четверг, 28 января 2010 г.

6010 Проект від 28.01.2010 «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про кредитні спілки»

6010 Проект від 28.01.2010 «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про кредитні спілки»
законопроект № 6010 «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про кредитні спілки» (щодо створення саморегулівної організації кредитних спілок)».
Верховна Рада України
В порядку законодавчої ініціативи, відповідно до ст. 93 Конституції України, вношу на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про кредитні спілки».
Доповідати законопроект на пленарному засіданні Верховної Ради буде народний депутат України О.І. Клименко.
Додаток (всього на 30 арк.):
- проект Закону України – на 6 арк.;
- проект Постанови Верховної Ради України – на 1 арк.;
- пояснювальна записка – на 5 арк.;
- порівняльна таблиця – на 18 арк.;
- копія зазначених матеріалів в електронному вигляді.
Народні депутати України
Клименко О.І. (№ 381)
Костенко Ю.І. (№ 347)

Проект

вноситься народними депутатами України

Клименком О.І. (№ 381)

Костенко Ю.І. (№ 347)

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін та доповнень до

Закону України «Про кредитні спілки»

(щодо створення саморегулівної організації кредитних спілок)

___________________________________________________

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I. Внести до Закону України «Про кредитні спілки» (Відомості Верховної Ради України, 2002, № 15, ст.101, із змінами, внесеними згідно із Законами № 1096-IV від 10.07.2003, ВВР, 2004, № 6, ст.38 № 2454-IV від 03.03.2005, ВВР, 2005, № 16, ст.259 № 2704-IV від 23.06.2005, ВВР, 2005, № 32, ст.421 № 3108-IV від 17.11.2005, ВВР, 2006, № 1, ст.18) такі зміни та доповнення:

1) назву розділу VI викласти в такій редакції: «Розділ VI. Асоціації кредитних спілок. Саморегулювання кредитних спілок»;

2) частину сьому статті 24 виключити.

3) доповнити закон статтею 24-1 такого змісту:

«Стаття 24-1. Саморегулювання кредитних спілок

1. З метою здійснення функцій саморегулювання, визначеними законодавством про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, кредитними спілками створюються об’єднання кредитних спілок. Державна реєстрації таких об’єднань здійснюється за умови, що засновниками виступають не менше 50 кредитних спілок.[1]

Об’єднання кредитних спілок є неприбутковим товариствами[2] і здійснюють свою діяльність відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону, та свого статуту. З моменту надання одному з об’єднань кредитних спілок статусу саморегулівної організації, на нього розповсюджуються також відповідні норми Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Об’єднання кредитних спілок діють на принципах законності, рівноправності учасників, самоврядування, гласності, відповідальності за виконання взятих зобов’язань.

2. Об’єднання кредитних спілок набуває статусу саморегулівної організації за заявницьким принципом у разі, якщо його учасниками стали більше 50 відсотків кредитних спілок, що мають ліцензію на право здійснення діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки. Уповноважений орган зобов’язаний внести таке обєднання кредитних спілок до реєстру саморегулівних організацій протягом 30 днів.

Статус саморегулівної організації може мати тільки одне об’єднання кредитних спілок.

Для кредитних спілок, які мають ліцензію на право здійснення діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки, а також для кредитних спілок, яким така ліцензія анульована чи строк дії ліцензій яких закінчився, але які мають не виконані зобов’язання за договорами внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки, участь в саморегулівній організації кредитних спілок є обов’язковою. Для інших кредитних спілок участь в саморегулівній організації кредитних спілок є добровільною.

За учасниками СРО кредитних спілок залишається право участі в інших об’єднаннях кредитних спілок. У разі, якщо існує участь 50 відсотків кредитних спілок, що мають ліцензію на право здійснення діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки, одночасно у кількох об’єднаннях кредитних спілок, статус СРО надається тому об’єднанню, у яке об’єдналася більша кількість зазначених кредитних спілок. При цьому, інші об’єднання кредитних спілок втрачають статус СРО кредитних спілок.[3]

3. Саморегулівна організація кредитних спілок (далі – СРО кредитних спілок) за своїм статусом без процедури делегування повноважень держави, відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції:

1) розробляє програми фінансового оздоровлення чи організаційної реструктуризації своїх учасників та після погодження таких програм Уповноваженим органом адмініструє і контролює виконання цих програм;

2) створює та формує спеціалізовані центральні фінансові фонди для забезпечення стабільної діяльності своїх учасників;

3) погоджує проекти регуляторних актів, що розробляються Уповноваженим органом в частині діяльності кредитних спілок;

4) встановлює за погодженням з Уповноваженим органом і впроваджує  правила поведінки кредитних спілок на ринках фінансових послуг, а також контролює їх виконання. Рівень вимог, викладених у правилах СРО кредитних спілок має бути не нижче рівня вимог, установлених законодавством;

