Блог Олександра Кривенка

вторник, 21 февраля 2012 г.

(2) Відспіваний благодійник чи захисник позичальників? Про походеньки одного антиколектора (Частина 2)

Відспіваний благодійник чи захисник позичальників?

Журналістське розслідування Олександра Кривенка

Бездоганна репутація необхідна для діяльності шахраїв.

(Агата Крісті. Смерть у хмарах. 1935 р.)

43-річний Федір Олексюк, який сам у боргах, як у шовках, закликає позичальників не повертати гроші банкам та кредитним спілкам, обіцяє боронити їх від фінансистів і колекторів, суддів і правоохоронців. Хто він: справжній рятівник громадян, що потрапили в скруту, чи ділок-лицедій, який на бідах останніх будує власне благополуччя? Я вирішив у цьому розібратись.

http://a-kryvenko.blogspot.com/

akryvenko64@gmail.com

+380 63 241-36-81

21 лютого 2012 року

Зміст
Частина 1. Корінь ненависті до банків

Частина 2. Банкрутство моральне та матеріальне

Частина 3. Експерти: «Антиколекторство – це суцільне шахрайство»
Постскриптум. На ловця й звір біжить

Частина 2. Банкрутство моральне та матеріальне

Хроніка дефолту

У публічних виступах Федір Олексюк проголошує себе успішним підприємцем. Звісно, про власні «бізнес-здобутки» з елементами шахрайства промовець не повідомляє та забуває інформувати, що за 700-бальною шкалою бюро кредитних історій (в якій чим більше балів, тим краще) кредитний рейтинг Федора Олексюка досяг відмітки «0» (Нуль!), а стан його платоспроможності має найгіршу з можливих оцінок – дефолт!

На фото: Федір Олексюк

Що це означає? Поясню. Ф.Олексюк, як фізична особа та приватний підприємець, віднесений до групи небезпечних суб’єктів, які порушують свої платіжні зобов’язання позичальника перед кредитором, не здатен здійснювати своєчасні виплати за боргами чи виконувати інші умови кредитного договору, має від’ємні результати економічно-фінансової діяльності та є особою, що не викликає довіри.

Одним з важливих мірил ділової репутації підприємця є історія його взаємовідносин із судовими органами. Адже на шальках терез Феміди добре видно, чи дотримувався бізнесмен вимог закону у фінансово-господарських, трудових, а також цивільних та інших відносинах з державою, з юридичними та фізичними особами.

Провівши моніторинг рішень судів стосовно Федора Олексюка та його бізнесів, складається враження, що майже кожна юридична особа, на яку цей ділок мав суттєвий вплив, використана ним в корисливих цілях.

Ось деякі результати цього дослідження.

1) ТОВ «Тадей» (с.Слобідка, Косівський район, Івано-Франківська область, засновник, посадова особа з організаційно-розпорядчими функціями):

визнано банкрутом за позовом ДПІ в Косівському районі Івано-Франківської області, яка разом з Укрсоцбанком мають статус кредиторів товариства-боржника, триває ліквідація.

2) ТОВ «СП Прикарпаттара-Інвест» (м. Косів, Івано-Франківщина, директор):

визнано банкрутом.

3) Приватне підприємство «Князєв і компанія» (м. Львів, головний бухгалтер) заборгувало:

60 000 грн страхових внесків до Пенсійного фонду;

86 000 грн податків на прибуток та на додану вартість, комунального податку та податку з доходів найманих працівників;

24 463 грн заробітної плати та компенсації моральної шкоди працівнику.

4) Українсько-чеське спільне підприємство «Карпати-Моравія» (м.Вижниця, Чернівецька обл., генеральний директор, головний бухгалтер):

за позовом ТОВ «Тадей» до УЧСП «Карпати-Моравія» визнане недійсним рішення загальних зборів останнього, про які позивача як співзасновника відповідача (30% в статутному фонді) не було повідомлено;

заборгувало замовникам – ВАТ «Укртранснафта» та приватному підприємцю із Житомирщини продукцію на загальну суму 29 000 грн.;

не сплатило податки і внески органам соціального страхування та Пенсійного фонду, кошти до центру зайнятості, – загалом на 1,3 млн грн.;

визнане банкрутом і ліквідоване.

5) Дочірнє підприємство УЧСП «Карпати-Моравія» (м.Вижниця, Чернівецька обл., головний бухгалтер):

завинило 2 028 грн несплачених страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

6) Дочірнє підприємство УЧСП «Карпати-Моравія» (м.Кодима, Одещина, головний бухгалтер) заборгувало:

78 242 грн ТОВ «Євро Лізинг», порушивши умови договору фінансового лізингу 3-х автівок;

85 475 грн страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

1 436 грн, грн податків на прибуток та на додану вартість, комунального податку;

визнане боржником, який неспроможний сплатити заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду, відсутній за місцезнаходженням, не звітує року перед податковими органами, фактично припинив підприємницьку діяльність, не має майна на погашення вимог кредитора, – як наслідок, визнане банкрутом.

7) Приватне підприємство «Юридично-охоронна антиколекторна компанія «Ваша надія» (м. Івано-Франківськ, головний бухгалтер):

заборгувало за IV квартал 2008 року, І та ІІ квартали 2009 року 4 297 грн. як платник єдиного податку за спрощеною системою оподаткування та звітності, що складає 10% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Загалом тільки за цією наведеною інформацією, яка не є вичерпною, компанії Ф.Олексюка в судовому порядку були визнані такими, що завинили державі, юридичним і фізичним особам понад 1,6 млн грн.

