вторник, 11 декабря 2007 г.

(D1) Дорожня карта Держфінпослуг для ринку кредитної кооперації - 1

(D1) Дорожня карта Держфінпослуг для ринку кредитної кооперації - 1
11.12.2007
Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України

Інформація про стан та тенденції розвитку кредитних спілок в Україні

1.    Загальна інформація про систему кредитної кооперації в Україні

1.1. Становлення та сучасний стан ринку кредитних спілок
Кредитно-кооперативний рух в Україні відродився у 1992 році за ініціативою систем кредитних спілок української діаспори США і Канади та за підтримки урядів цих країн. Учасниками ринку кооперативного кредитування є кредитні спілки та об’єднані кредитні спілки. Жодного кооперативного банку не створено.
Всього до появи Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг в Україні було зареєстровано близько 1500 кредитних спілок. Станом на 07.12.2007 р. у Державному реєстрі фінансових установ наявна інформація про 793 кредитні спілки, які об’єднують більше 2,2 мільйонів осіб та загальні активи яких станом на 01.10.2007 р. склали майже 5,1 млд. грн.. Кредитні спілки присутні у всіх адміністративно-територіальних одиницях України. Найбільше кредитних спілок функціонує у Києві (98), Донецькій (64), Луганській (58), та Черкаській (52) областях, а найменше у Житомирській (9), Сумській (12) та Рівненській (13) областях.
Більше 400 кредитних спілок об’єднані в три всеукраїнські та 20 місцевих асоціацій.
В Україні діють дві основні всеукраїнські асоціації кредитних спілок Національна асоціація кредитних спілок України (НАКСУ) і Всеукраїнська асоціація кредитних спілок (ВАКС).
Національна асоціація кредитних спілок України створена 9 червня 1994 року. Нині до складу НАКСУ входять 172 кредитні спілки. НАКСУ є членом Всесвітньої ради кредитних спілок (WOCCU)/. НАКСУ видає спеціалізоване корпоративне видання “Бюлетень кредитних спілок”. При НАКСУ діють Навчально – методичний центр, Сервісний центр, Інформаційно-консультаційна служба і об’єднана кредитна спілка членів НАКСУ. НАКСУ є одним із акціонерів бюро кредитних історій “Міжнародне бюро кредитних історій”. В НАКСУ акумульовано ряд централізованих фінансових фондів членів НАКСУ, а саме: центральний резерв ліквідності, фонд технічної допомоги, фінансова програма “Старт” та стабілізаційний фонд, який є основою для реалізації Стабілізаційної програми НАКСУ. За час існування НАКСУ напрацьовано значний досвід вирішення системних проблем своїх членів у режимі саморегулювання, зокрема: відпрацьовано алгоритм обробки і аналізу звітності КС за визначеними Держфінпослуг формами; розроблена спеціальна аналітична рейтингова система оцінки фінансового стану КС; НАКСУ запроваджена практика оприлюднення опосередкованого публічного рейтингу своїх членів на основі оцінки їх фінансового стану за спеціальною бальною шкалою; організаційна та функціональна структура НАКСУ повною мірою адаптована до роботи в якості саморегулівної організації та адміністрування Стабілізаційної програми.
Рис. 1. Система Національної асоціації кредитних спілок України
 

Всеукраїнська асоціація кредитних спілок створена 7 листопада 2003 року. На початок грудня 2007 року Всеукраїнська асоціація кредитних спілок налічує 155 членів. ВАКС є учасником Європейського клубу рухів кредитних спілок (Ірландія, Великобританія, Польща і Румунія). ВАКС видає спеціалізоване корпоративне видання “Вісник кредитної кооперації”. ВАКС є ключовою складовою системи, яка по вертикалі на основі відповідної договірної бази охоплює діяльність 20 місцевих асоціацій кредитних спілок, які об’єднують більше 300 кредитних спілок (трирівнева модель асоціації для місцевих асоціацій за формулою ВАКС - місцева асоціація - КС), а по горизонталі на основі договору про співробітництво від 14.09.2007 р. ВАКС (представницька складова системи) працює в єдиному комплексі із обслуговуючим кооперативом “Профконсалт”, співвласниками якого є 17 місцевих асоціацій кредитних спілок (сервісна складова системи) та неприбутковим об’єднанням кредитних спілок “Програма захисту вкладів”, що будується на індивідуальному членстві кредитних спілок-учасників (стабілізаційна складова системи). Об’єднання кредитних спілок “Програма захисту вкладів” покликане стати стабілізаційним оператором для кредитних спілок-членів ВАКС та місцевих асоціацій, а також основою для реалізації класичної схеми страхування вкладів у співпраці із Українською страховою компанією кредитних спілок (заснована іноземними інвесторами в особі спеціалізованих страховиків, що належать системі кредитних спілок Польщі). Сильними сторонами об’єднання кредитних спілок “Програма захисту вкладів” як стабілізаційного оператора є: комплексність підходу (обробка і аналіз звітності, виїзний моніторинг, адміністрування програм фінансового оздоровлення); участь у схемі страхування вкладів за польським форматом; акцент не лише на фінансовий стан КС, але й на якість системи управління, внутрішнього контролю та розкриття інформації; наявність міжнародного дорадчого комітету, в який входять провідні фахівці із 6 країн; задіяння мережі фінансових аналітиків та тимчасових адміністраторів місцевих асоціацій кредитних спілок. ВАКС у співпраці із об’єднанням кредитних спілок “Програма захисту вкладів” запроваджено два системних проекти, а саме: проект “Відкрита кредитна спілка” (передбачає періодичне публічне розкриття фінансової та організаційної інформації кредитними спілками-учасницями проекту) та проект “Фінансова просвіта” (передбачає постійну просвітницьку діяльність серед членів кредитної спілки з метою підвищення рівня їх економічної грамотності та обізнаності у правових і фінансових механізмах діяльності кредитної спілки).
Рис. 2. Система Всеукраїнської асоціації кредитних спілок

Концепцією розвитку системи кредитної кооперації, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 червня 2006 р. № 321-р, передбачено подальше формування в Україні ефективної структури системи кредитної кооперації, яка має включати такі елементи:
кредитні спілки, що безпосередньо надають фінансові послуги своїм членам;
інфраструктуру, яка забезпечує належний рівень фінансової, системної та організаційної інтеграції кредитних спілок;
сервісну інфраструктуру, об’єкти якої перебувають у власності кредитних спілок або під їх контролем та забезпечують надання відповідних послуг. 

