводить консультації, узгоджувальні наради, робочі зустрічі, отримує інформаційно-аналітичні та інші необхідні матеріали). У разі потреби, до підготовки проектів розпоряджень можуть залучатися науковці, фахівці, представники недержавних організацій, інші заінтересовані особи за їх згодою.

Для підготовки проекту розпорядження Комісії може утворюватися робоча група. Така робоча група утворюється відповідно до наказу Голови Комісії, у якому зазначається склад робочої групи, мета і завдання, які поставлені перед цією робочою групою, терміни виконання завдань.

81. Координація і спрямування роботи з розроблення проекту розпорядження здійснюється членом Комісії відповідно до розподілу обов’язків та повноважень.

82. Проекти розпоряджень Комісії підлягають обов’язковій експертизі юридичним підрозділом Комісії.

Проекти розпоряджень з питань витрачання фінансових і матеріальних ресурсів Комісії, а також предметом яких є урегулювання питань оплати праці, соціальних та трудових відносин, підлягають узгодженню з структурними підрозділами Комісії, до компетенції яких віднесені ці питання.

83. Проекти розпоряджень Комісії, що є нормативно-правовими актами, виносяться на публічне обговорення шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації та/або розміщення на офіційному веб-сайті Комісії. За рішенням Комісії можуть бути винесені на публічне обговорення й інші проекти її розпоряджень.

Проект розпорядження Комісії (проект акта, що готується Комісією), який підлягає публічному обговоренню або узгодженню з іншими заінтересованими органами, схвалюється Комісією для оприлюднення або, відповідно, для направлення до відповідних органів для узгодження.

За результатами публічного обговорення (узгодження) проект виноситься на засідання Комісії для затвердження, а для проектів актів, які розробляються Комісією, але приймаються іншими органами – для погодження.

84. У процесі підготовки проекту розпорядження Комісії:

а) головний розробник:

аналізує стан справ у відповідній сфері правового регулювання, причини, які зумовлюють необхідність підготовки проекту, визначає механізм вирішення проблеми, що потребує врегулювання, передбачає правила і процедури, які, зокрема, унеможливлювали б вчинення корупційних правопорушень;

готує проект із залученням для цього спеціалістів відповідної сфери діяльності, працівників юридичного підрозділу Комісії, забезпечуючи належний фаховий рівень відпрацювання проекту, дотримання вимог нормопроектувальної техніки і мовних норм з обов’язковою уніфікацією термінології;

у разі потреби, надає проект розпорядження відповідному структурному підрозділу Комісії для перевірки проекту на відповідність міжнародним зобов’язанням України та acquis communautaire у порядку, передбаченому пунктами 92 і 93 цього Регламенту, а також на відповідність Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини у порядку, передбаченому пунктом 94 цього Регламенту; забезпечує врахування положень зазначеної Конвенції та практики Європейського суду з прав людини, а також положень джерел acquis communautaire в проекті розпорядження; у разі неврахування положень джерел acquis communautaire обґрунтовує разом з структурним підрозділом Комісії, до компетенції якого віднесені питання євроінтеграції, недоцільність їх урахування;

у разі розроблення проекту регуляторного акта надає його для узгодження структурному підрозділу Комісії, до компетенції якого віднесені питання методології регулювання та нагляду за фінансовими установами, для перевірки проекту на відповідність засадам політики державного регулювання у сфері ринків фінансових послуг, проводить аналіз його регуляторного впливу, готує відповідну довідку;

у разі розроблення проекту, що має регуляторний характер, супроводжує його публічне обговорення;

надає копії проекту заінтересованим підрозділам та члену Комісії відповідно до розподілу обов’язків та повноважень для узгодження, у разі отримання зауважень до проекту опрацьовує їх та вносить необхідні поправки;

вживає вичерпних заходів для усунення можливих розбіжностей щодо проекту розпорядження. З цією метою організовує та проводить детальне обговорення варіантів рішень із спірних позицій за участю членів Комісії, інших керівників заінтересованих підрозділів, які мають зауваження;

після узгодження із заінтересованими підрозділами надає проект розпорядження юридичному підрозділу Комісії для проведення правової експертизи.