Крім того, Федір Олексюк не в пошані на батьківщині. За повідомленням Косівської районної державної адміністрації він займає 2-ге (Друге «почесне»!) місце серед 29 боржників до Пенсійного фонду.

Горе-захисник

Федір Олексюк обліпив себе дуже цікавими титулами: «голова координаційної ради антиколекторів та правозахисників «Ваша Надія»; «голова координаційної ради асоціації антиколекторів та правозахисників «Ваша Надія»; «голова асоціації антиколекторів та правозахисників «Ваша Надія»; «голова всеукраїнської асоціації антиколекторів та правозахисників «Ваша Надія»; адвокат; адвокат громадської організації «Вір у Бога і свої сили», «засновник і керівник першої антиколекторної компанії «Ваша надія» тощо.

Як з’ясувалось, Ф.Олексюк, згідно з наданою власноруч до ЦВК інформацією про себе, має лише середню спеціальну освіту. Не здобувши взагалі жодної вищої освіти, а тим паче юридичної, впродовж понад трьох років цей самозванець імітує захист права та свободи позичальників, здійснення представництва їх законних інтересів і надання їм іншої юридичної допомоги та публічно іменує себе адвокатом.

Так зване антиколекторство у виконанні Федора Олексюка – це тільки гасла та заклики бойкотувати діяльність банківської системи та системи кредитної кооперації. Жодного прецеденту, в якому він реально би захистив позичальників від стягувачів боргів, знайти не вдалось. Свідків успішного буцання Ф.Олексюка з банками та кредитними спілками та також не знайшлось.

Клієнти ж у цього псевдозахисника належать до двох груп:

перша – добросовісні позичальники, які щиро бажають повернути кошти кредиторам, потребують фахових консультацій, але спокусившись його пустими обіцянками, даремно гають час та гроші і значно погіршують свою кредитну історію;

друга – це несумлінні позичальники, які не мають наміру повертати кошти банкам та кредитним спілкам. Під орудою Федора Олексюка вони фальсифікують справжній стан відносин з кредиторами, вигадують жахливі казки про ніби порушення їхніх прав з боку останніх.

Зиск на самогубстві

В цьому сенсі показовою є історія стосунків мешканця смт Берегомет Вижницького району Чернівецької області Миколи Жабки з місцевим відділенням кредитної спілки «Альянс Україна» та маніпулювання ситуацією Ф. Олексюком.

5 січня 2009 року Вижницький райвідділ міліції відмовив в порушенні кримінальної справи за фактом вчинення 31.12.2008 р. самогубства Орисею Жабкою – мамою Миколи Жабки. Вже за місяць потому Федір Олексюк (який на той час, нагадую, як засуджений, але залишений на волі, відбував покарання за економічні та службові злочини) опублікував у Чернівецькій газеті «Час» свою статтю, дав низку інтерв’ю та прес-конференцій про те, що нібито покійна наклала на себе руки через протиправні дії посадовців КС «Альянс Україна». Пізніше за настановами Ф.Олексюка з аналогічними заявами звернувся до правоохоронців та журналістів і сам Микола Жабка. В цих зверненнях повідомлялось, що:

буцімто 10 липня 2008 року М. Жабка змушений був взяти в згаданій спілці кредит на суму 86 000 грн під заставу спільної з батьками квартири;

нібито гроші він брав, щоби лікувати свою матір від ушкоджень, отриманих нею внаслідок ДТП, в яке Орися Жабка потрапила восени 2007 р.;

буцімто фінансова криза підірвала платоспроможність Миколи Жабки, і тому він припинив розрахунки з кредитною спілкою «Альянс Україна»;

нібито через погрози з боку цього кредитора відібрати у родини позичальника квартиру за невиконання ним своїх зобов’язань Орися Жабка вбила себе, про що вона повідомила у своїй передсмертній записці.

Ф.Олексюк та М.Жабка наголошували на тому, що в цьому самогубстві винні посадовці спілки.

«Неправдивою та такою, що не має доказів в своє обґрунтування» назвали цю інформацію голова правління кредитної спілки «Альянс Україна» Наталія Солдатова та керівник її Чернівецького відділення Микола Сопіт, спираючись на факти, які знайшли своє підтвердження у висновках численних перевірок, здійснених правоохоронцями, а саме:

1) при подачі заяви про отримання коштів, при оформлені кредиту і застави позичальник і Орися Жабка, як один із заставодавців, не повідомляли про існуючи проблеми зі здоров’ям останньої та необхідність платного її лікування;

2) за даними МВС у 2007 – 2008 рр. на території Вижницького району ДТП за участю Жабки О.О. не було (на думку дільничного інспектора Р., Микола Жабка спекулює на самогубстві своєї матері);

3) прострочення виконання своїх зобов’язань Миколою Жабкою не було спричинено настанням фінансової кризи, бо після отримання кредиту в спілці 10 липня 2008 року позичальник не здійснив жодного платежу;

4) боржник жодного разу не звернувся до КС «Альянс Україна» з клопотанням про перенесення строків платежів, повернення кредиту чи сплати відсотків, як це передбачено договором кредиту. Він не зробив цього, навіть отримавши листи спілки з повідомленням, що у разі добровільної сплати сума пені може бути зменшена;

5) погроз з боку працівників кредитної спілки «Альянс Україна» позичальник М.Жабка та його матір ніколи не отримували;

6) в дійсності у тексті передсмертної записки О.Жабки відсутні посилання на кредит та борги її сина спілці;

7) у своїх поясненнях працівнику відділу карного розшуку відразу після смерті матері Микола Жабка заявив: «Я не знаю, що могло прийти в голову моїй матері, причин для такого вчинку у неї не було».