5) здійснює методичне забезпечення діяльності кредитних спілок, розробляє та сприяє запровадженню методичних рекомендацій з метою підвищення ринкової ефективності, прозорості та надійності діяльності кредитних спілок;

6) здійснює передліцензійну підготовку  кредитних спілок та надає подання Уповноваженому органу на видачу ліцензії на право здійснення діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунків в порядку, визначеному Уповноваженим органом, яке є обов"язковою умовою для одержання відповідної ліцензії;

7) безоплатно одержує від кредитних спілок, органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, юридичних осіб інформацію, необхідну для виконання покладених на неї функцій, якщо інше не встановлено законодавством;

8) встановлює за погодженням з Уповноваженим органом стандарти якості системи управління, внутрішнього контролю та розкриття інформації своїх учасників, а також контролює їх виконання. Рівень вимог, викладених у стандартах СРО кредитних спілок має бути не нижче рівня вимог, установлених законодавством;

9) контролює дотримання своїми учасниками спеціального законодавства та прийнятих СРО кредитних спілок документів шляхом здійснення безвиїзного та виїзного моніторингу, у тому числі із залученням зовнішніх експертів та аудиторів. СРО кредитних спілок повідомляє про результати моніторингу своїх учасників у порядку, визначеному Уповноваженим органом;

10) здійснює навчання та сертифікацію фахівців кредитних спілок відповідно до вимог, визначених Уповноваженим органом;

11) одержує звітність, складену учасниками СРО кредитних спілок відповідно до вимог, визначених Уповноваженим органом, з метою її контролю, узагальнення та аналізу. Звітність передається Уповноваженому органу у визначеному ним порядку, строки та форматі.[4].

12) здійснює погодження рекламних матеріалів учасників СРО кредитних спілок. СРО кредитних спілок має право зобов'язати відповідну кредитну спілку внести зміни до рекламних матеріалів, які є недостовірними та не відповідають законодавству;[5]

13) встановлює факт відповідності програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання кредитних спілок, пов’язаного з наданням фінансових послуг, вимогам, встановленим Уповноваженим органом;

14) створює постійно діючий третейський суд для вирішення спорів між кредитними спілками, а також між кредитними спілками та членами кредитних спілок або іншими юридичними та/або фізичними особами.

15) оскаржує у судовому порядку акти органів державної влади, органів Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування і дії (бездіяльність) їх посадових осіб, що порушують права і законні інтереси кредитних спілок та/або їх членів.

Уповноважений орган може делегувати СРО кредитних спілок свої повноваження окремим рішенням в порядку, визначеному Уповноваженим органом.

4. Фінансування статутної діяльності СРО кредитних спілок здійснюється за рахунок:

1) внесків учасників СРО кредитних спілок (вступні, періодичні, цільові внески), а також за рахунок пасивних доходів від тимчасово розміщених активів СРО кредитних спілок та інших джерел, не заборонених законодавством, у порядку, визначеному установчими документами СРО кредитних спілок, та в обсягах, визначених кошторисом, що затверджується в порядку, передбаченому статутом СРО кредитних спілок;

2) добровільних майнових (у тому числі фінансових) внесків;

3) доходів від надання послуг щодо надання інформації, розкриття якої може здійснюватися на платній основі;

4) доходів від надання освітніх послуг, пов’язаних з господарською діяльністю чи професійними інтересами членів СРО кредитних спілок;

5) доходів від продажу інформаційних матеріалів, пов’язаних з господарською діяльністю чи професійними інтересами членів СРО;

6) доходів, отриманих від розміщення грошових коштів на банківських рахунках (в тому числі депозитних);

7) інших, не заборонених законом джерел.

5. Статут СРО кредитних спілок затверджується загальними зборами її учасників абсолютною більшістю голосів за умови присутності не менше половини учасників.[6]

 Статут та внутрішні положення СРО кредитних спілок, а також зміни до них, у частині здійснення саморегулівних функцій підлягають погодженню Уповноваженим органом у визначеному ним порядку в процесі розгляду подання СРО кредитних спілок про включення відповідного запису до державного реєстру саморегулівних організацій.

Уповноважений орган здійснює моніторинг реалізації СРО кредитних спілок саморегулівних функцій та має право отримувати в зв’язку з цим будь-яку інформацію про діяльність СРО кредитних спілок. Уповноважений орган має право вносити обов’язкові для розгляду органами управління СРО кредитних спілок приписи щодо усунення виявлених порушень та недоліків у діяльності СРО кредитних спілок в процесі здійснення нею саморегулівних функцій.

СРО звітує про свою діяльність перед Уповноваженим органом. Строки  подання звітів, порядок їх подання та зміст інформації, що в них має міститися, встановлюється Уповноваженим органом.