У разі отримання від юридичного підрозділу Комісії зауважень до проекту розпорядження розглядає їх з метою пошуку взаємоприйнятного рішення. Якщо такого рішення не знайдено, проект розпорядження вноситься на розгляд Комісії в установленому порядку з викладенням розбіжностей;

у разі отримання від заінтересованих органів зауважень та пропозицій до проекту опрацьовує та виносить їх на засідання Комісії разом з пропозиціями щодо необхідних поправок. Зауваження та пропозиції щодо нормопроектувальної техніки, які не впливають на зміст норм проекту, не потребують окремого винесення на засідання Комісії.

б) заінтересований підрозділ:

опрацьовує положення проекту розпорядження з питань, що належать до його компетенції;

у разі відсутності зауважень – погоджує його і повертає головному розробникові;

у разі наявності зауважень та пропозицій – за підписом керівника повідомляє про них головного розробника з чітким формулюванням відповідних положень.

Керівник заінтересованого підрозділу зобов’язаний взяти особисту участь у врегулюванні спірних питань, якщо головний розробник визнає за необхідне проведення узгоджувальної процедури.

Проект розпорядження Комісії повинен бути розглянутий і завізований заінтересованими підрозділами у термін, визначений головним розробником. Цей термін не може бути меншим трьох робочих днів за винятком випадків, коли дорученням щодо підготовки проекту встановлений інший строк розгляду та візування.

Проект розпорядження не потребує повторного узгодження із заінтересованими підрозділами, якщо їх письмові зауваження повністю враховано головним розробником в остаточній редакції проекту;

в) структурний підрозділ Комісії, до компетенції якого віднесені питання євроінтеграції:

перевіряє проект розпорядження на відповідність міжнародному досвіду та міжнародним зобов’язанням України, положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, а також acquis communautaire у разі, коли цей проект за предметом правового регулювання належить до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу;

погоджує проект;

г) юридичний підрозділ Комісії:

забезпечує участь своїх працівників в опрацюванні проекту розпорядження;

проводить правову експертизу проекту на відповідність законодавству;

повідомляє головного розробника про результати експертизи у погоджений з ним термін. У разі невідповідності проекту законодавству надає письмовий висновок з пропозиціями щодо правового вирішення відповідного питання;

погоджує проект.

ґ) структурний підрозділ Комісії, який здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії як колегіального органу:

перевіряє проект розпорядження на відповідність нормативам державної мови, вимогам цього Регламенту та Інструкції з діловодства протягом двох робочих днів;

погоджує проект.

85. Підготовлений проект розпорядження Комісії візується на звороті послідовно керівниками структурних підрозділів Комісії, що розробляли проект та приймали участь в його розробці (опрацюванні), керівником юридичного підрозділу Комісії та членом Комісії відповідно до розподілу обов’язків і повноважень, а в разі їх відсутності – особами, на яких покладено виконання їхніх обов’язків, і подається структурному підрозділу Комісії, який здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії як колегіального органу, для винесення на розгляд Комісії разом із супровідною заявкою (додаток 1). Додатки до розпорядження підписуються та візуються керівником підрозділу Комісії, що є головним розробником, а в разі його відсутності – особою, на яку покладено виконання його обов’язків.

До проекту розпорядження додаються:

а) пояснювальна записка (додаток 2), у якій зазначаються підстава та мета розроблення проекту, визначається його місце у відповідній сфері правового регулювання, міститься аналіз причин, наводяться факти і цифрові дані, що обґрунтовують необхідність його прийняття, відображаються фінансово-економічні розрахунки та пропозиції щодо джерел покриття витрат (якщо реалізація акта не потребує фінансування, то про це окремо повідомляється в записці), прогнозуються очікувані соціально-економічні результати від реалізації акта. У разі розроблення проекту, що має регуляторний характер, пояснювальна записка може не складатися.