Доречно повідомити, що 25 березня 2009 року Всеукраїнська асоціація кредитних спілок у відкритому зверненні до Генпрокуратури та СБУ чітко заявила, що Ф.Олексюком «була свідомо публічно фальсифікована історія взаємовідносин гр. М. Жабки та членів його родини із кредитною спілкою «Альянс Україна»».

Видається, що цих аргументів достатньо, щоби знайти ознаки шахрайства в діях Ф.Олексюка та М.Жабки.

http://a-kryvenko.blogspot.com/

akryvenko64@gmail.com

+380 63 241-36-81

21 лютого 2012 року

Далі буде

Постійна адреса частини 2 статті: http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/02/2-2.html

Усі частини статті - тут: Частина 1 Частина 2 Частина 3
Постскриптум

Примітки від 24.02.2012, 28.03.2012, 31.03.2012

Матеріали журналістського розслідування «Відспіваний благодійник чи захисник позичальників? Про походеньки одного антиколектора. Журналістське розслідування Олександра Кривенка» опубліковані з дозволу автора повністю та частково на шпальтах друкованих, Інтернет-видань, офіційних та приватних сайтів згідно з переліком:

1) Олександр Кривенко. Відспіваний благодійник чи захисник позичальників? Про походеньки одного антиколектора. // Прес-служба ПАТ «Укрсоцбанк». - 24 лютого 2012 року за адресою: http://www.unicredit.com.ua/news/view/372/
Копію цієї публікації розміщено також і на Блозі Олександра Кривенка http://a-kryvenko.blogspot.com/ за адресою: http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/02/blog-post.html2) Олександр Кривенко. Відспіваний благодійник чи захисник позичальників? Про походеньки одного антиколектора. Журналістське розслідування Олександра Кривенка у трьох частинах // Газета Портмоне www.portmone.name від 28 березня 2012 року за адресами:

http://portmone.name/prochee/vidspivanij-blagodijnik-chi-zahisnik-pozichalnikiv-chastina-1.html

http://portmone.name/prochee/vidspivanij-blagodijnik-chi-zahisnik-pozichalnikiv-chastina-2.html

http://portmone.name/prochee/vidspivanij-blagodijnik-chi-zahisnik-pozichalnikiv-chastina-3.html

Копії цих публікацій будуть розміщені також і на Блозі Олександра Кривенка http://a-kryvenko.blogspot.com/

3) Олександр Кривенко. Походеньки одногоантиколектора // Всеукраїнська незалежна газета «Правдошукач», № 3 (41) від 31 березня 2012 року. С. 2.

Згодом з цією статею можна буде ознайомитись на сайті видання: http://truth.in.ua/.

Копія цього матеріалу також розміщена на Блозі Олександра Кривенка http://a-kryvenko.blogspot.com/ за постійними адресами: http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/03/normal-0-false-false-false.html; http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/05/4-5-42-43-31052012.html; http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/07/31.html

Шановні читачі! 31 березня 2012 року газета «Правдошукач» розпочала друк матеріалів журналістського розслідування Олександра Кривенка «Походеньки одного антиколектора». Продовження читайте в наступних числах видання: 4-5, 7 газети «Правдошукач». Далі буде.4) Олександр Кривенко. Відспіваний благодійник чи захисник позичальників? Про походеньки одного антиколектора. // «Форум спасения Киева». - 25 травня 2012 року за адресою:http://www.forumspaskiev.org.ua/databox/2012/05/20025.php

Повний текст названого розслідування оприлюднений також на Блозі Олександра Кривенка http://a-kryvenko.blogspot.com/ за постійними адресами: http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/02/1.html; http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/02/2-2.html; http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/02/3-3.html; http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/03/ps.html

Copyright © 2011 – 2012 Олександр Кривенко.
Усі права захищені. Інформація на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/ є власністю Олександра Кривенка. Право власності охороняється законодавством України. Будь-яке копіювання, у тому числі окремих частин текстів чи зображень, публікування і републікування, передрук або будь-яке інше поширення інформації, яка міститься на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/, в якій би формі та яким би технічним способом воно не здійснювалося, суворо забороняється без попередньої письмової згоди з боку Олександра Кривенка.

Відспіваний благодійник чи захисник позичальників? Про походеньки одного антиколектора (Частина 1)

Відспіваний благодійник чи захисник позичальників?

Про походеньки одного антиколектора

Журналістське розслідування Олександра Кривенка

Бездоганна репутація необхідна для діяльності шахраїв.

(Агата Крісті. Смерть у хмарах. 1935 р.)

http://a-kryvenko.blogspot.com/

akryvenko64@gmail.com

+380 63 241-36-81

21 лютого 2012 року

Зміст
Частина 1. Корінь ненависті до банків

Частина 2. Банкрутство моральне та матеріальне

Частина 3. Експерти: «Антиколекторство – це суцільне шахрайство»
Постскриптум. На ловця й звір біжить

Частина 1. Корінь ненависті до банків

На початку 2000-х Федір Олексюк був викритий в тому, що, працюючи директором товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство Прикарпаттара-інвест», вчинив низку злочинів, діючи у складі організованої ним групи осіб. Фінансове шахрайство в особливо великих розмірах, службове підроблення, зловживання посадою – усе пішло в хід задля того, щоби підприємницькі структури, фактично керовані Федором Олексюком, незаконно отримали кредитні кошти.