Уповноважений орган розглядає скарги кредитних спілок на дії СРО кредитних спілок в частині здійснення саморегулівних функцій та має право вносити обов’язкові для розгляду органами управління СРО кредитних спілок приписи щодо усунення порушень прав кредитних спілок.

У разі виявлення фактів порушення кредитною спілкою законодавства про фінансові послуги, СРО кредитних спілок повідомляє про це Уповноважений орган у строки та в порядку, визначені Уповноваженим органом за погодженням з СРО кредитних спілок.

СРО кредитних спілок має право надавати до Уповноваженого органу подання про застосування заходів впливу, в тому числі про анулювання ліцензії  на право здійснення діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки. Такі подання підлягають невідкладному розгляду Уповноваженим органом.

Виключення кредитної спілки, що відповідає критеріям обов’язкової належності до СРО кредитних спілок, із складу  учасників СРО кредитних спілок є підставою для анулювання ліцензії на право здійснення діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки та виключення інформації про таку кредитну спілку з Державного реєстру фінансових установ. Таке рішення з боку СРО кредитних спілок може бути оскаржене кредитною спілкою до Уповноваженого органу, який може погодитися з рішенням СРО кредитних спілок або винести обґрунтовані заперечення щодо відповідного рішення. У разі незгоди кредитної спілки із рішенням Уповноваженого органу або відмови СРО кредитних спілок задовольнити заперечення Уповноваженого органу спір між сторонами вирішується у судовому порядку.

Спори між СРО кредитних спілок та Уповноваженим органом  в частині та в зв’язку із здійсненням СРО кредитних спілок саморегулівних функцій вирішуються у судовому порядку.»

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом Уповноваженому органу привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом.

3. Кредитним спілкам, які мають ліцензію на право здійснення діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки, а також кредитним спілкам, яким така ліцензія анульована чи строк дії ліцензій яких закінчився, але які мають невиконані зобов’язання за договорами внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки, протягом трьох місяців з дня внесення Уповноваженим органом відповідного запису до державного реєстру саморегулівних організацій, оформити участь у такій саморегулівній організації.

Державна реєстрація кредитних спілок, зазначених у абзаці першому цього пункту, які не оформили свою участь у саморегулівній організації кредитних спілок, скасовується в судовому порядку за поданням Уповноваженого органу.[7]

4. Частину другу статті 16 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» таким реченням: «Об’єднання кредитних спілок, учасниками якого стали більше 50 відсотків кредитних спілок, що мають ліцензію на право здійснення діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки, вноситься до реєстру саморегулівних організацій за заявницьким принципом не пізніше тридцяти днів з дати подачі заяви на набуття статусу саморегулівної організації»;[8]

Голова Верховної Ради України

[1] Пропонується, щоб засновниками були будь-які кредитні спілки. Статус СРО вже залежатиме від ліцензії на депозити.

[2] Узгоджено зі статтями 85 та 86 Цивільного кодексу України.

[3] Оскільки участь кредитних спілок, які мають ліцензію на депозити, є обов’язковою в СРО, вихід КС з СРО унеможливлюється. Залишається варіант бути членом 2 об’єднань одночасно з набуттям статусу СРО іншим об’єднанням та втратою статусу СРО попереднім об’єднанням.

[4] За аналогією з ч.2 ст.32 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)».

[5] За аналогією з ч.ч. 5 та 6 ст. 49 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)».

[6] Абз.3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

[7] Відсилка до статей 247 «Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання за порушення закону» та 248 «Порядок ліквідації суб'єкта господарювання за порушення закону» Господарського кодексу України.

[8] Частина 2 ст. 16 Закону України «про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»: «2. Об'єднання фінансових установ набуває статусу саморегулівної організації після внесення запису про неї до відповідного реєстру, який ведеться державними органами з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг у межах їх компетенції.»

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту «Закону України

Про внесення змін та доповнень до

Закону України «Про кредитні спілки»

(щодо створення саморегулівної організації кредитних спілок)

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

У світовій практиці накопичено значний досвід діяльності саморегулівних організацій (далі – СРО) і визначено два основні принципи саморегулювання: по-перше, режим регулювання має повністю використовувати потенціал саморегулівних організацій, які здійснюють нагляд за відповідними секторами, а інтенсивність контролю залежить від розміру та особливостей ринків у цілому; по-друге, СРО підлягають контролю з боку регулятора і повинні неупереджено та адекватно ставитися до своїх учасників, дотримуватися конфіденційності, користуючись делегованими їм повноваженнями та обов’язками.

СРО може виявитися для держави важливим інструментом для досягнення цілей регулювання певного ринку. Існує багато різноманітних моделей СРО і ступенів інтенсивності їх використання.