Рис. 3. Майбутня система кредитної кооперації в Україні

З метою впровадження положень Концепції розвитку системи кредитної кооперації Держфінпослуг за участю заінтересованих центральних органів виконавчої влади, Національного банку України, асоціацій кредитних спілок та Асоціації українських банків було опрацьовано та розпорядженням Держфінпослуг від 05.09.06 № 6189 затверджено узгоджений План заходів. 
1.2 Основні показники діяльності кредитних спілок
Досягнуто значних позитивних результатів в розвитку ринку кооперативного кредитування. Кредитні спілки забезпечують розв’язання проблем соціально незахищених верств населення і фінансову підтримку суб’єктів малого підприємництва та фермерських господарств, надають фінансові послуги переважно тим категоріям населення, робота з якими не є пріоритетною для банків.
Розширення видів кредитування кредитними спілками сприяє поступовому збільшенню конкуренції на ринку фінансових послуг, що позитивно позначається на їх якості та ціні. Основні показники щодо стану кредитних спілок в Україні наведено в табл. 1.
Табл.1. Основні показники діяльності кредитних спілок України
Показник
01.01.2004
01.01.2005
01.01.2006
01.10.2007
Загальна кількість членів КС (тис.), в т. ч.
519
788
1231
2226,5
Кількість членів КС, які мають депозити
55
62
79,1
135
Кількість членів КС, які мають кредити
212
306
497,1
636
Загальні активи (млн. грн.)
545,7
864,8
1939,5
5092,0
Загальна сума внесків (вкладів) на депозитні рахунки членів кредитних спілок (млн. грн.)
323
552,4
1145,9
3363,4
Сума кредитів членам спілки (млн. грн.)
445,2
713
1441,6
4371,5
Капітал (млн. грн.)
172,1
245,3
668,5
1450,7
Показник
01.01.2004
01.01.2005
01.01.2006
01.10.2007

Слід зазначити, що розвиток окремих груп кредитних спілок має різну динаміку. Особливо виділяється невелика група кредитних спілок-фаворитів, для якої, як правило, ознаку членства визначено в якості членства у всеукраїнській громадській організації (близько 5% від загальної кількості кредитних спілок). Кредитні спілки цієї групи займають “відкриту ринкову позицію” (тобто не орієнтовані у своїй політиці надання фінансових послуг на певну локальну територіальну чи професійну спільноту), розвивають розгалужену мережу відокремлених підрозділів (філій чи відділень), в тому числі за межами адміністративно-територіальної одиниці свої реєстрації, та в основному спеціалізуються на масових стандартних продуктах в сфері споживчого кредитування. Натомість, на ринку продовжує знаходитися група так званих “жевріючих кредитних спілок” (близько 100 кредитних спілок), переважно у сільській місцевості, які протягом останніх років демонстрували мінімальну, а подекуди негативну динаміку зростання своїх показників. На ринку присутні також малочисленні групи кредитних спілок (всього до 20 кредитних спілок), що побудовані не за “класичною схемою” діяльності такого роду кооперативних фінансових установ, які, вносять певні викривлення у середню для ринку кредитних спілок динаміку показників (афілійовані до банків кредитні спілки, кредитні спілки, що використовують технологію “купівлі в групах”, кредитні спілки, що функціонують у формі “закритих бізнес-клубів” тощо). Однак, незважаючи на визначені вище структурні впливи на загальну статистику щодо діяльності ринку кредитних спілок, в цілому можна констатувати, що для переважної більшості з них є характерною значна позитивна динаміка зростання всіх основних показників їх діяльності, завдяки чому присутність кредитних спілок на ринку суттєво розширилася та зміцнилася. Графічно динаміку зростання основних показників діяльності кредитних спілок протягом останніх трьох років та 9 місяців показано на рис. 4.
 Рис. 4. Динаміка основних показників діяльності кредитних спілок

 


Кількість членів кредитних спілок за останні три роки та 9 місяців зросла в 4 рази, що графічно показано на рис. 5. Однак, кількість членів, що станом на 01.10.2007 мали діючі кредитні договори, за цей період зросла лише у три рази, а кількість членів, що станом на 01.10.2007 були вкладниками кредитних спілок, менше, ніж у 2,5 рази. 

Рис. 5. Кількість членів кредитних спілок
В той же час, загальні активи кредитних спілок зросли у більш, ніж 9 разів, капітал у більш, ніж 8 разів, кредитний портфель у майже 10 разів та вклади членів у більш, ніж 10 разів (рис. 6). 
Рис. 6. Динаміка основних фінансових показників кредитних спілок (млн. грн.)



Показовою є класифікація кредитних спілок на групи за кількістю членів, наведена в табл. 2. 

Табл. 2. Класифікація кредитних спілок на групи за кількістю членів
Кількість членів спілки
Кількість кредитних спілок
Кількість членів кредитних спілок
Активи (млн.грн.)
на 01.10.07
% до загальної кількості
на
01.10.07
% до
загальної кількості членів КС
на
01.10.07
% до загальної суми активів
< 100
162
21,4
8507
0,4
713,7
14,0
101-500
203
26,9
51860
2,3
425,5
8,4
501-1000
104
13,7
75003
3,4
385,3
7,6
1001-3000
166
22,0
286853
12,8
1030,7
20,2
3001-5000
47
6,2
181607
8,2
528,7
10,4
5001-10000
34
4,5
234406
10,5
215,2
4,2
> 10001
40
5,3
1388295
62,4
1792,9
35,2
Всього 
756
100
2226531
100
5092,0
100

Як видно із табл. 2, на групи кредитних спілок із членством до 1000 осіб, які складають 62,1% від загальної кількості кредитних спілок, припадає всього 6,1% членів кредитних спілок і в той же час 30% їх сумарних активів. В свою чергу, на групу із членством більше 10000 осіб, яка налічує 5,3% від загальної кількості кредитних спілок, припадає 62,4% членів кредитних спілок і в той же час всього 35,2% їх сумарних активів. Таким чином, середній розмір активів у розрахунку на одного члена кредитної спілки в першому випадку складає 11261 грн., а в другому всього 1291 грн.. Такий стан справ пояснюється, з одного боку, потраплянням в одні і ті ж групи згідно наведеної класифікації новостворених, “жевріючих” і “некласичних” кредитних спілок, а з іншого боку, наявністю “кредитних спілок-фаворитів”, для яких в силу специфіки їх ринкового позиціонування характерна велика кількість членів, значна частина з яких при цьому відрізняється низькою активністю у користуванні фінансовими послугами, що надаються кредитною спілкою. Для більш детального аналізу ситуації слід розглянути інформацію про структуру членства, наведену в табл. 3.
Табл. 3. Структура членства кредитних спілок
 Активність членів КС
01.01.2004
01.01.2005
01.01.2006

01.10.2007

Кількість активних членів КС, тис. осіб
267
368
576
771

Питома вага активних членів КС від загальної кількості членів КС, %
51,4
46,7
46,8
34,6
 Питома вага вкладників у загальній кількості членів (%)
10,59 
7,86
7,13
6,0
 Питома вага позичальників у загальній кількості членів (%)
40,8
38,8
38,69
28,6
Середній розмір кредиту, грн.
2100
2330
2741
6871
Середній розмір вкладу, грн.
5873
8909
13731
25000