Загальний обсяг пояснювальної записки не повинен перевищувати чотирьох сторінок. До неї може додаватися викладений в стислій формі інформаційно-довідковий матеріал (таблиці, схеми, діаграми тощо), який є необхідним для обґрунтування сутності проекту розпорядження;

б) у разі розроблення проекту, що має регуляторний характер, аналіз регуляторного впливу, складений за встановленою формою;

в) у разі, коли проект розпорядження за предметом правового регулювання належить до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу, висновок щодо відповідності проекту acquis communautaire;

г) порівняльна таблиця, якщо проект розпорядження передбачає внесення змін до інших актів Комісії (додаток 5), в якій зазначаються положення (норми) розпорядження, які є чинними, а також пропозиції щодо змін до них (нова редакція положень, норм розпорядження).

У разі внесення проекту розпорядження з розбіжностями до нього додається протокол розбіжностей (додаток 4), в якому повинна міститися редакція спірного пункту (норми, положення) проекту, варіант редакції, запропонований заінтересованим підрозділом, мотиви відхилення головним розробником зауважень та пропозицій, а також стисло повідомляється про проведену головним розробником роботу з урегулювання цих розбіжностей та про посадових осіб, які брали у ній участь.

Для розгляду зауважень та пропозицій, отриманих від заінтересованих органів, на засідання Комісії виноситься:

а) довідка про результати опрацювання проекту розпорядження із заінтересованими органами (додаток 3), де зазначаються органи (підприємства, установи, організації та їх об’єднання, громадяни), які:

погодили проект;

висловили зауваження та пропозиції, враховані головним розробником;

висловили зауваження та пропозиції, не враховані головним розробником;

не висловили своєї позиції щодо проекту розпорядження.

До довідки додаються також листи заінтересованих органів, у яких відображається їхня позиція щодо проекту розпорядження;

б) протокол розбіжностей (додаток 4).

У разі якщо за результатами розгляду на засіданні Комісії зауважень та пропозицій, отриманих від заінтересованих органів, поправки до проекту розпорядження не вносились або вносились лише до додатків, проект розпорядження не потребує повторного візування.

При винесенні проекту розпорядження для затвердження Комісією після завершення процедур публічного обговорення та узгодження із заінтересованими органами, документи, зазначені у частині другій цього пункту, не додаються.

Супровідна заявка, пояснювальна записки, довідка про результати опрацювання із заінтересованими органами та протокол розбіжностей підписуються керівником підрозділу, що є головним розробником, а у разі відсутності керівника – особою, на яку покладено виконання його обов'язків.

86. Проекти розпоряджень Комісії, що мають характер правових актів індивідуальної дії, готуються і подаються структурним підрозділом Комісії, до компетенції якого віднесено питання, з якого підготовлено проект розпорядження, з дотриманням вимог абзацу першого пункту 85 цього Регламенту (крім вимог щодо візування проекту заінтересованими підрозділами, структурним підрозділом Комісії, до компетенції якого віднесені питання євроінтеграції) та разом з інформаційними матеріалами, необхідними і достатніми для прийняття рішення Комісією (пояснювальна записка, в якій зазначаються основні відомості про фінансову установу; фінансові та інші показники діяльності; виявлені порушення та застосовані заходи впливу, стан їх виконання тощо).

87. Проекти розпоряджень Комісії, що стосуються проектів документів, які надійшли до Комісії від інших державних органів для розгляду та погодження Комісією у встановленому законодавством порядку (проекти законів України, проекти актів Президента України та Кабінету Міністрів України, проекти нормативно-правових актів тощо), а також проекти розпоряджень Комісії, що стосуються розробки пропозицій щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, готуються і подаються структурним підрозділом Комісії, до компетенції якого віднесено питання, з якого підготовлено проект розпорядження, з дотриманням вимог абзацу першого пункту 85 цього Регламенту та разом з інформаційними матеріалами, необхідними і достатніми для прийняття рішення Комісією.