Впровадження механізмів саморегулювання має суттєві переваги на ринках фінансових послуг. Зокрема, СРО можуть вимагати від своїх членів дотримання тих етичних норм та правил поведінки, які залишаються поза сферою державного регулювання.

СРО мають значний досвід щодо ринкових операцій і можуть реагувати на динаміку розвитку ринку оперативніше, ніж орган державної влади. При цьому СРО мають відповідально ставитися до виконання своїх обов’язків.

Відповідно до практики фондового та фінансового ринків Америки, Європи та України (в Україні лише фондового ринку) орган державної влади зі свого боку для підтвердження статусу СРО вимагає від об’єднання/асоціації учасників ринку узгодження та затвердження внутрішніх правил, стандартів та положень, встановлює певні вимоги та обмеження, контролює їх виконання.

Проект Закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про кредитні спілки» розроблений, виходячи із необхідності підвищення ефективності регулювання ринку взаємного кредитування в Україні на основі міжнародного досвіду та досвіду України на фондовому ринку.

Вагомі функції у сфері взаємного кредитування можуть покладатися на саморегулівну організацію відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг України».

Враховуючи кількість кредитних спілок, об’єктивно неможливо для державного регулятора проводити обговорення та консультування з кожним окремим учасником ринку, оскільки це потребує великих затрат у часі, а також консультування з окремими представниками ринку не зможуть забезпечити репрезентативність.

Розроблені професійними учасниками саморегулівної організації кредитних спілок правила та стандарти своєї діяльності повинні бути загальновизнані – органами державної влади, суддями, споживачами, як доскональний та реальний інструмент регулювання. Порушення правил, принципів та стандартів саморегулівної організації буде призводити до заходів впливу.

Таке визнання можливе тільки при наявності прямих норм в Законі України «Про кредитні спілки».

2. Цілі та завдання прийняття законопроекту

Проект Закону України про внесення змін до Закону України “Про кредитні спілки», спрямований на вдосконалення законодавства у сфері регулювання діяльності кредитних спілок, забезпечення прозорості та стабільності ринку взаємного кредитування.

Створення саморегулівної організації кредитних спілок дозволить:

розширити можливості вибору ефективних форм регулювання ринку взаємного кредитування, зокрема, забезпечить інституціональну альтернативу державному регулюванню;

створити можливості подолання негативних явищ на ринку без втручання органів державної влади на добровільній та нормативній основі;

створити інфраструктуру, яка дозволить здійснювати обговорення та консультування з усіма учасниками ринку під час опрацювання регулюючих рішень.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Законопроектом передбачається можливість створення кредитними спілками своїх об’єднань. Державна реєстрації таких об’єднань здійснюється за умови, що засновниками виступають не менше 50 кредитних спілок.

Об’єднання кредитних спілок є неприбутковим товариствами, статус яких визначається статтями 85 та 86 Цивільного кодексу України, і такі об’єднання кредитних спілок діють на принципах законності, рівноправності учасників, самоврядування, гласності, відповідальності за виконання взятих зобов’язань.

Законопроектом закладається принцип конкуренції об’єднань, створених кредитними спілками, за право виконання функцій саморегулівної організації (далі – СРО). Об’єднання кредитних спілок набуває статусу СРО за заявницьким принципом (що усуває можливість корупційних діянь) у разі, якщо його учасниками стали більше 50 відсотків кредитних спілок, що мають ліцензію на право здійснення діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (далі – Держфінпослуг) зобов’язана внести таке об’єднання кредитних спілок до реєстру саморегулівних організацій протягом 30 днів.

Статус саморегулівної організації може мати тільки одне об’єднання кредитних спілок.

У проекті Закону окреслюються завдання та повноваження саморегулівної організації, встановлюється її право щодо контролю за діяльністю своїх учасників, визначаються джерела фінансування саморегулівної організації. Згідно з законопроектом, повноваження СРО поділяються на дві групи: 1) повноваження, які СРО отримує в силу свого статусу та 2) повноваження, які делегуються СРО органами державної влади.

СРО наділяється значними повноваженнями, які можна згрупувати таким чином, що СРО:

- встановлює правила, стандарти та вимоги до здійснення діяльності учасників СРО, які б захищали професійні інтереси та були спрямовані на попередження правопорушень. При цьому рівень вимог, викладених у правилах та стандартах, повинен бути не нижчим, а, як правило, вищим від рівня вимог, встановлених чинним законодавством та іншими документами органів, які здійснюють державне регулювання та контроль за діяльністю ринку фінансових послуг;

- здійснює контроль дотримання своїми учасниками спеціального законодавства та прийнятих СРО кредитних спілок документів шляхом здійснення безвиїзного та виїзного моніторингу, у тому числі із залученням зовнішніх експертів та аудиторів;

- сприяє органам державного регулювання у контролі за ринком фінансових послуг, інформує державного регулятора про виявлені порушення чинного законодавства з боку своїх учасників;

- надає до органів державної влади пропозиції щодо удосконалення законодавства, а також аналізує практику реалізації вимог законодавства України.