Як видно з табл. 3, кількість так званих “активних членів кредитних спілок” (членів, що станом на визначений момент користуються фінансовими послугами кредитної спілки, або іншими словами мають діючі кредитні чи депозитні договори) протягом останніх років постійно зменшувалася і станом на 01.10.2007 склала всього 34,6% від їх загальної кількості. При цьому, питома вага вкладників склала всього 6% від загальної кількості членів, а позичальників – 28,6% від цієї кількості. За цей період середній розмір кредиту зріс у 3,3 рази, а середній розмір вкладу – у 4,3 рази. Зазначені тенденції були зумовлені дією таких основних чинників.
Перш за все, слід враховувати дію ринкового чинника. Протягом 2004 року кількість позичальників зросла в 1,44 рази, протягом 2005 року – в 1,62 рази, а за весь 2006 рік та 9 місяців 2007 року – лише в 1,28 разів. В результаті питома вага позичальників у загальній кількості членів різко знизилася з 38,69% станом на 01.01.2006 до 28,6% станом на 01.10.2007. Саме за цей період стрибкоподібно зріс середній розмір кредиту – у 2,5 рази. Причиною таких змін стало значне посилення конкуренції на ринку дрібного споживчого кредитування з боку банків та фінансових компаній, до якого кредитні спілки виявилися недостатньо технологічно та системно підготовленими.
Другим чинником, який заслуговує на особливу увагу, є відсутність у кредитних спілок системи гарантування вкладів їх членів, що значно ускладнило протягом двох останніх років конкурентну позицією кредитних спілок на ринку заощаджень. Швидке зростання середнього розміру вкладу при порівняно незначній динаміці зростання кількості вкладників свідчить про те, що переважна більшість населення України не сприймає кредитні спілки як спосіб дрібного щоденного заощадження. В той же час, кредитні спілки використовуються вкладниками як спосіб ризикованого, як правило, нетривалого розміщення коштів, за яке кредитна спілка має забезпечити значно вищий, ніж в банку інвестиційний дохід. Враховуючи те, що відповідно до чинного законодавства саме за рахунок вкладів членів кредитні спілки в основному формують свою ресурсну базу, сьогодні все частіше вони стикаються із проблемою неможливості якісної диверсифікації свого кредитного портфелю в умовах жорсткого конкурентного середовища за рахунок коротких і дорогих пасивів.
Щодо територіальної поширеності мережі кредитних спілок слід зазначити, що кредитні спілки присутні у всіх регіонах України. Дані про регіональну присутність кредитних спілок, а також про основні показники їх діяльності, наведено у табл. 4 .
Табл. 4. Регіональна присутність кредитних спілок
Регіон
Кількість
КС
Кількість
членів
(тис )
Активи
(млн.грн.)
Капітал
(млн.грн.)
Вклади
(млн.грн.)
Східний
190
592,4
922,6
218,8
655,5
Південний
123
602,3
1659,1
533,1
1074,7
Центральний
259
561,4
1320,5
478,3
756,8
Західний
184
470,4
1189,8
220,5
876,4
 Всього
756
2226,5
5092,0
1450,7
3363,4
  Інформація щодо кількості кредитних спілок та їх відокремлених підрозділів наведена в табл. 5.
Табл. 5. Кількість кредитних спілок та їх відокремлених підрозділів
Показник
01.01.2005
01.01.2006
01.01.2007
07.12.2007
Кількість кредитних спілок в Державному реєстрі фінансових установ
622
723
763
793
Кількість відокремлених підрозділів в Державному реєстрі фінансових установ
193
457
734
1129
Показник
01.01.2005
01.01.2006
01.01.2007
07.12.2007
Кількість кредитних спілок в Державному реєстрі фінансових установ
622
723
763
793
Кількість відокремлених підрозділів в Державному реєстрі фінансових установ
193
457
734
1129
Кількість кредитних спілок за період з 01.01.2005 (моменту завершення перереєстрації кредитних спілок,, що були зареєстровані та діяли в Україні станом на 21.09.2003) до 07.12.2007 зросла менше як на 30%. У той же час кількість відокремлених підрозділів зросла майже у 6 разів. Таким чином, за цей час кількість майданчиків для надання фінансових послуг з боку кредитних спілок зросла в 2,3 рази. Графічно динаміку зростання кількості кредитних спілок та їх відокремлених підрозділів показано на рис. 7.  
 Рис. 7 Динаміка кількості кредитних спілок та їх відокремлених підрозділів



Переважна більшість відокремлених підрозділів є новоутвореними. Однак, частина з них утворилася шляхом трансформації у відокремлені підрозділи інших кредитних спілок в результаті їх приєднання (близько 30). Незважаючи на те, що близько 40% всіх відокремлених підрозділів належать 5 найбільшим “сітьовим” кредитним спілкам, кількість кредитних спілок, в тому числі і в сільській місцевості, які розвивають власну мережу відокремлених підрозділів, постійно зростає і вже становить близько 180 кредитних спілок. Очевидно, дана тенденція надалі буде зміцнюватися, що в свою чергу сприятиме якісній консолідації ринку кредитних спілок. Сьогодні рівень такої консолідації є недостатнім, особливо на фоні значної концентрації зазначеного ринку. Такий стан справ підтверджує інформація про класифікацію кредитних спілок на групи за розміром активів (табл.6).
Табл. 6. Класифікація кредитних спілок на групи за розміром активів
Розмір активів
Кількість кредитних спілок
Кількість членів кредитних спілок
Активи (грн.)
на 01.10.07
% до загальної кількості
на 01.10.07
% до
загальної кількості членів КС
на
 01.10.07
% до загальної суми активів
<500тис.
270
35,7
116416
5,2
41,7
0,8
500тис.-1млн.
90
11,9
67761
3,0
63,4
1,2
1млн.-2 млн.
113
14,9
167369
7,5
165,4
3,2
2млн.-5 млн.
127
16,8
274917
12,3
412,6
8,1
5млн.-10 млн.
70
9,3
431266
19,4
494,0
9,7
10млн. - 20 млн.
45
6,0
255244
11,5
608,2
11,9
20млн.-50 млн.
23
3,0
256479
11,6
675,2
13,3
50млн.-100 млн.
10
1,3
27627
1,2
642,0
12,6
> 100 млн.
8
1,1
629452
28,3
1989,5
39,2
 Всього
756
100
2226531
100
5092,0
100