У разі необхідності член Комісії згідно з розподілом функціональних обов’язків за зверненням керівника самостійного структурного підрозділу Комісії відповідно до компетенції, за погодженням з Головою Комісії, може забезпечити розгляд та погодження у встановленому законодавством порядку проекту документа, який надійшов до Комісії від інших державних органів, без внесення на Комісію.

88. Проекти розпоряджень Комісії, які готуються на підставі законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, рішень Комісії, доручень Кабінету Міністрів України, Голови Комісії, членів Комісії вносяться на розгляд Комісії, виходячи з термінів, передбачених цими законами, актами, рішеннями та дорученнями.

У виняткових випадках, якщо проект розпорядження, що готується на виконання рішення Комісії або доручення Голови Комісії чи члена Комісії, з поважних причин неможливо внести на розгляд Комісії вчасно, встановлений термін подання може бути перенесено Головою Комісії (якщо термін встановлено Комісією) або особою, яка його встановила, на письмове вмотивоване прохання головного розробника, яке подається не пізніше, ніж за 5 днів до закінчення встановленого терміну.

89. Розпорядження Комісії, прийняте за результатами голосування на засіданні Комісії, підписується Головою Комісії.

90. Після затвердження Комісією розпорядження головний розробник подає до структурного підрозділу, який здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії як колегіального органу, електронну копію розпорядження.

91. Структурний підрозділ Комісії, який здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії як колегіального органу, систематично інформує Голову Комісії, членів Комісії відповідно до розподілу обов’язків про стан дотримання порядку підготовки та встановлених термінів внесення проектів розпоряджень Комісії на розгляд на засіданнях Комісії.

Опрацювання проектів розпоряджень Комісії з урахуванням acquis communautaire

92. Проекти розпоряджень Комісії відповідно до Закону України „Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” підлягають опрацюванню з урахуванням acquis communautaire.

Опрацюванню з дотриманням цієї вимоги підлягають проекти розпоряджень у разі, коли цей проект за предметом правового регулювання належить до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу.

Висновок щодо відповідності проекту розпорядження Комісії acquis communautaire готує структурний підрозділ Комісії, до компетенції якого віднесені питання євроінтеграції, за встановленою формою.

93. У процесі розроблення проекту розпорядження Комісії, який підлягає опрацюванню з урахуванням acquis communautaire, структурний підрозділ Комісії, до компетенції якого віднесені питання євроінтеграції:

а) визначає джерела acquis communautaire, які регулюють правовідносини у сферах правового регулювання, до яких належить проект розпорядження;

б) визначає положення джерел acquis communautaire, які мають бути враховані в проекті розпорядження.

94. У разі, коли за предметом правового регулювання зачіпаються права і свободи, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі – Суд), проекти розпоряджень Комісії підлягають опрацюванню з урахуванням положень Конвенції та практики Суду. При цьому структурний підрозділ Комісії, до компетенції якого віднесені питання євроінтеграції, визначає:

а) чи містяться у проекті розпорядження норми, що порушують права та свободи, гарантовані Конвенцією відповідно до практики Суду;

б) положення Конвенції відповідно до практики Суду, яких стосується проект розпорядження.

95. Довідка про відповідність проекту розпорядження Комісії положенням Конвенції та практиці Суду складається структурним підрозділом Комісії, до компетенції якого віднесені питання євроінтеграції.

VIІ. Порядок підготовки проектів законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України

96. Проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України готуються і подаються Комісією у порядку та відповідно до вимог, визначених актами Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України з цих питань .

Проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, які подаються Комісією, готуються з дотриманням вимог зазначених актів, а також вимог розділу VI цього Регламенту. Керівники структурних підрозділів та інші особи Комісії, що розробляли та опрацьовували проект Закону України або акта Президента України чи Кабінету Міністрів України, візують його копію на її останній сторінці.

97. Погодження проектів законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, які розробляються Комісією, оформлюється розпорядженням Комісії у встановленому цим Регламентом порядку.