Значні повноваження СРО повинні компенсуватися повноваженнями держави за діяльність такої СРО (система стримувань та противаг). Тому, законопроектом передбачається, що Держфінпослуг здійснює моніторинг реалізації СРО саморегулівних функцій та має право отримувати в зв’язку з цим будь-яку інформацію про діяльність СРО. Уповноважений орган має право вносити обов’язкові для розгляду органами управління СРО кредитних спілок приписи щодо усунення виявлених порушень та недоліків у діяльності СРО в процесі здійснення нею саморегулівних функцій. СРО звітує про свою діяльність перед Держфінпослуг. Строки  подання звітів, порядок їх подання та зміст інформації, що в них має міститися, встановлюється Держфінпослуг.

Держфінпослуг розглядає скарги кредитних спілок на дії СРО в частині здійснення саморегулівних функцій та має право вносити обов’язкові для розгляду органами управління СРО приписи щодо усунення порушень прав кредитних спілок.

Для цього Закон України «Про кредитні спілки» пропонується доповнити новою статтею 24¹.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Основу нормативно-правової бази у даній сфері становлять: Конституція України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, закони України «Про кредитні спілки», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Реалізація положень поданого законопроекту після його прийняття змін до інших Законів України не потребує.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття проекту Закону не потребує витрат із Державного бюджету України, а навпаки, скоротить фінансове навантаження на Державний бюджет за рахунок передання цілої низки рутинно-бюрократичних функцій Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України саморегулівній організації кредитних спілок.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту

Прийняття проекту Закону України про внесення змін та доповнень до Закону України «Про кредитні спілки» (щодо створення саморегулівної організації кредитних спілок) дасть можливість:

1) зняти родинно-бюрократичне навантаження з органів державної влади:

2) знизити витрати Державного бюджету на заходи регулювання ринку взаємного кредитування;

3) усунути прогалини в чинному законодавстві в частині регулювання ринку взаємного кредитування за рахунок стандартів та положень саморегулівної організації, чого не може зробити держава в силу вимог Конституції України (ч.2 ст.6 та ч. 2 ст.19 Конституції України).

Народні депутати України

Клименком О.І. (№ 381)

Костенко Ю.І. (№ 347)

До проекту № 6010 від 28.10.10 р.

О.І.Клименко,Ю.І.Костенко

ВИСНОВОК

на проект Закону України «Про внесення змін та доповнень

до Закону України «Про кредитні спілки» (щодо створення

саморегулівної організації кредитних спілок)»

( реєстр. № 6010 від 28.01.2010 р., внесений

народними депутатами України О.І.Клименком, Ю.І.Костенком)

У проекті пропонується вдосконалити правове регулювання утворення та діяльності саморегулівних організацій кредитних спілок (далі - КС), що має позитивно вплинути на ефективність їх діяльності.

Розглянувши зазначену законодавчу пропозицію, вважаємо за доцільне висловити щодо її змісту наступні зауваження та пропозиції.

1. Зазначимо, що у теоретичному відношенні викликає сумнів термін «саморегулівна організація» (далі - СРО). Річ у тому, що словосполучення «саморегулівна організація» генетично походить від терміну «саморегулювання», яке поряд з самоорганізацією, самоконтролем є одним з проявів процесу самоврядування (самоуправління, саморегулювання), що здійснюється, зокрема, у громадських організаціях та об‘єднаннях. Тому вважаємо, що у проекті слід використати термін «самоврядна організація».

Крім цього, враховуючи громадську природу саморегулівних (самоврядних) організацій, вважаємо, що значна кількість питань, які стосуються їх діяльності, мають вирішуватися не на законодавчому рівні, а безпосередньо в установчих документах цих організацій. Зокрема, це стосується визначення на рівні закону таких повноважень саморегулівних організацій (ст. 24¹, якою доповнюється Закон України «Про кредитні спілки»), як те, що вони здійснюють методичне забезпечення діяльності КС, розробляють та сприяють запровадженню методичних рекомендацій з метою підвищення ринкової ефективності, прозорості та надійності діяльності КС (п. 5 частини 3 цієї статті); створюють постійно діючий третейський суд для вирішення спорів між КС, а також між КС та членами КС або іншими юридичними та/або фізичними особами (п. 14 частини 3 цієї статті) тощо.