Як видно з табл. 6, на 270 кредитних спілок з активами до 500 тис. грн.. (35,7% від загальної кількості кредитних спілок) припадає всього 5,2% членів та 0,8% загальних активів ринку кредитних спілок. В свою чергу, на 18 кредитних спілок з активами понад 50 млн. грн..(2,4% від загальної кількості кредитних спілок) припадає 29,5% членів та 51,7% загальних активів ринку кредитних спілок.
 Важливою для оцінки ринкової позиції кредитних спілок є інформація про структуру їх кредитного портфелю. Зазначену інформацію наведено у табл. 7. 
Табл. 7. Структура кредитного портфелю кредитних спілок
Кредити за цільовим призначенням (%)
01.01.2005
01.01.2006
01.10.2007
Комерційні кредити
15,2
14,5
17,6
Кредити, надані на ведення особистих селянських та фермерських господарств
2,6
2,8
2,7
Кредити, надані на придбання, будівництво, ремонт та реконструкцію житла
8,6
7,4
7,0
Споживчі кредити
50,3
52,8
49,2

Інші цілі

23,3
22,5
23,5
Всього
100
100
100

Як видно з табл. 7, протягом останніх кількох років структура кредитного портфелю кредитних спілок залишається практично незмінною. Фактично більше 70% кредитного портфелю складають споживчі кредити різних підвидів. В той же час, кредитним спілкам в силу конкурентної ситуації, що склалася на кредитному ринку України на даний момент, необхідно освоювати нові ринкові ніші та суттєво диверсифікувати свій кредитний портфель. Пріоритетними напрямками диверсифікації є мікрокредитування малого бізнесу та фермерів, іпотечне кредитування та кредитування потреб сільського населення. Графічно структуру кредитного портфелю станом на 01.10.2007 показано на рис. 8.
Рис. 8. Структура кредитного портфелю (%)

Протягом останніх двох років дещо вирівнялася ситуація щодо співвідношення строків залучення вкладів та надання кредитів за їх рахунок. Класифікацію кредитів та вкладів за строками наведено в табл.8.
Табл. 8. Класифікація кредитів та вкладів за строками
Строк
Кредити, % від загальної суми кредитів
Вклдаи, % від загальної суми вкладів
до 3-х місяців
2
3
від 3-12 місяців
62
59
більше 12 місяців
36
38

Однак, у разі настання системної фінансової кризи чи суттєвих структурних зрушень у ринковій кон’єктурі, які зумовлять підвищений попит членів кредитних спілок на дострокове повернення вкладів, ймовірність виникнення розривів ліквідності у значної кількості кредитних спілок оцінюється як надзвичайно висока. Ситуація ускладнюється тим, що у кредитних спілок практично відсутні централізовані джерела підтримання ліквідності за рахунок спеціальних “кредитних вікон”
В табл.9. наведено середньозважені процентні ставки за видами кредитів станом на 01.10.2007.
Табл. 9. Середньозважені процентні ставки за видами кредитів
Види кредиту
Середньозважена % ставка
комерційні
33.5
фермерські
41.8
особисті селянські
41
житлові
32.6
споживчі
37
інші потреби
32
загальна середньозважена за всіма кредитами
35.4

Хоча за останні 36 місяців процентні ставки за кредитами в середньому знизилися на 5-6% річних, вони все ж залишаються достатньо значними, особливо для іпотечного кредитування та кредитування малого бізнесу і фермерів. Однак, переважна більшість кредитних спілок не мають внутрішніх операційних резервів для подальшого зниження процентних ставок за кредитами навіть, якщо цього вимагатиме поточна конкурентна ситуація. Це зумовлено необхідністю утримувати високі процентні ставки за вкладами, здійснювати формування відповідного резерву та капіталу, покривати мінімальні адміністративні та накладні витрати. У багатьох кредитних спілок не залишається достатніх ресурсів для впровадження належних управлінських, інформаційних та фінансових технологій. Особливо це стосується невеликих кредитних спілок із обмеженим обсягом продуктивних активів.
 Безумовною позитивною тенденцією останніх років стало послідовне формування переважною більшістю кредитних спілок свого капіталу. Структура капіталу кредитних спілок наведена в табл.10. 
Табл. 10. Структура капіталу кредитних спілок
Сума, млн. грн.
01.01. 2004
Питома
вага
без ФР
01.01. 2005.
Питома
вага
без ФР
01.01. 2006
Питома
вага
без ФР
01.10. 2007
Питома
вага
Резервний капітал
18,6
10,3
37,7
14,5
77,3
11,4
254,7
17,6
Пайовий капітал
145,4
80,9
197,1
75,9
551,1
81,4
1050,5
72,4
Додатковий капітал
15,8
8,8
24,8
9,6
48,7
7,2
124,8
8,6
Нерозподілений дохід
-7,7

-14,3

-8,6

20,7
1,4
Капітал всього
172,1
100
245,3
100
668,5
100
1450,7
100

При цьому, важливо відзначити, що суттєво змінилася не лише загальна сума капіталу, але і його структура. Так, резервний капітал кредитних спілок за три роки та 9 місяців зріс майже у 14 разів, а його питома вага у складі капіталу станом на 01.10.2007 склала 17,6%. Показовим є і те, що у 2007 році система кредитних спілок вперше стала прибутковою. Графічно зазначені зміни у структурі капіталу показано на рис. 9. 
Рис. 9 Структура капіталу кредитних спілок (%)



За 36 місяців, що минули, внаслідок запровадження з боку Держфінпослуг комплексної політики пруденційного регулювання та нагляду значно покращився фінансовий стан значної частини кредитних спілок. Результати аналізу звітності кредитних спілок в частині дотримання ними встановлених нормативно-правовими актами Держфінпослуг фінансових нормативів наведено у табл. 11.
Табл. 11. Стан дотримання кредитними спілками фінансових нормативів  

Норматив

Значення
нормативу
%  КС, які не дотримуються нормативів на 01.04.04
% КС, які не дотримуються нормативів на 01.01.05
% КС, які не дотримуються нормативів на 01.01.06
% КС, які не дотримуються нормативів на 01.10.07
Капітал до суми загальних зобов’язань 
>=10 %
22,4
16,5
12,7
7.2
Коефіцієнт платоспроможності
>= 8 %
17,2
12,3
7,1
5.1
Співвідношення кредитів членам КС до активів, збільшених на РЗПВ
>= 60%
--
--
--
11.8
∑ прострочених, неповернених, безнадійних та пролонгованих кредитів до суми регулятивного капіталу (власних коштів) за винятком капіталу, сформованого за рахунок додаткових пайових внесків
<=100%
30,6
25,7
19,7
16.1
∑  прострочених, неповернених, безнадійних та пролонгованих кредитів, не перекрита сформованим резервом забезпечення покриття втрат від неповернених позичок
<=10%
28,8
23
15,5
14.2
∑ зобов’язань, на які нараховуються проценти до суми продуктивних активів
<=100 %
14
12,8
10,3
6.4
Норматив прибутковості 
>=100 %
33,8
36
27,4
20.5
Норматив миттєвої ліквідності
>= 10%
5
2,8
2,8
0.9
Норматив короткострокової ліквідності
>=100%
18,4
17,5
14,7
13.3