Досягнувши цієї мети, горе-комерсанти умисно порушили умови договорів кредиту та застави, укладених з Івано-Франківськими обласними дирекціями акціонерного комерційного банку «Укрсоцбанк» та акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль» (далі відповідно – Укрсоцбанк, банк «Аваль»), спричинивши останнім тяжкі наслідки, завдавши великі матеріальні збитки – на загальну суму більше 120 000 грн.

Судом встановлено, що усі злочинні діяння, які супроводжували підготовку, укладання та реалізацію кредитних договорів, відбулись під орудою та за участю саме Ф.Олексюка.

27 грудня 2006 року вироком Апеляційного суду Івано-Франківської області Олексюк Федір Юрійович був засуджений на 5 років позбавлення волі із забороною на 3 роки обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій. Суд залишив злочинця на свободі на умовах випробування упродовж 2-річного іспитового строку.

Аналогічні покарання отримали ще двоє із решти співучасників злочину: екс-головний бухгалтер СП «Прикарпаттара-Інвест» і товариства з обмеженою відповідальністю «Тадей» Петро Г., а також колишній заступник директора СП «Прикарпаттара-Інвест», директор і співзасновник ТОВ «Тадей» Петро С., яких на ці посади своїми наказами у 1998-1999 рр. призначив Ф.Олексюк.

Ось таким є підсумок кримінальної справи № 1-2 2006р.

Які ж конкретно правопорушення скоїв Федір Олексюк, діючи особисто та у складі ним же організованої та керованої злочинної групи? Мені видається тут суспільно важливим проілюструвати декілька доведених слідством обставин справи, що висвітлюють особистісні якості засудженого, яких, за моїми спостереженнями, він не позбавився ані упродовж, ані після відбування покарання. Це варто зробити, щоби зменшити ризики кожного бути ошуканим кримінальними особами, які видають себе за щирих правозахисників.

200 000 – під фіктивну заставу

19 січня 2000 року банк «Аваль» надав СП «Прикарпаттара-Інвест» кредит на суму 100 000 грн. на термін 6 місяців – для збільшення експортних можливостей позичальника. У забезпечення своїх зобов’язань останній передав кредитору майно загальною вартістю 208 000 грн.

– Я, як генеральний директор, підписав договір застави та інші необхідні документи, – визнав в суді Ф.Олексюк.

– Заставлене майно було у наявності, але, як з'ясувалося пізніше, вартість частини його була умисно завищена, – свідчив у судовому засіданні колишній начальник Косівського відділення банку «Аваль».

Фіктивне збільшення на суму 60 000 грн. виникло не через чиюсь помилку, а шляхом надання «лівих» накладних фірми «Горизонт» з підробленими підписами її керівництва.

– Через низьку якість та зношеність заставленого майна його не вдалося реалізувати за цінами, вказаними в документах, – повідомив представник АППБ «Аваль». – А деякі предмети застави взагалі не вдалося виявити, як і з'ясувати, куди вони поділися, бо Федір Олексюк уникав зустрічей з керівництвом банку.

Маючи прострочену заборгованість перед банком «Аваль», Ф.Олексюк вирішив продовжити шахрайство з банківськими ресурсами. Зловмисник збагнув, що новий кредит можна отримати для проведення весняно-польових робіт. У березні 2000 року за його ініціативи було створено агропромислову фірму «Синтез», 51 % статутного фонду якого володіло СП «Прикарпаттара-Інвест».

Контролюючи діяльність АПФ «Синтез», Федір Олексюк розширив склад злочинної групи. Його ставленик – заступник голови фірми «Синтез» – за сфабрикованим протоколом зборів її засновників, одержав повноваження на отримання кредиту.

– Я безпосередньо здійснював контроль за підготовкою документів для Укрсоцбанку на виділення ним 100 000 грн. кредиту фірмі «Синтез», – визнав в суді Ф.Олексюк.

Він особисто, підробивши підпис секретаря зборів засновників АПФ «Синтез», виготовив фіктивні протоколи про надання згоди на отримання кредиту, що підтверджено вироком.

6.05.2000 р. Укрсоцбанк надав кредит фірмі «Синтез» на суму 100 000 грн. до 17.01.2001р. «на проведення весняно-польових робіт».

У забезпечення своїх зобов’язань АПФ «Синтез» уклала договір про передачу кредитору в заставу майбутній урожаю ячменю вартістю 100 000 грн., зібраного з 70 га, хоча фактично було засіяно менше половини відведеної площі.

ТОВ «Тадей», як майновий поручитель за договором кредиту від 6.05.2000 р., нібито передав Укрсоцбанку в заставу майно загальною вартістю 162 270 грн., приховавши від цього кредитора, що заставодержателем частини цього майна є банк «Аваль», який 19 січня 2000 року уклав відповідний договір з СП «Прикарпаттара-Інвест». Крім того, як з’ясувало слідство, окремі предмети двічі заставленого майна були передані Укрсоцбанку за неправдивими документами, наприклад, пилорама, що за накладною нібито у 2000 була придбана у фірм «Промтехінвест» (м. Київ), яка з 1998 року фактично не вела фінансово-господарської діяльності.