2. Звертаємо увагу на необхідність чіткого визначення виду об‘єднання, яке створюється КС, з відповідним уточненням термінології проекту. Це пояснюється тим, що у назві нової редакції розділу VІ та у ст. 24 Закону використовується термін «асоціації кредитних спілок», а у частині 1 ст. 24¹ – термін «об‘єднання кредитних спілок». При цьому асоціації КС створюються з метою координації їх діяльності, надання взаємодопомоги та захисту спільних інтересів, а об‘єднання пропонується створювати з метою здійснення функцій саморегулювання. Асоціації створюються на місцевому та всеукраїнському рівні та мають об‘єднувати: місцева асоціація - більш як третину кількості КС, які діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, але у кількості не менше трьох, а всеукраїнські асоціації - асоціації КС, діяльність яких поширюється на територію всієї України, за умови, що членами таких асоціацій є КС більш ніж з половини адміністративно-територіальних одиниць, визначених частиною другою статті 133 Конституції України. Водночас у ст. 24¹, якою доповнюється Закон, визначається, що державна реєстрація об‘єднань КС здійснюється за умови, що засновниками виступають не менше 40 спілок, а статусу СРО набуває об‘єднання, учасниками якого стали більше 50 відсотків КС, що мають ліцензії на право здійснення діяльності по залученню внесків (вкладів) членів спілок на депозитні рахунки. Отже, у разі прийняття проекту у запропонованій редакції існуватиме два різних види об‘єднань КС: 1) асоціації; 2) «власне» об‘єднання. Проте, на нашу думку, у цьому «подвоєнні» об‘єднань, які створюються КС, немає жодного сенсу. Вважаємо, що КС мають утворювати об‘єднання з однаковим статусом, одне з яких набуде статусу СРО. У зв‘язку з цим пропонуємо внести до проекту відповідні зміни. Звернемо увагу також на те, що об‘єднання КС не можуть створюватися з метою здійснення функцій самоврядування, оскільки за проектом такі функції здійснюватиме одне об‘єднання, якому будуть надані функції СРО.

Разом з тим у проекті не визначені такі важливі питання діяльності СРО як, наприклад, підстави позбавлення об‘єднання КС такого статусу.

Варто також звернути увагу на те, що утворення об‘єднання КС у вигляді неприбуткового товариства, що передбачено проектом, не відповідає ЦК України, який не передбачає такої організаційно-правової форми юридичної особи. Згідно з ст. 83 ЦК України товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

3. Частина повноважень, які за проектом надаються СРО КС, не узгоджуються з іншими законодавчими актами, які регулюють відповідні суспільні відносини. Зокрема, це стосується того, що :

- СРО погоджує проекти регуляторних актів, що розробляються уповноваженим державним органом в частині діяльності КС (п. 3 ст. 24¹, якою доповнюється Закон України «Про кредитні спілки»). Проте визначені у ст. 6 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» права об‘єднань суб‘єктів господарювання при здійсненні державної регуляторної політики не передбачають погодження зазначених актів з об‘єднаннями суб‘єктів господарювання;

- СРО встановлює за погодженням з державним уповноваженим органом правила поведінки кредитних спілок на ринку фінансових послуг (п. 4 ст. 24¹, якою доповнюється Закон України «Про кредитні спілки»). Проте Закони України «Про кредитні спілки» та «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» не надають державному уповноваженому органу повноваження щодо погодження актів СРО. Це зауваження стосується також погодження з державним уповноваженим органом статуту СРО, що передбачено у частині 5 цієї статті;

- СРО здійснює передліцензійну підготовку КС та надає державному уповноваженому органу подання на видачу ліцензії, яке є обов‘язковою умовою для одержання ліцензії на здійснення діяльності по залученню внесків (вкладів) членів КС на депозитні рахунки (п. 6 ст. 24¹, якою доповнюється Закон України «Про кредитні спілки»). Проте ст. 35 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» не передбачає необхідності подання такого документу для отримання відповідної ліцензії.

Разом з тим у проекті не враховується, що СРО зазвичай створюються з метою делегування ним частини повноважень, які виконуються відповідними державними органами.

4. Згідно з абзацом 3 частини 2 ст. 24¹, якою доповнюється Закон України «Про кредитні спілки», передбачається встановити обов‘язкове членство у СРО для тих КС, що мають ліцензію на право діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитних спілок на депозитні рахунки. Проте у проекті не визначені механізм реалізації цієї норми у випадку, якщо певна КС, яка має відповідну ліцензію, входить до складу іншого об‘єднання КС, а також те, які наслідки матиме «неучасть» такої КС у СРО. У частині 5 цієї статті слід чітко визначити, яка саме кількість голосів учасників загальних зборів необхідна для затвердження статусу СРО.

Головне управління не підтримує внесення запропонованих проектом змін до ст. 16 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», оскільки порядок реєстрації СРО, які діятимуть на цих ринках, має бути однаковим для всіх СРО.