Як видно з табл. 11, кількість кредитних спілок, що не дотримуються фінансових нормативів, суттєво зменшилася. При цьому, кількість кредитних спілок, стан яких 36 місяців тому оцінювався як критичний або потенційно критичний, зменшилася із 130 до близько 40. Дані кредитні спілки локалізовані і підлягають фінансовому оздоровленню, в тому числі і у співпраці із утвореними ринком кредитних спілок на засадах саморегулювання стабілізаційними системами.
2. Законодавство, державне регулювання та нагляд за діяльністю кредитних спілок
Основними законами, на основі яких діють кредитні спілки в Україні, є рамковий Закон України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” та спеціальний Закон України „Про кредитні спілки”.
Повноваження Держфінпослуг у сфері державного регулювання і нагляду за діяльністю кредитних спілок визначені Законом України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”. Відповідно до цього Закону державне регулювання діяльності кредитних спілок з боку Держфінпослуг здійснюється шляхом:
 нормативно-правового регулювання діяльності кредитних спілок;
здійснення дозвільних процедур у сфері діяльності кредитних спілок;
аналізу звітності та супроводження програм фінансового оздоровлення;
проведення безвиїзного та виїзного нагляду за діяльністю кредитних спілок (інспектування);
 застосування заходів впливу та штрафних санкцій;
проведення інших (непрямих) заходів з державного регулювання діяльності кредитних спілок.

2.1 Нормативно - правове регулювання діяльності кредитних спілок
Для сприяння розвитку та забезпечення нормативно-правового регулювання діяльності кредитних спілок Держфінпослуг підготовлено 10 спеціальних нормативно-правових актів (з врахуванням внесених змін у Мінюсті зареєстровано 24 розпорядження), а також 8 документів у формі методичних рекомендацій та 1 розпорядження про тимчасові заходи щодо забезпечення стабільності в діяльності кредитних спілок (грудень 2004 р.) (додаток 2). 

2.2 Дозвільні процедури в сфері регулювання діяльності кредитних спілок
Станом на 07.12.2007 р. у Державному реєстрі фінансових установ знаходиться інформація про 793 кредитні спілки(в тому числі 6 об’єднаних кредитних спілок) та 1129 їх відокремлених підрозділів. З Державного реєстрі фінансових установ з різних причин виключено інформацію про 50 кредитних спілок.
Станом на 07.12.2007 р. кредитні спілки володіли 507 діючими ліцензіями на провадження діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки (всього такі ліцензії видавалися більше 1000 разів). З них 258 ліцензій видано повторно (загальна кількість ліцензії, дія яких завершилася на цей момент, склала 407). 282 ліцензії видавалися на надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів. З різних причин станом на 07.12.2007 р. було анульовано 135 ліцензій. Ліцензії на провадження діяльності з переказу грошей кредитними спілкам не видавалися. 
2.3 Аналіз звітності і перевірки діяльності кредитних спілок
За час прийому звітності кредитних спілок отримано та опрацьовано 16 194 звітів.
 Проведено 1748 тематичних перевірок з питань фінансового моніторингу (2003 – 62, 2004 – 1211, 2005 – 199, 2006 – 276).
Держфінпослуг проведено 833 інспекції з питань дотримання законодавства про фінансові послуги (2004 – 24, 2005 – 155, 2006 – 410, 2007 – 244).
Забезпечено проведення 140 безвиїзних перевірок з питань дотримання законодавства про фінансові послуги та захисту прав споживачів.
Опрацьовано 572 звернення громадян та 29 документів із грифом “Для службового користування”.
2.4 Застосування заходів впливу та штрафних санкцій
Накладено 396 штрафів за порушення законодавства в сфері фінансового моніторингу.
Застосовано заходи пливу: 2163 розпорядження, 232 рішення про тимчасове зупинення дії ліцензії, 70 рішень про анулювання ліцензії.
Прийнято 17 рішень про примусове виключення з Державного реєстру фінансових установ.
Застосовано 1 захід впливу у формі відсторонення керівництва від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації. 

2.5 Непрямі методи державного регулювання діяльності кредитних спілок
Держфінпослуг застосовувалися такі непрямі методи державного регулювання діяльності кредитних спілок:
впроваджувалися професійні вимоги до керівників і головних бухгалтерів кредитних спілок;
впроваджувалися вимоги до спеціального програмного забезпечення, пов’язаного з наданням фінансових послуг;
забезпечувався контроль за достовірністю реклами кредитних спілок;
здійснювався моніторинг дотримання процедури проведення загальних зборів членів кредитних спілок і якості системи управління, внутрішнього контролю та розкриття інформації в кредитних спілках;
проводився моніторинг дотримання прав членів кредитних спілок з метою забезпечення рівноправного та безперешкодного доступу до фінансових послуг.

2.6 Співпраця з ринком
В процесі здійснення державного регулювання діяльності кредитних спілок Держфінпослуг постійно співпрацює з ринком. Так між Держфінпослуг та учасниками ринку укладені угоди, зокрема:
12.05.2004 з НАКСУ укладено угоду про співробітництво з метою реалізації пілотного проекту для практичного опрацювання механізмів здійснення НАКСУ функцій СРО;
11.03.2005 з групою місцевих асоціацій кредитних спілок підписано меморандум про співпрацю (підписано 14 обласними асоціаціями);
01.02.2007 із Всеукраїнською асоціацією кредитних спілок підписано меморандум про взаєморозуміння;
12.07.07 за участю Держфінпослуг підписано Протокол про наміри між Всеукраїнською асоціацією кредитних спілок та Національною асоціацією кредитних спілок України щодо запровадження загальнонаціональної програми підтримання фінансової стабільності та фінансового оздоровлення кредитних спілок
14.09.07 підписано Меморандум про взаєморозуміння і співпрацю між Держфінпослуг та Об’єднанням кредитних спілок «Програма захисту вкладів».
Утворено постійно діючу консультативну групу з питань державного регулювання діяльності кредитних спілок (Експертну раду) (Наказ Голови Держфінпослуг від 18.11.2004 за №201 ).
При Держфінпослуг утворено постійно діючу консультативну робочу групу з питань професійної підготовки та сертифікації керівників та фахівців ринку кооперативного кредитування (Методичну раду) (Наказ Голови Держфінпослуг від 07.11.2006 за № 214).
Утворено постійно діючу консультативну групу з питань формування ефективної системи кредитної кооперації в Україні при Держфінпослуг (Координаційну раду) (Наказ Голови Держфінпослуг від 01.12.2006 за № 224)
Кожних півроку проводяться серії регіональних круглих столів (в заходах однієї серії беруть участь в середньому 350-400 керівників кредитних спілок), практикується участь у конференціях та засіданнях керівних органів Всеукраїнської асоціації кредитних спілок, Національної асоціації кредитних спілок України та об’єднання кредитних спілок “Програма захисту вкладів”.
Здійснюється тісна співпраця із корпоративними виданнями Всеукраїнської асоціації кредитних спілок та Національної асоціації кредитних спілок України “Вісник кредитної кооперації” та “Бюлетень кредитних спілок”