Гроші реальні – товар віртуальний

Кредитні кошти, отримані в Укрсоцбанку, «група Олексюка» лише частково витратила за цільовим призначенням (за 14 000 грн. було придбано паливно-мастильні матеріали), а 86 000 грн. пішли на задоволення власних інтересів її учасників. Більшість операцій зловмисники маскували під фіктивні товарні операції.

Зокрема, у травні 2000 року підсудні на підставі підроблених фінансово-господарських документів відобразили у бухалтерському обліку керованих ними підприємств низку безтоварних операцій на поставку АПФ «Синтез» мінеральних добрив. За неправдивою накладною від 12.05.2000 р., яку підписав Петро С., СП «Прикарпаттара-Інвест» отримало від київського ТОВ «Мілена» міндобрива загальною вартістю 28 024 грн. Фактично ж вказаний товар «покупцю» не надходив, оскільки «продавець», як з’ясувалось, зареєстрований на підставних осіб і не вів підприємницької діяльності. В подальшому частину віртуальних міндобрив на суму 19 900 грн. за фальшивою накладною від 19.05.2000 р., підписаною директором СП «Прикарпаттара-Інвест» Ф.Олексюком , було продано товариству «Тадей» за 22 640 грн. Того ж дня цей «товар» згідно з іншою неправдивою накладною, яку підписав Петро С., було реалізовано підприємству «Горизонт» за 24 270 грн., яка, у свою чергу, нібито продала його фірмі «Синтез» за 25 540 грн. У такий спосіб незаконне перерахування кредитних коштів через низку підставних фірм було завершено.

В судовому засіданні колишній директор МВТП «Горизонт» пояснив:

– Фірмі «Синтез» підприємство «Горизонт» мінеральні добрива у травні 2000 року не поставляло.

Із матеріалів кримінальної справи № 1-2 2006р. випливає, що:

Ф.Олексюк у змові із Петром С. та Петром Г. використав не за цільовим призначенням кредитні кошти банків і продовжив свою злочинну діяльність. Підсудні реально мали можливість, але не мали наміру повертати кредити. Вони, зловживаючи своїм службовим становищем, без згоди заставодержателів умисно реалізували заставлене майно, щоби завадити стягненню його на користь кредиторів.

У такий неправомірний спосіб зловмисники реалізували, зокрема, майно, заставлене в Укрсоцбанк від АПФ «Синтез»: 74 із 84-х голів великої рогатої худоби; 350 із 400 центнерів зібраного врожаю ячменю, виручивши за останній товар 24 700 грн.

Колишній заступник голови АПФ «Синтез», допитаний судом як свідок, розповів:

– Реалізація худоби, зерна та іншого майна була здійснена за прямими вказівками директора СП «Прикарпаттара-Інвест» Федора Олексюка.

Ось яку початкову школу молодого шахрая, що увінчалась атестатом засудження, пройшов у своєму житті наш «герой»!

http://a-kryvenko.blogspot.com/

akryvenko64@gmail.com

+380 63 241-36-81

21 лютого 2012 року

Далі буде

Постійна адреса частини 1 статті: http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/02/1.html

Усі частини статті - тут: Частина 1 Частина 2 Частина 3
Постскриптум

Примітки від 28.03.2012, 31.03.2012

1) Олександр Кривенко. Відспіваний благодійник чи захисник позичальників? Про походеньки одного антиколектора. // Прес-служба ПАТ «Укрсоцбанк». - 24 лютого 2012 року за адресою: http://www.unicredit.com.ua/news/view/372/
Копію цієї публікації розміщено також і на Блозі Олександра Кривенка http://a-kryvenko.blogspot.com/ за адресою: http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/02/blog-post.html
2) Олександр Кривенко. Відспіваний благодійник чи захисник позичальників? Про походеньки одного антиколектора. Журналістське розслідування Олександра Кривенка у трьох частинах // Газета Портмоне www.portmone.name від 28 березня 2012 року за адресами:

http://portmone.name/prochee/vidspivanij-blagodijnik-chi-zahisnik-pozichalnikiv-chastina-1.html

http://portmone.name/prochee/vidspivanij-blagodijnik-chi-zahisnik-pozichalnikiv-chastina-2.html

http://portmone.name/prochee/vidspivanij-blagodijnik-chi-zahisnik-pozichalnikiv-chastina-3.html

Копії цих публікацій будуть розміщені також і на Блозі Олександра Кривенка http://a-kryvenko.blogspot.com/

Згодом з цією статею можна буде ознайомитись на сайті видання: http://truth.in.ua/.

Шановні читачі! 31 березня 2012 року газета «Правдошукач» розпочала друк матеріалів журналістського розслідування Олександра Кривенка «Походеньки одного антиколектора». Продовження читайте в наступних числах видання: 4-5, 7 газети «Правдошукач». Далі буде.
4) Олександр Кривенко. Відспіваний благодійник чи захисник позичальників? Про походеньки одного антиколектора. // «Форум спасения Киева». - 25 травня 2012 року за адресою:http://www.forumspaskiev.org.ua/databox/2012/05/20025.php

Повний текст названого розслідування оприлюднений також на Блозі Олександра Кривенка http://a-kryvenko.blogspot.com/ за постійними адресами: http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/02/1.html; http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/02/2-2.html; http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/02/3-3.html; http://a-kryvenko.blogspot.com/2012/03/ps.html

среда, 30 ноября 2011 г.

Хто захистить вкладників кредитних спілок?

Хто захистить

вкладників кредитних спілок?