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні проект Закону України Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про кредитні спілки» (щодо створення саморегулівної організації кредитних спілок)» доцільно повернути на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

Керівник Головного

науково-експертного управління В.І.Борденюк

Вик.:І.В.Зуб,

О.А.Шевченко

Проект Закону про внесення змін та доповнень до Закону України "Про кредитні спілки" (щодо створення саморегулівної організації кредитних спілок)

Номер, дата реєстрації:	6010 від 28.01.2010
Сесія реєстрації:	6 сесія VI скликання
Включено до порядку денного:	4344-VI від 07.02.2012
Суб'єкт законодавчої ініціативи:	Народний депутат України
Ініціатор(и) законопроекту:	Клименко О.І. VI скликання Костенко Ю.І. VI скликання
Головний комітет:	Комітет з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики
Інші комітети:	Комітет з питань бюджету Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Комітет з питань європейської інтеграції
Текст законопроекту та супровідні документи:	Проект Закону 25.01.2010 Подання 25.01.2010 Пояснювальна записка 25.01.2010 Порівняльна таблиця 25.01.2010
Документи, пов'язані із роботою над законопроектом:	Висновок Головного науково-експертного управління 04.01.2011

Проходження законопроекту

Останній стан:	Опрацьовується в комітеті
Останній етап проходження:	Вручено для ознайомлення (02.02.2010)

Хронологія розгляду законопроекту

Результати голосування

Адміністратор | Карта сайту

Програмно-технологічна підтримка - Управління комп'ютеризованих систем.
Інформаційне наповнення сторінки - База даних "ЗАКОНОПРОЕКТ"
© 1994 При використанні даних обов’язкове посилання на сайт Верховної Ради України

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=36914

четверг, 21 января 2010 г.

Щоб машина правосуддя працювала без збоїв

21.01.2010

Україна стала першою пострадянською державою, якій Європейський Союз надає допомогу в удосконаленні адміністрування судової системи та управління в судах. Керує цією роботою пані Еді Фракасіні з Італії. Як досвідчений менеджер, вона впевнена, що успіху в будь-якій справі можна досягти, якщо спиратись на ефективні управлінські механізми та етичні принципи.

- Стратегічна мета дворічного проекту "Прозорість та ефективність функціонування судової системи України: компонент державної служби" (далі - Проект), що триватиме до грудня 2010 року, полягає у покращенні діяльності судів першої інстанції загальної юрисдикції. Безпосередньою, більш специфічною ціллю є створення ефективного управління ними, - розповідає пані Еді. - Зауважу, що юридичні аспекти вирішення цивільних спорів або розгляду кримінальних справ знаходяться поза межами нашої уваги. Суд ми розглядаємо насамперед як особливий вид організації. В цьому розумінні голова суду цікавить нас не як служитель Феміди, а як державний службовець, який покликаний займатися менеджментом установи.

- Як визначити ефективність управління судом?

- В європейських країнах існує низка індикаторів. Один з них стосується терміну розгляду справи. Інший показник - це скільки справ здатний розглянути суддя протягом місяця або року. Ще одним з критеріїв вважається кількість технічного персоналу, тобто тих працівників, які забезпечують функціонування установи. Оцінюються також фінансові індикатори, тобто витрати на розгляд справи.

- Що ж маємо в Україні?

- Головна проблема полягає у відсутності системи цих показників. Створення її є одним із пріоритетних завдань проекту. Істотна перешкода на цьому шляху - низький рівень інформатизації судових органів, що ускладнює роботу їхнього персоналу і, як наслідок, негативно впливає на якість послуг, які надаються людям. І сприяє корупційним проявам у відправленні правосуддя, адже за таких умов навіть сторонам процесу отримати дані на всіх його етапах вельми непросто.

Хоча й існують позитивні зрушення, зокрема в таких модельних судах як Івано-Франківський міський та апеляційний суди, Чорнобаївський районний суд Черкаської області, Малиновський районний суд міста Одеси, в яких упроваджено автоматизовану систему діловодства. Доречно згадати успішний досвід Харківського адміністративного суду, в якому в 2007 році для підготовки річного статистичного звіту потрібно було на два тижні задіяти команду із семи працівників, а після введення системи інформатизації ця функція здійснюється автоматично.

Це яскраво свідчить, що не потрібні єдині стандарти управління. Адже суди в Україні різні за кількістю суддів і справ, які вони розглядають. Індикатори ж дають змогу визначити якість діяльності судового органу в цілому і, що справді важливо, - наскільки вони ефективно можуть відповідати потребам громадян. Особливістю українських реалій є те, що поодинокі здобутки в реформуванні управління судів досягнуті, зазвичай, з ініціативи самих установ та за підтримки іноземних донорів. Виникає ситуація, в якій одні суди можуть користуватись новітніми інформаційними технологіями, а інші - ні.