VIII. Порядок підготовки та розгляду Комісією інформації про стан діяльності щодо державного регулювання і нагляду за наданням фінансових послуг

98. Комісія здійснює контроль за виконанням законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та власних актів з питань державного регулювання і нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері, систематично розглядає ці питання на своїх засіданнях.

99. Перелік для розгляду на засіданнях Комісії питань, пов’язаних з виконанням законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та Комісії з питань державного регулювання і нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері, а також із звітуванням керівників структурних підрозділів Комісії про результати діяльності з цих питань очолюваних ними підрозділів, формується структурним підрозділом Комісії, який здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії як колегіального органу, за пропозиціями членів Комісії і є складовою частиною річного плану роботи Комісії.

100. Структурний підрозділ Комісії, інформація (звіт) керівника якого заслуховується на засіданні Комісії, подає у визначений термін доповідну записку (додаток 6) щодо внесеного на розгляд питання, яка підписується керівником підрозділу, а у разі відсутності керівника – особою, на яку покладено виконання його обов’язків, разом з проектом рішення Комісії з цього питання.

Доповідна записка повинна містити всебічний аналіз, проведений на підставі перевірених та документально підтверджених фактів, з об’єктивною оцінкою стану справ і результатів реалізації актів законодавства; за наявності негативних фактів – причини та заходи, що вживаються для виправлення становища.

Обсяг доповідної записки не повинен перевищувати 4 аркушів. До неї може додаватися інформаційно-довідковий матеріал.

101. За результатами розгляду інформації (звіту) Комісія приймає рішення з оцінки ефективності діяльності щодо державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг, яке є обов’язковим до виконання керівниками структурних підрозділів Комісії, які відповідають за організацію та здійснення функцій державного регулювання та нагляду за наданням окремих видів фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері.

IX. Взаємодія з іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування

102. Під час здійснення своїх повноважень Комісія взаємодіє з Верховною Радою України та її органами, Президентом України та його Адміністрацією, Кабінетом Міністрів України та його Секретаріатом, центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

103. Голова Комісії представляє у Верховній Раді України внесений Президентом України чи Кабінетом Міністрів України законопроект та супроводжує його на всіх стадіях розгляду. У разі одночасного розгляду на засіданнях кількох комітетів Верховної Ради України законопроекту, внесеного Президентом України чи Кабінетом Міністрів України, у засіданні головного комітету бере участь Голова Комісії, а в засіданнях інших комітетів – члени Комісії, визначені Головою Комісії.

Голова Комісії визначає члена Комісії, яка представлятиме позицію Кабінету Міністрів України під час розгляду законопроекту, внесеного на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України.

Комісія в порядку та відповідно до вимог, визначених актами законодавства :

готує та погоджує на своїх засіданнях позицію та висновки до законопроектів, внесених на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України;

розглядає звернення та рекомендації комітетів Верховної Ради України;

готує матеріали до проведення години запитань до Уряду та до парламентських слухань, а також слухань у комітетах Верховної Ради України.

104. Комісія взаємодіє із Секретаріатом Кабінету Міністрів України з питань, що виникають у відносинах з Кабінетом Міністрів України, проводить консультації стосовно процедури підготовки проектів актів законодавства та інших документів, які подаються на розгляд Кабінету Міністрів України, організації контролю за виконанням рішень Кабінету Міністрів України, а також з інших питань.

105. Комісія розглядає звернення, пропозиції, інші матеріали та документи, що надходять від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, забезпечує своєчасне узгодження проектів нормативно-правових актів, що подаються на розгляд Кабінету Міністрів України.

Х. Співпраця з органами, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг

Співпраця з Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку

106. Комісія співпрацює з Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку згідно з положеннями Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

107. Голова державного органу, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, або уповноважена ним особа може брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях Комісії, на яких обговорюються питання, що зачіпають наглядову компетенцію цього органу.

Інформація про такі засідання завчасно доводиться до органу, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, секретарем Комісії.