23 листопада Президент України Віктор Янукович Указами №№ 1069/2011, 1070/2011 ліквідував Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України (Держкомфінпослуг) і утворив Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг). Місце керівника регулятора з новою вивіскою досі вакантне.

Джерело ілюстрації: газета «Правдошукач», № 36-37 від 30.11.2011р. С. 14

Нагадаємо, кілька місяців тому очільник Держфінпослуг Василь Волга опинився за ґратами і був звільнений з посади. З того часу й досі Одесі обговорюють кандидатуру претендента на його місце – Андрія Азарова. Чи здатний він гарантувати права та законні інтереси споживачів небанківських послуг, насамперед – вкладників кредитних спілок?

За повідомленням відділу зв'язків із засобами масової інформації Генеральної прокуратури України від 19 липня 2011 року, «...за вчинення злочину, пов'язаного з корупцією, затримано... голову Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Василя Волгу».

Окремі учасники ринку кредитної кооперації 20 липня провели в Інформаційному агентстві ЛІГАБізнесІнформ прес-конференцію з гучною назвою: «Причини арешту Василя Волги!». Під час заходу один із його спікерів Андрій Азаров заявив:

– У схемі, що передбачає введення тимчасової адміністрації в кредитні спілки, у кожного учасника була своя функція. Василь Волга вів керівництво і займався фактично контролем всієї групи.

При цьому промовець позиціонував себе, зокрема, як голова спостережної ради кредитної спілки «Перше кредитне товариство» (ПКТ), головний офіс якої розташований в Одесі.

А вже за тиждень-півтора потому Андрій Азаров був згадуваний близьким за засновницькими та родинними ознаками інформаційним агентством «100%» як «претендент на роль адекватного керівника» Держфінпослуг, бо начебто «має колосальний досвід розвитку національних фінансових систем і репутацію борця з корупцією». Але чи здатний цей чоловік очолити державний орган, що має встановлювати чесні та прозорі правила для учасників ринку небанківських операцій, наглядати за їх дотриманням, у тому числі (і головне!) гарантувати дотримання прав вкладників кредитних спілок?

Попередньо відомо, що нині 43-річний Андрій Азаров, подавши у 2008 році у відставку з посади голови правління кредитної спілки «Перше кредитне товариство», очолив спостережну раду спілки.

Певний час він також керував наглядовим комітетом Національної асоціації кредитних спілок України (НАКСУ). Проте, за інформацією нинішнього керівника цього керівного органу, зі скандалом вийшов з неурядової організації, бо не отримав підтримки колег на чергових виборах до складу наглядового комітету НАКСУ.

На конкретні результати діяльності керівництва ПКТ на ринку кредитної кооперації в останні роки вказують документи.

По-перше, згідно з інформацією Держфінпослуг, серед понад 1800 звернень громадян щодо діяльності кредитних спілок у 1 півріччі 2011 року більшість скарг припадає на кредитну спілку «Перше кредитне товариство».

По-друге, тимчасоваслідча комісія Верховної Ради України (далі – ТСК; прим. автора) визнала кредитну спілку «Перше кредитне товариство» такою, в якій «склалася критичнаситуація у розрахунках з вкладниками». 9288 громадян довірили фінустанові 358 млн. гривень. Натомість «приблизно 60% зазначених вкладів є проблемними,власники цих коштів відчувають труднощі з їх поверненням», – зафіксовано у звіті ТСК від 24 грудня 2010 року.

По-третє, вітчизняними судами у 2009 – 2011 роках задоволено понад тисячу позовів про стягнення з кредитної спілки «Перше кредитне товариство» вкладів та внесків громадян.

По-четверте, у березні 2010-го року Держфінпослуг, реагуючи на порушення з боку кредитної спілки «Перше кредитне товариство» умов депозитних договорів, зупинив дію ліцензії цієї фінансової установи по залученню внесків.

По-п'яте, 8 липня 2010 року регулятор розпорядженням № 532 відсторонив від управління кредитною спілкою «Перше кредитне товариство» весь склад її правління та спостережної ради, запровадивши тимчасове адміністрування спілкою – за систематичне невиконання законних вимог Держфінпослуг, спрямованих на захист інтересів її вкладників.

По-шосте, постановою Генеральної прокуратури України від 1 жовтня 2010 року порушено кримінальну справу № 49-3024 за фактом заволодіння службовими особами кредитної спілки «Перше кредитне товариство» коштами в особливо великих розмірах.

По-сьоме, 31 травня 2011 року за ініціативою вкладника-кредитора господарським судом Одеської області порушено справу про банкрутство кредитної спілки «Перше кредитне товариство».

Ось що розповів заступник директора департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Держфінпослуг Віталій Сильчук, який в липні 2011 року повернувся до Києва з відрядження в Одесу, де очолював роботу тимчасової адміністрації кредитної спілки «Перше кредитне товариство» з 4 серпня 2010 року, замінивши на цьому посту свою колегу – Світлану Слободенюк:

– Відсторонене керівництво та залежні від нього працівники кредитної спілки «Перше кредитне товариство» зустріли нас в штики. Вони створювали сутички, штовхання, відверто спонукуючи нас до бійки. Провокація не вдалась. Проте, зауважте, повноцінний доступ до приміщення головного офісу ПКТ було забезпечено лише в кінці вересня 2010 року. Тоді ж і було виявлено відсутність необхідної документації, електронної бази даних, трудових книжок працівників ПКТ. Навіть сервер був відсутній. Фактично відбулось викрадення документації та іншого майна кредитної спілки «Перше кредитне товариство» та переховування його від тимчасової адміністрації. Встановлено також, що службові особи кредитної спілки «Перше кредитне товариство» реалізовували тіньову схему збору боргів, за якою надходження від клієнтів оминали спілку. Крім того, після введення тимчасової адміністрації та без її дозволу із приміщення головного офісу кредитної спілки частину документації, а також сервери було перенесено до будівлі медіахолдингу «100%», де незаконно продовжували працювати бухгалтерія та інші служби цієї фінансової організації.