2.7 Співпраця з іноземними партнерами
Держфінпослуг офіційно входить в наглядовий комітет спеціалізованого проекту технічної допомоги CIDA “Програма зміцнення кредитних спілок в Україні”, що адмініструється Канадською Кооперативною Асоціацією та Українською кооперативною радою Канади (протягом 2005 та 2006 років Держфінпослуг входила також до наглядових комітетів проекту Німецького товариства з технічного співробітництва GTZ/DGRV «Підтримка фінансової діяльності на селі» та проекту TACIS „Надання підтримки малим та середнім підприємствам на селі”, а також брала участь у реалізації проекту технічної допомоги Міністерства закордонних справ Польщі, що адмініструвався Касою Крайовою). 07.06.2004 між Держфінпослуг та польською Касою Крайовою підписано договір про співпрацю. За ініціативою Держфінпослуг 21.10.2005 було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Касою Крайовою, проектами Німецького товариства з технічного співробітництва GTZ/DGRV та TACIS „Надання підтримки малим та середнім підприємствам на селі”, Українською кооперативною радою Канади та Канадською кооперативною асоціацією.
У липні 2007 року Держфінпослуг увійшла до Світової мережі регуляторів кредитних спілок, що діє під егідою Всесвітньої ради кредитних спілок (WOCCU).
Налагоджено співпрацю з інтегрованим регулятором Bafin та об’єднанням кооперативних банків “Райфайзенсоюз» (Німеччина), корпорацією страхування вкладів DICO (Канада), інтегрованим регулятором та стабілізаційною установою “OTIVA” (Угорщина), Банком Литви та Центральною кредитною унією (Литва), федеральним регулятором діяльності кредитних спілок США (NCUA), Мінфіном та Центральною кредитною корпорацією (Молдова), Міністерством фінансів Росії, інтегрованим регулятором Великобританії (FSA).
Встановлено робочий обмін інформацією із консалтинговою компанією “Policy Аction” (Брюсель, Бельгія), що представляє у Європарламенті та Європейській комісії інтереси систем кредитних спілок з країн-членів ЄС (Польща, Ірландія, Великобританія та Румунія)

2.8. Взаємодія із засобами масової інформації та просвітницька діяльність
Починаючи з 2003 року відбулося 14 спеціальних пресконференцій та брифінгів (Київ, Донецьк, Харків, Львів, Тернопіль, Дніпропетровськ). Було надано близько 40 окремих теле та радіо - інтерв’ю, забезпечено понад 150 публікацій у друкованих та Інтернет-виданнях. Здійснюється постійне коментування на запит журналістів дій Держфінпослуг у сфері державного регулювання діяльності кредитних спілок.
За участю Держфінпослуг Українським освітнім центром реформ випущено інформаційний буклет з тематики діяльності кредитних спілок та Канадською програмою зміцнення кредитних спілок в Україні видано спеціалізований освітній буклет щодо прав членів кредитних спілок.

3. Тенденції у розвитку ринку кредитних спілок протягом останніх 36 місяців
За результатами аналізу діяльності кредитних спілок протягом останніх 36 місяців можна зробити наступні висновки: 
кредитні спілки демонструють високі темпи зростання всіх основних показників діяльності (активи – в 9 разів, кількість членів – в 4 рази, кредити – в 10 разів, вклади – в 10 разів, капітал – в 8 разів);
значно підвищився рівень капіталізації переважної більшості кредитних спілок (резервний капітал зріс у 14 разів), а також суттєво покращився фінансовий стан частини кредитних спілок, які 36 місяців тому оцінювалися як недостатньо фінансово стабільні та платоспроможні (із приблизно 130 КС до менше 40);
 динаміка утворення нових кредитних спілок є незначною в порівнянні із динамікою формування мережі відокремлених підрозділів уже діючих на ринку кредитних спілок (кількість КС зросла у 1,3 рази, а кількість філій – майже у 6 разів. Таким чином, кількість майданчиків для надання послуг зросла більш як в 2 рази); 
кредитні спілки досягнули вищого рівня організаційної та системної інтеграції через участь у всеукраїнських та місцевих асоціаціях, утворення об’єднання кредитних спілок “Програма захисту вкладів”, подальший розвиток мережі об’єднаних кредитних спілок, утворення нових елементів сервісної інфраструктури;
було започатковано проекти, що сприяють зростанню рівня прозорості та відкритості діяльності кредитних спілок, підвищенню рівня економічної освіченості та захисту прав їх членів, впровадженню у кредитних спілках міжнародних кооперативних принципів в сфері управління, внутрішнього контролю та розкриття інформації.
В той же час, слід відзначити, що частина кредитних спілок здійснює свою діяльність на ринках фінансових послуг із значними ризиками для вкладників, а подекуди із порушеннями законодавства, в тому числі і кримінального. І хоча кількість таких кредитних спілок є незначною в порівнянні із їх загальною кількістю (орієнтовно близько 8%), вони становлять реальну соціальну небезпеку та можуть призвести до дискредитації і втрати довіри до системи кредитних спілок в цілому. Серед зазначених кредитних спілок на особливу увагу заслуговують ті з них, які реалізують різноманітні сумнівні фінансові схеми, зокрема за участю банків, страхових компаній та торгових мереж, а також ті, що фактично працюють в режимі “фінансових пірамід”, пропонуючи своїм членам незабезпечені реальними доходами від кредитної діяльності високі відсотки за вкладами. Департамент постійно в межах визначеної законом компетенції проводить моніторинг діяльності такого роду кредитних спілок та вживає відповідних заходів реагування. Однак, повноцінному функціонуванню Держфінпослуг як ринкового регулятора діяльності кредитних спілок перешкоджають існуючі значні обмеження її можливостей та повноважень в сфері дозвільних процедур, нагляду та правозастосування. В зв’язку із зростаючим обсягом та значною складністю оперативного нагляду за діяльністю кредитних спілок потребує суттєвого інституційного зміцнення профільний наглядовий департамент Держфінпослуг – департамент нагляду за кредитними установами. Співпраця з правоохоронними та фіскальними органами з даних питань є також не завжди ефективною та послідовною.
Крім цього, значна кількість кредитних спілок в силу недосконалості спеціального законодавства неповною мірою дотримується у своїй діяльності основоположних кооперативних принципів в сфері управління, внутрішнього контролю, розкриття інформації та уникнення конфлікту інтересів. В свою чергу, управлінські та операційні ризики зумовлюють існування суттєвих фінансових ризиків у діяльності частини кредитних спілок. Водночас, практично відсутня ринкова інфраструктура, покликана мінімізувати такі ризики.
Вагомими проблемами у діяльності кредитних спілок залишаються функціональна незавершеність єдиної загальнонаціональної програми підтримання фінансової стабільності кредитних спілок, відсутність системи гарантування вкладів їх членів та централізованих джерел підтримання їх ліквідності. Як і для інших різновидів фінансових установ, для кредитних спілок характерний низький рівень фінансової освіченості членів та їх поінформованості про гарантовані законом права в сфері отримання інформації і управління діяльністю кредитною спілкою. Недосконалими залишаються також механізми захисту прав членів кредитних спілок.
Для ринку кредитних спілок характерною залишається тенденція щодо значної концентрації ринку при недостатньому рівні його консолідації. Ринкова позиція переважної більшості кредитних спілок в умовах жорсткого конкурентного середовища є незбалансованою та підлягає диверсифікації як в частині пасивів, які в основному формуються за рахунок коротких і дорогих вкладів членів, так і в частині активних операцій, де продовжують домінувати операції із споживчого кредитування. У частини кредитних спілок, особливо у сільській місцевості, спостерігається низький професійний рівень керівництва та персоналу, а також недостатній рівень впровадження сучасних управлінських, фінансових та інформаційних технологій. В той же час, необхідна сервісна інфраструктура знаходиться на початковому етапі свого розвитку.
Значною мірою, згадані проблеми у діяльності кредитних спілок є результатом недосконалості спеціального Закону України “Про кредитні спілки”. Частину цих проблем дозволить вирішити якнайшвидше прийняття урядового законопроекту “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань діяльності системи кредитної кооперації”, розробка якого завершується в колі зацікавлених центральних органів виконавчої влади та Національного банку України. Однак, для успішного вирішення визначених вище проблем також необхідно провести регуляторну реформу і впровадити у тісній співпраці між Держфінпослуг та представницькими структурами ринку кредитних спілок комплекс організаційних та інформаційних заходів, що покликані повною мірою реалізувати положення Концепції розвитку системи кредитної кооперації. Крім цього, необхідно за дорученням та під контролем з боку Кабінету Міністрів України невідкладно опрацювати у складі заінтересованих центральних органів виконавчої влади питання про утворення загальнодержавної системи гарантування вкладів членів кредитних спілок. Важливим є налагодження дієвої співпраці та обміну інформації між державними органами, що задіяні у сфері нагляду та контролю за діяльністю кредитних спілок в Україні. 