- Проект передбачає розробку рекомендацій щодо вдосконалення управління судами на підставі передового досвіду європейських країн. Які позитиви принесла інформатизація або комп'ютеризація органу правосуддя у відносини між клієнтом і судом в державах ЄС?

- В Європі поширюється практика, коли суди через Інтернет приймають документи від учасників процесу і в такий же спосіб надсилають їм інформацію. Але в умовах слабкої комп'ютеризації в Україні немає певності, що кожна із зацікавлених сторін здатна спілкуватись, користуючись можливостями всесвітньої павутини. Крім того, щоб сповна використовувати такі технології, треба змінити процесуальні норми. До речі, аналіз нормативно-правових актів, що регулюють діяльність судів, - це ще один із напрямків діяльності проекту.

- Років шість тому я, перебуваючи в Івано-Франківську, завітав до згаданого суду. Приміщення в ньому розділені на блоки, щоб унеможливити позапроцесуальні контакти між собою адвокатів, прокурорів і суддів і їх використання задля прийняття неправомірного рішення.

- Погодьтесь, що для цього не потрібен був окремий закон. Вочевидь, воля керівництва сприяла такій реформі. Важливо, щоб досвід франківчан був вивчений і використаний іншими судами. Наш проект спрямований на те, щоб, напрацювавши загальні підходи, створити підгрунтя для запровадження нових методів управління судами.

- За українським законодавством голова суду як керівник державної установи повинен регулярно особисто вести прийом громадян. Чи не порушує така практика принципу незалежності суддів?

- Я негативно сприймаю таку практику, оскільки переконана, що суддя має спілкуватись тільки зі сторонами у справі й виключно в ході процесу. З точки зору управління, це також неприпустима втрата часу. Інформаційні або інші послуги має надавати апарат суду.

Зазвичай, в суді європейської країни влаштована приймальня, де перебуває штатний працівник середньої ланки управління (не охоронець на дверях, а кваліфікована особа!). Він веде прийом громадян, виготовляє для них копії документів тощо. Крім того, в суді працює менеджер, який, зокрема, відповідає й за те, щоб сторони у справі своєчасно отримували повістки та інші документи.

- Одним із пріоритетних напрямків проекту є удосконалення освіти і навчання працівників апарату суду. Які його особливості?

- Вперше в Україні навчальні програми підготовлені не для професійних суддів, а для працівників апарату суду. Особливу увагу звертаємо на керівників цих апаратів, які відповідають за організаційно-управлінське забезпечення діяльності судів. На завершальному етапі навчання за традицією проводиться оцінювання того, як слухачі сприймають і використовують отримані знання у своїй діяльності. На сайті проекту створений форум, де його учасники не тільки діляться враженнями від спільних занять, а й обговорюють, як краще застосувати опановані ними знання. Це свідчить, що семінари та тренінги викликали активну зацікавленість з боку керівників та інших працівників апарату суду.

- Яких наслідків очікуєте від проекту "Прозорість та ефективність функціонування судової системи України: компонент державної служби"?

- Наприкінці 2010 року зовнішні експерти оцінять нашу роботу за низкою критеріїв, основними з яких є ефективність, результативність та сталість. Якщо ж казати про навчання як компонент проекту, я вже бачу певні позитиви. Тому що під час тренінгів ми виявили активну зацікавленість учасників і їхнє щире бажання втілити отримані знання в професійні реалії.

Стаття опублікована у всеукраїнському друкованому періодичному виданні – щоденній газеті центральних органів виконавчої влади України «Урядовий кур’єр» від 21 січня 2010 року та в електронному вигляді на сайті видання (http://www.ukurier.gov.ua/index.php?articles=1&id=43&page=38; http://www.ukurier.gov.ua/index.php?articl=1&id=9195). – Прим. автора.

среда, 13 января 2010 г.

Чи потрібен Литвин вкладникам кредитних спілок?

13.01.2010
Чи потрібен Литвин вкладникам кредитних спілок?

Джерело: газета «Вечірні Черкаси», 13 січня 2010 року

http://a-kryvenko.blogspot.com/
skype: kryvenko8

Постійна адреса цієї статті: http://a-kryvenko.blogspot.com/2010/01/blog-post.html

Copyright © 2011 – 2012 Олександр Кривенко.
Усі права захищені. Інформація на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/ є власністю Олександра Кривенка. Право власності охороняється законодавством України. Будь-яке копіювання, у тому числі окремих частин текстів чи зображень, публікування і републікування, передрук або будь-яке інше поширення інформації, яка міститься на блозі http://a-kryvenko.blogspot.com/, в якій би формі та яким би технічним способом воно не здійснювалося, суворо забороняється без попередньої письмової згоди з боку Олександра Кривенка.

четверг, 28 января 2010 г.