Вочевидь, у нас різні інтереси. Ми прагнули, насамперед, забезпечити права вкладників. А цього можливо досягти, якщо все, що було нажито людьми непосильною працею і довірено кредитній спілці, буде повернуто їй. Це дуже великі суми, надзвичайно великі суми. Фактично, на початок повноважень тимчасового адміністратора заборгованість кредитної спілки «Перше кредитне товариство» за виконавчими документами становила понад 97 млн. грн. Досить швидко стало зрозуміло, що стягнення коштів можливо лише в примусовому порядку. Необхідні заяви мною подані в прокуратуру Одеської області, в Генеральну прокуратуру України, а також слідчому, який і досі проводить досудове слідство в кримінальній справі № 49-3024. Вона порушена ще 1 жовтня 2010 року згідно з постановою Генпрокуратури за фактом заволодіння службовими особами кредитної спілки «Перше кредитне товариство» коштами в особливо великих розмірах. Однак складається враження, що інформація про зловмисні діяння колишніх керівників та інших посадовців ПКТ правоохоронцями ігнорується.

– Що конкретно призвело до втрати кредитною спілкою «Перше кредитне товариство» своєї платоспроможності? – питаюся у колишнього тимчасового адміністратора ПКТ.

– Основна причина економічної скрути кредитної спілки «Перше кредитне товариство» – це цілеспрямоване виведення та використання її коштів на потреби підприємницьких структур та осіб, підконтрольних колишньому голові правління, а в подальшому спостережної ради ПКТ Андрію Азарову. За роки свого перебування на керівних посадах у цій фінансовій установі Андрій Азаров утворив групу компаній під так званим брендом «Azarov Group». До складу останньої входять медіа-холдинг «100 %», декілька телекомпаній, будівельних, рекламних фірм, юридична та лізингова компанії, інші юридичні особи виробничого та невиробничого характеру. Виявлені нами факти дають підстави вважати, що джерелом ресурсів, необхідних для цих підприємницьких організацій, є гроші, вкладені в кредитну спілу «Перше кредитне товариство» її членами. Є докази того, що перебуваючи на посаді голови правління, а потім (з кінця серпня 2008 року) – голови спостережної ради названої фінансової установи, Андрій Азаров отримав готівкою загалом 107 млн. 544 тисяч грн.

У кредитній спілці «Перше кредитне товариство» грубо порушувалися ключові засади кредитної кооперації, насамперед, принцип рівноправності її членів. Не передбачені ані законом, ані статутом привілеї в обслуговуванні отримував безпосередньо пан Азаров, а також люди, пов'язані з ним родинними або службовими стосунками. Так, з січня по листопад 2008 року Андрію Азарову, який на той час обіймав посаду голови правління кредитної спілки «Перше кредитне товариство», а також трьом його близьким родичам було надано зі спілчанської каси головного офісу 36 млн. 024 тисячі 882 гривень кредитних грошей. Ще десятка позичальників із недалекого оточення Андрія Азарова, яка не перевищує 1% від кількості всіх позичальників, отримала в борг 48 795 000 грн., тобто 36,4 % від загального обсягу кредитних коштів, виданих у звітний період. Не оминув увагою пан Азаров і декілька, вочевидь, дружніх йому, кредитних спілок, які на умовах платності та поворотності він, так би мовити, підтримав на 13 020 000 грн. Натомість решті позичальників, тобто 1108 спілчан, було виділено лише 39 362 371 грн., або 29% від загальної суми виданих кредитів.

Порушення кредитною спілкою «Перше кредитне товариство» своїх зобов'язань перед вкладниками було однією з головних підстав застосування до неї процедури тимчасового адміністрування. Суспільство має знати про те, як брутально екс-менеджмент цієї фінансової установи порушував права вкладників! Зокрема, у 2009 році незаконними розпорядженнями заступника голови правління кредитної спілки «Перше кредитне товариство» з регіонального розвитку Валентина Найди працівникам усієї мережі ПКТ була дана команда не видавати гроші по тілу депозитного внеску; натомість акумулювати готівку, що надходить за договорами, в касах кредитної спілки. А згодом було припинено й виплату доходів, тобто відсотків за депозитними договорами членів спілки.

– А на які цілі витрачались ті гроші, що, як Ви кажете, за вказівкою пана Найди, акумулювались в касах кредитної спілки «Перше кредитне товариство» до особливого розпорядження? – звертаюся до колишнього тимчасового адміністратора ПКТ.

– Я не маю сумнівів, – відповідає Віталій Сильчук, – що левову частину надходжень готівкою одержував Андрій Азаров. На це вказують копії видаткових касових ордерів, які були виявлені тимчасовою адміністрацією спілки. З них видно, що під час дії так званого найденівського мораторію голова спостережної ради кредитної спілки «Перше кредитне товариство» отримав понад 18 млн. грн як відсотки за договорами депозиту. Між іншим, за нашими даними, з урахуванням ще одного депозитного договору, пану Азарову тільки з березня по вересень 2009 року загалом був виплачений відсотковий дохід розміром у майже 20 млн. грн.