4. Основні виклики перед ринком кредитних спілок на наступні 36 місяців
Забезпечення здатності підтримання платоспроможності та ліквідності кредитних спілок за умови виникнення системних фінансових криз або суттєвих змін ринкової кон’юнктури (проведення прогнозного макроекономічного аналізу та аналізу ринкових тенденцій, превентивна адаптація фінансової політики кредитних спілок, забезпечення наявності “кредитних вікон” для підтримки платоспроможності та ліквідності в умовах нестандартної макроекономічної або ринкової ситуації, забезпечення належної антикризової гнучкості за рахунок зваженої політики капіталізації та політики управління активами і пасивами тощо);
забезпечення збалансованої регуляторної політики та запровадження реального саморегулювання з боку системи кредитних спілок (запровадження диференційованих режимів регулювання та елементів нагляду на основі оцінки ризиків, стандартизація внутрішніх положень та процедур кредитних спілок, надання одній із всеукраїнських асоціацій кредитних спілок статусу саморегулівної організації (СРО), запровадження елементів “паралельної (дзеркальної) саморегулівної моделі” та “моделі повного локального саморегулювання” тощо); 
створення достатніх інституційних, технологічних та ресурсних можливостей для освоєння нових та утримання традиційних ринкових ніш в умовах агресивного конкурентного середовища (законодавче розширення ринкових можливостей кредитних спілок, вироблення узгодженої ринкової стратегії, формування “цільових пулів” кредитних спілок для реалізації масштабних ринкових проектів в сфері іпотеки, платіжних систем тощо, утворення та контроль необхідної сервісної інфраструктури (бюро кредитних історій, колекторський бізнес, страхова компанія, аудиторська мережа, навчальна та консалтингова інфраструктура, спеціалізована іпотечна установа тощо), забезпечення доступу до дешевих та довгих ресурсів, впровадження сучасних управлінських, фінансових та інформаційних технологій тощо);
завершення якісної консолідації системи кредитних спілок і запровадження єдиної загальнонаціональної програми підтримання їх фінансової стабільності та гарантування вкладів їх членів (зменшення ступеня концентрації ринку за рахунок його консолідації, виведення з ринку “жевріючих” кредитних спілок, забезпечення діяльності всіх операторів функції підтримання фінансової стабільності кредитних спілок на єдиних методологічних засадах оцінки фінансового стану та фінансових ризиків кредитних спілок, запровадження за участю держави єдиної загальнонаціональної системи гарантування вкладів членів кредитних спілок, формування корпусу антикризових менеджерів/тимчасових адміністраторів та спеціалізованих аудиторів тощо);
провадження єдиного національного бренду кредитних спілок на основі поєднання принципів ринкової ефективності, соціальної відповідальності та кооперативних засад в управлінні (вироблення, впровадження та піар-супроводження єдиного національного ринкового бренду кредитних спілок, носіями якого зможуть бути лише кредитні спілки, що відповідають фінансовим нормативам, стандартам належної практики управління, внутрішнього контролю та розкриття інформації і є учасниками стабілізаційної програми та системи гарантування вкладів);
забезпечення діяльності кредитних спілок з дотриманням міжнародних кооперативних принципів та запровадження ефективних механізмів захисту прав їх членів (запровадження постійної кампанії фінансової просвіти населення, створення корпоративних механізмів протидії недобросовісній рекламі та нецивілізованій поведінці на ринку, запровадження практики публічного розкриття базової управлінської та фінансової інформації, підвищення якості незалежного аудиту, створення можливостей для незалежної юридичної підтримки членів у їх взаємовідносинах із кредитними спілками, запровадження системи спеціалізованих третейських судів та “громадських омбудсменів”, контроль за практикою проведення загальних зборів членів кредитних спілок та підвищення ефективності діяльності громадських колегіальних органів управління кредитною спілкою тощо).