108. Пропозиції Голові Комісії з переліку питань для розгляду на спільних нарадах Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Комісії надаються членами Комісії.

Матеріали разом з пропозиціями з питань, внесених на зазначені наради, готуються за дорученням Голови Комісії структурними підрозділами Комісії, до компетенції яких віднесені ці питання.

Співробітництво з державними органами іноземних держав з питань нагляду за діяльністю фінансових установ та міжнародними організаціями

109. Комісія здійснює співробітництво з міжнародними організаціями, державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав з питань, віднесених до її компетенції, згідно з положеннями Законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" та "Про міжнародні договори України", а також інших нормативних актів з питань міжнародного співробітництва.

110. Комісія співробітничає з державними органами іноземних держав з питань нагляду за діяльністю фінансових установ відповідно до укладених міжнародних договорів.

111. Участь та співробітництво з Міжнародною асоціацією органів страхового нагляду (IAIS), Міжнародною організацією органів нагляду за пенсійними фондами (IOPS), іншими організаціями, що об’єднують державні органи нагляду за фінансовими ринками і установами, здійснюється Комісією відповідно до законодавства про міжнародну діяльність, а також установчих та регламентних документів зазначених організацій.

ХІ. Взаємодія Комісії із засобами масової інформації та громадськістю

112. З метою організації ефективної взаємодії між Комісією, засобами масової інформації та громадськістю Комісія забезпечує:

створення необхідних умов для роботи Консультативно-експертної ради та громадської ради;

проведення в установленому порядку консультацій з громадськістю;

організацію вивчення громадської думки стосовно проблем, пріоритетів та перспектив розвитку у сфері ринків фінансових послуг;

проведення моніторингу громадської думки під час підготовки та виконання рішень Комісії;

інформування громадськості про діяльність Комісії шляхом оприлюднення інформації на офіційному веб-сайті Комісії в мережі Інтернет відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", проведення прес-конференцій, брифінгів, Інтернет-конференцій, прямих телефонних ліній, розміщення в засобах масової інформації статей, інтерв’ю, коментарів, підготовки теле- і радіопередач, виготовлення та розповсюдження інформаційно-презентаційної продукції про діяльність Комісії;

проведення моніторингу повідомлень у засобах масової інформації стосовно своєї діяльності та реагування на критичні зауваження;

організацію та проведення роз’яснень цілей, змісту і порядку реалізації державної політики у сфері ринків фінансових послуг.

Взаємодія Комісії із засобами масової інформації забезпечується прес-службою Комісії.

113. Пропозиції (звернення) об’єднань громадян розглядаються у місячний строк Головою Комісії або визначеною ним посадовою особою. Про результати розгляду авторові пропозицій (звернень) повідомляється листом за підписом зазначених осіб.

Примітки:

1. Для обчислення термінів, зазначених у цьому Регламенті, офіційні вихідні, святкові та неробочі дні не враховуються.

2. Зазначені у цьому Регламенті структурні підрозділи Комісії, до компетенції яких віднесені певні питання діяльності Комісії, визначаються такими згідно із структурою Комісії і відповідно до положень про ці структурні підрозділи.

Джерело: http://dfp.gov.ua/

(2012112502.Polozhennja pro Nackomfinposlug.doc)

© Олександр Кривенко 
+380 63 241-36-81
akryvenko64@gmail.com 

http://a-kryvenko.blogspot.com/
skype: kryvenko8 

Постійна адреса цієї статті: http://a-kryvenko.blogspot.com/2011/11/blog-post_8186.html

Copyright © 2011 – 2012 Олександр Кривенко.
Усі права захищені. Інформація на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/ є власністю Олександра Кривенка. Право власності охороняється законодавством України. Будь-яке копіювання, у тому числі окремих частин текстів чи зображень, публікування і републікування, передрук або будь-яке інше поширення інформації, яка міститься на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/, в якій би формі та яким би технічним способом воно не здійснювалося, суворо забороняється без попередньої письмової згоди з боку Олександра Кривенка.