– Цікаво, а під які проценти кредитна спілка «Перше кредитне товариство» залучала заощадження громадян?

– Так само як і в історії з кредитуванням, в кредитній спілці «Перше кредитне товариство» застосовувались несправедливі та далекі від дотримання принципу рівноправності членів кредитної спілки умови залучення коштів на депозитні рахунки. Наприклад, якщо для широкого загалу ставка за договорами вкладу була встановлена на рівні 21%, то Андрій Азаров мав 24% річних. Це вчергове свідчить про системне використання посадовими особами з числа відстороненого керівництва кредитної спілки «Перше кредитне товариство» свого службового становища з метою наживи за рахунок решти спілчан.

– Якщо я вірно зрозумів, шанс відновити нормальну роботу кредитної спілки «Перше кредитне товариство» поступово втрачався? – уточнюю у колишнього тимчасового адміністратора ПКТ Віталія Сильчука.

– В умовах коли право- та законноохоронні механізми буксують, годі розраховувати на приборкання зловживань службовим становищем та довірою громадян. Стало зрозумілим, що інших шляхів до забезпечення прав вкладників ПКТ, ніж застосування до неї процедур, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», немає. У квітні 2011 року один із вкладників звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про визнання кредитної спілки «Перше кредитне товариство» банкрутом, оскільки остання неспроможна сплатити понад 74 млн. грн.. заборгованості після настання встановленого строку. Слід зазначити, що таке звернення рано чи пізно мусило статися, оскільки кредиторів, які мають вимоги, достатні для порушення справи про банкрутство, у ПКТ більш ніж достатньо.

* * *

Закінчуючи спілкування з колишнім тимчасовим адміністратором кредитної спілки «Перше кредитне товариство» Віталієм Сильчуком, який повернувся до звичної роботи заступника директора департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ Держфінпослуг, я запитав чиновника:

– Чи не остерігаєтесь Ви тепер переслідувань стосовно своєї персони з боку правоохоронних органів? Адже факти, повідомлені журналісту, будуть оприлюднені...

Віталій Сильчук, не вагаючись, відповів:

– Нехай боїться той, кому є що приховувати. Я ж, як юрист, достеменно (в межах можливого) дослідив, що відбулось з кредитною спілкою «Перше кредитне товариство». Було виявлено причини її скрутного стану, встановлено численні факти порушень прав членів та працівників ПКТ, а також посадовців, винних у свідомому порушенні законів. Все, що мною зроблено на посаді тимчасового адміністратора, задокументовано. Добре, що Ви, як журналіст та громадський діяч, зацікавились деталями моєї роботи в Одесі. Адже, за моїми спостереженнями, у вітчизняному медіапросторі утворився певний брак аналітичної інформації щодо дійсних причин краху кредитної спілки «Перше кредитне товариство», а вони, нажаль, мають кримінальне забарвлення. Я закликаю правоохоронців ретельно дослідити інформацію, яка, сподіваюсь, буде оприлюднена. Маю надію, що це спонукатиме працівників прокуратури та міліції врешті-решт покласти край безкарному свавіллю пана Азарова та його поплічників. Я також вважаю, що суспільство має знати правду про ділків від кредитної кооперації, аби не потрапити в оману їхньої реклами, аби не стати жертвами їхньої наживи, а головне, якщо таке вже трапилось, бути здатними захищати свої права.

Р.S. В кінці вересня мені зателефонував особисто Андрій Азаров, аби висловитись з порушених у цій статті питань. Зустріч за участі голови правління кредитної спілки «Перше кредитне товариство» Валентина Найди та юриста Максима Перелі відбулася, однак станом на сьогодні пан Азаров так і не надав свій коментар.

Р.P.S. Арешт високопосадовця, тим паче діючого, а не відставного, в будь-якій державі сприймається як сенсація. Пропонована стаття не ставила перед собою мету виправдати екс-керівника Держфінпослуг. Встановити справедливість – справа честі правоохоронців та суддів. Проте скандал, в епіцентрі якого цього року опинився регулятор вітчизняного ринку небанківських послуг, усе-ж таки заслуговує на більшу увагу, ніж просто новина з життя можновладців. Адже, за класикою, кадри вирішують усе. І від того, хто і як надалі буде формувати національну політику щодо фінансових організацій, залежить рівень довіри до них суспільства.

Олександр КРИВЕНКО,

керівник громадської організації «Асоціація захисту прав вкладників» (м. Київ),

журналіст, юрист

http://a-kryvenko.blogspot.com/

akryvenko64@gmail.com

+380 63 241 3681

Всеукраїнська незалежна газета «Правдошукач», № 36-37 від 30 листопада 2011 року. С. 14 – 15.
Постійна адреса статті «Хто захистить вкладників кредитних спілок?»: http://a-kryvenko.blogspot.com/2011/11/blog-post.html

вторник, 21 февраля 2012 г.

(2) Відспіваний благодійник чи захисник позичальників? Про походеньки одного антиколектора (Частина 2)

Відспіваний благодійник чи захисник позичальників? Про походеньки одного антиколектора (Частина 1)

среда, 30 ноября 2011 г.

Хто захистить вкладників кредитних спілок?

вторник, 21 февраля 2012 г.

среда, 30 ноября 2011 г.