5. Основні виклики перед Держфінпослуг в сфері регулювання і нагляду за діяльністю кредитних спілок на наступні 36 місяців
1. Ініціювання внесення змін до Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” з метою вдосконалення інституційного статусу та розширення наглядових повноважень Держфінпослуг, що дасть можливість підвищити ефективність та оперативність її роботи в сфері дозвільних процедур, нагляду, правозастосування та захисту прав споживачів фінансових послуг;
2. Подання урядового законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань діяльності системи кредитної кооперації» до Кабінету Міністрів України та його подальше супроводження на стадії розгляду Верховною Радою України;
3.     Ініціювання внесення змін до Кримінального кодексу України з метою підвищення відповідальності посадових осіб фінансових установ, зокрема кредитних спілок, за злочини, вчинені у сфері надання фінансових послуг;
4. Запровадження ефективних механізмів оперативної взаємодії та обміну інформацією щодо діяльності кредитних спілок між Держфінпослуг та правоохоронними і фіскальними органами;
5. Ініціювання та супроводження утворення на базі стабілізаційних програм, що започатковані всеукраїнськими асоціаціями кредитних спілок, та за участю держави єдиної загальнонаціональної системи гарантування вкладів членів кредитних спілок за накопичувальною схемою;
6. Проведення регуляторної реформи з метою вдосконалення процедур пруденційного нагляду за діяльністю кредитних спілок та запровадження ефективних механізмів захисту прав їх членів на основі законодавства Європейського Союзу та найкращої світової практики;
7.  Сприяння запровадженню на засадах саморегулювання з боку системи кредитних спілок механізмів підтримання фінансової стабільності та ліквідності кредитних спілок, а також ринкової інфраструктури, покликаної мінімізувати їх операційні та фінансові ризики;
8.  Сприяння запровадженню постійно діючої інформаційної кампанії та програми фінансової просвіти населення з метою забезпечення належного рівня інформування громадськості про діяльність кредитних спілок та права членів в сфері управління і доступу до відповідних фінансових послуг;
9. Сприяння становленню цілісної системи підготовки фахівців для ринку кооперативного кредитування, включаючи вищу школу, систему перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців, сферу науково-прикладних досліджень;
10.  Сприяння впровадженню через професійні об’єднання кредитних спілок міжнародних кооперативних принципів в сфері управління, внутрішнього контролю та розкриття інформації, а також належних правил поведінки на ринку та здійснення добросовісної реклами.
В межах Держфінпослуг необхідно також вжити невідкладних заходів для підтримання ефективної наглядової діяльності департаменту нагляду за кредитними установами, а саме: 
Збільшити чисельність відділів Департаменту, що безпосередньо відповідальні за виїзний нагляд за діяльністю кредитних спілок. Якість інспекційної роботи територіальних управлінь часто виявляється недостатньою для своєчасного виявлення та оперативного запобігання кризовим явищам та зловживанням у діяльності окремих кредитних спілок. Основні причини такого стану справ – недостатні професійна підготовка та мотивація працівників територіальних управлінь. В зв’язку з цим, значну частину планових та позапланових інспекцій кредитних спілок, які за опосередкованими ознаками слід було б ідентифікувати як такі, що підлягають супроводженню в режимі посиленого моніторингу (близько 120 кредитних спілок), доцільно проводити власними силами Департаменту або змішаних інспекційних груп. В той же час, Департамент не має достатніх внутрішніх резервів для повноцінного здійснення такої роботи; 
– У складі територіальних управлінь визначити конкретних працівників, виключною спеціалізацією яких буде участь у комплексних наглядових діях по кредитних спілках. Такі дії включатимуть не лише участь у проведенні планових інспекцій, але й цільову інформаційну підтримку відповідних дозвільних процедур, безвиїзну участь у підтвердженні достовірності звітності та оперативне супроводження застосованих заходів впливу; 
Забезпечити через територіальні управління Держфінпослуг, постійний моніторинг повідомлень у місцевих засобах масової інформації, що містять рекламу послуг кредитних спілок, з метою виявлення недостовірної інформації або ризикованих чи незаконних схем у їх діяльності. Така інформація має узагальнюватися та аналізуватися спеціальним підрозділом Департаменту, створеним у формі окремого сектору. Цей же сектор у співпраці із пресслужбою Держфінпослуг забезпечуватиме систематичне надання інформації про діяльність як ринку кредитних спілок в цілому, так і окремих кредитних спілок засобам масової інформації, місцевим органам влади, іншим зацікавленим контрагентам;
В межах Департаменту запровадити постійно діючу “гарячу лінію” із дійсними та потенційними членами кредитних спілок, зв’язок за якою здійснюватиметься через телефон, електронну пошту та офіційний сайт Держфінпослуг. Дана діяльність має бути функціонально пов’язана із роботою по зверненнях громадян, що офіційно надійшли на адресу Держфінпослуг;
В межах Департаменту утворити окремий підрозділ, що займатиметься комплексним супроводженням діяльності “проблемних” кредитних спілок, включаючи запровадження заходів впливу у формі затвердження плану відновлення фінансової стабільності кредитної спілки, вимог скликання позачергових загальних зборів членів кредитної спілки, відсторонення керівництва від управління кредитною спілкою та призначення тимчасової адміністрації;
Забезпечити поглиблену співпрацю на основі відповідної договірної бази із саморегулівними стабілізаційними структурами кредитних спілок в особі Національної асоціації кредитних спілок України та неприбуткового об’єднання кредитних спілок “Програма захисту вкладів”, що реалізує функції стабілізаційного оператора для кредитних спілок, які є членами Всеукраїнської асоціації кредитних спілок та місцевих асоціацій кредитних спілок;
В межах компетенції підтримати та сприяти поширенню корпоративних проектів “Відкрита кредитна спілка” та “Фінансова просвіта”, що починають реалізовуватися за ініціативою Всеукраїнської асоціації кредитних спілок та об’єднання кредитних спілок “Програма захисту вкладів”, а також подальшому вдосконаленню практики Національної асоціації кредитних спілок України в сфері оприлюднення публічного рейтингу кредитних спілок.
Член Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України – директор департаменту нагляду за кредитними установами А. Оленчик


Джерело: Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України

© Олександр Кривенко 
+380 63 241-36-81
akryvenko64@gmail.com 
http://a-kryvenko.blogspot.com/
skype: kryvenko8 
Постійна адреса цієї статті: http://a-kryvenko.blogspot.com/2007/12/1-11122007-8369.html
Copyright © 2011 – 2012 Олександр Кривенко.
Усі права захищені. Інформація на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/ є власністю Олександра Кривенка. Право власності охороняється законодавством України. Будь-яке копіювання, у тому числі окремих частин текстів чи зображень, публікування і републікування, передрук або будь-яке інше поширення інформації, яка міститься на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/, в якій би формі та яким би технічним способом воно не здійснювалося, суворо забороняється без попередньої письмової згоди з боку Олександра Кривенка.

Комментариев нет:

Отправить комментарий